КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 367/4540/14-ц Головуючий у суді І інстанції Карабаза Н.Ф.
Провадження № 22-ц/824/5401/2023 Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 травня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Голуб С.А.
суддів: Писаної Т.О., Таргоній Д.О.,
за участю секретаря судового засідання - Череп Я.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 26 грудня 2022 року у справі за заявою ОСОБА_1 про поворот виконання заочного рішення Ірпінського міського суду Київської області від 12 серпня 2014 року, заінтересовані особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку», публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»,
В С Т А Н О В И В:
У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною вище заявою, в якій просив допустити поворот виконання заочного рішення Ірпінського міського суду Київської області від 12 серпня 2014 року у справі № 367/4540/14-ц про стягнення з нього на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором в сумі 129 827,45 грн та судового збору в сумі 1 298,27 грн шляхом повернення стягнутих на підставі дублікату виконавчого листа № 367/4540/14-ц від 30 березня 2021 року грошових сум, а саме: стягнути з ТОВ «ФУ «Європейська факторингова компанія розвитку» на його користь грошову суму 15 384,06 грн, стягнутих на підставі дублікату виконавчого листа № 367/4540/14-ц від 30 березня 2021 року, виданого на виконання заочного рішення Ірпінського міського суду Київської області від 12 серпня 2014 року у справі № 367/4540/14-ц.
В обґрунтування заяви зазначив, що 23 листопада 2021 року Київський апеляційний суд прийняв постанову у справі за заявою ТОВ «ФУ «Європейська факторингова компанія розвитку» про заміну сторони у виконавчому листі, поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа, якою частково задовольнив його апеляційну скаргу, скасував ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 28 лютого 2020 року в частині задоволення вимог заяви ТОВ «ФУ «Європейська факторингова компанія розвитку» про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа, виданого Ірпінським міським судом Київської області у справі № 367/4540/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості та в частині видачі дубліката вказаного виконавчого листа, та ухвалив в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ «ФУ «Європейська факторингова компанія розвитку» щодо поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу його дубліката.
Однак, на підставі дубліката виконавчого листа № 367/4540/14-ц, виданого відповідно до скасованої ухвали місцевого суду від 28 лютого 2020 року, із заявника на користь стягувача в межах виконавчого провадження № 62004327, відкритого 6 травня 2021 року державним виконавцем Ірпінського ВДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), було примусового стягнуто суму коштів у розмірі 17 796,00 грн згідно розпоряджень від 15 грудня 2021 року та від 24 січня 2022 року і перераховано за відповідністю: 15 384,06 грн - борг згідно виконавчого документа на рахунок стягувача ТОВ «ФУ «Європейська факторингова компанія розвитку»; 2 142,94, грн - виконавчий збір; 269,00 грн - витрати виконавчого провадження. Оскільки заявник частково виконав судове рішення, на підставі якого був виданий виконавчий документ та яке в подальшому було скасовано в апеляційному порядку, то наявні підстави для повороту виконання цього рішення шляхом повернення стягнутих коштів у розмірі 15 384,06 грн.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 26 грудня 2022 рокузаяву ОСОБА_1 про поворот виконання рішення задоволено.
Здійснено поворот виконання заочного рішення Ірпінського міського суду Київської області від 12 серпня 2014 року у справі № 367/4540/14-ц.
Стягнуто з ТОВ «ФУ «Європейська факторингова компанія розвитку» на користь ОСОБА_1 грошову суму 15 384,06 грн, стягнутих на підставі дублікату виконавчого листа № 367/4540/14-ц, виданого Ірпінським міським судом Київської області від 30 березня 2021 року, за заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 12 серпня 2014 року у справі № 367/4540/14-ц.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ТОВ «ФУ «Європейська факторингова компанія розвитку» в особі представника - адвоката Рябка С.О. звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати з мотивів невідповідності висновків суду першої інстанціїобставинам справи й порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви про поворот виконання рішення відмовити.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не врахував, що заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 12 серпня 2014 року, яким із заявника на користь банку стягнуто заборгованість за кредитним договором, не було скасовано та набрало законної сили, однак боржником повністю не виконане, тому правові підстави, передбачені положеннями статті 444 ЦПК України, для допущення повороту виконання цього рішення відсутні. Тобто, у даному випадку розгляд питання про повернення стягнутої суми боргу відбуватися не може, оскільки підставою для стягнення заборгованості є рішення суду по суті спору, яке не оскаржувалось та є чинним, а не ухвала суду з такого процесуального питання, як поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу його дубліката, відтак судом зроблені помилкові висновки про задоволення заяви боржника про поворот виконання рішення.
Представник заявника - адвокат Мінченко Я.В. направив засобами електронного зв`язку відзив на апеляційну скаргу, підписаний його електронним цифровим підписом, в якому просить вказану апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, посилаючись на те, що доводи скаржника є безпідставними, оскільки суд першої інстанції забезпечив повний та всебічний розгляд справи, надав належну оцінку наданим доказам та обставинам справи, ухвалив законне й обґрунтоване з додержанням норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник ТОВ «ФУ «Європейська факторингова компанія розвитку» - Рябко С.О. підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та відмовити у задоволенні заяви про поворот виконання рішення з підстав її необґрунтованості.
Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки до суду не повідомили, тому колегія суддів дійшла висновку, що неявка учасників справивідповідно до вимог частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає її розгляду.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника заінтересованої особив судовому засіданні, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
За правилом частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону ухвалене у справі судове рішення не відповідає.
Судом встановлено, що 12 серпня 2014 року Ірпінський міський суд Київської області ухвалив заочне рішення у справі № 367/4540/14-ц, яким стягнув з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 11 067,55 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 23 травня 2014 року еквівалентно 129 827,45 грн, а також судовий збір в сумі 1 298,27 грн.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 28 лютого 2020 року за заявою ТОВ «ФУ «Європейська факторингова компанія розвитку» замінено сторону стягувача у виконавчому листі № 367/4540/14-ц, виданому Ірпінським міським судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором № 1010509200 від 16 червня 2006 року у розмірі 129 827,45 грн та судових витрат, а саме ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника - ТОВ «ФУ «Європейська факторингова компанія розвитку»; поновлено пропущений строк пред`явлення вказаного виконавчого листа до виконання; видано дублікат цього виконавчого листа.
Постановою Київського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року апеляційну скаргу адвоката Мінченка Я.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , задоволено частково. Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 28 лютого 2020 року скасовано в частині задоволення вимог заяви ТОВ «ФУ «Європейська факторингова компанія розвитку» про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа, виданого Ірпінським міським судом Київської області у справі № 367/4540/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості та в частині видачі дубліката вказаного виконавчого листа скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ «ФУ «Європейська факторингова компанія розвитку» щодо поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу його дубліката. В іншій частині ухвалу суду залишено без змін.
Згідно із листом Ірпінського ВДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 06 червня 2022 року № 5987, на виконання постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 12 липня 2021 року ВП № 62004327 із заробітної плати боржника ОСОБА_1 утримано 17 796,00 грн, з яких: розпорядженнями від 15 грудня 2021 року та від 24 січня 2022 року грошові кошти у розмірі 17 796,00 грн перераховано за відповідністю: 15 384,06 грн борг згідно виконавчого документа на рахунок стягувача ТОВ «ФУ «Європейська факторингова компанія розвитку»; 2 142,94 грн - виконавчий збір; 269,00 грн - витрати виконавчого провадження. 17 лютого 2022 року до відділу надійшла постанова Київською апеляційного суду від 23 листопада 2021 року № 367/4540/14-ц, на підставі якої 23 лютого 2022 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 62004327.
Постановляючи оскаржувану ухвалу про поворот виконання заочного рішення, суд першої інстанції виходив з того, що станом на 13 червня 2022 року судове рішення про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа, яке було скасовано в апеляційному порядку, виконано на користь ТОВ «ФУ «Європейська факторингова компанія розвитку» за рахунок боржника на суму 15 384,06 грн, відтак в останнього виникло право на відновлення порушеного права за рішенням суду.
Проте колегія суддів не може в повній мірі погодитися з такими висновками суду з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він, зокрема відмовляє в позові повністю.
Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина дев`ята статті 444 ЦПК України).
Згідно із частиною шостою статті 444 ЦПК України до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.
Згідно із частиною десятою статті 444 ЦПК України заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2011 року № 13-рп/2011 інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
Враховуючи позицію Конституційного Суду України щодо тлумачення норми статті 444 ЦПК України, яка регулює питання застосування інституту повороту виконання рішення, поворот виконання рішення - це повернення сторін виконавчого провадження в первісне становище у зв`язку із скасуванням виконаного рішення суду з метою поновлення їхніх прав.
Отже, поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника, можлива лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть - у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням.
Поворот виконання рішення можливий за будь-якими справами, але за наявності таких умов: 1) щоб позивач отримав від відповідача в порядку виконання рішення майно чи гроші; 2) щоб виконане рішення було скасовано вищестоящим судом повністю чи змінено із задоволенням позовних вимог у меншому розмірі. В усіх інших випадках розгляд питань про повернення стягненого в порядку цивільного судочинства відбуватися не може (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-53цс15, постанові Верховного Суду від 28 січня 2018 року у справі № 203/2612/13-ц (провадження № 61-1394св17)).
Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).
Зазначене конституційне положення кореспондується та відображено у статті 14 ЦПК України у редакції, яка діяла на час набрання рішення законної сили.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Крім того, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система договірної держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід`ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції (рішення від 28 липня 1999 року в справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії», рішення від 19 березня 1997 року в справі «Горнсбі проти Греції»).
В частинах першій, третій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.
Виконавчий документ - це письмовий документ встановленої форми і змісту, який видається судом для примусового виконання прийнятих ним у справах рішень, ухвал, постанов як підстава для їх виконання. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу.
З матеріалів справи вбачається, що виконавчий лист № 367/4540/14-ц видано на виконання заочного рішення Ірпінського міського суду Київської області від 12 серпня 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором, яке набрало законної сили, є чинним та боржником не оскаржувалось.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 28 лютого 2020 року було замінено сторону стягувача у виконавчому листі № 367/4540/14-ц, а саме ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника - ТОВ «ФУ «Європейська факторингова компанія розвитку» та в цій частині зазначене судове рішення залишене без змін в апеляційному порядку.
Так, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.
Заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.
Зазначене відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 та від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21).
Враховуючи, що підставою для примусового стягнення державним виконавцем суми боргу за кредитним договором, яку заявник наразі бажає повернути, є саме ухвалене по суті спору заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 12 серпня 2014 року, яке не оскаржувалось та є чинним, а зобов`язання заявника, покладені на нього цим рішенням, що набрало законної сили та є обов`язком до виконання, не припинені у встановленому законом порядку, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що скасування в апеляційному порядку ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 28 лютого 2020 року з такого процесуального питання, як поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу його дубліката, є належною підставою для виникнення у боржника права вимоги повернення стягнутої грошової суми відповідно до вимог статті 444 ЦПК України.
Колегія суддів враховує, що у справі, яка переглядається, постановою Київського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року у задоволенні заяви нового кредитора - ТОВ «ФУ «Європейська факторингова компанія розвитку» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу його дубліката відмовлено, однак виданий виконавчий лист у справі № 367/4540/14-ц таким, що не підлягає виконанню, не визнавався і ОСОБА_1 не ставить питання про стягнення на його користь безпідставно одержаного стягувачем за цим виконавчим документом в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 432 ЦПК України.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог, а правом визначати предмет та підставу позову (заяви) наділений лише позивач (заявник) (статті 13, 43, 49, 175 ЦПК України).
У відповідності до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
За положеннями частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин оскаржувана ухваласуду першої інстанції щодо повороту виконання чинного рішення не відповідає обставинам справи та вимогам статей 260, 263 ЦПК України, вона постановлена з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи,та з порушенням норм процесуального права, тому відповідно до вимог статті 376 ЦПК підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні вимог заяви ОСОБА_1 про поворот виконання заочного рішення Ірпінського міського суду Київської області від 12 серпня 2014 року у справі №367/4540/14-ц.
Оскільки ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення по суті заявлених вимог, то відповідно до статей 141, 382 ЦПК України із заявника стягуються документально підтверджені судові витрати, понесені скаржником у межах даної справи (судового провадження), а саме 2 684,00 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги
Керуючись статтями 367 - 369, 372, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» задовольнити.
Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 26 грудня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поворот виконання заочного рішення Ірпінського міського суду Київської області від 12 серпня 2014 року у справі № 367/4540/14-ц відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» 2 684,00 грн сплаченого судового збору.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 18 травня 2023 року.
Головуючий С.А. Голуб
Судді: Т.О. Писана
Д.О. Таргоній
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.05.2023 |
Оприлюднено | 22.05.2023 |
Номер документу | 110963306 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них позики, кредиту, банківського вкладу, з них |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Голуб Світлана Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні