Рішення

від 26.07.2006 по справі 40/149пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

40/149пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

26.07.06 р.                                                                               Справа № 40/149пд                               

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За участю секретаря судового засідання Пальчак О.М.

за позовом відкритого  акціонерного товариства " Рутченківський завод "Гармаш" м. Донецьк

до відповідача державна акціонерна компанія "Донбасвуглеавтоматіка" м. Донецьк

про визнання договору недійсним

за участю:

представників сторін:

від позивача: Купирьов М.Є. - представник

від відповідача: Воловік В.О.- адвокат

            На виконання ст. 44 ГПК України, ст. 129 Конституції України у засіданні було проведено повне фіксування процесу технічними засобами та складено протокол згідно ст. 811 ГПК України.

    За згодою сторін спір було вирішено у більш тривалий час, ніж передбачено частиною першої ст. 69 ГПК України.

    З метою надання правової кваліфікації правовідносинам сторін та підготовки процесуального документа, у судовому засіданні з 25.07.06р. по 27.07.06р. по справі було оголошено перерву згідно ст.77 ГПК України.

          Суть спору: заявлені вимоги про визнання договору субпідряду №16 від 26.04.2001р. та додаткової угоди до нього від 14.05.01р. недійсними, як такі, що суперечить вимогам законодавства.

    Відповідач позов не визнав, мотивуючи свої заперечення наступними обставинами:

-          сторони частково здійснили виконання зобов'язань;

-  акти приймання передач виконаних робіт містять об'єми та вартість виконаних робіт які сторони узгодили в момент прийняття;

-          при виконанні робіт сторони узгодили всі суттєві умови договору, тому відсутні правові підстави вважати його недійсним;

  - крім того, усі первинні документи що відображають факт проведення між сторонами господарських операцій за договором знищення згідно наказу на підприємстві за участю експертної комісії.

    З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову оцінку правовідносинам сторін, вислухавши доводи сторін, суд встановив:

    Позов мотивовано тим, що між ВАТ "Рутченківський завод "Гармаш, далі субпідрядник, та ВАТ ДХК "Донбасвуглеавтоматіка" було укладено договір субпідряду №16 від 26.04.01р.по ремонту та демонтажу обладнання на шахті "Ольшанська" виробничого об'єднання "Орджонікідзевугілля".

    Пунктами 1.1, 1.2 договору №16 від 26.044.01р. та додаткової угоди до нього від 14.05.01р. сторони визначили наявність кошторису, та виконання робіт на підставі графіку.

    До прийнятті рішення по справі позивач згідно ст.22 ГПК України уточнив підстави позову та наполягає на том, що на час укладення договору сторонами в порушення вимог ст.334 ЦК України 1963р., що діяв у період укладення цього договору, не складено кошторису у формі, вказаній у договорі, відсутній графік робіт.

    У порушення ст.153 ЦК України між сторонами не досягнуто згоди з таких умов як етапи робіт(тобто у графіку не вказано обсяг робіт у травні, липні тощо) та їх конкретна вартість відповідно до етапів, а також загальна сума підрядних робіт. За такими обставинами укладений між сторонами договір № 16 від 26.04.01р.не відповідає вимогам законодавства і повинен бути визнаний недійсним.

    Вимоги позивача обґрунтовані ст.ст.48,153,334 ЦК України 1963р.

          Доводи позивача необґрунтовані та не відповідають вимогам законодавства за наступними підставами:

    - дійсно згідно статтею 332 ЦК України 1963р. за договором  підряду  підрядник  зобов'язується  виконати  на свій  ризик певну роботу за завданням  замовника з його або своїх матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу;

-          істотними для договору підряду є умови, зокрема, щодо його предмету, ціни, строку виконання робіт;

-          відповідно до статті 334 названого кодексу на виконання робіт, передбачених договором підряду складається кошторис;

-          однак проектно-кошторисна документація відповідачем не було розроблена, яка на думку позивача є істотною умовою договору підряду, оскільки її необхідність визначена законом;

-          на час слухання справи позивачем доведено суду, що свої зобов'язання за договором відповідач не виконав. Так акт звірки розрахунків між сторонами підтверджує наявність кредитового сальдо в сумі 188788 грн. 63 коп. на користь позивача за виконаний обсяг робіт;

-           у пункті 5.2 договору передбачено строк його дії, а саме до повного виконання робіт та підписання актів приймання-передач між сторонами;

-          Цивільний кодекс України 2003р. застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності;

-          щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності;

-          таким чином цей Кодекс підлягає застосуванню і до обов'язків, які виникли  до набрання ним чинності і не були виконанні до цього дня, а також до прав, які не були реалізовані до цього дня;

-          як свідчать докази по справі відповідач свої зобов'язання щодо оплати обсягу робіт не виконав , тому за даними правовідносинами потрібно застосовувати вимоги нового ЦК України 2003р.;

-           Цивільний кодекс (ст.215) формулює детальні та достатньо визначені положення про підстави недійсності правочинів та про види недійсних правочинів (нікчемні та оспорювані). Положення ст. 207 ГК з цього ж питання, хоч і стосуються лише господарських договорів, але є більш загальними. Виходячи із принципіального положення про Цивільний кодекс як основний акт цивільного законодавства, при вирішенні питання про підстави недійсності (нікчемності, оспорюваності) правочина у сфері дії Господарського кодексу слід застосовувати відповідні положення Цивільного кодексу. Підстави нікчемності умов договорів, встановлені ч. 2 ст. 207 ГК не повинні застосовуватись, оскільки визнання нікчемності умов типових договорів є взагалі некоректним (як таке,що передбачає застосування до типового договору, що є нормативно-правовим актом, правової конструкції нікчемності, яка може стосуватись тільки правочинів).

-          відповідно до ч. 1 ст. 215 і ч. 1 ст. 203 ЦК підставою недійсності правочину є суперечність його змісту актам цивільного законодавства. Під змістом правочину тут розуміється зміст волевиявлення учасників правочину в цілому, тобто як волевиявлення щодо змісту цивільних правовідносин, що мають виникнути на підставі правочину, так і волевиявлення стосовно того, з ким ці правовідносини мають бути встановлені;

-          підставою недійсності правочину може бути його суперечність актам цивільного законодавства (ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203 ЦК). При застосуванні цього положення слід врахувати, що абсолютна більшість законів та інших нормативно-правових актів формулюють норми, що належать до декількох галузей законодавства. В багатьох випадках в одних і тих же положеннях актів законодавства формулюються норми двох і навіть трьох галузей права. Тому числені публічно-правові заборони та обмеження, які стосуються умов, за яких можливе вчинення правочину, мають тлумачитись так, що вони мають цивільно-правовий зміст, а їх порушення є підставою для висновку про те, що зміст правочину суперечить акту цивільного законодавства;

-          наслідки недійсності правочинів встановлюються ст.ст. 216, 217 та іншими Цивільного кодексу. Враховуючи, що в Цивільному та Господарському кодексах, в інших законах терміни “зобов'язання”, “правочини” часто використовуються як тотожні, положення ст.ст. 207, 208 ГК про недійсність зобов'язань та наслідки їх недійсності з урахуванням термінології, що використовується у Цивільному кодексі, мають тлумачитись як такі, що стосуються недійсності правочинів. Тому відповідно до ч. 1 ст. 208 ГК правочини, що є підставою господарських зобов'язань, можуть бути визнані недійсними у разі вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства з застосуванням наслідків, передбачених цією частиною;

-          надані позивачем докази по справі не відповідають її фактичним обставинам зокрема, так акт №7 за листопад 2001р. на приймання виконаних робіт містить посилання на договір №1-121 від 23.04.2001р. який на час слухання справи позивачем не надано суду;

-          у матеріалах справи існує розрахунок за №2 до акту №7 за листопад 2001р., однак у ньому зазначені прямі витрати по шахті "Сташкова" яка не має ніякого відношення до справи і це не доведено позивачем;

-          акт приймання-передач за №7 за грудень 2001р. по монтажу обладнання містить посилання на договір №16 від 26.04.01р.та підписано усіма учасниками правовідносин;

-          договірна ціна до акту приймання-передач за травень 2001р. узгоджена з посиланням на договір №1-121 від 23.04.2001р.;

-           однак рахунок-фактура  №27-06/2001см  від 27.06.2001р.  підтверджує  демонтаж  обладнання  на підставі  договору  №16  від  26.04.2001р.;

-          у той же час акт виконаних робіт за квітень 2001 р. не містить посилань на зобов'язання і не підтверджує виконання саме обсягу робіт за спірним договором субпідряду;

-          довідка про вартість підрядних робіт та витрат за липень 2001р. зі посиланням на договір №1-121від 23.04.2001р. та акт №7 приймання-передач за грудень 2001р. підтверджує виконання обсягу робіт за договором №16 від 26.04.2001р. які містять чітке розшифрування їх вартості з урахуванням податку на додану вартість і є по суті є кошторисами;

-          законодавець зазначає, що кошторис складається і ведеться у разі будівництва чи реконструкції великих будівель із залученням значних коштів для фінансування робіт;

-          кошторис є лише фінансовим документом-додатком до договору підряду, доцільність складання якого визначається самими сторонами на власний розсуд залежно від конкретних обставин;

-          саме зараз це питання вирішується у ст.ст. 843, 844, 877 нового ЦК України і ст.321 ГК України, де замінником кошторису виступає проектно-кошторисна документація в цілому, склад якої сторони визначають у договорі (ст.877ЦК України 2003р.);

-          таким чином кошторис як окремий документ може замінюватись проектно-кошторисною документацією, склад якої сторони визначають у договорі;

-          ціна може визначатись не лише кошторисом, як окремим документом а й у інший спосіб;

-          графік робіт та загальна сума договору підрядних робіт не е суттєвими умовами договору, а належить до звичайних умов які сторони прагнули застосувати до умов договору на час виконання робіт;

-          зобов'язання субпідрядник виконав і це підтверджується актом здачі-приймання без  заперечень з боку підрядника;

-          отже, якщо навіть виходити з того, що у тексті спірного договору були відсутні якісь істотні умови, то можна дійти висновку, що належне виконання договору стало можливим без цих умов або вони погоджені сторонами де-факто вже у процесі самого виконання;

-          правовою підставою для такого підходу зараз можуть слугувати відповідні положення ст.6 ЦК України 2003р.

 Отже, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

          Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень згідно ст. 33 ГПК України.

Позивачем не  доведено суду, що договір  субпідряду №16 від 26.04.06р. укладеного між  ВАТ "Рутченківський завод "Гармаш" та ДАК "Донбасвуглеавтоматіка" не відповідає вимогам законодавства.

За такими обставинами у задоволенні позову слід відмовити як необгрунтовано заявленого.

Витрати по держмиту та забезпечення судового процесу покладаються на позивача згідно ст.ст.44,49 ГПК України.

     У зв'язку з тим, що у судовому засіданні за згодою сторін було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення згідно частини третьої ст. 85 ГПК України, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

     На підставі викладеного, керуючись ст.ст.6, 203, 215, 216, 843, 844, 877 ЦК України (2003р.), ст. ст. 207, 208, 321 ГК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49,69, 77, 811, 82, 84, ч. 2,3 ст. 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          У задоволенні позову відмовити.

2.          Витрати по держмиту та забезпеченню судового процесу покладаються на позивача.

3.          Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з  дня його підписання.

Дата підписання рішення оформленого у відповідності з вимогами ст.84 ГПК України 31.07.06р.

Суддя                                                                         Підченко Ю.О.