Ухвала

від 15.05.2023 по справі 461/5080/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/5080/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/421/23 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2023 року м. Львів

колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю прокурора - ОСОБА_6

захисника обвинуваченого - адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8

обвинуваченого ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 03 травня 2023 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Львова, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 - ч.1 ст.366, ч.4 ст.358, ч.4 ст.191 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

оскарженою ухвалою клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_9 задоволено.

Застосовано до обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» на строк до 01.07.2023 року.

Визначено обвинуваченому ОСОБА_9 розмір застави в сумі 214720 грн.

У разі внесення застави, вона може бути внесена на депозитний рахунок суду: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742; Банк отримувача ДКСУ, м.Киї ; Код банку отримувача (МФО) 820172; Рахунок отримувача UA598201720355219002000000757.

У разі застосування щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді застави - на строк до 01.07.2023 року покладено на нього наступні обов`язки: прибувати до суду за першим викликом; не відлучатися з м. Львова без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у данному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В апеляційній скарзі та доповненнях до неї захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та відмовити у застосуванні до обвинуваченого запобіжного заходу.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог захисник зазначає, що 25.04.2023захисник подав до Суду виписку від 24.04.2023, в якій вказано, що 24.04.2023 Обвинуваченого було госпіталізовано. Також Захисник вказав, що орієнтовний строк перебування в лікарському закладі становить 10 днів, тобто до 04.04.2023. Даний факт судом не був взятий до уваги.

Також, в матеріалах справи відсутні підтвердження повідомлення ОСОБА_9 про призначення на 02.05.2023 судового засідання. А тому, твердження Суду про належність повідомлення ОСОБА_9 є таким, що не відповідає обставинам справи. Таким чином, Суд першої інстанції зробив невірний висновок, що обвинувачений безпідставно ухилився від участі в судовому засіданні.

В клопотанні прокурор не надав доказів в обґрунтування настання жодного з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Обґрунтування прокурора є припущенням. Припущення настання ризику передбаченого ст. 177 КПК України не є обставиною, яка надає дозвіл обмежувати свободу особи.

Відсутні докази на підтвердження вчинення ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, які йому інкриміновані. Окрім того суд не проаналізував належним чином усіх даних, що характеризують особу обвинуваченого. Також , на думку захисту , з боку суду вбачається упередженість щодо обвинуваченого у зв`язку із чим захистом заявлялись відводи.

У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції прокурор заперечив проти доводів апеляційної скарги з доповненнями, вважає ухвалу суду обґрунтованою та законною.

Захисники обвинуваченого підтримали вимоги поданої апеляційної скарги та просили такі задоволити.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, обвинуваченого та його захисників на підтримку вимог апеляційної скарги, прокурора, який заперечив проти апеляційних вимог, вивчивши матеріали контрольного провадження, дослідивши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Апеляційним судом встановлено, що 16.11.2022 року в провадження судді Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 надійшла кримінальна справа №461/5080/22 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 - ч.1 ст.366, ч.4 ст.358, ч.4 ст.191 КК України

03.05.2023 року в підготовчому судовому засіданні прокурор подав клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів, із визначенням розміру застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У разі внесення застави та з моменту його звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, покласти на ОСОБА_9 наступні обов`язки, а саме: прибувати до суду за першим викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватись від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні. В клопотанні прокурор зазначив про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 - ч.1 ст.366, ч.4 ст.358, ч.4 ст.191 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, перелічивши останні. Також прокурор зазначив у клопотанні, що поведінка обвинуваченого під час досудового розслідування кримінального провадження, який неотримував процесуальних документів, повторно знайомився з матеріалами кримінального провадження понад 7 місяців, нез`явлення без поважних причин в судові засідання під час розгляду обвинувального акту, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_9 у вчиненні тяжкого корупційного кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років, без можливості застосувати ст. 75 КК України, є підставою стверджувати про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Зокрема можливості переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на вищевказаних свідків, представника потерпілого, які в судовому засіданні не допитанi, перешкоджати кримінальному провадженню iншим чином. Тому сторона обвинувачення просить обрати ОСОБА_10 запобіжний захід, пов`язаний із обмеженням особистої свободи у виді тримання під вартою, здатне забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та забезпечить запобігання вищевказаним ризикам, передбачених п.п.1,3,4 ст.177 КПК України.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа.

Переглядаючи оскаржувану ухвалу в межах апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення на підставі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та навів мотиви прийнятого рішення, зазначивши, що запобігти встановленим ризикам можливо лише шляхом продовження обраного стосовно обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і, що інший менш суворий запобіжний захід, не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого у даному кримінальному провадженні.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського Суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При обґрунтуванні рішення про обрання тримання під вартою необхідно враховувати вимоги ст. 199 КПК України, статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) та положень, встановлених у рішеннях Європейського Суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.

Європейський Суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Суд першої інстанції, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_9 повністю дотримався вимог ст.ст.177, 183, 194, КПК України, які передбачають порядок обрання та продовження підозрюваним та/або обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні за ч.2 ст.28 - ч.1 ст.366, ч.4 ст.358 КК України - нетяжких злочинів; ч. 4 ст. 191 КК України - тяжкому злочину за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Строк покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, є додатковим мотивуючим особу фактором переховуватись від суду. При цьому суд враховує, що в обвинуваченого ОСОБА_9 відсутні міцні соціальні зв`язки, оскільки в останнього немає офіційних джерел доходу, немає на утриманні непрацездатних осіб.

З матеріалів кримінальної справи вбачається, що обвинувачений 15.05.2020 року не з`явився в судове засідання не з`явився. При цьому головуючий суддя визнав його неявку не поважною.

Також в підготовчі судове засідання 25.04.2023 року та 02.05.2023 року обвинувачений ОСОБА_9 не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи. При цьому ні обвинувачений, ні його захисник не надали суду доказів поважності неявки в судові засіданні. Суд не приймає в якості доказу поважності неявки копію медичної картки ОСОБА_9 про його госпіталізацію. Згідно з медичною карткою госпіталізація є плановою. Про дати судових засідань ОСОБА_9 повідомлявся заздалегідь. Доказів того, що він не мав можливості пройти планову госпіталізацію в інший час суду не надав. Доказів неможливості бути в судовому засіданні - також не надав. Крім цього, явка ОСОБА_9 в судове засідання 03.05.2023 року, тобто під час госпіталізації - свідчить про можливість з`являтись до суду. Зважаючи на вищевикладені обставини, суд прийшов до висновку, що 25.04.2023 року та 02.05.2023 року ОСОБА_9 не з`являвся до суду без поважних причин.

Окрім цього обвинувачений ОСОБА_9 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки таких судом ще не допитано, їхні покази безпосередньо не заслухано судом, відтак шляхом їх переконання чи залякування ОСОБА_9 перебуваючи на волі, може схилити їх до зміни даних ними показань.

Обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні скерований до суду, розпочався і триває судовий розгляд, що не виключає, у випадку зміни ОСОБА_9 запобіжного заходу, можливості обвинуваченого переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше кримінальне правопорушення.

Також судом першої інстанції при обранні обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою правильно враховано тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення та дані про особу обвинуваченого ОСОБА_9 , який обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти власності.

Окрім того, як в судовому засіданні судом першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання ОСОБА_9 під вартою, у тому числі і через стан його здоров`я, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважили ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_9 .

Суд апеляційної інстанції, виходячи з наведених в апеляційній скарзі сторони захисту мотивів, не знаходить законних та обґрунтованих підстав для скасування оскаржуваної ухвали чи зміни запобіжного заходу обвинуваченому за наслідками апеляційного розгляду.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б були підставою для скасування ухвали судом апеляційної інстанції не встановлено.

Відтак, колегія суддів апеляційного суду вважає, що оскаржувана ухвала суду є законною й обґрунтованою та її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника обвинуваченого - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 03 травня 2023 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_9 - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

С у д д і

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4