Постанова

від 15.05.2023 по справі 598/415/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 598/415/20Головуючий у 1-й інстанції Щербата Г.Р. Провадження № 22-ц/817/428/23 Доповідач - Шевчук Г.М.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2023 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Шевчук Г.М.

суддів - Дикун С. І., Храпак Н. М.,

секретаря судового засідання Дідух М.Є.,

за участі:

представника ОСОБА_1 - адвоката Гудими Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №598/415/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Збаразького районного суду Тернопільської області від 7 березня 2023 року про зупинення провадження по справі за заявою ОСОБА_2 про перегляд судового наказу про стягнення аліментів на дитину, виданого Збаразьким районним судом Тернопільської області 02 квітня 2020 року за нововиявленими обставинами,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Збаразького районного суду Тернопільської області перебуває цивільна справа за заявою ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на дитину, виданого Збаразьким районний суд Тернопільської області 02 квітня 2020 року.

6 березня 2023 року від представника ОСОБА_1 адвоката Гудими Л.Р. на адресу місцевого суду надійшла заява про зупинення провадження у справі, оскільки ОСОБА_1 мобілізований на військову службу ЗСУ.

Ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської області від 7 березня 2023 року зупинено провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу про стягнення аліментів на дитину, виданого Збаразьким районний суд Тернопільської області 02 квітня 2020 року до закінчення воєнного стану в Україні.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської області від 7 березня 2023 року, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу суду, а справу направити в суд першої інстанції для продовження розгляду.

Зокрема зазначає, що у розгляді даної справи, який триває з 2020 року, участь у справі приймає адвокат Гудима Л.Р., яка є представником ОСОБА_1 і наділена повноваженнями представляти його інтереси в суді і відсутність її довірителя не є перешкодою для розгляду даної справи, а тому не вбачає підстав для зупинки провадження у справі.

Також зазначає, що у даній справі державним виконавцем 2 квітня 2020 року було накладено арешт на її рахунок, на який вона отримує заробітну плату і через тривалий розгляд справи не має можливості ним користуватися.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_3 - адвокат Гудима Л.Р. просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Збаразького районного суду Тернопільської області від 7 березня 2023 року без змін, оскільки вважає її законною та обгрунтованою.

Вказує, що оскільки ОСОБА_1 перебуває у складі ЗС України під час дії воєнного стану, суд позбавлений об`єктивної можливості забезпечити повноту реалізації процесуальних прав учасниками процесу, передбачених ЦПК України.

Крім того вважає, що за таких обставин зупинка провадження у справі є обов`язком суду у відповідності до вимог п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржувану ухвалу суду залишити без змін, оскільки вважає її законною та обґрунтованою.

ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилася.

У відповідності до вимог ст.ст.130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у відсутності сторони.

Заслухавши доповідача, пояснення сторони, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За вимогами ст.ст. 263,264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.09.2022 до Збаразького районного суду Тернопільської області ОСОБА_2 звернулася з заявою про перегляд судового наказу від 02.04.2020 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської області від 7 березня 2023 року зупинено провадження у вказаній цивільній справі з тих підстав, що ОСОБА_1 мобілізований до ЗСУ.

З таким рішенням погоджується і колегія суддів апеляційного суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі.

Указом Президента України №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, що в подальшому продовжений і діє до 20 травня 2023 року.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по строковій частині) м.Хмельницький від 16.01.2023 року №17, ОСОБА_1 виконує бойові завдання із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської федерації у ОСУВ «Хортиця».

Таким чином, колегія суддів вважає правомірним рішення суду першої інстанції про зупинення провадження по даній справі, оскільки учасник справи ОСОБА_1 як військовозобов`язаний мобілізований в Збройні Сили України.

Доводи апеляційної скарги про те, що на рахунок ОСОБА_2 , на який вона отримує заробітну плату накладено арешт і вона не може ним користуватися не свідчить про незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали, оскільки вона постановлена у відповідності до вимог Закону та ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги щодо про те, що зупинення провадження у справі порушує її право на справедливий суд, що суперечить п.1 ст.6 та ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки від вирішення справи залежить добробут та безпека дітей, колегія суддів відхиляє як необґрунтовані.

Розумність строків розгляду справи згідно ст.2 ЦПК України належить до основних засад (принципів) цивільного судочинства і є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, та про що неодноразово вказував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини.

Так згідно п.1 ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий … розгляд його справи упродовж розумного строку … судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на розгляд справи упродовж розумного строку, закріплене в п.1 ст.6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. При цьому Україна, як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Водночас ЄСПЛ у своїх рішеннях, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, неодноразово наголошував, що право на доступ до правосуддя, закріплене у ст.6 Конвенції, не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути розумний ступінь пропорційності між застосованими засобами та поставленою метою (рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ашінгдейн проти Великої Британії», рішення від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України»).

Процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються і передбачають усталений порядок їх застосування. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (п.47 рішення Європейського суду з прав людини від 21 жовтня 2010 року у справі «Дія 97» проти України», заява №19164/04).

Тобто, принцип правової визначеності передбачає зрозумілість, прогнозованість та усталений порядок застосування процесуальних норм.

В даному випадку норми процесуального права, зокрема п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України, які покладають на суд безумовний обов`язок зупинити провадження у справі у разі перебування сторони у складі ЗСУ, що переведені на воєнний стан, є чіткими та прогнозованими в частині того, що вони встановлюють неможливість вирішення спору у відношенні сторони, яка перебуває у складі ЗСУ під час воєнного стану, а тому позивачка не вправі мати законних очікувань з приводу розгляду та вирішення справи за такої обставини.

Розгляд справи у відношенні сторони, яка перебуває у складі ЗСУ в період воєнного стану з порушенням приписів процесуального закону та за підстав, які не видаються переконливими, буде порушувати законні права та інтереси такої сторони і суперечити принципу юридичної визначеності (рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», п. 53 рішення ЄСПЛ від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України»).

Апеляційний суд звертає увагу, що ст.6 Конвенції гарантує справедливий судовий розгляд не тільки позивачу, а й іншій стороні - відповідачу, в тому числі при вирішенні питання щодо його перебування у складі ЗСУ.

За таких обставин постановлення судом ухвали про зупинення провадження у справі, ґрунтується на законі та переслідує легітимну мету, а також має розумний ступінь пропорційності між застосованими засобами і поставленою метою та не суперечить принципу юридичної визначеності.

Доводи апеляційної скарги про неврахування судом того, що ОСОБА_1 має представника, який уповноважений здійснювати його представництво в суді, а тому участь ОСОБА_1 в судовому засіданні не є обов`язковою, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки наявність чи відсутність представника у сторони, яка перебуває у складі ЗСУ в період воєнного стану, ніяким чином не впливає на пряму вказівку закону про безумовний обов`язок суду зупинити провадження, при цьому у відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 зазначає, що без участі останнього суд буде позбавлений об`єктивної можливості забезпечити повноту реалізації процесуальних прав сторони.

Даючи оцінку доводам позивачки, викладеним у апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах «Серявін та інші проти України», «Трофимчук проти України», «Проніна проти України»). Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо наведення обґрунтування рішення, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Враховуючи викладені норми права та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Збаразького районного суду Тернопільської області від 7 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 19 травня 2023 року.

Головуючий

Судді