Ухвала

від 16.05.2023 по справі 185/2302/19

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/2302/19

Провадження № 2/185/15/23

У ХВ АЛ А

16 травня 2023 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді: Шаповалової І.С., за участю секретаря: Величко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу запозовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 Павлоградська районна державна адміністрація, Виконавчий комітет Межиріцької сільської ради Павлоградського району, треті особи Друга Павлоградська державна нотаріальна контора, селянське фермерське господарство «Лугове» про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В :

З 15 березня 2019 року в провадженні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа запозовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 Павлоградська районна державна адміністрація, Виконавчий комітет Межиріцької сільської ради Павлоградського району, треті особи Друга Павлоградська державна нотаріальна контора, селянське фермерське господарство «Лугове», про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначаєтьсяЦПК Українита іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Статтею 13 ЦПК Українизакріплено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і фактів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і фактів, адреси електронної поти, які учасник судового процесу повідомив суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до частини 5статті 223 ЦПК Україниу разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідностатті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з п. 4 частини 3 статті223 ЦПК Україниякщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі його неявки в судове засідання, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Крім того, зазначені норми дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання, неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача та наявність перешкод для розгляду справи за його відсутності.

Протягом тривалого часу сторона позивача не виявила належної зацікавленості у розгляді цивільної справи, нехтуючи обов`язком за викликом суду приймати участь у судовому засіданні, що вказує на відсутність у позивачів зацікавленості у вирішенні спору по суті.

Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Із норм ЄКПЛ та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст.17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом. У рішенні Європейського Суду від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Аналіз викладених вище обставин неявки в судові засідання позивача, якому було відомо про провадження у справі, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, що виразилися у відсутності інтересу до поданої до суду заяви, що призвело до затягування судового розгляду даної справи, яка тривалий час не може бути вирішена по суті.

Судом було забезпечено належну організацію судового розгляду справи, а також забезпечено позивачу право на доступ до правосуддя, закріплене у статті 6 Протоколу № 7Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України, проте, нехтуючи своїм правом та обов`язком належним чином виконувати надані права позивач. його представник повторно не з`явилися у судове засідання та клопотання про розгляд справи без його участі не надали.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 131, ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 257, ст. ст. 260, 261, 352, 354, 355 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 Павлоградська районна державна адміністрація, Виконавчий комітет Межиріцької сільської ради Павлоградського району, треті особи Друга Павлоградська державна нотаріальна контора, селянське фермерське господарство «Лугове», про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцять днів з дня її проголошення або складення, а учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя І. С. Шаповалова