Ухвала

від 28.03.2023 по справі 756/10833/20

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

28.03.2023 Справа № 756/10833/20

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/10833/20

1-кп/756/471/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.03.2023 місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника цивільного відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфортні рішення» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №32020110000000081 від 08.07.2020, накладеного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 06.07.2020 №760/14504/20,

за участю учасників судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

обвинувачений ОСОБА_5 ,

захисник ОСОБА_6 ,

представник цивільного відповідача ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

До суду надійшло клопотання представника цивільного відповідача - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києві від 06.07.2020 за №760/14504/20, що на праві власності належить ТОВ «Комфортні Рішення» (код 38323166): грошові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках: № НОМЕР_1 ; № НОМЕР_2 ; № НОМЕР_3 ; № НОМЕР_4 ; № НОМЕР_5 , відкритих в AT «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» у м. Києві (МФО 380805), із забороною видаткових операцій у межах вказаної суми, за винятком операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету та для виплати заробітної плати.

Обґрунтовуючи свої вимоги, представник цивільного відповідача, посилаючись на необґрунтованість цивільного позову в цілому, забезпечення якого було підставою для застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна, з огляду на відсутність податкових зобов`язань ТОВ «Комфортні Рішення», у тому числі на підставі Акта ГУ ДФС у місті Києві від 27.03.2018 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Комфортні рішення» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності, оскільки податкові повідомлення-рішення було визнано протиправними та скасовано рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2020, залишеним без зміни рішеннями судів вищих інстанцій, проведення такої позапланової перевірки, санкціонованої ухвалою слідчого судді від 01.08.2016, яку також було скасовано судом апеляційної інстанції, як таку, що постановлено всупереч положень процесуального закону, а тому, на переконання представника цивільного відповідача, відсутні правові підстави для продовження арешту рахунків ТОВ, оскільки це створює негативні наслідки для його господарської діяльності.

У судовому засіданні представник цивільного відповідача - адвокат ОСОБА_3 вимоги клопотання підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 , кожен окремо, також підтримали клопотання представника цивільного відповідача - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна.

Прокурор заперечив проти задоволення клопотання про скасування арешту майна з огляду на те, що санкція інкримінованого ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна, а також на наявність цивільного позову у кримінальному провадженні. При цьому зазначив, що застосування такого заходу забезпечення як арешт майна відповідає завданням кримінального провадження, а тому просив відмовити у задоволенні клопотання.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, особа, яка звертається з клопотанням про скасування арешту майна має довести, що відпала потреба в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження або арешт накладено необґрунтовано.

Аналізуючи доводи клопотань про скасування арешту майна, суд приходить до висновку, що підстави, на які посилається представник цивільного відповідача ТОВ «Комфортні рішення» - адвокат ОСОБА_3 , що, на його думку, свідчать про необхідність скасування арешту, не вказують на необґрунтованість накладення арешту на майно та не доводять, що в подальшому в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба.

До такого висновку суд приходить з огляду на те, що як вбачається з мотивувальної частини ухвали місцевого суду, накладаючи арешт на майно, слідчий суддя керувався вимогами ст. 173 КПК України та дійшов висновку про те, що такий захід забезпечення кримінального провадження необхідний з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, оскільки на момент застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження ОСОБА_5 (директору ТОВ «Комфортні Рішення» у 2015-2016 роках), було повідомлено про підозру у вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Статтею 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.

На даний час відповідно до обвинувального акта ОСОБА_5 висунуто обвинувачення за ч. 3 ст. 212 КК України, санкція якої передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Разом із тим, у цьому кримінальному провадженні Офісом Генерального прокурора в інтересах держави в особі Головного управління ДПС у м. Києві пред`явлено цивільний позов до ОСОБА_5 та ТОВ «Комфортні рішення», а відтак, за встановлених обставин, застосований захід забезпечення кримінального провадження відповідає його завданням та меті.

Що стосується інших доводів представника цивільного відповідача в частині необгрунтованості цивільного позову з огляду на викладену ним оцінку обставин, зазначених обвинувальному акті та цивільному позові, то суд звертає увагу, що перевірка та оцінка фактичних обставин кримінального провадження є предметом перевірки під час судового провадження кримінального провадження в суді першої інстанції по суті обвинувачення, на даний момент суд знаходиться на стадії дослідження доказів, оцінка яких буде здійснюватись судом у нарадчій кімнаті під час ухвалення остаточного рішення за наслідками судового розгляду кримінального провадження по суті.

Що стосується доводів представника цивільного відповідача ОСОБА_3 про процесуальні порушення при заявленні цивільного позову, то такі доводи вже були предметом розгляду суду на стадії підготовчого судового провадження та оцінка їм була надана в судовому рішенні за результатами проведення підготовчого судового засідання.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо обмеження права власності, та вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту.

Керуючись статтями 170-174 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання представника цивільного відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфортні рішення» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає.

Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Суддя ОСОБА_1