Ухвала

від 22.05.2023 по справі 910/11345/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"22" травня 2023 р. Справа№ 910/11345/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Євсікова О.О.

Алданової С.О.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ»

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2023, повний текст якого складено та підписано 23.02.2023

у справі № 910/11345/22 (суддя Демидов В.О.)

за позовом Державного підприємства «ТРОСТЯНЕЦЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО»

до Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ»

про стягнення 21 455,04 грн

В С Т А Н О В И В :

26.10.2022 Державне підприємство «ТРОСТЯНЕЦЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» про стягнення 21 455,04 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.02.2023 у справі №910/11345/22 позов задоволено, стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Державного підприємства «ТРОСТЯНЕЦЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» 21455 грн 04 коп та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 481 грн 00 коп.

Не погоджуючись з цим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Також, разом з апеляційною скаргою відповідачем подано клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2023 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 постановлено витребувати у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/11345/22 та невідкладно надіслати їх до Північного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2023 у справі № 910/11345/22. Копію ухвали направлено до суду першої інстанції.

17.05.2023 матеріали справи надійшли до апеляційного господарського суду.

Розглянувши клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

При цьому, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного тексту рішення (п. 1 ч. 2 ст. 256 ГПК України).

Статтею 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення прийнято Господарським судом міста Києва 23.02.2023. Таким чином, в силу приписів ст. 256 ГПК України, останнім днем двадцятиденного строку для подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі є 15.03.2023.

Матеріалами справи підтверджується, що 01.03.2023 апелянт отримав повний текст оскарженого судового рішення, тобто до 21.03.2023 останній має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, за умови подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня отримання повного тексту рішення суду.

Скаржник звернувся з апеляційною скаргою 03.04.2023, тобто з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції на 12 днів.

В обґрунтування причин пропуску процесуального строку, апелянт посилається на те, що:

- оскаржуване рішення було прийнято без виклику сторін, повний текст якого надійшов до відділення у місті Києві 01.03.2023 та було переправлено за територіальністю на виконання у місто Харків до юридичної служби Регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця», де було отримано скаржником 02.03.2023;

- враховуючи незначний термін пропуску строку, апелянт вважає, що не втратив можливість на апеляційне оскарження та просить врахувати запровадження в Україні режиму воєнного стану з 24.02.2022 та подальше його продовження; зазначив, що через бойові дії багато громадян України вимушені були покинути місця постійного проживання, припинено належне та стабільне функціонування пошти, відбуваються перебої у роботі мобільного зв`язку та Інтернету, не здійснюються регулярні рейси засобами автомобільного та залізничного транспорту, періодично відсутнє електропостачання, у період оголошень повітряної тривоги люди змушені часто та довго перебувати в укриттях;

- під час підготовки апеляційної скарги виникла необхідність в отриманні матеріалів від виробничого підрозділу «Сумська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Південна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», який знаходиться у місті Суми, до складу якого входить залізнична станція Тростянець-Смородине, з якої відправлялись вагони №61778627, 63069736, 63321608 та 64866924, які надійшли у місто Харків до юридичної служби регіональної філії «Південна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» 27.03.2023 з супровідним листом від 24.04.2023 №ДН-3-02-05/458 (додано копію листа).

Колегія вважає, що зазначені причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними враховуючи наступне.

Як вже було зазначено, 01.03.2023 апелянт отримав повний текст оскарженого судового рішення, про що в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 126, т. 1). Тобто, з моменту отримання оскаржуваного рішення останній знав про його прийняття та була можливість звернутись до суду з даною апеляційною скаргою у строк встановлений законом.

В той же час, заявником не надано належних та допустимих доказів стосовно того, що за такий тривалий час він не мав об`єктивної можливості здійснити оскарження судового рішення в апеляційному порядку. Скаржником в обґрунтування поважності причин пропуску строку апеляційне оскарження не наведено обґрунтованих підстав щодо неможливості подання апеляційної скарги з моменту отримання повного тексту рішення, а саме з 01.03.2023.

При цьому колегія зауважує, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Така позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №990/115/22.

Ураховуючи те, що останній день перебігу процесуального строку на звернення до суду з позовом у цій справі припав на період повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, ця обставина могла унеможливити дотримання такого строку скаржника за умови надання ним до суду належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на звернення до суду з позовом, та могла б бути визнаною поважною причиною для поновлення процесуального строку.

Тобто, особа, яка заявляє клопотання про поновлення встановленого законом процесуального строку, повинна надати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду 910/1349/22 від 22.03.2023, №922/2738/21 від 27.03.2023.

Відповідачем не наведено конкретних обставин, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання ним процесуальних дій. Самі лише обставини щодо відсутності можливості подати апеляційну скаргу у строк встановлений законом у зв`язку з введенням на території України воєнного стану, нестабільне функціонування пошти, перебої з мобільним та інтернет зв`язком, відсутність електропостачання та оголошення повітряних тривог, на які посилається скаржник у заяві, не можуть вважатися поважними причинами пропуску строків на апеляційне оскарження, тому що зумовлені суб`єктивною поведінкою сторони. Посилання на те, що не здійснюються регулярні рейси засобами автомобільного та залізничного транспорту, суд апеляційної інстанції оцінює зазначені доводи критично, оскільки вони не є беззаперечними та абсолютними свідченнями поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення. Також, не є переконливими такі доводи в контексті оформлення та подання апеляційної скарги у розумні для цих обставин строки.

В свою чергу, скаржником при зверненні до суду з апеляційною скаргою, окрім посилання на неможливість вчасного подання скарги, зумовленим воєнними діями проти України, перебування працівників Залізниці в укриттях, оголошенням повітряних тривог, відключення світла та перебоїв зв`язку, жодним чином не наведено обґрунтувань поважності причин пропуску встановленого законом строку на подання апеляційної скарги, а також не доведено суду обставин, яким саме чином введення воєнного стану обумовило пропуск відповідного процесуального строку, як і не надано будь-яких доказів на підтвердження відсутності у скаржника можливості підготувати та подати скаргу в межах передбачених Господарського процесуального кодексу України строків, з огляду на місцезнаходження скаржника. Обставин, які перешкоджали скаржнику або його представникам підготувати та подати апеляційну скаргу в строк, встановлений законом, заявником не надано.

Посилання заявника в апеляційній скарзі на необхідність в отриманні матеріалів від виробничого підрозділу «Сумська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Південна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», який знаходиться у місті Суми, до складу якого входить залізнична станція Тростянець-Смородине, з якої відправлялись вагони №61778627, 63069736, 63321608 та 64866924, які надійшли у місто Харків до юридичної служби регіональної філії «Південна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» 27.03.2023 з супровідним листом від 24.04.2023 №ДН-3-02-05/458 (додано копію листа) не є беззаперечними та абсолютними свідченнями поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, внаслідок того, що відносяться до організаційних питань внутрішньої діяльності Акціонерного товариства "Українська залізниця", мають суб`єктивний для нього характер і не свідчать про існування об`єктивно непереборних причин неподання належним чином оформленої апеляційної скарги у встановлений законом строк.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Дослідивши зазначені обставини, колегія дійшла до висновку, що несвоєчасне здійснення процесуальної дії у даному випадку залежало виключно від волі скаржника.

У вищевказаному клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження скаржником не зазначено жодних інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які судом могло б бути розцінено як поважні підстави для поновлення строку. Отже, заявником не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на апеляційне оскарження.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом ( ч. 3 ст. 13 ГПК України).

Частиною 4 ст. 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у контексті Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного та обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" (№ 3236/03, від 03.04.2008) вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язується із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи із поважності причин пропуску строку. У цьому випадку обставин, які б об`єктивно перешкоджали скаржникові реалізувати своє право на вчасне подання апеляційної скарги не вбачається, а підстави, наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, не є поважними та об`єктивно непереборними і не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, оскільки залежали від бездіяльності самого скаржника.

Відповідно до ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлений статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, слід запропонувати скаржнику надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав його поновлення та доказів на підтвердження наведених підстав.

Суд апеляційної інстанції також вважає за необхідне роз`яснити скаржнику, що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, які є підставою залишення апеляційної скарги без руху, суд, відповідно до ст.ст. 174, 260, 261 ГПК України, має право відмовити у відкритті апеляційного провадження.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2023 у справі № 910/11345/22 залишити без руху.

2. Роз`яснити скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали останній має право усунути недоліки зазначені у її мотивувальній частині, надавши суду відповідні докази.

3. Попередити скаржника, що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення апеляційної скарги.

4. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи до відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Всі документи та письмові докази подаються поштою через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду (канцелярію суду) за адресою: м. Київ, вул. Шолуденко, 1а (1-й поверх) або в електронному вигляді через особистий кабінет в системі "Електронний суд" із застосуванням електронного цифрового підпису на електронну адресу суду - inbox@anec.court.gov.ua.

Північний апеляційний господарський суд рекомендує учасникам процесу надати суду свої чи їх представників електронні адреси та мобільні номери телефонів.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді О.О. Євсіков

С.О. Алданова