Постанова

від 10.05.2023 по справі 922/4806/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2023 року м. Харків Справа № 922/4806/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А. , суддя Тарасова І.В.

за участі секретаря судового засідання Андерс О.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Агрофірма "Промтех" (вх. №634 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 27.02.2023 у справі № 922/4806/21 (прийняте у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Чистяковою І.О., повне рішення складено 07.03.2023)

за позовом керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області (63701, Харківська область, м. Куп`янськ, вул.Харківська, 7) в інтересах держави, в особі:

1) Великобурлуцької селищної ради (62602, Харківська область, Куп`янський район, смт. Великий Бурлук, вул. Центральна, 40, ідентифікаційний код 04399192),

2) Харківської обласної державної адміністрації (61002, м. Харків, вул. Сумська, 64, ідентифікаційний код 23912956)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів - Регіональний офіс водних ресурсів у Харківській області (61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, ідентифікаційний номер 01038594)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Промтех" (61118, м. Харків, пр. Трактроробудівників, 102 Б, кв. 42, ідентифікаційний код 31645524)

про відновлення становища, яке існувало до порушення шляхом звільнення та повернення об`єкта водного фонду та земельних ділянок під ним,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2021 року керівник Куп`янської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Великобурлуцької селищної ради, Харківської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Промтех" про відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом зобов`язання відповідача звільнити водний об`єкт - Великобурлуцьке водосховище, що розташоване на території Куп`янського району Харківської області, разом із зайнятими цим водосховищем земельними ділянками з кадастровими номерами 6321455100:03:000:0622 площею 250,5514 га та 6321485300:01:000:0026 площею 140,753 га, та повернути його у відання Великобурлуцької селищної ради.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається зокрема на те, що відповідач використовує водні біоресурси, а саме здійснює штучне розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх вилов в режимі спеціального товарного рибного господарства, проте згідно з Водогосподарським паспортом Великобурлуцьке водосховище є водосховищем комплексного призначення та призначене для потреб зрошення та риборозведення, а отже, відповідно до ст. 51 Водного кодексу України не може бути об`єктом оренди, оскільки у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб можуть надаватися водосховища, крім водосховищ комплексного призначення. Також, на думку прокурора, ані режим рибогосподарської експлуатації Великобурлуцького водосховища, ані дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах не дають підстави для використання відповідачем водного об`єкта - Великобурлуцьке водосховище. Отож у відповідача відсутні правоустановлюючі документи на використання водних об`єктів та земель водного фонду.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 27.02.2023 у справі №922/4806/21 позов задоволено повністю.

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Промтех" звільнити водний об`єкт - Великобурлуцьке водосховище, що розташований на території Куп`янського району Харківської області, разом із зайнятими цим водосховищем земельними ділянками з кадастровими номерами 6321455100:03:000:0622 площею 250.5514 га та 6321485300:01:000:0026 площею 140.753 га та повернути його у відання Великобурлуцької селищної ради.

Судові витрати у справі у вигляді судового збору у розмірі 2270,00 грн покладено на відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Промтех".

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Промтех" на користь Харківської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

Рішення суду обґрунтовано тим, що використання водосховища для рибогосподарської експлуатації, промислового вилову та вирощування риби повинно здійснюватися тільки за наявності права на водний об`єкт (води) разом із розташованою під ним земельною ділянкою водного фонду. У даному ж випадку, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за відповідачем речові права на земельну ділянку водного фонду не зареєстровані. Отже, як зазначено судом, відповідач здійснює свою рибогосподарську діяльність на водному об`єкті - Великобурлуцьке водосховище неправомірно, зокрема без отримання водного об`єкта та земель водного фонду в користування та без погодження власника земельної ділянки.

ТОВ "Агрофірма "Промтех" з рішенням Господарського суду Харківської області не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Харківської області від 27.02.2023 скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що ТОВ "Агрофірма "Промтех" здійснює свою діяльність на підставі: дозволу № 22 на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах, з видом спеціального використання - промислове рибальство у Великобурлуцькому водосховищі Харківської області із назвами рибальських суден і дозволених для використання знарядь лову та з обсягом вилову визначених Режимом. Строк дії дозволу з 19.10.2020 по 18.10.2025 та дозволу № 23 на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах, з видом спеціального використання - любительське і спортивне рибальство у Великобурлуцькому водосховищі Харківської області. Строк дії дозволу з 19.10.2020 по 22.07.2023. Державним агентством з меліорації та рибного господарства України (його попередниками) надавались роз`яснення щодо укладення договорів оренди на водосховище комплексного призначення, на яких діють Режими спеціальних товарних рибних господарств, зокрема, в листі Державного агентства рибного господарства України №2-7-17/990/15 від 03.03.2015 зазначалось, що при отриманні Режиму мова йде лише про використання водних біоресурсів, а не про використання води або землі під водою. Тобто, діюче законодавство в галузі охорони, використання та відтворення водних біоресурсів не містить вимоги (обов`язку) користувачу водних біоресурсів, який здійснює рибальство, мати правовстановлюючі документи на рибогосподарський водний об`єкт для здійснення спеціального використання водних біоресурсів. Крім того, було роз`яснено, що відповідно до ст.51 Водного кодексу України не можуть бути об`єктами водосховища комплексного призначення і відповідно вимоги щодо їх обов`язкової оренди безпідставні і вимагають вчинення протиправних дій.

Зазначає, що Харківській окружний адміністративний суд у постанові від 02.06.2015 у справі №820/2397/15 зробив висновок щодо існування законодавчо встановленої заборони на набуття ТОВ "Агрофірма "Промтех" права користування Великобурлуцьким водосховищем разом із земельною ділянкою під ним, тобто, встановив факт відсутності самовільного захоплення земельної ділянки під вказаним водним об`єктом.

Посилається на те, що судом першої інстанції помилково враховані вимоги Закону України Про аквакультуру, оскільки Режим специального товарного рибного господарства означає використання водних живих ресурсів (риби), а не води та не передбачає необхідність отримання дозволу на спецводокористування.

26.04.2023 до суду від Харківської обласної державної адміністрації надійшли пояснення (вх.№4780), в яких другий позивач вважає рішення таким, що прийнято з правильним встановленням всіх обставин справи та з повним додержанням норм матеріального та процесуального права, заперечує проти апеляційної скарги відповідача у повному обсязі, посилаючись на те, що за інформацією, що міститься в листі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 12.08.2021 № 10-20-10-6535/19-21, наданого за дорученням ХОДА, щодо зазначених земельних ділянок, у 2012 році Державним підприємством Харківським науково-дослідний та проектний інститут землеустрою було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок водного фонду за межами населених пунктів на території Великобурлуцької селищної та Червонохвильської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області. Вказаний проект розроблено на підставі договору, укладеного з Харківським обласним виробничим управлінням меліорації і водного господарства від 02.08.2005 № 1693, та розпорядження Великобурлуцької районної державної адміністрації від 07.08.2002 № 133. На даний час вказаний проект землеустрою не затверджений. Згідно даних Національної кадастрової системи, державна реєстрація земельних ділянок, із вищезазначеними кадастровими номерами, у Державному земельному кадастрі відсутня. Необхідною передумовою надання земельної ділянки у користування (оренду), яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки у користування (оренду). Відповідно до даних Держгеокадастру земельні ділянки з кадастровими номерами 6321455100:03:000:0622 та 6321485300:01:000:0026 перебувають у державній власності, інформація щодо інших користувачів спірних земельних ділянок у Держгеокадастрі відсутня, у тому числі щодо відповідача - ТОВ Агрофірма Промтех. Таким чином вбачається, що на теперішній час відповідач використовує водний об`єкт, що знаходиться на земельних ділянках з кадастровими номерами 6321455100:03:000:0622 та 6321485300:01:000:0026 без належних на те правових підстав. Оскаржуючи рішення першої інстанції від 27.02.2023 у справі № 922/4806/21 відповідач намагається перекрутити зміст вичерпних та чітко встановлених Законом підстав набуття права користування на земельні ділянки, що відносяться до категорії водного фонду, при цьому помилково ототожнюючи порядок набуття такого права з порядком оформлення дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах. Погоджується з позицією як прокурора, так і суду першої інстанції стосовно того, що режим рибогосподарської експлуатації Великобурлуцького водосховища та дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах не дають підстави для використання відповідачем водного об`єкта - Великобурлуцького водосховища. Просить прийняти рішення з урахуванням наданих пояснень. Також просить справу розглядати без участі представника ХОД(В)А у судових засіданнях.

08.05.2023 до суду від Куп`янської окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№5101), направлений поштою 04.05.2023, в якому остання проти апеляційної скарги заперечує, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на те, що відповідачем на підставі дозволів Управління Державного агентства рибного господарства у Харківській області від 19.10.2020 №22 та №23 та Режиму набуто право на спеціальне використання водних біоресурсів у Великобурлуцькому водосховищі, що є одним із елементів правомірного використання спірних об`єктів, але не єдиним. Право землекористування та водокористування відповідачем не набуто. Режим та дозволи на спеціальне використання водних біоресурсів не надають ТОВ Агрофірма Промтех права користування водосховищем, як водним об`єктом та земельною ділянкою під ним. При затвердженні Режиму і видачі дозволу відповідні органи не досліджують питання та не надають права користуватися водними об`єктами і землями водного фонду, оскільки це не відноситься до їхньої компетенції. Ані Режим рибогосподарської експлуатації водного об`єкта, ані дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах не є та не можуть бути правовстановлюючими документами, якими надається право користування водними об`єктами чи землями водного фонду, та не визначають правових підстав користування водними об`єктами. Просить поновити пропущений строк на подання відзиву на апеляційну скаргу, посилаючись на те, що апеляційну скаргу разом з додатками окружною прокуратурою в електронному вигляді отримано 01.05.2023 від Харківської обласної прокуратури, що дозволило підготувати відзив на неї. Крім цього, штат Куп`янської окружної прокуратури у зв`язку із введенням воєнного стану залучений до фіксації, реєстрації, документування, здійснення процесуального керівництва військових злочинів, вчинених на території міста Куп`янськ та району, а отже прокурори виконують і інші повноваження одночасно з процесуальними обов`язками у цивільному, господарському, адміністративному судочинстві під час воєнного стану.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання Куп`янської окружної прокуратури про поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч.1 ст.263 ГПК України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Частинами 1, 4 ст.119 ГПК України унормовано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.04.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Агрофірма "Промтех" (вх. №634 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 27.02.2023 у справі № 922/4806/21, призначено справу до розгляду на "10" травня 2023 р., встановлено учасникам справи строк для подання відзивів на апеляційну скаргу - до 03.05.2023, встановлено учасникам справи строк для подання заяв, клопотань, тощо - до 03.05.2023.

Зі змісту акту Східного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 вбачається, що ухвала суду від 19 квітня 2023 року у справі № 922/4806/21 не відправлена Східним апеляційним господарським судом в установленому порядку на адресу: вул. Харківська 7, м.Куп`янськ, Харківська область, 63701 керівнику Куп`янської окружної прокуратури Харківської області, у зв`язку з тим, що тимчасово відсутній обмін з відділенням поштового зв`язку № 63701 в умовах воєнного стану.

Харківською обласною прокуратурою ухвалу суду від 19.04.2023 було отримано 26.04.2023, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулось до суду.

Враховуючи дію воєнного стану в Україні, неможливість відправлення судом Куп`янській окружній прокуратурі Харківської області процесуальних документів, отримання Харківською обласною прокуратурою ухвали суду 26.04.2023, отримання апеляційної скарги окружною прокуратурою в електронному вигляді 01.05.2023, залучення органів прокуратури до фіксації, реєстрації, документування, здійснення процесуального керівництва військових злочинів, колегія суддів вважає за можливе поновити пропущений строк на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Представник відповідача у судовому засіданні заявив усне клопотання про долучення нових доказів.

Прокурор у судовому засіданні проти долучення нових доказів заперечував.

Колегія суддів, розглянувши клопотання відповідача про долучення нових доказів, прийняла протоколу ухвалу про відмову у його задоволенні, з огляду на наступне.

За приписами ч.3 ст.269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Господарський процесуальний кодекс України допускає випадки подачі на стадії апеляційного розгляду нових доказів для підтвердження обставин, на які посилається сторона. Однак, виходячи з принципу змагальності сторін, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції саме в суді першої інстанції.

Відповідач не надав суду апеляційної інстанції доказів неможливості подання зазначених ним доказів до суду першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів відмовляє у задоволенні усного клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи нових доказів.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Інші учасники провадження у справі у судове засідання не прибули, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином ухвалою суду від 19.04.2023.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на території Куп`янського району Харківської області розташоване Великобурлуцьке водосховище. Згідно водогосподарського паспорта площа вказаного водного об`єкта становить 4,1 км2, об`єм - 14,2 млн. м3. Водосховище закінчене будівництвом та прийняте в експлуатацію у 1979 році, слугує для цілей зрошення та риборозведення.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Агрофірма "Промтех" (код ЄДРПОУ 31645524) зареєстровано 07.12.2001, видами економічної діяльності вказаної юридичної особи є 03.22 -Прісноводне рибництво (аквакультура) (основний); 47.81- Роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами; 46.90- Неспеціалізована оптова торгівля; 47.23- Роздрібна торгівля рибою, ракоподібними та молюсками в спеціалізованих магазинах; 10.20- Перероблення та консервування риби, ракоподібних і молюсків; 03.12- Прісноводне рибальство.

27.09.2010 Держрибагентство видало ТОВ "Агрофірма "Промтех" ліцензію серія АВ №548085 на діяльність, пов`язану з промисловим виловом риби на промислових ділянках рибогосподарських водойм, крім внутрішніх водойм (ставків) господарств, зі строком її дії з 06.09.2010 на необмежений строк.

Відповідач здійснює підприємницьку діяльність на підставі Режиму рибогосподарської експлуатації Великобурлуцького водосховища, погодженого Управлінням охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Харківській області -11.03.2011 та Державним агентством рибного господарства України- 24.06.2011. Термін дії режиму: від 07.09.2011 по 31.12.2026.

Управлінням Державного агентства рибного господарства у Харківській області ТОВ "Агрофірма "Промтех" надано дозвіл № 22 на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) від 19.10.2020, а саме Великобурлуцькому водосховищі Великобурлуцького району Харківської області, вид спеціального використання - промислове рибальство. Строк дії дозволу з 19.10.2020 по 18.10.2025.

Крім того, Управлінням Державного агентства рибного господарства у Харківській області 19.10.2020 ТОВ "Агрофірма "Промтех" надано дозвіл № 23 на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), а саме Великобурлуцькому водосховищі Великобурлуцького району Харківської області, вид спеціального використання - любительське і спортивне рибальство у водних об`єктах загального користування, що перевищує встановлені обсяги безоплатного вилову. Строк дії дозволу з 19.10.2020 по 22.07.2023.

Згідно даних офіційного вебсайту Управління Державного агентства рибного господарства у Харківській області https://кhr.darg.gov.uа/_когіstuvachi_vodnih_0_0_ 0_415_1.html до переліку користувачів водних біоресурсів, які здійснюють рибогосподарську діяльність згідно з Режимами рибогосподарської експлуатації водойм на території ліквідованого Великобурлуцького району Харківської області (на цей час - Куп`янського району Харківської області), віднесено ТОВ "Агрофірма "Промтех" (код ЄДРПОУ 31645524), яким використовується Великобурлуцьке водосховище площею 410,00 га (строк дії режиму з 24.06.2011 по 31.12.2026).

Згідно інформаційних баз даних Головного управління ДПС у Харківській області ТОВ "Агрофірма "Промтех" є платником, крім іншого, плати за спеціальне використання рибних та інших водних ресурсів, про що свідчить лист Головного управління ДПС у Харківській області від 13.08.2021 № 21357/5/20-40-04-03-12.

Згідно листів Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Харківській області від 09.08.2021 № 2-5-9/1629-21 та від 03.11.2021 № 1-3-9/2370-21 на Великобурлуцькому водосховищі рибогосподарська діяльність здійснюється користувачем водних біоресурсів ТОВ "Агрофірма "Промтех" відповідно до вимог Режиму рибогосподарської експлуатації, затвердженого 24.06.2011 Держкомрибгоспом, за наявності документів дозвільного характеру (дозволи №№ 22, 23 від 19.10.2020).

Згідно листа Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Харківській області від 03.11.2021 № 1-3-9/2370-21 протягом 2018 року до Великобурлуцького водосховища вселено водних живих ресурсів 0,0434 млн.екз., протягом 2019 року - 0,0434 млн.екз., протягом 2020 року - 0,0434 млн.екз., протягом 2021 року 0. Обсяги їх вилову протягом 2018 року становили 48,816 т, протягом 2019 року - 47,671 т, протягом 2020 року - 45,652 т, протягом 2021 року - 14,707 т.

Відповідно до листа Головного управління Держпродспоживслужби у Харківській області від 09.08.2021 № 20.0-1341ис протягом 2019-2021 років ТОВ "Агрофірма "Промтех" отримувала дозвільні документи на транспортування, зберігання, реалізацію живої риби та інших водних живих ресурсів, про що свідчать ветеринарні свідоцтва форми № 1 П-20 № 139737 від 07.11.2019, П-20 № 139738 від 07.11.2019, П-20 № 139779 від 13.10.2020.

Основним видом діяльності ТОВ "Агрофірма "Промтех" є прісноводне рибництво (аквакультура) (основний) (КВЕД 03.22), і на підставі ліцензії серія АВ №548085, виданої 27.09.2010 Держрибагентством зі строком дії з 06.09.2010 на необмежений строк, відповідач у водному об`єкті - Великобурлуцькому водосховищі, що знаходиться за межами населеного пункту на території Великобурлуцької селищної ради, здійснює рибогосподарську діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування водних біоресурсів, зокрема прісноводних риб, а також їх вилов, на підставі режиму рибогосподарської експлуатації Великобурлуцького водосховища та дозволів №22, 23 від 19.10.2020.

Згідно даних Публічної кадастрової карти України Великобурлуцьке водосховище розташоване на земельних ділянках з кадастровими номерами 6321455100:03:000:0622 площею 250.5514 га та 6321485300:01:000:0026 площею 140.753 га.

Зі змісту листа Головного управління ДПС у Харківській області від 13.08.2021 № 21357/5/20-40-04-03-12 вбачається, що земельні ділянки за ТОВ "Агрофірма "Промтех" (податковий номер 31645524) не значяться.

До бюджету Великобурлуцької об`єднаної територіальної громади в 2020 та 2021 роках коштів за використання Великобурлуцького водосховища та земельної ділянки, на якій воно розташоване, від ТОВ "Агрофірма "Промтех" (код ЄДРПОУ 31645524) не надходило, про що свідчить лист Великобурлуцької селищної ради від 04.08.2021 №04-22/1535.

Згідно даних Публічної кадастрової карти України Великобурлуцьке водосховище розташоване на земельних ділянках з кадастровими номерами 6321455100:03:000:0622 площею 250.5514 га та 6321485300:01:000:0026 площею 140.753 га.

В позовній заяві прокурор стверджує, що відповідач здійснюючи рибогосподарську діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування водних біоресурсів, зокрема прісноводних риб, а також їх вилов в режимі спеціального товарного рибного господарства, використовує Великобурлуцьке водосховище та зайняті цим водосховищем земельні ділянки з кадастровими номерами 6321455100:03:000:0622 площею 250,5514 га та 6321485300:01:000:0026 площею 140,753 га, без будь-яких правовстановлюючих документів на використання водних об`єктів та земель водного фонду. При цьому, ані режим рибогосподарської експлуатації Великобурлуцького водосховища, ані дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах не дають підстави для використання відповідачем спірного водного об`єкта.

Куп`янська окружна прокуратура Харківської області листами № 60/3-4074вих-21 та № 60/3-4075вих-21 від 09.11.2021 в порядку ст. 23 Закону України Про прокуратуру звернулась до Великобурлуцької селищної ради та Харківської обласної державної адміністрації, в яких повідомила про виявлені порушення вимог земельного та водного законодавства під час використання ТОВ Агрофірма Промтех Великобурлуцького водосховища та земельних ділянок з кадастровими номерами 6321455100:03:000:0622 та 6321485300:01:000:0026, та запропонувала самостійно вжити заходи щодо усунення виявлених порушень, в тому числі в судовому порядку.

У відповідь Великобурлуцька селищна рада листом від 23.11.2021 за №04-22/2331 повідомила Куп`янську окружну прокуратуру про невжиття органом місцевого самоврядування будь-яких заходів щодо усунення порушень вимог земельного та водного законодавства під час використання ТОВ Агрофірма Промтех Великобурлуцького водосховища та земельних ділянок з кадастровими номерами 6321455100:03:000:0622 та 6321485300:01:000:0026.

Харківська обласна державна адміністрація у відповідь листом від 17.11.2021 № 04-48/1208 повідомила окружну прокуратуру про невжиття будь-яких заходів з метою усунення наведених порушень та захисту інтересів держави.

Враховуючи те, що позивачі тривалий час не вживали заходів до повернення спірного майна, прокурор звернувся до суду з даним позовом.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

Рішення суду щодо правомірності звернення прокуратури з даним позовом не оскаржується, тому не переглядається судом апеляційної інстанції в цій частині.

Спірні правовідносини сторін у даній справі виникли внаслідок наявності/відсутності у відповідача правових підстав для користування земельними ділянками водного фонду з кадастровими номерами 6321455100:03:000:0622 площею 250,5514 га та 6321485300:01:000:0026 площею 140,753 га, на якій розташовано об`єкт - Великобурлуцьке водосховище, що використовується відповідачем у господарській діяльності в режимі рибогосподарської експлуатації.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону, а у статті 13 Конституції України серед іншого визначено, що земля та водні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого відповідні права здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у визначених межах.

Згідно зі статтею 6 Водного кодексу України води (водні об`єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Український народ здійснює право власності на води (водні об`єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними об`єктами) можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади та Раді міністрів Автономної Республіки Крим.

До земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів (частина перша статті 58 Земельного кодексу України, стаття 4 Водного кодексу України).

Земельною ділянкою є частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться (частини перша, друга статті 79 Земельного кодексу України).

Відповідно до статті 1 Водного кодексу України рибогосподарський водний об`єкт - це водний об`єкт (його частина), що використовується для рибогосподарських цілей.

У статті 51 Водного кодексу України, якою урегульовано питання користування водними об`єктами на умовах оренди, передбачено, що у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми (частина перша); не підлягають передачі у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб водні об`єкти, що: використовуються для питних потреб; розташовані в межах територій та об`єктів, що перебувають під охороною відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" (частина друга); водні об`єкти надаються у користування за договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом у порядку, визначеному земельним законодавством України. Право оренди земельної ділянки під водним об`єктом поширюється на такий водний об`єкт (частина третя); водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства (частина четверта); надання водних об`єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об`єкта. Порядок розроблення та форма паспорта затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища (частина п`ята); водні об`єкти надаються в користування на умовах оренди без обмеження права загального водокористування, крім випадків, визначених законом (частина шоста); умови використання водних об`єктів, розмір орендної плати та строк дії договору оренди визначаються у договорі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом (частина дванадцята).

Надання частин рибогосподарських водних об`єктів, рибогосподарських технологічних водойм, акваторій (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України в користування для цілей аквакультури регулюються Законом України "Про аквакультуру" (стаття 51 Водного кодексу України).

За визначенням термінів, наведеним у статті 1 Закону України "Про аквакультуру", аквакультура (рибництво) - сільськогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування об`єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах для одержання сільськогосподарської продукції (продукції аквакультури) та її реалізації, виробництва кормів, відтворення біоресурсів, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції, переселення, акліматизації та реакліматизації гідробіонтів, поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття, а також надання рекреаційних послуг.

У статті 12 зазначеного Закону визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських, Київської і Севастопольської міських, районних, обласних рад у сфері аквакультури належать: надання в користування на умовах оренди частини рибогосподарського водного об`єкта, рибогосподарської технологічної водойми для цілей аквакультури відповідно до повноважень щодо розпорядження землями, встановлених Земельним кодексом України; здійснення інших повноважень відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України "Про аквакультуру" рибогосподарський водний об`єкт для цілей аквакультури надається в користування на умовах оренди юридичній чи фізичній особі відповідно до Водного кодексу України.

Основні засади діяльності та державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів, порядок взаємовідносин між органами державної влади, місцевого самоврядування і суб`єктами господарювання, які здійснюють рибогосподарську діяльність у внутрішніх водних об`єктах України, внутрішніх морських водах і територіальному морі, континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні України та відкритому морі регулюються Законом України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів".

У статті 1 цього Закону визначено, зокрема, що водні біоресурси (водні біологічні ресурси) - сукупність водних організмів (гідробіонтів), життя яких неможливе без перебування (знаходження) у воді. До водних біоресурсів належать прісноводні, морські, анадромні та катадромні риби на всіх стадіях розвитку, круглороті, водні безхребетні, у тому числі молюски, ракоподібні, черви, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, водорості та інші водні рослини.

Використання водних біоресурсів, які перебувають у стані природної волі, здійснюється в порядку загального і спеціального використання (стаття 25 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів").

Спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється шляхом їх вилучення з природного середовища (крім любительського і спортивного рибальства у водних об`єктах загального користування в межах та обсягах безоплатного вилову) і включає, зокрема промислове рибальство (частина перша статті 27 зазначеного Закону).

За змістом частини першої статті 34 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" суб`єкт рибного господарства (юридична чи фізична особа, яка провадить рибогосподарську діяльність відповідно до законодавства) мають право на користування рибогосподарськими водними об`єктами (їх частинами), землями водного фонду та використання водних біоресурсів на недискримінаційних умовах у встановленому порядку.

Згідно з положеннями частин першої, третьої статті 36 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" юридичні та фізичні особи мають право користуватися водними біоресурсами як об`єктами права власності Українського народу відповідно до Конституції України та цього Закону. Надання у користування рибогосподарських водних об`єктів (їх частин) місцевого значення для провадження рибогосподарської діяльності здійснюється відповідно до закону.

Основні засади пріоритетного розвитку рибного господарства відповідно до статті 53 зазначеного Закону передбачають, зокрема пріоритетне надання в оренду водних об`єктів (їх частин) з низькою рибопродуктивністю суб`єктам господарювання, які займаються вирощуванням водних біоресурсів.

Таким чином, законодавець розрізнив користування рибогосподарськими водними об`єктами (їх частинами), землями водного фонду та використання водних біоресурсів, як окремими об`єктами користування.

Такі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №923/213/18, від 06.10.2021 у справі №914/1326/16, від 05.01.2022 у справі №908/2153/20.

Разом із тим порядок надання земель водного фонду у користування та припинення користування ними встановлюється земельним законодавством (стаття 85 Водного кодексу України).

За змістом частин четвертої, п`ятої статті 59 Земельного кодексу України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів портової інфраструктури та інших об`єктів водного транспорту. Використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами.

Згідно з частиною першою статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до статей 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

У статті 122 Земельного кодексу України визначено, зокрема, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (частина перша). Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб (частина п`ята).

Відповідно до пункту 24, яким згідно із Законом України від 28.04.2021 №1423-ІХ доповнено Розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, зокрема що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук). З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Комплексний правовий аналіз всіх вищевказаних норм свідчить, що законодавець розрізнив користування рибогосподарськими водними об`єктами (їх частинами), землями водного фонду та використання водних біоресурсів, як окремими об`єктами користування.

Законом не передбачено можливості використання водних біоресурсів без отримання в установленому Земельним кодексом України порядку в користування на умовах оренди рибогосподарських водних об`єктів (їх частин), в т.ч, і земель водного фонду (зокрема і під цими об`єктами), де здійснюється використання цих водних біоресурсів.

Таке використання водних біоресурсів є нерозривно пов`язаним з використанням зазначених рибогосподарських водних об`єктів (їх частин), в т.ч. і земель водного фонду (зокрема і під цими об`єктами).

Зі всього вищенаведеного випливає, що ані режим рибогосподарської експлуатації водного об`єкта, ані дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах не є та не можуть бути правовстановлюючими документами, якими надається право користування водними об`єктами чи землями водного фонду, та не визначають правових підстав користування водними об`єктами.

Викладений вище висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься у постановах Верховного Суду від 22.11.2018 у справі №806/449/15, від 19.11.2019 у справі №806/1350/15.

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 12.08.2021 № 10-20-10-6535/0/19-21, наданого за дорученням Харківської обласної державної адміністрації щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 6321455100:03:000:0622 площею 250,5514 га та 6321485300:01:000:0026 площею 140,753 га, у 2012 році Державним підприємством "Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок водного фонду за межами населених пунктів на території Великобурлуцької селищної та Червонохвильської сільської рад Великобурлуцького району Харківської області. Вказаний проект розроблено на підставі договору, укладеного з Харківським обласним виробничим управлінням меліорації і водного господарства від 02.08.2005 № 1693, та розпорядження Великобурлуцької районної державної адміністрації від 07.08.2002 № 133. На даний час зазначений проект землеустрою не затверджений. Згідно даних Національної кадастрової системи, державна реєстрація земельних ділянок із зазначеними кадастровими номерами у Державному земельному кадастрі відсутня.

Вказані обставини підтверджуються інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельні ділянки від 04.11.2021 та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 02.11.2021 № 282530202 та №282530592.

Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельні ділянки за ТОВ "Агрофірма "Промтех" (податковий номер 31645524) не значаться, про що свідчить лист Головного управління ДПС у Харківській області від 13.08.2021 № 21357/5/20-40-04-03-12 та інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 19.10.2021 № 279982307.

Відповідно до даних Держгеокадастру земельні ділянки з кадастровими номерами 6321455100:03:000:0622 площею 250.5514 га та 6321485300:01:000:0026 площею 140.753 га перебувають у державній власності. Інформація стосовно орендарів або користувачів відсутня, про що свідчить лист Головного управління ДПС у Харківській області від 13.08.2021 № 21357/5/20-40-04-03-12.

Натомість, ТОВ "Агрофірма "Промтех" у своїй господарській діяльності використовує земельні ділянки водного фонду, на яких розташовано цей водний об`єкт, на підставі Режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта (Великобурлуцьке водосховище) та дозволів на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) №22, №23 від 19.10.2020.

Верховний Суд у постанові від 21.03.2019 у справі №923/213/18 зазначив, що водосховище комплексного призначення відповідно до ст. 51 Водного кодексу України не може бути об`єктом оренди і відповідно передане у користування на умовах оренди. Наявність Режиму рибогосподарської експлуатації не дає підстави для одноособового використання водного об`єкту загальнодержавного значення та земельної ділянки державної форми власності.

У постанові Верховного суду від 19.07.2022 у справі №906/170/20 судом також зроблено висновок, що водосховище комплексного призначення відповідно до ст. 51 Водного кодексу України не може бути об`єктом оренди. Режим рибогосподарської експлуатації та дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах не дають підстави для використання водного об`єкта, оскільки не є правовстановлюючими документами, які надають право користування водними об`єктами чи землями водного фонду та не визначають правових підстав користування водним об`єктом.

Великобурлуцьке водосховище є водосховищем комплексного призначення, тому відповідно до положень частини першої статті 51 Водного кодексу України, Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у відповідних редакціях) не може бути об`єктом оренди.

Таким чином, Режим рибогосподарської експлуатації Великобурлуцького водосховища та дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах не дають підстави для використання відповідачем водного об`єкта - Великобурлуцького водосховища, оскільки не є правовстановлюючими документами, які надають право користування водними об`єктами чи землями водного фонду та не визначають правових підстав користування водним об`єктом, чим спростовуються доводи ТОВ "Агрофірма "Промтех" щодо використання зазначеного об`єкта на достатній правовій підставі.

Використання водосховища для рибогосподарської експлуатації, промислового вилову та вирощування риби повинно здійснюватися тільки за наявності права на водний об`єкт (води) разом із розташованою під ним земельною ділянкою водного фонду.

Згідно з частиною другою статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Враховуючи відсутність державної реєстрації права державної власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 6321455100:03:000:0622 та 6321485300:01:000:0026 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, вказані земельні ділянки з 27.05.2021 перейшли до земель комунальної власності Великобурлуцької селищної ради.

Відповідач здійснює свою рибогосподарську діяльність на водному об`єкті - Великобурлуцьке водосховище неправомірно, зокрема без отримання водного об`єкта та земель водного фонду в користування та без погодження власника земельної ділянки.

За таких обставин, установленими у справі фактичними обставинами неправомірного використання відповідачем водного об`єкта та земельних ділянок під ним, доведено факт порушення прав держави в особі Великобурлуцької селищної ради, яка виконує функції власника спірного водного об`єкта.

За наведених обставин, фактичне використання (зайняття) відповідачем водного об`єкта всупереч вимог законодавства, розглядається як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави, оскільки зазначене водосховище є комплексним та в силу закону не може бути об`єктом оренди.

Подібний висновок зроблено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19 липня 2022 року у cправі №906/170/20.

У зазначеній справі Верховний Суд не убачив підстав для передачі справи у відповідності до ГПК України для вирішення питання стосовно відступу від висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №923/213/18, а саме щодо не застосування Закону України Про аквакультуру до спірних правовідносин, що спростовує доводи відповідача про помилкове врахування судом першої інстанції вимог Закону України Про аквакультуру.

Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання апелянта на неврахування судом першої інстанції висновків зроблених в постанові Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2015 у справі №820/2397/15, якою задоволено адміністративний позов ТОВ "АФ "Промтех" до Державної екологічної інспекції у Харківській області про визнання дій незаконними та скасування припису за результатами позапланової перевірки ТОВ "АФ "Промтех" з питань дотримання земельного законодавства у період з 09.02.2015 по 11.02.2015, у якій наголошено, що у діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Промтех" відсутні будь-які ознаки самовільного зайняття земельної ділянки під Великобурлуцьким водосховищем, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.4, 7 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Однак, колегія суддів зазначає, що склад учасників справи №820/2397/15 не є тим же, що у справі №922/4806/21. Крім того, у справі №820/2397/15 судом було зроблено певні висновки щодо предмета спору у вказаній справі, а не встановлено факти, які не підлягають доказуванню у справі №922/4806/21.

Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи відповідача щодо правомірного користування ним на підставі дозвільних документів лише водним об`єктом, а не користування земельними ділянками водного фонду площею 140.753 га з кадастровими номерами 6321455100:03:000:0622 площею 250.5514 га та 6321485300:01:000:0026, на якій розташований водний об`єкт - Великобурлуцьке водосховище, з огляду на те, що, як вже зазначалось, ані режим рибогосподарської експлуатації водного об`єкта, ані дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах не є та не можуть бути правовстановлюючими документами, які надають право користування водними об`єктами чи землями водного фонду та не можуть визначати правових підстав користування водним об`єктом.

Стосовно твердження скаржника про порушення судом норм процесуального права в зв`язку з незалученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державного агентства з меліорації та рибного господарства України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.50 ГПК України якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Однак, предмет позову у даній справі пов`язаний із водним об`єктом та земельною ділянкою водного фонду. Питання законності набуття відповідачем права використання водних біоресурсів, дозволи на які надані 19.10.2020 Управлінням Державного агентства рибного господарства у Харківській області, прокурором не порушувалося. В обґрунтування заявленого позову прокурор посилався на те, що і режим рибогосподарської експлуатації Великобурлуцького водосховища, і дозволи на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах є елементами правомірного використання спірних об`єктів, але не єдиними.

За змістом положень ст.317, 319 ЦК України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.

Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання апелянта на лист Державного агентства рибного господарства України №2-7-17/990/15 від 03.03.2015, в якому зазначалось про те, що при отриманні Режиму мова йде лише про використання водних біоресурсів, а не про використання води або землі під водою, тобто не містить вимоги (обов`язку) користувачу водних біоресурсів, який здійснює рибальство, мати правовстановлюючі документи на рибогосподарський водний об`єкт для здійснення спеціального використання водних біоресурсів, з огляду на те, що роз`яснення Державного агентства рибного господарства України не є нормативно-правовими актами, а мають лише роз`яснювальний, інформаційний характер і не встановлюють правових норм.

Статтею 190 ЦК України встановлено, що майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Згідно з нормою ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Об`єктами цивільних прав є речі, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки (ст. 179 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (ст. 190 ЦК України).

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як передбачено ст. 395 ЦК України речовими правами на чуже майно є: 1) право володіння; 2) право користування (сервітут); 3) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); 4) право забудови земельної ділянки (суперфіцій). Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно.

Згідно з ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Установленими у справі фактичними обставинами підтверджено факт неправомірного використання відповідачем водного об`єкта та земельної ділянки під ним.

Так, за вимогами ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Зважаючи, що правопорушення є таким, що триває у часі, власник майна може звернутися за захистом свого права протягом всього часу, поки воно триває.

Негаторний позов пред`являється власником за умови, що він має майно у своєму володінні, однак протиправна поведінка інших осіб перешкоджає йому здійснювати права користування та розпорядження ним. Для подання такого позову не вимагається, щоб перешкоди до здійснення права користування та розпорядження майном були результатом винних дій відповідача чи спричиняли позивачу збитки. Достатньо, щоб такі дії хоча б і не позбавляли власника володіння майном, але об`єктивно порушували його права і були протиправними.

Об`єктом негаторного позову є усунення триваючого правопорушення, що збереглося до моменту подання позову до суду.

Позивачем у негаторному позові є власник майна або особа, яка володіє майном на підставі інших прав на майно (титульний власник).

Відповідачем у негаторному позові є особа, яка власними протиправними діями перешкоджає позивачу здійснювати правомірність щодо користування чи розпорядження майном.

Предметом негаторного позову є вимога позивача про усунення з боку відповідача будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Підставою негаторного позову є обставини, що підтверджують право позивача на користування і розпорядження майном, вчинення відповідачем дій, що перешкоджають позивачу використовувати належні йому права, позадоговірний характер наявних між сторонами правовідносин.

При цьому поняття перешкод у реалізації прав користування і розпорядження є загальним поняттям і може включати не лише фактичну відсутність доступу до майна та можливості використати її за цільовим призначенням, а й будь-які інші неправомірні дії порушника прав, а також рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, договори, інші правочини, у зв`язку з якими розпорядження і користування майном ускладнене або повністю унеможливлене.

У постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі №910/13356/17 суд зробив висновок про те, що способом захисту у негаторних правовідносинах є вимога, яка забезпечить законному володільцю реальну можливість користуватися і розпоряджатися майном тим чи іншим способом (зобов`язання повернути або звільнити майно, виселення, знесення, накладення заборони на вчинення щодо майна неправомірних дій).

У постанові від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц Велика Палата Верховного Суду визначила, що зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням Земельного кодексу України та Водного кодексу України необхідно розглядати як непов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі №372/1684/14-ц зазначила, що заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду всупереч вимогам Земельного кодексу України (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього кодексу.

У постановах Великої Палати Верховного Суду у справі №487/10128/14 від 12.06.2019 у справі №469/1044/17 від 15.09.2020 вказані можливі способи усунення таких порушень, яких може вимагати законний власник, а саме шляхом оспорення відповідних рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договорів або інших правочинів, а також вимагаючи повернути земельну ділянку.

За таких обставин, позовна вимога про повернення земель водного фонду, відповідає критерію належності способу захисту порушеного права.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає висновки Господарського суду Харківської області законними та обґрунтованими. При цьому, доводи скаржника в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 27.02.2023 у справі № 922/4806/21 без змін як такого, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 269, 270, п.1 статті 275, статтями 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ "Агрофірма "Промтех" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 27.02.2023 у справі № 922/4806/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 22.05.2023

Головуючий суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.А. Пуль

Суддя І.В. Тарасова