Рішення

від 22.05.2023 по справі 908/712/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/69/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2023 Справа № 908/712/23

м.Запоріжжя Запорізької області

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮЖСЕРВІСЕЛЕКТРОМОНТАЖ», код ЄДРПОУ 37630670 (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, просп. Незалежності, буд. 11)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Налагоджувально-монтажне виробниче підприємство «ЕЛЕКТРОПІВДЕНМОНТАЖ», код ЄДРПОУ 38700172 (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 11)

про стягнення суми 1164551,09 грн.

Суддя Боєва О.С.

Без виклику сторін

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮЖСЕРВІСЕЛЕКТРОМОНТАЖ» про стягнення з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Налагоджувально - монтажне виробниче підприємство «ЕЛЕКТРОПІВДЕНМОНТАЖ» суми 105163,38 грн. 3% річних та суми 1059387,71 грн. інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором № 10-02/СП від 10.02.2020, всього загальної суми 1164551,09 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано ст.ст. 193, 218 ГК України, ст.ст. 526, 625, 875, 879 ЦК України та мотивовано, зокрема, тим, що в порушення умов укладеного сторонами договору субпідряду № 10-02/СП від 10.02.2020 відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати виконаних позивачем робіт на суму 5460957,56 грн. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 22.02.2022 у справі № 908/204/22 з відповідача на користь позивача була стягнута вказана сума основного боргу, а також 3% річних за період з 16.02.2021 по 04.01.2022 та інфляційні втрати за період з березня по листопад 2021 року. Під час виконання зазначеного рішення суду в примусовому порядку органами державної виконавчої служби позивачем 17.08.2022 було отримано 4633998,07 грн., 24.10.2022 1392891,74 грн. У зв`язку із цим позивач на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України за весь час прострочення здійснив нарахування 3% річних за період з 05.01.2022 по 23.10.2022 та інфляційних втрат за період грудень 2021 вересень 2022, які заявлені ним до стягнення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 06.03.2023 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/712/23 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою суду від 14.03.2023 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/712/23 (номер провадження 9/69/23). Справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У зв`язку з введенням воєнного стану в Україні, погіршенням безпекової ситуації в місті Запоріжжі, постійними повітряними тривогами через загрозу ракетних обстрілів обласного центру і, відповідно, наявністю обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці працівників апарата суду та відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України справу розглянуто 22.05.2023. За наслідками розгляду справи судом прийнято рішення.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзив на позов суду не подав. Будь-яких заяв, клопотань від відповідача до суду не надходило.

Про відкриття провадження у даній справі та її розгляд відповідача повідомлено відповідно до ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території», шляхом розміщення тексту ухвали суду про відкриття провадження у справі на офіційному веб-порталі судової влади України.

Із змісту ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

10.02.2020 між Товариством з обмеженою «Налагоджувально - монтажне виробниче підприємство «ЕЛЕКТРОПІВДЕНМОНТАЖ» (підрядник, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮЖСЕРВІСЕЛЕКТРОМОНТАЖ» (Субпідрядник, позивач у справі) був укладений Договір субпідряду № 10-02/СП (далі Договір).

За умовами п. 1.1 цього договору субпідрядник в межах договірної ціни (додаток №1) виконує на свій ризик власними силами і засобами, якісно і у встановлений договором термін, роботи за темою: «Технічне переоснащення. ВП «Запорізька АЕС», м. Енергодар, Промислова 133. Енергоблок №5. Реакторне відділення. Впровадження комплексної системи діагностики систем РУ. Впровадження системи контролю переміщення трубопроводів 1-го контуру. Будівельно-монтажні роботи».

Згідно з п. 1.2 договору субпідрядник здає в обумовлені терміни виконані роботи підряднику, за свій рахунок усуває дефекти, що виявилися в процесі виробництва робіт і в межах гарантійного терміну експлуатації. Підрядник зобов`язується прийняти і сплатити виконані роботи.

У п. 2.1 договору визначено, що договірна ціна робіт, доручених до виконання субпідряднику, орієнтовно складає 5 500 000 (п`ять мільйонів п`ятсот тисяч грн. 00 коп.), у т.ч. ПДВ 20% - 916 666,67 грн.

За умовами п. 4.1.1 договору оплата за виконані роботи здійснюється підрядником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок субпідрядника в термін 45 діб після підписання сторонами довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, складеної на підставі актів виконаних будівельних робіт за формою КБ-2В.

На виконання договору позивач виконав на користь відповідача роботи на загальну суму 5 460 957,56 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року:

№2-1-4/ТЕ від 31.12.2020 на суму 813024,36 грн.;

№2-1-7/ТЕ від 31.12.2020 на суму 115093,01 грн.;

№2-1-9/ТЕ від 31.12.2020 на суму 252283,51 грн.;

№2-1-2/ТЕ від 31.12.2020 на суму 2366247,98 грн.;

№2-1-6/ТЕ від 31.12.2020 на суму 1914308,70 грн.,

а також довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2020 року на суму 5 460 957,56 грн.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати виконаних підрядних робіт позивач звернувся з позовом до суду, в якому просив стягнути з відповідача на його користь 5 982 473,47 грн, з яких 5 460 957,56 грн основний борг, 145426,05 грн 3% річних, 376089,86 грн сума інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 22.02.2022 у справі №908/204/22 позов задоволено частково. З ТОВ «Налагоджувально-монтажне виробниче підприємство «Електропівденмонтаж» стягнуто 5 460 957,56 грн. основного боргу, 144977,20 грн. 3% річних за період з 16.02.2021 по 04.01.2022, 376089,86 грн. інфляційних втрат за період з березня 2021 по листопад 2021 та 44865,19 грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішення Господарського суду по справі №908/204/22 сторонами не оскаржувалось.

05.04.2022 на виконання рішення суду, яке набрало законної сили 05.04.2022, Господарським судом Запорізької області був виданий відповідний наказ.

Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, факти порушення строків оплати та наявності заборгованості у відповідача перед позивачем у сумі 5 460 957,56 грн, станом на 22.02.2022, згідно з Договором субпідряду № 10-02/СП від 10.02.2020, встановлені судовим рішенням у справі № 908/204/22, тому згідно зі статті 75 ГПК України вказані обставини не потребують додаткового доказування.

Як зазначив позивач у позові, відповідач перерахування позивачу стягнутої на підставі рішення Господарського суду Запорізької області по справі № 908/204/22 заборгованості (сума основного боргу, 3% річних, інфляційні втрати та судовий збір), яка виникла в рамках договору субпідряду № 10-02/СП від 10.02.2020, здійснив 17.08.2022 (в сумі 4633998,07 грн) та 24.10.2022 (в сумі 1392891,74 грн).

У зв`язку з наявністю прострочення відповідачем грошового зобов`язання позивач, враховуючи приписи ст. 625 ЦК України, нарахував до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 105163,386 грн за період з 05.01.2022 по 23.10.2022 та інфляційні втрати в розмірі 1059387,71 грн за період прострочення з грудня 2021 по вересень 2022 (включно).

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень частин 1 і 2 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Частиною 1 ст. 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У частині 1 ст. 175 ГК України закріплено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Аналогічні приписи зазначені в ч. ч. 1, 6 ст. 265 Господарського кодексу України.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Як вже зазначалося вище, під час розгляду справи №908/204/22 судом було встановлено порушення відповідачем строків оплати виконаних позивачем субпідрядних робіт та наявності заборгованості в рамках договору субпідряду № 10-02/СП від 10.02.2020.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.04.2018 року по справі № 908/1394/17 зазначено: «Виходячи зі змісту частини 1 статті 598, статей 599, 600, 604-609 ЦК України, саме по собі судове рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною 2 статті 625 цього Кодексу».

Матеріали справи містять докази повного погашення відповідачем заборгованості, стягнутої за рішенням суду по справі 908/204/22, лише 24.10.2022 (17.08.2022 4633998,07 грн, 24.10.2022 1392891,74 грн).

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача щодо наявності порушення відповідачем грошового зобов`язання до 24.10.2022 (дата остаточного погашення боргу) та наявності правових підстав для застосування положень ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, зважаючи на юридичну природу правовідносин між сторонами як грошових зобов`язань, на них поширюється дія положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на те, що відповідачем неналежним чином виконано його грошове зобов`язання перед позивачем з оплати виконаних субпідрядних робіт нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат є правомірним.

Господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Надані позивачем розрахунки 3% річних в сумі 105163,38 грн. та інфляційних втрат в сумі 1059387,71 грн. є правильними, виконаними з дотриманням вказаних норм права та з урахуванням здійснених відповідачем оплат двома платежами - 17.08.2022 та 24.10.2022.

Відповідач відзив на позов не надав, позовні вимоги не спростував.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Налагоджувально-монтажне виробниче підприємство «ЕЛЕКТРОПІВДЕНМОНТАЖ», код ЄДРПОУ 38700172 (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 11) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮЖСЕРВІСЕЛЕКТРОМОНТАЖ», код ЄДРПОУ 37630670 (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, просп. Незалежності, буд. 11) суму 105163 (сто п`ять тисяч сто шістдесят три) грн. 38 коп. 3% річних та суму 1059387 (один мільйон п`ятдесят дев`ять тисяч триста вісімдесят сім) грн. 71 коп. інфляційних витрат.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Налагоджувально-монтажне виробниче підприємство «ЕЛЕКТРОПІВДЕНМОНТАЖ», код ЄДРПОУ 38700172 (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 11) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮЖСЕРВІСЕЛЕКТРОМОНТАЖ», код ЄДРПОУ 37630670 (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, просп. Незалежності, буд. 11) суму 17468 (сімнадцять тисяч чотириста шістдесят вісім) грн. 27 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 22.05.2023.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва