Рішення

від 11.05.2023 по справі 909/987/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/987/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.05.2023 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Шутка О. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Міністерства оборони України

(пр-т. Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, 03168)

до: Приватного виробничо-комерційного підприємства "Житлобуд"

(вул. Коломийська, буд. 35, с. Сопів, Коломийський район,

Івано-Франківська область, 77300)

про стягнення неустойки в сумі 1 107 999, 04 гривень, з яких: 347 607, 55 гривень - пеня, 760 391, 49 гривень - штраф, а також зобов`язання вчинити дії за договором на придбання житла на умовах пайової участі № 503/33/463/ПЖ від 07.12.2021,

за участю:

від позивача: Мазура Дмитра Григоровича (в режимі відеоконференції),

від відповідача: Сліпенчук Наталії Андріївни (в режимі відеоконференції),

В С Т А Н О В И В:

1. Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

2. Рішення у даній справі ухвалено у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.

3. За результатами розгляду справи суд бере до уваги таке.

І. СУТЬ СПОРУ

4. У листопаді 2022 року до Господарського суду Івано-Франківської області звернулося Міністерства оборони України із позовною заявою до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Житлобуд" про стягнення неустойки в сумі 1 107 999, 04 гривень, з яких: 347 607, 55 гривень - пеня, 760 391, 49 гривень - штраф, а також зобов`язання вчинити дії за договором на придбання житла на умовах пайової участі № 503/33/463/ПЖ від 07.12.2021.

5. Позивачем разом із позовною заявою подано заяву про забезпечення позову (вх. № 15218/22 від 22.11.2022) у якій останній просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам вчинення будь-яких дій щодо державної реєстрації, внесення записів щодо перереєстрації/відчуження/передачі в користування іншим особам квартир згідно з Уточненим адресним переліком квартир, який є додатком до договору № 503/33/463/ПЖ (додаток № 2 до Додаткової угоди № 1 від 20.07.2022).

ІІ. ВИРІШЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

6. 23.11.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 22.12.2022; зобов`язав позивача подати суду позовну заяву (у виправленій редакції) з додатками із зазначенням повного найменування сторони (відповідача) - Приватне Виробничо-комерційне підприємство "Житлобуд", а також із зазначенням в прохальній частині правильної дати укладення Договору № 503/33/463/ПЖ; належним чином засвідчену копію акту від 12.10.2022 № 15/228/3, належним чином засвідчену копію акту від 12.10.2022 № 15/228/4, або письмові пояснення щодо їх відсутності; доказів, які підтверджують відправлення відповідачу копії виправленої редакції позовної заяви і доданих до неї документів (фіскального чеку відділення поштового зв`язку, накладної та опису вкладення до цінного листа з поіменним переліком предметів вкладення, зокрема додатків до позовної заяви); зобов`язав сторони подати заяви по суті спору, зокрема: відповідачу встановив 15-денний строк з моменту вручення ухвали суду для подачі відзиву на позов.

7. Ухвалою від 23.11.2022 суд, зокрема, задовольнив заяву Міністерства оборони України (вх. № 15218/22 від 22.11.2022) про забезпечення позову у справі № 909/987/22; заборонив державним реєстраторам вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації, внесення записів щодо перереєстрації/відчуження/передачі в користування іншим особам квартир згідно з Уточненим адресним переліком квартир, який є додатком до договору № 503/33/463/ПЖ (додаток № 2 до Додаткової угоди № 1 від 20.07.2022).

8. 02.12.2022 за вх. № 16497/22 через канцелярію суду від Міністерства оборони України надійшла заява про уточнення позовної заяви.

9. 20.12.2022 за вх. № 17442/22 на електронну пошту суду від представника Міністерства оборони України, Мазура Д. Г. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

10. 21.12.2022 за вх. № 17588/22 на електронну пошту суду від представника Приватного виробничо-комерційного підприємства "Житлобуд", адвоката Сліпенчук Н. А. надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та про відкладення розгляду справи.

11. 22.12.2022 суд задовольнив клопотання представника Міністерства оборони України, Мазура Д. Г. (від 20.12.2022 за вх. № 17442/22) про відкладення розгляду справи у підготовчому засіданні; задовольнив клопотання представника Приватного виробничо-комерційного підприємства "Житлобуд", адвоката Сліпенчук Н. А. (від 21.12.2022 за вх. № 17588/22) про відкладення розгляду справи у підготовчому засіданні; підготовче засідання у справі № 909/987/22 відклав на 13.01.2023.

12. 02.01.2023 за вх. № 87/23 через канцелярію суду від представника відповідача Приватного виробничо-комерційного підприємства "Житлобуд" Сліпенчук Н. А. надійшов відзив на позовну заяву.

13. 02.01.2023 за вх. № 123/23 через канцелярію суду від представника відповідача Приватного виробничо-комерційного підприємства "Житлобуд" Сліпенчук Н. А. надійшло клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

14. Ухвалою від 03.01.2023 суд постановив відзив на позовну заяву (вх. № 87/23 від 02.01.2023) та клопотання представника відповідача Приватного виробничо-комерційного підприємства "Житлобуд" Сліпенчук Н. А. (вх. № 123/23 від 02.01.2023) про призначення судової будівельно-технічної експертизи - повернути без розгляду.

15. 05.01.2023 за вх. № 274/23 через канцелярію суду від представника відповідача Приватного виробничо-комерційного підприємства "Житлобуд" Сліпенчук Н. А. надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи.

16. 05.01.2023 за вх. № 310/23 через канцелярію суду від представника відповідача Приватного виробничо-комерційного підприємства "Житлобуд" Сліпенчук Н. А. надійшов відзив на позовну заяву.

17. 06.01.2023 за вх. № 377/23 на електронну пошту суду від представника Міністерства оборони України Мазура Д. Г. надійшла заява про проведення судового засіданні по справі № 909/987/22 в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.

18. Ухвалою від 09.01.2023 суд задовольнив заяву представника Міністерства оборони України Мазура Д. Г. про проведення судового засіданні в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів; постановив провести розгляд справи № 909/987/22, призначеної на 13.01.2023 об 12:00 год та всіх наступних судових засідань по даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.

19. 11.01.2023 за вх. № 640/23 до канцелярії суду надійшла заява Першого заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону про вступ прокурора у справу № 909/987/22.

20. 13.01.2023 суд, зокрема, задовольнив клопотання представника відповідача Приватного виробничо-комерційного підприємства "Житлобуд" Сліпенчук Н. А. (вх. № 274/23 від 05.01.2023) про продовження строку розгляду справи; задовольнив заявлене у судовому засіданні 13.01.2023 усне клопотання прокурора про відкладення розгляду справи; продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів; підготовче засідання відклав на 02.02.2023; зобов`язав прокурора направити сторонам у справі заяву (вх. № 640/23 від 11.01.2023) про вступ Першого заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону у справу № 909/987/22, не пізніше 5 днів з дня вручення копії даної ухвали, докази направлення надати суду.

21. 20.01.2023 за вх. № 1063/23 до канцелярії суду від Прокурора Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону надійшло клопотання про долучення доказів надсилання сторонам у справі заяви про вступ прокурора у справу.

22. 23.01.2023 за вх. № 1188/23 до канцелярії суду від представника відповідача, адвоката Сліпенчук Н. А. надійшли заперечення на вступ прокурора у справу.

23. Ухвалою від 02.02.2023 суд відмовив у задоволенні заяви Першого заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону (вх. № 640/23 від 11.01.2023) про вступ прокурора у справу № 909/987/22; закрив підготовче провадження у справі № 909/987/22 та призначив розгляд справи по суті на 22.02.2023.

24. 16.02.2023 за вх. № 2576/23 на електронну адресу суду від представника відповідача Приватного виробничо-комерційного підприємства "Житлобуд" Сліпенчук Н. А. надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

25. 21.02.2023 суд телефонограмою повідомив представника відповідача про те, що судове засідання у справі № 909/987/22 відбудеться 22.02.2023 об 12:00 год, в приміщенні Господарського суду Івано-Франківської області з використанням комплексу технічних засобів відеоконференцзв`язку з можливістю представника відповідача брати участь у судовому засіданні поза межами приміщення суду.

26. В судовому засіданні 22.02.2023 представник Міністерства оборони України Мазур Д. Г. заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи. В тому ж судовому засіданні суд задовольнив усне клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи по суті та відклав розгляд справи по суті на 10.03.2023.

27. 10.03.2023 за вх. № 3800/23 на електронну пошту суду від представника Приватного виробничо-комерційного підприємства "Житлобуд", адвоката Сліпенчук Н. А. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Того ж дня, за вх. № 3809/23 до суду надійшло клопотання аналогічного змісту.

28. Судове засідання призначене на 10.03.2023 не відбулося, у зв`язку із повітряною тривогою на території Івано-Франківської області, оскільки господарський суд усвідомлює необхідність дотримання безпеки життя і збереження здоров`я громадян, які, в тому числі, представляють інтереси сторін у справі.

29. 10.03.2023 суд відклав розгляд справи на 30.03.2023.

30. 24.03.2023 за вх. № 4600/23 до канцелярії суду від представника відповідача Приватного виробничо-комерційного підприємства "Житлобуд" Сліпенчук Н. А. надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

31. 29.03.2023 суд телефонограмою повідомив представника відповідача про те, що судове засідання у справі № 909/987/22 відбудеться 30.03.2023 об 10:00 год, в приміщенні Господарського суду Івано-Франківської області з використанням комплексу технічних засобів відеоконференцзв`язку з можливістю представника відповідача брати участь у судовому засіданні поза межами приміщення суду.

32. В судовому засіданні 30.03.2023 представник відповідача Міністерства оборони України Мазур Д. Г., а також представник відповідача Приватного виробничо-комерційного підприємства "Житлобуд" Сліпенчук Н. А. заявили усні клопотання про відкладення судового засідання. В тому ж судовому засіданні суд відмовив у задоволенні означених клопотань та оголосив перерву в судовому засіданні до 27.04.2023.

33. 18.04.2023 за вх. № 5866/23 до канцелярії суду від представника відповідача Приватного виробничо-комерційного підприємства "Житлобуд" Сліпенчук Н. А. надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

34. 27.04.2023 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 11.05.2023.

35. За наслідком судового засідання 11.05.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ СТОРІН

36. Позиція позивача. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем перед позивачем зобов`язань за договором № 503/33/463/ПЖ від 07.12.2021 на придбання житла на умовах пайової участі за адресою: АДРЕСА_1 (зі змінами), а саме: не передано готові для проживання 15 квартир за згаданою адресою у стані, визначеному розділом 2 означеного договору, не оформлено акти прийому-передачі квартир, а також у строк до 27.10.2022 не зареєстровано за Державою в особі Міністерства оборони України вказані квартири. Відтак, позивач звернувся до суду з вимогою зобов`язати відповідача вчинити дії за договором на придбання житла на умовах пайової участі № 503/33/463/ПЖ від 07.12.2021. Поряд із цим, у зв`язку з порушенням відповідачем строків виконання зобов`язань за договором № 503/33/463/ПЖ від 07.12.2021 у період з 13.10.2022 по 13.11.2022 включно, позивач нарахував відповідачу штраф в сумі 760 391, 49 гривень та пеню в сумі 347 607, 55 гривень.

37. Позиція відповідача. У поданому відзиві на позов проти задоволення позову заперечує з наступних підстав. Так, відповідач вказує, що наявними в матеріалах справи доказами, а саме - Витягом з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (реєстраційний № ІФ101220405212), актами проведення перевірки технічного стану та якісного стану квартир № 15/227, 15/227/1, № 15/227/2, № 15/227/3, № 15/227/4 від 12.10.2022 підтверджується введення житлового будинку у експлуатацію та відповідність квартир вимогам, встановленими сторонами у пунктах 2.1., 2.2. договору № 503/33/463/ПЖ. У той же час відповідач посилається на непроведення позивачем перевірки технічного стану та якісного стану десяти інших квартир за Договором, що в свою чергу завдає шкоди інтересам відповідача і позбавляє його благ, на які останній розраховував при укладенні та виконанні Договору у повному обсязі.

38. Відповідач зазначає, що неодноразово пропонував в найкоротший термін Міністерству оборони України підписати акт прийому-передачі квартир, що є предметом договору № 503/33/463/ПЖ, з метою подальшого оформлення права власності, а позивач належним чином не реагував та вчиняв дії, спрямовані на неприйняття цих квартир, а отже ПВКП "Житлобуд" вважає, що поданням даного позову Пайовик має на меті одержати неправомірну вигоду у вигляді штрафних санкцій. За поданими документами та фактичними обставинами на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги не вбачається, що акти приймання-передачі квартир в порушення п. 5.2. договору № 503/33/463/ПЖ є не підписані саме з вини Забудовника, при цьому, як непідписання актів приймання-передачі квартир з боку Міністерства оборони України, в свою чергу, перешкоджає ПВКП "Житлобуд" виконанню ним зобов`язання, встановленого п. 5.3. договору № 503/33/463/ПЖ щодо оформлення права власності на квартири за Державою Україна в особі Міністерства оборони України.

39. Водночас, ПВКП "Житлобуд" посилається на відсутність підстав для застосування господарських санкцій у вигляді штрафу та пені, у зв`язку з відсутністю факту господарського правопорушення вчиненого відповідачем. Окрім того останній вказує на некоректність нарахування позивачем штрафних санкцій в межах вимог ЦК та ГК України, а також Розділу 7 договору № 503/33/463/ПЖ. Відповідач стверджує що якщо й говорити про прострочення виконання зобов`язання то з моменту 28.10.2022 (реєстрації права власності), а не з 13.10.2022, як вказує позивач, оскільки зобов`язання, визначені п. 5.1., виконані відповідачем у належний строк. При цьому, останній зазначає, що з урахуванням вказаних строків, позивачем безпідставно нараховано штраф у розмірі 7 % від вартості суми невиконаних зобов`язань за прострочення понад 30 днів, оскільки на момент подання позову не існувало відповідного прострочення.

IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

40. 07.12.2021 між Міністерством оборони України (надалі - Пайовик) та Приватним виробничо-комерційним підприємством "Житлобуд" (надалі - Забудовник) був укладений договір № 503/33/463/ПЖ (надалі - Договір) на придбання житла на умовах пайової участі за адресою: АДРЕСА_1 (ІІ черга будівництва) (том 1, а. с. 18 - 30).

41. В подальшому між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 від 20.07.2022 до вищезазначеного договору, якою було внесено зміни до Договору на придбання житла на умовах пайової участі № 503/33/463/ПЖ (том 1, а. с. 31 - 36).

42. Відповідно до п. 1.1. Договору, з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 20.07.2022, предметом договору є придбання Пайовиком у Забудовника житла на умовах пайової участі, а саме квартир кількістю 15 шт., загальною площею 657, 7 кв. м. у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до Уточненого адресного переліку квартир (Додаток 2), які Забудовник зобов`язується передати, а Пайовик оплатити у порядку і строки, визначені Договором.

43. Пунктами 1.2. та 1.3. Договору визначено, що обсяги придбання житла у порядку пайової участі може бути зменшено залежно від реального фінансування видатків Пайовика. На момент укладення Договору Забудовник гарантує:

- відсутність будь-яких обтяжень (арешт, застава, заборона тощо) на квартири та в цілому на об`єкт незавершеного будівництва (будинок);

- відсутність будь-яких співвласників, які мають переважне право вчинення дій щодо квартир або майнових прав на квартири, відсутні претензії третіх осіб на квартири;

- квартири нікому не відчужені, не є внеском до статутного капіталу товариств, в оренду не передані;

- відсутність будь-яких зареєстрованих в квартирах осіб;

- відчуження квартир не стосується інтересів третіх осіб;

- будівельна готовність будинку, в якому знаходяться квартири - не нижче 70 %.

44. Пунктом 2.1. Договору встановлено, що на момент передачі квартир Пайовику будинок, у якому розміщуються квартири, повинні бути виконані всі передбачені проектною документацією згідно з будівельним нормами, стандартами і правилами роботи, а також змонтоване і випробуване обладнання, будинок повинен бути введеним в експлуатацію та підключеним за постійними схемами до інженерних мереж, газо-, електро-, тепло-, водопостачання та водовідведення.

45. Пунктом 2.2. Договору сторони передбачили, що Забудовник повинен передати Пайовику квартири, передбачені цим договором, які повинні відповідати наступним вимогам:

- придатні для проживання (відповідно до ст. 50 Житлового кодексу Української РСР);

- забезпечені електроенергією, газом, водою, каналізацією, опаленням, санітарно-технічним обладнанням, електричною (газовою) плитою;

- відповідати санітарним нормам щодо житлових приміщень, із виконаними в повному обсязі опоряджувальними роботами відповідно до переліку внутрішніх опоряджувальних робіт (Додаток № 4) із повною готовністю для подальшого вселення.

46. Відповідно до пункту 3.1. Договору, з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 20.07.2022, ціна Договору, тобто ціна квартир, які Забудовник за Договором зобов`язується передати Пайовику становить 10 862 735, 64 гривень, в т.ч. ПДВ 1 810 455, 94 гривень, та складається відповідно до розрахунку загальної площі квартир 675, 7 кв. м, що передаються, і ціни 16 076, 27 гривень за один квадратний метр загальної площі. Вказана ціна за 1 кв. м. є твердою, за винятком зменшення ціни, в тому числі у випадку, визначеному у п. 3.3. Договору.

47. Згідно із пунктом 4.2. Договору, з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 20.07.2022, фінансування придбання житла на умовах пайової участі здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, за програмою КПКВ 2101190, КЕКВ 3121, що відповідає бюджетним призначенням на відповідний рік і лише в межах цих бюджетних призначень та при наявності на казначейському рахунку Пайовика відповідних коштів, а саме у сумі 10 862 735, 64 гривень, в тому числі ПДВ -1 810 455, 94 гривень. Пайовик здійснює перерахування коштів на розрахунковий рахунок Забудовника згідно з Уточненим графіком фінансування (Додаток № 3) в наступному порядку:

у 2021 році - протягом 30 банківських днів після отримання Міністерством оборони України бюджетного фінансування та прийняття рішення відповідної посадової особи Міністерства оборони України надана попередня оплата відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 147 (зі змінами) у розмірі до 30 відсотків визначеної в Договорі ціни при наявності рахунку на оплату, але не більше як на шість місяців, що становить 3 258 821, 00 гривень, у тому числі ПДВ 543 136, 83 гривень.

у 2022 році - остаточний розрахунок здійснюється (з урахуванням проведеної попередньої оплати) протягом 30 банківських днів після підписання акту приймання-передачі квартир, надання документів, що підтверджують введення об`єкта в експлуатацію (нотаріально засвідченої копії сертифіката відповідності або декларації про готовність об`єкта, у якому знаходяться квартири, до експлуатації), оформлення права власності за Державою Україна в особі Міністерства оборони України з наданням належним чином оформлених Витягів з Державного реєстру речових прав в нерухоме майно про реєстрацію права власності, Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та витягу з реєстру платників податків ПДВ, датовані не раніше дати реєстрації права власності на квартири, за обов`язкової умови, що квартири, які Забудовник передає за Договором, відповідають вимогам Розділу 2 Договору, а також передачі технічних паспортів на квартири та ключів від квартир, що становить 7 603 914, 64 гривень, у тому числі ПДВ -1 267 319, 11 гривень.

Порядок фінансування придбання квартир уточнюється у випадку неналежного бюджетного фінансування та у разі зменшення бюджетних призначень під час уточнення показників Державного бюджету України на відповідний рік і оформлюється додатковою угодою зі складанням уточненого Графіку фінансування.

48. Пунктом 5.1. Договору, з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 20.07.2022, сторони погодили, що Забудовник зобов`язується ввести житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 в експлуатацію та передати Пайовику квартири у стані, визначеному умовам Розділу 2 Договору, до "12" жовтня 2022 року.

49. Пунктом 5.2. Договору, з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 20.07.2022, встановлено, що передача Пайовику квартир за адресою: АДРЕСА_1 здійснюється з оформленням акта приймання-передачі квартир за наявності документів, що підтверджують введення об`єкта в експлуатацію (нотаріально засвідченої копії сертифіката відповідності або декларації про готовність об`єкта до експлуатації).

50. Відповідно до пункту 5.3. Договору, з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 20.07.2022, оформлення права власності на квартири за Державою в особі Міністерства оборони України, здійснюється забудовником за власний рахунок до - "27" жовтня 2022 року.

51. Відповідно до пунктів 5.4. - 5.6. Договору, якщо при здійсненні передачі квартир, зазначених у пункті 1.1. договору, виникнуть зауваження до стану (якості) цих квартир, сторони зобов`язані скласти акт з переліком недоліків (недоробок і порушень) та термінів (строків) їх усунення (доробки, виправлення). У разі якщо Забудовник відмовиться взяти участь у складанні чи підписанні вказаного акту, то Пайовик має право скласти цей акт за участю сторонніх незалежних експертів і визначити у цьому акті зауваження та терміни їх усунення. Вимоги Пайовика будуть обов`язковими до виконання забудовником, а також будуть підставами для накладення на забудовника відповідних штрафних санкцій. Продовження терміну виконання зобов`язань щодо передачі квартир можливе після прийняття рішення відповідною посадовою особою Міністерства оборони України шляхом укладення відповідної Додаткової угоди у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у Договорі.

52. Пунктом 6.4. Договору, з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 20.07.2022, передбачено, що Забудовник зобов`язаний:

а) збудувати та передати Пайовику квартири визначені в п. 1.1. Договору у визначеному Розділом 2 Договору стані та в строки визначені у Розділі 5 Договору;

б) попередити Пайовика про всі права третіх осіб на належну йому частину площі житла, що має будуватися в порядку пайової участі;

в) своєчасно та за свій рахунок (кошти) усувати (доробляти, виправляти) у разі виявлення всі недоліки (недоробки, порушення), які не були встановлені при передачі Пайовику в державну Міністерства оборони України, зазначені у пункті 1.1. Договору квартири, так і ті, що виникли під час гарантійного терміну експлуатації квартир, який становить 10 років від дня прийняття квартир;

г) виконати весь необхідний комплекс робіт та узгодити з місцевими органами самоврядування та комунальними службами (організаціями) питання щодо передачі житлового будинку у комунальну власність, а також під`єднання будинку до зовнішніх мереж постачання енергії (води, електроенергії, опалення, газу) у визначені законодавством строки;

д) надавати на вимогу Пайовика всю необхідну інформацію про хід будівництва, введення в експлуатацію, під`єднання до мереж;

е) у разі одностороннього розірвання Договору з підстав передбачених підпунктом г) пункту 6.1. Договору протягом десяти календарних днів з дати направлення Пайовиком письмового повідомлення про розірвання Договору в односторонньому порядку повернути Пайовику отримані від нього кошти з урахуванням індексу інфляції за період від дня їх перерахування Пайовиком до дня повернення, а також сплатити штрафні санкції;

є) негайно, але не пізніше двох робочих днів письмово повідомити Пайовика про перехід Забудовника на спрощену систему оподаткування для внесення відповідних змін до цього договору.

53. Пунктом 7.1. Договору передбачено, що за невиконання визначених договором зобов`язань, або за неналежне їх виконання, також за відмову від виконання цих зобов`язань в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, яка визначена чинним законодавством України і Договором.

54. Згідно із пунктом 7.2. Договору, Забудовник за невиконання або несвоєчасне виконання взятих на себе хоча б одного із зобов`язань за Договором, у тому числі щодо строків введення в експлуатацію житлового будинку, передачі квартир за актом приймання-передачі, реєстрації права власності за державою в особі Міноборони, сплачує пеню в розмірі 0, 1 (нуль ціла одна десята) відсотка вартості квартир, з яких допущено невиконання зобов`язань за кожну добу прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф відповідно до статті 231 Господарського кодексу України у розмірі 7 (семи) відсотків від суми невиконаних зобов`язань.

55. Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами та діє до "31" грудня 2022 року, а в частині невиконання зобов`язань та здійснення розрахунків за ними - до повного виконання. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п. п. 10.1., 10.2. Договору).

56. Відповідно до пункту 14.1. Договору, з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 20.07.2022, невід`ємними частинами цього договору є:

- Копія витягу з протоколу засідання конкурсної комісії Міністерства оборони України з відбору пропозицій щодо закупівлі квартир на умовах пайової участі на вторинному ринку в регіонах України від 19.11.2021 № 5/5/2-НЕР - Додаток № 1;

- Уточнений адресний перелік квартир - Додаток № 2;

- Уточнений графік фінансування - Додаток № 3;

- Перелік внутрішніх опоряджувальних робіт - Додаток № 4.

57. Додатком № 2 Договору, з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 20.07.2022, сторонами визначено Уточнений адресний перелік квартир за яким Забудовник зобов`язаний передати до Міноборони з подальшою реєстрацією права власності квартири: 2, 3, 5, 6, 10, 11, 14, 18, 19, 20, 22, 23, 26, 27, 28 за адресою: АДРЕСА_1.

58. Додатком № 4 Договору сторонами встановлено Перелік внутрішніх опоряджувальних робіт, а саме:

1. Стіни та інші вертикальні елементи житлових кімнат, кухонь, коридорів, вбудованих комор та передпокою вирівнюються під чистове опорядження та покриваються фарбами або шпалерами середньої щільності.

2. Стіни ванних кімнат, санвузлів та суміщених санвузлів облицьовуються керамічною плиткою на всю висоту, додатково влаштовується оздоблення робочої стінки кухні (фартук).

3. Поверхні стель житлових приміщень, коридорів у квартирах, кухонь, ванних кімнат та туалетів, інших підсобних приміщень вирівнюються та фарбуються водоемульсійними або акриловими фарбами білого кольору з влаштуванням стельового плінтусу (багет).

4. Покриття підлог житлових кімнат, коридорів, кухонь та інших підсобних приміщень паркетом, лінолеумом на основі, ламінатом з плінтусами, у ванних кімнатах, санвузлах та суміщених санвузлах - з керамічної плитки.

5. Установлення металевих вхідних дверей обладнаних замком, внутрішніх дверних полотен з коробками з фурнітурою, елементів вбудованих шаф та антресолей у приміщеннях квартир.

6. Установлення сантехнічного обладнання та приладів (мийка, умивальник, унітаз, ванна або душова кабіна), сантехнічної арматури (водорозбірні крани, змішувачі, рушникосушильник (якщо передбачено проектом) підключених до трубопроводів.

7. Установлення електро або газових плит (чотириконфорочна з вбудованою духовою шафою), вимикачів, штепсельних розеток, світильників, вхідного дзвінка, телевізійних та телефонних розеток з дотриманням нормативних вимог з електробезпеки, пожежної безпеки та техніки безпеки.

8. Квартира має бути забезпечена засобами обліку електроенергії, теплопостачання, водопостачання та газопостачання (у разі наявності).

9. Виконання оздоблювальних робіт балконів та лоджій (стяжка на підлозі, оздоблення огороджувальних конструкцій відповідно до проекту).

10. Віконні блоки з металопластику з двокамерними склопакетами повинні відповідати нормам з енергозбереження відповідно до діючих Державних будівельних норм.

11. Всі опалювальні приміщення обладнуються приладами опалення підключеними до трубопроводів теплопостачання.

12. Всі будівельні матеріали, вироби та конструкції, які використані для опоряджувальних робіт повинні відповідати діючим санітарним нормам.

59. На виконання умов договору, Міністерство оборони України здійснило на користь ПВКП "Житлобуд" попередню оплату за Договором в сумі 3 258 821, 00 гривень, що підтверджується копією платіжного доручення № 503/621 від 24.12.2021 (том 1, а. с. 112).

60. Приватне виробничо-комерційне підприємство "Житлобуд" листами № 04-01 від 08.04.2022 та № 06-02 від 27.06.2022 повідомило Пайовика про введення зазначеного житлового будинку в експлуатацію в установленому порядку та просило останнього з метою забезпечення прийняття вказаних квартир надати доручення щодо проведення перевірки їх технічного та якісного стану відповідними квартирно-експлуатаційними органами Збройних Сил України (том 1, а. с. 38 - 39).

61. 29.06.2022 робочою групою з перевірки технічного та якісного стану квартир у житлових будинках, запропонованих учасниками конкурсу до закупівлі на умовах пайової участі, у присутності уповноваженого представника забудовника (власника) - Соколюка Василя Миколайовича, проведено перевірку технічного та якісного стану 15 квартир, за результатами якої встановлено, що загальний стан готовності об`єкту, в якому розташовуються квартири визначено - 93 %, відсоток готовності квартир становить - 94 %. Поряд із цим опоряджувальні роботи виконані не в повному обсязі та знаходяться на завершальній стадії виконання. Ведуться оздоблювальні та монтажні роботи. З метою своєчасного прийняття квартир пропонується пришвидшити темп виконання робіт. Квартири на момент огляду не готові для проживання, у зв`язку з не дообладнанням їх необхідним електричним обладнанням (електричний котел, електрична плита) та невиконанням всіх внутрішніх опоряджувальних робіт.

62. За наслідком проведеної перевірки складено Акт №15/134 від 29.06.2022 перевірки технічного та якісного стану квартир у житловому будинку, запропонованому учасником конкурсу до закупівлі на умовах пайової участі за адресою: АДРЕСА_1, в якому описано стан квартир та виявлені в ході перевірки недоліки (том 1, а. с. 51 - 55). Вказаний Акт підписано також Забудовником.

63. Так, позивач зазначає, що Забудовник 20.07.2022 повідомив, що виявлені під час перевірки недоліки усунуті, всі роботи завершені, у зв`язку із чим представниками Міноборони 22.07.2022 проведено повторну перевірку 15 квартир.

64. За наслідком проведеної перевірки складено Акт № 15/160 від 22.07.2022, перевірки технічного та якісного стану квартир у житловому будинку, запропонованому учасником конкурсу до закупівлі на умовах пайової участі за адресою: АДРЕСА_1 , в якому зазначено, що загальний стан готовності об`єкту, в якому розташовуються квартири визначено - 96 %, відсоток готовності квартир становить - 93 %. Опоряджувальні роботи знаходяться на завершальній стадії виконання. Ведуться монтажні роботи по встановленню електроприладів. З метою своєчасного прийняття квартир пропонується пришвидшити темп виконання робіт. Квартири на момент огляду не готові для проживання, у зв`язку з не дообладнанням їх необхідним електричним обладнанням (електричний котел, електрична плита) та невиконанням всіх внутрішніх опоряджувальних робіт. Як вбачається з інформації вказаної в даному Акті, від підписання даного Акту Забудовник відмовився.

65. Листом № 08-22 від 09.08.2022, посилаючись на обставини непереборної сили (військову дії на території України), неможливість постачальниками в повному обсязі та по цінам визначеним у договорах виконати поставку необхідних матеріалів та обладнання для завершення опоряджувальних робіт у квартирах через суттєве зростання цін та інфляційних процесів, Забудовник звернувся до Міноборони з пропозицією щодо перегляду умов Договорів в частині зменшення ціни договору до 3 398 523, 47 гривень, що відповідає 5 квартирам загальною площею 211, 4 кв. м. (том 1, а. с. 40 - 41).

66. Від Міноборони до Забудовника направлено листа № 503/6022 від 29.08.2022 щодо необхідності інформування про стан усунення недоліків/недоробок, виявлених під час проведення попередніх перевірок технічного та якісного стану квартир (том 1, а. с. 48 - 49).

67. Забудовник листом № 09-14 від 14.09.2022 надав відповідь Пайовику, в якій зазначив про попереднє звернення ним до пайовика з проханням змінити умови Договору в частині зменшення кількості квартир, та повідомив Міноборони про готовність до заселення та виконання всіх будівельних робіт та здійснення підключення всіх комунікацій 5 квартир за Договором, які зазначалися у попередньо надісланих листах про зміну умов Договору (том 1, а. с. 43).

68. Листом № 503/6655 від 19.09.2022 Міноборони повідомило про необхідність забезпечення, в період 22-23 вересня 2022 року, робочій групі умов для здійснення перевірки технічного та якісного стану квартир (том 1, а. с. 45).

69. Відповідно до Актів № 15/207/1, № 15/207/2, № 15/207/3, № 15/207/4, № 15/207/5 від 23.09.2022 перевірки технічного та якісного стану квартир у житловому будинку, запропонованому учасником конкурсу до закупівлі на умовах пайової участі за адресою: АДРЕСА_1 , проведено перевірку технічного стану квартир № № 2, 6, 10, 14, 27. Означеними актами встановлено, що загальний стан готовності об`єкту, в якому розташовуються квартири визначено - 99 %, відсоток готовності квартир становить - 98 %. Квартири придатні до проживання після виконання всіх опоряджувальних робіт. Від підписання даних Актів Забудовник відмовився (том 1, а. с. 61 - 85).

70. Листом начальника Івано-Франківської КЕЧ району № 15/209 від 23.09.2022 повідомлено начальника Головного управління майна та ресурсів Міністерства оборони України, що при проведенні технічного та якісного стану квартир огляд 10 квартир не проводився (№ № 3, 5, 11, 18, 19, 20, 22, 23, 26, 28), оскільки директор ПВКП "Житлобуд" Соколюк В. М. не надав членам робочої групи допуску до них (том 1, а. с. 127).

71. Листом № 503/7339 від 10.10.2022 Міноборони повідомило про необхідність забезпечення 13 жовтня 2022 року, робочій групі умов для здійснення перевірки технічного та якісного стану квартир (том 1, а. с. 50).

72. Забудовник листом № 10-13 від 11.10.2022 повідомив Пайовика про готовність забезпечення робочій групі з перевірки технічного та якісного стану квартир доступ до них, а саме до квартир № № 2, 6, 10, 14, 27 (том 1, а. с. 44).

73. Відповідно до Актів № 15/227, 15/227/1, № 15/227/2, № 15/227/3, № 15/227/4 від 12.10.2022 перевірки технічного та якісного стану квартир у житловому будинку, запропонованому учасником конкурсу до закупівлі на умовах пайової участі за адресою: АДРЕСА_1 , проведено перевірку технічного стану квартир № № 2, 6, 10, 14, 27. Означеними актами вказано що загальний стан готовності об`єкту, в якому розташовуються квартири визначено - 100 %, відсоток готовності квартир становить - 100 %. Поряд із цим, в Актах зазначено, що при огляді встановлено, що у квартирах віконні блоки з металопластику встановлено з однокамерним склопакетом (том 1, а. с. 88 - 107).

74. Листом начальника Івано-Франківської КЕЧ району № 15/229 від 12.10.2022 повідомлено начальника Головного управління майна та ресурсів Міністерства оборони України, що при проведенні технічного та якісного стану квартир огляд 10 квартир не проводився (№ № 3, 5, 11, 18, 19, 20, 22, 23, 26, 28), оскільки директор ПВКП "Житлобуд" Соколюк В. М. не надав членам робочої групи допуску до них (том 1, а. с. 128).

75. У зв`язку з неналежним виконанням умов Договору, а саме порушення Забудовником строків виконання зобов`язання до 12.10.2022 передати Міністерству оборони України квартири у відповідному умовам Договору стані, та оформити до 27.10.2022 права власності на квартири за Державою Україна, в особі Міністерства оборони України, Головним управлінням майна та ресурсів Міністерства оборони України на адресу ПВКП "Житлобуд" скеровано вимогу-претензію від 13.10.2022 за вих. № 503/7406 з такими вимогами: усунути виявлені під час огляду квартир недоліки; виконати зобов`язання за Договором у найкоротші строки та передати за актами приймання передачі квартири кількістю 15 шт., загальною площею 675, 7 кв. м. у житловому будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , а саме квартири № № 2, 3 , 5 , 6 , 10 , 11 , 14 , 18 , 19 , 20 , 22 , 23 , 26 , 27, 28 та організувати оформлення права власності на квартири за Державою Україна, в особі Міністерства оборони України за рахунок Забудовника; сплатити штрафні санкції у сумі 10 862, 74 гривень за кожен день порушення зобов`язань за Договором (том 1, а. с. 130-138).

76. Поряд із цим, позивач зазначив, що йому стало відомо про те, що Забудовником всупереч умовам Договору відчужено квартири, які за договором № 503/33/463/ПЖ (із змінами) він був зобов`язаний передати до Міноборони, чим створив передумови для унеможливлення їх передачі на первісному ринку нерухомості на відповідних умовах оподаткування.

77. В підтвердження наведених обставин позивачем долучено до позовної заяви: Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно:

- № 313691867 сформованою 28.10.2022 відповідно до якої, підтверджено, що ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу квартири від 04.08.2022, набула право власності на квартиру АДРЕСА_14 , кадастровий номер: 2610600000:11:001:0073 (том 1, а. с. 112);

- № 313662206 сформованою 28.10.2022, відповідно до якої підтверджено, що ОСОБА_2 , на підставі договору купівлі-продажу квартири від 27.10.2022, набула право власності на квартиру АДРЕСА_15 (том 1, а. с. 121).

78. Наведені обставини стали підставою звернення Міністерством оборони України з даним позовом до суду.

V. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

79. Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

80. Як зазначено в статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

81. Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Таке ж положення міститься і в статті 173 Господарського кодексу України.

82. Спірні правовідносини виникли між сторонами у справі, у зв`язку із неналежним виконанням своїх зобов`язань Забудовником за Договором 503/33/463/ПЖ від 07.12.2021 на придбання житла на умовах пайової участі.

83. Як зазначалося вище, відповідно до п. 1.1. Договору, з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 20.07.2022, предметом договору є придбання Пайовиком у Забудовника житла на умовах пайової участі, а саме квартир кількістю 15 шт., загальною площею 657, 7 кв. м. у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до Уточненого адресного переліку квартир (Додаток 2), які Забудовник зобов`язується передати, а Пайовик оплатити у порядку і строки, визначені Договором.

84. Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

85. Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

86. За змістом статей 655, 656 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

87. Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

88. Згідно із частинами 1, 2 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі.

89. Як зазначалося вище, пунктом 5.1. Договору, з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 20.07.2022, сторони погодили, що Забудовник зобов`язується ввести житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 в експлуатацію та передати Пайовику квартири у стані, визначеному умовам Розділу 2 Договору, до "12" жовтня 2022 року.

90. Пунктом 5.2. Договору, з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 20.07.2022, встановлено, що передача Пайовику квартир за адресою: АДРЕСА_1 здійснюється з оформленням акта приймання-передачі квартир за наявності документів, що підтверджують введення об`єкта в експлуатацію (нотаріально засвідченої копії сертифіката відповідності або декларації про готовність об`єкта до експлуатації).

91. Відповідно до пункту 5.3. Договору, з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 20.07.2022, оформлення права власності на квартири за Державою в особі Міністерства оборони України, здійснюється забудовником за власний рахунок до - "27" жовтня 2022 року.

92. Однак, з матеріалів справи вбачається, що Забудовник не дотримався умов договору і не передав Пайовику квартири у відповідності до вимог пунктів 2.1., 2.2. Договору та додатку № 4 до Договору.

93. Доказів надсилання Пайовику актів прийому-передачі квартир разом з документами, що підтверджують введення об`єкта в експлуатацію нотаріально (засвідченої копії сертифіката відповідності або декларації про готовність об`єкта до експлуатації) Забудовник до матеріалів справи не надав, як і не надав доказів оформлення права власності на квартири до "27" жовтня 2022 року відповідно до вимог пункту 5.3. Договору.

94. Суд дійшов висновку, що за умовами Договору, алгоритмом дій є: введення Замовником об`єкта в експлуатацію; підписання сторонами акта приймання-передачі квартир до 12.10.2022; реєстрація права власності до 27.10.2022.

95. Так, з матеріалів справи встановлено, що Забудовником введено житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 в експлуатацію 05.04.2022.

96. Поряд із цим, відповідач вказує, що саме внаслідок не підписання Пайовиком актів приймання-передачі квартир Забудовник не мав змоги виконати вимоги пункту 5.3. Договору, а саме, до 27.10.2022 оформити право власності на квартири за Державою.

97. Так, відповідач посилається на те, що відповідно до Актів № 15/227, 15/227/1, № 15/227/2, № 15/227/3, № 15/227/4 від 12.10.2022 перевірки технічного та якісного стану квартир у житловому будинку, запропонованому учасником конкурсу до закупівлі на умовах пайової участі за адресою: АДРЕСА_1 , проведено перевірку технічного стану квартир № № 2, 6, 10, 14, 27. Означеними актами вказано що загальний стан готовності об`єкту, в якому розташовуються квартири визначено - 100 %, відсоток готовності квартир становить - 100 %, Однак акти приймання-передачі квартир Пайовиком оформлено не було.

98. Водночас, у даних Актах зазначено, що при огляді встановлено, що у квартирах віконні блоки з металопластику встановлено з однокамерним склопакетом, що не відповідає вимогам Додатку № 4 Договору.

99. У той же час відповідач у відзиві на позов стверджує на непроведення позивачем перевірки технічного стану та якісного стану десяти інших квартир за Договором, що в свою чергу завдає шкоди інтересам відповідача і позбавляє його благ, на які останній розраховував при укладенні та виконанні Договору у повному обсязі.

100. Однак, під час розгляду справи судом встановлено, що на означені десять квартир оформлено право власності за третіми особами та відповідачем.

101. Так згідно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно:

- на квартиру АДРЕСА_16 , 12.12.2022 зареєстровано право власності за ПВКП "Житлобуд";

- на квартиру АДРЕСА_14 , 04.08.2022 зареєстровано право власності за гр. ОСОБА_1 ;

- на квартиру АДРЕСА_17 , 05.12.2022 зареєстровано право власності за ПВКП "Житлобуд";

- на квартиру АДРЕСА_18 , 12.12.2022 зареєстровано право власності за ПВКП "Житлобуд";

- на квартиру АДРЕСА_19 , 08.12.2022 зареєстровано право власності за гр. ОСОБА_3 ;

- на квартиру АДРЕСА_20 , 12.12.2022 зареєстровано право власності за ПВКП "Житлобуд";

- на квартиру АДРЕСА_21 , 11.01.2023 зареєстровано право власності за гр. ОСОБА_4 ;

- на квартиру АДРЕСА_15 , 27.10.2022 зареєстровано право власності за гр. ОСОБА_2 ;

- на квартиру АДРЕСА_22 , 20.12.2022 зареєстровано право власності за гр. ОСОБА_5 ;

- на квартиру АДРЕСА_23 , 10.01.2023 зареєстровано право власності за гр. ОСОБА_4 .

102. Відтак, суд зазначає, що згідно матеріалів справи, Забудовник, не заперечуючи наявність виявлених у квартирах недоліків, при цьому, своєчасно не усунув їх і не надіслав Пайовику для підписання акти приймання-передачі квартир, тобто, не вчинив належних і передбачених Договором дій, спрямованих на виконання його умов, у тому числі і Додатку № 4 до Договору, та всупереч умовам Договору, без погодження з Пайовиком відчужив квартири, які були придбані у Забудовника за Договором № 503/33/463/ПЖ.

103. Також Забудовником не зареєстровано, зокрема і у строк до 31.03.2021 за Державою України в особі Міністерства оборони України право власності на квартири.

104. Згідно із статтею 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

105. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

106. Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

107. Так, позивачем у даній справі заявлено, зокрема, вимогу про зобов`язання передати за актами приймання передачі у стані, визначеному розділом 2 Договору № 503/33/463/ПЖ від 07.12.2021 квартири № № 2, 3, 5, 6, 10, 11 , 14 , 18 , 19 , 20 , 22 , 23 , 26 , 27 , 28 за адресою: АДРЕСА_1 з ключами від квартир та технічною документацією до них, зобов`язання, відповідно до п. 5.3. Договору № 503/33/463/ПЖ від 07.12.2021 за власний рахунок, спільно з уповноваженими представниками Міноборони вчинити дії, які направлені на оформлення права власності на квартири № № 2, 3, 5 , 6 , 10 , 11 , 14 , 18 , 19 , 20 , 22 , 23 , 26 , 27 , 28 за адресою: АДРЕСА_1 за Державою Україна, в особі Міністерства оборони України.

108. Відповідно до статті 177 Цивільного кодексу України, об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

109. У частині 1 статті 179 Цивільного кодексу України надано визначення речі як предмета матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

110. Зазначено про їх поділ на нерухомі та рухомі (стаття 181 Цивільного кодексу України) і що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

111. Також у статті 182 цього Кодексу передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

112. Стаття 190 Цивільного кодексу України визначає майно особливим об`єктом, яким вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Окремо вказано, що майнові права є неспоживчою річчю та визнаються речовими правами.

113. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 344/16879/15-ц зазначено, що з аналізу вказаних норм можна зробити висновок, що у Цивільному кодексі України визначення майнового права відсутнє, оскільки у статті 190 Цивільного кодексу України міститься вказівка лише про те, що майнові права є неспоживчою річчю і визнаються речовими правами. При цьому не викликає сумніву, що майнові права є об`єктом цивільних правовідносин.

114. Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги (абзац третій частини другої статті 3 Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-ІІІ "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність").

115. У теорії цивілістики під майновими правами розуміється: 1) у широкому значенні речового права суб`єктивне цивільне право як таке, що стосується майнових цінностей і має грошову оцінку, наприклад, право власності на похідні права, зобов`язальні права (права з договорів, що укладаються з приводу передання майна у власність або користування), майнові права інтелектуальної власності, корпоративні права, тощо; 2) у вузькому значенні - як суб`єктивне право, яке здатне бути самостійним об`єктом обороту; тобто у разі передання майнового права набувач отримує його як можливість претендування на майно або вчинення власних дій відносно майна. Крім того, вказане питання було предметом дослідження як у рішеннях ЄСПЛ, так і Верховного Суду України та Верховного Суду.

116. Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

117. Концепція "майна" в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися "правом власності", а відтак і "майном" (пункт 98 рішення ЄСПЛ щодо прийнятності заяви у справі "Броньовські проти Польщі", заява № 31443/96; пункт 22 рішення ЄСПЛ від 10 березня 2011 року у справі "Сук проти України", заява № 10972/05; пункт 74 рішення ЄСПЛ "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини" від 02 березня 2005 року, заяви № 71916/01, 71917/01 та 10260/02).

118. У контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції, об`єктами права власності можуть бути, у тому числі, "легітимні очікування" та "майнові права" (рішення ЄСПЛ від 23 жовтня 1991 року у справі "Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії", заява № 12742/87; ухвала ЄСПЛ від 13 грудня 1984 року щодо прийнятності заяви S. v. the United Kingdom, № 10741/84).

119. Відповідно до пунктів 21, 24 рішення від 01 червня 2006 року у справі "Федоренко проти України" (№ 25921/02) ЄСПЛ вказав, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована ЄСПЛ і в справі "Стреч проти Сполучного Королівства", заява № 44277/98).

120. В іншій справі "Н.К.М. проти Угорщини" (NKM v. Hungary, скарга № 66529/11) у рішенні від 14 травня 2013 року ЄСПЛ зазначив, що "правомірні очікування" підлягають захисту як власне майно і майнові права.

121. У постанові від 30 січня 2013 року № 6-168цс12 Верховний Суд України визначив майнове право як "право очікування", яке є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав.

122. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений деякими, але не всіма правами власника майна, і яке свідчить про правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно або інше речове право на певне майно в майбутньому.

123. Визначення майнового права як права очікування та повноваження власника таких прав надано у висновках Верховного Суду України, викладених у постановах від 30 січня 2013 року у справі № 6-168цс12, від 15 травня 2013 року у справі № 6-36цс13, від 04 вересня 2013 року у справі № 6-51цс13, від 24 червня 2015 року у справі № 6-318цс15, від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1920цс15, від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1858цс15, від 02 грудня 2015 року у справах № 6-1502цс15 та № 6-1732цс15, від 10 лютого 2016 року у справі № 6-2124цс15, від 16 березня 2016 року у справі № 6-290цс16, від 23 березня 2016 року у справі № 6-289цс16, від 30 березня 2016 року у справах № 6-3129цс15 та № 6-265цс16, від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2994цс15, від 25 травня 2016 року у справі № 6-503цс16, від 07 грудня 2016 року у справі № 6-1111цс16.

124. Вказане свідчить про те, що громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також у тому, що набуте ними на законних підставах право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.

125. Частиною 1 статті 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

126. У частині 2 статті 331 Цивільного кодексу України чітко вказано, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

127. Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно (пункт 9 частини першої статті 27 цього Закону).

128. Реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17).

129. Також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16 та від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13 зроблено висновок про те, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності немає. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права.

130. Відповідно до абзацу 1 частини 5 статті 7 та частини 1 статті 4 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю", інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України. Об`єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки, цінні папери (крім векселів), цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об`єкти власності, а також майнові права.

131. У абзаці 7 статті 2 Закону України "Про інвестиційну діяльність" вказано, що об`єкт інвестування - квартира або приміщення соціально-побутового призначення (вбудовані в житлові будинки або окремо розташовані нежитлові приміщення, гаражний бокс, машиномісце тощо) в об`єкті будівництва, яке після завершення будівництва стає окремим майном.

132. Тобто після завершення будівництва та здачі будинку в експлуатацію квартира як окремий об`єкт цивільних правовідносин ще не існує і набуває юридично статусу об`єкта цивільних правовідносин лише після державної реєстрації, здійсненої відповідно до чинного законодавства.

133. У абзацах 1 - 3 пункту 77 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, встановлено, що державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України щодо особи, яка здійснювала будівництво такого об`єкта (замовник будівництва), чи у випадку, передбаченому статтею 332 Цивільного кодексу України, - щодо особи, яка є власником закінченого будівництвом об`єкта, реконструкція якого проводилася, якщо інше не встановлено договором або законом. Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться за наявності відомостей про його технічну інвентаризацію, про прийняття його в експлуатацію та про присвоєння такому об`єкту адреси (крім випадку проведення реконструкції об`єкта, що не має наслідком його поділ, виділ частки або об`єднання), отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. У разі коли закінчений будівництвом об`єкт у результаті нового будівництва є складовою частиною будинку, будівлі, споруди (квартира, гаражний бокс, машиномісце, інше житлове та нежитлове приміщення), яка після прийняття об`єкта в експлуатацію є самостійним об`єктом нерухомого майна, відомості про прийняття в експлуатації та про присвоєння адреси отримуються щодо будинку, будівлі або споруди, складовою частиною яких є такий об`єкт, а щодо відповідної складової частини будинку, будівлі, споруди - відомості про присвоєння адреси такій частині.

134. Абзацами 1, 3 пункту 81 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 визначено, що у разі коли право власності на закінчений будівництвом об`єкт відповідно до договору або закону набувається іншими особами, відмінними від замовника будівництва, або відповідно до договору набувається у спільну власність замовником будівництва та іншими особами, державному реєстратору подається відповідний договір, що передбачає набуття права власності на закінчений будівництвом об`єкт іншою особою, відмінною від замовника будівництва, або набуття права спільної власності замовника будівництва та іншої особи, чи у випадках, передбачених законом, інший документ, що підтверджує факт набуття права власності іншою особою, відмінною від замовника будівництва. У разі участі особи у фонді фінансування будівництва документом, що підтверджує набуття у власність закріпленого за особою завершеного будівництвом об`єкта, є видана управителем такого фонду довідка про право довірителя на набуття у власність об`єкта інвестування.

135. У постанові від 14.12.2021 у справі № 344/16879/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що керується тим, що, укладаючи договір купівлі-продажу майнових прав на новозбудоване майно, покупець отримує речове право, яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно в майбутньому.

136. Право власності на нерухоме майно виникає з моменту прийняття його в експлуатацію, якщо таке передбачено законом чи договором, а повноцінним об`єктом у розумінні Цивільного кодексу України такий об`єкт стає після його державної реєстрації, оскільки жодних виключень щодо необхідності державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухомі речі, як передбачено в частині першій статті 182 та частині другій статті 331 Цивільного кодексу України для новоствореної речі, якою є квартира в новозбудованому будинку, цивільне законодавство не містить.

137. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.09.2021 у справі № 359/5719/17 вказала, що інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває права власності на об`єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою.

138. Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 ЦК України майно не може бути витребуване у нього (частина 1 статті 330 ЦК України).

139. Власник має право витребовувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (частина 1 статті 387 ЦК України).

140. Частина 1 статті 388 Цивільного кодексу України містить перелік підстав, за яких власник майна має право витребовувати своє майно, зокрема якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (підпункт 3 зазначеної статті).

141. Якщо майно було набуте безпідставно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребовувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (частина третя статті 388 ЦК України).

142. Відтак, Велика Палата Верховного Суду в означеній постанові від 14.09.2021 у справі № 359/5719/17 прийшла до висновку - оскільки після виконання умов інвестиційного договору інвестор набуває майнові права на об`єкт інвестування, які після завершення будівництва об`єкта нерухомості та прийняття його до експлуатації трансформуються у право власності інвестора на проінвестований об`єкт з необхідністю державної реєстрації інвестором такого права за собою, то забудовник позбавлений права відчужувати об`єкт інвестування на користь будь-якої іншої особи. Таким чином, інвестор наділений правом вимагати повернення належного йому об`єкта інвестування від будь-якої іншої особи.

143. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.06.2022 у справі № 522/7113/19 зазначено, що "у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 грудня 2021 року в справі № 522/3885/19 (провадження № 61-10952св21) з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року в справі № 359/5719/17 (провадження № 14-8цс21) зроблено висновок, що: "якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; такий запис вноситься виключно у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. […] Інвестор наділений правами, тотожними правам власника нерухомого майна, пов`язаними зі створенням об`єкта нерухомого майна, а тому в разі порушення його речових прав він має право на звернення до суду за їх захистом шляхом пред`явлення позову про визнання за ним його майнових прав та витребування своєї власності з незаконного володіння іншої особи".

144. Застосування будь-якого способу захисту цивільного права має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим, а саме: повинно реально відновлювати наявне порушене, оспорене або невизнане право, такий спосіб має відповідати характеру правопорушення та цілям судочинства та не може суперечити принципу верховенства права.

145. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Такий правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року в справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року в справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року в справі № 569/17272/15-ц, від 02 липня 2019 року в справі № 48/340, від 19 травня 2020 року в справі № 916/1608/18.

146. Визнання права як універсальний спосіб захисту абсолютних та виключних прав і охоронюваних законом інтересів передбачене у статті 16 ЦК України.

147. Зі змісту статті 392 Цивільного кодексу України вбачається, що вона містить дві диспозиції, за яких власник майна може звернутися з позовом про визнання права власності: 1) якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою; 2) у разі втрати власником документа, який засвідчує право власності.

148. Суб`єктом вимог про визнання права власності може бути будь-яка особа, яка вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів у третіх осіб або претензіями третіх осіб чи необхідністю отримати правовстановлюючі документи.

149. Позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів. Позивачем у позові про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних відносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб. Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається в належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.

150. Спосіб захисту, передбачений статтею 392 Цивільного кодексу України є різновидом загального способу захисту - визнання права, а тому його може бути використано в зобов`язальних відносинах за відсутності іншого, окрім судового, шляху відновлення порушеного права.

151. Тобто зазначений спосіб захисту як різновид загального способу захисту - визнання права може бути використаний не тільки в речово-правових відносинах, але й у зобов`язально-правових, так як сам по собі факт перебування осіб у тих чи інших відносинах, у тому числі договірних, не може перешкоджати застосуванню до цих відносин норм інститутів загальної частини цивільного права.

152. Способи захисту права, обрані позивачем та застосовані судом, повинні найбільш ефективно поновлювати порушені права, а специфіка інвестування в об`єкти будівництва та визначення новоствореного майна як об`єкта захисту права, відмінного від майнових прав на етапі укладення договорів про інвестування в будівництво, які мають різні назви, повинні тлумачитися на користь тієї особи, права якої порушено.

153. Практика визнання права власності на об`єкти нерухомості, розміщені у введених в експлуатацію будинках та спорудах, з огляду на відсутність у позивачів можливості оформити право власності в позасудовому порядку як ефективного способу захисту порушених прав підтримується й Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 27 лютого 2019 року в справі № 761/32696/13-ц (провадження № 14-606цс18), від 03 квітня 2019 року в справі № 1609/6643/12 (провадження № 14-107цс19), від 15 травня 2019 року в справі № 522/102/13-ц (провадження № 14-38цс19), від 29 травня 2019 року в справі № 1609/6645/12 (провадження № 14-220цс19), від 26 червня 2019 року в справі № 761/3428/15-ц (провадження № 14-268цс19).

154. Так, Велика Палата Верховного Суду у вищезгаданій постанові від 14.12.2021 у справі № 344/16879/15-ц вказала - визнання права власності є ефективним і належним способом захисту прав сторони - покупця, який за договором купівлі-продажу майнових прав повністю сплатив узгоджену в договорі грошову суму, проте не може реалізувати свої права внаслідок недобросовісної поведінки продавця після введення будинку в експлуатацію, який не визнає права покупця на цю збудовану квартиру. Велика Палата Верховного Суду висновує, що положення статті 392 ЦК України підлягають застосуванню до правовідносин, що виникли між особою, яка відчужила майнові права на квартиру в багатоквартирній новобудові (Сторона 1) та особою, яка такі права придбала (Сторона 2) у випадку, коли об`єкт будівництва (багатоквартирна новобудова) зданий в експлуатацію, проте Сторона 1 не виконує умови зазначеного договору з передачі Стороні 2 усіх необхідних документів для оформлення права власності на квартиру, вартість якої Сторона 2 сплатила в повному обсязі, та не визнає права Сторони 2 на цю збудовану квартиру.

155. Суд зазначає, що Міністерство оборони України належним чином виконуючи умови Договору № 503/33/463/ПЖ, зокрема здійснивши попередню оплату за Договором в сумі 3 258 821, 00 гривень, набуло майнові права на оспорювані квартири, проте позбавлено можливості в позасудовому порядку оформити право власності на себе, оскільки відповідачем умови Договору не виконуються, дії щодо передачі та оформлення права власності на квартири не здійснюються, та більше того - частина квартир, майнові права на які належать позивачу відчужені відповідачем поза умовами Договору.

156. Відтак, беручи до уваги означені правові позиції Верховного Суду, а також враховуючи встановлені обставини справи суд прийшов до висновку, про необхідність часткового задоволення позову в частині вимог щодо зобов`язання передати за актами приймання передачі у стані, визначеному розділом 2 Договору № 503/33/463/ПЖ від 07.12.2021 квартири № № 2, 3, 5, 6, 10, 11, 14, 18, 19, 20, 22, 23, 26, 27, 28 за адресою: АДРЕСА_1 з ключами від квартир та технічною документацією до них, зобов`язання, відповідно до п. 5.3. Договору № 503/33/463/ПЖ від 07.12.2021 за власний рахунок, спільно з уповноваженими представниками Міноборони вчинити дії, які направлені на оформлення права власності на квартири № № 2, 3, 5, 6, 10, 11, 14, 18, 19, 20, 22, 23, 26, 27, 28 за адресою: АДРЕСА_1 за Державою Україна, в особі Міністерства оборони України, а саме:

- зобов`язати Приватне виробничо-комерційне підприємство "Житлобуд" передати за актами приймання передачі Міністерству оборони України у стані, визначеному розділом 2 Договору № 503/33/463/ПЖ від 07.12.2021 квартири № № 2, 6, 10, 14, 27 за адресою: АДРЕСА_1 з ключами від квартир та технічною документацією до них;

- зобов`язати Приватне виробничо-комерційне підприємство "Житлобуд", відповідно до п. 5.3. Договору № 503/33/463/ПЖ від 07.12.2021 за власний рахунок, спільно з уповноваженими представниками Міноборони вчинити дії, які направлені на оформлення права власності на квартири № № 2, 6, 10, 14, 27 за адресою: АДРЕСА_1 за Державою Україна, в особі Міністерства оборони України.

157. Поряд із цим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.02.2021 по справі 925/642/19 зауважила, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року в справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19).

158. Водночас, враховуючи, що на квартири № № 3, 5, 11, 18, 19, 20, 22, 23, 26, 28 оформлено право власності за третіми особами, суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, оскільки задоволення вимог про зобов`язання відповідача передати за актами приймання передачі Міністерству оборони України квартири № № 3, 5, 11, 18, 19, 20, 22, 23, 26, 28, а також зобов`язання відповідача вчинити дії, які направлені на оформлення права власності на означені квартири за Державою Україна, в особі Міністерства оборони України, не призведе до поновлення прав позивача, а саме володіння та користування майном - оспорюваними квартирами, а отже, такі вимоги не є ефективним способом захисту права позивача, яке потребуватиме додаткових засобів захисту.

159. Виходячи з обставин цієї справи належним способом захисту позивача буде звернення до суду з вимогами про визнання права власності на квартири № № 3, 5, 11, 18, 19, 20, 22, 23, 26, 28 за адресою: АДРЕСА_1.

160. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року в справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.21), від 02 лютого 2021 року в справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20, пункт 52), від 22 червня 2021 року в справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 76).

161. Відтак, підсумовуючи викладене, суд виснує, що в частині вимоги зобов`язати Приватне виробничо-комерційне підприємство "Житлобуд" передати за актами приймання передачі Міністерству оборони України у стані, визначеному розділом 2 Договору № 503/33/463/ПЖ від 07.12.2021 квартири № № 3, 5, 11, 18, 19, 20, 22, 23, 26, 28 за адресою: АДРЕСА_1 з ключами від квартир та технічною документацією до них, а також вимоги зобов`язати Приватне виробничо-комерційне підприємство "Житлобуд", відповідно до п. 5.3. Договору № 503/33/463/ПЖ від 07.12.2021 за власний рахунок, спільно з уповноваженими представниками Міноборони вчинити дії, які направлені на оформлення права власності на квартири № № 3, 5, 11, 18, 19, 20, 22, 23, 26, 28 за адресою: АДРЕСА_1 за Державою Україна, в особі Міністерства оборони України слід відмовити.

162. Порушенням зобов`язання, згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

163. За приписами частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

164. Відповідно до частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

165. Згідно із частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

166. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

167. Так пунктом 5.1. Договору, з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 20.07.2022, сторони погодили, що Забудовник зобов`язується ввести житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 в експлуатацію та передати Пайовику квартири у стані, визначеному умовам Розділу 2 Договору, до "12" жовтня 2022 року.

168. Пунктом 5.2. Договору, з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 20.07.2022, встановлено, що передача Пайовику квартир за адресою: АДРЕСА_1 здійснюється з оформленням акта приймання-передачі квартир за наявності документів, що підтверджують введення об`єкта в експлуатацію (нотаріально засвідченої копії сертифіката відповідності або декларації про готовність об`єкта до експлуатації).

169. Відповідно до пункту 5.3. Договору, з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 20.07.2022, оформлення права власності на квартири за Державою в особі Міністерства оборони України, здійснюється забудовником за власний рахунок до - "27" жовтня 2022 року.

170. Тобто виконання ПВКП "Житлобуд" умов Договору № 503/33/463/ПЖ можливо лише за наявності двох обов`язкових умов, а саме:

- на підставі оформленого акту прийому-передачі квартир;

- проведеною державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно.

171. Відсутність хоча б однієї з наведених умов не породжує правові наслідки щодо виконання умов договору.

172. З урахуванням того, що матеріали справи не містять доказів передачі квартир та технічної документації пайовику на підставі оформленого акту прийому-передачі квартир та оформлення за Державою Україна, в особі Міністерства оборони України права власності на них у встановлений договором строк, суд зазначає, що ПВКП "Житлобуд" не виконано взяті на себе зобов`язання за Договором № 503/33/463/ПЖ, що є підставою для задоволення вимог про стягнення штрафних санкцій.

173. Відповідно до п. 7.1. Договору, за невиконання визначених Договором зобов`язань, або за неналежне їх виконання, також за відмову від виконання цих зобов`язань в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, яка визначена чинним законодавством України і даним Договором.

174. Згідно із п. 7.2. Договору, Забудовник за невиконання або несвоєчасне виконання взятих на себе хоча б одного із зобов`язань за Договором, у тому числі щодо строків введення в експлуатацію житлового будинку, передачі квартир за актом приймання-передачі, реєстрації права власності за державою в особі Міноборони, сплачує пеню в розмірі 0, 1 (нуль ціла одна десята) відсотка вартості квартир, з яких допущено невиконання зобов`язань за кожну добу прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф відповідно до статті 231 Господарського кодексу України у розмірі 7 (семи) відсотків від суми невиконаних зобов`язань.

175. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

176. За приписами частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

177. Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

178. Частинами 2, 3 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

179. Як вбачається з матеріалів позовної заяви, Міністерством оборони України заявлено до стягнення з відповідача пеню за період з 13.10.2022 (з дня прострочення передачі квартир Пайовику) по 13.11.2022 (день звернення позивача до суду) в розмірі 347 607, 55 гривень та штраф в сумі 760 391, 49 гривень.

180. Суд погоджується з наявним в матеріалах справи розрахунком, вважає його обґрунтованим та таким що підлягає до задоволення.

181. Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

182. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (частина 1 статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

183. Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

184. Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

185. Відповідно до пункту 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 року в рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

186. При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Висновок суду.

187. Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати.

188. Згідно із частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

189. Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

190. Судом враховано, що розмір судового збору за вимоги майнового характеру на суму 1 107 999, 04 гривень складає 16 619, 99 гривень, та за дві вимоги немайнового характеру - 4 962, 00 гривень. Отже, позивачу необхідно було сплатити за подання даного позову судовий збір в розмірі 21 581, 99 гривень, в той час, як позивач сплатив 24 062, 99 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 503/140 від 17.11.2022, тобто в більшому розмірі.

191. Також позивачем сплачено судовий збір за подання до суду заяви про забезпечення позову в сумі 1 240, 50 гривень (платіжне доручення № 503/141 від 17.11.2022).

192. Відповідно до приписів частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

193. Суд, враховуючи те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, судовий збір в розмірі 22 822, 49 гривень покладає на відповідача.

194. При цьому суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись статтями 73, 86, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов Міністерства оборони України до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Житлобуд" про зобов`язання передати за актами приймання передачі у стані, визначеному розділом 2 Договору № 503/33/463/ПЖ від 07.12.2021 квартири № № 2, 3, 5, 6, 10, 11, 14, 18, 19, 20, 22, 23, 26, 27, 28 за адресою: АДРЕСА_1 з ключами від квартир та технічною документацією до них, зобов`язання, відповідно до п. 5.3. Договору № 503/33/463/ПЖ від 07.12.2021 за власний рахунок, спільно з уповноваженими представниками Міноборони вчинити дії, які направлені на оформлення права власності на квартири № № 2, 3, 5, 6, 10, 11, 14, 18, 19, 20, 22, 23, 26, 27, 28 за адресою: АДРЕСА_1 за Державою Україна, в особі Міністерства оборони України та стягнення неустойки за порушення виконання строків Договору № 503/33/463/ПЖ від 07.12.2021 в сумі 1 107 999, 04 гривень, з яких: 347 607, 55 гривень - пеня, 760 391, 49 гривень - штраф - задовольнити частково.

2. Зобов`язати Приватне виробничо-комерційне підприємство "Житлобуд" передати за актами приймання передачі Міністерству оборони України у стані, визначеному розділом 2 Договору № 503/33/463/ПЖ від 07.12.2021 квартири № № 2, 6, 10, 14, 27 за адресою: АДРЕСА_1 з ключами від квартир та технічною документацією до них.

3. Зобов`язати Приватне виробничо-комерційне підприємство "Житлобуд", відповідно до п. 5.3. Договору № 503/33/463/ПЖ від 07.12.2021 за власний рахунок, спільно з уповноваженими представниками Міноборони вчинити дії, які направлені на оформлення права власності на квартири № № 2, 6, 10, 14, 27 за адресою: АДРЕСА_1 за Державою Україна, в особі Міністерства оборони України.

4. Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства "Житлобуд" (вул. Коломийська, буд. 35, с. Сопів, Коломийський район, Івано-Франківська область, 77300; ідентифікаційний код: 32630519) на користь Міністерства оборони України (пр-т. Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, 03168; ідентифікаційний код: 00034022) - 1 107 999, 04 гривень (один мільйон сто сім тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять гривень п`ятдесят п`ять копійок), з яких: 347 607, 55 гривень - пеня, 760 391, 49 гривень - штраф, а також 22 822, 49 гривень (двадцять дві тисячі вісімсот двадцять дві гривні сорок дев`ять копійок) судового збору, з яких: 21 581, 99 гривень - судовий збір сплачений за подання позову, 1 240, 50 гривень - судовий збір сплачений за подання заяви про забезпечення позову.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

6. В частині вимоги зобов`язати Приватне виробничо-комерційне підприємство "Житлобуд" передати за актами приймання передачі Міністерству оборони України у стані, визначеному розділом 2 Договору № 503/33/463/ПЖ від 07.12.2021 квартири № № 3, 5, 11, 18, 19, 20, 22, 23, 26, 28 за адресою: АДРЕСА_1 з ключами від квартир та технічною документацією до них, а також вимоги зобов`язати Приватне виробничо-комерційне підприємство "Житлобуд", відповідно до п. 5.3. Договору № 503/33/463/ПЖ від 07.12.2021 за власний рахунок, спільно з уповноваженими представниками Міноборони вчинити дії, які направлені на оформлення права власності на квартири № № 3, 5, 11, 18, 19, 20, 22, 23, 26, 28 за адресою: АДРЕСА_1 за Державою Україна, в особі Міністерства оборони України - відмовити.

7. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

8. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

9. Повний текст рішення складено - 22.05.2023.

Суддя В. В. Михайлишин