Рішення

від 22.05.2023 по справі 922/1026/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/1026/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.,

розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження справу № 922/1026/23

за позовом Харківської міської ради (майдан Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243)

до відповідача Спільного підприємства «ФРЕГАТ» товариства з обмеженою відповідальністю (вул. Амосова, 36, м. Харків, 61176, код ЄДРПОУ 30656850)

про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки в сумі 393672,80 грн,

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Спільного підприємства ФРЕГАТ ТОВ, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати в сумі 393672,80 грн за використання земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 132-А, кадастровий номер 6310138200:11:006:0052, за період з 01.12.2020 по 28.02.2022, а також просить стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору в розмірі 5905,09 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на те, що відповідач на підставі свідоцтва про право власності від 24.05.2000 № б/н є власником нерухомого майна нежитлової будівлі літ. А-2, по вул. Роганській, 132-А, у м. Харкові, загальною площею 1488 кв. м, право власності на нерухоме майно зареєстроване 28.11.2014, номер запису про право власності 7933553. Втім, як зазначає позивач, земельна ділянка комунальної власності, на якій знаходиться нерухоме майно відповідача, використовується останнім за відсутності належно оформленого права користування вказаною земельною ділянкою відповідно до ст. 125, 126 ЗК України, орендна плата за використання земельної ділянки відповідачем не вноситься, внаслідок чого він зберіг у себе без достатньої правової підстави майно - грошові кошти в розмірі орендної плати на загальну суміу393672,80 грн за період з 01.12.2020 по 28.02.2022, яка підлягає поверненню позивачу в порядку ст. 1212-1214 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.03.2023 у справі № 922/1026/23 відкрито провадження за вказаною позовною заявою, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та позивачу встановлено п`ятиденний строк для подання відповіді на відзив з дня отримання відзиву.

На виконання зазначеної ухвали 24.04.2023 за вх. № 10023/23 від відповідача Спільного підприємства ФРЕГАТ ТОВ до суду засобами поштового зв`язку надійшов відзив на позовну заяву (вих. № б/н від 17.04.2023), в якому відповідач не погоджується з доводами позивача, викладеними в позовній заяві, просить відмовити в задоволенні позовних вимог та покласти на позивача судові витрати. Водночас, відповідач у тексті зазначеного відзиву не заперечує проти обов`язку сплатити позивачу безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати за спірний період, але не погоджується з розміром суми безпідставно збережених коштів, нарахованої позивачем із застосуванням відсотку строку оренди (відсотку від розрахункового розміру орендної плати, який визначається залежно від строку оренди земельної ділянки) у розмірі 100%, та із застосуванням ставки річної орендної плати (відсотку від нормативної грошової оцінки земельної ділянки) у розмірі 8%, та наводить у відзиві свій контррозрахунок суми позовних вимог, в обґрунтування якого зазначає, що позивачем на підставі рішенням XLI сесії Харківської міської ради IV скликання від 14.10.2005 № 199/05 Про припинення та надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд та згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові, затвердженим рішенням 21 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 19.12.2012 № 960/12, був розроблений проект договору оренди земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 132-А, площею 0,1395 га. Вказаний проект договору був надісланий відповідачу листом від 03.06.2015 № 3951/0/225-15 для ознайомлення з умовами договору (а не погодження з боку відповідача), з посиланням на те, що вищезазначеним Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові не передбачено погодження проекту договору орендарем. За таких обставин, як вважає відповідач, умови, передбачені розробленим позивачем та направленим відповідачем на ознайомлення проектом договору земельної ділянки, вважаються такими, що є прийнятими обома сторонами до підписання цього договору. Зазначений відзив прийнято судом до розгляду ухвалою від 27.04.2023.

Також відповідач Спільне підприємство ФРЕГАТ ТОВ разом з відзивом на позовну заяву подав до суду заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (вих. № б/н від 17.04.2023), в якій послався на необхідність подання ним додаткових доказів після їх отримання (у відповідь на адвокатський запит від 10.04.2023 за вих. № 1, що був направлений представником відповідача на адресу позивача), а тому, як вважає відповідач, враховуючи необхідність подання відповідачем додаткових доказів, з урахуванням вже наданих ним доказів та контррозрахунку, з метою забезпечення права позивача надати відповідь на відзив та права відповідача надати заперечення на відповідь на відзив, розгляд даної справи необхідно здійснювати за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання у справі.

Ухвалою суду від 27.04.2023 у справі № 922/1026/23 залишено без задоволення заяву відповідача із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, у зв`язку з тим, що спір у даній справі є спором незначної складності, стосовно вирішення подібних спорів судами всіх інстанцій сформовано сталу й досить численну судову практику, відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили про складність цієї справи, матеріали даної справи не містять великої кількості доказів, які суд мав би дослідити з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, а намір відповідача в майбутньому подати додаткові докази після їх отримання не є підставою для постановлення ухвали про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

22.05.2023 за вх. № 12774 від відповідача Спільного підприємства ФРЕГАТ ТОВ до суду надійшли додаткові пояснення по справі (вих. № 11505 від 22.05.2023), в яких відповідач погоджується з необхідністю сплатити позивачу - Харківській міській раді безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за період з 01.12.2020 по 28.02.2022, однак вважає, що наданий позивачем розрахунок суми безпідставно збережених коштів не підтверджений належними, достатніми та вірогідними доказами, зокрема зазначає, що єдиним обов`язковим доказом щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для визначення розміру орендної плати може бути виключно Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, але наданий позивачем до матеріалів справи Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 6179 від 27.11.2020, як вважає відповідач, не засвідчений належним чином, оскільки в матеріалах справи відсутні докази наявності повноважень представляти позивача в порядку самопредставництва у особи, що засвідчила вказаний Витяг, а інших Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за спірний період позивачем не надано.

Позивач - Харківська міська рада не скористався своїм процесуальним правом на подання до суду відповіді на відзив та заяву відповідача із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження або додаткових пояснень по суті заявлених ним позовних вимог, хоча був належно повідомлений про розгляд даної справи, оскільки 30.03.2023 отримав ухвалу суду від 24.03.2023 про відкриття провадження у справі № 922/1026/23 та 02.05.2023 отримав ухвалу суду від 27.04.2023 про залишення без задоволення заяви відповідача із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, що підтверджується наявними в матеріалах справи зворотними рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №№ 6102272176450, 6102272169488.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача проти заявлених позовних вимог, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані сторонами докази, суд встановив таке.

Як вбачається з матеріалів справи, за Спільним підприємством «ФРЕГАТ» ТОВ (відповідачем) на підставі свідоцтва про право власності від 24.05.2000 № б/н з 28.11.2014 зареєстроване право власності на нерухоме майно нежитлову будівлю літ. «А-2», по вул. Роганській, 132-А, у м. Харкові, загальною площею 1488 кв. м, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 14.12.2022 № 317670631.

Зазначене нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці, розташованій за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 132-А, площею 0,1395 га, кадастровий номер 6310138200:11:006:0052, яку відповідач використовує для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (будинку побуту), що підтверджується Актом обстеження земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 132-А, кадастровий номер 6310138200:11:006:0052, та не заперечує сам відповідач у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 03.12.2020 № НВ-0006115712020, земельна ділянка по вул. Роганська, 132-А у місті Харкові, кадастровий номер 6310138200:11:006:0052, була сформована як об`єкт цивільних прав з 24.02.2015; площа земельної ділянки 0,1395 га; категорія земель - землі житлової та громадської забудови; цільове призначення - 03.13 Для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування; вид використання - для експлуатації та обслуговування будинку побуту.

З вказаного Витягу вбачається, що речові права на зазначену земельну ділянку за будь-яким суб`єктом господарської діяльності, в тому числі за відповідачем - Спільним підприємством «ФРЕГАТ» ТОВ, не зареєстровані, форма власності земельної ділянки комунальна власність.

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 22.02.2023 № 323655007, земельна ділянка кадастровий номер 6310138200:11:006:0052, площею 0,1395 га перебуває у власності Територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради.

Як вбачається з листа Головного управління ДПС у Харківській області від 13.02.2023 № 1890/5/20-40-04-02-0817, Спільним підприємством «ФРЕГАТ» ТОВ (відповідач) сплачується земельний податок за земельну ділянку з кадастровим номером 6310138200:11:006:0052, площею 0,1395 га, а саме сплачено: за період з 01.12.2020 по 31.12.2020 4239,34 грн; за 2021 рік 70979,45 грн; за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 19415,78 грн.

Позивач вказує, що відповідач у період з 01.12.2020 по 28.02.2022 користувався земельною ділянкою комунальної власності по вул. Роганська, 132-А у місті Харкові, кадастровий номер 6310138200:11:006:0052, площею 0,1395 га, без оформлення права користування вказаною земельною ділянкою, плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі не вносив, внаслідок чого зберіг у себе за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою грошові кошти у розмірі орендної плати за землю, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 393672,80 грн, яка є різницею між нарахованою позивачем орендною платою за користування земельною ділянкою за період з 01.12.2020 по 28.02.2022 та сплаченою відповідачем сумою земельного податку за земельну ділянку за вказаний період, на підставі ст. 1212-1214 ЦК України.

Відповідач, в свою чергу, не заперечує проти обов`язку сплатити позивачу безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати, але не погоджується з нарахованою позивачем сумою безпідставно збережених коштів, оскільки вважає, що вказана сума безпідставно нарахована з урахуванням відсотку строку оренди земельної ділянки у розмірі 100% та з урахуванням відсотку від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 8%, які не відповідають показникам, що були встановлені в проекті договору оренди земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 132-А, площею 0,1395 га, розробленому позивачем та надісланому відповідачу листом від 03.06.2015 № 3951/0/225-15, та вважає, що наданий позивачем розрахунок суми безпідставно збережених коштів не підтверджений належними, достатніми та вірогідними доказами.

Втім, відповідачем не надано до матеріалів справи будь-яких доказів на підтвердження того, що після отримання від позивача листа від 03.06.2015 № 3951/0/225-15 з проектом договору оренди земельної ділянки був завершений процес укладення з позивачем відповідного договору, а саме: не надано доказів, на підтвердження того, що договір оренди земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 132-А, площею 0,1395 га, був підписаний між позивачем та відповідачем та зареєстрований у встановленому законом порядку.

Надаючи правову кваліфікацію вищевказаним обставинам, які стали предметом спору в даній справі, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп. 14.1.72, 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Отже, законодавець розмежовує поняття «земельний податок» та «орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності» в залежності від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.

Відповідно до ст. 122, 123, 124 ЗК України, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі».

Згідно з ч. 1 ст. 79 ЗК України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.

Відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна є предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України (ст.ст. 1212 1215).

Статтею 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідків події.

Отже, у випадку використання землекористувачем сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотриманої орендної плати в порядку статті 1212 ЦК України.

За змістом ч. 1 ст. 93 ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (ст. 125 ЗК України).

Згідно зі ст. 17 Закону Про оренду землі, об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, за змістом викладених норм, виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику.

Разом з тим, з огляду на приписи ч. 2 ст. 120 ЗК України, не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно. До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Зазначені правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20, від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Станом на день ухвалення судом цього рішення в матеріалах справи відсутні докази укладення між позивачем, як власником спірної земельної ділянки, та відповідачем, як орендарем, договору оренди щодо земельної ділянки по вул. Роганській, 132-А, у м. Харкові, площею 0,1395 га.

Посилання відповідача на проект договору оренди земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 132-А, площею 0,1395 га, який був розроблений позивачем та надісланий відповідачу листом від 03.06.2015 № 3951/0/225-15 для ознайомлення з умовами договору, є безпідставним, оскільки вказаний договір не підписаний сторонами, тобто сторонами в належній формі не досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, а отже, з огляду на ч. 1 ст. 638 ЦК України, цей договір не може вважатись укладеним, до того ж, право оренди земельної ділянки на підставі вказаного договору не було зареєстроване у встановленому законом порядку.

Таким чином, з огляду на положення ст. 93, 125 ЗК України, ст. 17 Закону Про оренду землі, відповідач у спірний період з 01.12.2020 по 28.02.2022 користувався зазначеною земельною ділянкою без оформлення права користування вказаною земельною ділянкою, тобто без достатньої правової підстави, плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі не вносив, а отже за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, а тому зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

За приписами п. 289.1 ст. 289 ПК України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 1 січня поточного року, за певною формулою (п. 289.2 ст. 289 ПК України).

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України.

Статтею 12 Закону України «Про оцінку земель» регламентовано, що нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково (ст. 13 Закону України «Про оцінку земель»).

Нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5-7 років (ст. 18 Закону України «Про оцінку земель»).

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про оцінку земель», за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Частиною 2 ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 23 цього Закону, Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Процедура проведення нормативної грошової оцінки земель визначається Порядком № 489 (зі змінами та доповненнями). В основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель (пункт 1 розділу ІІ Порядку № 489).

Нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається за формулою: Цн = (В * Нп) : Нк * Кф * Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6 %); Нк - норма капіталізації (3%); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки. Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до ст. 289 ПК України (пункт 3 розділу ІІ Порядку № 489).

Крім того, зазначений Порядок передбачає можливість розрахунку середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель населеного пункту, вартість одного квадратного метра земель населених пунктів за економіко-планувальними зонами, вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання, які визначаються за іншими формулами та не пов`язані з нормативною грошовою оцінкою, яка застосовується для визначення розміру орендних платежів (пункти 7, 9, 10 Порядку № 489).

Грошова оцінка загальної площі земельної ділянки визначається шляхом множення нормативної грошової оцінки одного квадратного метра зазначеної ділянки на її загальну площу.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер, проводиться вперше відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 № 213 (зі змінами). За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (пункт 1 розділу III Порядку № 489). Порядком затверджена форма заяви (додаток 8) на витяг та сама форма витягу (додаток 9), у якій, зокрема, вказано: «Витяг сформовано» із зазначенням дати його формування.

Отже, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі - Порядок № 1051), про що зазначено в пункті 2 розділу III Порядку № 489.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Видача витягу є адміністративною послугою, яка надається відповідним управлінням Держгеокадастру на виконання приписів Закону України від 06.09.2012 № 5203-VI «Про адміністративні послуги» та постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 № 835 «Деякі питання надання Державною службою геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг», що не позбавляє його надати власнику (органу місцевого самоврядування) більш повну інформацію про зміни в нормативній грошовій оцінці конкретної земельної ділянки за попередній період, виходячи з технічної документації на таку земельну ділянку, яка зберігається в даних Державного земельного кадастру, оформивши відповідну довідку.

Так, згідно з підпунктами 8, 14, 15 пункту 24 Порядку № 1051, до Державного земельного кадастру вносяться, зокрема, відомості про нормативну грошову оцінку (значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку; дата проведення нормативної грошової оцінки земель), а також інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку (назва та дата розроблення документації із землеустрою, відомості про її розробників; назва, дата та номер рішення про затвердження документації із землеустрою, найменування органу, що його прийняв, електронні копії відповідних документів), інформація про документи, на підставі яких встановлено нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці, до складу якої входить земельна ділянка, згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку.

Отже, за наявності збережених попередніх відомостей у системі Державного земельного кадастру про проведену нормативну грошову оцінку земельної ділянки, визначеної конкретним кадастровим номером, власник такої ділянки не може бути обмеженим у праві на отримання такої інформації, якщо вона необхідна йому для захисту своїх земельних прав.

Пунктом 162 Порядку № 1051 визначено відомості, які можуть надаватися державними кадастровими реєстраторами у такій формі: 1) витягу з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; 2) довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою згідно з додатком 41; 3) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); 4) копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру. Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» мають однакову юридичну силу.

Згідно з додатком 41 передбачена форма довідки з Державного земельного кадастру, яка ідентифікує земельну ділянку за її кадастровим номером, місцем знаходження, площею, а також поряд з іншими даними містить відомості про економічну та нормативну грошову оцінку земель.

Відповідно до пункту 179 Порядку № 1051 довідки з Державного земельного кадастру, що містять узагальнену інформацію про землі (території), надаються органам державної влади, органам місцевого самоврядування для здійснення своїх повноважень, визначених законом, особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів та Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок. Отже, така довідка, поряд з витягом про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, може бути належним доказом на обґрунтування її нормативної грошової оцінки.

Технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до ст. 20 Закону України «Про оцінку земель», також є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки. Отже, власник (землекористувач) може використати технічну документацію на обґрунтування нормативної грошової оцінки, надавши суду її оригінал або належно засвідчену копію. Відтак технічна документація, виготовлена на конкретну земельну ділянку уповноваженим органом, може бути належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка набула статусу об`єкта цивільних прав.

Тобто, як положення ПК України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі не лише Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а й інші докази, в тому числі: Довідку або Витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об`єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, якщо певні обставини можуть підтверджуватися тільки конкретно визначеними законодавством доказами, то такі докази слід вважати допустимими. Якщо обставини, які входять до предмета доказування, можуть бути підтверджені або спростовані доказами безвідносно до конкретних засобів доказування, то ці докази вважаються належними.

З огляду на те, що земельним законодавством та ПК України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути також й інші докази, в тому числі: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до ст. 98-103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20.

На підставі викладеного, судом відхиляється як безпідставне та необґрунтоване посилання відповідача у додаткових письмових поясненнях на те, що єдиним належним доказом щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати може бути виключно Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

У справі, що розглядається, позивачем до позовної заяви на підтвердження проведення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки надано копію Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по вул. Роганській, 132-А, у м. Харкові (кадастровий номер 6310138200:11:006:0052, площею 0,1395 га) від 27.11.2020 № 6179, виданого Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області, відповідно до якого нормативна грошова оцінка зазначеної земельної ділянки становить 4853950 грн.

Вказану копію Витягу, поряд з іншими доказами, наданими до позовної заяви, засвідчено головним спеціалістом-юрисконсультом сектору правового забезпечення діяльності Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності відділу правового забезпечення Департаменту земельних відносин Харківської міської ради Бенденжуком Леонідом Олександровичем, який має повноваження вчиняти дії від імені Харківської міської ради, в тому числі підписувати договори та інші документи в порядку самопредставництва з усіма правами, наданими учасникам справи відповідно до законів, з правом підписання документів, засвідчення копій, що підтверджується наявними в матеріалах справи Положенням про Департамент земельних відносин Харківської міської ради, що є Додатком 134 до рішення 1 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 09.12.2020 № 7/20 «Про затвердження положень виконавчих органів Харківської міської ради в редакції рішення 9 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 22.12.2021 № 217/21, та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.02.2023. Отже, відповідач безпідставно посилається в додаткових письмових поясненнях на те, що наданий позивачем до матеріалів справи Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 6179 від 27.11.2020 не засвідчений належним чином.

Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, функції якого на цей час виконує Держгеокадастр, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять, зокрема за: 2015 рік - 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 - для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження); 2016 рік - для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) - 1,0 та для земель несільськогосподарського призначення - 1,06; 2017 рік - 1.

Нормативна грошова оцінка земель за 2018, 2019, 2020 роки не індексувалася.

Пунктом 9 підрозділу 6 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 30.11.2021 № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень») встановлено, що індекс споживчих цін, який використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням 100 відсотків: за 2017-2022 роки - для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів); за 2017-2020 роки - для земель населених пунктів та інших земель

несільськогосподарського призначення.

Таким чином, значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2021 рік становить: для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) - 1,0; для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення - 1,1.

Значення коефіцієнта індексації за певний рік застосовується в наступному році, яке йде за роком, за який його встановлено, шляхом помноження розміру орендної плати на його значення.

Отже, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:11:006:0052: у 2020 році становить 4853950 грн; у 2021 році становить 4853950 грн та у 2022 році становить 5339345 грн.

Пунктом 2.4 Положення "Про порядок визначення розміру орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові", затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 № 41/08 (далі - Положення № 41/08), в редакції, яка діяла до 31.12.2021, встановлено, що застосування коефіцієнтів складних інженерно-геологічних умов (К1) та обмеженого використання (К2) здійснюється за ініціативою орендаря на підставі наданих ним документів, які свідчать про наявність обставин, що дають право на використання вказаних коефіцієнтів (експертні висновки територіальної організації в галузі інженерних вишукувань для будівництва, спеціалізованих установ та організацій, довідки державних та інших уповноважених органів, висновки (довідки) підприємств, установ та організацій, які експлуатують об`єкти, навколо (уздовж) яких встановлені охоронні зони, тощо).

Аналогічні приписи щодо застосування коефіцієнтів складних інженерно-геологічних умов містить пункт 2.4 Положення № 41/08, в редакції, яка діє з 01.01.2022.

Зважаючи на те, що користувачем (відповідачем) не надано жодних документів на підтвердження особливих умов використання спірної земельної ділянки позивачем у розрахунках орендної плати було застосоване базове значення - 1.

Додатком «Коефіцієнти умов використання земельної ділянки» до Положення № 41/08, в редакції, яка діяла до 31.12.2021, встановлено, що у випадку перевищення 50 кв. м площі земельної ділянки, застосовується у даному коефіцієнті значення 1.

Відповідно до Положення № 41/08, в редакції, яка діє з 01.01.2022, для земельних розміром 0,1000 га-0,9999 га застосовується коефіцієнтне значення 0,95.

Пунктом 2.6 Положення № 41/08, в редакції, яка діяла до 31.12.2021, встановлено, що розмір поточної базової ставки орендної плати становить 0,08, тобто 8%.

Відповідно до п. 4.1 Положення № 41/08, в редакції, яка діє з 01.01.2022, для іншого використання земельної ділянки встановлена річна орендна плата (ставка річної орендної плати) на рівні 8% від нормативної грошової оцінки.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що надані позивачем розрахунки розміру орендної плати спірної земельної ділянки, що були здійснені на підставі Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.11.2020 № 6179 із застосуванням ставки річної орендної плати (відсотку від нормативної грошової оцінки земельної ділянки) в розмірі 8% від нормативної грошової оцінки, відповідають вимогам Положення "Про порядок визначення розміру орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові", затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 № 41/08 зі змінами, а отже є по суті правильними.

Доводи відповідача про необхідність нарахування суми безпідставно збережених коштів із застосуванням відсотку від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 4,8%, який встановлений в проекті договору оренди земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 132-А, площею 0,1395 га, що був розроблений позивачем та надісланий відповідачу листом від 03.06.2015 № 3951/0/225-15, судом оцінюються критично, оскільки, як вже зазначалося вище, в матеріалах справи відсутні докази підписання відповідачем відповідного договору оренди земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 132-А, площею 0,1395 га, та відсутні докази державної реєстрації вказаного договору.

З аналогічних підстав суд також відхиляє посилання відповідача на необхідність нарахування суми безпідставно збережених коштів із застосуванням відсотку, який визначається залежно від строку оренди земельної ділянки, на рівні 60%, який встановлений в проекті договору оренди земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 132-А, площею 0,1395 га, який був розроблений позивачем та надісланий відповідачу листом від 03.06.2015 № 3951/0/225-15, адже за відсутності належно оформленого права користування земельною ділянкою та державної реєстрації такого права твердження відповідача про те, що проектом договору оренди передбачено строк оренди до 2055 року, є необґрунтованим та не може бути прийнятим до уваги судом.

Як вбачається з листа Головного управління ДПС у Харківській області від 13.02.2023 № 1890/5/20-40-04-02-0817, Спільним підприємством «ФРЕГАТ» ТОВ (відповідачем) за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6310138200:11:006:0052, площею 0,1395 га, за спірний період з 01.12.2020 по 28.02.2022 сплачувався земельний податок, а саме сплачено: за період з 01.12.2020 по 31.12.2020 4239,34 грн; за 2021 рік 70979,45 грн; за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 19415,78 грн.

З наданих позивачем до позовної заяви розрахунків сум безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, здійснених на підставі Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.11.2020 № 6179, вбачається, що при здійсненні розрахунку суми коштів, збережених у себе відповідачем без достатньої правової підстави, позивач врахував сплачений відповідачем - Спільним підприємством «ФРЕГАТ» ТОВ земельний податок, у зв`язку з чим до стягнення з відповідача підлягає сума безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у загальному розмірі 393672,80 грн, яка є різницею між нарахованою позивачем орендною платою за період з 01.12.2020 по 28.02.2022 та сплаченою відповідачем сумою земельного податку за користування земельною ділянкою за вказаний період.

У матеріалах справи станом на день прийняття судом даного рішення відсутні докази сплати відповідачем безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у загальному розмірі 393672,80 грн за період з 01.12.2020 по 28.02.2022.

З урахуванням викладеного, перевіривши надані позивачем розрахунки сум безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів щодо їх належності, допустимості та достовірності, враховуючи, що відповідач не оформив право оренди спірною земельною ділянкою у встановленому законом порядку та не сплатив орендну плату за використання земельної ділянки за період з 01.12.2020 по 28.02.2022, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 393672,80 грн за використання земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 132-А, кадастровий номер 6310138200:11:006:0052, за період з 01.12.2020 по 28.02.2022, є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст. 78, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку посилається сторона, як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Здійснюючи розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір, що складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 складає 2684,00 грн.

Як вбачається з матеріалів позову, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою в березні 2023 року з вимогою майнового характеру на загальну суму 393672,80 грн, отже за подання зазначеної позовної заяви справляється судовий збір у розмірі - 5905,09 грн, що складає 1,5 відсотка від ціни позову. Позивачем при поданні позовної заяви надано суду належні докази про сплату судового збору.

На підставі зазначеного, враховуючи, що позовні вимоги задоволені в повному обсязі, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, витрати щодо сплати судового збору в сумі 5905,09 грн покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 2, ч. 3 ст. 13, ст. 73-74, 76-79, 86, п. 2 ч. 1 ст. 129, ст. 236-242, 252 ГПК України, Господарський суд Харківської області

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути зі Спільного підприємства «Фрегат» товариства з обмеженою відповідальністю (вул. Амосова, 36, м. Харків, 61176, код ЄДРПОУ 30656850) на користь Харківської міської ради (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243; за реквізитами: код класифікації доходів бюджету - 24062200, номер рахунку IBAN UA698999980314090611000020649, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), отримувач - ГУК Харків обл/МТГ Харків) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 393672,80 грн за використання земельної ділянки про вул. Роганській, 132-А, у м. Харкові, з кадастровим номером: 6310138200:11:006:0052 за період з 01.12.2020 по 28.02.2022.

3.Стягнути зі Спільного підприємства «Фрегат» товариства з обмеженою відповідальністю (вул. Амосова, 36, м. Харків, 61176, код ЄДРПОУ 30656850) на користь Харківської міської ради (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243; за реквізитами: р/р IBAN UA518201720344240012000032986, Банк: ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати зі сплати судового збору в розмірі 5905,09 грн.

4.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з врахуванням п. 4 Прикінцевих Положень ГПК України та п. 17.5 Перехідних Положень ГПК України.

Повний текст рішення складено і підписано 22.05.2023.

СуддяН.А. Новікова