Рішення

від 13.04.2023 по справі 925/13/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2023 року м. Черкаси Справа № 925/13/22

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників:

прокурора: Куліш А.А. прокурор відділу Черкаської обласної прокуратури, за посвідченням,

від позивача: Постригань С.Г. за посадою,

від відповідача: Дрогоман О.О. адвокат,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Господарського суду Черкаської області в місті Черкаси справу

за позовом Заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чигиринської міської ради Черкаської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Базальт 2013»

про стягнення 43487,00 грн та усунення перешкод в розпорядженні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури (вул. Б.Хмельницького, 60, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 02911119) звернувся в інтересах держави в особі Чигиринської міської ради Черкаської області (вул. Б.Хмельницького, 19, м. Чигирин, Черкаський район, Черкаська область, 20901, код ЄДРПОУ 04061560) до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Базальт 2013» (проспект Хіміків, 49, м. Черкаси, 18036, код ЄДРПОУ 38764970), в якому просить суд:

1) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Базальт 2013» заборгованість за договором про надання права користування земельною ділянкою для забудови від 25.11.2016: 31342,56 грн основна заборгованість за період з жовтня 2018 року по жовтень 2021 року, 6928,57 грн інфляційні, 2821,00 грн 3 % річні, 2394,87 грн пеня;

2) усунути перешкоди в розпорядженні земельною ділянкою кадастровий номер 7125410100:03:000:0234 площею 0,3013 га шляхом

зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Базальт 2013» звільнити земельну ділянку від будівельних матеріалів привівши її в попередній стан,

розірвання договору про надання права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) від 25.11.2016, укладений між Чигиринською міською радою та ТОВ «Базальт 2013», право користування згідно якого зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 25.11.2016,

скасувати запис № 17737362, скасувавши запис про об`єкт незавершеного будівництва (реєстраційний номер ОНМ 120588571254), та скасувавши державну реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва (запис № 1942687) за адресою: Черкаська область, Чигиринський (Черкаський) район місто Чигирин, вулиця Петра Дорошенка, 24, у зв`язку з відсутністю об`єкта незавершеного будівництва.

Позов розглядається з урахуванням збільшених (доповнених) позовних вимог.

Прокурор обґрунтовуючи позовні вимоги вказує, що:

1. Земельна ділянка не використовується за цільовим призначенням.

2. З 01.10.2018 відповідач не вносить плату за користування земельною ділянкою, чим порушує істотні умови договору щодо здійснення плати за суперфіцій.

3. З 01.01.2020 договір припинений, однак відповідач у встановленому договором та законодавством порядку ділянку не повернув, наразі ділянка огороджена металевим парканом, на ній складені будівельні матеріали та відходи від них, захаращена та ознаки ведення будівництва відсутні.

4. Об`єкт незавершеного будівництва, власником якого є відповідач, відсутній.

5. Відповідач зобов`язаний вносити плату за земельну ділянку до моменту її звільнення.

За період з жовтня 2018 року по жовтень 2021 року заборгованість за користування ділянкою становить 31342,56 грн, виходячи з розрахунку плати, що відповідно до п. 4.1 договору становить 10447,52 грн в рік. В т.ч. внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів (фактичне використання з моменту припинення договору) відповідач отримав дохід в результаті нездійснення плати за землю з 01.01.2020 по 30.09.2021, що є підставою для застосування положень ст. 1212, 1214 ЦК України. Сума, яка підлягає до стягнення за цей період використання ділянки без правовстановлюючих документів, розрахована як розмір плати за землю комунальної власності у вигляді орендної плати, яка діяла на час виникнення неодержаного доходу, оскільки саме орендна плата є єдиною можливою формою плати за неї.

6. Оскільки відповідач неналежним чином виконує умови договору, належить стягнути пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, втрати від інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми.

7. Протиправна поведінка відповідача, що полягає в несплаті коштів та невиконанні зобов`язань взятих на себе після підписання договору, є суттєвим порушенням земельного законодавства та позбавляє територіальну громаду можливості отримувати плату та розпоряджатися ділянкою комунальної власності.

Міська рада обґрунтовуючи позовні вимоги вказує, що:

1. Договір на час вирішення спору не є припиненим з 01.01.2020 на підставі п. 4.4 договору. Відповідач не повідомляв міську раду про намір припинити договір, не було здійснено заходів щодо повернення земельної ділянки. Не було внесено відомості про припинення права користування земельною ділянкою, ділянка зайнята будівельними матеріалами.

Зміна умов договору чи його припинення здійснюється в тій же формі, що його укладення. Повинна бути укладена додаткова угода про припинення дії договору, на підставі якої має бути внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення речового права на земельну ділянку. Припиненню договору суперфіцію передує припинення прав та демонтаж всіх об`єктів рухомого та нерухомого майна, які нерозривно пов`язані із земельною ділянкою. В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень наявні записи про:

об`єкт незавершеного будівництва, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 120588571254;

про право власності, номер запису: 1942687.

2. Земельна ділянка не використовується за основним цільовим призначенням.

Відповідач не виконує основні зобов`язання, передбачені договором.

Умовами договору (пунктом 7.4.3.) передбачено, що суперфіціарій зобов`язаний розпочати будівництво об`єктів протягом двох років від дати набрання чинності цим договором. З моменту укладення договору пройшло п`ять років, а будівництво так і не було розпочато, погіршується фітосанітарний стан земельної ділянки, вона захаращена та становить небезпеку для випадкових перехожих.

Земельна ділянка огороджена, там знаходяться в невпорядкованому стані залишки будівельних матеріалів, котлован, виритий під фундамент вже давно осунувся і заріс деревами, що свідчить про невиконання умов договору і про відсутність наміру повернути земельну ділянку в тому стані, в якому вона була до надання її в користування.

Чигиринську міську раду як власника земельної ділянки такий стан земельної ділянки не влаштовує. Ділянка в центрі міста, яка може бути передана в оренду іншому користувачу, який міг би забезпечити використання її за призначенням, зокрема, для створення об`єктів торгівлі, культури чи інших об`єктів для проживання, виглядає як звалище будівельних відходів, а не об`єкт незавершеного будівництва.

3. Для належного захисту інтересів територіальної громади окрім стягнення заборгованості по договору суперфіцію, необхідно зобов`язати відповідача,який перешкоджає в користуванні та розпорядженні ділянкою, звільнити її та повернути у попередній стан.

Відповідно є необхідність припинити запис про реєстрацію об`єкта незавершеного будівництва та права власності на неіснуючий об`єкт незавершеного будівництва, який було зареєстровано в реєстрі прав на нерухоме майно, але на даний час на місці даного об`єкта немає нічого, що було б пов`язане з земельною ділянкою.

Ухвалою від 11.01.2022 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

31 січня 2021 року (поштове відправлення від 28.01.2022) від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач в обґрунтування заперечень зазначає, що:

1. Не користується земельною ділянкою з січня 2018 року та не вносить плату за користування земельною ділянкою.

2. На підставі п. 4.4 договору, відповідно до якого невнесення суперфіціарієм (відповідачем) плати за користування земельною ділянкою більш 2 (двох) років підряд припиняє дію договору, з 01 січня 2020 року дія договору була припинена.

3. Нарахування плати за користування земельної ділянкою за період 2020 року та по жовтень 2021 року є неправомірною та вимоги про стягнення заборгованості за цей період не підлягають задоволенню.

4. Заявляє про сплив строку позовної давності щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за жовтень, листопад та грудень 2018 року, просить відмовити в задоволенні цих вимог, застосувавши строк позовної давності.

5. Визнає вимоги про стягнення заборгованості за 2019 рік в розмірі 14 445 грн 70 коп.

09 лютого 2022 року (поштове відправлення від 07.02.2022) від Заступника керівника Черкаської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив.

10 лютого 2022 року від Чигиринської міської ради Черкаської області надійшла заява про збільшення позовних вимог. Міська рада просить розірвати договір та зобов`язати відповідача звільнити земельну ділянку від будівельних матеріалів привівши її в попередній стан.

Ухвалою від 10.02.2022 Господарський суд Черкаської області відклав розгляд справи по суті на 10.03.2022.

Ухвалою від 10.03.2022 Господарський суд Черкаської області у зв`язку із запровадженням на території України воєнного стану, відповідно до рекомендацій Ради суддів України, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів, відклав розгляд справи до стабілізації ситуації в регіоні, з урахуванням місцезнаходження учасників судового провадження та їх представників.

Ухвалою від 18.03.2022 Господарський суд Черкаської області виправив описку у вступній частині ухвали від 10.03.2022.

18 березня 2022 року (поштове відправлення від 16.03.2022) від Чигиринської міської ради Черкаської області надійшла заява про уточнення заяви про збільшення розміру позовних вимог та відповідь на відзив.

28 квітня 2022 року позивач звернувся до суду з клопотанням, у якому, беручи до уваги наявність належних умов для здійснення судочинства, просить призначити розгляд справи по суті.

Ухвалою від 29.06.2022 Господарський суд Черкаської області призначив розгляд справи по суті на 25.08.2022.

У судовому засіданні 25.08.2022, розглянувши заяву про збільшення позовних вимог та уточнення до заяви, суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення та орієнтовний час повернення.

29 серпня 2022 року представник відповідача подав до суду заяву, в якій просить суд відновити провадження по справи та призначити до розгляду, оскільки не отримував заяву про збільшення позовних вимог, заяву про уточнення позовних вимог, що є порушенням процесуальних прав відповідача.

Ухвалою від 29.08.2022 Господарський суд Черкаської області постановив:

за ініціативою суду здійснювати подальший розгляд справи за правилами загального позовного провадження;

розгляд справи розпочати зі стадії відкриття провадження у справі;

призначив підготовче засідання на 20 вересня 2022 року;

прийняти заяву позивача про уточнення позовних вимог від 15 березня 2022 року та розглядати позов з урахуванням уточнених позовних вимог.

У судовому засіданні 20.09.2022 було оголошено перерву до 12.10.2022 для можливості представнику відповідача подати відзив на заяви про збільшення позовних вимог.

11 жовтня 2022 року від Чигиринської міської ради Черкаської області надійшли клопотання про долучення матеріалів до справи, про призначення експертизи, про витребування доказів.

Призначене на 12.10.2022 судове засідання не відбулося через оголошення повітряної тривоги та загрозу ракетних ударів по всій території України.

Ухвалою від 12.10.2022 Господарський суд Черкаської області відклав підготовче засідання на 27.10.2022.

Ухвалою від 27.10.2022 Господарський суд Черкаської області відклав підготовче засідання на 24.11.2022, витребував докази.

09 листопада 2022 року від приватного нотаріуса Романій Наталії Василівни на виконання вимог ухвали суду від 27.10.2022 надійшла копія договору купівлі-продажу незавершеного будівництвом житлового будинку посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В. 02.04.2008 за реєстровим номером № 5320 та документів, на підставі яких він посвідчувався.

16 листопада 2022 року від Чигиринського виробничого відділу КП «ЧООБТІ» на виконання вимог ухвали суду від 27.10.2022 надійшли матеріали (копії) інвентаризаційної справи на об`єкт нерухомого майна за адресою: Черкаська область, Чигиринський (Черкаський) район місто Чигирин, вулиця Петра Дорошенка, 24.

01 грудня 2022 року від Чигиринської міської ради надійшло клопотання про залучення спеціаліста, в якому представник просить залучити спеціаліста для проведення незалежної оцінки об`єкта незавершеного будівництва, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 7125410100:03:000:0234 за адресою: вул. П. Дорошенка (Леніна), 24 в м. Чигирині Черкаського району Черкаської області.

У судовому засіданні 24.11.2022 оголошувалась перерва до 01.12.2022.

У судовому засіданні 01.12.2022 оголошувалась перерва до 05.12.2022.

У судовому засіданні 05.12.2022 суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення та орієнтовний час повернення.

Ухвалою від 06.12.2022 Господарський суд Черкаської області постановив:

клопотання представника позивача Чигиринської міської ради Черкаської області про залучення спеціаліста залишити без задоволення;

клопотання представника позивача Чигиринської міської ради Черкаської області про призначення будівельно-технічної експертизи задовольнити;

призначити судову будівельно-технічну експертизу;

провадження у справі зупинити та направити матеріали справи до експертної установи.

30 січня 2023 року від завідувача Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання про погодження строку проведення експертизи та клопотання експерта від 24.01.2023 про надання матеріалів, необхідних для виконання експертизи. Експерт вказав, що до отримання необхідних матеріалів проведення експертизи призупинено. Матеріали справи повернуті до суду.

Ухвалою від 02.02.2023 Господарський суд Черкаської області поновив провадження у справі та призначив судове засідання для розгляду клопотання експерта, зобов`язав відповідача подати до суду докази.

У судовому засіданні 22.02.2023 оголошувалась перерва до 06.03.2023.

У судовому засіданні 06.03.2023 оголошувалась перерва до 20.03.2022.

06 березня 2023 року та 20 березня 2023 року відповідач подав клопотання про призначення справи до розгляду, оскільки з метою дотримання процесуальних строків самостійно звернувся до фахівців з технічної інвентаризації та провів поточну інвентаризацію об`єкту нерухомості за адресою: вул. П. Дорошенка (Леніна), 24 в м. Чигирин Черкаського (Чигиринського) району, Черкаської області, за результатами якої не виявлено об`єктів нерухомості та незавершеного будівництва, отже на даний час відсутня необхідність у проведенні судової будівельно-технічної експертизи, так як питання, які ставились на вирішення експерту, вже встановлені інженерами з технічної інвентаризації. До клопотань додано лист ПП «Будівельна фірма «Макаренко та партнери» № 15 від 20.02.2023 та акт про знесення будівель та споруд від 10.03.2023, підписаний директором ПП «Будівельна фірма «Макаренко та партнери» та експертом Пастушенко Н.В. (АЕ003821), складений про те, що: «ТОВ «Базальт 2013», яке є власником нерухомого майна за адресою: м. Чигирин вул. Дорошенка Петра, 24, об`єкт: Незавершеного будівництва житловий будинок з підвалом знесено».

Ухвалою від 20.03.2023 Господарський суд Черкаської області постановив припинити проведення будівельно-технічної експертизи у справі, закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 12 квітня 2023 року.

У судовому засіданні, що відбулося 12.04.2023, за участю представників сторін та прокурора:

прокурор та позивач просили позов задовольнити повністю: стягнути заборгованість за договором, розірвати договір, зобов`язати відповідача усунути перешкоди в розпорядженні земельної ділянки, звільнивши земельну ділянку від будівельних матеріалів та привівши її в попередній стан, скасувати запис про об`єкт незавершеного будівництва та скасувати державну реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва, у зв`язку з відсутністю об`єкта незавершеного будівництва;

відповідач заперечив проти суми стягнення, просить застосувати строки позовної давності, вважає договір розірваним автоматично з 01.01.2020.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати 13.04.2023 прокурор, представники сторін не з`явилися, вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.

Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини.

Рішенням від 30.09.2016 № 149-14/VII «Про надання в користування земельну ділянку для забудови (суперфіцій) ТОВ «Базальт 2013» по вул. П. Дорошенка, 24, м. Чигирин`відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону У країни «Про місцеве самоврядування в Україні», пункту «в» частини 1 статті 12, статі 102-1 Земельного кодексу України, статті 413 Цивільного кодексу України, пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної га комунальної власності», Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», листів Держкомзему України № 14-25-70/7030 від 2 липня 2008 року та № 14-25-11/42573 віл 3 листопада 2008 року, розглянувши заяву ТОВ «Базальт 2013» від 06.06.2016, Чигиринська міська рада вирішила:

надати товариству земельну ділянку площею 0,3013 га, яка знаходиться по вул. П. Дорошенка, 24, м. Чигирин, Черкаської області в користування для забудови (суперфіція). Цільове призначення землі житлових, житлово-будівельних, гаражно- і дачно-будівельних кооперативів, кадастровий номер 7125410100:03:000:0234;

зобов`язати товариство в особі директора Коваль О.Е. зареєструвати укладений договір суперфіцію в органі, який здійснює відповідну державну реєстрацію;

договір вважати діючим з моменту його державної реєстрації.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 09.09.2016 за Чигиринською міською радою на земельну ділянку зареєстровано право комунальної власності.

Земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі

25 листопада 2016 року Чигиринська міська рада, в інтересах територіальної громади міста Чигирина, в особі міського голови Буханця Степана Івановича, який діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та рішення міської ради №1-1/VII «Про підсумки виборів і визнання повноважень міського голови та депутатів міської ради», надалі «Суперфіціар», з однієї сторони, та ТОВ «Базальт 2013» в особі директора Коваль О.С., зареєстрована за адресою Черкаська обл., м. Черкаси, проспект Хіміків 49 що діє на підставі Статуту зареєстрованого державним реєстратором Черкаського міського управління юстиції 25.07.2013 номер запису 10261020000014499, ідентифікаційний код юридичної особи 38764970, надалі «Суперфіціарій» уклали договір про надання права користування земельною ділянкою для забудови (Суперфіцій).

Відповідно до умов договору:

1.1. Суперфіціар надає, а Суперфіціарій приймає в строкове платне користування земельну ділянку яка знаходиться в м. Чигирин за адресою вул. П.Дорошенка, № 24 відповідно до рішення Чигиринської міської ради від « 30» вересня 2016 року № 149- 14/VII.

1.2. Метою надання в користування земельної ділянки є здійснення Суперфіціарієм будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

2.1. Загальна площа наданої в користування земельної ділянки становить 0,3013 га.

2.2. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 348 250,73 гривень (триста сорок вісім тисяч двісті п`ятдесят гривень сімдесят три копійки).

2.3. Земельна ділянка розміром 0,3013 га розташована за адресою: м. Чигирин вул. П.Дорошенка № 24, кадастровий номер 7125410100:03:000:0234. Право власності Розпорядника зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно із Витягом з Державного реєстру права власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності відповідно до інформаційної довідки № 68154607.

2.4.Дотримання правил охорони зелених насаджень, які є на земельній ділянці, є обов`язковим. У разі потреби зелені насадження можуть бути знесені з компенсацією їх вартості у встановленому законодавством порядку.

2.5. Земельна ділянка має використовуватись Суперфіціарієм відповідно до її основного цільового призначення. Суперфіціарій має право здійснювати будівництво на земельній ділянці відповідно до затвердженого проекту будівництва.

3.1.Термін користування земельною ділянкою Землекористувачем на праві суперфіцію за цим Договором складає 10 років з дати державної реєстрації права суперфіцію.

3.2.Після закінчення строку дії договору Суперфіціарій має право на його продовження на новий строк. У цьому випадку Суперфіціарій повинен не пізніше ніж за 1 місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово Суперфіціара про намір продовжити його дію.

4.1.Плата за користування земельною ділянкою встановлюється у грошовій формі та розмірі 3 % від нормативно грошової оцінки, що становить 10447,52 грн (десять тисяч чотириста сорок сім гривень п`ятдесят дві копійки) у рік шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Суперфіціара.

4.2. Нарахування плати за користування земельною ділянкою починається з дати підписання Сторонами Договору суперфіція.

4.3. Обчислення розміру плати за користування землею здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

4.4. Невнесення Суперфіціарієм плати за користування земельною ділянкою більш 2 (двох) років підряд припиняє дію цього Договору.

5.3.Вказаний Договір набуває чинності після підписання його сторонами та державної реєстрації.

6.1.Укладення відносно земельної ділянки Договору суперфіцію не припиняє права власності Суперфіціара, який вправі реалізовувати свої повноваження, щодо розпорядження земельною ділянкою у повному обсязі, але при цьому Суперфіціарій має переважне право набуття права власності на земельну ділянку у випадку її продажу або іншого відчуження Суперфіціаром.

7.4.Суперфіціарій зобов`язаний:

7.4.1. використовувати земельну ділянку відповідно до її основною цільовою призначення;

7.4.2.приступити до використання земельної ділянки в строки, встановлені цим Договором, після підписання акта приймання-передачі земельної ділянки;

7.4.3.розпочати будівництво об`єктів протягом двох років від дати набрання чинності цим Договором;

7.4.4.при використанні земельної ділянки додержуватись природоохоронних та екологічних норм, санітарних та протипожежних норм та правил:

7.4.5.своєчасно вносити плату за користування земельною ділянкою в порядку та строки, передбачені розділом 4 цього Договору;

7.4.6.погодити у встановленому законодавством порядку проєкт будівництва на земельній ділянці.

8.1.Право власності на збудовані Супсрфіціарієм об`єкти на земельній ділянці, відповідно до цього Договору, належить Суперфіціарію. Суперфіціарій має право володіти, користуватися і розпоряджатися зведеними ним будівлями та спорудами.

8.2.Ризик випадкового знищення або пошкодження земельної ділянки, наданої в користування Суперфіціарію чи її частини, несе Суперфіціарій.

8.3.У разі припинення дії цього Договору Суперфіціарій зберігає право власності на об`єкти, споруджені на земельній ділянці, переданій йому для забудови.

9.1. Зміни та доповнення, додатки до цього Договору є його невід`ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками Сторін.

9.2.Дія цього Договору припиняється у разі:

9.2.1.поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача:

9.2.2.спливу строку, на який було надано право користування;

9.2.3.відчуження земельної ділянки приватної власності для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;

9.2.4.прийняття уповноваженим органом виконавчої влади, органом місцевою самоврядування рішення про використання земельної ділянки державної чи комунальної власності для суспільних потреб;

9.2.5.невикористання земельної ділянки для забудови в разі користування чужою земельною ділянкою для забудови протягом трьох років;

9.2.6.припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів емфітевзису та суперфіцію, укладених у рамках такого партнерства);

9.3.Договір може бути достроково розірваний:

9.3.1. за взаємною згодою Сторін;

9.3.2. за рішенням суду.

9.4.Припинення або розірвання Договору не звільняє Сторони від виконання своїх зобов`язань за цим Договором, не виконаних до його припинення або розірвання, а також від відповідальності за невиконання або неналежне виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором чи інше порушення умов даного Договору.

10.1.У випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та законодавством України. Порушенням зобов`язання є: невиконання або неналежне виконання зобов`язань, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

10.3.В разі несвоєчасного виконання Суперфіціарієм п.п. 4.1 цього Договору, або виконання не в повному обсязі. Суперфіціарій сплачує на користь Суперфіціара неустойку (неню) у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення сплати.

11.1.У разі припинення права користування земельною ділянкою, на якій була споруджена будівля (споруда), власник земельної ділянки та власник цієї будівлі (споруди) визначають правові наслідки такого припинення.

У разі недосягнення домовленості між ними власник земельної ділянки має право вимагати від власника будівлі (споруди) її знесення та приведення земельної ділянки до стану, в якому вона була до надання її у користування.

12.1.Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та державної реєстрації.

12.2.Цей договір укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в Суперфіціара, другий в Суперфіціарія, третій в реєстраційній службі Чигиринського районного управління юстиції, який провів його державну реєстрацію.

12.3.Невід`ємними частинами договору є.

- акт приймання-передачі об`єкта оренди.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 2 частини 1 статті 4 Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обумовлено, що речове право забудови земельної ділянки (суперфіцій) підлягає державній реєстрації.

Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації (пункт 1 частини 1 статті 27 цього Закону).

За відповідачем 25.11.2016 зареєстроване речове право забудови земельної ділянки (суперфіцій) на підставі договору суперфіцію від 25.11.2016.

Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) визначено Главою 16-1 Земельного кодексу України та Главою 34 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 статті 413 ЦК України власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту.

Статтею 102-1 Земельного кодексу України встановлено, що право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникає на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до ЦК України.

Згідно з ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (ч. 1 ст. 373 ЦК України). Елементом особливої правової охорони землі є норма частини другої статті 14 Конституції про те, що право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону; право власності на землю гарантується Конституцією України (ч. 2 ст. 373 ЦК України).

Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення (ч. 4 ст. 373 ЦК України). Цільове призначення земель України покладено законодавцем в основу розмежування правових режимів окремих категорій земель (розділ ІІ «Землі України» ЗК України), при цьому такі режими характеризуються високим рівнем імперативності, відносно свободи розсуду власника щодо використання ним своєї земельної ділянки.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 2 ст. 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно з ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

З урахуванням наведених положень законодавства власник має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає йому користуватися і розпоряджатися своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом. Позивачем за негаторним позовом може бути власник або титульний володілець, у якого перебуває річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Подібний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 30.07.2019 у справі № 926/3881/17.

Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку (невизнання, оспорювання або чинення перешкод у користуванні, користування з порушенням законодавства, користування з порушенням прав власника або землекористувача тощо). Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 915/1279/17, від 20.03.2018 у справі № 910/1016/17, від 17.04.2018 у справі № 914/1521/17.

Разом з тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18 (провадження № 14-270цс19) та постанові Верховного Суду від 03.06.2021 у справі № 916/1666/18 викладено правовий висновок про те, що однією з умов застосування як віндикаційного, так і негаторного позову є відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, оскільки в такому разі здійснюється захист порушеного права власності за допомогою зобов`язально-правових способів.

Прокурор та міська рада як власник земельної ділянки комунальної власності просять усунути перешкоди в розпорядженні земельною ділянкою шляхом розірвання договору, звільнення земельної ділянки від будівельних матеріалів, привівши її в попередній стан, скасування запису про об`єкт незавершеного будівництва та скасування державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, у зв`язку з його відсутністю, які полягають у неодноразових порушеннях відповідачем умов договору та зареєстрованому праві власності відповідача на об`єкт незавершеного будівництва.

Щодо усунення перешкод в розпорядженні земельною ділянкою шляхом розірвання договору про надання права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) від 25.11.2016, укладеного між Чигиринською міською радою та ТОВ «Базальт 2013».

Цивільний кодекс України містить спеціальні норми для правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачем.

Відповідно до ч. 1 статті 416 Цивільного кодексу України право користування земельною ділянкою для забудови припиняється у разі: 1) поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача; 2) спливу строку права користування; 3) відмови землекористувача від права користування; 4) невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд. Право користування земельною ділянкою для забудови може бути припинене за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом (ч. 2 ст. 416 ЦК України).

Отже, вказана стаття Цивільного кодексу України встановлює чотири випадки, у яких право землекористування припиняється автоматично, та містить посилання на можливість припинення права землекористування у судовому порядку в інших випадках.

Відповідно до ч. 6 ст. 102-1 Земельного кодексу України право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) припиняється, зокрема, у разі невикористання земельної ділянки для забудови в разі користування чужою земельною ділянкою для забудови протягом трьох років.

Отже, вказані статті передбачають автоматичне припинення права землекористування у випадку невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.

При цьому, ці норми не встановлюють підстав для розірвання договору.

Відповідач вважає договір припиненим на підставі п. 4.4 договору з 01.01.2020.

Позивач заперечуючи, що договір є припиненим, вважає необхідним договір розірвати. Підставами для розірвання договору вважає порушення відповідачем умов договору, а саме п. 7.4.3, за яким розпочати будівництво об`єктів суперфіціарій зобов`язався протягом двох років від дати набрання чинності цим договором та посилається на п. 9.3.2, за яким договір може бути розірвано достроково за рішенням суду.

Однак, оскільки зареєстровано право власності відповідача на об`єкт незавершеного будівництва по вул. П.Дорошенка, 24, заявив вимоги про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом розірвання договору.

Отже, виходячи з наданих суду обґрунтувань, доказів та заперечень, між сторонами існує спір щодо дії договору.

В матеріалах справи є лист Відділу містобудування та архітектури Черкаської районної військової адміністрації, складний на запит міської ради від 23.09.2022 № 485-02-33/1 стосовно надання інформації щодо виданих дозволів на здійснення будівельних робіт за адресою: вул. П. Дорошенка (вул. Леніна), 24 в м. Чигирин, за змістом якого відділом за період з 08.02.2021 по 29.09.2022 містобудівні умови і обмеження для проектування об`єкта будівництва за вищеозначеною адресою не надавались. За попередні періоди інформація відсутня.

Факт невикористання ділянки, в т.ч. невнесення плати за користування з 2018 року, відповідач визнає.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач на земельній ділянці, яка була надана йому позивачем в користування, будь-якого будівництва не здійснював, тобто не використовував (як бездіяльність) земельну ділянку для забудови протягом трьох років підряд.

У зв`язку із нездійсненням забудови земельної ділянки протягом трьох років поспіль право землекористування припиняється автоматично в силу закону і підтвердження припинення такого права за окремим судовим рішенням закон не вимагає

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 21.03.2018 у справі № 910/5963/17.

Суд зауважує, що невнесення плати за користування не є підставою припинення суперфіція, однак надає власникові землі право вимагати стягнення з суперфіціарія заборгованості у примусовому порядку.

Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Суд при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України).

Позивач з урахуванням неодноразових уточнень до позовних вимог вимоги про розірвання договору не заявляв, протиправне чинення перешкод у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном в контексті заявлених вимог не довів.

Щодо усунення перешкод в розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування запису № 17737362, скасувавши запис про об`єкт незавершеного будівництва (реєстраційний номер ОНМ 120588571254), та скасувавши державну реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва (запис № 1942687) за адресою: Черкаська область, Чигиринський (Черкаський) район місто Чигирин, вулиця Петра Дорошенка, 24, у зв`язку з відсутністю об`єкта незавершеного будівництва.

Міська рада зазначає, що такою реєстрацією порушуються речові права органу місцевого самоврядування щодо вільного володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою. В якості доказів відсутності на земельній ділянці зареєстрованого за відповідачем незавершеного будівництва позивач надав акт обстеження земельної ділянки від 09.03.2022 року зареєстрований 10.03.2022 за № 149-02-33/1, відповідно до якого відсутні будь-які об`єкти нерухомого майна в тому числі об`єкти незавершеного будівництва, наявний виритий котлован орієнтовним розміром 250 м2, та залишки будівельних матеріалів (бетонні плити, пасенки тощо), земельна ділянка перебуває в незадовільному стані (захаращена, та заросла дикорослими зеленими насадженнями); та фотографії ділянки.

Відповідач самостійно звертався до фахівців з технічної інвентаризації та провів поточну інвентаризацію об`єкту нерухомості за адресою: вул. П. Дорошенка (Леніна), 24 в м. Чигирин Черкаського (Чигиринського) району, Черкаської області, за результатами якої не виявлено об`єктів нерухомості та незавершеного будівництва. Надав лист ПП «Будівельна фірма «Макаренко та партнери» № 15 від 20.02.2023 та акт про знесення будівель та споруд від 10.03.2023, підписаний директором ПП «Будівельна фірма «Макаренко та партнери» та експертом Пастушенко Н.В. (АЕ003821), складений про те, що: «ТОВ «Базальт 2013», яке є власником нерухомого майна за адресою: м. Чигирин вул. Дорошенка Петра, 24, об`єкт: Незавершеного будівництва житловий будинок з підвалом знесено».

Відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 31.07.2013 зроблений запис 1942687 про реєстрацію права власності за відповідачем на об`єкт незавершеного будівництва: незавершений будівництвом житловий будинок з підвалом літ. А-5 (будівельною готовністю 4 %), державний реєстратор: приватний нотаріус Кашицька Ольга Григорівна, Черкаський районний нотаріальний округ, Черкаська обл., підстава для державної реєстрації: договір купівлі-продажу, серія та номер: 1014, виданий 31.07.2013, видавник: Приватний нотаріус Чигиринського районного нотаріального округу Кашицька О.Г., підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 4596563 від 31.07.2013 11:14:52, приватний нотаріус Кашицька Ольга Григорівна, Черкаський районний нотаріальний округ, Черкаська обл., форма власності: приватна.

Відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за відповідачем 25.11.2016 зареєстровано право забудови земельної ділянки (суперфіцій).

В матеріалах справи є копії договору купівлі-продажу незавершеного будівництвом жилого будинку, що знаходиться за адресою: м. Чигирин, Черкаської обл., вул. Леніна, буд. 24, укладеного між ОБСЛУГОВУЮЧИМ КООПЕРАТИВОМ «ІНБУД-2006» та ПРИВАТНИМ БУДІВЕЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «КАМРАД», посвідченого приватним нотаріусом Романій Н.В. 02 квітня 2008 року за № 5320 та документів, на підставі яких він посвідчувався; копія матеріалів інвентаризаційної справи на об`єкт нерухомого майна та копія листа БТІ від 24.09.2022 № 37 про те, що станом на 01.01.2013 право власності на об`єкт незавершеного будівництва зареєстровано у Чигиринському відділку Комунального підприємства «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» за Приватним будівельним підприємством «КАМРАД» на підставі договору купівлі-продажу від 02.04.2008; копія договір купівлі-продажу незавершеного будівництвом жилого будинку, укладеного між ПБП «КАМРАД» та ТОВ «Базальт 2013» 31.07.2013.

Відповідно до ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Частиною 2 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягають: 1) право власності; 2) речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності; інші речові права відповідно до закону; 3) право власності на об`єкт незавершеного будівництва; 4) заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Позивач зазначає, що факт реєстрації права власності на незавершене будівництво, яке знесено, обмежує його права та інтереси.

Суд зауважує, що державна реєстрація прав проводиться державним реєстратором на підставі відповідної заяви, поданої зацікавленою особою. Відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають між суб`єктом звернення за такою послугою та суб`єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії.

Статтею 349 ЦК України визначено, що право власності на майно припиняється в разі його знищення. При цьому, у разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.

Також, відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

З огляду на викладене, за наведених міською радою підстав та обґрунтувань, позов в цій частині до задоволення не підлягає.

Суд зауважує, що позивач (міська рада) для поновлення своїх порушених прав має право після скасування державної реєстрації права власності відповідача на незавершене будівництво пред`явити позов про звільнення земельної ділянки особою, яка перешкоджає в користуванні або (та) розпорядженні нею.

Щодо усунення перешкод в розпорядженні земельною ділянкою шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Базальт 2013» звільнити земельну ділянку від будівельних матеріалів привівши її в попередній стан.

Стаття 417. Правові наслідки припинення права користування земельною ділянкою

1. У разі припинення права користування земельною ділянкою, на якій була споруджена будівля (споруда), власник земельної ділянки та власник цієї будівлі (споруди) визначають правові наслідки такого припинення.

У разі недосягнення домовленості між ними власник земельної ділянки має право вимагати від власника будівлі (споруди) її знесення та приведення земельної ділянки до стану, в якому вона була до надання її у користування.

2. Якщо знесення будівлі (споруди), що розміщена на земельній ділянці, заборонено законом (житлові будинки, пам`ятки культурної спадщини тощо) або є недоцільним у зв`язку з явним перевищенням вартості будівлі (споруди) порівняно з вартістю земельної ділянки, суд може з урахуванням підстав припинення права користування земельною ділянкою постановити рішення про викуп власником будівлі (споруди) земельної ділянки, на якій вона розміщена, або про викуп власником земельної ділянки будівлі (споруди), або визначити умови користування земельною ділянкою власником будівлі (споруди) на новий строк.

Оскільки судом в даному проваджені не вирішується питання дії договору, дані вимоги не підлягають до задоволення за недоведеністю.

Щодо стягнення заборгованість за договором: 31342,56 грн основна заборгованість за період з жовтня 2018 року по жовтень 2021 року, 6928,57 грн інфляційні, 2821,00 грн 3 % річні, 2394,87 грн пеня.

Прокурор зазначає, що за період з жовтня 2018 року по жовтень 2021 року заборгованість за користування ділянкою становить 31342,56 грн виходячи з розрахунку плати, що відповідно до п. 4.1 договору становить 10447,52 грн в рік, при цьому стягнення плати на підставі договору до 01.01.2020 (дата, з якої на думку прокурора, договір припинений), з 01.01.2020 по 30.09.2021 за фактичне використання з моменту припинення договору, розрахована як розмір плати за землю комунальної власності у вигляді орендної плати, яка діяла на час виникнення неодержаного доходу, оскільки саме орендна плата є єдиною можливою формою плати за неї.

Власник земельної ділянки, наданої для забудови, має право на одержання плати за користування нею (ч. 1 ст. 414 Цивільного кодексу України). Землекористувач зобов`язаний вносити плату за користування земельною ділянкою, наданою йому для забудови, а також інші платежі, встановлені законом (ч. 4 ст. 415 Цивільного кодексу України).

Ця плата не є орендною.

Суперфіцій і оренда є окремими правовими інститутами, які регламентуються різними нормами Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються також Законом України «Про оренду землі».

Відповідно до п. 4.1 договору плата за користування земельною ділянкою встановлюється у грошовій формі та розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки, що становить 10 447,52 грн у рік.

Суперфіціар має право, серед іншого, одержувати платежі за користування земельною ділянкою та використання її за основним цільовим призначенням (п. 7.1.1, п. 7.1.2 договору).

Суперфіціарій зобов`язаний своєчасно вносити плату за користування земельною ділянкою в порядку та строки, передбачені розділом 4 цього Договору (п. 7.4.5 договору).

Приписами цивільного законодавства та умовами договору встановлено обов`язок відповідача вносити плату за користування земельною ділянкою. Сторони в договорі погодили розмір плати, умови та початок нарахування.

Приписами ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України і ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 13, 14 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріали справи не містять доказів того, що сторонами було узгоджено строк сплати платежів.

Суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення із землекористувача заборгованості з плати за користування земельною ділянкою за період з жовтня 2018 року по 01.01.2020, яка утворилася внаслідок невиконання відповідачем в повному обсязі грошових зобов`язань за договором. В іншій частині відмовляє за необґрунтованістю заявленої до стягнення суми.

Відповідач заявив про сплив строків позовної давності щодо позовних вимог заступника керівника Черкаської місцевої про стягнення заборгованості за жовтень, листопад та грудень 2018 року.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст. 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

З позовом прокуратура звернулась 31.12.2021, тобто вимоги про стягнення заборгованості за жовтень, листопад та грудень 2018 року знаходяться за межами строку позовної давності.

Отже, позивач в порядку захисту своїх порушених прав вправі вимагати від відповідача примусового виконання своїх зобов`язань шляхом стягнення з нього на свою користь 10447,52 грн плати за користування земельною ділянкою.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі несвоєчасного виконання Суперфіціарієм п.п. 4.1 цього договору, або виконання не в повному обсязі, Суперфіціарій сплачує на користь Суперфіціара неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення сплати (п. 10.3 договору).

Нарахована пеня за період з 01.04.2021 по 30.09.2021 у розмірі 2394,87 грн.

Оскільки строк сплати не було встановлено в договорі, то підстав для стягнення з відповідача пені за порушення виконання зобов`язання в частині внесення плати за користування земельною ділянкою поставки товару немає.

Згідно з наданим розрахунку інфляційні втрати нараховано за період 01.10.2018 30.09.2021, які склали 6928, 57 грн; розмір додаткового грошового зобов`язання, з урахуванням визначених законом 3 % річних від суми наявного боргу, нараховано за період 01.10.2018 30.09.2021, які склали 2821,00 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Отже, як вбачається з положень вищевказаної статті, обов`язковою умовою застосування до боржника відповідальності, передбаченої ст. 625 Цивільного кодексу України, є прострочення останнім грошового зобов`язання.

З огляду на викладене позов в цій частині до задоволення не підлягає.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Щодо наявності підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді у спірних правовідносинах.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Законом України «Про прокуратуру» визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Згідно з частиною 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Суд погоджується з твердженням прокурора про наявність обставин, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави в спірних правовідносинах.

Прокурор у позовній заяві зазначає, що Чигиринська міська рада неналежним чином здійснює захист інтересів держави.

Чигиринська міська рада будучи органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, маючи інформацію та документи щодо неналежного виконання договірних зобов`язань, не надала правову оцінку та не виявила порушення закону. Як наслідок, жодних заходів з метою стягнення орендної плати та припинення триваючого порушення інтересів держави не вжито та більш того, отримавши навіть інформацію про наявність порушень чинного законодавства та інтересів держави від Черкаської окружної прокуратури, також відмовилися здійснювати захист державних інтересів шляхом звернення з позовом до суду, не здійснюючи тим самим захист інтересів держави у бюджетній сфері.

Таким чином, Чигиринська міська рада не вживає заходів щодо захисту інтересів держави.

Відповідна позиція свідчить про пасивність дій уповноваженого органу та відсутність з його боку будь-яких намірів захистити порушені інтереси держави.

З викладеного слідує, що порушені державні інтереси є незахищеними.

Дії відповідача щодо неналежного виконання умов договору несуть потенційну загрозу як для фінансового стану територіальної громади міста, так і в цілому для Держави, оскільки вищезгадані явища набирають масового характеру, що в свою чергу приводить до скорочення фінансування соціальних програм, додаткового залучення коштів із Державного бюджету України. Ненадходження до бюджету коштів за користування земельною ділянкою негативним чином впливає на дохідну частину бюджету та фінансування видатків держави, у тому числі і на соціальну сферу, відповідно, порушує інтереси держави.

Починаючи з 2018 року Чигиринською міською радою не забезпечено судового захисту інтересів територіальної громади м. Чигирин шляхом стягнення з ТОВ «Базальт 2013» заборгованості, а лише поінформовано, що міська рада не заперечує щодо вжиття прокуратурою заходів представницького характеру Черкаська окружна прокуратура зобов`язана захистити інтереси держави шляхом звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Таким чином, Чигиринська міська рада протягом тривало часу, більше 3 років, не вжила заходів щодо захисту інтересів територіальної громади м. Чигирин, а тому Черкаською окружною прокуратурою встановлено достатні підстави для представництва в суді інтересів держави в особі Чигиринської міської ради в порядку визначеному чинним законодавством.

Прокурор вважає, що зазначені обставини є безумовно виключним випадком для застосування прокурором вимог ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», щоб інтереси держави не залишались не захищеними.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Отже, Прокурор зазначає, що інтереси держави потребують невідкладного захисту саме прокурором.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено наявність підстав для представництва прокурором законних інтересів територіальної громади міста Чигирина в особі позивача (бездіяльність позивача); дотримання прокурором умов попереднього, до звернення до суду, повідомлення органу місцевого самоврядування про намір звернутися із відповідним позовом; відповідність поданого прокурором позову визначеній законом меті захисту законних інтересів територіальної громади, порушених відповідачем.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються відомості про розподіл судових витрат.

Позивач та прокурор заявили вимоги про відшкодування понесених судових витрат: сплаченого судового збору обласною прокуратурою 2270,00 грн, позивачем 2481,00 грн.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, згідно з частиною дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Зважаючи на недобросовісність відповідача щодо виконання зобов`язань, сплату прокурором та позивачем судового розміру у мінімально визначених межах, судовий збір покладається на відповідача повністю.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

У задоволенні позову про усунення перешкод в розпорядженні земельною ділянкою кадастровий номер 7125410100:03:000:0234 площею 0,3013 га шляхом

зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Базальт 2013» звільнити земельну ділянку від будівельних матеріалів привівши її в попередній стан,

розірвання договору про надання права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) від 25.11.2016, укладений між Чигиринською міською радою та ТОВ «Базальт 2013», право користування згідно якого зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 25.11.2016,

скасувати запис № 17737362, скасувавши запис про об`єкт незавершеного будівництва (реєстраційний номер ОНМ 120588571254), та скасувавши державну реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва (запис № 1942687) за адресою: Черкаська область, Чигиринський (Черкаський) район місто Чигирин, вулиця Петра Дорошенка, 24, у зв`язку з відсутністю об`єкта незавершеного будівництва відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Базальт 2013» (Черкаська область, м. Черкаси, проспект Хіміків, 49, код ЄДРПОУ 38764970) на користь Чигиринської міської ради Черкаської області (вул. Богдана Хмельницького, 19, м. Чигирин, Черкаський район, Черкаська область, 20901, код ЄДРПОУ 04061560)

10447,52 грн заборгованості з плати за користування земельною ділянкою за договором про надання права користування земельною ділянкою для забудови від 25.11.2016,

2481,00 грн витрати зі сплати судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Базальт 2013» (Черкаська область, м. Черкаси, проспект Хіміків, 49, код ЄДРПОУ 38764970) на користь Черкаської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911119, р/р UA138201720343160001000003751, код класифікації видатків бюджету - 2800) 2270,00 грн витрати зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення.

Повне рішення складене та підписане 22 травня 2023 року.

Суддя О.В. Чевгуз