Постанова

від 17.05.2023 по справі 676/2589/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

17 травня 2023 року

м. Київ

справа № 676/2589/20

провадження № 61-11094св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - заступник керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Китайгородської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області,

відповідач - Кам`янець-Подільська районна державна адміністрація, ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Сергійчуком Юрієм Вікторовичем, на постанову Хмельницького апеляційного суду від 06 жовтня 2022 року та додаткову постанову Хмельницького апеляційного суду від 14 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Грох Л. М., Янчук Т. О., Ярмолюка О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2020 року заступник керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури (назву якої в подальшому було змінено на Кам`янець-Подільську окружну прокуратуру) в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування розпорядження, скасування акту на право власності та повернення земельної ділянки.

В обґрунтування позову посилався на те, що при вивченні стану законності надання земельних ділянок водного фонду у приватну власність, в тому числі земель прибережних захисних смуг, було виявлено ряд порушень.

Так, розпорядженням Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації № 565/2007-р від 14 серпня 2007 року ОСОБА_1 було передано у власність земельну ділянку загальною площею 0,22 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів Колодіївської сільської ради.

На підставі цього розпорядження ОСОБА_1 отримав державний акт серії ЯГ № 960091 від 16 серпня 2007 року про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6822484100:03:004:0026, площею 0,22 га, що розташована за межами с. Колодіївка, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Зазначене розпорядження Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації прийняте з порушенням норм чинного законодавства, у зв`язку з чим підлягає визнанню незаконним та скасуванню, а державний акт на право власності на земельну ділянку - визнанню недійним.

Згідно з проведеною геодезичною зйомкою ліцензійним інженером-геодезистом ОСОБА_2 та відповідно до результатів співставлення проектної документації водоохоронної зони Дністровського водосховища на території Колодіївської сільської ради Кам`янець-Подільського району з даними Публічної кадастрової карти України встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6822484100:03:004:0026, загальною площею 0,22 га, знаходиться в межах захисної прибережної смуги Дністровського водосховища, тому відноситься до земель водного фонду.

Відповідно до інформації відділу в Кам`янець-Подільському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 27 січня 2020 року № 0-22-0.171-29/119-20 проект землеустрою щодо встановлення меж прибережної захисної смуги річки Дністер на території Кам`янець- Подільського району Хмельницької області, в тому числі поблизу с. Колодіївка, не розроблявся, прибережна захисна смуга не встановлювалася.

Передана ОСОБА_1 земельна ділянка знаходиться в межах 100-метрової зони прибережної захисної смуги річки Дністер, чим порушено вимоги статей 59, 60 Земельного кодексу України та статей 85, 88 Водного кодексу України.

При цьому з врахуванням крутизни схилу більше 3 градусів на цій ділянці мінімальна захисна смуга подвоюється і складає 200 м.

З огляду на викладене, прокурор вважає, що розпорядження голови Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації від 14 серпня 2007 року № 565/2007 «Про передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 » площею 0,22 га суперечить законодавству, порушує інтереси держави, що згідно з статей 16, 21 Цивільного Кодексу України, статті 152 Земельного Кодексу України та частини першої статті 43, статті 50 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» є підставою для визнання його незаконним та скасування в частині спірної земельної ділянки у судовому порядку.

Вважає, що земельна ділянка з кадастровим номером 6822484100:03:004:0026 підлягає поверненню до власника - держави.

Органом, уповноваженим державою розпоряджатись землями державної власності водного фонду від імені держави на території Хмельницької області, є Хмельницька обласна державна адміністрація.

Листом Хмельницької обласної державної адміністрації від 06 лютого 2020 року № 04.2.1/577 було повідомлено, що адміністрацією не вживались та не плануються вживатись заходи щодо оскарження в судовому порядку розпорядження голови Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації від 14 серпня 2007 року № 565/2007 «Про передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянсько господарства ОСОБА_1 » та її повернення з незаконного володіння відповідача, з огляду на відсутність у необхідному розмірі коштів для сплати судового збору за подання позову.

Указане свідчить про наявність підстав представництва, передбачених статтею 23 Закону України «Про прокуратуру».

Посилаючись на викладені обставини, прокурор просив:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області від 14 серпня 2007 року № 565/2007 «Про передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 » в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, загальною площею 0,22 га, та передання у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу Колодіївської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області;

- повернути з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації земельну ділянку, площею 0,22 га, кадастровий номер 6822484100:03:004:0026, яка розташована за межами с. Колодіївка Кам`янець-Подільського Хмельницької області;

- визнати недійсним державний акт серії ЯГ № 960091 про право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 6822484100:03:004:0026, площею 0,22 га, який зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею за №0107755410063 від 16 серпня 2007 року.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 травня 2022 року в порядку процесуального правонаступництва залучено Китайгородську сільську раду Кам`янець-Подільського району Хмельницької області до участі у справі як представника держави у відносинах щодо яких виник спір, замість Хмельницької обласної державної адміністрації.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 червня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що надані прокурором докази не є достатніми та достовірними на підтвердження розташування спірної земельної ділянки відповідача в межах прибережної захисної смуги річки Дністер, тому позовні вимоги про визнання незаконним і скасування розпорядження, повернення земельної ділянки не підлягають задоволенню у зв`язку з їх недоведеністю.

Вимога прокурора про визнання недійсним державного акта також не підлягає задоволенню, оскільки не є ефективним способом захисту.

Не погодившись із цим рішенням, перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури подав апеляційну скаргу.

Короткий зміст судових рішень апеляційного суду

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 06 жовтня 2022 року апеляційну скаргу першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури задоволено частково.

Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 червня 2022 року в частині відмови у визнанні незаконним та скасуванні розпорядження, поверненні земельної ділянки скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області від 14 серпня 2007 року № 565/2007 «Про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_1 » про передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 0,2261 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Колодіївської сільської ради за межами населених пунктів.

Повернуто з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Китайгородської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області земельну ділянку площею 0,22 га, кадастровий номер 6822484100:03:004:0026, яка розташована за межами с. Колодіївка Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

В іншій частині вирішення позовних вимог рішення суду залишено без змін.

Стягнуто з Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації на користь Хмельницької обласної прокуратури 5 255 грн понесених судових витрат.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що згідно з актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 24 лютого 2020 року, планом-схемою земельних ділянок, складеного в результаті проведеної сертифікованим інженером-геодезистом ОСОБА_2 геодезичної зйомки, спірна земельна ділянка (кадастровий номер 6822484100:03:004:0026) знаходиться в межах прибережної захисної смуги річки Дністер.

Суд зазначив, що вказані докази цілком узгоджуються з повідомленням Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет Державного агентства водних ресурсів України № 33-2977-20 від 24 березня 2020 року, схемою співставлення спірної земельної ділянки з фрагментом проектної документації водоохоронної зони Дністровського водосховища, згідно з яким за результатами співставлення з публічною кадастровою картою спірна земельна ділянка (кадастровий номер 6822484100:03:004:0026) знаходиться в межах прибережної захисної смуги Дністровського водосховища.

Суд апеляційної інстанції вважав, що зазначені докази підтверджують факт того, що спірна земельна ділянка відведена ОСОБА_1 у порушення закону із земель водного фонду, у зв`язку із чим наявні підстави для визнання незаконним та скасування розпорядження Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації № 565/2007-р від 14 серпня 2007 року.

Разом із цим суд зазначив, що до негаторного позову прокурора про повернення земельної ділянки з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави позовна давність не застосовується.

Також суд вказав, що державний акт серії ЯГ № 960091 від 16 серпня 2007 року, виданий на ім`я відповідача на підставі оспорюваного розпорядження, також суперечить нормам чинного законодавства, проте визнання недійсним цього акта не є необхідним для вирішення питання про те, що земельна ділянка належить державі, та для її повернення на користь держави в особі Китайгородської сільської ради, тому підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

Додатковою постановою Хмельницького апеляційного суду від 14 жовтня 2022 року компенсовано за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на користь Хмельницької обласної прокуратури 5 255 грн понесених судових витрат.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що в резолютивній частині постанови Хмельницького апеляційного суду від 06 жовтня 2022 року не зазначено розміру судових витрат, що підлягають компенсації на користь апелянта за рахунок держави в розмірі 5 255 грн у зв`язку з встановленою інвалідністю ІІ групи відповідачу ОСОБА_1 .

Узагальнені доводи касаційної скарги

04 листопада 2022 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Сергійчука Ю. В. засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Хмельницького апеляційного суду від 06 жовтня 2022 року та додаткову постанову Хмельницького апеляційного суду від 14 жовтня 2022 року.

В касаційній скарзі заявник, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом оскаржені судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, та без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Доводи інших учасників справи

29 грудня 2022 року від заступника керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції - без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 22 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

21 грудня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Встановлено, що розпорядженням Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації № 565/2007-р від 14 серпня 2007 року «Про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_1 » передано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 0,2261 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Колодіївської сільської ради за межами населених пунктів.

На підставі зазначеного розпорядження ОСОБА_1 видано державний акт серії ЯГ № 960091 від 16 серпня 2007 року про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6822484100:03:004:0026 площею 0,2261 га.

Відповідно до акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 24 лютого 2020 року, плану-схеми земельних ділянок, складеної в результаті проведеної сертифікованим інженером-геодезистом ОСОБА_2 геодезичної зйомки, земельна ділянка з кадастровим номером 6822484100:03:004:0026 знаходиться в межах прибережної захисної смуги річки Дністер.

Вказана план-схема містить дані щодо крутизни схилів, що перевищує 3 %, ширина прибережної захисної смуги складає 200 метрів.

На план-схемі наявний відтиск печатки «Сертифікований геодезист ОСОБА_2 » та номер його сертифіката 3369903839.

Згідно з повідомленням Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет Державного агентства водних ресурсів України № 33-2977-20 від 24 березня 2020 року, схемою співставлення спірної земельної ділянки з фрагментом проектної документації водоохоронної зони Дністровського водосховища, за результатами співставлення з публічною кадастровою картою земельна ділянка з кадастровим номером 6822484100:03:004:0026 знаходиться в межах прибережної захисної смуги Дністровського водосховища.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга ОСОБА_1 , подана представником - адвокатом Сергійчуком Ю. В., не містить доводів та заперечень в частині вирішених позовних вимог про визнання недійсним державного акту серії ЯГ № 960091 про право власності на земельну ділянку, а тому, в силу приписів статті 400 ЦПК України, постанова Хмельницького апеляційного суду від 06 жовтня 2022 року в цій частині вимог не є предметом касаційного перегляду.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону постанова Хмельницького апеляційного суду від 06 жовтня 2022 року в оскаржуваній частині та додаткова постанова Хмельницького апеляційного суду від 14 жовтня 2022 року відповідають не у повній мірі.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до положень статей 13, 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтями 2, 19 Закону України «Про охорону земель» визначено, що об`єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.

Відповідно до статті 19 Конституції України посадові особи органів державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, згідно з положеннями статті 84 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які розповсюджується особливий порядок їх використання та надання їх у користування. Такі землі можуть змінювати володільця лише у випадках, прямо передбачених у ЗК України та у Водному кодексі України (далі - ВК України). Тому зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням, зокрема, статті 59, підпункту «ґ» частини третьої статті 83, підпункту «г» частини третьої, підпункту «д» частини четвертої статті 84, частини третьої статті 93 ЗК України, статті 85, частини п`ятої статті 88 ВК України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України). Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (частина друга статті 152 ЗК України). Залежно від обставин справи вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку суд може кваліфікувати як негаторний позов.

Верховний Суд неодноразово викладав висновки щодо способу захисту прав власника земельної ділянки водного фонду, право власності на яку неправомірно зареєстровано за фізичною чи юридичною особою, або якщо земельна ділянка зайнята такою особою.

Так, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 469/1203/15-ц (провадження № 14-95цс18); від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18); від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18); від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19); від 15 вересня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц (провадження № 14-740цс19) та інших Велика Палата Верховного Суду виснувала, що заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду (перехід до них володіння цими землями) всупереч вимогам ЗК України є неможливим; розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього Кодексу.

Тому протиправне зайняття такої земельної ділянки або державну реєстрацію права власності на неї за приватною особою слід розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, й таке право захищається не віндикаційним, а негаторним позовом. За змістом наведених постанов та виходячи з обставин, встановлених у цих справах, зазначені висновки не застосовуються щодо заволодіння замкненими природними водоймами загальною площею до 3 гектарів, оскільки такі водойми можуть надаватися у власність приватним особам (стаття 59 ЗК України).

Такі висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду виходячи з того, що в силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих природних ознак таких земельних ділянок особа, проявивши розумну обачність, може і повинна знати про те, що ділянки належать до водного фонду, набуття приватної власності на них є неможливим. Як відомо, якщо в принципі, за жодних умов не може виникнути право власності, то і володіння є неможливим. Тому ані наявність державної реєстрації права власності за порушником, ані фізичне зайняття ним земельної ділянки водного фонду не приводять до заволодіння порушником такою ділянкою. Отже, як зайняття земельної ділянки водного фонду, так і наявність державної реєстрації права власності на таку ділянку за порушником з порушенням ЗК України та ВК України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, а належним способом захисту прав власника є негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19), від 15 вересня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц (провадження № 14-740цс19) та інші).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) зроблено висновок, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 39), від 15 жовтня 2019 року у справі № 911/3749/17 (провадження № 12-95гс19, пункт 6.27), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19, пункт 35), від 01 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 (провадження № 12-157гс19, пункт 52)).

Суд, незалежно від того, оскаржене відповідне рішення чи ні, має самостійно дати правову оцінку рішенню органу державної влади чи місцевого самоврядування та викласти її у мотивувальній частині судового рішення. Вимога про визнання рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування недійсними (незаконними) та їх скасування не є ефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 28 вересня 2022 року в справі № 748/1230/21 (провадження № 61-4608св22), від 25 січня 2023 року в справі № 676/3119/20 (провадження № 61-12054св22).

З огляду на зазначене, установивши, що земельна ділянка, передана у власність відповідача ОСОБА_1 , розташована в межах прибережної захисної смуги річки Дністер, апеляційний суд зробив правильний висновок про те, що ефективним способом захисту порушеного права держави в цьому разі є саме вимога про повернення земельної ділянки та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині повернення земельної ділянки водного фонду, підставно зазначивши, що такий негаторний позов можна заявити впродовж всього часу тривання порушення прав законного володільця цієї ділянки.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18).

Разом із цим в оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції надав належну правову оцінку розпорядженню голови Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області № 565/2007 від 14 серпня 2007 року, на підставі якого спірна земельна ділянка була передана у власність ОСОБА_1 , та виклав її у мотивувальній частині судового рішення, вказавши про її незаконність та порушення Кам`янець-Подільською районною державною адміністрацією норм статей 59, 60 ЗК України і статей 85, 88 ВК України під час передання спірної землі відповідачу.

Водночас апеляційний суд дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування указаного розпорядження, оскільки пред`явлення такої позовної вимоги не є ефективним способом захисту порушеного права, оскільки не забезпечує реальне поновлення прав держави, за захистом якого прокурор звернувся до суду.

До аналогічних висновків Верховний Суд дійшов у постановах від 22 червня 2022 року в справі № 676/1795/20 (провадження № 61-21233св21), від 25 січня 2023 року в справі № 676/3119/20 (провадження № 61-12054св22).

З огляду на викладене, суд першої інстанції зробив правильний висновок про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування розпорядження про надання спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , проте помилився щодо мотивів такого рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (стаття 413 ЦПК України).

Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частини перша, четверта статті 412 ЦПК України).

У зв'язку з наведеним, колегія суддів Верховного Суду вважає, що касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Сергійчук Ю. В., слід задовольнити частково, постанову суду апеляційної інстанції скасувати в частині вирішення позовних вимог про визнання незаконним та скасування розпорядження про надання у власність спірної земельної ділянки, а рішення суду першої інстанції змінити, виклавши мотиви відмови у задоволенні позову у вказаній частині вимог в редакції цієї постанови.

При цьому, Верховний Суд дійшов висновку, що постанова суду апеляційної інстанції в частині вирішення позовних вимог про повернення спірної земельної ділянки з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави підлягає залишенню без змін.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної

чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно частини першої-другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню в частині визнання незаконним та скасування розпорядження, тому стягнута сума судового збору з Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації на користь Хмельницької обласної прокуратури підлягає зменшенню з 5 255 грн до 2 627,50 грн, пропорційно дозадоволеної частини вимог.

З огляду на зазначене також підлягає зміні додаткова постанова суду апеляційної інстанції шляхом зменшення суми компенсації Хмельницькій обласній прокуратурі за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, понесених судових витрат з 5 255 грн до 2 627,50 грн, пропорційно дозадоволеної частини вимог.

Керуючись статтями 141, 400, 410, 412, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сергійчук Юрій Вікторович, задовольнити частково.

Постанову Хмельницького апеляційного суду від 06 жовтня 2022 року в частині вирішення позовних вимог заступника керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Китайгородської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької областідо Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 про повернення з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Китайгородської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області земельної ділянки площею 0,22 га, кадастровий номер 6822484100:03:004:0026,залишити без змін.

Постанову Хмельницького апеляційного суду від 06 жовтня 2022 року в частині вирішення позовних вимог заступника керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Китайгородської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької областідо Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування розпорядження Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області від 14 серпня 2007 року № 565/2007 «Про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_1 » скасувати, рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 червня 2022 року в цій частині позовних вимог змінити, виклавши мотиви відмови у задоволенні позову в редакції цієї постанови.

Зменшити розмір суми, стягнутої постановою Хмельницького апеляційного суду від 06 жовтня 2022 року з Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації на користь Хмельницької обласної прокуратури на відшкодування судових витрат, з 5 255 грн до 2 627,50 грн.

Додаткову постанову Хмельницького апеляційного суду від 14 жовтня 2022 року змінити.

Компенсувати Хмельницькій обласній прокуратурі понесені нею судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 627,50 грн за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов