Вирок
від 23.05.2023 по справі 946/7287/20
ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 946/7287/20

Провадження № 1-кп/946/186/23

У К Р А Ї Н А

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ


ВИРОК

Іменем України

23 травня 2023 року м. Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянув у м. Ізмаїлі Одеської області у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020160150000992, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Оріхівка Болградського району Одеської області, з вищою освітою, одруженого, працюючого за наймем, такого, що має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , такого, що не має судимостей в силу ст. 89 Кримінального кодексу України (далі КК),

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК,

сторона обвинувачення: прокурори ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_8 .

Формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним

1.Згідно обвинувального акту, ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що він, знаходячись в м. Ізмаїл Одеської області (далі м. Ізмаїл), всупереч передбаченому законом порядку, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків у результаті таких своїх дій, без передбаченого законом дозволу, порушуючи Положення про дозвільну систему, затверджене постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1992, постанову Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» №2471-ХІІ від 17.06.1992, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №622 від 21.08.1998, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.10.1998 за №637/3077, придбав у невстановленої під час здійснення досудового розслідування особи два корпуси ручних осколкових гранат РГД-5, два підривача типу УЗРГМ (УЗРГМ-2) та пістолет марки «STALKER» моделі «MOD 2914-UK» № НОМЕР_1 калібру 9 мм Р.А., які пізніше без передбаченого законом дозволу зберігав в автомобілі марки «RANGE ROVER» державний номерний знак НОМЕР_2 без мети збуту.

Так, 11.08.2020 у період часу з 10:35 години по 12:33 годину на підставі ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду від 29.07.2020 проведено санкціонований обшук автомобіля марки «RANGE ROVER» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5 , який був припаркований за адресою: АДРЕСА_3 , у ході якого виявлено та вилучено: два корпуси ручних осколкових гранат РГД-5, два підривача типу УЗРГМ (УЗРГМ-2) для ручних гранат РГД-5, Ф-1 та РГ-42, які при конструктивному поєднанні будуть являтися бойовими припасами двома ручними осколковими гранатами РГД-5, та нестандартну гладкоствольну короткоствольну вогнепальну зброю пістолет марки «STALKER» моделі «MOD 2914-UK» № НОМЕР_1 калібру 9 мм Р.А. з незворотними конструктивними змінами, винесеними саморобним способом у вигляді видалення з каналу його ствола щільного захисного елементу, призначеного для запобігання проходження через нього (канал ствола пістолета) сторонніх предметів, в тому числі метальних снарядів (куль, картечі тощо) видалення внутрішньої гвинтової різьби, призначеної для встановлення захисник елементів/насадок для відстрілу сигнальних ракет та заглушення газовідвідного отвору, розташованого у верхній поверхні ствола пістолета, які ОСОБА_5 незаконно придбав, зберігав та носив при собі, без передбаченого законом дозволу.

2.Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК, а саме у носінні, зберіганні, придбанні вогнепальної зброї, вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

Підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення

3.Під час судового розгляду суд проаналізував сукупність доказів, обсяг дослідження яких був визначений судом з урахуванням думок учасників судового провадження в порядку, передбаченому ст. 349 КПК, у відповідності до засад кримінального провадження, передбачених ст.ст. 22, 26 КПК, таких як диспозитивність, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

4.При цьому, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, судом були створені необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, у тому числі сторонам кримінального провадження була забезпечена реалізація права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також реалізація інших процесуальних прав, передбачених КПК.

5.Зокрема, при визначені відповідно до ст. 349 КПК обсягу доказів, які будуть досліджуватися, та порядку їх дослідження судом повністю врахована позиція сторін кримінального провадження, у тому числі сторони обвинувачення, та прийнято рішення дослідити усі письмові докази, що будуть надані сторонами, допитати свідків захисту, що були заявлені захисником під час підготовчого судового засідання, а саме ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , і допитати обвинуваченого ОСОБА_5 .

6.Судовий розгляд був розпочатий 26.05.2021 (т. 1 а.п. 168 169) та вже 22.09.2021 (т. 1 а.п. 181, 184, 188 189, 194 195) були досліджені письмові докази, що були надані сторонами, відеозаписи, а також були допитані свідки захисту ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , від свідка ОСОБА_11 сторона захисту відмовилася, у зв`язку з його виїздом на роботу за кордон.

7.Вже після дослідження вказаних доказів та допиту усіх першочергово заявлених свідків захисту, 22.09.2021 за клопотанням сторони обвинувачення (т. 1 а.п. 193), хоча сторона захисту і заперечувала проти цього, у тому числі і з тих підстав, що свідки своєчасно стороною обвинувачення не були заявлені, що суперечить праву на рівність сторін, а також у зв`язку з тим, що відсутні сумніви перебування цих свідків як понятих під час проведення обшуку, судом все ж був змінений обсяг доказів, що підлягають дослідженню, та порядок їх дослідження, та повністю задоволене клопотання прокурора про допит ще двох свідків обвинувачення ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які були понятими під час проведення обшуку, для забезпечення участі яких судове засідання було відкладене на 27.10.2021. Однак, сторона обвинувачення не забезпечила присутність вказаних свідків обвинувачення під час судового засідання на 27.10.2021 відповідно до обов`язку, визначеного ч. 3 ст. 23, ч. 2 ст. 327 КПК, хоча суд сприяв їй у забезпеченні їх явки шляхом здійснення судових викликів. Незважаючи на це, а також на заперечення сторони захисту, суд надав ще одну можливість стороні обвинувачення забезпечити присутність вказаних двох свідків обвинувачення у судове засідання на 11.11.2021. На це судове засідання свідку ОСОБА_14 була вручена судова повістка про його виклик до суду під розписку (т.1 а.п. 199), але свідок до суду не з`явився, у зв`язку з чим судове засідання в черговий раз було відкладене, а відносно цього свідка був застосований привід. Прокурором також був наданий суду складений ним лист від 02.11.2021 на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про надання інформації про місце проходження військової служби свідком ОСОБА_13 (т. 1 а.п. 200). Тобто вже тоді, станом на 02.11.2021, стороні обвинувачення було відомо про те, що свідок ОСОБА_13 проходив військову службу. Привід свідка ОСОБА_14 на 21.12.2021 не був виконаний, у зв`язку з тим, що адреса, що була вказана прокурором у клопотанні про виклик свідків для допиту, а саме квартири АДРЕСА_4 , не існує, про що поліцейським був складений відповідний рапорт (т. 1 а.п. 205). У подальшому у судових засіданнях, призначених на 21.12.2021, 01.03.2022, 06.04.2022, 06.06.2022 та 05.09.2022, стороною обвинувачення жодного разу не було забезпечено участь свідків обвинувачення і не було надано жодних даних про вжиття заходів щодо забезпечення їх участі у судовому засіданні. У судове засідання, призначене на 24.10.2022, прокурором надано рапорт поліцейського про те, що відвідувалося місце проживання свідка ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_5 , проте з вказаної адреси ніхто не вийшов, а свідок ОСОБА_13 проходить військову службу і місцезнаходження його невідоме, у зв`язку з чим вручити їм повістки не виявилося можливим (т. 1 а.п. 233). Незважаючи на заперечення сторони захисту, та враховуючи, що судові засідання тривалий час не відбувалися, не тільки у зв`язку з незабезпеченням участі свідків обвинувачення у судових засіданнях, а також у зв`язку з неявкою сторони захисту, суд задовольнив чергове клопотання прокурора про відкладення судового засідання та у черговий раз надав можливість забезпечити участь свідків обвинувачення у судовому засіданні з метою їх допиту.

8.20.12.2022 стороною обвинувачення була забезпечена участь у судовому засіданні свідка обвинувачення ОСОБА_14 , який тоді ж і був допитаний. Але відповідно до рапорту поліцейського від 19.12.2022 вручити судову повістку свідку ОСОБА_13 не виявилося можливим, у зв`язку з його знаходженням в лавах Збройних сил України та проходженням військової служби у Харківській області. Поліцейським також був встановлений його номер мобільного телефону (т. 1 а.п. 242). Враховуючи те, що судове засідання 20.12.2022 у будь-якому випадку підлягало відкладенню за клопотанням прокурора про надання йому можливості підготуватися до судових дебатів, то суд, незважаючи на заперечення сторони захисту, надав можливість стороні обвинувачення окрім підготуватися до дебатів ще й застосувати чергову спробу забезпечити участь свідка ОСОБА_13 у наступному судовому засіданні (т. 1 а.п. 243 246). Чергове судове засідання, призначене на 06.02.2023, не відбулося, у зв`язку з тим, що незважаючи на те, що у кримінальному провадженні підтримує обвинувачення група прокурорів, прокурор ОСОБА_7 виявився не готовим до судових дебатів за сімейними обставинами, про що він попередив сторону захисту, у зв`язку з чим сторона захисту у це судове засідання не прибула, а тому судом у цьому судовому засіданні не було вирішено питання про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами відповідно до ст. 363 КПК (т. 1 а.п. 249). У судовому засіданні 27.03.2022 судом було відмовлено в черговому клопотанні сторони обвинувачення про його відкладення для надання їй можливості забезпечити участь свідка ОСОБА_13 з огляду на те, що у сторони обвинувачення було більш ніж достатньо часу (починаючи з 22.09.2021, коли стороною обвинувачення було заявлено клопотання про допит свідків обвинувачення, а з моменту початку судового розгляду, а саме з 26.05.2021, у сторони обвинувачення було ще більше часу) в розумінні ст. 28 КПК в розумні строки, що є об`єктивно необхідними для виконання цієї процесуальної дії щодо встановлення місцезнаходження свідка та забезпечення його участі у судовому засіданні, а також у зв`язку з тим, що у сторони обвинувачення не було жодних об`єктивних перешкод для з`ясування місцезнаходження цього свідка для забезпечення його участі у судовому засіданні, у тому числі і в режимі відеоконференції, про що прокурор сам зазначив під час судового засідання, і судом прийнято рішення про продовження судового розгляду. У тому ж судовому засіданні, у зв`язку з відсутністю в учасників судового провадження заяв, клопотань та доповнень судового розгляду, суд відповідно до ст. 363 КПК постановив ухвалу про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами (т. 2 а.п. 14 15).

9.Таким чином судом відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК були створені необхідні умови для реалізації сторонами, у тому числі стороною обвинувачення, їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, також неодноразово відкладалися судові засідання з метою надання можливості стороні обвинувачення забезпечити присутність свідка обвинувачення ОСОБА_13 під час судового розгляду. Але стороною обвинувачення протягом тривалого часу, а саме з 26.05.2021 до 27.03.2023, тобто протягом одного року та десяти місяців та протягом шістнадцяти судових засідань, все ж не була забезпечена присутність вказаного свідка обвинувачення під час судового розгляду, у зв`язку з чим суд продовжив судовий розгляд без проведення його допиту. При цьому вказаний строк є більш ніж розумним в розумінні ст. 28 КПК. Така поведінка сторони обвинувачення та спосіб здійснення прокурором своїх повноважень відповідно явно не узгоджується із засадою розумності строків, що закріплена вказаною ст. 28 КПК.

10.Але під час судового засідання 27.03.2023, а також і в наступному судовому засіданні 13.04.2023, незважаючи на те, що судом вже декілька разів до цього відповідно до ст. 114 КПК встановлювався та надавався строк для підготовки до судових дебатів, а саме 20.12.2022, 06.02.2023, 27.03.2023 прокурор в чергові рази заявляв про неготовність до судових дебатів, посилаючись на необхідність допиту свідка обвинувачення ОСОБА_13 . Незважаючи на роз`яснення суду про те, що питання про допит свідка вже було вирішено у встановленому КПК порядку під час з`ясування обставин та перевірки їх доказами, і про те, що прокурор зможе оскаржити це рішення суду при оскарженні остаточного рішення в разі з незгоди з ним, все ж всупереч чітко встановленій главою 28 КПК, зокрема §3, процедурі судового розгляду відмовлявся приймати участь у судових дебатах у вказаних судових засіданнях (т. 2 а.п. 14 15, 20).

11.А у черговому судовому засіданні 17.05.2022 до суду з`явився інший прокурор з визначеної постановою в.о. заступника керівника Ізмаїльської окружної прокуратури від 23.03.2021 (т. 1 а.п. 53) групи прокурорів, який всупереч імперативних вимог ст. 364 КПК не виступив у судових дебатах, а звернувся з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, а саме інформацію про з`єднання (вихідних і вихідних) за період з 11.08.2020 по 17.05.2023 мобільного номеру оператора ПрАТ «Київстар», яким користується свідок ОСОБА_13 . Однак, враховуючи те, що відповідно до ст.364 КПК, яка регламентує порядок проведення судових дебатів, крім промов учасників судового провадження, будь-яких інших процесуальних дій, за виключенням рішення про відновлення з`ясування обставин (ч. 5 ст. 364 КПК), чинним законодавством не передбачено, на чому також наголосив Верховний Суд у постанові від 06.07.2022 у справі №127/15447/20, судом було відмовлено в задоволенні цього клопотання прокурора. Після цього прокурором без виступу у судових дебатах було заявлено клопотання про відновлення з`ясування обставин та перевірки їх доказами відповідно до ч. 5 ст. 364 КПК для заявлення ним та вирішення його вказаного клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю. Але судом і в цьому клопотанні прокурора було відмовлено з огляду на те, що відновлення з`ясування обставин та перевірки їх доказами в порядку ч. 5 ст. 364 КПК можливе виключно, якщо під час судових дебатів виникне потреба подати, а не зібрати (здобути), нові докази. А тимчасовий доступ до речей і документів відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 131 КПК є заходом забезпечення кримінального провадження, який відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК застосовується лише з метою досягнення дієвості цього провадження, і відповідно до ст. 93 КПК є одним із способів збирання, а не подання чи дослідження, доказів. При цьому, вказаною ч. 5 ст. 364 КПК встановлено, що учасники судового провадження мають право в судових дебатах посилатися лише на ті докази, які були досліджені в судовому засіданні, а якщо під час судових дебатів виникне потреба подати нові докази, суд відновлює з`ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами, після закінчення якого знову відкриває дебати з приводу лише додатково досліджених обставин. Тому, за змістом вказаної норми, відновлення з`ясування обставин можливе виключно, якщо під час виступу у судових дебатах виникне потреба послатися на нові докази, які до цього не були подані, але які існують в наявності, тобто були зібрані в порядку КПК. Положення зазначеної ч. 5 ст. 364 КПК не передбачають можливість відновлення з`ясування обставин без виступу прокурора у судових дебатах, у випадку необхідності збирання нових доказів, які до цього не були зібрані у встановленому КПК порядку, і які на час проведення дебатів не існують. До того ж протягом вказаного тривалого часу проведення судового розгляду сторона обвинувачення не була обмежена жодним чином у можливості зібрати докази, які на її думку є необхідними, і подати їх суду під час з`ясування обставин та перевірки їх доказами. При цьому стороні обвинувачення став відомий номер телефону свідка ОСОБА_13 ще 19.12.2022 (т. 1 а.п. 242), а про те, що він проходить військову службу було відомо ще 02.11.2021 (т. 1 а.п. 200), але жодних дієвих заходів по встановленню місцезнаходження свідка за цей тривалий термін стороною обвинувачення застосовано не було. Після відмови у вказаному клопотанні прокурора ним був завлений відвід головуючому судді, для розгляду якого в порядку ст. 81 КПК була оголошена перерва, і у задоволенні цього відводу ухвалою судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18.05.2023 було відмовлено, у зв`язку з необґрунтованістю заяви про відвід, і наголошено на тому, що процесуальні рішення судді не є підставою для його відводу, незгода з рішеннями судді має здійснюватися у порядку, передбаченому чинним процесуальним законодавством України, яким передбачено процедуру оскарження процесуальних рішень судді окремо або разом з кінцевим рішенням по кримінальному провадженню з наведенням мотивів такої незгоди.

12.Враховуючи вказані обставини, а також імперативні положення процедури судового розгляду, на думку суду, така поведінка сторони обвинувачення свідчить про явне зловживання нею своїми процесуальними правами, направлена не на встановлення з`ясування обставин, а на невиправдане затягування судового провадження з метою відтермінувати ухвалення судом остаточного рішення у цьому кримінальному провадженні. А це не узгоджується з таким загальним засадам кримінального провадження як верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, диспозитивність, розумність строків і суперечить завданням кримінального провадження, закріплених у ст. 2 КПК, до яких відноситься, у тому числі охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

13.Отже, враховуючи недобросовісну поведінку сторони обвинувачення та зловживання нею своїми процесуальними правами, зазначені положення загальних засад кримінального провадження, а також приймаючи до уваги невиправдано тривалий час судового провадження нескладного кримінального провадження (яке є одноепізодним, приймає участь лише один обвинувачений та один захисник, усього чотири допитаних свідки, докази фактично складаються з одного тому матеріалів), неодноразові заявлення клопотань стороною обвинувачення всупереч чітко встановленій процедурі судового розгляду, а також невжиття належних та розумних заходів на реалізацію своїх повноважень не тільки суперечить загальним засадам кримінального провадження, а й не відповідає завданням кримінального провадження, та свідчать про спрямованість дій прокурорів не на встановлення обставин кримінального провадження, а на відтягування всупереч положень чинного процесуального законодавства ухвалення остаточного рішення у справі.

14.Допитавши обвинуваченого ОСОБА_5 , дослідивши надані прокурором матеріали кримінального провадження, а також допитавши свідків, суд дійшов висновку що стороною обвинувачення не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_5 .

15.При цьому відповідно до вимог ст. 337 КПК судовий розгляд проводився лише стосовно ОСОБА_5 , якому було висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

16.Так, обвинувачений ОСОБА_5 під час судового розгляду вину у висунутому обвинуваченні не визнав та пояснив, що у серпні 2020 року, більш точної дати він не пам`ятає, зранку він їхав на автомобілі марки «RANGE ROVER», власником якого є ОСОБА_15 та яким він користувався на підставі свідоцтва про реєстрацію з літа 2020 року, по пр. Суворова в м.Ізмаїл у бік кафе «Пармезан». По дорозі його підрізав автомобіль патрульної поліції марки «Рено», однак з нього ніхто не виходив, тому він сам вийшов зі своєї машини, щоб дізнатися причину зупинки, аж раптом під`їхав інший автомобіль схожий на мікробус, з якого вибігла група захоплення «КОРТ» з нашивкою на форменому одязі та у масках. До нього підбігли, і хоча він не чинив опір, але його збили з ніг, нічого не пояснюючи, та повалили на асфальт. Жодних документів, які підтверджували б причину зупинку, його затримання або обшуку не надавали. Йому заламали ззаду руки та надягли кайданки, при цьому обшукуючи його руками, проте нічого не знайшли й кричали «чисто». Він лежав на асфальті обличчям донизу прямо посеред дороги, але потім його переклали в інший бік, біля тротуарної плитки, після чого до нього підійшов працівник поліції у цивільному одязі та засунув йому в штани за спину пістолет. При затриманні у нього випав мобільний телефон, який при ударі об асфальт розбився та був відштовхнений ногами, проте, мобільний телефон потім знайшли на задньому сидінні його автомобіля, але яким саме чином він опинився там невідомо. Десь через 15 хвилин до нього підійшов ще один працівник поліції та почав задавати різні питання. Він сказав, що нічого не чує, після чого його почали підводити з асфальту та в той момент з його штанів випав пістолет. Тоді ж він запитав у працівників поліції нащо вони підкинули йому цей пістолет, однак йому ніхто не відповів. Після цього вони запросили понятих та розпочали обшук його автомобіля, під час якого відеозйомка не здійснювалась та адвокат був відсутній, усі чотири двері автомобіля були відчинені. Окрім працівників поліції, на місці події були присутні цивільні люди, які знімали все на свої мобільні телефони, однак їх відганяли працівники поліції, зазначаючи, що відбуваються слідчі дії та зйомка заборонена. Крім того, на місце події були викликані вибухотехніки з собакою, які їхали з Одеси. Вони оглянули автомобіль та виявлені гранати, заповнили певні документи, жодних експертиз на місці не проводили, після чого його одразу доставили у відділ поліції. Також він зазначив, що вилучені в нього гранати йому не належали, їх підкинули в той момент коли він вийшов з автомобіля та його повалили на землю, оскільки він бачив як один із працівників поліції, відкривши двері з правої сторони автомобіля щось робив біля бардачка, усі вказані дії працівниками поліції були вчинені до того моменту як на місце події приїхав слідчий, у відсутності понятих та без здійснення відеозйомки.

17.На підтвердження висунутого ОСОБА_5 обвинувачення прокурор послався на письмові докази, які були здобуті під час досудового розслідування та які були дослідженні під час судового розгляду, а саме на:

витяги з ЄРДР № 12020160150000992 від 11.08.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК (а.п. 61 62), №12020160150000957 від 26.07.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК (т. 1 а.п. 67);

копію клопотання про проведення обшуку іншого володіння особи від 29.07.2020 у кримінальному провадженні №12020160150000957 від 26.07.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 189 КК (т. 1 а.п. 63 64);

постанову прокурора про виділення матеріалів в окреме провадження від 11.08.2020 у кримінальному провадженні №12020160150000957 від 26.07.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 189 КК, матеріалів досудового розслідування за фактом незаконного зберігання, придбання вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК (т. 1 а.п. 65 66);

ухвалу слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29.07.2020 про надання дозволу на проведення обшуку транспортного засобу «RANGE ROVER» державний номерний знак НОМЕР_2 у кримінальному провадженні №12020160150000957 від 26.07.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК (т. 1 а.п. 68 69);

протокол обшуку від 11.08.2020 транспортного засобу «RANGE ROVER» державний номерний знак НОМЕР_2 (т. 1 а.п. 70 75);

довідки №№ 137, 138 від 11.08.2020 про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів (т. 1 а.п. 76, 77);

акт № 231 від 11.08.2020 перевірки об`єкта на наявність вибухових матеріалів (т. 1 а.п. 78);

протокол затримання ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК, від 11.08.2020 (т. 1 а.п. 79 83);

доручення про проведення досудового розслідування від 11.08.2020 (т. 1 а.п. 86);

постанову про призначення групи прокурорів від 11.08.2020 (т. 1 а.п. 87);

повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 11.08.2020 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК за ознаками незаконного носіння, зберігання, придбання вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу (т. 1 а.п. 88 90);

ухвалу слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12.08.2020 про арешт майна, вилученого 11.08.2020 в ході обшуку транспортного засобу «RANGE ROVER» державний номерний знак НОМЕР_2 (т. 1 а.п. 98 100);

висновок судової вибухотехнічної експертизи № 133-В від 11.09.2020 (т. 1 а.п. 104 118);

висновок судової експертизи зброї № 737-Б від 02.10.2020 (т. 1 а.п. 122 133);

клопотання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №1202016015000992 від 11.08.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК (т. 1 а.п. 134 135);

постанову заступника керівника Ізмаїльської місцевої прокуратури від 07.10.2020 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №1202016015000992 від 11.08.2020 (т. 1 а.п. 143 144);

доручення прокурора про відкриття матеріалів сторонам кримінального провадження, повідомлення учасникам кримінального провадження про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 06.11.2020 (т. 1 а.п. 146);

повідомлення про завершення досудового розслідування підозрюваному ОСОБА_5 та захиснику ОСОБА_8 (т. 1 а.п. 147, 148);

протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 10.11.2020 (т. 1 а.п. 149);

повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_5 від 22.10.2020 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК за ознаками незаконного носіння, зберігання, придбання вогнепальної зброї, вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу (т. 2 а.п. 8 11);

показання свідка ОСОБА_14 .

18.Крім того, за клопотанням сторони захисту судом також були досліджені клопотання захисника ОСОБА_8 про призначення молекулярно-генетичної експертизи від 22.10.2020 (т. 1 а.п. 172 173); постанова слідчого від 26.10.2020 про відмову у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про призначення молекулярно-генетичної експертизи (т. 1 а.п. 174); висновок судово-медичної імунологічної експертизи №843 від 04.09.2020 (т. 1 а.п. 176 177); висновок судово-медичної цитологічної експертизи №384 від 14.09.2020 (т. 1 а.п. 179 180); відеозапис затримання ОСОБА_5 11.08.2020 (т. 1 а.п. 191 192), а також допитані свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 .

19.Як визначено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. 2 ст. 62 Конституції України, положеннями ст. 17 КПК, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її винуватість не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

20.Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України, рішенням Конституційного Суду від 20 жовтня 2011 року №12-рп/2011, приписами статей 7, 86 та ч. 3 ст. 373 КПК обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; визнаватися допустимими і використовуватися як докази у кримінальній справі можуть лише фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства; перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини у кримінальному процесі та ухвалення справедливого рішення у справі. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

21.Відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Згідно ч. 1 ст. 87 КПК недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Частинами 2, 3 передбачений певний перелік діянь, що зобов`язують суд визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, але, виходячи з їх формулювання, він не є обмеженим. Так, п. 3 ч. 2 ст. 87 КПК, зокрема, встановлено, що суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод у випадку порушення права особи на захист.

22.Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), практика якого відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 є обов`язковою до застосування при розгляді справ як джерело права, під час вирішення питання щодо справедливості судового розгляду в цілому враховує, серед іншого, й спосіб отримання доказів. За практикою цього Суду (рішення від 6 грудня 1988 року у справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії», заява №10590/83) саме на сторону обвинувачення покладається тягар доведення вини особи, а всі сумніви повинні тлумачитися на користь останньої. Згадана сторона зобов`язана надати суду докази, достатні для визнання обвинуваченого винуватим.

23.Відповідно до положень ст. 92 КПК у кримінальному провадженні обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, у тому числі й допустимості, належності, достатності та достовірності доказів, покладається на сторону обвинувачення. Тобто, пред`являючи особі обвинувачення у вчиненні конкретного кримінального правопорушення з кваліфікацією її дій за статтею (частиною статті) КК, сторона обвинувачення фактично визначає, які обставини вона буде доводити перед судом.

24.Дотримання цих вимог є необхідним елементом процесуальної форми судового розгляду, забезпечує реалізацію таких засад кримінального провадження, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості, забезпечення доведеності вини та право на захист.

25.Статтею 373 КПК встановлено, що виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу.

26.При цьому обвинувальний вирок може бути ухвалений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.

27.У своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразово наголошував, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази. При оцінці доказів суд має керуватися критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (див. рішення у справах «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 9 червня 1998 року, «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 6 грудня 1998 року).

28.Також як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Верховний Суд (далі ВС), стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

З одного боку, стандарт доведення поза розумним сумнівом передбачає, що сумнів не повинен бути суто умоглядним, а має ґрунтуватися на певних установлених судом обставинах або недоведеності важливих для справи обставин, що дає підстави припускати такий розвиток подій, який суперечить версії обвинувачення і який неможливо спростувати наданими сторонами доказами.

З другого боку, для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням (див. постанови ВС від 04.07.2018 у справі №688/788/15-к, від 08.10.2019 у справі №195/1563/16-к, від 21.01.2020 у справі №754/17019/17, від 16.09.2020 у справі №760/23459/17, від 03.02.2021 у справі №761/7897/18 та ін.).

29.Отже, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

30.Тобто, дотримуючись засад змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст.92 КПК, сторона обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

31.Але суд, оцінивши кожний досліджений доказ, на які послався прокурор, а також що були надані стороною захисту, та показання свідків відповідно до ст. 94 КПК з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку, що вказані докази поза розумним сумнівом не підтверджують винуватість ОСОБА_5 у висунутому обвинуваченні з підстав, що будуть наведені нижче.

32.Так, у цьому кримінальному провадженні підставою для внесення відомостей 11.08.2020 до ЄРДР за №12020160150000992 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК, та початку досудового розслідування (т. 1 а.п. 61 62) стали виділені постановою прокурора від 11.08.2020 (т.1 а.п. 65 66) із кримінального провадження №12020160150000957 від 26.07.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК, в окреме провадження матеріали досудового розслідування за фактом незаконного зберігання, придбання вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК. У вказаній постанові прокурора зазначено, що у провадженні СВ Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження №12020160150000957 від 26.07.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК, що було розпочато на підставі заяви ОСОБА_16 про те, що з початку січня 2020 року по час винесення постанови невстановлені особи, у зв`язку з його діяльністю, а саме установкою терміналів поповнення рахунку на території м. Ізмаїл та Ізмаїльського району, погрожують та вимагають від останнього припинити свою діяльність та надати їм грошові кошти. І 11.08.2020 під час проведення санкціонованого обшуку в транспортному засобі «RANGE ROVER» державний номерний знак НОМЕР_2 , який зареєстровано 22.07.2020 на ім`я ОСОБА_15 , яким керує ОСОБА_5 , було виявлено та вилучено два предмета ззовні схожі на гранату РГД-5, один предмет ззовні схожий на пістолет та 11 предметів ззовні схожих на патрони.

33.Про те, що Ізмаїльським ВП ГУНП в Одеській області проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020160150000957 від 26.07.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК, за заявою ОСОБА_16 від 25.07.2020 свідчать також і дані відповідного витягу з ЄРДР (т. 1 а.п. 67).

34.В межах проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020160150000957 від 26.07.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК, за відповідним клопотанням слідчого, погодженого прокурором, слідчим суддею Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ухвалою від 29.07.2020 було надано дозвіл слідчим СВ Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області, у тому числі ОСОБА_17 , на проведення обшуку в транспортному засобі «RANGE ROVER» державний номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_15 , з метою відшукання та вилучення предметів ззовні схожих на зброю, а також сім-карток з номерами телефонів, з яких поступають телефонні дзвінки з погрозами в бік потерпілого. При цьому за наданими стороною обвинувачення матеріалами слідчим суддею встановлено, що до вчинення злочину відносно ОСОБА_16 може бути причетний ОСОБА_5 , а тому з метою відшукання та вилучення речей, які мають значення для досудового розслідування, і був наданий дозвіл на проведення обшуку вказаного автомобіля, яким користується ОСОБА_5 (т. 1 а.п. 68 69).

35.Відповідно до протоколу обшуку від 11.08.2020, проведеного в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020160150000957 від 26.07.2020 на підставі зазначеної ухвали слідчого судді, у період часу з 10:35 год. по 12:33 год. у присутності понятих ОСОБА_13 та ОСОБА_14 за участю захисниці ОСОБА_18 , ОСОБА_5 було пред`явлено ухвалу слідчого судді про проведення обшуку та запропоновано видати зазначені в ухвалі предмети, а саме зброю та сім-карти, на що ОСОБА_5 заявив, що в транспортному засобі відсутні які-небудь речі, які вказані в ухвалі слідчого судді. Тому, у зв`язку з відмовою надати того, що вимагається, був проведений обшук, за наслідками якого, згідно досліджуваному протоколу, в транспортному засобі марки «RANGE ROVER» чорного кольору державний номерний знак НОМЕР_2 (але під час обшуку на вказаному транспортному засобі встановлені номера «МЕ777ЧУ»), що був розташований по пр.Суворова, 31 в м.Ізмаїл, в бардачку біля правого пасажирського сидіння виявлено чорний пакет з двома предметами схожими на гранати зеленого кольору з маркуванням 137-74 Т, 96-77 Т та із запалами, які були викручені безпосередньо під час проведення обшуку. Крім того, під час обшуку також був проведений обшук ОСОБА_5 , у якого було виявлено предмет схожий на пістолет чорного кольору марки «STALKER 2914-UK» з магазином, в якому знаходилося 11 патронів. Також у протоколі обшуку зазначено, що виявлені предмет схожий на пістолет, дві гранати, а також мобільний телефон вилучені та опечатані у експертні пакети з пояснювальними написами, вилучений також і транспортний засіб. Але де саме був виявлений та звідки вилучений мобільний телефон, а також його марка та інші ідентифікаційні відомості про нього у протоколі обшуку не вказано. У протоколі зазначено, що обшук був зупинений о 10:41 год. для очікування вибухотехніків ГУНП в Одеській області та відновлений об 11:21 год. При цьому захисницею ОСОБА_18 були внесені до протоколу обшуку зауваження про те, що обшук почався без адвоката, предмети схожі на ковби та предмет схожий на пістолет були виявлені без участі адвоката, відеофіксація проводилась переривчасто (т. 1 а.п. 70 74).

36.Під час судового розгляду судом також був переглянутий і додаток до проколу обшуку у виді відеозапису (т. 1 а.п. 75). З дослідженого відеозапису вбачається, що обшук було розпочато з оголошення слідчим ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку. При цьому обвинувачений ОСОБА_5 знаходився у положенні лежачі на асфальтовому покритті проїжджої частини біля тротуару та передньої частини мікроавтобуса білого кольору, а також біля задньої частини автомобіля марки «RANGE ROVER» із встановленими номерами « НОМЕР_3 », з одягненими на обох руках кайданках. При цьому на місці обшуку були присутніми окрім слідчого двоє понятих, які представились ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , а також ще троє осіб у цивільному одязі з вдягненими на руках гумовими рукавичками, які безпосередньо здійснювали особистий обшук обвинуваченого та обшук автомобіля. Також на місці проведення обшуку біля автомобіля були присутніми і інші особи, вдягнені в камуфляжний одяг з масками на обличчях. Але при цьому з відеозапису вбачається, що копія ухвали слідчого судді обвинуваченому ОСОБА_5 не була надана, а обвинувачений заявив, що він не почув її зміст при її прочитанні слідчим, оскільки перебував на асфальті. Слідчий оголосив, що обшук було розпочато о 10:35 год. Після того, як обвинуваченого підняли на ноги на його прохання, він відразу ж заявив про те, що йому підкинули «ствол», при цьому задавав питання поліцейським чому вони це зробили. В цей момент позаду обвинуваченого на асфальтове покриття впав пістолет чорного кольору марки «STALKER 2914-UK», який згодом був оглянутий, опечатаний та вилучений. З відеозапису також вбачається, що під час підняття обвинуваченого ОСОБА_5 з асфальту на ноги за брюками у задній частині проглядався якийсь предмет чорного кольору. Після цього був розпочатий обшук автомобіля, задні праві двері якого знаходились у відкритому стані. Обшук автомобіля було розпочату з відкривання передньої правої двері автомобіля, і після її огляду, у передньому бардачку з пасажирської сторони був виявлений чорний поліетиленовий пакет, в якому знаходились два предмети схожі на гранати зеленого кольору з маркуванням 137-74 Т, 96-77 Т та із запалами, після чого слідчий оголосив, що обшук призупинено о 10:41 год. для очікування вибухотехнічої служби. Після цього слідчий оголосив, що обшук відновлюється об 11:21 год. Далі на відео зафіксовано, як особа в камуфляжному одязі з написом на спині «вибухотехнічна служба, поліція» обшукує автомобіль та оглянула виявлені речі на предмет безпеки, а після цього виявлені гранати були детально описані, з них були відокремлені запали, і корпуси гранат та запали були опечатані в експертні поліетиленові пакети. Після цього на місце проведення обшуку прибула захисниця ОСОБА_18 , яка прийняла участь у подальшому проведенні обшуку, під час якого особами у цивільному одязі з гумовими рукавичками на руках на задньому сидінні автомобіля з боку водія був виявлений та вилучений розбитий телефон марки «iPhone» біло-рожевого кольору.

37.Крім того, за наслідками обшуку працівниками вибухотехнічного управління ГУНП в Одеській області 11.08.2020 були складені акт №231 перевірки об`єкта на наявність вибухових матеріалів та довідки №№137, 137 про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів (т. 1 а.п. 76 78).

38.Відповідно ж до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, від 11.08.2020, ОСОБА_5 був затриманий 11.08.2020 о 10:35 год. за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.263 КК, при цьому підстава затримання вказана як: якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин (т. 1 а.п. 79 83).

39.При оцінці даних протоколу обшуку слід звернути увагу на такі положення чинного законодавства.

40.Відповідно до ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

41.При цьому, як вказала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.08.2022 у справі №756/10060/17, послідовність викладення в диспозиції правової норми наведених вище завдань дає підстави для висновку, що застосування належної юридичної процедури є не самоціллю, а важливою умовою досягнення результатів кримінального судочинства, визначених законодавцем як пріоритетні, захисту особи, суспільства та держави від злочинних посягань, охорони прав і свобод людини, забезпечення оперативного й ефективного розкриття кримінальних правопорушень і справедливого судового розгляду.

Невідповідність тим чи іншим вимогам закону нівелює доказове значення відомостей, одержаних у результаті відповідних процесуальних дій, не в будь-якому випадку, а лише в разі, якщо вона призвела до порушення прав людини і основоположних свобод або ж ставить під сумнів походження доказів, їх надійність і достовірність. Адже для прийняття законного й обґрунтованого рішення суд має отримувати максимально повну інформацію щодо обставин, які належать до предмета доказування, надаючи сторонам у змагальній процедурі достатні можливості перевірити й заперечити цю інформацію.

Суд, вирішуючи питання про вплив порушень порядку проведення процесуальних дій на доказове значення отриманиху їх результаті відомостей, повинен насамперед з`ясувати вплив цих порушень на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні недоліки «зруйнували» або звузили ці права абож обмежили особу в можливостях їх ефективного використання.

42.Стаття 6 Конвенції гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

43.Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

44.Хоча стаття 6 і гарантує право на справедливий судовий розгляд, проте вона не визначає допустимість доказів як таку, оскільки це питання вирішується перш за все внутрішнім правом і національними судами («Шенк проти Швейцарії» (Schenk v. Switzerland) §§ 45-46; «Морейра Ферейра проти Португалії (№ 2)» (Moreira Ferreira v. Portugal (no. 2)) [ВП], § 83; «Хеглас проти Чеської Республіки» (Heglas v. the Czech Republic), § 84).

45.Для, того, аби встановити, чи провадження в цілому було справедливим, треба також порушити питання про те, чи було дотримано прав сторони захисту. Необхідно, зокрема, встановити, чи заявникові надали можливість поставити під сумнів автентичність певного доказу і заперечити проти його використання. Окрім того, необхідно врахувати якість цього доказу, включно з питанням про те, чи обставини, за яких його було отримано, породжують сумнів щодо його надійності або точності. Хоча проблема справедливості не обов`язково постає, коли отриманий доказ не підтверджений іншою доказовою базою, слід зазначити, що у випадку, коли такий доказ є дуже вагомим і не викликає жодних сумнівів, то потреба у інших доказових елементах, які б його підтверджували, є меншою («Биков проти Росії» (Bykov v. Russia) [ВП], § 89; «Ялох проти Німеччини» (Jalloh v. Germany) [ВП], § 96). У зв`язку з цим Суд надає також ваги й питанню про те, був чи не був згаданий доказ визначальним для наслідку кримінального провадження («Гефген проти Німеччини» (Gafgen v. Germany) [ВП], § 164).

46.Що стосується вивчення характеру стверджуваної незаконності, про яку йде мова, вищезазначений тест був застосований у справах, які стосуються скарг на те, що докази, отримані з порушенням прав на захист, були використані у провадженні. Це стосується, у тому числі використання підкинутих доказів проти обвинуваченого («Лаййов проти Азербайджану» (Layijov v. Azerbaijan), § 64; «Сакіт Західов проти Азербайджану» (Sakit Zahidov v. Azerbaijan), §§ 46- 49; «Кобіашвілі проти Грузії» (Kobiashvili v. Georgia), §§ 56-58).

47.Зокрема, ЄСПЛ у п. 56 рішення від 14.03.2019 у справі «Кобіашвілі проти Грузії» (Kobiashvili v. Georgia) зазначив, що при оцінці справедливості провадження слід враховувати якість доказів, включаючи те, чи були обставини, за яких вони були отримані, такими, що ставлять під сумнів їх достовірність або точність.

48.У вказаній справі заявник скаржився, що наркотики, які нібито було знайдено у нього при собі, не належали йому, а були «підкинуті» поліцейськими. У п. 60 вказаного рішення ЄСПЛ зазначив, що оскаржуваний особистий обшук заявника був основною підставою, завдяки якій було порушено кримінальну справу проти нього. Наступний поліцейський звіт, а також заяви двох співробітників міліції, які проводили обшук, і двох свідків, які нібито були присутні під час обшуку, слугували підставою для засудження заявника. Таким чином, ЄСПЛ зазначив, що особистий обшук був слідчим заходом, який забезпечив докази, на яких ґрунтувалося засудження. Порядок здійснення оскаржуваного обшуку та спосіб, у який згодом були використані його результати щодо заявника, вплинули на процесуальну справедливість судового розгляду у всій своїй повноті (див. Lisica проти Хорватії, № 20100/06) §§ 60-61, 25.02.2010, Layijov проти Азербайджану, № 22062/07, §§ 66-67, 10.04.2014, і Sakit Zahidov проти Азербайджану, № 51164/07, §§ 51-52, 12.11.2015, на відміну від Свєтіна проти Словенії, №38059/13, § 50, 22.05.2018).

49.Зрештою у п. 73 вказаного рішення ЄСПЛ дійшов висновку про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції з огляду на те, що спосіб отримання ключових доказів проти заявника поставив під сумнів їх надійність і точність. Також, враховуючи важливість цих доказів, ЄСПЛ переконався, що сукупність процесуальних порушень під час особистого обшуку заявника, непослідовні та суперечливі докази, що стосуються фактичних обставин обшуку, неналежний судовий розгляду як до, так і під час судового провадження, включаючи нездійснення національними судами достатнього вивчення тверджень заявника про те, що наркотики не належали йому, і слабкість підтверджуючих доказів, зробили судовий розгляд заявника в цілому несправедливим.

50.Повертаючись до розглядуваного провадження, слід відзначити те, що обвинувачений ОСОБА_5 із самого початку, ще під час проведення обшуку, і в подальшому, під час судового провадження, послідовно стверджував, що виявлені під час обшуку пістолет та гранати йому не належать, а були підкинуті поліцейськими при його затриманні перед початком обшуку. Сторона захисту також послалася на те, що обвинувачений ОСОБА_5 був затриманий ще до початку проведення обшуку, і під час цього затримання до початку офіційного проведення обшуку та відеозапису, а також у відсутності понятих було здійснено особистий обшук обвинуваченого та відбулося проникнення в його транспортний засіб, коли й були підкинуті предмети, вилучені з обігу, які згодом після офіційного початку обшуку з відеофіксацією і були виявлені та вилучені. Саме тому, виходячи із засади верховенства права, яка є основоположним елементом права на справедливий суд, такі твердження сторони захисту мають бути ретельно перевірені при оцінці ключового доказу у цьому кримінальному провадженні, а саме протоколу обшуку.

51.До того ж, ВС у постанові від 03.02.2021 у справі №761/7897/18 зазначив, що суди повинні ретельно перевіряти доводи сторони захисту, які обґрунтовано ставлять під сумнів версію сторони обвинувачення. У випадку, якщо суд після такої перевірки відхиляє доводи сторони захисту, він має навести переконливі мотиви такого висновку, які не залишають розумного сумніву у винуватості обвинуваченого. Разом з тим, якщо небезпідставні доводи сторони захисту не можуть бути спростовані з наведенням переконливих мотивів, які ґрунтуються на обставинах відповідного провадження, то це свідчить про існування розумного сумніву в доведеності винуватості особи.

52.У цьому аспекті як гарантія дотримання законності, верховенства права та права на справедливий суд, слід ретельно перевірити, чи був проведений обшук у чіткій відповідності з нормами КПК, які регламентують порядок проведення цієї слідчої дії, що гарантувало б надійність та достовірність результатів останньої.

53.Так, у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року №475/97-ВР та яка є обов`язковою для застосування відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК, передбачено право кожного мирно володіти своїм майном.

54.Конституцією України заборонено проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду(ч. 2 ст. 30).

55.Відповідно до вимог ст. 13 КПК не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

56.За змістом ч. 2 ст. 233 КПК під іншим володінням особи розуміється у тому числі транспортний засіб.

57.Статтею 234 КПК встановлено, що обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте в результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді.

58.Згідно абз. 2 ч. 7 ст. 223 КПК в редакції, чинної на момент проведення обшуку у цьому кримінальному провадженні, обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов`язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.

59.Відповідно до ч. 3 ст. 236 КПК, перед початком виконання ухвали слідчого судді особі, яка володіє житлом чи іншим володінням повинна бути пред`явлена ухвала і надана її копія.

60.А згідно ч. 10 ст. 236 КПК, обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді в обов`язковому порядку фіксується за допомогою аудіо- та відеозапису.

61.Так, як було вище наведено, підставою для проведення обшуку стала ухвала слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29.07.2020 (т. 1 а.п. 68 69).

62.Проте, твердження обвинуваченого ОСОБА_5 про те, що після того як його затримали та повалили на асфальт жодних документів, які б підтверджували причину його затримання та обшуку, співробітниками поліції надано не було, об`єктивно підтверджуються даними відеозапису обшуку, з якого випливає, що хоча слідчий і прочитав ухвалу слідчого судді в присутності обвинуваченого ОСОБА_5 , який в цей момент знаходився в лежачому положенні, всупереч наведених імперативних положень ч. 3 ст.236 КПК перед початком виконання ухвали слідчого судді про обшук не була надана ОСОБА_5 її копія. Слідчим також були проігноровані посилання обвинуваченого на те, що він не почув зміст ухвали при її прочитанні слідчим, оскільки перебував на асфальті.

63.При цьому те, що обшук був розпочатий ще до того, як на місце його проведення прибули поняті та до початку його фіксації за допомогою аудіо- та відеозапису, випливає з показань допитаних під час судового розгляду свідків захисту ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_9 , а також понятого ОСОБА_14 .

64.Так, свідок ОСОБА_10 пояснив, що з обвинуваченим ОСОБА_5 вони не друзі, не знайомі, а лише знають один одного по роботі. Влітку 2020 року він зустрівся зі своїм товаришем на пр. Суворова в м.Ізмаїл, біля кафе «Сахар», де побачив біля Собору припаркований автомобіль, поруч з яким стояв автомобіль патрульної поліції. Після чого, він вирішив підійти ближче та подивитися, що відбувається. Коли він з іншими особами наблизилися до Собору, то побачили, що всі двері та багажник автомобіля відкриті, поліція та люди у формі в масках ходять кругом, оглядають цей автомобіль та щось шукають, а водій цього автомобіля лежить у кайданках обличчям до асфальту приблизно в 5-ти метрах від авто. Він зазначив, що був присутнім від самого початку, однак як саме водія виводили з автомобіля він не бачив, вони підійшли вже в той момент коли водій лежав на дорозі. При цьому зазначив, що він не бачив, щоб хтось знімав це на відеокамеру чи на мобільний телефон. До місця події вільного доступу не було, оскільки все було огороджено, однак можна було розгледіти все, що відбувається. Через деякий час водія авто підняли та відвели у бік, хвилин через 40 приїхав адвокат, потім підійшов хлопець у кепці й масці, увімкнув камеру та почалася зйомка, до автомобіля більше нікого не підпускали. Про те, що на дорозі лежав ОСОБА_5 йому стало відомо вже тоді, як він побачив відео на «Facebook», раніше він не знав обвинуваченого.

65.Свідок ОСОБА_12 під час судового розгляду також зазначив, що з обвинуваченим ОСОБА_5 раніше не був знайомий. Влітку 2020 року він повинен був зустрітися зі своїм товаришем біля кафе «Сахар», та проходячи повз Собору, розташованого по пр. Суворова в м. Ізмаїл, він побачив як чоловіка у блакитній сорочці вивели з автомобіля та наділи на нього кайданки. Чоловік не чинив опору. Коли він зустрівся з ОСОБА_10 біля Собору, вони почули галас, крізь було багато людей у формі, тому вирішили підійти поближче, місце події було в оточенні, вільного доступу до авто у них не було. Всі двері автомобіля та багажник були відчинені, тому він зрозумів, що це обшук, однак він не бачив, щоб в автомобілі щось знайшли. Під час цієї події відеозйомка не відбувалася та поняті були відсутні. Відеозйомку увімкнули лише тоді, коли приїхала слідчо-оперативна група з собакою. Він перебував на місці події на протязі близько 2-х годин разом з ОСОБА_10 . Коли співробітник поліції проводив обшук автомобіля, ОСОБА_5 лежав обличчям вниз до асфальту, у такому положенні він пробув десь пів години. Після того, як ОСОБА_5 підвели, він сидів на сходах, адвокат приїхав за годину. Він зазначив, що хлопці у формі вели себе дуже агресивно, тому він побоявся вести відеозйомку та не доставав свій мобільний телефон.

66.Свідок ОСОБА_9 під час судового розгляду пояснив, що влітку 2020 року він їхав на своєму автомобілі біля Собору, розташованому по пр. Суворова в м. Ізмаїл, аж раптом побачив як бус підрізав автомобіль «Range Rover», який рухався також по проспекту, після чого з буса вийшли люди в масках та вивели з підрізаного авто ОСОБА_5 , поклавши його обличчям вниз до асфальту. Він також зупинився, припаркував своє авто та пішов до місця події. Спочатку було дуже мало людей, але за 5 хвилин всі збіглися, та він побачив на місці своїх знайомих ОСОБА_10 та ОСОБА_12 . Коли співробітники поліції почали проводити обшук в автомобілі, відеозйомка не проводилася, поняті та адвокат були відсутні, всі двері авто були відчинені, а ОСОБА_5 приблизно пів години лежав на асфальті у кайданах, допоки не приїхала слідчо-оперативна група. Приблизно через 30 40 хвилин його забрали працівники поліції, тому він не був присутнім на протязі всього часу.

67.Крім того, свідок обвинувачення ОСОБА_14 , що приймав участь у проведенні обшуку як понятий, під час судового розгляду пояснив, що влітку 2020 року приблизно в обідній час до нього приїхали працівники поліції та попросили бути понятим. Коли він приїхав на місце події, а саме до Собору, розташованого по пр.Суворова в м. Ізмаїл, то побачив багато людей кругом та лежачого в кайданках обличчям до асфальту чоловіка ОСОБА_5 , якого обшукували, поруч стояв припаркований автомобіль марки «RANGE ROVER» чорного кольору, двері якого були зачинені. Трохи згодом у цьому автомобілі також проводився обшук, але як саме він не бачив, оскільки стояв від нього десь в 3-х метрах та весь час обертався. Коли його погукали, він підійшов до автомобіля, двері якого вже були відкриті та працівники поліції зазначили, що знайшли в бардачку на передньому сидінні целофановий пакет з предметами ззовні схожими на гранати, слідчий приїхав пізніше та склав протокол. Цивільні знімали все на телефон, а відео зйомка працівниками поліції не здійснювалася, оскільки він не бачив їх з камерою. Він зазначив, що обшук зупинявся десь на 20 хвилин, але чому йому невідомо. До ОСОБА_5 , який пролежав на землі близько 30 хвилин, підходив працівник поліції, проте він не пам`ятає чи нахилявся хтось до нього. На місці події він перебував близько двох годин.

68.Допитати другого понятого ОСОБА_13 , що приймав участь у проведенні обшуку, не виявилося можливим, у зв`язку з проходженням ним військової служби в лавах Збройних Сил України (а.п. 200, 233, 242). При цьому, як було вище зазначено, суд у відповідності до ч. 6 ст. 22 КПК, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, і неодноразово надавав можливість стороні обвинувачення забезпечити згідно ч.2 ст.327 КПК прибуття в суд свідка ОСОБА_13 або ж забезпечити його допит в режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення. Але стороною обвинувачення протягом тривалого часу, а саме з моменту проведення підготовчого судового засідання (05.03.2021), з моменту початку судового розгляду (26.05.2021) та з моменту подання прокурором клопотання про допит як свідків понятих (27.10.2021), до моменту закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами (27.03.2023) не було забезпечено прибуття вказаного свідка в суд та не було надано актуальних відомостей про його місцезнаходження. З урахуванням завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК) та засади розумності строків (ст. 28 КПК), незабезпечення допиту свідка обвинувачення в суді не може перешкоджати ухваленню вироку.

69.На підтвердження висунутої версії стороною захисту також був наданий відеозапис подій затримання обвинуваченого ОСОБА_5 , який безпосередньо був оглянутий судом під час судового розгляду (т. 1 а.п. 192). З цього відеозапису вбачається як співробітники поліції у камуфляжній формі та в масках біля водійських дверей автомобіля «RANGE ROVER» з встановленим номерним знаком НОМЕР_3 біля Святопокровського собору, розташованого по пр. Суворова, 31 в м. Ізмаїл, поклали обвинуваченого ОСОБА_5 обличчям вниз до асфальту, надягнувши кайданки на руки. При цьому при одягненні кайданок обвинуваченому на руки за спину поліцейський коліном уперся у поперековий відділ спини обвинуваченого. Після цього обвинуваченого перемістили ближче до тротуару біля передньої частини мікроавтобуса білого кольору та задньої частини автомобіля «RANGE ROVER» та також поклали обличчям вниз до асфальту. При цьому з відеозапису вбачається, що при переміщенні обвинуваченого ззаду його брюк були відсутні будь-які предмети. А після його переміщення поліцейськими у камуфляжній формі та в масках, що знаходилися у безпосередній близькості до лежачого в кайданках на асфальті обвинуваченого, до нього нахилились дві особи в цивільному одязі з вдягненими на руках гумовими рукавичками, які в подальшому згідно «офіційного» відеозапису обшуку здійснювали особистий обшук обвинуваченого та обшук автомобіля, і щось поклали ззаду за брюки обвинуваченого. Крім того, з цього відеозапису також вбачається, що при затриманні обвинуваченого усі чотири двері автомобіля «RANGE ROVER», у тому числі і передні праві пасажирські двері, були відкриті саме поліцейськими, які деякий час перебували біля всіх вказаних відкритих дверей.

70.Шляхом порівняння даних цього відеозапису з даними відеозапису, долученого до протоколу обшуку, судом встановлено, що на них зафіксовано розвиток однієї і тієї ж події, що мала місце безпосередньо перед та під час проведення обшуку відповідно до протоколу від 11.08.2020. Про це, зокрема, свідчать тотожні місця, розташування транспортних засобів, обвинуваченого ОСОБА_5 на асфальті ближче до тротуару біля передньої правої частини мікроавтобуса білого кольору та біля задньої частини автомобіля «RANGE ROVER», один і той же одяг обвинуваченого, а також ті ж самі особи, що приймали участь у проведенні обшуку. Вказані обставини відеозаписів не залишають у суду сумніві того, що події затримання обвинуваченого ОСОБА_5 , які зафіксовані на відеозаписі, наданому стороною захисту, передували подіям, які зафіксовані на відеозаписі, долученому до протоколу обшуку.

71.Таким чином, прокурором не тільки не спростована версія сторони захисту про те, що обшук фактично було розпочато до залучення понятих та до початку відеофіксації подій проникнення поліцейськими до автомобіля ОСОБА_5 , а також про те, що під час затримання обвинуваченого предмети, що вилучені з обігу, могли бути йому підкинуті, а й сукупність зазначених доказів, а саме показання свідків захисту ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_9 , а також понятого ОСОБА_14 та дані наданого стороною захисту відеозапису затримання ОСОБА_5 підтверджують небезпідставну вказану версію сторони захисту. Зокрема, понятий ОСОБА_14 чітко пояснив, що він прибув на місце події, коли ОСОБА_5 вже лежав в кайданках обличчям до асфальту, а з відеозапису затримання обвинуваченого випливає, що перед цим поліцейські затримали його, перемістили, щось поклали йому за задню частину штанів і відчинили усі двері автомобіля та перебували біля них деякий час.

72.Також небезпідставними є посилання сторони захисту на підтвердження своєї версії про підкидання обвинуваченому ОСОБА_5 пістолету та гранат і та обставина, що останній був затриманий у зв`язку з тим, що сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме він щойно вчинив злочин (що прямо вказано у протоколі затримання), за підозрою за ч. 1 ст. 263 КК, тобто у незаконному поводженні зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами, ще до того, як такі були знайдені та вилучені у нього. Це свідчить про те, що поліцейські ще наперед були достеменно впевнені в тому, що такі речі, що вилучені з обігу, безумовно, будуть виявлені у обвинуваченого. Враховуючи, що стороною обвинувачення не надано жодних доказів, які би свідчили про наявність обґрунтованих та об`єктивних підстав вважати чи хоча б припускати, що у обвинуваченого ОСОБА_5 дійсно знаходилися чи могли знаходитися у володінні вказані речі, що вилучені з обігу, то така впевненість поліцейських могла бути обумовлена хіба що у випадку їх причетності до цього.

73.Хоча, відповідно до висновку експерта-цитолога №384 від 14.09.2020, на двох корпусах гранат РГД-5 з маркуванням «^-98-77T» та «^-137-74T», і на предметі, схожому на пістолет «STALKER 2914-UK Cal.9 mm P.A.K. made by ATAK arms» з маркуванням «М 19000066» з магазином, ядровмісні клітини не знайдені (т. 1 а.п. 179 180), за даними висновку експерта-імунолога №843 від 04.09.2020, на них знайдені потові виділення (т. 1 а.п. 176 177), але їх належність стороною обвинувачення не встановлювалася. Також не встановлювалася і наявність відбитків пальців рук на вказаних предметах, що у випадку їх виявлення дало би змоги встановити, хто саме тримав їх в руках.

74.Більше того, суд погоджується з логічними твердженнями сторони захисту про те, що на вилученому під час обшуку пістолеті безумовно мали би залишитися біологічні сліди обвинуваченого, у тому числі пото-жирові виділення та сліди рук, враховуючи, що обвинувачений в момент затримання не був вдягнений у рукавички, якби б саме він поклав цей пістолет собі за штани.

75.Також заслуговують на увагу і посилання сторони захисту про незрозумілість яким саме чином мобільний телефон ОСОБА_5 , що випав на асфальт і розбився при його затриманні, відповідно до дослідженого відеозапису, наданого стороною захисту (т. 1 а.п. 192), згодом під час обшуку автомобіля був виявлений в ньому на задньому сидінні, що хоча і не було зазначено у самому протоколі обшуку (т. 1 а.п. 70 74), але що вбачається з відеозапису обшуку (т. 1 а.п. 75).

76.Враховуючи, що небезпідставні доводи сторони захисту не можуть бути спростовані з наведенням переконливих мотивів, які ґрунтуються на обставинах провадження, то це свідчить про існування розумного сумніву в доведеності винуватості ОСОБА_5 .

77.Таким чином, сукупність вказаних встановлених судом обставин свідчить про те, що допущені стороною обвинувачення під час проведення обшуку порушення вимог абз. 2 ч. 7 ст. 223 КПК щодо незалучення не менше двох понятих із самого початку проведення обшуку особи та її володіння (транспортного засобу), ч. 10 ст. 236 КПК щодо не фіксування із самого початку обшуку та отримання доступу до транспортного засобу обвинуваченого, а також ч. 3 ст. 236 КПК щодо ненадання копії ухвали слідчого судді обвинуваченому перед початком її виконання, вказують на те, що вони є істотними, оскільки спосіб отримання ключових доказів (даних результату обшуку) проти обвинуваченого ОСОБА_5 ставить під сумнів їх походження, їх надійність, точність і достовірність, що, у свою чергу, впливає на процесуальну справедливість судового розгляду у всій своїй повноті, не узгоджується із засадами верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини і істотно порушує гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції право обвинуваченого на справедливий суд, ст. 20 КПК права на захист.

78.У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що ключові докази отримані при проведені обшуку обвинуваченого ОСОБА_5 та його транспортного засобу внаслідок істотного порушення вказаних його прав, гарантованих п. 1 ст. 6 Конвенції, ст. 62 Конституції України, ст.ст.17, 20 КПК.

79.Тому ключові докази, а саме дані протоколу обшуку від 11.08.2020, під час якого були виявлені та вилучені пістолет та дві гранати, у носінні, зберіганні та придбанні яких без передбаченого законом дозволу обвинувачується згідно обвинувальному акту ОСОБА_5 , суд на підставі ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 87 КПК визнає недопустимими доказами, у зв`язку з чим, згідно ст. 86 КПК, суд не може посилатися на них при ухваленні судового рішення.

80.ЄСПЛ застосовує у своїй практиці, зокрема у рішеннях в справах «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України», різновид доктрини «плодів отруєного дерева», яка полягає в тому, що коли визнаються недопустимими не лише докази, які безпосередньо отримані внаслідок порушення, а також і докази, які б не були отримані, якби не були отримані перші. Таким чином, допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимими.

81.Фактично такі ж підстави для визнання доказів недопустимими закладені і в ч. 1 ст. 87 КПК, згідно якій недопустимими визнаються також будь-які докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

82.Враховуючи, що ключові докази, а саме дані протоколу обшуку від 11.08.2020, були отримані внаслідок істотного порушення прав обвинуваченого ОСОБА_5 , гарантованих п. 1 ст. 6 Конвенції, ст. 62 Конституції України, ст.ст.17, 20 КПК, похідні від них докази, а саме висновки експертів №133-В від 11.09.2020 (т. 1 а.п. 104 118) та №737-Б від 02.10.2020 (т. 1 а.п. 122 133), об`єктом дослідження яких були дві ручні осколкові гранати РГД-5 та пістолет марки «STALKER» моделі «MOD 2914-UK» № НОМЕР_1 калібру 9 мм Р.А., вилучені завдяки вказаних недопустимих доказів, здобутих внаслідок істотного порушення прав ОСОБА_5 , ураховуючи принцип «плодів отруйного дерева», в силу ч.1 ст.87 КПК також є недопустимими.

83.Інші документи, надані прокурором, самі по собі та у сукупності без допустимих доказів щодо виявлення та вилучення зброї, бойових припасів та вибухових пристроїв не підтверджують винуватість ОСОБА_5 у висунутому обвинуваченні.

84.Стаття 22 КПК передбачає змагальність сторін та свободу в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд у відповідності до ч. 6 зазначеної статті КПК, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Судом також відповідно до положень ч. 2 ст. 22 КПК забезпечено рівність прав сторін кримінального провадження на збирання та подання суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК, та всебічно, повно й неупереджено досліджені всі надані сторонами докази. На пропозицію суду перед закінченням з`ясування обставин та перевірки їх доказами сторонами кримінального провадження не надано інших доказів або клопотань. Враховуючи фундаментальний принцип кримінального процесу змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також враховуючи положення ст.92 КПК, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, у тому числі і винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, покладений виключно на слідчого та прокурора та, у встановлених КПК випадках, на потерпілого, і аж ніяк не на суд. Більше того, ч. 3 ст. 22 КПК прямо заборонено під час кримінального провадження покладання функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду на один і той самий орган чи службову особу.

85.Усі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_5 у висунутому обвинуваченні у силу ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК мають бути витлумачені на його користь.

86.Отже, суд, оцінивши кожний досліджений доказ, на які послався прокурор, а також які надала сторона захисту, відповідно до ст. 94 КПК з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку про недоведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 поза розумним сумнівом у носінні, зберіганні, придбанні вогнепальної зброї, вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК, у зв`язку з чим обвинувачений в силу положень ст. 17 КПК не зобов`язаний доводити свою винуватість і має бути виправданим на підставі п. 1 ч. 1 ст.373 КПК, у зв`язку з тим, що не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому він обвинувачується.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

87.Судом встановлено, що ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні був затриманий 11.08.2020 та тримався під вартою до 28.08.2020, оскільки ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12.08.2020 відносно нього був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначеннямальтернативного запобіжногозаходу увигляді заставиу сумі 168160 грн. Після цього 28.08.2020 ОСОБА_5 був звільнений з-під варти, у зв`язку з тим, що ОСОБА_19 внісзаставу врозмірі 168160грн відповіднодо квитанціїАТ КБ«ПриватБанк» №0018168770421від 27.08.2020. З набранням вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_5 підлягає скасуванню, а застава у сумі 168160 грн відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК підлягає поверненню заставодавцю ОСОБА_19 .

88.Накладений на підставі ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12.08.2020 арешт на пістолет «STALKER 2914-UK Cal.9 mm P.A.K. made by ATAK arms» з маркуванням «М 19 000066» чорного кольору з магазином, патрони у кількості 11 штук золотистого кольору з маркуванням «GGG 223 REM», два корпуси гранат РГД-5 з маркуванням «трикутник-98-77Т» та «трикутник-137-74Т» кожна, два запала УЗРПН з маркуванням «48-77 УЗРГМ 349-2» та «182-32 УЗРГМ-2 583» кожна слід скасувати, та в силу п.3 ч. 9 ст. 100 КПК їх слід передати Ізмаїльському РВП ГУНП в Одеській області, як майно, що вилучене з обігу, а мобільний телефон марки «IPhone 6» імеі: НОМЕР_4 бежевого кольору, який належить ОСОБА_5 , в силу п. 1 ч. 9 ст.100 КПК слід повернути власнику.

89.Оскільки судом ухвалюється виправдувальний вирок, то процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судової вибухотехнічної експертизи № 133-В від 11.09.2020 в сумі 2615,20 грн і судової експертизи зброї та бойових припасів до неї №737-Б від 02.10.2020 у сумі 980,70 грн, не можуть бути стягнуті з обвинуваченого, у зв`язку з чим їх слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 369 371, 373 375, ч. 15 ст. 615 КПК, суд

ухвалив:

1. ОСОБА_5 визнатиневинуватим упред`явленому йомуобвинуваченні зач.1ст.263КК тавиправдати йогона підставіп.1ч.1ст.373КПК,у зв`язкуз тим,що недоведено,що вчиненокримінальне правопорушення,в якомувін обвинувачується.

2.Поновити ОСОБА_5 в правах, обмежених під час кримінального провадження.

3.З набранням вироком законної сили скасувати ОСОБА_5 запобіжний захід у виді застави в розмірі 168160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень. Заставу у розмірі 168160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень, сплачену згідно квитанції АТ КБ «ПриватБанк» № 0 0 1816877042 1 від 27.08.2020, повернути заставодавцю, а саме ОСОБА_19 .

4.З набранням вироком законної сили скасувати накладений на підставі ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12.08.2020 арешт, та:

вилучені під час проведення санкціонованого обшуку 11.08.2020 в період часу з 10:35 по 12:33 годину з транспортного засобу марки «RANGE ROVER» державний номерний знак НОМЕР_2 наступні речі, а саме: предмет схожий на пістолет «STALKER 2914-UK Cal.9 mm P.A.K. made by ATAK arms» з маркуванням «М 19 000066» чорного кольору з магазином, патрони у кількості 11 штук золотистого кольору з маркуванням «GGG 223 REM», два корпуси гранат РГД-5 з маркуванням «трикутник-98-77Т» та «трикутник-137-74Т», два запала УЗРПН з маркуванням «48-77 УЗРГМ 349-2» та «182-32 УЗРГМ-2 583» передати Ізмаїльському РВП ГУНП в Одеській області;

мобільний телефон марки «IPhone 6» імеі: НОМЕР_4 бежевого кольору, повернути ОСОБА_5 .

5.Процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судової вибухотехнічної експертизи №133-В від 11.09.2020 в сумі 2615,20 грн і судової експертизи зброї та бойових припасів до неї №737-Б від 02.10.2020 у сумі 980,70 грн віднести на рахунок держави.

6.Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

7.Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

8.Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.

9.Під час судового провадження судом застосовувалися Правила організації ефективного кримінального судочинства, які введені в дію рішенням Ради суддів України № 14 від 28.02.2020, з якими можна ознайомитись на сайті Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області за посиланням: https://iz.od.court.gov.ua/sud1510/, у розділі «Громадянам», вкладка «Проект «Суд, громадяни, суспільство, держава: співпраця заради змін», а також у секретаря судового засідання.

СУДДЯ

Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1

Дата ухвалення рішення23.05.2023
Оприлюднено24.05.2023
Номер документу111017763
СудочинствоКримінальне

Судовий реєстр по справі —946/7287/20

Ухвала від 04.04.2024

Кримінальне

Одеський апеляційний суд

Артеменко І. А.

Ухвала від 04.04.2024

Кримінальне

Одеський апеляційний суд

Артеменко І. А.

Ухвала від 03.07.2023

Кримінальне

Одеський апеляційний суд

Артеменко І. А.

Ухвала від 03.07.2023

Кримінальне

Одеський апеляційний суд

Артеменко І. А.

Ухвала від 23.05.2023

Кримінальне

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Яковенко І. І.

Вирок від 23.05.2023

Кримінальне

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Яковенко І. І.

Ухвала від 18.05.2023

Кримінальне

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Бурнусус О. О.

Ухвала від 18.05.2023

Кримінальне

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Бурнусус О. О.

Ухвала від 05.03.2021

Кримінальне

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Яковенко І. І.

Ухвала від 17.11.2020

Кримінальне

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Яковенко І. І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні