Справа 688/1800/22
№ 2/688/57/23
Рішення
Іменем України
15 травня 2023 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області
у складі: головуючої судді Цідик А.Ю.,
за участю: секретаря судового засідання Чернецької І.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
представника відповідача ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань у м. Шепетівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , Судилківської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,
встановив:
1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_8 . Він опікувався матір`ю до її смерті, здійснював її поховання та робив поминальний обід.
Після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме: земельну ділянку загальною площею 1,6749 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6825582300:04:012:0212 яка розташована на території Городищенської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області та будинок АДРЕСА_1 .
У визначений законом шестимісячний строк після смерті матері позивач звернувся до державної нотаріальної контори із заявою про прийнятття спадщини та оформив спадкові права на 1/5 частину земельної ділянки загальною площею 1,6749 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за кадастровим номером 6825582300:04:012:0212, що розташована на території Городищенської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, яка належала його матері на підставі Державного акта про право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №019873, виданого Шепетівською райдержадміністрацією Хмельницької області 27.03.2008 року.
На будинок АДРЕСА_1 спадкові права ним не були оформлені, оскільки відсутній правовстановлюючий документ, який би підтверджував право власності на спадкове майно його матері, про що йому 31.05.2022 року завідувачем Другої Шепетівської державної нотаріальної контори видано довідку - відмову за №110/01-16. З останньої вбачається, що видати свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на житловий будинок за АДРЕСА_1 неможливо, оскільки відсутній правовстановлюючий документ, який би підтверджував право власності померлої на вищезгаданий будинок.
На місці спірного будинку за вищезгаданою адресою був старий будинок, який купувався його батьком ОСОБА_9 , що підтверджується копією книги запису нотаріальних дій Судилківської сільської ради та копією договору-купівлі-продажу будинку від 4.03.1974 року та з яким з 2.09.1974 року його мати - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживала у зареєстрованому шлюбі до його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 . В будинку були зареєстровані крім батьків, позивач та його рідний брат - ОСОБА_7 , які народились у шлюбі батьків.
У серпні 1980 року його мати одружилася з ОСОБА_11 , у шлюбі народилося ще троє дітей - ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_6 . На момент смерті матері за вищезгаданою адресою були зареєстровані: ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 .
Його мати, після смерті батька, почала добудовувати старий будинок, здійснила перепланування, добудувала на подвір`ї господарські будівлі, мала намір оформити свої права на будинок, однак свідоцтва про право власності на будинок за життя не отримала. Оформлення права власності на будинок за матір`ю підтверджується рішенням Шепетівського райвиконкому від 20.10.1988 року за №143 «Про оформлення права власності на жилі будинки» Городищенської сільської ради народних депутатів Шепетівського району, з витягу якого вбачається, що виконком постановив оформити право власності і видати свідоцтва в селах Городище, Красносілка, Пашуки: а) громадянам на правах особистої власності (списки додаються) згідно додатку за № 416: ОСОБА_8 , АДРЕСА_1 .
Вищезгадане свідоцтво про право особистої власності на будинок на ім`я ОСОБА_8 , остання за життя не отримувала, правовстановлюючий документ відсутній.
Із довідки комунального підприємства «Шепетівське районне бюро технічної інвентаризації» від 28.06.2022 року за № 174 вбачається, що власником будинку АДРЕСА_1 була ОСОБА_8 , але свідоцтво про право власності не видавалось і не реєструвалось.
Згідно технічного паспорта, який виданий на ім`я ОСОБА_11 , вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 розташовані: житловий будинок площею 75,8 м. кв., прибудова, площею 28.3 м. кв., сарай, площею 26, 2 кв. м., погріб, площею 15,4 м. кв., літня кухня, площею 25,3 м.кв.
ОСОБА_11 , не оформивши свої права на частку будинку після смерті дружини, на яку було зареєстровано особисте право власності на будинок, помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , і позивач також допомагав коштами, власними силами, у здійсненні обряду поховання останнього.
ОСОБА_3 , після смерті батька, звернувся за оформленням спадкових прав після смерті останнього, однак відповіддю-відмовою завідувачем Другої Шепетівської державної нотаріальної контори від 23.05.2022 року № 106/01 -16 письмово роз`яснено, що неможливо видати свідоцтво після смерті ОСОБА_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 на 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_1 у зв`язку з тим, що відсутній правовстановлюючий документ, який би підтверджував право ОСОБА_11 на 1/2 частину у вищезгаданому будинку.
Позивач є спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері - ОСОБА_8 , на момент смерті останньої був зареєстрований у будинку АДРЕСА_1 , фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва на право на спадщину за законом, оформив частину останньої, проте йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, оскільки мати - спадкодавець ОСОБА_8 не отримала свідоцтва про право власності на останній, останнє в оригіналі не збереглося, тому, вважає, що є всі підстави для задоволення позовних вимог та визнання за ним права власності в порядку спадкування на 1/5 частину житлового будинку із будівлями і спорудами, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та який належав моїй матері ОСОБА_8 .
Просив визнати за ним у порядку спадкування за законом право власності на 1/5 частину будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що складається із: житлового будинку загальною площею 75,8 кв. м., прибудовою до нього площею 28,3 м. кв., сараю, площею 26, 2 кв. м., погребу площею 15,4 м. кв., літньою кухнею площею 25,3 м.кв., який належав ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Шепетівка Хмельницької області.
Позивач та його представник у судовому засіданні позов підтримали з підстав, викладених у ньому. Позивач суду пояснив, що його батько придбав будинок, після його смерті мати знесла його та побудувала новий. При цьому, була використана деяка частина будівельних матеріалів, зокрема дерев`яні стіни. Яка саме частина старої будівлі трансформувалася у новий будинок повідомити не може, доводити суду це не буде, не буде клопотати про проведення відповідної будівельно-технічної експертизи. Вважає, що будинок належав на праві особистої власності його матері, а тому, з врахуванням отримання 1/5 частки на її земельну ділянку, має право на 1/5 частину спірного будинковолодіння.
Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_5 у судовому засіданні позов визнали частково, не заперечували проти визнання за позивачем права власності на спірне будинковолодіння у розмірі 1/10 частки. Підтримали свій відзив на позов, в якому зазначили таке.
Позивач є неповнорідним братом відповідача, оскільки у них спільна мати і різні батьки. Їх мати ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , дівоче прізвище ОСОБА_13 , будучи неповнолітньою перебувала у фактичних шлюбних відносинах з батьком позивача ОСОБА_9 . Від цих фактичних шлюбних відносин ІНФОРМАЦІЯ_7 народився позивач.
Оскільки за радянським законодавством шлюбний вік встановлювався в 17 років для жінок, ОСОБА_14 могла укласти шлюб не раніше ніж 03.08.1074 р., а укласти договір купівлі-продажу будинку вона не могла, бо не набула повної дієздатності.
Наскільки позивачу відомо зі спогадів рідних, його бабуся по лінії матері 04.03.1974 р. фактично купила будинок для дочки, але договір купівлі-продажу будинку укладено не з ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , а ОСОБА_9 та ОСОБА_15 .
В подальшому 02.09.1974 р., тобто після досягнення ОСОБА_14 17 років було укладено шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_16 , а ІНФОРМАЦІЯ_7 , тобто через сім місяців після укладення договору купівлі-продажу будинку і через один місяць після укладення шлюбу народився позивач.
Вважає, що вказані обставини свідчать про те, що будинок фактично був придбаний за кошти бабусі по лінії матері і формально вважався спільним майном подружжя ОСОБА_17 та ОСОБА_9 . ІНФОРМАЦІЯ_8 у них народився син ОСОБА_7 .
Згідно договору купівлі-продажу від 04.03.1974 р. будинок був одноповерховий, дерев`яний, критий соломою, з часом руйнувався і прийшов у непридатність для проживання.
ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_9 помер.
Після смерті ОСОБА_9 - ОСОБА_17 вступила у фактичні шлюбні відносини з ОСОБА_11 , шлюб з яким було зареєстровано 12.08.1980 р. і ІНФОРМАЦІЯ_10 у них народилася дочка ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_11 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_12 - ОСОБА_6 .
Оскільки будинок, придбаний у 1974 році, станом на 1980 рік не був придатний для проживання і мати створила нову сім`ю та очікувала народження дитини, то подружжя ОСОБА_11 після реєстрації шлюбу 12.08.1980 р. і по 1982 р. включно на земельній ділянці, на якій був розташований будинок, придбаний 04.03.1974 р. на ім`я ОСОБА_9 , розпочали будівництво нового будинку. Навколо зовнішнього периметра старого будинку загальною площею 47 кв. м. було закладено камінний фундамент, після закладення якого площа забудови по зовнішніх обмірах стала становити 75.8 кв.м. На камінному фундаменті спорудили зовнішні стіни; зняли солом`яну покрівлю, знесли дах і розібрали зовнішні і внутрішні стіни старого будинку; спорудили внутрішньо будинкові перегородки між приміщеннями кімнат, кухні, коридору; звели дах по периметру основної частини будинку і накрили покрівлю азбоцеметиними листами; здійснили прибудову до основної частини будинку, площею 28.3 кв.м. Загальна площа забудови по зовнішньому периметру стала становити 104.1 кв.м. Загальна площа внутрішніх приміщень будинку стала становити 83.6 кв.м. В подальшому було збудовано господарські будівлі: погріб, сарай, літню кухню.
Вище зазначені дані наведено на підставі технічного паспорта на будинок, виготовленого КП «Шепетівське районне БТІ» станом на 23.02.2022 р. Крім того, обставини будівництва будинку після 1980 року підтверджують свідки.
Той факт, що на місці будинку АДРЕСА_1 був старий будинок, який купував батько позивача ОСОБА_9 , не заперечується самим позивачем, який зазначив про це у позовній заяві, тобто позивач фактично погоджується з тим, що будинку, який у свій час купив його батько не існує, а існує будинок, споруджений після 1979 року його матір`ю.
Згідно письмових доказів слідує, що вищезазначений будинок було збудовано в 1982 р. під час перебування ОСОБА_8 в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_11 .
Рішення Шепетівського райвиконкому від 20.10.1988 р. № 143 про оформлення права особистої власності ОСОБА_8 на будинок також було прийнято під час перебування ОСОБА_8 у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_11 , тобто є спільною сумісною власністю подружжя.
Станом на 1988 р. не було передбачено правової реєстрації права власності на житлові будинки в сільській місцевості. Після 19.01.1996 р. можна було здійснити правову реєстрацію права власності на житловий будинок в сільській місцевості, подавши в бюро технічної інвентаризації технічний паспорт на жилий будинок, виписку з погосподарської книги, рішення з сільської ради про оформлення права власності і свідоцтво про право власності.
Лагоржевські за життя не виготовили технічного паспорта на будинок, не отримали свідоцтва про право власності на житловий будинок, не отримали витягу з погосподарської книги про те, коли було збудовано будинок, тип двору та членів двору, відтак правова реєстрація права власності на спірний будинок не була здійснена.
У їх матері було 5 дітей, під час будівництва вона не працювала, а здійснювала догляд за малолітніми дітьми, не мала жодних доходів, всіх її дітей фактично утримував її чоловік ОСОБА_11 , а отже вона не могла самостійно добудовувати старий будинок та господарські будівлі, здійснювати перепланування.
З огляду на те, що право власності на спірний житловий будинок було набуто подружжям ОСОБА_11 за час шлюбу, а не особисто ОСОБА_8 до шлюбу з ОСОБА_11 , то це майно не може розглядатися як особисте майно ОСОБА_8 .
Виходячи з принципу права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , а саме на дату смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , частки подружжя у праві спільної сумісної власності подружжя були рівними і становили по .
Після смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина на 1/2 частину у праві спільної сумісної власності подружжя на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Згідно спадкової справи № 6/2020, яка була відкрита після смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину за законом відповідно до положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України прийняли 5 спадкоємців: її чоловік ОСОБА_11 , сини: ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 . Відтак кожний з них набув право на спадкування по 1/5 частці у спадщині.
Спадщина на яку, у вказаній частці мають право спадкувати вище вказані спадкоємці складається із 1/2 частки у праві спільної сумісної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Друга половина житлового будинку АДРЕСА_1 залишилась у власності ОСОБА_11 як другого з подружжя.
Крім того, у судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 вказав, що після смерті батьків він особисто здійснив ряд будівельно-ремонтних робіт (встановив металопластикові вікна, замінив штукатурку тощо) та мав намір проживати там зі своєю дружиною, однак позивач заперечив проти їх проживання у будинку.
З врахуванням наведеного, позов визнають частково, не заперечують проти визнання за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 1/10 (1/2 : 5) частку у праві власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . В задоволенні решти позовних вимог просили відмовити.
Відповідач ОСОБА_6 позов визнав, пояснив, що вважає, що частки всіх дітей ОСОБА_19 повинні бути рівними, так хотіли би батьки. Ствердив, що замість старої хати батьки побудували нову, площа якої вдвічі збільшилася.
Відповідач ОСОБА_4 позов визнала частково, не заперечувала проти визнання за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 право власності на 1/10 частку у праві власності на спірний будинок. Суду пояснила, що у нотаріуса відмовилася від спадщини після смерті батьків, однак вважала, що спірний будинок у спадкове майно не входить. Зазначила, що у нотаріуса підписувала лише одну заяву про відмову від спадщини та не бачила, щоб у заяві містилося про усю спадщину. Ствердила, що на момент смерті матері з нею проживав ОСОБА_7 та батько ОСОБА_11 .
Відповідач ОСОБА_7 у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.
Представник Судилківської сільськоїради у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, звернувся до суду із заявою про розгляд справи у його відсутність.
2.Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 03.08.2022 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 23.09.2022 року. Крім того, задоволено клопотання позивача та витребувано з Другої Шепетівської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи № 6/2020, заведену після смерті ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 та належним чином завірену копію спадкової справи № 7/2020, заведену після смерті ОСОБА_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_13 . Вказані спадкові справи в належно засвідчених копіях надійшли до суду 17.08.2022 та містяться в матеріалах справи. 25.08.2022 до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , Судилківської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно, який ухвалою суду від 23.09.2022 прийнятий до спільного розгляду та об`єднаний з первісним позовом, підготовче судове засідання відкладено на 18.10.2022. Ухвалою суду від 18.10.2022 закрито підготовче судове засідання та справу призначено до розгляду по суті на 17.11.2022. За клопотанням позивача судове засідання відкладено на 19.12.2022. Ухвалою суду від 19.12.2022 за заявою позивача ОСОБА_3 позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , Судилківської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно залишена без розгляду, судове засідання відкладено на 19.01.2023. Ухвалою суду від 19.01.2023 судове засідання відкладено на 03.02.2023. Ухвалою суду від 03.02.2023 у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_5 про повернення до стадії підготовчого засідання після його закриття відмовлено, продовжено ОСОБА_3 строк для подання відзиву на позов строком на 15 днів, судове засідання відкладено на 27.02.2023 року. 22.02.2023 надійшов відзив ОСОБА_3 . Зак клопотання відповідача ОСОБА_3 судове засідання відкладено на 15.03.2023, яке в подальшому відкладено на 19.04.2023, для виклику свідків за клопотанням відповідача ОСОБА_3 . За клопотанням представника відповідача ОСОБА_5 судове засідання відкладено на 15.05.2023 для витребування інвентарної справи на спірне будинковолодіння.
3.Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що відповідно до договору-купівлі-продажу будинку від 4.03.1974 року ОСОБА_9 придбав одноповерховий, дерев`яний, критий соломою будинок по АДРЕСА_1 , загальною площею 47 кв.м.
02.09.1974 року ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 зареєстрували шлюб.
ІНФОРМАЦІЯ_7 у них народився син ОСОБА_1 (позивач), а ІНФОРМАЦІЯ_14 народився ОСОБА_7 .
В будинку проживали та були зареєстровані подружжя ОСОБА_20 та їх діти ОСОБА_1 , ОСОБА_7 .
Оскільки радянське законодавство КпШС не передбачало поняття «фактичних шлюбних відносин», спірний будинок належав на праві особистої власності ОСОБА_9 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 помер. Після його смерті спадщину за законом прийняли шляхом фактичного вступу в управління спадковим майном (спірним будинком) його дружина ОСОБА_17 та двоє дітей ОСОБА_1 , ОСОБА_7 ( в силу того, що були неповнолітніми), в рівних частинах по 1/3. Свідоцтва про право на спадщину не отримували.
12.08.1980 ОСОБА_17 зареєструвала шлюб з ОСОБА_11 та змінила прізвище на ОСОБА_21 .
ІНФОРМАЦІЯ_10 у них народилася дочка ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_11 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_12 - ОСОБА_6 .
Всього у ОСОБА_19 було 5 дітей, двоє від першого шлюбу та троє від другого шлюбу.
Згідно з технічним паспортом на будинок, виготовленого КП «Шепетівське районне БТІ» станом на 23.02.2022 р. на замовлення ОСОБА_3 , будинок по АДРЕСА_1 має загальну площу 75.8 кв.м, прибудову площею 28.3 кв.м, господарські будівлі: сарай площею 26,2 м2, погріб площею 15,4 м2, літню кухню площею 25,3 м2. Рік будівництва 1982 рік.
Будь-яких даних про дозвіл на знесення старого будинку та дозвіл на будівництво (реконструкцію) нового будинку, матеріали справи не місять. Отже, під час шлюбу ОСОБА_21 фактично здійснили будівництво нового об`єкту без дозвільних документів.
Проте рішенням Шепетівського райвиконкому від 20.10.1988 року за №143 «Про оформлення права власності на жилі будинки» Городищенської сільської ради народних депутатів Шепетівського району, з витягу якого вбачається, що виконком постановив оформити право власності і видати свідоцтва в селах Городище, Красносілка, Пашуки: а) громадянам на правах особистої власності (списки додаються) згідно додатку за № 416: ОСОБА_8 , АДРЕСА_1 .
Вказаним рішенням органи місцевої влади фактично узаконили будівництво нового об`єкту та дозволили оформити право власності на нього.
За життя ОСОБА_8 не отримала правовстановлюючого документа на новостворений об`єкт свідоцтва про право власності на будинковолодіння по АДРЕСА_1 .
Оскільки старий будинок, який придбавав ОСОБА_9 в 1974 році припинив своє існування, його спадкування є неможливим.
З огляду на те, що право власності на спірне будинковолодіння було набуто подружжям ОСОБА_11 за час шлюбу, а не особисто ОСОБА_8 до шлюбу з ОСОБА_11 , то це майно не може розглядатися як особисте майно ОСОБА_8 , а є спільним майном подружжя ОСОБА_11 .
Виходячи з принципу права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , а саме на дату смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , частки подружжя у праві спільної сумісної власності подружжя були рівними і становили по .
Після смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина на 1/2 частину у праві спільної сумісної власності подружжя на будинковолодіння АДРЕСА_1 .
Згідно спадкової справи № 6/2020, яка була відкрита після смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину за законом прийняли її сини: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 . Вони отримали свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.02.2020 на 1/5 частку в спадщині на земельну ділянку, яка належала ОСОБА_8 на підставі Державного акта про право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №019873, виданого Шепетівською райдержадміністрацією Хмельницької області 27.03.2008 року.
Її чоловік ОСОБА_11 та син ОСОБА_7 прийняли спадщину за законом відповідно до положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживали разом з ОСОБА_8 по АДРЕСА_1 . Вказані обставини визнали у свої заяві до нотаріуса від 21.01.2020 спадкоємці ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 . Також вказану обставину визнала ОСОБА_4 під час судового розгляду.
ОСОБА_4 згідно поданих заяв нотаріусу від 22.01.2020 відмовилася від усієї спадщини після смерті своїх батьків ОСОБА_11 , а тому згідно з ч. 2 ст. 1275 ЦК України її частка у спадщині перейшла до інших спадкоємців першої черги і розподіляється між ними порівну.
Відтак ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 набули право на спадкування по 1/5 частці у спадщині після смерті ОСОБА_8 .
Спадщина на яку, у вказаній частці мають право спадкувати вище вказані спадкоємці після смерті ОСОБА_8 складається із 1/2 частки у праві спільної сумісної власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 .
частина будинковолодіння АДРЕСА_1 залишилась у власності ОСОБА_11 як того з подружжя, який його пережив.
Згідно спадкової справи № 7/2020, яка була відкрита після смерті ОСОБА_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадщину за законом прийняли 2 спадкоємця: сини ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , які 06.02.2020 отримали свідоцтва про право на спадщину за законом на частку у спадщині, яка складається з 1/5 частки в праві спільної власності на земельну ділянку, яку успадкував ОСОБА_11 після смерті дружини ОСОБА_8 .
На будинковолодіння АДРЕСА_1 відсутній правовстановлюючий документ. 31.05.2022 року завідувачем Другої Шепетівської державної нотаріальної контори відмовлено позивачу видати свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на житловий будинок за АДРЕСА_1 , оскільки відсутній правовстановлюючий документ, який би підтверджував право власності на вказане майно.
Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами: копіями свідоцтв про народження, про шлюб, про смерть, копіями спадкових справ №6/2020, №7/2020, копіями договору-купівлі-продажу будинку від 4.03.1974 року, рішення Шепетівського райвиконкому від 20.10.1988 року за №143, технічного паспорта на будинковолодіння АДРЕСА_1 , довідкою Другої Шепетівської державної нотаріальної контори за №110/01-16 та іншими матеріалами справи.
4.Норми права, які застосував суд.
Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно зі статтею 368 ЦК України спільною сумісною власністю є не лише майно, набуте подружжям за час шлюбу, якщо інше не встановлено договором або законом, а й майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі. Подібні за змістом положення передбачав й ЦК УРСР.
Відповідно ст.ст. 1217, 1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частка управі спільноїсумісної власностіспадкується назагальних підставах(ч.1ст.1226ЦК України).
За відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття всіма спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують спадкоємці відповідної черги.
Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергового. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки, що передбачено ч.1 ст. 1258 та ст. 1261 ЦК України.
Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними (ч. 1 ст. 1267 ЦК України).
Згідно зч.3ст.1268ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
За змістом ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1273 ЦК України).
Якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну (ч. 2 ст. 1275 ЦК України).
5.Оцінка суду.
Заслухавши пояснення позивача, його представника, відповідача ОСОБА_3 , його представника, відповідачів ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судом, з метою оформлення спадщини на спірне будинковолодіння, позивач, як спадкоємець першої черги за законом після смерті матері ОСОБА_8 , звернувся до Другої Шепетівської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на вказаний об`єкт спадкового майна.
Завідувачем Другої Шепетівської державної нотаріальної контори позивачу відмовлено видати свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на житловий будинок за АДРЕСА_1 , оскільки відсутній правовстановлюючий документ.
Позивач, як спадкоємець за законом після смерті матері позбавлений можливості оформити спадщину на частину спадкового майна (будинковолодіння) через відсутність правовстановлюючого документа, а тому його право підлягає захисту в судовому порядку.
Вирішуючи спір між спадкоємцями ОСОБА_8 , суд враховує доведений обсяг спадкового майна після смерті останньої.
Так, як слідує з матеріалів справи та підтверджується поясненнями учасників справи та допитаних свідків у судовому засіданні, на даний час не існує будинку, придбаного батьком позивача у 1974 році.
На місці старого будинку побудований новий об`єкт будинковолодіння по АДРЕСА_1 , що складається з: будинку «А-1», загальною площею 75,8 м2, з прибудовою площею 28,3 м2, сараю площею 26,2 м2, погребу площею 15,4 м2, літньої кухні площею 25,3 м2 .
Цей новостворений об`єкт нерухомого майна належав подружжю ОСОБА_11 на праві спільної сумісної власності, оскільки був побудований ними під час зареєстрованого шлюбу.
Частки подружжя ОСОБА_11 у праві спільної сумісної власності на це будинковолодіння є рівними, по .
Оскільки позивач є сином ОСОБА_8 , і не є сином ОСОБА_11 , він спадкує лише частку матері. Враховуючи коло спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_8 : її чоловік ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , частки яких у спадщині є рівними, позивач має право на 1/10 частку спірного будинковолодіння (1/2:5).
Враховуючи те, що частина будинковолодіння по АДРЕСА_1 належала ОСОБА_8 на праві спільної сумісної власності та увійшла до складу спадщини, за життя останньою не була належним чином оформлена, що позбавляє позивача можливості оформити спадщину у нотаріуса, суд дійшов висновку, що за позивачем слід визнати право власності на вказане майно в порядку спадкування за законом в розмірі 1/10 частки будинковолодіння.
Позивач не довів суду належними і допустимими доказами, що на даний час зберігся та існує будинок (або його частина), який придбав його батько та відповідно ним була успадкована 1/3 його частина. В матеріалах справи міститься достатня кількість доказів того, що старий будинок знесений. Немає належних доказів про те, що було проведено лише реконструкцію чи перепланування будинку і яка частина (конструктивні елементи) старої будівлі увійшли до нового будинковолодіння, щоб перерозподілити частки.
Оскільки відповідачі ОСОБА_4 та Судилківська сільська рада спадщину після смерті ОСОБА_8 не приймали, вони є неналежними відповідачами у справі, а тому у задоволенні позову до них слід відмовити.
6.Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позовні вимоги задоволені на 50%, а тому з відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на користь позивача підлягає стягненню судові витрати, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме: судовий збір у сумі 165,40 грн з кожного.
Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, ст.ст. 328, 1216, 1218 ЦК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , Судилківської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на 1/10 частку будинковолодіння по АДРЕСА_1 , що складається з: будинку «А-1», загальною площею 75,8 м2, з прибудовою площею 28,3 м2, сараю площею 26,2 м2, погребу площею 15,4 м2, літньої кухні площею 25,3 м2, що належало на праві спільної сумісної власності ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 165,40 грн з кожного.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 19 травня 2023 року.
Суддя Алла ЦІДИК
Суд | Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 15.05.2023 |
Оприлюднено | 24.05.2023 |
Номер документу | 111019607 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: визнання права власності |
Цивільне
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області
Цідик А. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні