Ухвала

від 03.05.2023 по справі 553/500/14-ц

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/500/14-ц

Провадження № 2/553/1/2023

У Х В А Л А

Іменем України

03.05.2023м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

Головуючої судді Крючко Н.І.,

при секретарі Компанієць А.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом Полтавської окружної прокуратури (Полтавської місцевоїпрокуратури,) вінтересах державив особіоргану,уповноваженого здійснюватифункції державив сферіземельних відносин-Полтавської міськоїради, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,третя особа,яка не заявляєсамостійних вимогщодо спору: Головнеуправління Держгеокадаструу Полтавськійобласті про поверненнясамовільно зайнятоїземельної ділянкита відшкодуванняшкоди,заподіяної самовільнимзайняттям земельноїділянки,-

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2014 року позивач Перший заступник прокурора м. Полтави в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави в сфері земельних відносин - Полтавської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та відшкодування шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки.

05 грудня 2014 року скасовано заочне рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 20.05.2014 року та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 09 листопада 2017 року вказану цивільну справу прийнято до провадження суддею Крючко Н.І., в зв`язку з відстороненням судді ОСОБА_3 від здійснення правосуддя.

Згідно ухвали суду від 12 лютого 2018 року у даній справі відкрито загальне позовне провадження зі стадії проведення підготовчого судового засідання.

Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 15 березня 2018 року , в порядку ч.3 ст. 189 ЦПК України продовжено строки підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 10 травня 2018 року провадження у справі зупинено, на час перебування у довготривалому відрядженні ОСОБА_1 ..

Згідно ухвали суду від 29 травня 2018 року, поновлено провадження у справі, призначено судове засідання у підготовчому провадженні.

Згідно ухвали суду від 22 січня 2018 року провадження у справі поновлено.

В судовому засіданні 19 лютого 2019 року замінено позивача Прокурора м. Полтави на належну сторону позивача Полтавську місцеву прокуратуру.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 19 лютого 2019 року в задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду - відмовлено за безпідставністю.

Ухвалою суду від 13 березня 2019 року провадження у справі зупинено, донабрання законноїсили рішенням усправі №554/557/16-ц запозовом Автогаражногокооперативу « Енергія», ОСОБА_1 до Полтавської міської ради в особі управління земельних ресурсів та земельного кадастру , третя особа: ТОВ «Науково - виробничий університет «Земресурс» про визнання бездіяльності неправомірною, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди.

Згідно ухвали суду від 09 лютого 2021 року провадження поновлено, призначено справу до підготовчого судового засідання.

Згідно ухвали суду від 11 січня 2022 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_2 ..

В ході підготовчого провадження ухвалою суду від 29 вересня 2022 року - витребувано з Полтавської міської ради інформацію про наявність, як за минулий час так і станом на даний час, заяв щодо оформлення земельної ділянки площею 0,0028 га вартістю 7111,72 грн., розташованої поруч з земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , вказавши Прізвище, ім`я, по батькові заявників, їх адреси реєстрації та проживання, та результати розгляду таких заяв з наданням належним чином завірених копій відповідних правоустановчих або розпорядчих документів з даного питання.

Відповідачем ОСОБА_1 подано ряд клопотань: про залишення позову Полтавської окружної прокуратури (Полтавської місцевоїпрокуратури) вінтересах державив особіоргану,уповноваженого здійснюватифункції державив сферіземельних відносин-Полтавської міськоїради, без розгляду, а саме: в частині вимоги знести гараж за адресою АДРЕСА_2 , оскільки така вимога не може бути заявлена Полтавською міською радою і Полтавським міським головою, а також залишення позову без розгляду в частині позовних вимог стосовно відшкодування шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки у розмірі 226,18 грн., обгрунтовуючи тим заявлення даної вимоги є виключно прерогативою Управління сільського господарства, правонаступника - Держгеокадастру, тому з огляду, що позов пред`явлено особою, яка не має необхідної цивільної дієздатності, відповідач вважає, що позов в цій частині підлягає залишенню без розгляду.

Прокурором надано на адресу суду заяву, в якій прохала авідмовити у задоволенні клопотань відповідача ОСОБА_1 в зв`язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.

Відповідач ОСОБА_1 та співвідповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились, хоча про день та час слухання справи були повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи маються поштові відправлення, які направлялись на адресу останніх рекомендованими листами.

Інші учасники судового процесу будучи повідомленими про день та час слухання справи в судове засідання не з`явились, про причини своєї неявки суд не повідомили, хоча про день та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Суд дослідивши матеріали справи, приходить до обґрунтованого висновку про безпідставність та невмотивованість клопотання відповідача ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду та закриття провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_1 ..

Судом встановлено, що у лютому 2014 року Прокурор м. Полтави звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 щодо порушення останнім інтересів держави, оскільки останнім самовільно використовується земельна ділянка площею 28 кв.м., яка розташована поруч з земельною ділянкою по АДРЕСА_2 .

Стороною позивача у даній справі виступає прокурор в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати функції держави в сфері земельних відносин Полтавської міської ради.

В ході підготовчого провадження у справі судом встановлено дійсного співвласника спірного майна та ухвлаою суду від 11 січня 2022 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача - ОСОБА_2 .

Відповідно до пункту третього частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі):

"Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Таким чином, аналізуючи рішення , ЄСПЛ вбачається, що в своїй рішеннях Європейський Суд уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, Суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

Так, у Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

20 вересня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 924/1237/17 (ЄДРСРУ № 76609979) було досліджено виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді в рамках ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру».

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Таким чином, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

У відповідності до положення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, яка відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Згідно частини третьої статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення абозагрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснюєабоненалежнимчином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Таким чином, аналізуючи вказані норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, вбачається, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

Дану позицію визначено у рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтересидержави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини). Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Таким чином, інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах».

«Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно(аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2018 року у справі №822/238/15, адміністративне провадження №К/9901/53795/18 (ЄДРСРУ № 76701362) та від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Як вказувалось вище у ухвалі суду, стороною позивача у даній справі прокурор в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати функції держави в сфері земельних відносин Полтавської міської ради, що в свою чергу спростовує твердження заявника викладені у заявах про залишення позовну без розгляду, що позов подано особою, а саме Полтавською міською радою, Управлінням сільського господарства - правонаступником Держгеокадастру, яка не має необхідної цивільної процесуальної дієздатності є неспроможними по своїй природі.

Верховним судом у Постанові Верховного Суду від 1 червня 2022 року у справі №260/1815/21(адміністративне провадження № К/9901/48346/21) сформовано правову позицію, в якій вказано, що прокурор,подаючи позов до адміністративного суду в порядку, передбаченомучастиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру», відповідний прокурор повинен мотивувати і довести допустимими та достатніми доказами наявність:

- суб`єктної складової: відсутність жодного суб`єкта владних повноважень, який має законодавчо визначену компетенцію подати відповідний позов, або відмову чи бездіяльність цього суб`єкта щодо звернення з таким позовом (цьому повинно передувати офіційне звернення прокурора до такого суб`єкта з проханням подати позов); у такому випадку суд вирішує питання щодо доцільності залучення такого суб`єкта, зокрема, як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору);

- об`єктивної складової: наявність порушення законних інтересів держави або загрози порушення інтересів держави.

Загроза порушення інтересів держави це ситуація формальної відсутності предмету позову на момент звернення до суду при встановленні судом факту того, що дії або бездіяльність відповідача у справі дають підстави стверджувати про реальну загрозу вчинення порушення у майбутньому, та дозволяє прокурору звертатися з таким превентивним позовом, зокрема, для запобігання вчинення відповідними суб`єктами порушень вимог законодавства.

Таким чином, у даному спорі прокурор виконує субсидіарну роль щодо захисту інтересів держави, де прокурор, у відповідності до делегованих повноважень вирішує обсяг інтересів держави та можливість їх порушення в даному випадку з боку відповідача ОСОБА_1 , співвідповідача ОСОБА_2 , вказаний висновок суду вказує про безпідставність клопотань відповідача ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду з підстав його подання особою, яка не має необхідної цивільної процесуальної дієздатності.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 45,51, 56, 257 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотань відповідача ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду поданих по цивільній справі за позовом Полтавської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави в сфері земельних відносин - Полтавської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та відшкодування шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки відмовити за безпідставністю.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Н. І. Крючко