Постанова

від 22.05.2023 по справі 400/3737/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/3737/22

Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції:

м. Миколаїв;

Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:

24.01.2023 року;

Головуючий в 1 інстанції: Брагар В. С.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Єщенка О.В.

суддів Крусяна А.В.

Яковлєва О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Хмельницькій області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 січня 2023 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРУС ФРУТ» до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Головного управління ДПС в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАРУС ФРУТ» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.06.2022 року №19017 про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРУС ФРУТ» таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризикованості платника податку;

зобов`язання Головне управління ДПС у Миколаївській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАРУС ФРУТ» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки контролюючого органу про відповідність підприємства Критеріям ризиковості платника податку є необґрунтованими та не підтверджені відповідною податковою інформацією щодо здійснення платником господарської діяльності з ознаками ризиковості, ці висновки є не конкретизованими та не підтверджені належними доказами.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 січня 2023 року адміністративний позов задоволено.

Суд визнав протиправним та скасував рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.06.2022 №19017 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРУС ФРУТ» критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язав Головне управління ДПС у Миколаївській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАРУС ФРУТ» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРУС ФРУТ» судові витрати в розмірі 1240,5 грн.

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРУС ФРУТ» судові витрати в розмірі 1240,5 грн.

Проаналізувавши положення пунктів 3, 6, 25 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.12.2019 року №1165, суд першої інстанції виходив з того, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника повинно містити чітку підставу, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості.

З огляду на те, що контролюючим органом у своєму рішенні не наведено конкретної податкової інформації, яка стала йому відома в процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи функції, не підтверджено відповідними доказами провадження платником господарської діяльності в умовах та обставинах, які характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, суд першої інстанції дійшов висновку про не доведення відповідачем обґрунтованості та правомірності свого рішення, що є безумовною підставою для його скасування із зобов`язанням відповідача вчинити певні дії в судовому порядку.

В апеляційній скарзі Головне управління ДПС в Хмельницькій області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати судове рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки положенням статтей 20, 61, 71, 72, 73, 74 Податкового кодексу України та пунктам 2, 5, 6, 7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.12.2019 року №1165 і помилково не враховано, що перевірка контролюючим органом на відповідність критеріям ризиковості платника податків здійснюється при реєстрації кожної податкової накладної/розрахунку коригування, незалежно від факту віднесення платника податків до переліку ризикових, та є передбаченим законом заходом контролю. Разом з цим, визнання контролюючим органом на підставі оцінки податкової поведінки платника податків таким, що відповідає критеріям ризиковості, не впливає на його господарську діяльність, не створює перешкод для цього і не завдає шкоди його діловій репутації.

Посилаючись на правові позиції Верховного Суду, зокрема, у постановах від 20 листопада 2019 року у справі №480/4006/18, від 03 березня 2020 року у справі 3240/3665/19, від 05 серпня 2020 року у справі №520/5692/19, від 21 серпня 2020 року у справі №520/6051/19, від 29 вересня 2020 року у справі №440/1385/19, від 10 липня 2020 року у справі №520/5168/19, апелянт наполягає на тому, що використання контролюючим органом податкової інформації, наявної в інформаційних системах ДФС, або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певний спосіб, зокрема, віднесення позивача до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України та є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань. Безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань, не порушує права та інтереси позивача. Віднесення Комісією контролюючого органу позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є передумовою зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. В подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, і лише ненадання платником податку відповідних письмових пояснень та запитуваних копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування є підставою для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи таке рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом своїх прав. У межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по віднесенню до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Додає, що оспорюване рішення містить чітку підставу, передбачену Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.12.2019 року №1165. При цьому, більш детально інформація, що стала підставою для прийняття рішення про відповідність позивача Критерію ризиковості платника, наводиться у відповідному протоколі засідання Комісії, який, з огляду на характер спірних правовідносин, підлягає дослідженню у цій адміністративній справі.

Судом першої інстанції встановлено та як з`ясовано під час апеляційного розгляду, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАРУС ФРУТ» є платником податку на додану вартість, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Миколаївській області.

Основними видами діяльності Товариства є, у тому числі: 46.31. Оптова торгівля фруктами й овочами.

Комісією з питань зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Хмельницькій області прийнято Рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 01.06.2022 року №19017, яким, відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1165 від 11.12.2019 року, встановлено відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРУС ФРУТ» критеріям ризиковості платника податку, а саме п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку

Підставою для прийняття вказаного рішення зазначено наявну податкову інформацію, яка стала відома у процесі поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Також, апеляційний суд враховує, що відповідно до частин 1, 4 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

У галузі дії принципу офіційності адміністративний суд зобов`язаний дослідити за власною ініціативою важливі для прийняття рішення з правового спору фактичні обставини, залучити їх до провадження та встановити їх правдивість. Таким чином, адміністративний суд поряд з активністю сторін у доведенні їх тверджень бере на себе ініціативу під час розгляду адміністративної справи.

Не використання процесуальних функцій, наведених у вказаних нормах адміністративного процесуального законодавства, нівелює обґрунтованістю тих чи інших висновків суду за результатом вирішення адміністративної справи

Апеляційний суд також враховує, що суттєвим значенням для визначення обґрунтованості рішення відповідача має інформація, безпосередньо досліджена на засіданні Комісії з вирішення питання про відповідність/невідповідність платнику одному із Критеріїв ризиковості.

Тому, з метою повного і всебічного розгляду адміністративної справи, апеляційний суд вважає за можливе прийняти подані апелянтом матеріали (докази) та надати цим матеріалам (доказам) правової оцінки.

Так, згідно Витягу з протоколу засідання Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.06.2022 року №55, Комісією встановлено, що ТОВ «Тарус Фрут» перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Миколаївській області, основним видом діяльності якого є оптова торгівля фруктами й овочами.

Комісією також встановлено місцезнаходження офісних і складських приміщень платника, кількість працюючих на підприємстві осіб. Комісією досліджено порядок провадження підприємством господарської діяльності, зокрема встановлено здійснення імпортних операцій з Туриччини та Греції, а саме овочів та фруктів (мандарини, огірки, гранати, виноград, апельсин, грейпфрут, лимон). Проаналізовано обсяги постачання товарів, ввезених на митну територію України, за січень, лютий, березень, квітень 2022 року.

Також встановлено відправлення Товариством на реєстрацію податкових накладних на адресу покупців ТОВ «Брокінтерком», ТОВ «Цитрекс-Україна», номенклатура апельсин, виноград, гранати, грейпфрут, огірки, помідори.

Надалі, за висновком Комісії, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАРУС ФРУТ» відповідає критеріям ризиковості платника податку, а саме п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку «у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

Не погоджуючись із рішенням відповідача, посилаючись на необґрунтованість та неправомірність висновків контролюючого органу, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Пунктами 201.1, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

За правилами п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, за приписами п. 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування.

Відповідно до п.п. 4, 5 Порядку від 11.12.2019 року №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Згідно із п. 6 Порядку від 11.12.2019 року №1165 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

У Додатку 1 до Порядку від 11.12.2019 року №1165, зокрема, п. 8 визначено Критерій ризиковості платника податку на додану вартість у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Одночасно слід враховувати, що за визначенням, наведеним у п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 61.2 ст. 61, п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статі 39 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм показав, що контролюючий орган під час прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної має перевірити її дані, у тому числі, відповідно до критеріїв оцінки ступеня ризиків платника податку із обґрунтуванням показника за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

За результатом перевірки уповноважений орган приймає рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову у проведенні такої реєстрації, віднесення платника до одного із Критеріїв ризиковості.

Водночас, відмова у виключенні платника з Критерію ризикових може мати місце лише у тому разі, якщо встановлені під час перевірки податкової накладної ризики не спростовані платником документальним підтвердженням її вартісних та кількісних показників.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Натомість, здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Під час вирішення спору по суті, судом першої інстанції вірно враховано, що рішення відповідача не містить мотивів його прийняття, у тому числі посилання на конкретну податкову інформацію, яка свідчить про ризиковість платника податків. Відповідного обґрунтування не містить і рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, оформлене протоколом засідання Комісії.

Доводи апелянта про те, що наявна податкова інформація свідчить про виявлення ймовірно фіктивного правочину, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цим правочином, та здійснення платником придбання ТМЦ в значній кількості та за відсутності достатніх трудових ресурсів і складських приміщень, не знаходять свого підтвердження. Наведених апелянтом доводів висновки засідання Комісії не містять.

Тобто, як свідчать обставини справи, оспорюване рішення прийнято, виходячи з факту аналізу податкової інформації стосовно платника. Водночас, ні зі змісту витягу із протоколу Комісії, ні зі змісту оспорюваного рішення не встановлено конкретні висновки, що підтверджують ризиковість платника.

Також, право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Право на звернення до суду також прямо передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку №1165), а саме: "Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку".

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16 грудня 2020 року по справі №340/474/20, від 5 січня 2021 року по справі № 640/10988/20 та від 05 січня 2021 року по справі №640/11321/20, від 20 січня 2022 року по справі 3160/2840/20.

Водночас, доводи апелянта про те, що прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень зі збирання та формування податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків, не враховують тієї обставини, що оспорюване рішення прийнято після набрання чинності Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, яким прямо передбачено можливість судового оскарження таких рішень.

Виходячи з наведеного, не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах правові позиції, на які посилається апелянта в своїй апеляційній скарзі, зокрема, правові позиції Верховного Суду у постановах від 20 листопада 2019 року у справі №480/4006/18, від 03 березня 2020 року у справі 3240/3665/19, від 05 серпня 2020 року у справі №520/5692/19, від 21 серпня 2020 року у справі №520/6051/19, від 29 вересня 2020 року у справі №440/1385/19, від 10 липня 2020 року у справі №520/5168/19

Враховуючи, що висновки в оспорюваному рішенні не містять належних обґрунтувань віднесення платника до переліку ризикових, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції з урахуванням правильної оцінки обставин справи та застосуванням норм матеріального права дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову, скасування рішення суб`єкта владних повноважень із зобов`язанням відповідача вчинити відповідні дії в судовому порядку.

З огляду на те, що судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції відповідають дійсним обставинам справи, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до ст. 316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Хмельницькій області залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 січня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: А.В. Крусян

О.В. Яковлєв