Ухвала

від 22.05.2023 по справі 910/2592/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 травня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/2592/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Картере В.І.

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Асвіо-Банк"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 (колегія суддів у складі: Сотніков С.В. - головуючий, Отрюх Б.В., Остапенко О.М.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2022 (суддя Чеберяк П.П.) в частині відмови у задоволенні вимог Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

у справі №910/2592/19

за заявою Акціонерного товариства "Асвіо-Банк"

до Товарної біржі "Українська міжрегіональна спеціалізована",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Бліц-Інформ",

про визнання недійсним рішення та зобов`язання допустити до участі в аукціоні, визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна частинами,

за заявою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

до 1) Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ"; 2) арбітражного керуючого Куліченка М.В., 3) Товарної біржі "Українська міжрегіональна спеціалізована", 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Палп Мілл Прінт"

про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута,

за заявою компанії з обмеженою відповідальністю "ЮПіЕм Сейлз Ої" (UPM Sales Oy, Республіка Фінляндія)

до 1) Товарної біржі "Українська міжрегіональна спеціалізована", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Палп Мілл Прінт", 3) Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ", 4) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мурської Н.В., 5) арбітражного керуючого Куліченка М.В., 6) Приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А., 7) Державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ямпільської міської ради Вінницької області Костаревича А.В.

про визнання результатів другого повторного аукціону та договорів купівлі-продажу недійсними, визнання недійсними свідоцтва про право власності, скасування записів про проведення державної реєстрації права власності, застосування наслідків недійсності правочинів, зобов`язання ліквідатора банкрута вжити заходів з відновлення права власності боржника на майно та повернення його до складу ліквідаційної маси у процедурі банкрутства,

в межах справи № 910/2592/19

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрофрут"

до Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Асвіо-Банк" 01.05.2023 подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2022 в частині відмови у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" у справі № 910/2592/19.

Здійснивши перевірку касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст. 290 ГПК України, що є підставою для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України до скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Згідно з частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2019 встановлений у розмірі 1921,00 грн.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2020 встановлений у розмірі 2102,00 грн.

Відповідно до підпунктів 2, 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру до господарського суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Акціонерне товариство "Асвіо-Банк" оскаржує судові рішення першої та апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні вимог Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута та прийняти нове рішення в цій частині, яким задовольнити вимоги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в повному обсязі.

Отже, скаржник повинен був надати суду докази сплати судового збору за подання касаційної скарги на оскаржувані судові рішення до Верховного Суду у розмірі 16092,00 грн (8046 х 200%).

Однак Акціонерне товариство "Асвіо-Банк" до касаційної скарги не додало докази, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Крім того, відповідно до положень ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Згідно з вимогами п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Зокрема, у разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

При цьому заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України скасування судових рішень через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Отже, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати про неправильне застосування конкретних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування, яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, а також зазначити виключний (виключні) випадок (випадки), передбачений (передбачені) п.п. 1 - 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України щодо підстави (підстав), на якій (яких) подано касаційну скаргу.

Акціонерне товариство "Асвіо-Банк", звертаючись з касаційною скаргою зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права.

Проте касаційна скарга Акціонерне товариство "Асвіо-Банк" подана без додержання вимог щодо змісту касаційної скарги, викладених у п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, оскільки скаржник не зазначив підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень у цій справі відповідно до вимог ч. 2 ст. 287 зазначеного кодексу.

Крім того, згідно зі ст. 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Згідно з положеннями ст.ст. 73, 76, 77 ГПК України належним та допустимим доказом надсилання іншому учаснику справи копії касаційної скарги з додатками може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) з надіслання адресату листа з описом вкладення, поданий в оригіналі або в належній чином засвідченій копії.

Неповідомлення учасника судового процесу у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цього учасника, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, передбачені ч. 3 ст. 2 ГПК України.

Проте до касаційної скарги Акціонерного товариства "Асвіо-Банк" не додано належних доказів надсилання копії касаційної скарги іншим учасникам провадження у справі № 910/2592/19, чим порушено вимоги ст. 291 ГПК України.

З огляду на викладене касаційна скарга Акціонерного товариства "Асвіо-Банк" підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 292 ГПК України із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків шляхом зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав) у спосіб, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України. Також скаржнику належить надати суду належні докази сплати судового в сумі 16092,00 грн та докази направлення копії касаційної скарги учасникам провадження у справі № 910/2592/19.

Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.

Згідно з ч. 4 ст. 174 та ч. 2 ст. 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Керуючись статями 174, 234, 235, 287, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Асвіо-Банк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2022 в частині відмови у задоволенні вимог Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" у справі № 910/2592/19 залишити без руху.

2. Надати Акціонерному товариству "Асвіо-Банк" строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду В. Картере