ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2023 року
м. Київ
cправа № 904/1043/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,
секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукорпром"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2022 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукорпром"
до 1) Дніпровської міської ради,
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок на Ливарній",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріал-Стейт",
про визнання протиправним та скасування рішення, визнання договору недійсним, визнання протиправним права оренди.
У судовому засіданні взяли участь представники: позивача - Рибалко М. А., Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок на Ливарній" - Онищенко Т. О., Дніпровської міської ради - Дроздова Т. Л.
1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.1. У травні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Цукорпром" (далі - ТОВ "Цукорпром" та/або позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпровської міської ради (далі - Міськрада та/або відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок на Ливарній" (далі - ТОВ "Будинок на Ливарній" та/або відповідач-2), в якому із урахуванням заяви про зміну предмета позову просило:
- визнати незаконним та скасувати рішення Міськради VII скликання від 22.07.2020 № 242/59 "Про передачу земельної ділянки по вул. Ливарній, 16, вул. Січеславській Набережній, 51 (Соборний район) в оренду ТОВ "Будинок на Ливарній", код ЄДРПОУ 42554225, по фактичному розміщенню будівель та споруд, незавершеного будівництва, об`єкта незавершеного будівництва житлового будинку № 5 3-го пускового комплексу житлового комплексу "Каміння" (I етап будівництва) (далі - спірне рішення);
- визнати недійсним договір оренди землі № 704 укладений 25.08.2020 між Міськрадою та ТОВ "Будинок на Ливарній", об`єктом оренди за яким є земельна ділянка кадастровий номер 1210100000:03:328:0248, площею 1,8381 га, розташована по вул. Ливарній, 16, вул. Січеславській Набережній, 51 (Соборний район) м. Дніпро (далі - договір оренди землі);
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 53751802 від 25.08.2020, видане приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Літаш І. П. про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:03:328:0248 за ТОВ "Будинок на Ливарній" (код ЄДРПОУ 42554225) відповідно до договору оренди землі, серія та номер: 704, виданого 25.08.2020, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Літаш І. П.
1.2. На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що спірна земельна ділянка площею 1,8381 га кадастровий номер 1210100000:03:328:0248, розташована по вул. Ливарна, 16, вул. Січеславська Набережна, 51, м. Дніпро не могла бути передана в оренду ТОВ "Будинок на Ливарній" без проведення земельних торгів з продажу права оренди, адже на ній відсутні будівлі належні відповідачу-2. Зазначене на думку позивача, є порушенням статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та законного інтересу позивача, який мав би можливість взяти участь у торгах щодо цієї земельної ділянки, як орендар суміжних земельних ділянок за договором оренди земельних ділянок від 10.02.2022 № 10/02/2022-01, укладеним між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріал-Стейт" (далі - ТОВ "Ріал-Стейт"). Крім того, позивач зазначав, що його інтереси, а також інтереси суспільства порушені тим, що передача в оренду спірної земельної ділянки поза процедурою земельних торгів позбавила можливості інших осіб - потенційних учасників таких торгів взяти у них участь, запропонувати більш вигідні умови, зокрема і щодо розміру орендної плати тощо.
1.3. Дніпровська міська рада проти позову заперечила, зазначивши, що позивач не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували порушення його особистих прав оспорюваним рішенням, договором оренди землі, зареєстрованим речовим правом на спірну земельну ділянку, а лише обмежився загальними фразами щодо його зацікавленості в земельній ділянці, яка обумовлена веденням господарської діяльності без надання доказів прояву такої зацікавленості.
Стосовно доводів позивача щодо відсутності на спірній земельній ділянці нерухомого майна, яке перебуває у власності ТОВ "Будинок на Ливарній", відповідач-1 зазначив про те, що набуття права власності на об`єкти нерухомого майна (будівлі, споруди (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 167006371201, номер запису про право власності 28426060) та на незавершене будівництво (реєстраційний номер об`єкта нерухомою майна 1880227212101, номер запису про право власності 32566696), які розташовані на спірній земельній ділянці за ТОВ "Будинок на Ливарній" підтверджується реєстрацією такого права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Реєстр). Відомостей в Реєстрі щодо припинення права власності на будівлі, споруди (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 167006371201, номер запису про право власності 28426060) з підстав, наведених у позові, немає.
Відповідач-1 також наголошував на тому, що позивачем у своїй позовній заяві не зазначено, які його права та законні інтереси порушено саме внаслідок укладення спірного договору оренди землі, враховуючи законну реєстрацію права власності на нерухоме майно за однією із сторін оскаржуваного договору. У той же час, позивачем у своїй позовній заяві жодним чином не зазначено про те, яким саме нормам права суперечить укладений договір оренди землі.
Таким чином, відповідач-1 вважає, що заявлені вимоги є безпідставними, а аргументи позову та документи, надані до нього, не підтверджують незаконність оспорюваних рішень, а навпаки, свідчать лише про помилкове трактування норм чинного законодавства.
1.4. ТОВ "Будинок на Ливарній" проти позовних вимог заперечило зазначивши зокрема про те, що товариство набуло право користування земельною ділянкою з кадастровими номером 1210100000:03:328:0197 площею 2,3906 га та з кадастровими номером 1210100000:03:328:0194 площею 0,7594 га без зміни їх цільового призначення, а саме для будівництва, на підставі договорів купівлі-продажу від 18.10.2018 та від 26.07.2019 з часу реєстрації права власності на нерухоме майно, що знаходиться на цих ділянках, незалежно від волі органу, який уповноважений розпоряджатися землею. З таких підстав, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України був зобов`язаний передати і передав спірну земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:03:328:0248 (яка була утворена шляхом часткового об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 1210100000:03:328:0197 та 1210100000:03:328:0194) в оренду набувачу нерухомого майна в порядку, встановленому частиною 2 статті 134 ЗК України. Виходячи з вищенаведеного твердження позивача про те, що при передачі спірної земельної ділянки відповідачем-1 порушено процедуру передачі спірної земельної ділянки без дотримання положень статті 124 ЗК України, а саме не проведені земельні торги, спростовуються.
Крім цього, ТОВ "Будинок на Ливарній" звернуло увагу на те, що задоволення позовних вимог призведе до порушення прав відповідача-2 вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном.
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2022 (суддя Назаренко Н. Г.) у задоволенні позову відмовлено.
2.2. Судове рішення мотивовано відсутністю порушеного права або охоронюваного законом інтересу, за захистом якого звернувся позивач.
Крім цього, місцевий господарський суд звернув увагу на те, що задоволення позову у визначений позивачем спосіб, позбавить ТОВ "Будинок на Ливарній" права користуватися земельною ділянкою та призведе до недотримання критеріїв сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном, порушить справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання - відповідача-2, що є несумісним із вказаними гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Місцевий господарський суд також не прийняв посилання позивача на відсутність на спірній земельній ділянці об`єкта нерухомості, оскільки право власності на цей об`єкт в установленому законом порядку не припинено та існує запис у Реєстрі за відповідачем-2.
2.3. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2022 (Іванов О. Г. - головуючий, судді Дармін М. О., Антонік С. Г.) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2022 у справі №904/1043/22 - залишено без змін.
2.4. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду, що позивачем не зазначено, у чому саме полягає порушення спірним рішенням та договором оренди землі його прав чи інтересів. Саме по собі твердження позивача про порушення Міськрадою норм чинного законодавства при прийнятті вищезазначеного рішення, за відсутності при цьому порушень прав та інтересів позивача, не є підставами для визнання незаконним та скасування в судовому порядку, оскільки, відповідно до статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" завданням суду є саме захист порушених або оспорюваних прав та інтересів особи, яка звернулась із позовом до суду.
При цьому апеляційний господарський суд не прийняв посилання позивача на порушення інтересів суспільства, а саме позбавлення можливості інших осіб - потенційних учасників таких торгів, зокрема Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива Приват Дівелопмент", взяти у них участь, оскільки позивач не наділений повноваженнями захищати інтереси інших осіб.
Апеляційний господарський суд також зазначив про те, що відповідач-2 є добросовісним набувачем об`єктів незавершеного будівництва, які придбав у Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива Інвестстрой" (далі - ТОВ "Перспектива Інвестстрой") на підставі договору купівлі-продажу від 18.10.2018 та договору купівлі-продажу від 26.07.2019. При цьому земельні ділянки з кадастровими номерами 1210100000:03:328:0197, площею 2,3906 га, та 1210100000:03:328:0194, площею 0,7594 га, перебували у правомірному користуванні попереднього власника об`єктів незавершеного будівництва (Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива Інвестстрой") відповідно до договорів оренди з Міськрадою від 12.10.2007 та від 17.10.2007. Таким чином, саме добросовісність набуття ввідповідачем-2 об`єктів незавершеного будівництва є підставою в отриманні земельної ділянки, на якій вони розташовані на позаконкурентних засадах без проведення конкурсу. Узагальнюючи вищевикладене, апеляційний господарський суд зазначив, що розміщення об`єкта незавершеною будівництва, як об`єкта, розташованого на земельній ділянці і невід`ємно пов`язаного з нею, та переміщення якого є неможливим без його знецінення та зміни призначення, є підставою для отримання земельної ділянки на позаконкурентних засадах без проведення земельних торгів відповідно до частини 2 статті 134 ЗК України. У зв`язку з зазначеним у діях Міськради з приводу надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі в оренду по фактичному розміщенню незавершеною будівництва відсутні будь-які порушення законодавства України.
Також, аналізуючи положення статті 123 ЗК України, апеляційний господарський суд звернув увагу на те, що бажану площу земельної ділянки при передачі її в оренду або для передачі її у власність в порядку приватизації визначає зацікавлена особа орієнтовно. Проте, лише в порядку приватизації законодавець визначив гранично допустимі розміри земельних ділянок для передачі у власність громадянам, норми та види яких встановлюються статтею 121 ЗК України. В інших випадків чинне законодавство не встановлює обмежень щодо площі земельної ділянки які передаються в оренду, та в будь-якому разі розмір земельної ділянки визначається на підставі проекту землеустрою.
Крім того, виходячи з положень статті 377 ЦК України, статті 120 ЗК України та принципу слідування юридичної долі земельної ділянки, долі нерухомості, що на ній розташована, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на розташовані на земельній ділянці об`єкти (незавершене будівництво), оскільки право власності на будівлі, з усіма притаманними для власності складовими - володіння, користування, розпорядження ними, неможливе без перебування у власника будівель земельної ділянки, на якій розташовані об`єкти нерухомості, у власності або користуванні.
Інтерпретація вищенаведених статей саме у такий спосіб була підтверджена прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо переходу прав на земельну ділянку у зв`язку з переходом прав на об`єкт нерухомого майна, який на ній розміщено".
Так, статтею 377 ЦК України (зі змінами) передбачено, що до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, одночасно переходить право приватної власності, право користування земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об`єкт незавершеного будівництва, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього власника такого об`єкта нерухомого майна, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України.
Частиною 9 статті 120 ЗК України (зі змінами) передбачено, що якщо об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об`єкт незавершеного будівництва розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого об`єкта нерухомого майна зобов`язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об`єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або орган місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, шо належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 цього Кодексу.
Отже, наявність вищенаведених юридичних фактів виключає будь-яку можливість проведення земельних торгів щодо спірної земельної ділянки комунальної власності, на якій розташовані об`єкти нерухомого майна, які не завершені будівництвом і належать особі на праві приватної власності. Більше того, така земельна ділянка не може бути виставлена на земельні торги, оскільки вона обтяжена правом власності особи на об`єкти незавершеного будівництва, які розташовані на такій ділянці.
Таким чином, вищенаведений аналіз чинного законодавства підтверджує помилковість доводів позивача про те, що незавершене будівництво не є об`єктом нерухомого майни, а тому набуття права на оренду спірної земельної ділянки, повинно було набуватись на конкурентних засадах (земельних торгах).
Недотримання Міськрадою вимог статті 134 ЗК України зумовить настання негативних наслідків для відповідача-2, який жодних порушень не вчинив, зокрема це може мати наслідком позбавлення відповідача-2 права власності на належний йому об`єкт незавершеною будівництва. Інше застосування норм було би порушенням розумності, добросовісності та справедливості.
Наданим позивачем висновком експерта від 28.02.2022 № 15 за результатами будівельно-технічного дослідження на замовлення ТОВ "Цукорпром" не спростовано презумпцію права власності відповідача-2 на об`єкти незавершеного будівництва, розташовані по вул. Ливарній, 16 у м. Дніпро на момент прийняття спірного рішення та укладання договору оренди землі, оскільки експертом досліджувалися об`єкти через півтора роки після прийняття оскаржуваних рішень, до того ж без повідомлення та запрошення відповідачів.
Суд апеляційної інстанції також зауважив, що є передчасними посилання позивача на положення статті 349 ЦК України, оскільки апелянт не врахував не тільки того, що факт знищення нерухомого майно на спірній земельній ділянці не встановлено (відсутні докази уповноваженої установи чи організації, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна), а й того, що це нерухоме майно не тільки зареєстровано в Реєстрі, а й фізично існує, що доведено актом обстеження нерухомого майна від 12.08.2022, складеним Комунальним підприємством "Дніпропетровське міське бюро технічної інвентаризації".
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечення на неї
3.1. Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2022 та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2022 у справі № 904/1043/22, ТОВ "Цукорпром" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
3.2. За змістом касаційної скарги її подано на підставі положень пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Скаржник наголошує на тому, що спірна земельна ділянка передана в оренду ТОВ "Будинок на Ливарній" незаконно, в порушення статті 124 ЗК України, без проведення земельних торгів з продажу права оренди, а отже на підставі нікчемного правочину. При цьому передача спірної земельної ділянки в оренду відповідачеві-2 поза конкурентною процедурою позбавила позивача можливості отримати її в оренду шляхом придбання права оренди на земельних торгах, а наявність запису про державну реєстрацію права оренди цієї земельної ділянки за ТОВ "Будинок на Ливарній" заважає отримати таку ділянку в оренду зараз і в подальшому.
Скаржник наголошує на тому, що у своїй апеляційній скарзі позивач зазначав, що спірний договір оренди землі, який укладений відповідачами без проведення земельних торгів, - є нікчемним, і позивач в такому разі має право звернутися до суду для захисту свого законного інтересу щодо отримання земельної ділянки в оренду, в тому числі шляхом участі в земельних торгах, незалежно від того, коли договір оренди землі між відповідачами був укладений. Проте суди попередніх інстанцій взагалі не надали оцінку наведеному.
На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що в оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції застосував положення статті 331 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) без урахування висновків щодо застосування цієї норми права, викладених у постановах Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 200/22329/14-ц, від 27.05.2015 у справі № 6-159цс, від 21.03.2019 у справі № 909/175/18, від 18.12.2019 у справі № 916/633/19, від 13.03.2019 у справі № 910/4032/18, від 26.02.2020 у справі № 914/1658/15, дійшовши до хибного висновку про те, що незавершене будівництво по вул. Січеславській Набережній. 51 в м. Дніпро, є нерухомим майном. На думку скаржника, Міськарада, надаючи в оренду ТОВ "Будинок на Ливарній" земельну ділянку під об`єктом незавершеного будівництва, фактично надала таку земельну ділянку для будівництва. Надання ж земельних ділянок для будівництва без проведення аукціону не допускається відповідно до положень ЗК України.
Скаржник також звернув увагу на те, що апеляційний господарський суд неправильно застосував положення статті 349 ЦК України (припинення права власності внаслідок знищення майна) та не врахував висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 23.12.2021 у справі № 5015/45/11 (914/1919/20), від 18.10.2022 у справі № 904/4389/19.
ТОВ "Цукорпром" акцентує увагу на тому, що суд апеляційної інстанції не застосував до спірних правовідносин положення статей 215, 216, 228 ЦК України, та не врахував висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 29.09.2020 № 688/2908/16-ц та висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 28.09.2022 у справі № 530/1995/18, не застосувавши наслідки нікчемного правочину до спірних правовідносин.
За твердженням скаржника, суди попередніх інстанцій в порушення норм статті 55 Конституції України, статті 4 ГПК України прийшли до помилкового висновку про відсутність законного інтересу позивача щодо отримання в оренду спірної земельної ділянки, а отже і права звернення до суду з позовом.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу Міськрада просить залишити її без задоволення, а рішення та постанову - без змін.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами
4.1. Як свідчать матеріали справи та установили суди попередніх інстанцій, згідно договору купівлі-продажу будівель та споруд від 18.10.2018, посвідченого та зареєстрованого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мошковською Н. М. за реєстровим № 1592 ТОВ "Будинок на Ливарній" придбано у ТОВ "Перспектива Інвестстрой" нерухоме майно - будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Ливарна, будинок, 16.
Нерухоме майно розташоване на земельній ділянці, площею 0,7594 га, кадастровий номер 1210100000:03:328:0194, яка перебувала у користуванні ТОВ "Перспектива Інвестстрой" на підставі договору оренди землі, укладеного між ТОВ "Перспектива Інвестстрой" та Міськрадою, посвідченого 17.10.2007 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І. П. за реєстровим номером № 6979. Цільове призначення згідно пунктів 5.1, 5.2 договору від 17.10.2007: для будівництва; землі житлової та громадської забудови. Опис нерухомого майна: нежитлова будівля під літ. А-2, загальною площею: 109,4 кв. м, під літ. А-2- підвал, під літ. а - сходи, під літ. Б - навіс, під літ. В - туалет, №№1-3 - ворота, №№4-5 - огорожі, 1 - мостіння.
Також ТОВ "Будинок на Ливарній" згідно договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 26.07.2019 посвідченого та зареєстрованого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мошковською Н. М. за реєстровим № 1133 придбано у Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА ПРИВАТ ДЕВЕЛОПМЕНТ" 71939 незавершене будівництво, об`єкт незавершеного будівництва житлового будинку №5 3-го пускового комплексу житлового комплексу "Каміння" (І етап будівництва), 22 % готовності, що знаходиться за адресою: м, Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 51. Опис об`єкта незавершеного будівництва: під літ. А-9 - об`єкт незавершеного будівництва, № 1 - огорожа. Об`єкт незавершеного будівництва розташований на земельній ділянці комунальної власності, площею 2,3906 га, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 1210100000:03:328:0197, що знаходиться у користуванні продавця на підставі договору оренди землі, посвідченого 12.10.2007 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І. П. за реєстровим № 6901 (далі - договір від 12.10.2007). Цільове призначення згідно пунктів 5.1, 5.2 договору від 12.10.2007: для будівництва; землі житлової та громадської забудови.
Рішенням Міськради від 25.09.2019 № 275/48 надано дозвіл ТОВ "Будинок на Ливарній" на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню будівель та споруд, незавершеного будівництва, об`єкта незавершеного будівництва житлового будинку № 5 3-го пускового комплексу житлового комплексу "Каміння" (1 етап будівництва) по вул. Ливарній, 16, вул. Січеславській Набережній, 51 (Соборний район).
У подальшому, рішенням Міськради від 22.07.2020 № 242/59 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано земельну ділянку по вул. Ливарній, вул. Січеславській Набережній, 51 (Соборний район) в оренду дозвіл ТОВ "Будинок на Ливарній", фактичному розміщенню будівель та споруд, незавершеного будівництва, об`єкта незавершеного будівництва житлового будинку № 5 3-го пускового комплексу житлового "Каміння" (1 етап будівництва).
Крім того, вказаним рішенням вирішено зареєструвати право комунальної власності на земельну ділянку, площею 1,8381 га (кадастровий номер 1210100000:03:328:0248) по вул. Ливарній, 16, вул. Січеславській Набережній, 51 за територіальною громадою м. Дніпра, в особі Міськради.
25.08.2020 між Міськрадою (орендодавець, відповідач-1) та ТОВ "Будинок на Ливарній" (орендар) укладено договір оренди землі, зареєстрований в реєстрі за № 704 та посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Літаш І. П.
Згідно пункту 1 вказаного договору оренди землі орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку по фактичному розміщенню будівель та споруд, незавершеного будівництва, об`єкта незавершеного будівництва житлового будинку № 5 3-го пускового комплексу житлового "Каміння" (1 етап будівництва), яка розташована по вул. Ливарній, 16, вул. Січеславській Набережній, 51 (Соборний район), цільове призначення земельної ділянки (код КВЦПЗ) 02.10 (для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури), з кадастровим номером 1210100000:03:328:0248.
Підставою для укладання цього договору оренди землі є рішення міської ради від 22.07.2020 № 242/59. (пункту 1.1. договору оренди землі).
Пунктом 2 договору оренди землі передбачено, що в оренду передається земельна ділянка, загальною площею 1,8381 га.
Категорія землі згідно зі статті 19 ЗК України: землі житлової та громадської забудови.
Цільове призначення земельної ділянки (код КВЦПЗ) 02.10 (для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури).
Функціональне використання (вид використання): по фактичному розміщенню будівель та споруд, незавершеного будівництва, об`єкта незавершеного будівництва житлового будинку № 5 3-го пускового комплексу житлового "Каміння" (1 етап будівництва).
Кадастровий номер земельної ділянки: 1210100000:03:328:0248.
На земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна: об`єкт незавершеного будівництва, залишки колишньої будівлі, навіси та споруди, а також інші об`єкти інфраструктури: по земельній ділянці проходить лінія електромережі; розташовані залізобетонні опори електромережі та освітлення, металеві павільйони, вагончики та обладнання; складуються будівельні матеріали; існують виходи інженерних мереж, зелені насадження та поріст; доступ до земельної ділянки обмежений, земельна ділянка огороджена металевими огорожами (пункт 3 договору оренди землі).
Пунктом 4 договору оренди землі встановлено, що земельна ділянка передається в оренду разом з: без об`єктів.
Договір укладено на 5 років (пункт 8 договору оренди землі).
19.02.2020 фахівцями виконавчого комітету Соборної районної у місті Дніпрі ради був здійснений виїзд для обстеження земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:03:328:0194, яка знаходилася за адресою: м. Дніпро, вул. Ливарна, 16.
Відповідно до акта Виконавчого комітету Соборної районної у місті Дніпрі ради від 19.02.2020 № 1 перевірки дотримання вимог земельного законодавства групи по самоврядному контролю за використанням та охороною земель за вказаною адресою розташована огороджена земельна ділянка, на території якої розташовані тимчасові споруди, побутові приміщення, матеріали. У ході вивчення стану земельної ділянки не виявлено нежитлової двоповерхової будівлі, яка має адресу: м. Дніпро, вул. Ливарна, 16. Вивчивши наявні матеріали зйомки група не виявила зазначену на карті будівлю під літ. А-2, загальною площею: 109,4 кв. м, під літ. А-2 - підвал, під літ. а - сходи, під літ. Б - навіс, під літ. В - туалет, №№ 1-3 - ворота, №№ 4, 5 - огорожі, під літ. І - мостіння.
Група прийшла до висновку про можливе порушення умов договору оренди землі від 17.10.2007 в частині переходу права власності на нерухоме майно, яке розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:328:0194, що є порушенням статті 36 Закону України "Про оренду землі", а також пункту 9.4 договору оренди землі від 17.10.2007 в частині сплати орендної плати.
Ураховуючи вищевикладене робоча група прийшла до висновку щодо необхідності складання даного акта, та відправки його на адресу департаменту по роботі з активами Міськради та Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 для розгляду та вжиття заходів відповідно до норм діючого законодавства.
Актом від 27.05.2020 № 05/20/03 робочої групи з питань самоврядного контролю за додержанням вимог земельного законодавства України щодо раціонального використання та охорони земель на території міста Дніпра Департаменту по роботі з активами Міськради встановлено, що на земельній ділянці кадастровий номер 1210100000:03:328:0194, за адресою: в районі вул. Колодязної та вул. Ливарної у м. Дніпро розташовано об`єкт залишки колишньої будівлі, навіси, тимчасові споруди та мостіння.
Актом обстеження земельної ділянки від 29.05.2020 № 6/17-0520 Департаменту по роботі з активами Міськради встановлено, що на земельній ділянці кадастровий номер 1210100000:03:328:0248 Соборний район, по вул. Ливарній, 16, вул. Січеславській Набережній. 51 розташовано об`єкт незавершеного будівництва, залишки колишньої будівлі, навіси та споруди.
Відповідно до висновку експерта № 15 за результатами будівельно-технічного дослідження на замовлення ТОВ "Цукорпром" від 28.02.2022 на земельній ділянці кадастровий номер 1210100000:03:328:0248 площею 1,8381 га, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Ливарна, 16, вул. Січеславська Набережна, 51, об`єкт нерухомого майна (будівлі та споруди (РНОНМ 1670063712101) у складі: нежитлова будівля під літ. А-2, загальною площею: 109,4 кв. м, під літ. А-2 - підвал, під літ. а - сходи, під літ. Б - навіс, під літ. В - туалет, №№ 1-3 - ворота, під літ. І - мостіння) - відсутній.
Актом Комунального підприємства "Дніпропетровське міське бюро технічної інвентаризації" від 12.08.2022 встановлено, що на земельній ділянці за адресою: м. Дніпро, вул. Ливарна, буд. 16, розташовані нежитлова будівля під літ.А-2, навіс під літ. Б, що відповідає матеріалам інвентаризаційної справи.
15.06.2021 позивач придбав на електронних торгах у Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк", що підтверджується договором купівлі-продажу земельних ділянок від 15.06.2021 реєстраційний номер 2295, наступні земельні ділянки:
- 1210100000:03:328:0201, площею 0,1473 га за адресою: м. Дніпро, уз. Урицького, 4,
- 1210100000:03:328:0030, площею 0,0260 га за адресою: м. Дніпро, у районі вул. Вернадського та вул. Колодязної,
- 1210100000:03:328:0029, площею 0,0389 га за адресою: м. Дніпро, у районі вул. Вернадського та вул. Колодязної,
- 1210100000:03:328:0155, площею 0,0990 га за адресою: м. Дніпро, у районі вул. Вернадського та вул. Колодязної,
- 1210100000:03:328:0182, площею 0,0276 га за адресою: м. Дніпро, у районі вул. Вернадського та вул. Колодязної,
- 1210100000:03:328:0183, площею 0,0009 га за адресою: м. Дніпро, у районі вул. Вернадського та вул. Колодязної,
- 1210100000:03:328:0021, площею 0,0765 га за адресою: м. Дніпро, у районі вул. Вернадського та вул. Колодязної.
У подальшому, Перелічені земельні ділянки ТОВ "Ріал-Стейт" 08.07.2021 придбало у позивача на підставі договору купівлі-продажу земельних ділянок, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вербою В. М., номер в реєстрі 85.
Відповідно до договору оренди землі від 10.02.2022 № 10/02/2022-01, зазначені земельні ділянки були передані в оренду ТОВ "Цукорпром".
Позивач зазначаючи те, що спірна земельна ділянка не могла бути передана в оренду ТОВ "Будинок на Ливарній" без проведення земельних торгів з продажу права оренди, оскільки є порушенням статті 124 ЗК України та законного інтересу позивача, який мав би можливість взяти участь у торгах щодо даної земельної ділянки звернувся до суду з позовом у цій справі.
5. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
5.2. Так, в основу оскаржуваних рішення та постанови покладено висновок місцевого і апеляційного господарських судів про недоведеність порушення прав позивача оспорюваними рішенням та договором оренди землі, укладеним між відповідачами.
Колегія суддів погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позовних вимог з мотивів відсутності порушення прав та інтересів позивача, з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (частина друга статті 15 ЦК України).
У статті 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно зі статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.
Водночас, наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого права.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові (подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15.08.2019 у справі № 1340/4630/18).
У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.10.2019 у справі № 910/6642/18 зроблено висновок про стадійність захисту права, зокрема вказано на те, що під час вирішення господарського спору суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорення відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.
Отже, відсутність порушеного права у позивача зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.
Як роз`яснив Конституційний Суд України своїм рішенням від 01.12.2004 № 18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 ЦПК України (справа про охоронюваний законом інтерес), поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається у частині першій статті 4 ЦПК та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" має один і той же зміст.
Водночас, у рішенні Конституційного Суду України дано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес", як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.
Тобто, інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині вказаного рішення Конституційного Суду України.
Виходячи зі змісту позову, ТОВ "Цукорпром" вважає, що спірними рішенням та договором оренди землі порушено його права й інтереси щодо отримання права користування суміжною земельною ділянкою. Так у своїй позовній заяві позивач стверджує, що Міськрадою було порушено порядок передачі спірної земельної ділянки в оренду без проведення торгів, що призвело до позбавлення права позивача як орендаря суміжних земельних ділянок можливості взяти участь у земельних торгах з продажу права оренди спірної земельної ділянки.
Водночас, як убачається з матеріалів справи, позивач 15.06.2021 придбав на електронних торгах у Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк", що підтверджується договором купівлі-продажу земельних ділянок від 15.06.2021 реєстраційний номер 2295, наступні земельні ділянки:
- 1210100000:03:328:0201, площею 0,1473 га за адресою: м. Дніпро, уз. Урицького, 4,
- 1210100000:03:328:0030, площею 0,0260 га за адресою: м. Дніпро, у районі вул. Вернадського та вул. Колодязної,
- 1210100000:03:328:0029, площею 0,0389 га за адресою: м. Дніпро, у районі вул. Вернадського та вул. Колодязної,
- 1210100000:03:328:0155, площею 0,0990 га за адресою: м. Дніпро, у районі вул. Вернадського та вул. Колодязної,
- 1210100000:03:328:0182, площею 0,0276 га за адресою: м. Дніпро, у районі вул. Вернадського та вул. Колодязної,
- 1210100000:03:328:0183, площею 0,0009 га за адресою: м. Дніпро, у районі вул. Вернадського та вул. Колодязної,
- 1210100000:03:328:0021, площею 0,0765 га за адресою: м. Дніпро, у районі вул. Вернадського та вул. Колодязної.
У подальшому, 08.07.2021 ТОВ "Ріал-Стейт" придбало у позивача перелічені земельні ділянки на підставі договору купівлі-продажу земельних ділянок, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вербою В. М., номер в реєстрі 85.
Відповідно до договору оренди землі від 10.02.2022 № 10/02/2022-01, зареєстрованого 06.06.2022 державним реєстратором - приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вдовідною Л. Л., зазначені земельні ділянки були передані в оренду ТОВ "Цукорпром". Номер запису про реєстрацію іншого речового права в Державному реєстрі речових прав 47035377.
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що спірне рішення прийняте 22.07.2020, в цьому ж році укладено і спірний договір оренди земельної ділянки.
Отже, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, спірне рішення про передачу в оренду земельної ділянки відповідачу-2 прийняте Міськрадою за рік до придбання позивачем у власність суміжних земельних ділянок (15.06.2021). При цьому, в подальшому (08.07.2021) позивач відчужив їх третій особі, а потім в неї ж взяв їх в оренду (10.02.2022).
Таким чином, суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що на момент прийняття спірного рішення права позивача жодним чином не порушувалися, та на час виникнення такого рішення будь-якого інтересу до спірної земельної ділянки у ТОВ "Цукорпром" також не було. Отже, у цьому випадку, фактично відсутнє порушене право або охоронюваний законом інтерес, за захистом якого звернувся позивач.
На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що позивачем не зазначено, у чому саме полягає порушення оскаржуваними рішенням та договором оренди земельної ділянки його прав чи інтересів. Саме по собі твердження позивача про порушення Міськрадою норм чинного законодавства при прийнятті вищезазначеного рішення, за відсутності при цьому порушень прав та інтересів позивача, не є підставами для визнання незаконним та скасування рішення, оскільки, відповідно до статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" завданням суду є саме захист порушених або оспорюваних прав та інтересів особи, яка звернулась із позовом до суду.
Крім цього, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що суд апеляційної інстанції проаналізувавши, зокрема, положення статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України крізь призму змін у законодавстві на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо переходу прав на земельну ділянку у зв`язку з переходом прав на об`єкт нерухомого майна, який на ній розміщено" від 08.09.2021 № 1720-IX та зважаючи на принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній об`єктів (перелік яких розкривається, зокрема, у статті 120 ЗК України, у редакції зі змінами) змістовно зазначив про те, що наявність на спірній земельній ділянці майнових об`єктів, належних ТОВ "Будинок на Ливарній" на праві приватної власності виключає будь-яку можливість проведення земельних торгів щодо цієї земельної ділянки.
Верховний Суд також погоджується з відхиленням судами попередніх інстанцій тверджень позивача щодо порушення інтересів суспільства, а саме позбавлення можливості інших осіб - потенційних учасників таких торгів, зокрема Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива Приват Дівелопмент", взяти у них участь, оскільки позивач не наділений повноваженнями захищати інтереси інших осіб. Крім цього, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Перспектива Приват Дівелопмент" не позбавлено права самостійно звернутися до суду за захистом свого порушеного права та не уповноважувала на це позивача.
Верховний Суд також звертає увагу на те, що у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17 викладено уточнюючий правовий висновок про те, що відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
За наведених вище обставин колегія суддів відхиляє передчасні доводи скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду щодо застосування положень статей 215, 216, 228, 331, 349, викладених у постановах Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 200/22329/14-ц, від 27.05.2015 у справі № 6-159цс, від 21.03.2019 у справі № 909/175/18, від 18.12.2019 у справі № 916/633/19, від 13.03.2019 у справі № 910/4032/18, від 26.02.2020 у справі № 914/1658/15, від 23.12.2021 у справі № 5015/45/11 (914/1919/20), від 18.10.2022 у справі № 904/4389/19, від 29.09.2020 № 688/2908/16-ц та від 28.09.2022 у справі № 530/1995/18, оскільки такі доводи стосуються виключно необхідності переоцінки наявних у справі доказів на предмет правомірності ухвалення спірного рішення та подальшого укладення договору оренди землі, але оскільки скаржник при цьому не довів порушення своїх прав оспорюваними рішенням та договором оренди землі, що є самостійною достатньою підставою для відмови в позові, то оцінка іншим доводам касаційної скарги скаржника не надається (схожий за змістом висновок міститься у пункті 144 постанови Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 904/5480/19).
Зважаючи на викладене, наведена скаржником підстава касаційного оскарження не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних рішень попередніх інстанцій.
6. Висновки Верховного Суду
6.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
6.2. Згідно з положеннями статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
6.3. Взявши до уваги викладене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
7. Розподіл судових витрат
7.1. З огляду на висновок Верховного Суду про залишення касаційної скарги без задоволення судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2022 у справі № 904/1043/22 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Волковицька
Судді С. К. Могил
О. В. Случ
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 11.05.2023 |
Оприлюднено | 24.05.2023 |
Номер документу | 111035952 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Волковицька Н.О.
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні