Постанова

від 18.05.2023 по справі 910/3039/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/3039/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Селіваненка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,

представників учасників справи:

позивача - Вознюк О.В. (адвокат), Монастирський Д.О. (адвокат)

відповідача - Грищенко К.В. (витяг ЄДРЮО)

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Беной"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2023

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Беной"

до Антимонопольного комітету України

про визнання частково недійсним та скасування рішення.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Позов заявлено про визнання недійсним та скасування пунктів 1, 7, 19, 24, 28, 32, 35, 40 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 15.12.2021 № 661-р у справі № 143-26.13/84-21 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - рішення АМК) в частині, яка стосується позивача, а також пунктів 5, 10, 22, 26 , 30, 34, 38, 43 резолютивної частини вказаного рішення у повному обсязі.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

- при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем допущено порушення Правил розгляду заяв і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також розголошення матеріалів кримінальних проваджень без відповідного дозволу та розголошено інформацію про приватних осіб;

- участь позивача в узгоджених конкурентних діях при проведенні торгів є недоведеною, оскільки доводи відповідача обґрунтовані неналежними та недостовірними доказами.

1.3. Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання від 29.03.2022 б/н "Про поновлення строків подачі позовної заяви", в якому позивач, з посиланням на запровадження воєнного стану на території України у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, просить визнати причину пропуску строку на подання позовної заяви поважною.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням господарського суду міста Києва від 20.10.2022 (суддя Котков О.В.) позов задоволено повністю.

Визнано недійсним та скасовано пункти 1, 7, 19, 24, 28, 32, 35, 40 резолютивної частини рішення АМК в частині, що стосується товариства з обмеженою відповідальністю "Беной".

Визнано недійсним та скасовано пункти 5,10, 22, 26, 30, 34, 38, 43 резолютивної частини рішення АМК.

Стягнуто з Антимонопольного комітету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Беной" судові витрати у розмірі 39 696,00 грн (тридцять дев`ять тисяч шістсот дев`яносто шість гривень).

2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2023 (колегія суддів: Яковлєв М.Л., Шаптала Є.Ю., Мальченко А.О.) рішення господарського суду міста Києва від 20.10.2022 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Беной" на користь Антимонопольного комітету України витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 3 721 (три тисячі сімсот двадцять одна) грн 50 коп.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. У касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Беной" (далі - ТОВ "Беной", позивач, скаржник) з посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2023 та залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 20.10.2022.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. В обґрунтування доводів касаційної скарги ТОВ "Беной" посилається на пункт 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначаючи про необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №922/4646/16, від 25.04.2018 у справі №922/3272/17, від 05.06.2018 у справі №916/2335/17, від 27.08.2019 у справі №922/3685/18, від 20.09.2018 у справі №922/4227/17, та від 13.11.2018 у справі №922/327/18, щодо застосування частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210-III) в частині неможливості продовження (відновлення) строку на оскарження рішення АМК.

4.2. На думку ТОВ "Беной", Верховний Суд має відступити від свого висновку щодо застосування частини першої статті 60 Закону № 2210-III, згідно з яким пропущений двомісячний строк оскарження рішень органів АМК є присічним і не може бути відновлений незалежно від причини його пропуску заінтересованою особою, як такого, що (1) не відповідає положенням частини третьої статті 8 та частин першої та другої статті 55 Конституції України, та (2) не враховує необхідності застосування зазначених норм Конституції України у разі пропуску встановленого частиною першої статті 60 Закону двомісячного строку оскарження з поважних причин.

4.3. Скаржник також зазначає, що у жодній зі справ, на які послався апеляційний господарський суд в оскаржуваній постанові, та які розглядались у 2016-2018 роках, не було такої перешкоди для своєчасного звернення до господарського суду із позовом про оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України, як повномасштабна збройна агресія іншої держави проти України.

4.4. Від ТОВ "Беной" до Верховного Суду 01.05.2023 та 15.05.2023 надійшли додаткові пояснення.

5. Доводи інших учасників справи

5.1. У відзиві на касаційну скаргу Антимонопольний комітет України (далі - АМК, відповідач) заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просить закрити касаційне провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 296 ГПК України, а у випадку розгляду касаційної скарги ТОВ "Беной" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2023 - відмовити у її задоволенні, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

5.2. Від АМК до Верховного Суду 17.05.2023 надійшли письмові пояснення.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, таке.

6.1. Рішенням АМК, серед іншого:

- визнано, що ТОВ "Бріг-Рітейл", ТОВ "САП Україна", ТОВ "Агелес", позивач, ДП "Ітеллідженс" вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону №2210-ІІІ у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю - «Програмна продукція SAP з наданням ліцензії та технічна підтримка на термін дії до кінця року», в якому укладено договір про закупівлю згідно технічного завдання, ідентифікатор процедури закупівлі РВ-2017-08-03-3003341, оприлюднено на електронному майданчику для здійснення закупівель, проведених АТ КБ "Приватбанк" (пункт 1 резолютивної частини рішення АМК);

- за порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини рішення АМК, на позивача накладено штраф у розмірі 6 145 882,00 грн ( пункт 5 резолютивної частини рішення);

- визнано, що ТОВ "Бріг-Рітейл", ТОВ "Агелес" та позивач вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону №2210-ІІІ, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю - "Технічна підтримка SAP Enterprise Support програмного забезпечення SAP", ідентифікатор процедури закупівлі РВ-2018-01-22-3003412, оприлюднено на електронному майданчику для здійснення закупівель, проведених АТ КБ "Приватбанк" (пункт 7 резолютивної частини рішення);

- за порушення, зазначене в пункті 7 резолютивної частини рішення, на позивача накладено штраф у розмірі 1 720 847,00 грн (пункт 10 резолютивної частини рішення);

- визнано, що ТОВ "Бріг-Рітейл", ТОВ "Агелес" та позивач вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону №2210-ІІІ, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю - "ЛОТ №2: Ліцензії SAP SQL Anywhere", ідентифікатор процедури закупівлі РВ-2018-02-21-3003438, оприлюднено на електронному майданчику для здійснення закупівель, проведених АТ КБ "Приватбанк" (пункт 19 резолютивної частини рішення);

- за порушення, зазначене в пункті 19 резолютивної частини рішення, на позивача накладено штраф у розмірі 53 264,00 грн (пункт 22 резолютивної частини рішення);

- визнано, що ТОВ "Бріг-Рітейл" і позивач вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону №2210-ІІІ, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю - "Ліцензії програмного забезпечення SAP", ідентифікатор процедури закупівлі №UA-2017-10-06-001874-b, проведених ДП НАК "Енергоатом" (пункт 24 резолютивної частини рішення);

- за порушення, зазначене в пункті 24 резолютивної частини рішення, на позивача накладено штраф у розмірі 717 728,00 грн (пункт 26 резолютивної частини рішення);

- визнано, що ТОВ "Бріг-Рітейл" і позивач вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону №2210-ІІІ, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю - "Послуги з налаштування підсистеми економічної диспетчеризації ЄІАС на базі програмного забезпечення SAP в ДП НАЕК "Енергоатом", ідентифікатор процедури закупівлі №UA-2018-12-12-000440-b, проведених ДП НАК "Енергоатом" (пункт 28 резолютивної частини рішення);

- за порушення, зазначене в пункті 28 резолютивної частини рішення, на позивача накладено штраф у розмірі 717 907,00 грн (пункт 30 резолютивної частини рішення);

- визнано, що ТОВ "Бріг-Рітейл", позивач вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону №2210-ІІІ у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю - "Послуги налаштування підсистеми управління персоналом на базі програмного забезпечення SAP ERP в ДП НАЕК "Енергоатом", ідентифікатор процедури закупівлі №UA-2019-04-10-000824-а, проведених ДП НАК "Енергоатом" (пункт 32 резолютивної частини рішення);

- за порушення, зазначене в пункті 32 резолютивної частини Рішення, на позивача накладено штраф у розмірі 2 040 432,00 грн (пункт 34 резолютивної частини рішення);

- визнано, що ТОВ "Бріг-Рітейл", позивач, ТОВ "Агелес" вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону №2210-ІІІ, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю - "Хмарні послуги SAP Learning HUB", ідентифікатор процедури закупівлі №UA-2019-06-26-000752-b, проведених ДП НАК "Енергоатом" (пункт 35 резолютивної частини рішення);

- за порушення, зазначене в пункті 35 резолютивної частини рішення, на позивача накладено штраф у розмірі 17 378,00 грн (пункт 38 резолютивної частини рішення);

- визнано, що ТОВ "Бріг-Рітейл", позивач, ТОВ "Агелес" вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону №2210-ІІІ, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю - "Хмарні послуги SAP Learning HUBПослуги з комплексного технічного обслуговування ЄІАС для ДП НАЕК "Енергоатом", ідентифікатор процедури закупівлі №UA-2019-07-10-000268-с, проведених ДП НАК "Енергоатом" (пункт 40 резолютивної частини рішення);

- за порушення, зазначене в пункті 40 резолютивної частини рішення, на позивача накладено штраф у розмірі 1 370 029,00 грн (пункт 43 резолютивної частини рішення);

6.2. Рішенням АМК встановлено, що вказані порушення підтверджуються телефонними розмовами між учасниками торгів та третіми особами, повідомленнями в месенджерах між учасниками торгів, властивостями файлів, які свідчать про підготовку одним учасником документів іншим учасникам.

6.3. Судами попередніх інстанцій встановлено, що зі змісту рішення АМК слідує, що:

- Національним антикорупційним бюро України (далі - НАБУ) листом від 30.10.2019 № 02-076/37403 надано матеріали, здобуті під час проведення детективами НАБУ ряду слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій у ході здійснення досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 52016000000000494 від 15.12.2016 та № 52017000000000147 від 27.02.2017, які можуть свідчити про порушення учасниками процедур закупівель, пов`язаних із продукцією SAP (впровадження програмного забезпечення SAP, закупівель ліцензій програмного забезпечення SAP, послуг щодо підтримки програмного забезпечення SAP тощо), проведених різними суб`єктами господарювання в період 2016 - 2019 років, законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій (пункт 4 частини другої статті 6, пункт 1 статті 50 Закону № 2210-ІІІ) та надано дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування в частині, необхідній для виконання дослідження за вказаними фактами;

- листами від 26.11.2019 № 0421-076/41375, від 06.04.2020 № 0421-076/12848, від 03.02.2021 № 0421-076/3463, від 16.04.2021 № 0421-076/12197, від 04.06.2021 № 0421-076/17473 НАБУ надано додаткову інформацію;

- листом від 16.07.2019 № 0421-076/21988 НАБУ надано дозвіл на використання наданих Національним антикорупційним бюро України матеріалів та дозвіл на розголошення в поданні про попередні висновки у справі № 145-26.13/84-21 та рішенні Антимонопольного комітету України відомостей досудового розслідування.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач просить визнати недійсним та скасувати пункти 1, 7, 19, 24, 28, 32, 35, 40 резолютивної частини рішення АМК в частині, яка стосується позивача, а також пункти 5, 10, 22, 26 , 30, 34, 38, 43 резолютивної частини рішення АМК у повному обсязі.

6.4. Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив у повному обсязі. Крім того, з посиланням на положення частини першої статті 119 ГПК України, яка встановлює, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення та оцінивши доводи позивача про поновлення строку на подання позовної заяви, дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строків на оскарження рішення АМК в частині, яка стосується позивача, оскільки ведення активних бойових дій навколо міста Києва протягом лютого-березня 2022 року є виключними обставинами, які фактично унеможливлювали подання позову.

6.5. Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив повністю, не погодився з висновками місцевого суду щодо можливості відновлення строку, який визначений частиною першою статті 60 Закону №2210-ІІІ. З огляду на підстави відмови у позові, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлювалися та не досліджувалися доводи позивача щодо наявності підстав для скасування рішення АМК в частині, яка стосується позивача, а також пунктів 5, 10, 22, 26 , 30, 34, 38, 43 у повному обсязі.

7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

7.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

7.2. Імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

8.1. Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання рішення АМК частково недійсним (в частині, що стосується позивача).

8.2. Так, за доводами скаржника, підставою для подання касаційної скарги на постанову апеляційного господарського суду є пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України, а саме необхідність відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду, зазначених в розділі 4 цієї постанови, щодо застосування частини першої статті 60 Закону №2210 ІІІ в частині неможливості продовження (відновлення) строку на оскарження рішення АМК. Стосовно наведеного Суд зазначає таке.

8.3. Як встановлено судами попередніх інстанцій, дії позивача кваліфіковано за пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону №2210-ІІІ, у зв`язку з чим на позивача Рішенням АМК накладено штраф.

8.4. Відповідно до приписів Закону №2210-ІІІ:

- економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку (абзац другий статті 1);

- узгодженими діями є укладення суб`єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об`єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб`єктів господарювання; особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій (абзац перший частини першої і частина друга статті 5);

- антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції (частина перша статті 6);

- антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів (пункт 4 частини другої статті 6);

- порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії (пункт 1 статті 50);

- порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом (стаття 51);

- за порушення, передбачені, зокрема, пунктом 1 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі, встановленому частиною другою статті 52 Закону №2210-ІІІ;

8.5. За приписами статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

8.6. Частиною першою статті 59 Закону №2210-ІІІ встановлено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

8.7. Оскаржуваним рішенням АМК, зокрема, визнано наступне (стосовно дій позивача):

-ТОВ "Бріг-Рітейл", ТОВ "САП Україна", ТОВ "Агелес", ТОВ "Беной", ДП "Ітеллідженс" вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону №2210, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю - "Програмна продукція SAP з наданням ліцензії та технічна підтримка на термін дії до кінця року", в якому укладено договір про закупівлю згідно технічного завдання, ідентифікатор процедури закупівлі РВ-2017-08-03-3003341, оприлюднено на електронному майданчику для здійснення закупівель, проведених АТ КБ "Приватбанк";

-ТОВ "Бріг-Рітейл", ТОВ "Агелес", ТОВ "Беной" вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону №2210, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю - "Технічна підтримка SAP Enterprise Support програмного забезпечення SAP", ідентифікатор процедури закупівлі РВ-2018-01-22-3003412, оприлюднено на електронному майданчику для здійснення закупівель, проведених АТ КБ "Приватбанк";

-ТОВ "Бріг-Рітейл", ТОВ "Агелес", ТОВ "Беной" вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону №2210, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю - "ЛОТ №2: Ліцензії SAP SQL Anywhere, ідентифікатор процедури закупівлі РВ-2018-02-21-3003438, оприлюднено на електронному майданчику для здійснення закупівель, проведених АТ КБ "Приватбанк";

-ТОВ "Бріг-Рітейл", ТОВ "Беной" вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону №2210, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю - "Ліцензії програмного забезпечення SAP", ідентифікатор процедури закупівлі №UA-2017-10-06-001874-b, проведених ДП НАК "Енергоатом";

-ТОВ "Бріг-Рітейл", ТОВ "Беной" вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону №2210, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю - "Послуги з налаштування підсистеми економічної диспетчеризації ЄІАС на базі програмного забезпечення SAP в ДП НАЕК "Енергоатом", ідентифікатор процедури закупівлі №UA-2018-12-12-000440-b, проведених ДП НАК "Енергоатом";

-ТОВ "Бріг-Рітейл", ТОВ "Беной" вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону №2210, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю - "Послуги налаштування підсистеми управління персоналом на базі програмного забезпечення SAP ERP в ДП НАЕК "Енергоатом", ідентифікатор процедури закупівлі №UA-2019-04-10-000824-а, проведених ДП НАК "Енергоатом";

-ТОВ "Бріг-Рітейл", ТОВ "Беной", ТОВ "Агелес" вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону №2210, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю - "Хмарні послуги SAP Learning HUB", ідентифікатор процедури закупівлі №UA-2019-06-26-000752-b, проведених ДП НАК "Енергоатом";

-ТОВ "Бріг-Рітейл", ТОВ "Беной", ТОВ "Агелес" вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону №2210, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю - "Хмарні послуги SAP Learning HUBПослуги з комплексного технічного обслуговування ЄІАС для ДП НАЕК "Енергоатом", ідентифікатор процедури закупівлі №UA-2019-07-10-000268-с, проведених ДП НАК "Енергоатом".

8.8. Предметом розгляду справи №922/4646/16, на яку посилається скаржник у своїй касаційній скарзі, було скасування рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення від 04.10.2016 № 80- р/к у справі № 3/12-159-15 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу". Рішенням АМК:

- визнано, що приватне підприємство, не надавши інформацію, передбачену вимогою голови Відділення від 12.08.2015 № 02-26/3-3729 у встановлений ним строк, вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону № 2210-ІІІ у вигляді неподання інформації Відділенню у встановлені головою Відділення строки;

- за вказане порушення на приватне підприємство накладено штраф.

8.9. Предметом розгляду справи №922/3272/17 було визнання рішення АМК недійсним. Рішенням АМК:

визнано, що Підприємство, не надавши інформацію, передбачену вимогою голови Відділення від 12.08.2015 № 02-26/3-3729, у встановлений ним строк, вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону № 2210-ІІІ, у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки (пункт 1);

за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, наведене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, відповідно до статті 52 Закону №2210-ІІІ накладено штраф (пункт 2);

8.10. Предметом розгляду справи №916/2335/17 було стягнення 58 800 грн за прострочення сплати відповідачем штрафу, накладеного рішенням адміністративної колегії територіального відділення АМК, та за зустрічним позовом - визнання недійсними розпорядження та рішення АМК. Розпорядженням територіального відділення АМК від 26.05.2016 № 20-рп/к розпочато розгляд справи стосовно товариства за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 13 статті 50 Закону №2210-ІІІ у вигляді неподання інформації територіальному відділенню АМК на вимогу його голови у встановлений ним строк. Дане розпорядження направлено на адресу товариства, але було повернуто органом поштового зв`язку за закінченням терміну зберігання.

8.11. Предметом розгляду справи №922/3685/18 було стягнення з відповідача штрафу та пені. За результатами розгляду справи про порушення Підприємцем законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу адміністративною колегією територіального відділення АМК прийнято рішення від 06.09.2018 № 98-р/к, яким визнано, що Підприємцем поширено в мережі Інтернет певну інформацію, яка не відповідає дійсності. Наведене визнано порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченим статтею 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення суб`єктом господарювання невизначеному колу осіб неправдивих відомостей, що можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання послуг цього суб`єкта господарювання. За вчинене порушення на Підприємця накладено штраф.

8.12. Предметом розгляду справи №922/4227/17 було визнання недійсним рішення обласного територіального відділення АМК. Рішенням адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення від 04.10.2016 № 81-р/к по справі № 3/12-151-15 було визнано, що Державне підприємство, не надавши інформацію, передбачену вимогою голови Відділення від 12.08.2015 № 02-26/3-3729, у встановлений ним строк, вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону №2210-ІІІ, у вигляді неподання інформації територіальному відділенню АМК у встановлені головою територіального відділення строки.

8.13. Предметом розгляду справи №922/327/18 було визнання недійсним рішення обласного територіального відділення АМК, яким визнано, що Підприємство, не надавши інформацію, передбачену вимогою голови Відділення від 12.08.2015 № 02-26/3-3729 у встановлений ним строк, вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону №2210-ІІІ у вигляді неподання інформації територіальному відділенню АМК у встановлені головою Відділення строки; за вказане порушення на Підприємство накладено штраф.

8.14. Судові рішення про відмову у задоволенні позову були, зокрема, обґрунтовані поданням позову після закінчення двомісячного строку щодо оскарження рішення АМК, визначеного частиною першою статті 60 Закону №2210-ІІІ.

8.15. У цій справі, суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні, також вказав на те, що у позові слід відмовити, оскільки позивачем пропущено строк, визначений частиною першою статті 60 Закону №2210-ІІІ.

8.16. Стаття 60 Закону №2210-ІІІ "Оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України" визначає загальний (універсальний) порядок оскарження рішень АМК, які були прийняті АМК стосовно порушення економічної конкуренції.

8.17. Таким чином, зазначені справи і справа, що розглядається, є подібними за предметом спору (визнання недійсним і скасування рішення АМК) в цілому як предмет оскарження, за підставами, наведеними відповідачами як заперечення проти позову (у контексті подання позову після закінчення двомісячного строку для звернення до суду).

8.18. Що ж до наявності/відсутності вмотивованої обґрунтованості необхідної для відступлення від правового висновку Верховного Суду щодо застосування статті 60 Закону №2210-ІІІ, то слід зазначити таке.

8.19. Частиною першою статті 60 Закону №2210-ІІІ визначено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

8.20. Скаржник просить суд відступити від висновку Верховного Суду щодо застосування частини першої статті 60 Закону №2210-ІІІ в частині неможливості продовження (відновлення) строку на оскарження рішення АМК, а також продовжити строк на оскарження Рішення АМК.

8.21. На думку скаржника, у висновках Верховного Суду невраховано невідповідність положення другого речення частини першої статті 60 Закону №2210-ІІІ положенням частин першої і третьої статті 8 та частин першої і другої статті 55 Конституції України.

8.22. Крім того, ТОВ "Беной" зазначає про те, що положення другого речення частини першої статті 60 Закону №2210-ІІІ звужує права особи на оскарження рішень органів АМК, гарантовані Конституцією України.

8.23. ТОВ "Беной" також зазначає, що "...у жодній зі справ, на які посилався апеляційний суд в оскаржуваній постанові та які розглядались у 2016-2018 роках, не було такої перешкоди для своєчасного звернення до господарського суду із позовом про оскарження рішення органу АМКУ, як повномасштабна збройна агресія іншої держави проти України, що було встановлено у даному випадку судами попередніх інстанцій. До того ж такі факти взагалі виникли уперше в історії незалежної України, і вже тільки цього достатньо для перегляду відповідної судової практики".

8.24. Оцінюючи доводи позивача про поновлення строку на подання позовної заяви, суд першої інстанції зазначив про те, що "у зв`язку із розповсюдженням територіальної юрисдикції суду на місто Київ, у якому протягом відповідного періоду відбувалися активні бойові дії, здійсненням щоденних ракетно-бомбових ударів по місту Києву, оголошенням повітряних тривог, обмеженням роботи транспорту, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на звернення до суду з позовом про оскарження рішення".

8.25. Скасовуючи рішення першої інстанції і відмовляючи у позові, суд апеляційної інстанції, зокрема, виходив з того, що:

- копію рішення АМК позивач отримав 10.01.2022, що підтверджується копією конверту щодо поштового відправлення з штрихкодовим ідентифікатором № 0303514713750 та витягом з онлайн сервісу АТ "Укрпошта" "Відстеження поштових пересилань" щодо вказаного поштового відправлення;

- відповідно до частини першої статті 60 Закону позивач мав право оскаржити рішення Комітету у строк до 11.03.2022 включно;

- до суду з даним позовом позивач звернувся 29.03.2022;

- позивачем пропущено строк для оскарження рішення АМК, що є самостійною і достатньою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

8.26. Верховний Суд зазначає, що при касаційному оскарженні судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 287 ГПК України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів для такого відступлення.

8.27. Верховний Суд вважає за необхідне у даній справі звернутися до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №823/2042/16 та у постановах Верховного Суду від 28.09.2021 у справі №910/8091/20, від 24.06.2021 у справі №914/2614/13, такого змісту: "з метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховного Суду суд повинен мати ґрунтовні підстави: попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання".

8.28. Також, слід зазначити, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пункті 70 рішення від 18.01.2001 у справі "Чепмен проти Сполученого Королівства" (Chapman v. the United Kingdom) наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом він не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави. Причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту.

8.29. Водночас, ТОВ "Беной" у касаційній скарзі у контексті приписів пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України зазначає про реальну та суттєву зміну суспільного контексту, що зберігалася станом на дату подання позовної заяви (30.03.2022) та, на думку скаржника, обумовлюють можливість відступлення від правової позиції Верховного Суду з попередніх справ стосовно неможливості відновлення пропущеного строку.

8.30. Верховний Суд, в контексті обставин цієї справи виходить з таких міркувань.

8.31. Відповідно до частини другої статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; утвердження й забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

8.32. Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Відповідно до другого речення частини третьої статті 8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

8.33. Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

8.34. Так, Конституційний Суд України в абзаці другому підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 13 червня 2019 року № 4-р/2019 зазначив, що: "утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, частини першої статті 55 основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні ефективного механізму такого захисту".

8.35. Зміст права на судовий захист, установленого частиною першою статті 55 Конституції України, слід визначати, серед іншого, з урахуванням змісту права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та витлумаченого Європейським судом з прав людини.

8.36. Так, Європейський суд з прав людини зазначив, зокрема, що:

- "в демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції право на чинення справедливого правосуддя посідає настільки значне місце, що звужувальне тлумачення пункту 1 статті б (ст. 6-1) не відповідало б меті та призначенню цього припису" ( § 25 рішення від 17.01.1970 у справі "Delcourt v. Belgium");

- "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями" (рішення від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України");

- "рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення особи "правом на суд" з огляду на принцип правовладдя (верховенства права) в демократичному суспільстві. Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, що становить втручання в її права" (у справі Belief v. France);

- "держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення" (У § 57 рішенні від 28.05.1985 у справі Ashingdane v. the United Kingdom та у § 96 рішення від 13.02.2001 у справі Krombach v. France);

8.37. Європейський суд з прав людини сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (рішення від 04.12.1995 у справі Bellet v. France , а також рішення від 27.06.2000 у справі Ilhan Є Turkey , рішення від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України, рішення від 14.01.2011 у справі Щокін проти України).

8.38. Частинами першою та другою статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Пунктом 1 частини третьої статті 2 ГПК України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, в першу чергу, верховенство права.

8.39. Відповідно до частини першої статті 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Відповідно до частини четвертої вказаної статті суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

8.40. Скаржник звертає увагу, зокрема, на те, що причини пропуску двомісячного строку оскарження були поважними, оскільки були зумовлені надзвичайними обставинами. Місцезнаходженням скаржника і його уповноважених представників є місто Київ, а з 24.02.2022 у Київській області і згодом у місті Києві велись бойові дії, що становило серйозну загрозу їх життю і здоров`ю і унеможливило завершений підготовки позовної заяви та її подання до суду у встановлений частиною першої статті 60 Закону двомісячний строк.

8.41. ТОВ "Беной" зазначає, що матеріали оскарження мають значний об`єм (матеріали справи АМК, що були покладені ним в основу Рішення АМК станом на 07.02.2022 налічували 29 томів та близько 7 томів додатків до позовної заяви), що обумовлено складністю справи та відповідними її обставинами. Підготовка зазначених матеріалів вочевидь займала великий проміжок часу та була обґрунтованою.

8.42. Проте, судом апеляційної інстанції не в повній мірі встановлені та досліджені обставини, пов`язані з військовою агресією російської федерації проти України та її вплив на об`єктивну можливість звернутися до суду.

8.43. З тексту оскаржуваної постанови не вбачається, що судом апеляційної інстанції досліджено причини пропущення скаржником двомісячного строку оскарження Рішення АМК та не наведено мотивів врахування чи відхилення всіх доводів скаржника. У то же час, відмова у позові судом апеляційної інстанції мотивована лише формальним пропуском строку, який за законом є присічним, без дослідження та перевірки обставин неможливості звернення до суду в період до 11.03.2022.

8.44. Згідно зі статтею 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

8.45. Згідно з частиною першою статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

8.46. Враховуючи викладене у цій постанові вище, судове рішення апеляційної інстанції зазначеним вимогам процесуального закону (статті 236, 237 ГПК України) не відповідають.

8.47. В силу імперативних положень частини другої статті 300 ГПК України Верховний Суд позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по-новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.

8.48. Верховний Суд, виходячи з наведених вище мотивів і міркувань у цій постанові, дійшов висновку щодо часткового задоволення касаційної скарги та про необхідність скасування постанови апеляційного господарського суду з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

8.49. Суд касаційної інстанції приймає доводи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, у тій частині, в якій вони не суперечать цій постанові.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9.1. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

9.2. З огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, Касаційний господарський суд вважає, що касаційна скарга ТОВ "Беной" підлягає частковому задоволенню, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

9.3. У новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, перевірити зазначені в цій постанові доводи та докази, а також вагомі (визначальні) аргументи сторін у справі, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, вирішити спір відповідно до закону.

10. Судові витрати

10.1. За результатами нового розгляду справи має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат зі справи.

Керуючись статтями 300, 308, 310, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Беной" задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2023 зі справи № 910/3039/22 скасувати. Справу передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос

Суддя В. Селіваненко