Ухвала

від 22.05.2023 по справі 475/1052/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

22 травня 2023 року

м. Київ

справа № 475/1052/21

провадження № 61-6552ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Струмок» на постанову Миколаївського апеляційного суду від 10 квітня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Струмок» про розірвання договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Струмок» (далі - ТОВ «Струмок») про розірвання договору оренди землі.

Рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 26 грудня 2022 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 10 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 26 грудня 2022 року скасовано, позов задоволено, розірвано договір оренди землі, укладений 05 січня

2010 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Струмок», зареєстрований 02 серпня

2010 року у Доманівському відділі Миколаївської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» у Державному реєстрі земель за

№ 041048400063. Вирішено питання розподілу судових витрат.

01 травня 2023 року засобами поштового зв`язку представник ТОВ «Струмок» - адвокат Миронюк М. П. подала касаційну скаргу на постанову Миколаївського апеляційного суду від 10 квітня 2023 року, яку просить скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи

від 07 лютого 1995 року, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Європейський суд з прав людини у Рішенні від 05 квітня 2018 року (справа «Зубац проти Хорватії», № 40160/12) вказав на обмеженість доступу до судів вищої інстанції. Так, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Леваж Престасьон Сервіс» проти Франції», рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шамоян проти Вірменії»).

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

За змістом пункту 8 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про розірвання договору найму (оренди) ціна позову визначається сукупністю платежів за користування майном протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами визнаються справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини дев`ятої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Ціна позову у справі № 475/1052/21, обчислена за правилами пункту 8 частини першої статті 176 ЦПК України, не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на

01 січня 2023 року (2 684 грн х 100 = 268 400 грн).

Отже розглядувана справа є малозначною в силу закону.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: категорію справи, ціну та предмет позову, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Сама по собі незгода із встановленими судом обставинами та наданою оцінкою доказам не свідчить про наявність випадків для відкриття касаційного провадження у малозначній справі.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

Касаційний перегляд вважається екстраординарним, з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції, які обмежено питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи.

Дослідження нових доказів, доданих до касаційної скарги, не належить до повноважень суду касаційної інстанції. Справа була розглянута судами двох інстанцій, до яких відповідач не був позбавлений можливості надавати докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Питання щодо права власності на плоди, продукцію, доходи, одержані від користування річчю, переданою у найм (посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, вироблену продукцію) врегульовано зокрема статтею 775 ЦК України, статтею 95 ЗК України.

Однак у разі виникнення спору про право власності на врожай (посіви і насадження сільськогосподарських культур, вироблену сільськогосподарську продукцію) такий спір може бути вирішено в судовому порядку.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, належність справи до категорії малозначних була передбачуваною, а наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України судом не встановлена, то відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Струмок» на постанову Миколаївського апеляційного суду від 10 квітня 2023 року в цивільній справі № 475/1052/21.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження та додані до скарги матеріали направити особам, які подали касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Шипович

О. М. Осіян

Є. В. Синельников