Рішення

від 11.05.2023 по справі 521/13237/22

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/13237/22

Провадження 2/521/717/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2023 року

Малиновський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді Мурзенко М.В.,

при секретарі Корнієнко Л.В.

за участі позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Мартинюк Ю. С.

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Мангул П. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власним житлом шляхом виселення, визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року до Малиновського районного суду м. Одеси звернулась з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у якому просила суд усунути перешкоди у користуванні квартирою за адресою АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_2 без надання іншого приміщення, визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що втратила право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 отримала у спадщину після своєї матері та є власником однокімнатної квартири під АДРЕСА_2 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25.11.2011 року, відповідачі з 11.08.2010 року були зареєстровані та проживали разом з позивачем у спірній квартирі, після прийняття спадщини позивач виїхала та дозволила тимчасово на деякий час пожити в цій квартирі відповідачам, в теперішній час позивач потребує вказаної квартири для особистого проживання, проте позбавлена можливості користуватись нею, відповідач ОСОБА_2 змінила замки, уклала договір з охоронною фірмою «Гепард», позивач не може потрапити до спірної квартири, відповідач ОСОБА_2 має на праві власності інше житло в м. Одесі. Вимоги до відповідача ОСОБА_3 обґрунтовані тим, що вона зареєстрована в спірній квартирі, проте тривалий час в ній не проживає з серпня 2018 р., за комунальні послуги не сплачує.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 27.09.2022 року по справі було відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено справу до судового розгляду у підготовчому судовому засіданні на 02.11.2022 року.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 26.01.2023 року по справі було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по сутні на 27.02.2023 р.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 26.01.2023 року вирішено питання щодо витребування доказів.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 27.02.2023 року вирішено питання щодо застосування заходів процесуального примусу.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси (протокольною) від 11.05.2023 року відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження по справі.

В судовому засіданні за участі позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити, просила виселити відповідача ОСОБА_4 із спірної квартири без надання іншого житлового приміщення, додатково пояснила, що в теперішній час потребує вказаної квартири для проживання зі своїм чоловіком, який хворіє та потребує лікування в лікувальних закладах м. Одеси, вимоги до відповідача ОСОБА_3 зумовлені необхідністю зняття її з реєстрації, й на час розгляду справи ОСОБА_3 було знято з реєстрації в позасудовому порядку за заявою позивача.

Представник позивачки адвокат Мартинюк Ю. С. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні проти задоволенні позовних вимог заперечувала, пояснила суду, що наразі у квартирі проживає вона та її двоє дітей, живуть у квартирі більше 12 років, квартира однокімнатна, спільне проживання з позивачем неможливе, молодша дитина ходить до школи, яка знаходить поруч, позивачка ніколи у спірній квартирі не проживала, визнала, що має на праві власності іншу квартиру в м.Одесі, яку отримала у спадок після смерті діда, проте вона не придатна для проживання, там необхідно робити ремонт, наявні борги за комунальні послуги. Також, надала до суду відзив (а.с.35-40)

Представник відповідач ОСОБА_2 адвокат Мангул П. М. у судовому засіданні вказав, що позовні вимоги виходять за межі моралі, а тому, не підлягають задоволенню.

Відповідачка - ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилась, про місце, дату та час судового розгляду повідомлялась належним чином, конверт повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Надала до суду відзив (а.с.52-55) у якому просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що вона фактично проживає у спірній квартирі, вселилась до спірної квартири до прийняття її у спадщину позивачем, здійснює оплату комунальних послуг, жодних дій на перешкоджання позивачу проживати у зазначеній квартирі вона не вчиняла, доказів перешкоджання позивачу у користуванні квартирою суду не надано.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне

Судом встановлено, що що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25.11.2011 року, посвідченого державний нотаріусом Сьомої одеської державної нотаріальної контори Малиновською О.К. на праві власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з однієї кімнати, загальною площею 30,00 кв.м., у томі числі житловою 17,0 кв.м. (а.с.10).

У вказаній квартирі проживає відповідач ОСОБА_2 , що визнається сторонами по справі.

З відомостей № Г3-32974-ф/л про зареєстрованих осіб у житловому будинку/приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 станом на 02.03.2023 р. зареєстровані: ОСОБА_1 , 1962 р.н.(а.с.120).

З листа КП «Теплопостачання міста Одеси» № 02.01-22/398 вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 станом на 10.08.2022 р. обліковується заборгованість у розмірі 14425,87 грн. (а.с.15)

З листа ТОВ «Інфокс» філія «Інфоксводоканал» № 2300-04/5066 вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до виписки по особовому рахунку станом на липень 2022 р. наявна заборгованість у розмірі 1026,25 грн. (а.с.16-17)

З листа ОСББ «Космонавтів 27/4» № 1, довідки про заборгованість за утримання будинку і прибудинкової території та по внескам власника кв. АДРЕСА_3 , наявна заборгованість, яка станом на липень 2022 р. становить 9409,06 грн. (а.с.18-20)

Відповідно до листа ТОВ «ООЕК» № 587/06-02-3275 вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до виписки по розрахунку заборгованості станом на серпень 2022 р. наявна заборгованість у розмірі 1614,48 грн. (а.с.20-21)

З Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21.05.2022 року № 301440560 вбачається, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить квартира, за адресою: АДРЕСА_4 , яка складається з однієї кімнати, загальною площею 35,8 кв.м. (а.с.11)

Відповідност.3 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно достатті 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

За положеннямистатті 47 Конституції Україникожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно зістаттею 317 ЦК Українивласникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

Відповідно до частини першоїстатті 319 ЦК Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною першоюстатті 383 ЦК Українитастаттею 150 ЖК Української РСРзакріплені положення, відповідно до яких громадяни, якімають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання членів їх сімей та інших осіб, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.

Статтею 391 ЦК Українивизначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю.

Згідно статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно дост. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, яку суд відповідно до ч. 4ст. 10 ЦПК Українизастосовує при розгляді справ як джерело права, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції; органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині виселення ОСОБА_2 з квартири за адресою: АДРЕСА_1 підлягають задоволенню, оскільки виселення ОСОБА_2 не порушуватиме її права на житло, оскільки вона має інше житло у межах міста Одеси, та виселення відповідача із спірної квартири не буде надмірним тягарем та не призведе до порушення її прав, гарантованих статтею 8 Конвенції.

Посилання ОСОБА_2 що квартира, яка їй належить на праві власності не придатна для проживання, та там необхідно робити ремонт не заслуговують на увагу, оскільки суд не надано доказів на підтвердження стану квартири та доказів неможливості проживання у зазначеній квартирі.

Враховуючи викладене, позовні вимоги до ОСОБА_2 підлягають задоволенню.

Водночас,суддоходитьвисновку провідмовувзадоволенні позовувчастині вимогдо ОСОБА_5 про визнанняїї такою,що втратилаправо користуванняквартирою заадресою АДРЕСА_1 ,оскількивідповіднодо п.п.1)п.50Порядкудекларуваннята реєстраціїмісцяпроживання(перебування),затвердженогоПостановоюКабінету МіністрівУкраїнивід7лютого2022р.№265, заява про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), поданої особою або її законним представником (представником) за формою згідно здодатком 5 є самостійною підставою для зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання й прийняття судом окремого рішення з цього питання законом не вимагається, окрім того, ОСОБА_1 вже скористалась таким правом, та нею було знято з реєстрації місця проживання відповідачів по справі.

Таким чином, на час розгляду справи, права позивача були захищені нею в позасудовий спосіб, нею досягнуто правового результату, задля досягнення якого було пред`явлено позов, у зв`язку із чим суд доходить висновку про відмову в задоволенні позову в частині вимог до відповідача ОСОБА_5 .

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини вимог.

Враховуючи часткове задоволення позову, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 992 грн. 40 коп.

Питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу вирішуватиметься судом відповідно до ст. 246 ЦПК України.

Керуючись ст. 4,5,12,13,81, 89,141, 258-259,263-265,268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Виселити ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) з квартири за адресою АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

В задоволенні позову в частині вимог до ОСОБА_5 про визнання її такою, що втратила право користування квартирою за адресою АДРЕСА_1 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 992 гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 22.05.2023 року.

Головуючий: