Справа № 336/1384/20
Пр. № 2/336/69/2023
ДОДАТКОВЕ Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2023 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Щасливої О.В.,
розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Сердюка Романа Вікторовича про ухвалення додаткового рішення в справі за позовом Запорізької міської ради до Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області, ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Нива", головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, третя особа - Матвіївська сільська рада Запорізького району Запорізької області, про визнання незаконним та скасування розпорядження голови районної державної адміністрації, визнання недійсним та скасування державного акту про право власності, скасування державної реєстрації про права власності на земельну ділянку, витребування із незаконного володіння земельної ділянки та повернення її у комунальну власність,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Шевченківського районного суду від 07.04.2023 року позов Запорізької міської ради до Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області, ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Нива", головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, третя особа - Матвіївська сільська рада Запорізького району Запорізької області, про визнання незаконним та скасування розпорядження голови районної державної адміністрації, визнання недійсним та скасування державного акту про право власності, скасування державної реєстрації про права власності на земельну ділянку, витребування із незаконного володіння земельної ділянки та повернення її у комунальну власність залишений без задоволення.
Представник відповідачки ОСОБА_1 адвокат Сердюк Р.В. 12 квітня 2023 року надав суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача судових витрат.
В заяві зазначив, що відповідачем ОСОБА_1 разом з відзовом на позов подано попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правничу допомогу, яка надавалась іншим представником у розмірі 4000 грн. В подальшому відповідачка ОСОБА_1 змінила адвоката шляхом укладення договору про надання правничої допомоги № 491/22 від 15.02.2022 року між нею та адвокатом Сердюком Р.В., яким визначено загальну вартість правничої допомоги у суді першої інстанції у фіксованому розмірі 12000 грн., які сплатила в день укладення означеного договору. У судових дебатах ним було заявлено про надання доказів щодо остаточної суми витрат на правничу допомогу в порядку визначеному ч. 8 ст. 141 ЦПК України. На підставі викладеного просив стягнути з позивача вартість отриманої відповідачем професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 12000 грн.
В силу ч. 4 ст. 270 ЦПК України учасники справи в судове засідання з розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення не викликались.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Ухвалення додаткового рішення внормовано статтею 270 ЦПК України, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Як випливає із змісту ст. 265 ЦПК України, яка регламентує вимоги до змісту рішення, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких відносяться і витрати з отримання професійної правничої допомоги, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.
Витрати на професійну правничу допомогу внормовані статтею 137 ЦПК України.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 ст. 137 ЦПК).
У відповідності до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) (1); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) (2); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт (3); ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (4).
Право на професійну правничу допомогу, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, гарантовано статтею 59 Конституції України.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до статті 33 Правил адвокатської етики, єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту є гонорар.
Розмір гонорару та порядок його внесення мають бути чітко визначені в угоді про надання правової допомоги. Засади обчислення гонорару (фіксована сума, погодинна оплата, доплата гонорару за позитивний результат по справі тощо) визначаються за домовленістю між адвокатом та клієнтом і також мають бути закріплені в угоді.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг, акти виконаних або отриманих послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
До складу витрат включаються лише фактично сплачені стороною або її представником (а не будь-ким) витрати, та їх сплата повинна бути підтверджена відповідними фінансовими документами.
Суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.
Верховний Суд у своїй постанові від 03 травня 2018 року в справі № 372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме, надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Однією з засад цивільного судочинства в силу ст. 2 ЦПК України є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
За змістом частини 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), а докази витрат, які сторона сплатила у зв`язку з розглядом справи, подаються протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Заяву про ухвалення додаткового рішення з підстав стягнення витрат зі сплати професійної правничої допомоги разом з доказами цих витрат надано суду 12.04.2023 року, тобто у межах строку, встановленого ч. 8 ст. 141 ЦПК України, якою передбачено подання таких доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (а.с. 114-115 т. 3). Підстав для залишення означеної заяви без розгляду судом немає.
Представником позивача адвокатом Сердюком Р.В. до заяви про стягнення витрат з отримання правничої допомоги додано копії договору про надання правової допомоги № 491/22 від 15.02.2022 року між адвокатом Сердюком Романом Вікторовичем та ОСОБА_1 , предметом якого є, в тому числі, надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги, пов`язаної з захистом та відновленням порушених прав та інтересів в судах України, акт від 10.04.2023 року приймання-передачі фактично виконаних робіт у суді першої інстанції, квитанцію до прибуткового касового ордеру за договором про надання правничої допомоги № 491/22 від 15.02.2022 року про сплату вказаної в акті суми (а. с 116-118 т. 3).
Розмір понесених позивачем витрат на отримання правничої допомоги відповідає наведеним в частині 4 статті 137 ЦПК України чинникам.
У зв`язку з викладеним суд вважає доведеною цю суму видатків на отримання професійної правничої допомоги.
Вирішуючи питання про покладення означених видатків на Запорізьку міську раду, суд враховує положення ст. 141 ЦПК України про те, що у разі відмови у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.
У зв`язку з викладеним, констатуючи, що позов Запорізької міської ради залишено без задоволення, суд вважає за можливе покласти на позивача витрати з отримання відповідачем професійної правничої допомоги адвоката в сумі 12 000 грн., яка, на думку суду, є співмірною та доведеною із наведеними в частині 4 статті 137 ЦПК України чинниками.
Керуючись ст. ст. 137, 141, 265, 270, 352, 354 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Ухвалити додатковерішення всправі за позовом Запорізької міської ради до Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області, ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Нива", головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, третя особа - Матвіївська сільська рада Запорізького району Запорізької області, про визнання незаконним та скасування розпорядження голови районної державної адміністрації, визнання недійсним та скасування державного акту про право власності, скасування державної реєстрації про права власності на земельну ділянку, витребування із незаконного володіння земельної ділянки та повернення її у комунальну власність, відповідно до якого:
Стягнути з Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ 04053915, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 , витрати з отримання професійної правничої допомоги в сумі 12 000 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому додаткове рішення не було вручено в день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана ним протягом тридцяти днів з дня вручення йому додаткового рішення.
Повне рішення складене 24 травня 2023 року.
Суддя О.В. Щаслива
Суд | Шевченківський районний суд м. Запоріжжя |
Дата ухвалення рішення | 18.05.2023 |
Оприлюднено | 25.05.2023 |
Номер документу | 111046711 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: визнання незаконним акта, що порушує право власності на земельну ділянку |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні