Рішення

від 12.05.2023 по справі 922/589/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2023м. ХарківСправа № 922/589/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Почуєвій А.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Боніта", м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Баскет 11", смт.Буди Харківської області про стягнення 37 116,81грн. за участю представників:

від позивача: Філатова-Білоус Н.Ю.

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Боніта" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Баскет 11" (надалі - відповідач) про стягнення 37116,81грн., з яких: 25906,78грн. заборгованості, 4577,34грн. пені, 737,52грн. 3% річних, 5895,17грн. інфляційних нарахувань.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати товару, отриманого за договором поставки №123 від 11.07.2019.

Ухвалою від 27.02.2023 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

07 березня 2023 року від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, в якому він зазначив, що ТОВ "Баскет 11" не підписував з ТОВ "Боніта" договір, накладні та інші документи в редакції долученої позивачем до позовної заяви. З урахуванням викладеного у відповідача не виник обов`язок сплачувати: 25906,78грн. заборгованості, 4577,34грн. пені, 737,52грн. 3% річних, 5895,17грн. інфляційних нарахувань. Відповідач також висловив намір після надання позивачем до суду оригіналів доказів, на яких ґрунтується позовна заява, заявити клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, яка підтвердить відсутність підпису уповноваженої особи відповідача, а отже відсутність належного боргового документу.

07 березня 2023 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти вимог позивача заперечив, посилаючись на їх необґрунтованість, та просив відмовити у задоволенні позову. Зокрема, відповідач зазначив, що не підписував з ТОВ "Боніта" договір, накладні та інші документи в редакції долученій позивачем до позовної заяви. Інфляція, 3% та пеня позивачем розраховані не правильно та у випадку якщо суд прийме рішення про задоволення позову, відповідач просить застосувати строки позовної давності.

Даний відзив прийнято судом та долучено до матеріалів справи.

13 березня 2023 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він з доводами відповідача не погодився та наполягав на правомірності позовних вимог. При цьому зауважив, що відповідач не вказує, який саме розрахунок заявлених до стягнення сум здійснено неправильно і який розрахунок він вважає правильним. Позовна давність щодо стягнення пені не сплинула. Крім того, позивач наголосив, що додані до позовної заяви містять підписи та відбитки печатки відповідача, а тому є належними доказами здійснення поставки товару, якій відповідачем оплачений не був.

Дана відповідь на відзив прийнята судом та долучена до матеріалів справи.

13 березня 2023 року від відповідача надійшло Клопотання про призначення почеркознавчої та технічної експертизи, на вирішення експерта поставити наступне питання: А) Видаткові накладні, долучені до позовної заяви підписані власноручно підписом позивача та відповідача або підписані з використанням факсимільного відтворення підпису? Б) Чи виконаний підпис на видаткових накладних, долучених до позовної заяви напроти ТОВ "Баскет 11" директором даної юридичної особи або іншою особою? В) Чи є відтиск печатки з написом ТОВ "Баскет 11" на видаткових накладних, долучених до позовної заяви, ідентичним відтиску печатки з написом ТОВ "Баскет 11" на договорі, долученому до позовної заяви?

14 березня 2023 року судом постановлено ухвалу про здіснення розгляду справи №922/589/23 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі; підготовче засідання призначено на 05.04.2023.

Також, 14.03.2023 від позивача надійшло заперечення на клопотання відповідача про призначення судової експертизи, в якому він проти його задоволення заперечив, посилаючись на необґрунтованість доводів ТОВ "Баскет 11".

03 квітня 2023 року від позивача надійшло доповнення до заперечення на клопотання про призначення експертизи.

Ухвалою від 05.04.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 19.04.2023.

18 квітня 2023 року від позивача надійшло клопотання про надання оригіналів документів, які були витребувані ухвалою від 14.03.2023.

Ухвалою від 19.04.2023 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 12.05.2023.

Представник позивача в судовому засіданні 12.05.2023 підтримала доводи, викладені в позовній заяві та відповіді на відзив, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач відзиву не надав, представника в судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив. Про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином. Так ухвала від 19.04.2023 згідно з ч.5 ст.6 ГПК України направлялася відповідачу у тому числі в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та була доставлена до його Електронного кабінету 21.04.2023.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

11 липня 2019 року між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, укладено договір поставки №123 (надалі Договір), за умовами якого постачальник передає у власність покупцю товар, а покупець зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити товар згідно з умовами договору.

До Договору сторонами також було складено Протокол узгодження розбіжностей від 11 липня 2019 року, згідно з яким з моменту його підписання викладені в ньому положення Договору діють в узгодженій редакції цього Протоколу, і цей Протокол є невід`ємною частиною Договору.

04 січня 2022 року сторонами було підписано Додаткову угоду до Договору, за якою сторони домовилися, що при підписанні різних документів за цим Договором директор відповідача використовуватиме факсимільний підпис.

Відповідно до пункту 4.2. Договору (у редакції Протоколу узгодження розбіжностей) факт передання товару від постачальника до покупця підтверджується видатковою накладною на товар, що складається по кожній партії поставленого товару.

Згідно з пунктом 4.3 Договору (у редакції Протоколу узгодження розбіжностей) постачання вважається завершеним з моменту передачі партії товару покупцеві у власність шляхом відвантаження товару з автотранспортного засобу постачальника на рампу складу торгової точки покупця силами і за рахунок постачальника, що підтверджується товарно-транспортною накладною, видатковою накладною, підписаними уповноваженими представниками сторін і необхідними товаросупровідними документами, вказаними в п. 4.2. цього договору.

Пунктом 5.4 Договору (у редакції Протоколу узгодження розбіжностей) визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар протягом 28 календарних днів з моменту його прийняття, визначеного в накладній.

З доданих до позовної заяви видаткових накладних, накладних на повернення товару вбачається, що позивач у період з 01.12.2021 по 17.06.2022 здійснював поставки партій товару.

Однак в порушення умов договору відповідач за товари, що поставлялися починаючи з січня 2022 року здійснював оплату не в повному обсязі та з порушенням встановлених Договором строків, що підтверджується наявними у справі банківськими виписками по рахунку позивача.

Так, станом на 06.01.2022 у відповідача існувала заборгованість за поставлений товар в розмірі 3817,71грн. За період з 06.01.2022 по 17.06.2022 позивач додатково поставив відповідачу товар на загальну суму 54629,92грн. При цьому відповідач оплатив товар лише частково - в сумі 31998,54грн. та здійснив часткове повернення товару на суму 542,31грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору у нього утворилася заборгованість за поставлений товар у розмірі 25906,78грн. (3817,71грн.+ 54629,92грн. - 31998,54грн. - 542,31грн.)

Дана заборгованість підтверджується підписаним обома сторонами та скріпленим їх печатками Актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2022 по 30.09.2022.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з даним позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 25906,78грн. заборгованості, 4577,34грн. пені, 737,52грн. 3% річних, 5895,17грн. інфляційних нарахувань.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, згідно з частиною 1 статті 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частинами 1, 2 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що у відповідача існує заборгованість за поставлений згідно з умовами Договору товар в розмірі 25906,78грн., яка до даного часу не погашена.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано суду та в матеріалах справи відсутні докази повної та своєчасної оплати отриманого за Договором товару.

Щодо доводів відповідача, які викладені у його відзиві, про те, що він не підписував з ТОВ "Боніта" договір, накладні та інші документи в редакції долученої позивачем до позовної заяви, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Позивачем під час розгляду справи було надано суду оригінальні примірники Договору поставки №123 від 11.07.2019, Протоколу розбіжностей від 11.07.2019, Додаткової угоди від 04.01.2022, низки видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, які містять підписи (у тому числі факсиміле) та печатки сторін. Надані позивачем видаткові та товарно-транспортні накладні містять посилання на Договір №123 від 11.07.2019.

Крім того, позивачем надано суду банківські виписки, які підтверджують часткове здійснення відповідачем оплат за доданими до позову видатковими накладними, а також оригінали накладних на повернення товару постачальнику в порядку, передбаченому умовами п.3.9 Договору поставки №123 від 11.07.2019 (в редакції Протоколу розбіжностей від 11.07.2019).

Всі ці документи в сукупності свідчать про існування господарських правовідносин між сторонами щодо виконання умов Договору поставки №123 від 11.07.2019.

При цьому судом не приймаються і зауваження відповідача щодо неналежного оформлення наявних у справі видаткових накладних, виходячи з наступного.

Пунктом 11.11 Договору поставки №123 від 11.07.2019 (в редакції Додаткової угоди від 04.01.2022) визначено, що на підставі ст.6, ч.3 ст.207 та ст. 627 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що Покупець має право використовувати аналог власноручного підпису (факсиміле) уповноваженої особи - директора ТОВ "Баскет 11" Винника Сергія Івановича, з його нанесенням за допомогою засобів механічного копіювання за зразками відповідних аналогів. Сторони домовились, що Покупець з використанням факсимільного підпису (факсиміле) має право підписувати документи, що складаються на виконання Договору, а саме видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні на повернення Товару, Акти про недоліки товару/Акт про невідповідність/Акт розбіжностей.

Таким чином, сторони передбачили можливість проставлення факсимільного підпису (факсиміле) відповідачем на видаткових та товарно-транспортних накладних. До того ж, суд зауважує, що підписи на наданих позивачем оригіналах накладних додатково скріплені печаткою відповідача.

Щодо посилань відповідача на те, що всі накладні мали були підписані його директором, суд зазначає, що Договір поставки №123 від 11.07.2019 не містить умови, що саме директор має право приймати товар та підписувати накладні, а тому даний товар міг бути отриманий будь-якою уповноваженою відповідачем особою. При цьому докази того, що вказані у накладних особи не мали повноважень на отримання товару від імені відповідача, в матеріалах справи відсутні.

Доводи відповідача про те, що відтиск печатки з написом ТОВ "Баскет 11" на видаткових накладних, долучених до позовної заяви, не є ідентичним відтиску печатки з написом ТОВ "Баскет 11" на договорі, долученому до позовної заяви, судом відхиляються, оскільки умови Договору не містять застереження щодо того, якою саме печаткою мають скріплюватися підписи уповноважених представників відповідача на накладних. Відповідач не обґрунтував неможливості проставлення на накладних своєї печатки з написом "Для накладних".

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є змагальність сторін.

Частиною 3 статті 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В той же час, доводи відповідача зводяться до простого заперечення факту підписання вищевказаних документів без надання будь-яких доказів, які б підтверджували відсутність господарських операцій за Договором поставки №123 від 11.07.2019.

Зокрема, відповідачем не надано документи бухгалтерської та/або податкової звітності, які б підтверджували відсутність відображення господарських операцій за доданими до позову первинними бухгалтерськими документами. Не надав відповідач і банківські виписки щодо руху коштів по своїх рахунках, з яких суду можливо було б встановити відсутність відповідних оплат за видатковими накладними, які позивач вважає оплаченими.

З приводу посилань відповідача у відзиві на пропуск позивачем строків позовної давності, суд зауважує, що порушення цих строків відповідачем жодним чином не обґрунтовано. Між тим, з матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем при зверненні з даним позовом було дотримано вимоги, передбачені статтями 256-268 ЦК України.

Таким чином, суд вважає, що позивачем надано належні та допустимі докази неналежного виконання відповідачем умов Договору та існування спірної заборгованості.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У зв`язку з цим, суд вважає позовні вимоги про стягнення 25906,78грн. заборгованості (основного боргу) законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2 Договору встановлено, що за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочення.

Крім того, частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаних норм законодавства та умов Договору позивач здійснив нарахування відповідачу 4577,34грн. пені за період з 24.02.2022 по 17.09.2022, 737,52грн. 3% річних за період з 24.02.2023 по 15.02.2023, 5895,17грн. інфляційних нарахувань за період березень 2022 року - січень 2023 року.

Перевіривши розрахунки вищевказаних сум, суд визнав їх такими, що відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги про їх стягнення підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Баскет 11" (62456, Харківська область, Харківський район, смт Буди, вул.Щаслива, буд.1А, код 41997380) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Боніта" (61091, м.Харків, проїзд Стадіонний, буд.2/1, кв.49, код 37575730) 25906,78грн. заборгованості, 4577,34грн. пені, 737,52грн. 3% річних, 5895,17грн. інфляційних нарахувань, 2684,00грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "22" травня 2023 р.

СуддяМ.В. Калантай