Рішення

від 16.05.2023 по справі 910/1433/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.05.2023Справа №910/1433/23

За позовомФермерського господарства "Чернігівське"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп"за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, настороні відповідача -Державна податкова служба України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у Запорізькій області Головне управління ДПС у Запорізькій областіпростягнення 41 194,10 грн. Суддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Кучерява О.М.Представники учасників справи:від позивача:Касьяненко Г.О., Бережецький О.В.від відповідача:не з`явився від третьої особи:Пінчук Б.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У січні 2023 року Фермерське господарство "Чернігівське" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" про стягнення 33 380,96 грн.

В обґрунтування позовних вимог Фермерське господарство "Чернігівське" вказує, що ним 18.02.2022 згідно Договору постачання №12909-1 від 18.02.2022 було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" товар загальною вартістю 149 346,33 грн., в той час останнім частково сплачено за поставлений товар - у розмірі 119 000,00 грн., у зв`язку у чим у відповідача виник борг перед позивачем у розмірі 30 346,33 грн.

Крім того, Фермерське господарство "Чернігівське" стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" пені у розмірі 3 034,63 грн., нарахованої за порушення відповідачем грошових зобов`язань за Договором постачання №12909-1 від 18.02.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2023 відкрито провадження у справі №910/1433/23; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання); визначено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

23.02.2023 засобами поштового зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" надійшов відзив на позов, в якому відповідач зазначає, що він має право не сплачувати 20% загальної вартості товару до моменту реєстрації постачальником податкової накладної на усю суму поставки в Єдиному реєстрі податкових накладних. Крім того, відповідач вказує, що не може здійснювати розрахунки з позивачем, оскільки місцезнаходженням Фермерського господарства "Чернігівське" є: 72252, Запорізька область, Мелітопольський р-н, с. Мала Михайлівка, вул. Центральна, 36-Б, яке з 25.02.2022 є окупованим, в той час як Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" встановлено законодавчу заборону здійснювати переказ коштів юридичним особам, місцезнаходженням яких є окупована територія. Також відповідач вказує, що позивачем не було надано розрахунку пені на виконання п. 9 ухвали суду від 31.01.2023.

06.03.2023 засобами поштового зв`язку від Фермерського господарства "Чернігівське" надійшов розрахунок пені, з якого вбачається, що позивач нараховує відповідачу пеню за період з 23.02.2022 по 23.08.2023.

Також 06.03.2023 засобами поштового зв`язку від Фермерського господарства "Чернігівське" надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що ним 18.02.2022 було сформовано та направлено на реєстрацію податкову накладну №2 від 18.02.2022, в той час як реєстрація такої накладної відноситься виключно до повноважень податкового органу, яким зареєстровано вказану податкову накладну 23.06.2022. При цьому, позивач звертає увагу суду, що роботу Єдиного реєстру податкових накладних було зупинено через військову агресію Російської Федерації проти України, в той час як навіть після реєстрації податкової накладної Товариством з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" не було оплачено поставлений товар. Щодо місцезнаходження позивача на окупованій території, то Фермерське господарство "Чернігівське" вказує, що наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 не може застосовуватись до правовідносин, що виникли між сторонами, так як його було прийнято 22.12.2022, а договірні відносини між сторонами виникли 18.02.2022. Крім того, Фермерське господарство "Чернігівське" стверджує, що окупованою територію є територія, яка визначена Кабінетом Міністрів України, а не Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Водночас, позивач стверджує, що з моменту заснування Фермерського господарства "Чернігівське" фактичним його місцезнаходженням є м. Запоріжжя та відповідачем здійснювалась часткова оплата товару, незважаючи на існування тих самих обставин, на які він посилається у своєму відзиві.

Разом із відзивом на позов від Фермерського господарства "Чернігівське" надійшло клопотання про перехід до загального позовного провадження, яке мотивоване тим, що дана справа є складною, потребує повного та всебічного з`ясування обставин справи, правильного вирішення спору та надання сторонам можливості подати необхідні пояснення та докази.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2023 у справі №910/1433/23 відмовлено Фермерському господарству "Чернігівське" у задоволенні клопотання про перехід до загального позовного провадження; призначено у справі №910/1433/23 судове засідання на 23.03.2023; запропоновано позивачу взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Оскільки призначене на 23.03.2023 судове засідання не відбулося б, у зв`язку з перебуванням судді Бойка Р.В. у відпустці, то ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2023 було призначено судове засідання у справі №910/1433/23 на 28.03.2023.

17.03.2023 засобами електронного зв`язку від Фермерського господарства "Чернігівське" надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, проведення якого він просив забезпечити у приміщенні Хортицького районного суду міста Запоріжжя або Запорізькому окружному адміністративному суді за участю уповноваженого представника Фермерського господарства "Чернігівське".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 відмовлено Фермерському господарству "Чернігівське" у задоволенні клопотання про проведення судового засідання в режимі відеокононференції в приміщенні суду; запропоновано Фермерському господарству "Чернігівське" взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

20.03.2023 засобами поштового зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" надійшли заперечення проти розрахунку пені, в яких відповідач вказує, що позивачем невірно визначено дату, з якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" є таким, що прострочило виконання свого зобов`язання з оплати товару з огляду на дату реєстрації податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, та правомірним є нарахування пені з 29.06.2022. При цьому, відповідач вказує, що незалежно від дати реєстрації податкової накладної, він не міг здійснити оплату товару з огляду на законодавчу заборону перераховувати кошти юридичним особам з місцезнаходженням на окупованій території.

23.03.2023 засобами поштового зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач стверджує, що обов`язок оплатити 20% товару виникає у нього з дати реєстрації податкової накладної незалежно від того, хто, коли та на підставі чого зареєстрував відповідну накладну. Попри наведене, навіть після реєстрації податкової накладної відповідач стверджує про неможливість виконання свого грошового зобов`язання через реєстрацію місцезнаходження позивача на тимчасово окупованій території, а відтак відсутні підстави для застосування до нього відповідальності у вигляді пені. Окрім того, відповідач вказує, що Кабінет Міністрів України передав повноваження із формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, Міністерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України

27.03.2023 засобами поштового зв`язку від Фермерського господарства "Чернігівське" надійшло клопотання про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" витрат на правову допомогу у розмірі 3 000,00 грн. та пояснення, в яких позивач звертає увагу суду, що заборгованість відповідача складає 20,32% від загальної вартості товару та не була сплачена навіть після реєстрації податкової накладної. Окрім того, позивач вказує, що використав суму ПДВ, яка нібито ним була утримана через не здійснення реєстрації податкової накладної, для зменшення своїх податкових зобов`язань перед Державним бюджетом України. Також позивач стверджує, що з моменту створення Фермерського господарства "Чернігівське" останнє не знаходилось на окупованій території України, а рахунки позивача відкриті у фінансовій установі, яка знаходиться в м. Київ.

Також 27.03.2023 від Фермерського господарства "Чернігівське" надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач також просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" інфляційні втрати у розмірі 6 827,92 грн. та 3% річних у розмірі 985,22 грн.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 28.03.2023 прийнято заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог до розгляду, у зв`язку з чим має місце нова ціна позову; встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог - 2 тижні; залучено до участі у справі Державну податкову службу України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у Запорізькій області Головне управління ДПС у Запорізькій області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача; зобов`язано сторін направити залученій третій особі копії заяв по суті спору з додатками, а докази такого направлення надати суду; запропоновано залученій третій особі у строк протягом 10 днів надати суду письмові пояснення щодо заяв по суті спору з доказами їх направлення іншим учасникам справи; витребувано у Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" пояснення щодо руху коштів на рахунках Фермерського господарства "Чернігівське" з огляду на зміст Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"; встановлено Акціонерному товариству "Державний експортно-імпортний банк України" строк для надання пояснень - до наступного засідання; відкладено наступне засідання до 25.04.2023.

19.04.2023 засобами поштового зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач стверджує, що ним не порушувались умови Договору постачання №12909-1 від 18.02.2022, оскільки неможливість оплати товару повністю була обумовлена встановленою ч.ч. 2, 6 ст. 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" забороною. Також відповідач вказує на невірність здійснених позивачем розрахунків пені, інфляційних втрат та 3% річних з огляду на невірність визначення дати, з якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" є таким, що прострочило виконання своїх зобов`язань. Крім того, відповідач звертає увагу суду, що вимоги позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу заявлені несвоєчасно, у зв`язку з чим у відшкодуванні витрат слід відмовити.

24.04.2023 засобами поштового зв`язку від Фермерського господарства "Чернігівське" надійшли пояснення, в яких позивач вказує, що 3% річних та інфляційні втрати є фактичною платою (компенсацією) позивачу коштів за не своєчасне виконання зобов`язання з оплати товару, а відтак застосування пені не призведе до подвійної відповідальності боржника. Також позивач посилається на лист Державної податкової служби України вих. №8944/6/99-00-18-02-02-06 від 12.04.2023, з якого вбачається, що реєстрація податкових накладних, поданих з 24.02.2022, відбувалась до 15.07.2022, а відтак Фермерським господарством "Чернігівське" було вчинено всіх необхідних дій для реєстрації податкової накладної. Крім того, позивач вказує, що звертаючись до суду із даним позовом, не очікував, що йому доведеться звернутись до фахівця в галузі права, однак після одержання відзиву у нього виникла відповідна необхідність.

24.04.2023 засобами електронного зв`язку від Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" надійшов лист вих. №0025800/13178-23 від 24.04.2023, в якому банк вказує, що платежі клієнта (Фермерського господарства "Чернігівське") за стандартною процедурою проводились в автоматизованому режимі в автоматизованій банківській системі, тобто не потрапляли на обробку відповідальним виконавцям банку та не вимагали додаткового аналізу, уточнення, погодження, підтвердження з боку банку.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 25.04.2023 зобов`язано позивача виконати вимоги протокольної ухвали від 28.03.2023 та направити третій особі копії заяв по суті спору з додатками протягом трьох днів, а докази такого направлення надати суду; встановлено третій особі строк - 10 днів для надання суду письмових пояснень; оголошено перерву в судовому засіданні до 16.05.2023.

04.05.2023 через відділ діловодства суду від Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у Запорізькій області Головне управління ДПС у Запорізькій області надійшли пояснення, в яких третя особа вказує, що податкова накладна на суму 149 346,33 грн. була зареєстрована 15.06.2022, в той час як квитанція є лише електронним повідомленням.

11.05.2023 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яка мотивована тим, що представник відповідача - Саврук С.М. перебуватиме у щорічній відпустці, яка триватиме з 15.05.2023 по 26.05.2023.

В судове засідання, призначене на 16.05.2023, з`явились представники позивача та третьої особи, надали пояснення по суті спору, за змістом яких представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити, в той час як представник третьої особи поклався на розсуд суду.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2023 було вирішено розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Постановляючи дану ухвалу, суд керувався тим, що, по-перше, перед проголошенням протокольної ухвали від 25.04.2023 про оголошення перерви у судовому засіданні, судом погоджувалась з учасниками справи, в тому числі із представником відповідача - Савчук С.М., дата наступного судового засідання та пропонувалось або 11.05.2023 або 16.05.2023. В свою чергу, представник відповідача Савчук С.М. підтримала призначення засідання по справі №910/1433/23 саме на 16.05.2023.

По-друге, відповідач не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про неповажність наведених представником відповідача причин незабезпечення Товариством з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" явки свого представника у судове засідання 16.05.2023.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на вказані приписи господарського процесуального закону та враховуючи неповажність причин незабезпечення Товариством з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" явки свого представника в судове засідання 16.05.2023, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні 16.05.2023 судом завершено розгляд справи №910/1433/23 по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи (наданих, в тому числі в попередніх судових засіданнях), всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" (покупець) та Фермерським господарством "Чернігівське" (постачальник) укладено Договір поставки №12909-1 (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого постачальник зобов`язався поставити і передати у власність, а покупець прийняти та оплатити соняшник врожаю 2021 року на умовах DAT - доставка до ТОВ "Токмак-Запоріжжя".

Згідно п. 2.1 Договору загальна кількість товару складає 7,780 тон +/- 5% за вибором покупця. Остаточні якість і кількість поставленого постачальником товару визначається при розвантаженні товару на вагах та акредитованою апробацією на зерновому складі, що знаходиться за адресою: Запорізька обл., м. Токмак, вул. Щави, 88 (п. 2.3 Договору).

У пункті 3.1 Договору зазначено, що ціна товару на дату укладення договору за даною угодою становить 16 838,76 грн. за 1 тону, без урахування 14% ПДВ за умови відповідності якості товару п. 2.2 п. 2 договору.

Загальна вартість товару, що поставляється за даною угодою, на дату укладення договору становить 131 005,55 грн., крім того ПДВ 14% 18 340,78 грн., разом з ПДВ 149 346,33 грн. +/- 5% за умовою відповідності якості товару п. 2.2 п. 2 договору (п. 3.3 Договору).

Постачальник поставляє товар покупцеві у власність у повному обсязі в термін до 20.02.2022 включно. У випадку нездійснення поставки (поставки не в повному обсязі) товару у визначений цим пунктом строку, покупець має право в односторонньому порядку відмовитись від приймання товару та вимагати від постачальника повернення вартості оплаченого та несвоєчасно поставленого товару та стягнення штрафних санкцій (п. 4.1 Договору).

Відповідно п. 4.2 Договору право власності на товар у покупця за цим договором виникає з моменту передачі товару постачальником. Передача постачальником товару покупцеві у власність підтверджується товаротранспортними накладними з відміткою про приймання товару на ім`я покупця, наданням покупцю видаткової накладної на товар.

Згідно п. 5.1 Договору покупець може здійснити попередню оплату за товар, розмір якої визначається за домовленістю сторін. Попередня оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 3 банківських днів після підписання цього договору та отримання від постачальника рахунку-фактури на товар, з виділенням точної суми ПДВ та копій документів, вказаних в п. 8.10 Договору.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що покупець здійснює остаточний розрахунок за товар упродовж 3 банківських днів після прийняття всієї кількості товару у пункті розвантаження згідно п. 1.1 та надання постачальником оригіналів видаткових та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на повну вартість поставленого товару, за умовою відсутності заборгованості постачальника перед покупцем. Податкова накладна повинна містити наступні коди товарів УКТ ЗЕД відповідно до товару зазначеного у п. 1.1 договору, а саме: - Кукурудза "1005"; Пшениця "1001"; Ріпак "1205"; Соняшник "1206"; Соя "1201"; Ячмінь "1003"; Горох "0713".

У пункті 5.4 Договору сторонами погоджено, що покупець має право не оплачувати 20% загальної вартості товару до моменту реєстрації постачальником податкової накладної на всю суму поставки в Єдиному реєстрі податкових накладних, оформленої згідно чинного законодавства. Зазначений пункт має перевагу перед будь-якими іншими умовами цього договору, додатків чи додаткових угод, які визначають умови оплати товару.

Пунктом 6.2 Договору визначено, що у випадку, якщо оплата товару здійснюється пізніше термінів зазначених у п. 5.2 даного договору за умови виконання постачальником всіх умов передбачених пунктами 8.10 та 5.2, покупець сплачує постачальнику неустойку у формі пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми, за кожен день прострочення, але не більше 10% від вартості несплаченої кількості товару.

Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими на те представниками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Після підписання цього договору всі попередні переговори, листування щодо предмета даного договору вважаються недійсними (п. 8.2 Договору).

18.02.2022 Фермерським господарством "Чернігівське" було передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" прийнято соняшник у кількості 7,78 тон загальною вартістю 149 346,33 грн. з ПДВ, про що сторонами було складено видаткову накладну №3 від 18.02.2022.

18.02.2022 Фермерським господарством "Чернігівське" було виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" рахунок №3 від 18.02.2022 на оплату соняшника у кількості 7,78 тон на суму 149 346,33 грн.

22.02.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" було перераховано Фермерському господарству "Чернігівське" згідно Договору та рахунку №3 від 18.02.2022 кошти у розмірі 119 000,00 грн.

Спір у справі виник у зв`язку твердженнями позивача про неналежне (часткове) виконання відповідачем свого зобов`язання по оплаті поставленого згідно Договору товару, у зв`язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" наявний борг перед Фермерським господарством "Чернігівське" у розмірі 30 346,33 грн. Крім того, позивач стверджує (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) про наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.

За приписами ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно п. 5.1 Договору покупець може здійснити попередню оплату за товар, розмір якої визначається за домовленістю сторін. Попередня оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 3 банківських днів після підписання цього договору та отримання від постачальника рахунку-фактури на товар, з виділенням точної суми ПДВ та копій документів, вказаних в п. 8.10 Договору.

Із аналізу умов даного договору, зокрема у зв`язку з використанням сторонами слова "може", у суду відсутні підстави для висновку, що даним пунктом Договору сторонами було встановлено обов`язок відповідача здійснити попередню оплату товару, а відтак суд вважає, що п. 5.1 Договору передбачає право Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" внести попередню оплату за товар, яке відповідач може і не реалізовувати без застосування до нього негативних наслідків через нездійснення попередньої оплати.

Із наявної в матеріалах справи видаткової накладної №3 від 18.02.2022 вбачається, що Фермерським господарством "Чернігівське" було передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" прийнято соняшник у кількості 7,78 тон загальною вартістю 149 346,33 грн. з ПДВ.

Вказана видаткова накладна підписана уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін. Зокрема від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" дана видаткова накладна була підписана менеджером з постачання ОСОБА_1 , який діяв на підставі довіреності №14274 від 18.02.2022.

Крім того, на підтвердження виконання свого обов`язку з постачання товару Фермерським господарством "Чернігівське" було долучено до позовної заяви товарно-транспортні накладні №00011 від 18.02.2022 та №00012 від 18.02.2022.

Відтак матеріалами справи підтверджується поставка позивачем відповідачу товару загальною вартістю 149 346,33 грн. з ПДВ.

Положеннями ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що покупець здійснює остаточний розрахунок за товар упродовж 3 банківських днів після прийняття всієї кількості товару у пункті розвантаження згідно п. 1.1 та надання постачальником оригіналів видаткових та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на повну вартість поставленого товару, за умовою відсутності заборгованості постачальника перед покупцем.

У пункті 5.4 Договору сторонами погоджено, що покупець має право не оплачувати 20% загальної вартості товару до моменту реєстрації постачальником податкової накладної на всю суму поставки в Єдиному реєстрі податкових накладних, оформленої згідно чинного законодавства. Зазначений пункт має перевагу перед будь-якими іншими умовами цього договору, додатків чи додаткових угод, які визначають умови оплати товару.

За приписами ст. 637 Цивільного кодексу України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу.

Статтею 213 Цивільного кодексу України визначено, що при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Приймаючи до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів, виходячи із змісту пунктів 5.1, 5.2, 5.4 Договору, а також зважаючи на пункти 6.8, 6.13 Договору, суд приходить до висновку, що сторони погодили, що Договір наділяв Товариство з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" свободою розсуду щодо оплати товару: або оплатити повністю товар до реєстрації податкової накладної (у зв`язку з чим у пунктах 6.8, 6.13 Договору передбачались механізми компенсації покупцю податку на додану вартість та збитків, завданих внаслідок порушення у сфері податкової звітності), або оплатити 80% від вартості товару до реєстрації податкової накладної, а інші 20% вартості товару - після реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Такі висновки суду ґрунтуються на тому, що сторонами у Договорі не встановлювався обов`язок із сплати покупцем попередньої оплати за товар, проте у п. 5.2 Договору сторонами було використано слово "остаточний", що дає суду підстави для висновку, що частина товару повинна бути сплачена до настання реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість у п. 5.4 Договору передбачено право покупця утримати 20% загальної вартості товару до реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, виходячи із принципу свободи договору згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони спору у пункті 5.2 Договору пов`язали закінчення строку виконання відповідачем (покупцем) зобов`язання з оплати частини товару вартістю 20% від загальної вартості товару з днем реєстрації замовником податкової накладної.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19.

Відповідно до п. 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної (1); дата складання податкової накладної (2); повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг (3); податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу) (4); повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг (5); опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг (6); ціна постачання без урахування податку (7); ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні (8); загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку (9); код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (10); індивідуальний податковий номер (11).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 201.2. статті 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 201.10 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Як вбачається із матеріалів справи Фермерським господарством "Чернігівське" 18.02.2022 було складено податкову накладну №2 на суму 149 346,33 грн., однак податковим органом було прийнято рішення про її реєстрацію у ЄРПН лише 23.06.2022 (рішення №6951416/37980786 від 23.06.2022) та відповідно дана податкова накладна була зареєстрована у ЄРПН 23.06.2022, що підтверджується квитанцією від 23.06.2022 про реєстрацію податкової накладної №9081287824.

Тобто позивачем було зареєстровано податкову накладну за господарською операцією з поставки товару за Договором на загальну суму 149 346,33 грн. лише 23.06.2022 та саме із цієї дати починається перебіг строку на оплату частини товару (20%).

Посилання позивача, що строк оплати товару в повному обсязі настав ще у лютому 2022 року, оскільки ним було сформовано податкову накладну ще 18.02.2022, натомість реєстрація даної податкової накладної в ЄРПН не залежала від його волі, судом відхиляються, оскільки, по-перше, сторонами у п. 5.2 Договору було передбачено, що строк для остаточної оплати товару починає свій перебіг саме з дати реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а не з дати формування податкової накладної. При цьому, позивач, погоджуючи дану умову договору, був обізнаний, що реєстрація податкової накладної в ЄРПН не залежить від його волі, а відтак усвідомлював, що строк оплати товару залежатиме від рішення/дій податкового органу.

По-друге, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі №925/556/21 зазначила, що з 01.01.2015 Податковий кодекс України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.

Оскільки саме від продавця, який має визначений законом обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація покупцем майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

Отже, для Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" має значення саме реєстрація податкової накладної в ЄРПН, оскільки це безпосередньо впливає на майнові інтереси відповідача, в той час як дата формування даної податкової накладної жодним чином не впливає на його права та інтереси.

По-третє, позивач (продавець) для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини, зокрема, шляхом оскарження рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в адміністративному порядку або в суді (відсутність вини буде підтверджуватися рішенням, ухваленим на користь платника податку, яке набрало законної сили і фактом реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у ЄРПН на виконання такого рішення). Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №906/824/21.

Як зазначає Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі №925/556/21, якщо перешкодою для вчинення продавцем дій, необхідних для реєстрації податкової накладної у ЄРПН, було незаконне рішення, дія чи бездіяльність контролюючого органу, то держава може бути притягнута до відповідальності перед постачальником за спричинену цим шкоду, зокрема в результаті притягнення продавця до відповідальності його контрагентом.

Таким чином, у разі затримки у реєстрації податкової накладної постачальник вправі компенсувати свої збитки шляхом оскарження дій/бездіяльності/рішення податкового органу, а також збитків, завданих, зокрема в результаті притягнення продавця до відповідальності його контрагентом, в той час як покупець негативні наслідки, які для нього настали внаслідок дій/бездіяльності/рішення податкового органу, жодним чином не має можливості компенсувати.

Відтак, цілком логічними та справедливими є умови п. 5.2 Договору, які фактично покладають на постачальника негативні наслідки у вигляді відтермінування повної оплати товару до реєстрації податкової накладної у ЄРПН, оскільки саме постачальника наділено правом на компенсацію негативних наслідків, в тому числі за рахунок держави, якщо затримка у реєстрації податкової накладної відбулась у зв`язку з протиправними діями податкового органу.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Судом враховано, що сторонами визначався строк оплати товару у банківських днях.

Визначення поняття "банківський день" наявне у п.п. 6 п. 4 Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами, затвердженого постановою Правління Національного банку України №514 від 03.12.2003, згідного якого це робочий день банку в тому місці, у якому повинна виконуватися дія, передбачена Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів або іншими міжнародними документами, затвердженими Міжнародною торговельною палатою.

Тобто, банківський день - це частина робочого дня, протягом якої приймаються документи на переказ. Дні визначаються для банків робочими за правилами, встановленими відповідною постановою Національного банку України.

Рішенням Правління Національного банку України від 16.12.2021 №142 "Про регламент роботи системи електронних платежів Національного банку України та порядок роботи банківської системи України в період завершення звітного року, а також про перенесення робочих днів банківської системи України у 2022 році" визначено, що міжбанківські перекази через систему електронних платежів Національного банку України (далі - СЕП) здійснюються:

1) у період з 25 до 27 червня 2022 року датою банківського дня 27 червня 2022 року;

2) 28 червня 2022 року датою банківського дня 28 червня 2022 року;

3) у період з 02 до 04 липня 2022 року датою банківського дня 04 липня 2022 року.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" на виконання своїх зобов`язань повинне було перерахувати на користь Фермерського господарства "Чернігівське" кошти у розмірі 119 477,06 грн. до 23.02.2022 включно, а кошти у розмірі 29 869,27 грн. - до 28.06.2022 включно.

Натомість із виписки по рахунку Фермерського господарства "Чернігівське" за 22.02.2022 вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" на виконання своїх зобов`язань за Договором з оплати товару перерахувало позивачу 22.02.2022 кошти у розмірі 119 000,00 грн.

Таким чином із наданих позивачем документів вбачається, що відповідачем було частково та з простроченням оплачено товар, поставлений за видатковою накладною №3 від 18.02.2022 - на суму 119 000,00 грн., а в іншій частині товар залишився неоплаченим.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Доказів сплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" Фермерському господарству "Чернігівське" коштів у розмірі 30 346,33 грн. станом на дату розгляду даної справи відповідачем суду не надано.

Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено обов`язок сторін довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на приписи ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що відповідачем було прострочено виконання своїх грошових зобов`язань з оплати поставленого позивачем згідно Договору товару та станом на дату розгляду даної справи у Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" наявний перед Фермерським господарством "Чернігівське" борг у розмірі 30 346,33 грн.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, наявність та розмір боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим позовна вимога Фермерського господарства "Чернігівське" про стягнення суми основного боргу підлягає задоволенню повністю.

Крім того, Фермерське господарство "Чернігівське" стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" пені у розмірі 3 034,63 грн., 3% річних у розмірі 985,22 грн. та інфляційних втрат у розмірі 6 827,92 грн., нарахованих за порушення відповідачем грошових зобов`язань за Договором.

Судом встановлено, що відповідач обов`язку по сплаті коштів у визначений Договорами строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" стверджує, що не могло здійснити повні розрахунки за поставлений Фермерським господарством "Чернігівське" товар, оскільки ст. 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" встановлено заборону на перерахунок коштів юридичним особам, які мають місцезнаходження на окупованій території, в той час як місцезнаходження позивача є окупованою територією з 26.02.2022.

Однак суд вважає наведені твердження Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" необґрунтованими, оскільки частиною 6 статті 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" передбачено, що переказ коштів між тимчасово окупованою територією та іншою територією України забороняється.

Тобто дана норма не встановлює заборону перерахунку коштів юридичній особі з місцезнаходженням на окупованій території, а встановлює заборону перерахунку коштів на окуповану територію. Судом дана норма розуміється як заборона перерахунку коштів у або через фінансові установи, які знаходяться на окупованих територіях.

В той же час, банк, в якому обслуговується Фермерське господарство "Чернігівське", знаходиться в місті Києві.

Відтак суд вважає, що тлумачення відповідачем даної норми є довільним та помилковим.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 6.2 Договору визначено, що у випадку, якщо оплата товару здійснюється пізніше термінів зазначених у п. 5.2 даного договору за умови виконання постачальником всіх умов передбачених пунктами 8.10 та 5.2, покупець сплачує постачальнику неустойку у формі пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми, за кожен день прострочення, але не більше 10% від вартості несплаченої кількості товару.

З аналізу даної умови Договору вбачається, що сторонами було визначено розмір пені (подвійна облікова ставка НБУ, але не більше 10% від вартості несплаченої кількості товару), порядок нарахування пені (від неоплаченої суми, за кожен день прострочення), однак не визначено строк нарахування пені.

Судом, враховано положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, якими обмежено нарахування пені піврічним строком, однак відповідно до п. 7 Прикінцевих положень Господарського кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Так, постановою Кабінетом Міністрів України №211 від 11.03.2020 по всій території України було введено карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), наразі строки дії карантину є продовженими до 30.06.2023 (згідно постанови Кабінетом Міністрів №383 від 25.04.2023).

Таким чином, строки нарахування пені, які встановлені у ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, є продовженими до закінчення дії карантину.

Позивач нараховує відповідачу пеню за період з 23.02.2022 по 23.08.2022.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначеної норми законодавства, початком для нарахування пені за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі №927/1091/17.

Як встановлено судом, відповідач є таким, що прострочив виконання свого зобов`язання зі сплати 20% від вартості товару з 29.06.2022 (оскільки 28.06.2022 було останнім днем виконання зобов`язання, а відтак у разі сплати відповідачем коштів у вказану дату, то вважалося, що зобов`язання виконане належним чином).

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон" з врахуванням встановлених судом обставин, суд приходить до висновку, що правомірним є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" пені у розмірі 2 334,84 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 6 827,92 грн. та 3% річних у розмірі 985,22 грн., нараховані за період з 23.02.2022 по 25.03.2023.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон" з врахуванням встановлених судом обставин, суд приходить до висновку, що правомірним є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" інфляційних втрат у розмірі 2 877,14 грн. та 3% річних у розмірі 675,44 грн.

Таким чином, позовні вимоги Фермерського господарства "Чернігівське" підлягають частковому задоволенню, а з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" підлягає стягненню сума боргу у розмірі 30 346,33 грн., пеня у розмірі 2 334,84 грн., 3% річних у розмірі 675,44 грн. та інфляційні втрати у розмірі 2 877,14 грн.

Щодо розподілу судових витрат на оплату судового збору.

За змістом пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви встановлюються у таких розмірах: майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб становить 2 684,00 грн.

Фермерським господарством "Чернігівське" у позовній заяві (до збільшення розміру позовних вимог) було заявлено майнову вимогу про стягнення з відповідача коштів у загальному розмірі 33 380,96 грн., за розгляд якої підлягав оплаті судовий збір у розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2 684,00 грн.

В той же час, як вбачається із квитанції до платіжної інструкції №55190319 від 20.01.2023 Фермерським господарством "Чернігівське" сплачено судовий збір за звернення до Господарського суду міста Києва із даним позовом у розмірі 2 687,00 грн.

Тобто позивачем при зверненні до суду із даним позовом було надмірно сплачено судовий збір у сумі 3,00 грн.

В подальшому Фермерським господарством "Чернігівське" було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, у відповідності до якої позивачем було збільшено майнову вимогу про стягнення з відповідача коштів до 41 194,10 грн.

Частиною 3 статті 163 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд із відповідною заявою.

Пунктом 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Таким чином, оскільки незважаючи на зміну ціни позову, за розгляд даного позову все одно підлягав сплаті судовий збір у розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2 684,00 грн., то відповідно сплачений при зверненні до суду із позовною заявою судовий збір повністю покривав збільшений розмір позовних вимог, а відтак не підлягав доплаті.

Попри наведене, до заяви про збільшення розміру позовних вимог Фермерським господарством "Чернігівське" було долучено квитанцію №92823741 від 27.03.2023 на суму 2 684,00 грн. з призначенням платежу - судовий збір за позовом Фермерського господарства "Чернігівське", Господарський суд міста Києва.

Отже, всього позивачем було сплачено надмірно судовий збір у розмірі 2 687,00 грн.

Відтак у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача на судовий збір, який підлягав сплаті за звернення до господарського суду із вимогою про стягнення коштів у розмірі 41 194,10 грн., покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Суд звертає увагу позивача, що останній вправі звернутись до суду з клопотанням про повернення з Державного бюджету України судового збору у розмірі 2 687,00 грн., проте в цій частині судовий збір не підлягає розподілу між сторонами.

Щодо розподілу судових витрат на оплату професійної правничої допомоги.

Позивачем також було заявлено до стягнення з відповідача відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 7 000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Судом враховано, що Фермерське господарство "Чернігівське" у своїй першій заяві по суті спору - позовній заяві не заявляло, що очікує понести витрати на оплату професійної правничої допомоги.

Попри наведене, суд звертає увагу відповідача, що частиною 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України встановлено право, а не обов`язок суду відмовити у відшкодуванні судових витрат на оплату професійної правничої допомоги у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат.

В свою чергу, суд вважає аргументованими доводи позивача, що при зверненні до суду із позовом про стягнення частини оплати за підписаною сторонами видатковою накладною не потребуватиме звернення за професійною правничою допомогою, однак після одержання відзиву ним була виявлена така необхідність.

Зважаючи на обставини даної справи та її складність, які не були очевидні для суду станом на дату відкриття провадження у даній справі, проте стали зрозумілими після подання відповідачем відзиву, суд не вважає за можливе реалізувати своє право на відмову у відшкодуванні судових витрат на оплату професійної правничої допомоги через неподання позивачем разом із позовною заявою попереднього розрахунку суми судових витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Докази понесення Фермерським господарством "Чернігівське" витрат на оплату професійної правничої допомоги на суму 7 000,00 грн. були долучені позивачем під час розгляду даної справи.

Представництво інтересів Фермерського господарства "Чернігівське" в межах справи №910/1433/23 здійснювалось адвокатом Касьяненко Ганною Олександрівною (Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №900 від 11.10.2011) на підставі ордеру серії АР №1118684 від 28.02.20232 та Договору №15 про надання правової допомоги від 28.02.2023.

У Додатку №1 до Договору №15 про надання правової допомоги від 28.02.2023 сторонами погоджено вартість послуг з аналізу позовної заяви та доданих до позову документів, аналізу відзиву на позовну заяву та доданих до відзиву документів, складання розрахунку пені, складання заяви про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, складання відповіді на відзив, у розмірі 3 000,00 грн.

01.03.2023 адвокатом Касьяненко Ганною Олександрівною та Фермерським господарством "Чернігівське" складено акт виконаних робіт до Договору №15 про надання правової допомоги від 28.02.2023, згідного якого адвокатом було надано, а позивачем прийнято послуги з аналізу позовної заяви та доданих до позову документів, аналізу відзиву на позовну заяву та доданих до відзиву документів, складання розрахунку пені, складання заяви про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

На підтвердження оплати послуг за актом від 01.03.2023 Фермерським господарством "Чернігівське" надано роздруківку з мобільного банкінгу, з якої вбачається перерахування керівником позивача на вказаний адвокатом у даному акті рахунок коштів у сумі 3 000,00 грн.

У Додатку №3 до Договору №15 про надання правової допомоги від 28.02.2023 сторонами погоджено вартість послуг з складання заяви про збільшення позовних вимог, складання пояснень від 25.03.2023, участь в судовому засіданні 28.03.2023, складання пояснень на додаткові пояснення ТОВ "Тесслагруп", у розмірі 4 000,00 грн.

22.04.2023 адвокатом Касьяненко Ганною Олександрівною та Фермерським господарством "Чернігівське" складено акт виконаних робіт до Договору №15 про надання правової допомоги від 28.02.2023, згідного якого адвокатом було надано, а позивачем прийнято послуги з складання заяви про збільшення позовних вимог, складання пояснень від 25.03.2023, участь в судовому засіданні 28.03.2023, складання пояснень на додаткові пояснення ТОВ "Тесслагруп".

На підтвердження оплати послуг за актом від 22.04.2023 Фермерським господарством "Чернігівське" надано роздруківку з мобільного банкінгу, з якої вбачається перерахування керівником позивача на вказаний адвокатом у даному акті рахунок коштів у сумі 4 000,00 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відтак, приймаючи до уваги відсутність клопотання відповідача, поданого в порядку ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, та часткове задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку про необхідність покладення на відповідача витрат на оплату послуг адвоката пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить суму 6 172,39 грн.

Керуючись статтями 13, 74, 126, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Фермерського господарства "Чернігівське" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 2 А, офіс 510; ідентифікаційний код 36693169) на користь Фермерського господарства "Чернігівське" (69005, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, буд. 3, кв. 12; ідентифікаційний код 37980786) борг у розмірі 30 346 (тридцять тисяч триста сорок шість) грн. 33 коп., пеню у розмірі 2 334 (дві тисячі триста тридцять чотири) грн. 84 коп., 3% річних у розмірі 675 (шістсот сімдесят п`ять) грн. 44 коп., інфляційні втрати у розмірі 2 877 (дві тисячі вісімсот сімдесят сім) грн. 14 коп., судовий збір у розмірі 2 366 (дві тисячі триста шістдесят шість) грн. 67 коп. та відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 172 (шість тисяч сто сімдесят дві) грн. 39 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 24.05.2023.

Суддя Р.В. Бойко