Рішення

від 27.04.2023 по справі 917/1557/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2023 Справа № 917/1557/22

За позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай Трейд", вул. Київська, 171-Б, с. Андріяшівка, Сумська область, 42087

до Приватного підприємства "Декорт-Хайрінг", вул. Соборності, 40, кв. 9, м. Полтава, Полтавська область, 36003

про стягнення заборгованості.

Суддя Погрібна С.В.

Секретар судового засідання Сорока Є.С.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання.

Суть справи. Товариством з обмеженою відповідальністю "Урожай Трейд" подано позов до Приватного підприємства "Декорт-Хайрінг" про стягнення 17 681 740,00 грн основного боргу, 11 120 243,87 грн інфляційних втрат (за період з липня по жовтень 2022), 209 274,29 грн 3% річних (за період з 01.07.2022 до 22.11.2022) згідно Договору поставки № 224/05-22 від 20.05.2022.

Ухвалою суду від 09.12.2022 призначено підготовче засідання у справі на дату 26.01.2023 о 10:30; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог статті 165 ГПК України до 15 днів з дня отримання ухвали; запропоновано відповідачу надати контррозрахунок заявлених до стягнення сум інфляційних та 3 % річних; позивачу визначити строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня її отримання.

Ухвала суду від 09.12.2022, що направлялась на адресу відповідача, повернулась без вручення адресату з відміткою пошти - адресат відсутній. Адреса, що зазначена позивачем у позовній заяві співпадає з відомостями з ЄДР про реєстрацію відповідача.

20.01.2023 від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 17 681 740,00 грн основного боргу, 1 384 392,94 грн інфляційних втрат (за період з липня по грудень 2022) та 302 285,09 грн 3% річних (за період з 01.07.2022 до 26.01.2023) згідно Договору поставки № 224/05-22 від 20.05.2022. Розрахунок суми боргу та докази сплати судового збору додано до заяви.

Ухвалою суду від 26.01.2023 прийнято заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог до розгляду; відкладено підготовче засідання на 14.02.2023, 10:30.

Ухвал суду від 26.01.2023 та 14.02.2023 які направлялась на адресу відповідача, повернулись без вручення адресату з відміткою пошти - адресат відсутній. Адреса, що зазначена позивачем у позовній заяві співпадає з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про реєстрацію відповідача (судом сформовано відповідний витяг з ЄДР).

Ухвалою суду від 14.02.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначене до судового розгляду по суті на 30.03.2023 на 11:00.

29.03.2023 від відповідача надійшла заява про повернення на стадію підготовчого провадження та визнати причину неподання позову поважною.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач вказує, що позовні вимоги не визнає, випадково дізнався про розгляд даної справи, оскільки керівник підприємства та бухгалтер знаходяться за межами України (вх. №3942).

В судовому засіданні 30.03.2023 представник відповідача підтримав подану заяву та повідомив суд про направлення на адресу позивача проекту мирової угоди.

Представник позивача підтвердив факт отримання від відповідача проекту мирової угоди, однак сторони її не узгодили.

В судовому засіданні оголошено перерву до 27.04.2023.

19.04.2023 від позивача для долучення до матеріалів справи надано текст запропонованого відповідачем проекту мирової угоди та підписаний з боку позивача акт взаєморозрахунків (вх. № 4957).

26.04.2023 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 5299).

В судовому засіданні судом розглянуто та досліджено подану від імені відповідача заяву про повернення на стадію підготовчого провадження та відкладено розгляду справи і встановлено, що останні підписані не уповноваженим представником Нескородь В.М.

В матеріалах відсутні будь-які докази на підтвердження повноважень Нескородь В.М., а відтак подані заяви не беруться судом до уваги.

В судовому засіданні 27.04.2023 представник позивача підтримав позовні вимоги (з урахуванням збільшення) та наполягав на їх задоволенні. Повідомив суд, що мирова угода між сторонами не підписана, а відповідач не вжив жодних дій на поновлення прав позивача.

Судом були з`ясовані обставини справи та досліджено наявні в матеріалах справи докази.

Представнику надано заключне слово, який підтримав свою позицію викладену письмово та озвучену в судовому засіданні.

Судом були вчинені всі можливі дії для належного та своєчасного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

У судовому засіданні 27.04.2023 відповідно до статті 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, дослідивши та з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

20.05.2022 між Сторонами було укладено Договір поставки № 224/05-22 (Договір).

При цьому, Сторони узгодили наступне.

- Продавець зобов`язується поставляти та передавати у власність Покупця паливо- мастильні матеріали (Дизельне паливо, бензин в асортименті) в кількості, що передбачено в рахунках та видаткових накладних, в подальшому Товар, а Покупець зобов`язується прийняти Товар від Продавця та оплатити його загальну вартість на умовах даного Договору (п. 1.1 Договору);

- Одиницею виміру Товару приймаються Сторонами тони, кілограми та літри (п. 1.2 Договору);

- Право власності на Товар переходить від Продавця до Покупця на умовах, викладених у п.2 даного Договору (п. 1.3 Договору);

- Відвантаження Товару Покупцю або доставка. на склад Покупця (п. 2.1.1 Договору);

- Передача товару за цим Договором Покупцю, може здійснюватись на АЗС Постачальника шляхом заправки автомобілів Покупця при пред`явленні довіреними особами Покупця скретч-картки (п. 2.2 Договору);

- Продавець не несе відповідальність та звільняється від зобов`язань за Договором, у разі неотримання Покупцем товару на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу (п. 2.3 Договору);

- Розрахунки між Сторонами здійснюються в Українській національній валюті - гривнях. Вид розрахунків - безготівковий. Форма розрахунків - платіжним дорученням (п. 4.1 Договору);

- Форма оплати за Товар оговорюється Сторонами на кожну партію Товару (п. 4.2 Договору);

- Зобов`язання Покупця по оплаті Товару вважаються виконаними з моменту надходження грошових коштів за кожну окрему партію Товару на розрахунковий рахунок Продавця шляхом 100% передплати або за фактом відвантаження Товару, або відстрочка платежу за погодженням сторін згідно Додаткової угоди до даного Договору (п. 4.3 Договору).

За період з 20.05.2022 по 20.06.2022 позивач перерахував відповідачу 37 060 000,00 (тридцять сім мільйонів шістдесят тисяч) грн.

Проте, як вказує позивач та підтверджується матеріалами справи зобов`язання щодо постачання Товару відповідач виконав частково - на суму 19 378 260,00 грн (дев`ятнадцять мільйонів триста сімдесят вісім тисяч двісті шістдесят).

Вказане підтверджується специфікаціями, виставленими відповідачем рахунками та платіжними дорученнями (а.с. 9-63), що і стало приводом для звернення до суду з даним позовом.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення 17 681 740,00 грн основного боргу, 1 384 392,94 грн інфляційних втрат (за період з липня по грудень 2022) та 302 285,09 грн 3% річних (за період з 01.07.2022 до 26.01.2023). Розрахунок суми боргу, інфляційних та 3 % річних наведений Позивачем у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог.

При прийнятті рішення судом враховано наступне.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Згідно зі статтею 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 174 Господарського кодексу України серед підстав виникнення господарських зобов`язань передбачено господарські Договори.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Відповідно статті 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов`язки відповідно до договору.

За статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Зазначені положення викладені і в статті 193 ГК України.

Враховуючи правову природу укладених між сторонами Договорів, кореспондуючи права та обов`язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини поставки.

Частинами 1 та 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 ЦК України встановлена обов`язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до пункту 4.3 Договору зобов`язання Покупця по оплаті Товару вважаються виконаними з моменту надходження грошових коштів за кожну окрему партію Товару на розрахунковий рахунок Продавця шляхом 100% передплати або за фактом відвантаження Товару, або відстрочка платежу за погодженням сторін згідно Додаткової угоди до даного Договору.

Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України (ЦК України), якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Матеріали справи свідчать про належне виконання Позивачем своїх зобов`язань щодо оплати Товару, Відповідач в свою чергу взяті на себе зобов`язання щодо повної поставки Товару не виконав.

Враховуючи викладене вимога Позивача про стягнення основного боргу в розмірі 17 681740,00 грн є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, Відповідачем не спростована, а відтак підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або Законом.

Відповідно пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевіривши методику розрахунку інфляційних нарахувань та 3 % річних, здійснену Позивачем, дійшов висновку про його правомірність.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з Відповідача 1 384 392,94 грн інфляційних втрат та 302 285,09 грн 3% річних.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору у відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на Відповідача.

Згідно статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Декорт-Хайрінг" (вул. Соборності, 40, кв. 9, м. Полтава, Полтавська область, 36003, код ЄДРПОУ 33191070) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай Трейд" (вул. Київська, 171-Б, с. Андріяшівка, Сумська область, 42087, код ЄДРПОУ 43660336) 17 681 740,00 грн основного боргу, 1 384 392,94 грн інфляційних втрат, 302 285,09 грн 3% річних та 290 526,27 грн витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені статтями 256, 257 ГПК України.

У зв`язку з перебуванням судді на лікарняному повний текст рішення складено та підписано 23.05.2023.

СуддяПогрібна С.В.