Ухвала

від 23.05.2023 по справі 552/620/15-ц

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ПОЛТАВИ

Справа №552/620/15-ц

Провадження № 6/552/66/23

У Х В А Л А

23.05.2023 року Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді Кузіної Ж.В.

секретаря судового засідання Величко Д.В.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Полтава заяву адвоката Шквир Сергія Валерійовича в інтересах ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В :

Адвокат Шквир С.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Полтави з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню посилаючись на те, що заочним рішенням Київського районного суду м. Полтави від 03.06.20215 року позовні вимоги ПАТ «Мегабанк» задоволені, розірвано кредитний договір та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ПП «Інтергруп» на користь ПАТ «Мегабанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 953765 грн. 95 коп. Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 10.07.2017 року заочне рішення від 03.06.2015 року скасовано. 29.08.2017 року Київським районним судом м. Полтави видано виконавчий лист № 552/620/15. Постановою Верховного Суду від 22.06.2020 року постану Апеляційного суду Полтавської області від 29.08.2018 року залишено без змін. На виконанні у приватного виконавця Скрипник В.Л. перебуває виконавче провадження № 69459211 з примусового виконання виконавчого листа № 552/620/15 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ПП «Інтергруп» заборгованості у розмірі 953765 грн. 95 коп. Проте виконавчий лист після набрання рішення законної сили 29.08.2018 року стягувачем не отримувався та не пред`являвся до виконання, а приватним виконавцем виконується виконавчий лист виданий 29.08.2017 року. На підставі цього просить визнати виконавчий лист № 552/620/15 таким, що не підлягає виконанню

Заявник та представникзаявника всудове засіданняне з`явилися належнимчином повідомленіпро часта місцерозгляду справи, клопотань про відкладення не надходило.

Позивач ПАТ«МегаБанк» усудове засіданняне з`явився,належним чиномповідомлений прочас тамісце розглядусправи, причина неявки невідома.

Відповідно довимог ч.3ст.432ЦПК Українинеявка учасниківсправи таінших осібне єперешкодою длявирішення питанняпро визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню

Суд, дослідивши матеріали справи , дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що заочним рішенням Київського районного суду м. Полтави від 03.06.20215 року позовні вимоги ПАТ «Мегабанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ПП «Інтергруп» про стягнення заборгованості та розірваня кредитного договору задоволені, розірвано кредитний договір та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ПП «Інтергруп» на користь ПАТ «Мегабанк» заборгованість за кредитним договором, яка складає 953765 грн. 95 коп.

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 11 лютого 2016 року рішення Київського районного суду м. Полтави від 03 червня 2015 року в частині стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_2 скасовано та в цій частині відмовлено у задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення залишено без змін.

Ухвалою Вищого Спеціалізованого суду України від 26 квітня 2017 року рішення Апеляційного суду Полтавської області від 11 лютого 2016 року скасовано та справу передано на новий розгляд.

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 10 липня 2017 року заочне рішення Київського районного суду м. Полтави від 03 червня 2015 року в частині стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_2 скасувано та в цій частині відмовлено у задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення залишено без змін.

Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 29 серпня 2018 року заочне рішення Київського районного суду м. Полтави від 03 червня 2015 року в частині стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_3 скасовано та в цій частині відмовлено у задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 22 червня 2020 року постанову Апеляційного суду Полтавської області від 29 серпня 2018 року залишено без змін.

Таким чином, постановами апеляційної інстанції скасовано заочне рішення Київського районного суду м. Полтави по цивільній справі № 552/620/15 від 03 червня 2015 року в частині задоволення позовних вимог до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в іншій частині рішення суду, а саме щодо стягнення з відповідачів ОСОБА_1 та ПП «Інтергруп» заборгованості за кредитним договором не було предметом ні апеляційного, ні касаційного перегляду.

Отже, рішення в частині стягнення солідарно з ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Інтергруп» на користь Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» заборгованість за кредитним договором № 91/2007 від 11 травня 2007 року у розмірі 40844, 36 доларів США , що в еквіваленті по курсу Національного Банку України складає 860590 грн. 67 коп. та 93175 грн. 28 коп., а всього 953 765 грн. 95 коп. набрало законної сили 10 липня 2017 року.

Відповідно до положеньст.432ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Відповідно до вимог статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку

Згідно ч. 1 ст. 18ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. При цьому виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. ст.6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В інформаційному листі ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25 вересня 2015 року звернути увагу судів, що процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, здійснюється вже на завершальній стадії юрисдикційної діяльностістадії виконання судового рішення. Сутність цієї процедури має тісний зв`язок з сутністю виконавчого провадження. В даному випадку дослідженню підлягають питання співвідношення виконавчого процесу та матеріального права, що підлягають захисту.

Верховний Суд у своїй постанові від 16.01.2018 року у справі № 755/15479/14-ц, зазначає: «Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 4 частини першоїстатті 49 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження»є закінчення виконавчого провадження.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов 'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження; припинення зобов`язань передання відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Таким чином, з огляду на викладене, оцінюючи доводи заявника щодо підстав визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд дійшов до висновку про необґрунтованість заяви та визнання її такою, що не підлягає задоволенню, оскільки заявником не доведено наявність обставин визначенихст. 432 ЦПК України.

Керуючись ст. 432 ЦПК України,суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволеннізаяви адвоката Шквир Сергія Валерійовича в інтересах

ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ж.В.Кузіна