Рішення

від 16.05.2023 по справі 520/25719/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2023 р. № 520/25719/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Тітова О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Бойко В.О.,

представника позивача - Бакуліна А.С.,

представників відповідача - Озацької О. В., Борздова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" (61089, м. Харків, пр. Московський, 299, код ЄДРПОУ 00213121) до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (61052, м. Харків, вул. Благовіщенська, 30, код ЄДРПОУ 44131658) про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- скасувати податкове повідомлення - рішення № 00221000702 від 16.11.2021 року яким встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного, податкового періоду на 255 630,00 грн;

- скасувати податкове повідомлення - рішення № 00220000702 від 16.11.2021 року яким встановлено суму завищеного від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 4 541 428,00 грн;

- скасувати податкове повідомлення - рішення № 00222000702 від 16.11.2021 року яким встановлено суму завищеного бюджетного відшкодування на 77 940, 00 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 38 970,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при проведенні перевірки контролюючим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки є неправомірними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 00221000702 від 16.11.2021, яким встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного, податкового періоду на 255 630,00 грн, № 00220000702 від 16.11.2021, яким встановлено суму завищеного від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 4 541 428,00 грн, № 00222000702 від 16.11.2021 яким встановлено суму завищеного бюджетного відшкодування на 77 940, 00 грн., прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування.

Відповідач проти позову заперечував, згідно наданого до суду відзиву на позов просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі та зазначивши, що оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення № 00221000702 від 16.11.2021, № 00220000702 від 16.11.2021, № 00222000702 від 16.11.2021 є законними та обґрунтованими, винесеним відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою від 20.09.2021 року клопотання представника позивача задоволено та замінено позивача ДП ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" його правонаступником АТ ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ".

Протокольною ухвалою від 13.04.2023 закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 16.05.23 о 14:30.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено документальну позапланову виїзну перевірку Державного підприємства «Завод «ЕЛЕКТРОВАЖМАШ» (код 00213121) за результатами якої складено акт від 26.10.2021 № 389/35-00-07-02/00213121 з питань здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2020 по 30.06.2021, дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.10.2020 по 31.08.2021 та з метою контролю за правильністю нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2020 по 30.06.2021.

Перевіркою, зокрема, встановлені наступні порушення:

- пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, з урахуванням приписів пп. 14.1.13, пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ із змінами та доповненнями, МСБО № 18 «Дохід», МСБО 37 «Забезпечення, умовні зобов`язання та умовні активи» завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування на загальну суму 4 541 428 грн;

- п.188.1 ст.188 з урахуванням п.14.1.13, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 200.1, п.200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ, зі змінами та доповненнями, завищено суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на загальну суму 77 940 грн., в тому числі за жовтень 2020 року на 73 196 грн., грудень 2020 року - 3 235 грн., за лютий 2021 року на 1509 грн та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) за серпень 2021 року на суму 255 630 грн;

- п.188.1 ст.188, п.201.1, ст.201, п.201.10. ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ, зі змінами та доповненнями, п. 15 Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 р. за № 137/28267 із змінами та доповненнями, не виписано та не зареєстровано в Єдиному податкові накладні на загальну суму ПДВ на суму 305 602,94 грн;

- пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), а саме: несвоєчасна сплата податку на доходи фізичних осіб за вересень 2020 року у сумі 5 694 070,86 грн., жовтень 2020 у сумі 4 073 890,21 грн., за грудень 2020 у сумі 2 873 103,37 грн., за січень 2021 року у сумі 3 188 659,26 грн., несплата податку на доходи фізичних осіб станом на 30.06.2021 за травень 2021 року у сумі 1 453 395,00 грн;

- пп. 1.4 п. 161 підр. 10 р. ХХ пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), а саме: несвоєчасна сплата військового збору за вересень 2020 у сумі 475 432,23 грн., жовтень 2020 у сумі 340 996,44 грн., за грудень 2020 у сумі 241 394,03 грн., за січень 2021 у сумі 275 581,39 грн., несплата військового збору станом на 30.06.2021 за травень 2021 року у сумі 123 406,67 грн.

На підставі акту від 26.10.2021 №389/35-00-07-02/00213121 відповідачем були прийнятті податкові повідомлення - рішення:

- № 00221000702 від 16.11.2021 року яким встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного, податкового періоду на 255 630,00 грн;

- № 00220000702 від 16.11.2021 року яким встановлено суму завищеного від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 4 541 428,00 грн;

- № 00222000702 від 16.11.2021 року яким встановлено суму завищеного бюджетного відшкодування на 77 940, 00 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 38 970,00 грн.

Не погоджуючись із вищезазначеними податковими повідомленнями - рішеннями суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду із даним позовом.

По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

За змістом статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного, судочинства України тягар доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Разом з тим, зазначене положення поширюється на доказування лише правомірності і оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності), а не будь-яких обставин.

У свою чергу, відповідно до частини першої наведеної норми, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. З цього випливає обов`язок сторін доказувати факти обставини). Цей обов`язок у рівній мірі покладається на обох сторін. Кожна сторона повинна доказати факти, на які вона посилається.

Тобто, загальне правило розподілу доказових обов`язків залишається незмінним і тягар доказування не переходить від однієї сторони до іншої. Підставу позову повинен довести саме позивач.

Верховний Суд в Постанові від 22.07.2019 по справі № 815/5632/16 наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі і суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі, зокрема, письмових доказів.

Висновок про обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат первинними документами покладається на платника податків, також викладений в Постанові Верховного Суду від 14.01.2020 по справі №826/17820/14. Так, в зазначеній Постанові суд прийшов до висновку, що справді обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі зі сплати ПДВ) первинними документами покладається на платника податків, адже саме він виступає суб`єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суми ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об`єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесених витрат.

Суд звертає увагу, що позивачем не надано до суду жодного доказу щодо спростування доводів контролюючого органу, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків сформував показники декларацій, містять інформацію, яка не відповідає дійсності.

Тобто, в порушення п. 1 ст. 77 КАС України, позивачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його вимоги в адміністративному позові, та не надано жодного спростування правомірності прийнятого рішення Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.

У Постанові ВС від 14.01.2020 у справі 826/16482/15 Верховний Суд звернув увагу на те, що оцінка правовідносин позивача та його контрагентів потребує ретельної перевірки обставин виконання розглядуваних поставок зі встановленням, де саме навантажувався та розвантажувався товар, хто безпосередньо здійснював його транспортування, здійснював прийняття товарно-матеріальних цінностей, за кількістю та якістю тощо. Установлення наведених обставин є необхідним для перевірки того, чи відображають представлені платником первинні документи реальні факти господарської діяльності.

На необхідність з`ясування всіх обставин господарських операцій між позивачем та його контрагентами також звернув увагу Верховний Суд в Постанові від 24.09.2019 по справі № 808/6350/15: "Реальність також потребує з`ясування того факту, чи справді відповідні товарно-матеріальні цінності та послуги отримано від указаних первинних документах контрагентів. Для цього необхідно встановити, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між позивачем та його задекларованими постачальниками, хто персонально брав у цьому участь, допитати відповідних осіб (у тому числі посадових осіб контрагентів, задіяних у, такому процесі) як свідків з метою з`ясування умов та характеру здійснених операцій. Не досліджено судовими інстанціями і технічну можливість постачальників Товариства виконати спірні поставки товарів та послугу урахуванням їх фактичних господарських ресурсів, понесення ними витрат, пов`язаних з реальним здійсненням господарської діяльності (на оренду приміщень, оплату - комунальних платежів та електроенергії, виплату заробітної плати тощо)."

Також, згідно Постанови Верховного Суду від 14.01.2020 у справі П/811/210/16 суд переконаний що підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Верховний Суд в Постанові від 14.01.2020 по справі № 814/2804/14 зазначив, що у подібних справах дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у вчиненні ним дій відповідно д0 господарської мети; взаємозв`язок між отриманими товарами (послугами) та використання їх у господарській діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що перевіркою встановлено, що АТ «ЗАВОД «ЕЛЕКТРОВАЖМАШ» в період, що перевіряється, мало взаємовідносини з ТОВ «ПРАКТИКА-М12» (код ЄДРПОУ 38382462) відповідно до договору № 8/1 від 06.12.2018.

Умовами договору передбачено, що ТОВ «ПРАКТИКА-М12» (виконавець) зобов`язується надавати АТ «ЗАВОД «ЕЛЕКТРОВАЖМАШ» (Замовнику) за плату наступні послуги: Техобслуговування автоматичної пожежної системи за адресою м. Харків, пр. Московський, 299.

Перевіркою встановлено взаємовідносини АТ «Завод «ЕЛКТРОВАЖМАШ» з ризиковими контрагентами - постачальниками ТОВ «ПРАКТИКА-М12», щодо яких неможливо підтвердити факт реального здійснення фінансово - господарських операцій по ланцюгу постачання ТМЦ.

Так, ГУ ДПС у Харківській області проведена позапланова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАКТИКА-М12» (податковий номер 38382462) за період діяльності з 01.12.2020 по 12.05.2021 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх, передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за період з 01.01.2020 по 12.05.2021 податку на прибуток, з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.12.2021 по 12.05.2021. Про що складено акт від 26.05.2021 №9062/20-40-07-09-09/38382462.

Перевіркою встановлено, що зокрема у січні 2021 року ТОВ «ПРАКТИКА-М12» роботи, які реалізовано на адресу АТ «ЗАВОД «ЕЛЕКТРОВАЖМАШ» виконувалися внаслідок проведення господарських операцій за залучення ТОВ «ГЛОБАЛ ТРЙДІНГ+».

ТОВ «ГЛОБАЛ ТРЕЙДІНГ +» (код за ЄДРПОУ 42188388) на адресу ТОВ "ПРАКТИКА -М12" виписано та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні від 13.01.2021 №2, від 18.01.2021 №3, від 18.01.2021 №9, від 18.01.2021 №10, від 25.01.2021 №12, від і-25.01.2021 №13, від 27.01.2021 №19, від 29.01.2021 №20, від 29.01.2021 №21, в яких зафіксовано найменування наступних робіт та послуг: технічний огляд пристроїв системи безпеки; системи контролю доступу, технічний огляд засобів систем автоматики та контролю; системи безпеки, технічний огляд технічних засобів систем автоматики та контролю; системи безпеки на об`єктах Замовника, технічний огляд пристроїв систем автоматики та контролю; коригування робочого проекту систем автоматики та контролю; системи оповіщення; установчі роботи засобів систем автоматики та контролю; системи оповіщення; технічний огляд засобів систем автоматики та контролю; технічний огляд т засобів системи безпеки; систем автоматики та контролю; технічний огляд технічних засобів систем захисту та безпеки.

Вищезазначені податкові накладні мають загальний характер, не конкретизують об`єму надання послуг (робіт), не містять інформації, яка б детально розкривала зміст наданих послуг (робіт), в наслідок чого неможливо ідентифікувати здійснені операції.

У відповідності до законодавства види робіт що пов`язані із системи протипожежної сигналізації, вентиляційних каналів може здійснюватися тільки ліцензованими організаціями та підприємствами. ТОВ «ГЛОБАЛ ТРЕЙДІНГ +» не має ліцензій, дозволів і допусків на проведення робіт по встановленню та обслуговуванню систем протипожежної сигналізації.

В результаті порушень, встановлених в акті документальної позапланової виїзної перевірки від 26.05.2021 №9062/20-40-07-09-09/38382462 ТОВ «ПРАКТИКА-М 12» завищено податкові зобов`язання по взаємовідносинам з АТ " ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ", зокрема за січень 2021р., а саме встановлено відсутність та дефектність первинних документів, у т.ч.:

- акти виконаних робіт (мають загальний характер, не конкретизують об`єму надання послуг (робіт), не містять інформації, яка б детально розкривала зміст наданих послуг (робіт), калькуляцію визначення їх вартості, без відображення за який період здійснювались послуги, не вказано найменування об`єкта та його адресу де проводились роботи, оформлені в порушення частини першої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп. 2.1. і 2.2. Положення про документальне забезпечення у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995р. за №168/704 (з урахуванням змін та доповнень);

- податкові накладні оформленні з порушення п. 201.1, п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України.

Отже, враховуючи отриману податкову інформацію від ГУ ДПС у Харківській області, суд зазначає, що АТ «ЗАВОД «ЕЛЕКТРОВАЖМАШ» отримано видаткові, податкові накладні та відображено в податковому та бухгалтерському обліку фінансово-господарські операції з підприємством з ознаками фіктивності без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об`єкту оподаткування та несплати податків по ланцюгу постачання, у зв`язку із чим вказані дії призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України та дали змогу мінімізації податкових зобов`язань для СГД реального сектору економіки.

Відповідно до пп. 14.1.171 пп.14.1. ст.14 Податкового Кодексу України» від 02.12.2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями «податкова інформація - у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію"; в якому визначено «Податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно п.74.1 ст.74 Податкового кодексу України вказано, що Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Підпунктом 83.1.2, пп.83.1.6 п.83.1 ст.83 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями передбачено: «Для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: податкова інформація, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи».

Крім того, по постачальникам послуг, з матеріалів справи встановлено наступне: ТОВ «ПРАКТИКА-М12» (код 38382462): Статутний капітал 53310 грн. Юридична адреса вул. Чернишевська, буд. 85, м. Харків, 61002 Підприємство перебувало на обліку в ГУ ДПС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛ. Основний вид діяльності :_46.19-ДІЯЛЬНІСТЬ ПОСЕРЕДНИКІВТОРГІВЛІ ТОВАРАМИ ШИРОКОГО АСОРТИМЕНТУ. Стан платника: 16.ПРИПИНЕНО (ЛІКВІДОВАНО, ЗАКРИТО). Чисельність працюючих згідно наданих звітів 1 ДФ: за січень 2021 року - 5 осіб, середня заробітна плата 5978,0 грн. Згідно наданих звітів 1-ДФ підприємство не мало взаємовідносин з фізичними особами (ознака « 157»). Відповідно фінансового звіту від 30.03.2021 №23340 основні засоби відсутні. Згідно 20-ОПП підприємство не має об`єктів оподаткування. Земельні ділянки відсутні.

Підприємство є фігурантом по справі з ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 2012 та ч. 2 ст. 205 КК України.

ТОВ «ГЛОБАЛ ТРЙДІНГ+» (код 42188388): Статутний капітал - 17000 грн. Юридична адреса - вул. Велика Панасівська, буд. 68, м. Харків, 61052 Підприємство перебувало на обліку в ГУ ДПС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛ. Основний вид діяльності:_33.12-РЕМОНТ І ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ МАШИН І УСТАТКОВАНИХ ПРОМИСЛОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ. Стан платника: 0.ПЛАТНИК ПОДАТКІВ ЗА ОСНОВНИМ МІСЦЕМ ОБЛІКУ. Чисельність працюючих згідно наданих звітів 1 ДФ: за січень 2021 року - 9 осіб, середня заробітна плата 3584,0 грн. Згідно наданих звітів 1-ДФ підприємство не мало взаємовідносин з фізичними особами (ознака «157»).

Відповідно фінансового звіту від 12.05.2021 №9119486353 основні засоби відсутні.

Остання податкова декларація з податку на додану вартість надано за лютий 2021 року.

Комісією регіонального рівня, відповідно до п.6 Порядку зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, прийнято рішення від 26.03.2021 №10905 про відповідність ТОВ «ГЛОБАЛ ТРЙДІНГ+» критеріям ризиковості (п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку).

Виходячи з вищенаведеного, ТОВ "ПРАКТИКА - М12" здійснювало діяльність, спрямовану на надання податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту.

Щодо завищення Підприємством фінансових витрат на суму фінансових витрат, які підлягають включенню до собівартості кваліфікаційного активу, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою встановлено, що станом на 01.10.2020 по рахункам 601, «Короткострокові кредити банків в національній валюті» (в розрізі субрахунків) та 602 «Короткострокові кредити банків в іноземній валюті» (в розрізі субрахунків) обліковується кредиторська заборгованість на загальну суму 533 537 952,38 грн. по короткостроковим кредитам, отриманим у наступних банківських установах:

1). Кредитний договір від 24.12.2015 № 68115К17 між Публічним акціонерним товариством Державний експортно Н- імпортний банк України (АТ Укрексімбанк)

Кредит надається на такі цілі (п.2.5 кредитного договору):

поповнення обігових коштів для здійснення господарської діяльності відповідно до статуту Позичальника, рефінансування заборгованості за основним боргом по кредитах в банках, (пп.2.5.1)

2). Договір про відкриття кредитної лінії від 01.10.2012 № 29-В/12/12/ЮО та від 01.10.2012 № 30-В/12/12/ЮО між ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ (АТ СБЕРБАНК РОСІЇ)

Кредит надається для рефінансування заборгованості за кредитами, поповнення обігових коштів для здійснення господарчої діяльності згідно Статуту, придбання основних засобів.

Таким чином, грошові кошти за Кредитними договорами, укладеними з АТ Укрексімбанк та АТ СБЕРБАНК РОСІЇ, отримувались позивачем задля здійснення господарської діяльності відповідно до статуту Позичальника, а саме виробництва турбогенераторів, гідрогенераторів, виробництва крупних електричних машин та тягового електрообладнання.

Загальна сума нарахованих та включених до складу фінансових витрат відсотків за користування кредитними коштами за період з 01.10.2020 по 30.06.2021 складає 42 505 836,75 грн.

Порядок відображення в складі фінансових витрат підприємства відсотків за користування кредитними коштами та порядок проведення капіталізації фінансових витрат пов`язаних із створенням кваліфікаційного активу визначено в МСФЗ 23 «Витрати на позики».

Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 23 «Витрати за позиками» передбачена капіталізація фінансових витрат пов`язаних із створенням кваліфікаційного активу:

Кваліфікаційний актив - це актив, який обов`язково потребує суттєвого періоду часу для підготовки його до передбачуваного використання або реалізації.

Згідно з рекомендаціями Міністерства фінансів України, наданими у листі від 01.06.2006 р. №31-34000-10-5/11601, істотним вважається час понад три місяці.

Відповідно до наданих до перевірки договорів щодо поставки продукції, період виготовлення продукції АТ «ЗАВОД «ЕЛЕКТРОВАЖМАШ» (створення кваліфікаційного активу) складає більше трьох місяців - від 90 днів до 280 днів.

Таким чином, виробництво продукції з тривалим циклом виробництва до передбачуваної реалізації є виробництвом кваліфікаційних активів.

Підприємство веде бухгалтерський облік та складає фінансову звітність відповідно до положень міжнародних стандартів фінансової звітності.

Так Основним принципом МСФЗ 23 «Витрати на позики» є поділ витрат на позики що: безпосередньо віднесені на придбання, будівництво або виробництво кваліфікованого активу, та є частиною собівартості такого активу; або інші витрати, які визнаються витратами періоду.

Відповідно до п.5 МСФО 23 «Витрати на позики»:

Витрати за позиками - витрати на сплату процентів та інші витрати, понесені суб`єктом господарювання у зв`язку із запозиченням коштів.

Проте, фінансові активи та запаси, які виробляються або іншим чином виготовляються протягом короткого проміжку часу, не є кваліфікаційними активами, так як кваліфікований актив - це актив, який обов`язково потребує суттєвого періоду для підготовки його до використання за призначенням чи для реалізації (п. 5 МСБО 23).

Таким чином ознаками, за якими той чи інший актив можна віднести до кваліфікаційного є те, що актив потребує суттєвого часу для виготовлення та тривалого операційного циклу (більше 3 місяців).

Згідно з п. 8 МСФЗ 23, суб`єкт господарювання капіталізує витрати на позики, які безпосередньо віднесені до придбання, будівництва або виробництва кваліфікованого активу, як частину собівартості цього активу.

Витрати на позики, які безпосередньо віднесені на придбання, будівництво або виробництво кваліфікованого активу, є тими витратами на позики, яких можна було б уникнути, якби не робилися витрати на кваліфікований актив.

Відповідно до параграфу 11 МСБО 23, може бути важко визначити прямий зв`язок між певними позиками та кваліфікаційним активом і визначити позики, яких за інших обставин можна було б уникнути. Такі труднощі виникають коли; наприклад, фінансова діяльність суб`єкта господарювання координується централізовано. Труднощі можуть також виникати, якщо група використовує ряд боргових інструментів запозичення коштів з різними відсотковими процентними ставками і позичає ці кошти іншим суб`єктам господарювання зі складу групи на різних умовах. Інші ускладнення1 виникають через використання позик, наданих у іноземній валюті або пов`язаних з нею, якщо група функціонує в умовах високого рівня інфляції та коливання обмінного курсу. У результаті визначення суми і витрат за позиками, що безпосередньо пов`язані з придбанням кваліфікаційного активу, ускладнюється і необхідно застосовувати судження.

Згідно з п. 14 МСФЗ 23, якщо кошти позичені взагалі й використовуються для отримання кваліфікованого активу, то суму витрат на позики, яка підлягає капіталізації, слід визначати шляхом застосування норми капіталізації до витрат на цей актив.

Норма капіталізації має бути середньозваженою величиною витрат на позики стосовно всіх не погашених позик суб`єкта господарювання протягом цього періоду, а не лише позик, які були здійснені з метою отримання кваліфікованого активу.

Отже, з огляду на все викладене продукція ДП «Завод «ЕЛЕКТРОВАЖМАШ» (електродвигуни, турбо - та гідрогенератори) потребує тривалого часу для виробництва (умовами договорів встановлено, що виготовлення та постачання продукції здійснюється протягом 4 місяців, 90 днів, 220 днів, 280 днів з моменту отримання попередньої оплати), виробляється підприємством самостійно з використанням запчастин, комплектуючих та інших деталей.

Таким чином, АТ «ЗАВОД «ЕЛЕКТРОВАЖМАШ» здійснюється виробництво продукції з тривалим операційним циклом, створюючи кваліфікаційні активи та має застосовувати норми п. 14 МСФО 23 «Витрати за позиками».

Таким чином, враховуючи вищевикладене, перевіркою правомірно встановлено завищення АТ «ЗАВОД «ЕЛЕКТРОВАЖМАШ» фінансових витрат за період з 01.10.2020 по 30.06.2021 на суму фінансових витрат, які підлягають капіталізації та включенню До собівартості кваліфікаційного активу у сумі 4 533 882,35 грн.

Позивач наполягає на неправомірності встановлених в акті перевірки порушень з посиланням на норми МСФО 23 «Витрати за позиками», відповідно до яких від суб`єкта господарювання не вимагається застосовувати цей Стандарт до витрат за позиками, що безпосередньо відносяться до придбання, будівництва або виробництва запасів, які виробляються або іншим чином виготовляються постійно або серійно у великій кількості.

Але, такі посилання позивача не відповідають встановленим обставинам у справі в зв`язку з наступним:

По-перше, згідно документів, що надані до перевірки, встановлено виготовлення продукції за індивідуальними замовленнями (електродвигуни, турбо - та гідрогенератори). Продукція потребує тривало часу для виробництва (умовами договорів встановлено, що виготовлення та постачання продукції здійснюється протягом 4 місяців, 90 днів, 220 днів, 280 днів з моменту отримання попередньої оплати). За даними перевірки не встановлено виготовлення електродвигуни, турбо - та гідрогенератори постійно та серійно у великій кількості. Суд звертаємо увагу, що позивачем не надано докази постійного, серійного у великій кількості виготовлення електродвигунів, турбо - та гідрогенераторів.

По-друге, вимоги МСФО 23 «Витрати за позиками» застосовуються виключно до витрат за позиками, що безпосередньо відносяться до придбання, будівництва або виробництва запасів.

Так, на сторінці 25 акту перевірки визначено, що АТ «Завод «ЕЛЕКТРОВАЖМАШ» здійснюється виробництво продукції з тривалим операційним циклом, створюючи кваліфікаційні активи та має застосовувати норми п. 14 МСФО 23 «Витрати за позиками» в частині відображення в бухгалтерському обліку нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, які безпосередньо не пов`язані зі створенням кваліфікаційного активу, так як на підприємстві на початок перевірочного періоду обліковується кредиторська заборгованість по короткостроковим кредитам у сумі 533 537 952.38 грн.

Отже, актом перевірки правомірно встановлено необхідність застосування до спірних правовідносин вимог п. 14 МСФО 23 «Витрати за позиками», яким визначено, якщо кошти позичені взагалі й використовуються для отримання кваліфікованого активу, то суму витрат на позики, яка підлягає капіталізації, слід визначати шляхом застосування норми капіталізації до витрат на цей актив. Норма капіталізації має бути середньозваженою величиною витрат на позики стосовно всіх не погашених позик суб`єкта господарювання протягом цього періоду, а не лише позик, які були здійснені з метою отримання кваліфікованого активу.

Позивач залишає поза увагою, що перевіркою визначено суму фінансових витрат, які підлягають включенню до собівартості кваліфікаційного активу в розмірі 4 533 882,35 грн. згідно отриманих запозичень, які безпосередньо не пов`язані зі створенням кваліфікаційного активу та які не погашені в період нарахування відсотків за коригування позиками з урахуванням норм капіталізації (згідно вимог п. 14 МСФО 23 «Витрати за позиками»), що повністю спростовує доводи позивача про відсутність обов`язку капіталізувати відсотки за позиками.

Актом перевірки у відповідності до вимог п. 14 МСФО 23 «Витрати за позиками» для розрахунку суму фінансових витрат, які підлягають включенню до собівартості кваліфікаційного активу проведено наступні розрахунки:

1). Визначено за перевіряємий період загальну сума витрат на забезпечення технічного процесу виробництва (витрати, безпосередньо пов`язані із створенням кваліфікаційного активу) згідно рахунків бухгалтерського обліку Дт рахунку 2301000 «Основне виробництво», Дт рахунку 2302000 «Допоміжне виробництво» Кт рахунку 2010000 «сировина й матеріали»,ч Кт рахунку 2020000 «купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби», Кт рахунку 2030000 «Паливо», Кт рахунку 2040000 «Тара, тарні матеріали», Кт рахунку 2070000 «Запасні частини», Кт рахунку 2090000 «Інші виробничі запаси», Кт рахунку 2050000 «Будівельні матеріали», Дт рахунку 2500000 «Напівфабрикати» Кт рахунку 2301000 «Основне виробництво» (таблиця на ст. 25-26 акту перевірки).

2). Проведено розрахунок норм капіталізації фінансових витрат згідно вимог п. 14 МСФО 23 «Витрати за позиками» на 4 кв. 2020 року, на 1 півріччя 2021 рік.

3). Проведено розрахунок середньозваженої вартості капітальних інвестицій шляхом визначення добутку суми капітальних інвестицій та кількість місяців в кварталі, протягом яких діяла кожна інвестиція;

4). Сума фінансових витрат, що підлягає включенню до собівартості кваліфікаційного активу (витрати, які капіталізуються), визначена перевіркою як добуток норми капіталізації та середньозваженої вартості капітальних інвестицій та згідно даних перевірки становить 4 533 882,35 грн.

Таким чином, перевіркою правномірно встановлено, що сума фінансових витрат, що підлягає включенню до собівартості кваліфікаційного активу становить 4 533 882,35 грн. та повинна включатися до собівартості виготовленої продукції, та відображатися у складі витрат підприємства в періоді, в якому отримано дохід від такої реалізації такої продукції.

Також перевіркою правомірно встановлено, що позивачем в порушення п. 14 МСФЗ 23, «Витрати за позиками» до складу фінансових витрат включено загальну суму нарахованих відсотків за користування кредитними коштами за період з 01.10.2020 по 30.06.2021 в розмірі 42 505 836,75 грн.

З урахуванням проведених розрахунків розміру фінансових витрат, які капіталізуються, суд погоджується із визначенням перевіркою, що суми фінансових витрат, які підлягають віднесенню до складу поточних витрат звітного періоду повинна становити 37 971 954,40 грн. (визначена, як різниця між сумою нарахованих відсотків за кредитами та сумою фінансових витрат, які підлягають капіталізації у розмірі 4 533 882,35 грн.)

Отже, перевіркою правомірно встановлено, що в періоді з 01.10.2020 по 30.06.2021 АТ «Завод «ЕЛЕКТРОВАЖМАШ» понесено витрати на створення кваліфікаційного активу, тому фінансові витрати за запозиченнями, які безпосередньо не пов`язані зі створенням кваліфікаційного активу та до витрат на стосовно всіх не погашених позик, підлягають включенню до собівартості кваліфікаційного активу та визначаються з урахуванням норм капіталізації та середньозваженої вартості капітальних інвестицій.

Щодо відповідності гарантійного супроводження продукції виробництва ДЦ «Завод «ЕЛЕКТРОВАЖМЛШ» операціям з безоплатної передачі товарів/послуг згідно п 185.1 ст. 185 ПКУ, суд зазначає наступне.

Реалізація продукції, послуг та матеріалів підприємством АТ «ЗАВОД «ЕЛЕКТРОВАЖМАШ» здійснювалось на підставі укладених договорів купівлі-продажу з підприємствами - покупцями: Перелік основних постачальників і покупців наведено в додатках до Довідки про загальну інформацію № 2.1 до акта перевірки.

Перевіркою встановлено, що в перевіряємому періоді АТ «ЗАВОД «ЕЛЕКТРОВАЖМАШ» надавало послуги по гарантійному ремонту продукції власного виробництва.

В бухгалтерському обліку відповідно по положень бухгалтерського обліку на підприємстві створено забезпечення (резерв) на виконання гарантійних зобов`язань.

Облік нарахування резерву та його використання здійснюється на бухгалтерському рахунку 473 «Забезпечення гарантійних зобов`язань». За кредитом цього рахунку відображаються суми нарахованих забезпечень, за дебітом відображається використання створених забезпечень на:

1. Матеріали та запчастини, використанні для виконання гарантійних ремонтів;

2. Заробітну плату працівників зайнятих гарантійним ремонтом та суму нарахованого на неї ЄСВ;

3. Оплату послуг сторонніх організацій, які виконують гарантійні ремонти, тощо.

Умовами договорів на реалізацію продукції власного виробництва передбачено надання гарантій на безвідмовну роботу продукції, що постачається протягом 12/24 місяців за моменту введення в експлуатацію, але не більше 18/36 місяців з моменту відвантаження продукції, за умови виконання замовниками правил транспортування, зберігання та монтажу обладнання, а також при виконанні замовниками вимог щодо експлуатації, які надаються разом із обладнанням.

У випадку виявлення дефектів та/або несправностей в період гарантійного терміну Покупець зобов`язаний протягом 7 календарних днів з моменту виявлення дефектів та/або несправностей повідомити про це Продавця та визвати його представника для складання акта із. зазначенням дати обстеження.

В рекламаційному акті відображаються результати обстеження несправної продукції, зазначаються причини виведення із ладу обладнання, а також вказується винна сторона.

При виявленні у висновку технічної експертизи вини продавця проводиться ремонт продукції в гарантійний період.

В бухгалтерському обліку виконання гарантійних ремонтів покупцям - резидентам відображається проводкою Дебіт рахунку 4730000 «Забезпечення гарантійних зобов`язань» кредит рахунку 2301000 «Основне виробництво».

За період з 01.10.2020 по 31.08.2021 витрати на виконання гарантійних ремонтів гідрогенераторів та електродвигунів для покупців - резидентів склали 1 535 709,72 грн.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового Кодексу України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 Податкового кодексу України розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважається будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов`язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню) (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. При цьому з метою оподаткування ПДВ постачанням послуг, зокрема, є постачання послуг іншій особі на безоплатній основі (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Відповідно ч. 2 ст. 679 ПКУ. даючи гарантії якості товару, продавець відповідає за його недоліки.

Відповідно ст. 678 ПКУ. надання послуг з гарантійного обслуговування/ремонту є обов`язком продавця (виробника) товару. Покупець, якому передано товар неналежної якості, точно вимагатиме від продавця на власний вибір: пропорційного зменшення ціни, безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк (тобто проведення гарантійного ремонту), відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Таким чином, гарантійний ремонт, це усунення недоліків товару в т.ч. заміна запчастин - постачання послуги, пов`язаної з безоплатною надання послуги гарантійного ремонту в т.ч. передача продавцем для монтажу запасної частини в межах гарантійного терміну.

Відповідно до підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 ПКУ безоплатно наданими товарами, роботами, послугами є товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів.

Пунктом 188.1 статті 188 ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Операція з безоплатної передачі товарів/послуг платником ПДВ згідно зі статтею 185 ПКУ є об`єктом оподаткування ПДВ, база оподаткування ПДВ при здійсненні якої визначається за правилами, встановленими пунктом 188.1 статті 188 ПКУ.

У разі якщо вартість безоплатно переданих товарів та наданих послуг не включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг, то така передача/надання товарів/послуг розглядається як операція з безоплатного постачання товарів/послуг, яка є об`єктом оподаткування ПДВ та оподатковується у загальновстановленому порядку, виходячи із бази оподаткування ПДВ, визначеної пунктом 188.1 статті 188 ПКУ.

У зв`язку з тим, що вартість гарантійного ремонту не включалась АТ «ЗАВОД «ЕЛЕКТРОВАЖМАШ» до складу вартості інших оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) товарів/послуг, то за такою операцією підприємство мало нарахувати податкові зобов`язання відповідно до положень пункту 188.1 статті 188 ПКУ, скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні на такі послуги.

Враховуючи викладене, база оподаткування операцій з безоплатного постачання послуг гарантійного ремонту не може бути нижче їх виробничої собівартості, за якою вони включені до складу використаних забезпечень гарантійних зобов`язань.

Пунктом 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 N 1307 (зі змінами та доповненнями, діючими в перевіряємому періоді), визначено, що у разі якщо база оподаткування визначається, ^ зокрема, виходячи із звичайної ціни самостійно виготовлених товарів/послуг і перевищує суму постачання таких товарів/послуг, необоротних активів, визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто звичайна ціна перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання, постачальник (продавець) складає дві податкові накладні: одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу - на суму, розраховану виходячи з перевищення звичайної ціни над фактичною ціною.

У податковій накладній, яка складена на суму такого перевищення, робиться позначка відповідно до п. 8 Порядку N 1307 (15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання.). Така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається.

Враховуючи вищезазначене, при виконанні гарантійного ремонту, постачальник складає дві податкові накладні: одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу - на суму, розраховану виходячи з перевищення звичайної ціни, яка не може бути нижче виробничої собівартості виконаних гарантійних ремонтів.

Зважаючи на викладене, АТ«ЗАВОД «ЕЛЕКТРОВАЖМАШ» порушено п. 188.1 ст.188 з урахуванням п. 14.1.13 Податкового Кодексу України, занижено суму податкових зобов`язань за перевіряємий період на загальну суму 305 603 грн. та в порушення п. 201.1 ст. 201, п. 15 Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової [накладної та Порядку заповнення податкової накладної» від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 р. за № 137/28267 із змінами та доповненнями, не виписано та не зареєстровано в Єдиному податкові накладні на загальну суму ПДВ на суму 305 602,94 грн.

Також, порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року № 506.

Згідно з п. 16 Порядку № 506 при виявленні недоліків чи фальсифікації товару протягом гарантійного терміну споживач має право в установленому порядку за своїм вибором вимагати від продавця або виробника, зокрема, безоплатного усунення недоліків.

Пунктом 26 Порядку № 506 визначено, що гарантійний ремонт полягає у виконанні робіт, пов`язаних з усуненням недоліків товару для забезпечення використання його за призначенням протягом гарантійного терміну експлуатації. Усунення недоліків здійснюється шляхом заміни чи ремонту комплектуючого виробу або окремої складової частини, а також виконання регулювальних робіт відповідно до вимог нормативних документів.

Таким чином, при отриманні платником податку товару для здійснення гарантійного ремонту та відповідно подальшого повернення (передачі) його власнику (споживачу) після проведення такого гарантійного ремонту не відбувається операції з постачання товарів, а відбувається операція щодо безоплатного надання послуги.

Висновки позивача про відсутність у нього обов`язку щодо збільшення податкових зобов`язань грнтуютьсяна тому, що позивачем нібито включено вартість гарантійного ремонту до вартості реалізованих товарів, що прямосуперечить доводам, що викладені в акті перевірки.

Так, в акті перевірки викладено наступну інформацію, яка спростовує доводи позивача, а саме: «У зв`язку з тим, що вартість гарантійного ремонту не включалась АТ «ЗАВОД «ЕЛЕКТРОВАЖМАШ» до складу вартості інших оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) товарів/послут, то за такою операцією підприємство мало нарахувати податкові зобов`язання відповідно до положень пункту 188.1 статті 188 ПКУ, скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні на такі послуги»

Отже, перевіркою встановлено заниження бази оподаткування ПДВ по операціям з безоплатно наданих послуг гарантійного ремонту з урахуванням того, що вартість гарантійного ремонту не включалась АТ «Завод «ЕЛЕКТРОВАЖМАШ» до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання товарів, тобто не включалась позивачем до складу собівартості реалізованої продукції.

Також, як вже встановлено, в акті перевірки зазначено, що облік нарахування резерву та його використання здійснюється на бухгалтерському рахунку 473 «Забезпечення гарантійних зобов`язань». За кредитом цього рахунку відображаються суми нарахованих забезпечень, за дебітом відображається використання створених забезпечень на:

4. Матеріали та запчастини, використанні для виконання гарантійних ремонтів;

5. Заробітну плату працівників зайнятих гарантійним ремонтом та суму нарахованого на неї ЄСВ;

6. Оплату послуг сторонніх організацій, які виконують гарантійні ремонти, тощо.

В бухгалтерському обліку виконання гарантійних ремонтів покупцям р резидентам відображається проводкою Дебіт рахунку 4730000 «Забезпечення гарантійних зобов`язань» кредит рахунку 2301000 «Основне виробництво».

Тобто, виконання гарантійних зобов`язань позивачем здійснювалось за рахунок створеного резерву на виконання гарантійних зобов`язань, та вартість гарантійного ремонту не включалась позивачем до складу ціни реалізації продукції.

Але, вказана обставина не підтверджена позивачем належними та достатніми доказами по справі, в зв`язку з не наданням до матеріалів справи доказів, які б свідчили, що вартість гарантійного ремонту включалась позивачем до складу ціни реалізації продукції.

У відповідності до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Тобто, доводи позивача в цій частині, не можуть бути прийняті судом до уваги під час розгляду справи, в зв`язку з відсутністю в матеріалах справи доказів, які підтверджують вказану обставину.

Таким чином доводи позивача провключення вартості гарантійного ремонту до вартості реалізованих товарів не підтверджені належними та достатніми доказами по справі.

Суд звертаємо увагу суду, що в матеріалах справи відсутні докази щодо включення вартості гарантійного ремонту до вартості реалізованих товарів. Таким доказами можуть бути бухгалтерські документи позивача щодо формування собівартості виготовленої продукції.

В якості підтвердження своїх доводів позивач посилається на п. 6.4 Типового договору, згідно якого гарантійний термін виробів вказується в паспортах або етикетках, а при відсутності такої вказівки становить 24 місяці від дати введення в експлуатацію виробів, але не більше 30 місяців від дати відвантаження виробів Постачальником при умові дотримання правил транспортування, зберігання, монтажу та експлуатації відповідно до вимог діючої технічної документації.

Тобто, п. 6.4 Типового договору, де АТ «Завод «ЕЛЕКТРОВАЖМАШ» є постачальником, передбачено гарантійний термін виробів, що виробляються та реалізуються позивачем.

Проте, ні до перевірки, ні до матеріалів справи позивачем не надано докази формування собівартості виготовленої продукції та калькуляції ціни реалізації продукції, з яких вбачається включення витрат на гарантійне обслуговування в ціну товару.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи, суд доходить висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 00221000702 від 16.11.2021, яким встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного, податкового періоду на 255 630,00 грн; № 00220000702 від 16.11.2021, яким встановлено суму завищеного від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 4 541 428,00 грн; № 00222000702 від 16.11.2021 яким встановлено суму завищеного бюджетного відшкодування на 77 940, 00 грн є законними та обґрунтованими, винесеним відповідно до чинного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ".

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Акціонерного товариства "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" (61089, м. Харків, пр. Московський, 299, код ЄДРПОУ 00213121) до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (61052, м. Харків, вул. Благовіщенська, 30, код ЄДРПОУ 44131658) про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 24.05.2023.

Суддя О.М.Тітов