Ухвала

від 17.05.2023 по справі 755/17599/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 31 березня 2023 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 31.03.2023 відмовлено в задоволенні скарги захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , на повідомлення про підозру ОСОБА_6 у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110200002204 від 01.05.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 206-2 КК України.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 10.08.2021 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 206-2 КК України, у кримінальному провадженні № 12020110200002204 від 01.05.2020, та зобов`язати слідчого або уповноважену особу слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві у кримінальному провадженні № 12020110200002204 від 01.05.2020 вчинити дії щодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_6

---

Справа № 755/17599/21 Слідчий суддя - ОСОБА_7

Апеляційне провадження № 11-сс/824/2763/2023 Суддя-доповідач - ОСОБА_1 .

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначав, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню у зв`язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та неповнотою судового розгляду.

Повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 10.08.2021 є незаконним, здійсненим із порушенням вимог ст.ст. 276, 278 КПК України, зміст якого не відповідає вимогам ст. 277 КПК України.

Слідчим суддею не досліджено питання відсутності передбачених ч. 1 ст. 42 КПК України підстав для направлення письмового повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 10.08.2021 засобами поштового зв`язку, а також обставини достеменної обізнаності слідчого із місцем реєстрації та місцезнаходженням підозрюваної в день складання та погодження письмового повідомлення про підозру.

Органом досудового розслідування не вжито заходів для вручення письмового повідомлення 10.08.2021, або пізніше, із намаганням його вручити ОСОБА_6 особисто, зокрема е вчинено жодних слідчих (розшукових) чи процесуальних дій, або інших заходів по встановленню її місцезнаходження не проведено.

Апелянт зазначав, що 26.08.2020 ОСОБА_6 повідомлено орган досудового розслідування про іншу фактичну адресу свого місцезнаходження, а саме: АДРЕСА_1 , а також номер мобільного телефону для зв`язку: НОМЕР_1 .

Слідчий суддя не врахував відсутність в матеріалах кримінального провадження жодних доказів про направлення повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 10.08.2021 на повідомлену нею адресу, а також розписки про його отримання від дорослого члену сім`ї чи іншої особи, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем роботи.

Постанова про оголошення підозрюваної у розшук у зв`язку із невстановленням її місцезнаходження винесена слідчим лише 21.01.2022, з мотивів виїзду за межі України.

Таким чином, на переконання апелянта, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 повідомлення про підозру не вручалося, процесуальні права підозрюваній в порядку ч. 2, 3 ст. 276 КПК України не повідомлялися та не роз`яснювалися.

Крім того, слідчим суддею не досліджено та не надано оцінку постанові прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_8 від 09.12.2020 про відмову в погодженні повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206-2 КК України, з мотивів відсутності в тексті підозри обставин причетності останньої до інкримінованого кримінального правопорушення.

Зокрема, зазначений у підозрі протокол загальних зборів АТ КІФ «ГУВЕР», у видачі якого підозрюється ОСОБА_6 , не є підставою для виключення потерпілого із складу учасників іншого підприємства ТОВ «АКМ1» та проведення подальших реєстраційних дій державним реєстратором.

Також стороною обвинувачення встановлено, що засобом заволодіння майновими правами є інший протокол загальних зборів учасників ТОВ «АКМ1» № 1/2020 від 15.04.2020, підписаний одноособово ОСОБА_9 , однак у даних зборах член наглядової ради АТ КІФ «ГУВЕР» ОСОБА_6 участі не приймала.

Крім того, слідчим суддею не взято до уваги висновок експерта № СЕ-19/111-21/50567-ПЧ від 29.11.2021 за результатами проведення почеркознавчої експертизи протоколу засідання наглядової ради АТ КІФ «ГУВЕР» № 01-04/2020 від 10.04.2020, згідно якого питання чи виконаний підпис у цьому протоколі ОСОБА_6 не вирішено.

Апелянт зазначав, що оскаржуване повідомлення про підозру за своїм змістом не відповідає вимогам ст. 277 КПК України, оскільки не містить викладу суттєвих обставин кримінального правопорушення, а саме конкретних вчинених ОСОБА_6 протиправних дій, які спричинили суспільно-небезпечні наслідки.

На переконання апелянта, слідчий в ході досудового розслідування не усунув зазначені прокурором у постанові від 09.12.2020 недоліки, а погодив аналогічне повідомлення про підозру в іншого прокурора.

Крім того, факти необгрунтованості підозри та відсутність у ОСОБА_6 процесуального статусу підозрюваної у цьому кримінальному провадженні встановлені слідчими суддями Дніпровського районного суду міста Києві в ухвалах від 29.11.2021, 02.02.2023.

У судове засідання підозрювана ОСОБА_6 , її захисник ОСОБА_5 та прокурор у кримінальному провадженні повторно не прибули, про день та час розгляду апеляційної скарги належним чином повідомлені, клопотань про відкладення судового розгляду не подавали.

З урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності учасників судового провадження, які не прибули в судове засідання.

Дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Як убачається із матеріалів судового провадження,слідчим відділом Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020110200002204 від 01.05.2020 року, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 206-2 КК України.

10.08.2021 слідчим групи слідчих - начальником відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Бучанського РУП ГУ РІП в Київській області ОСОБА_10 , за погодженням з прокурором Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_11 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_12 у протиправному заволодінні майном підприємства, у тому числі часткою його учасника, шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених документів, групою осіб за попередньою змовою, що заподіяло велику шкоду, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 206-2 КК України.

Постановою начальника СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_13 від 21.01.2022 оголошено в розшук підозрювану ОСОБА_6 .

10.03.2023 захисник ОСОБА_14 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва зі скаргою в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, в якій просив скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 10.08.2021 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 206-2 КК України, у кримінальному провадженні № 12020110200002204 від 01.05.2020, та зобов`язати слідчого або уповноважену особу слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві у кримінальному провадженні № 12020110200002204 від 01.05.2020 вчинити дії щодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_6 .

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 31.03.2023 відмовлено в задоволенні скарги захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , на повідомлення про підозру ОСОБА_6 у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110200002204 від 01.05.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 206-2 КК України.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні скарги, слідчий суддя виходив з того, що повідомлення про підозру відповідає вимогам ч. 1 ст. 277 КПК України, та при врученні повідомлення про підозру дотримано вимоги ст. 278 КПК України.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Аналіз положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України дає підстави вважати, що в ході розгляду скарги на повідомлення про підозру підлягають з`ясуванню дотримання під час повідомлення про підозру Глави 22 КПК України, у тому числі щодо відповідності підозри вимогам ст. 277 КПК України.

Як убачається зі змісту повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 10.08.2021 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 206-2 КК України, у кримінальному провадженні № 12020110200002204 від 01.05.2020, за формою та змістом вказане повідомлення відповідає вимогам ст. 277 КПК України, та містить усі передбачені вказаною статтею відомості, у тому числі зміст підозри, стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , із зазначенням часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру.

Посилання апелянта на недотримання органом досудового розслідування порядку вручення ОСОБА_6 повідомлення про підозру, з тих підстав, що у органу досудового розслідування були відсутні підстави для направлення такого повідомлення засобами поштового зв`язку, та не було вжито заходів для особистого вручення повідомлення про підозру, унаслідок чого, на переконання апелянта, вона не набула статусу підозрюваної у кримінальному провадженні, ретельно перевірялися колегією суддів під час апеляційного розгляду, але не знайшли свого підтвердження.

Так, згідно ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

Письмове повідомлення про підозру, згідно вимог ч. 1 ст. 278 КПК України, вручається особі в день його складання слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Порядок вручення повідомлення передбачено статтею 135 КПК України, згідно якої особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Як встановлено слідчим суддею, та фактично не заперечується захисником у поданій скарзі та апеляційній скарзі, повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 10.08.2021 у кримінальному провадженні № 12020110200002204 від 01.05.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 206-2 КК України, направлено ОСОБА_6 засобами поштового зв`язку 10.08.2021 за місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_2 , разом із пам`яткою про процесуальні права та обов`язки підозрюваної.

З наведеного убачається, що органом досудового розслідування у повній мірі виконано вимоги ст.ст. 278, 135 КПК України щодо вручення повідомлення про підозру, та вжито заходів для вручення ОСОБА_6 повідомлення про підозру від 10.08.2021 у спосіб, передбачений ст. ст. 135, 136, 278 КПК України, для вручення повідомлень, що у відповідності до положень ч. 1 ст. 42 КПК України свідчить про набуття нею статусу підозрюваної у кримінальному провадженні № 12020110200002204.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів не здобуто доказів порушення стороною обвинувачення вимог ст. ст. 276-278 КПК України під час складення та вручення повідомлення про підозруОСОБА_6 від 10.08.2021, які б слугували підставою для її скасування.

Доводи апелянта про те, що 26.08.2020 ОСОБА_6 повідомлено орган досудового розслідування про іншу фактичну адресу свого місцезнаходження, а саме: АДРЕСА_1 , а також номер мобільного телефону для зв`язку: НОМЕР_1 , є необгрунтованими, оскільки захисником не надано доказів на підтвердження вказаних обставин. Долучений до матеріалів скарги лист ОСОБА_6 від 26.08.2020 на адресу слідчого Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області про погодження місця допиту, у верхній частині якого зазначено адресу ОСОБА_6 , а саме: АДРЕСА_1 , не містить жодних доказів направлення вказаного листа адресату, а відтак не може бути належним підтвердженням доводів захисника про обізнаність органу досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020110200002204 про зміну адреси місцезнаходження ОСОБА_6 .

Доводи захисника про те, що постановою прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_8 від 09.12.2020 було відмовлено в погодженні повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206-2 КК України, з мотивів відсутності в тексті підозри обставин причетності останньої до інкримінованого кримінального правопорушення, не впливають на правильність висновків слідчого судді.

Колегія суддів звертає увагу, що слідчим суддею приймається рішення, виходячи з тих обставин кримінального провадження, які існували на момент розгляду клопотання.

Як убачається із матеріалів провадження, предметом розгляду слідчого судді у даному судовому провадженні була скарга на повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 10.08.2021, яке було складене начальником відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Бучанського РУП ГУ РІП в Київській області ОСОБА_10 , та у встановленому законом порядку погоджене з прокурором Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_15 .

З цих же підстав, не є підставою для скасування ухвали слідчого судді посилання апелянта на те, що в ухвалах слідчих суддів Дніпровського районного суду міста Києві в ухвалах від 29.11.2021 та від 02.02.2023, наявні висновки щодо необгрунтованості підозри та відсутність у ОСОБА_6 процесуального статусу підозрюваної. Зазначені апелянтом ухвали слідчих суддів, які постановлені в межах інших судових проваджень, не є предметом даного апеляційного розгляду, та викладені у них висновки не мають преюдиціального значення у даному судового провадженні.

Інші доводи захисника в апеляційній скарзі фактично зведені до питань доведеності винуватості, оцінки належності та допустимості зібраних у справі доказів.

Однак, з`ясування вказаних обставин не є предметом доказування при розгляді скарги на повідомлення про підозру.

Так, як вірно зазначив слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст. 17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.

У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.

Обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її винуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупності таких доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті, а тому посилання захисника на те, що ОСОБА_6 не приймала участі у загальних зборах учасників ТОВ "АКМІ" 15.04.2020, та доводи про те, що висновком почеркознавчої експертизи від 29.11.2021 не вирішено питання, чи виконувався ОСОБА_6 підпис у протоколі №01-04/2020 від 10.04.2020, є передчасними.

Такий висновок узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Інші наведені у апеляційній скарзі доводи висновків слідчого судді не спростовують.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, перевіркою матеріалів судового провадження в апеляційному порядку колегією суддів не встановлено.

За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 277, 278, 303, 404, 405, 407, 412, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 31 березня 2023 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3