Рішення

від 13.04.2023 по справі 757/30627/18-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/30627/18-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2023 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Остапчук Т.В.,

при секретарі судового засідання - Ковалівській В.В.,

за участю представника позивача Григоренко М.І.

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» до ОСОБА_2 про виселення , визнання ордеру недійсним

ВСТАНОВИВ:

Позивач в червні 2018р. звернувся в суд з позовом про виселення , визнання ордеру недійсним. В обґрунтування позову посилається , що до статутного фонду ПАТ в процесі корпоратизації товариства було передано будівлю гуртожитку за адресою АДРЕСА_1 . Відповідачка була поселена в гуртожиток в зв`язку з перебуванням в трудових відносинах на умовах контракту на підставі наказу № 233 Міністерства будівництва архітектури та житлово-комунального господарства України від 27.09.2006р. Згідно наказу Мінрегіонбуду від 16.10.2012 року № 504 «ОС» ОСОБА_2 звільнена з посади за згодою сторін згідно п.1 ст. 36 КЗпП України. 20.10.2017р. направлено вимогу про звільнення займаного житлового приміщення. 29.10.2018р. подав заяву про збільшення позовних вимог, просив поновити строк оскарження видачі ордера , посилаючись на те що з заперечень дізналися про протокол спільної наради та видачу ордеру. Ордер на житлову площу в гуртожитку № 01 від 10.01.2018 року, виданий в порушення , оскільки видається лише на житлове приміщення . Блоки 11 та 12 це два різних приміщення з окремим входом в кожне приміщення.Блок НОМЕР_1 та підсобне приміщення яке розташоване поряд не є житловими , а підсобні. Ордер на ці приміщення житлова комісія не мала права видавати. Просить виселити ОСОБА_2 , зареєстровану за адресою:

АДРЕСА_2 з займаної площі розміром 34,5 кв. м загальної площі та 23,3 кв. м житлової площі в гуртожитку по АДРЕСА_3 , без надання іншого житлового приміщення та зняти з реєстраційного обліку.Усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом зобов`язання ОСОБА_2 повернути у власність ПАТ «КиївЗНДІЕП» блок НОМЕР_1 приміщення буфету 36,3 кв. м та підсобне приміщення 12,3 кв. м.Скасувати протокол спільної наради адміністрації та профспілкового комітету ВАТ «КиївЗНДІЕП» від 10.01.2007 року в частині надання Еолові правління ВАТ «КиївЗНДІЕП» ОСОБА_2 ордера на постійне проживання в гуртожитку ВАТ «КиївЗНДІЕП» блок НОМЕР_1 з сусіднім побутовим приміщенням загальною площею 83,7 кв. м.

Визнати ордер на житлову площу в гуртожитку № 01 від 10.01.2018 року, виданий ОСОБА_2 на блок НОМЕР_2 недійсним. В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити.

Відповідачка, представник відповідача надали заперечення , просили відмовити в позові.

Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 6.07.2018р. відкрито провадження в порядку загального.

Ухвалою суду від 5.12.2018р. закрито підготовче та призначено судове засідання.

Ухвалою суду від "31" березня 2021 року провадження у справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 757/54627/19-ц за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати.

Ухвалою від 22.11.2022р. відновлено провадження.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази приходить до слідуючого.

Судом встановлено ,що підставі наказу № 233 Міністерства будівництва архітектури та житлово-комунального господарства України від 27.09.2006р. ОСОБА_2 працювала на посаді Генерального директора (а.с.20 т.1)

Згідно наказу Мінрегіонбуду від 16.10.2012 року № 504 «ОС» ОСОБА_2 звільнена з посади за згодою сторін згідно п.1 ст. 36 КЗпП України та за станом здоров`я (а.с.21 т.1)

Як вбачається із долученої до матеріалів справи копії витягу з протоколу спільної наради адміністрації та профспілкового комітету ВАТ «КиївЗНДІЕП» від 10.01.2007 року ними прийнято спільне рішення про надання Голові правління ВАТ «КиївЗНДІЕП» ОСОБА_2 ордера на постійне проживання в гуртожитку ВАТ «КиївЗНДІЕП» (правонаступник ПАТ «КиївЗНДІЕП») та додаткову площу згідно вимог Примірного положення про гуртожитки, затвердженого Постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.86 № 208 та реєстрацію в приміщенні гуртожитку, згідно її звернення, погодженого зі спостережною радою, а саме житлове приміщення 2-й поверх, блок НОМЕР_1 з сусіднім побутовим приміщенням, загальною площею 83,7 кв. м (а.с. 131, т. 1).

На виконання спільного рішення ВАТ «КиївЗНДІЕП» на ім`я ОСОБА_2 видано ордер № 01 від 10.01.2007 року на право зайняття з сім`єю у складі з 3 осіб житлової площі у гуртожитку по АДРЕСА_4 , розміром жилої площі 56,6 кв. м, загальна площа 83,7 кв. м, копія якого долучена до матеріалів справи (а.с. 132, т. 1).

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Конституції України кожен має право на житло.

Згідно ст. 127 ЖК УРСР для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки.

Згідно ст. 128 ЖК УРСР жила площа в гуртожитку надається одиноким громадянам і сім`ям, які мають право проживати у гуртожитках, за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації або органу місцевого самоврядування, у власності чи управлінні яких перебуває гуртожиток.

Відповідно до ст. 129 ЖК УРСР на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації, орган місцевого самоврядування видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу в гуртожитку.

Згідно ст. 130 ЖК УРСР порядок користування жилою площею в гуртожитках визначається договором, що укладається перед вселенням на надану жилу площу в гуртожитку на підставі спеціального ордера відповідно до Примірного положення про користування жилою площею в гуртожитках, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Конституцією України передбачено як захист права власності, так і захист права на житло.

Зокрема, за змістом статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Право на житло гарантоване статтею 47 Конституції України. Кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до статті 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною першою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В частині другій цієї статті зазначено, що попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Отже, правомочності власника не є абсолютними, законом можуть встановлюватися певні обмеження здійснення права власності. Такі обмеження встановлюються з метою забезпечення балансу інтересів у суспільстві та здійснення майнових прав усіма суб`єктами права.

Одночасно, статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено і захист такого основного права особи, як недоторканість житла, яке охоплює насамперед право безперешкодного доступу та перебування в ньому, а також право не бути виселеним. Крім того, це право включає захист від втручання з боку державних органів і у разі порушення цього права особи держава повинна мати вагомі підстави, які виправдовували б її дії.

Пунктом 2 ст. 8 Конвенції чітко визначено підстави, за яких втручання з боку держави у використання особою прав, зазначених в пункті 1 цієї ж статті, а отже і у використання прав на житло, є виправданим. Таке втручання повинно бути передбачено законом і необхідне у демократичному суспільстві, здійснюватися в інтересах національної безпеки, громадського спокою або економічного добробуту країни, для охорони порядку і запобігання злочинності, охорони здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

З огляду на практику Європейського суду із прав людини, термін "житло" в тлумаченні Суду означає переважне місце, де особа мешкає на постійній основі, або де особа мала твердий намір мешкати - справи "Новоселецький проти України", "Кривіцька та Кривіцький проти України", "Прокопович проти Росії".

Аналізуючи вище викладене, суд зауважує, що втручання у житлові права осіб має бути виправданим та необхідним у демократичному суспільстві. Суд зобов`язаний встановити чи є нагальна потреба у виселенні та чи будуть при цьому дотримані межі розсуду.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

Отже, як вбачається з наведеного, вселення ОСОБА_2 на вказану житлову площу у гуртожитку відбулося на законних підставах.

До матеріалів справи долучено копію договору оренди (найму) житлового приміщення № 01-07 від 10.01.2007 року, укладеного між ВАТ «КиївЗНДІЕП», в особі ТВО Голови правління Брусана А.А. та ОСОБА_2 , згідно умов якого наймачу та членам його сім`ї було передане для проживання житлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 83,7 кв. м, що відповідає даним, зазначеним у спільному рішенні та ордері № 01 від 10.01.2007 року.

Факт передання у користування житлового приміщення у гуртожитку за вказаною адресою відповідно до умов договору оренди (найму) житлового приміщення від 10.01.2007 року № 01-07 підтверджується Актом прийому-передачі житлової площі від 10.01.2007 року (а.с. 133, т. 1).

Питання виселення з гуртожитку, врегульовано ст. 132 ЖК УРСР, згідно положень якої працівники (окрім сезонних, тимчасових та тих, які працювали за строковим трудовим договором) можуть бути виселені без надання іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину.

При припиненні трудового договору з інших підстав працівники, як і особи, перелічені в ст. 125 Житлового кодексу України, можуть бути виселені лише з наданням іншого жилого приміщення.

Припинення трудових відносин за згодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України) в судовій практиці не ототожнюється із звільненням за власним бажанням (ст. 38 КЗпП), тому на правовідносини з виселення таких осіб поширюється дія ч. 3 ст. 132 Житлового кодексу України. Постійні працівники, які припинили трудові відносини з роботодавцем з інших, ніж передбачені ч. 2 ст. 132, причин, можуть бути виселені з гуртожитку в судовому порядку з наданням іншого жилого приміщення.

Таким чином, звільнення ОСОБА_2 з підприємства відбулося не за її власним бажанням, як помилково вважає Позивач, а з інших причин, що не дає законних підстав, передбачених ст. 132 ЖК УРСР, для її виселення з гуртожитку без надання іншого житлового приміщення.

Разом з тим, в обґрунтування позовних вимог ПАТ «КиївЗНДІЕП» зазначило, що звільненню ОСОБА_2 з роботи передувала постанова про притягнення її як обвинуваченого (а.с. 213-214, т. 1).

Згідно долученої до матеріалів справи копії листа начальника відділення СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві від 01.10.2019 року, надісланого на запит суду, відповідно до даних ЄРДР у кримінальному провадженні № 12012110000000088 від 23.11.2012 року жодній особі не повідомлено про підозру.

Таким чином, позовні вимоги ПАТ «КиївЗНДІЕП» про виселення ОСОБА_2 з гуртожитку на підставі ст. 132 ЖК УРСР без надання іншого житлового приміщення, відповідно до наведених обставин є необгрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Стосовно вимоги ПАТ «КиївЗНДІЕП» про визнання недійсним ордера на житлову площу в гуртожитку № 01 від 10.01.2018 року, виданого ОСОБА_2 на блок 11, 12 слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 59 ЖК УРСР ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.Вимогу про визнання ордера недійсним може бути заявлено протягом трьох років з дня його видачі.

У постанові Верховного Суду України від 10 червня 2015 року у справі № 6-83цс15 зроблено висновок, що ордер на жилу площу в гуртожитку може бути видано лише на вільну жилу площу за спільним рішенням адміністрації та відповідного профспілкового комітету підприємства, установи, організації, і цей ордер є єдиною підставою для вселення у жиле приміщення.

Відповідно до положень ЖК єдиною підставою для вселення в гуртожиток є спеціальний ордер, який видається адміністрацією підприємства, установи, організації на підставі рішення про надання жилої площі у гуртожитку.

Частиною 2 статті 128 ЖК передбачено, що жила площа в гуртожитках надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації та відповідного профспілкового комітету.

Відповідно до статті 129 ЖК на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на дану жилу площу.

Аналогічне положення міститься в п. 10 Розділу II Примірного Положення про гуртожитки, в якому зазначено, що на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер (додаток), який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу. Ордер може бути виданий лише на вільну жилу площу.

Відповідно п.9 положення Міністрів Української РСР від 3 червня 1986 р. № 208 «Про затвердження Примірного положення про гуртожитки» (далі Примірне положення) жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету і комітету комсомолу.

На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер (додаток), який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу. Ордер може бути виданий лише на вільну жилу площу.

При одержанні ордера пред`являються паспорти всіх членів сім`ї, включених до ордера, з відміткою про виписку з попереднього місця проживання. Адміністрація підприємства, установи, організації веде облік ордерів, що видаються громадянам на зайняття жилої площі. Бланки ордерів зберігаються як документи суворої звітності (п.10 Примірного положення).

Як зазначено у п.14 Примірного положення, вселення в гуртожиток робітників, службовців, студентів, учнів та інших громадян провадиться в установленому порядку завідуючим (директором) гуртожитком або працівником, який його заступає, на підставі виданого адміністрацією підприємства, установи, організації ордера.

Відповідно до п.10 Примірного положення, адміністрація підприємства, установи, організації веде облік ордерів, що видаються громадянам на зайняття жилої площі. Бланки ордерів зберігаються як документи суворої звітності.

Судом встановлено , що про спірне рішення та видачу ордеру позивачу стало відомо з заперечень відповідача , яка була головою правління , тому відповідно до ст..263 ЦК України не пропущений строк звернення до суду.

ВАТ «КиївЗНДІЕП» на ім`я ОСОБА_2 було видано ордер № 01 від 10.01.2007 року.

Спільним рішенням адміністрації та профспілкового комітету ВАТ «КиївЗНДІЕП» від 10.01.2007 року вирішено надати ОСОБА_2 ордер на житлове приміщення у гуртожитку, а саме, блок НОМЕР_1 з сусіднім побутовим приміщенням, загальною площею 83,7 кв. м (а.с. 131, т. 1).

На виконання спільного рішення ВАТ «КиївЗНДІЕП» на ім`я ОСОБА_2 видано ордер на жилу площу у гуртожитку № 01 від 10.01.2007 року на право зайняття з сім`єю у складі з 3 осіб житлової площі у гуртожитку по АДРЕСА_6 , розміром жилої площі 56,6 кв. м, загальна площа 83,7 кв. м (а.с. 132, т. 1).

Як вбачається зі змісту Акту прийому-передачі житлової площі для проживання та користування від 10.01.2007 року (а.с. 133, т. 1), відповідно до ордеру № 01 від 10.01.2007 року ОСОБА_2 передано у користування житлове приміщення:

1) блок НОМЕР_1, загальною площею 83,7 кв. м, житловою площею 56,6 кв. м, яка складається з двох кімнат, які потребують поточного ремонту.

2) сумісного санітарно-гігієнічного вузла, загальною площею 6,9 кв. м, який потребує поточного ремонту.

3) коридор, площею 4,9 кв. м, який потребує поточного ремонту.

4) кухні, площею 8,7 кв. м, яка потребує поточного ремонту.

5) комора, площею 2,9 кв. м, яка потребує поточного ремонту.

В обґрунтування вимоги ПАТ «КиївЗНДІЕП» зазначає, що приміщення блоку НОМЕР_1, який було надано для проживання ОСОБА_2 є нежитловим (підсобним) приміщенням, блоки 11 та 12 два різних приміщення , а отже, житлова комісія не мала права видавати ордер на приміщення, яке не відповідало санітарним та технічним вимогам.

Відповідно до вказаних документів ОСОБА_2 10.01.2007 року для проживання у гуртожитку було надано ВАТ «КиївЗНДІЕП» житлові та інші приміщення. В зв`язку з цим мешканці гуртожитку позбавлені права користування загальною кухнею та підсобними пріщеннями.

Таким чином Спільне рішення адміністрації та профспілкового комітету ВАТ «КиївЗНДІЕП» від 10.01.2007 року про надання нежитлових приміщень ОСОБА_2 та видача ордеру на ці приміщення суперечить ст..128, 129 ЖК

При таких обставинах позовні вимоги про скасування протоколу спільної наради адміністрації та профспілкового комітету ВАТ «КиївЗНДІЕП» від 10.01.2007 року в частині надання Голові правління ВАТ «КиївЗНДІЕП» ОСОБА_2 ордера на постійне проживання в гуртожитку ВАТ «КиївЗНДІЕП» блок НОМЕР_1 з сусіднім побутовим приміщенням загальною площею 83,7 кв. м., визнання недійсним ордера на житлову площу в гуртожитку № 01 від 10.01.2007 року в частині нежитлових приміщень підлягають задоволенню.Також слід зобов`язати ОСОБА_2 звільнити нежитлові примішення (приміщення буфету 36,3 кв. м та підсобне приміщення 12,3 кв. м. ) гуртожитку за адресою АДРЕСА_7 .

При таких обставинах позов підлягає задоволенню частково.

Згідно статті 141 ЦПК України з відповідача не підлягає стягненню судовий збір , оскільки вона є інвалідом 2гр., тому звільнена від сплати .

На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись ст. ст. 1-18, 76 81, 95, 141, 228, 229, 235, 241, 244, 245, 258, 259, 263-265, 268, 273, 289, 352-355 ЦПК України,суд,

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» до ОСОБА_2 про виселення , визнання ордеру недійсним задовольнити частково.

Скасувати протокол спільної наради адміністрації та профспілкового комітету ВАТ «КиївЗНДІЕП» від 10.01.2007 року в частині надання Голові правління ВАТ «КиївЗНДІЕП» ОСОБА_2 ордера на постійне проживання в гуртожитку ВАТ «КиївЗНДІЕП» блок НОМЕР_1 з сусіднім побутовим приміщенням загальною площею 83,7 кв. м.

Визнати ордер на житлову площу в гуртожитку № 01 від 10.01.2018 року, виданий ОСОБА_2 на блок НОМЕР_2 в частині нежитлових приміщень недійсним.

Зобов"язати ОСОБА_2 звільнити нежитлові примішення (приміщення буфету 36,3 кв. м та підсобне приміщення 12,3 кв. м. ) гуртожитку за адресою АДРЕСА_7 .

В іншій частині відмовити.

Рішення можу бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту.Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

позивач: Публічне акціонерне товариство «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву»: 01133, м. Київ, бул. Л. Українки, 26

відповідач: ОСОБА_2 : АДРЕСА_8

Дата складання повного тексту рішення 16.05.2023р.

Суддя Остапчук Т.В.