Ухвала

від 07.02.2022 по справі 2-3437/11

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-3437/11

Провадження № 6/761/60/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2022 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Сіромашенко Н.В.,

за участю секретаря Гюлалієвої Ф.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про видачу дублікатів виконавчих листів, поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ТОВ «Консалт Солюшенс» звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з заявою про видачу дублікатів виконавчих листів № 2-3437 від 03.12.2013, виданих на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08.04.2010 у справі № 2-3437/10 та просить поновити пропущений строк для пред`явлення їх до виконання.

В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що 08.04.2010 Шевченківським районним судом м. Києва було ухвалено рішення у справі № 2-3437/11 за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №05/07/2008/840-К/508 від 25.07.2008, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №05/07/2008/840-К/508 від 25.07.2008 у розмірі 269161,72 дол. США грн., що за офіційним курсом валют НБУ становить 2153624,76 грн. судовий збір 1700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення з розгляду справи 120 грн.

Вказує, що згідно Договору №GL3N216954_ПВ_188 про відступлення прав вимоги від 24.04.2020, укладеним між «КБ «Надра» та ТОВ «Консалт Солюшенс», право вимоги за вказаним кредитним договором №05/07/2008/840-К/508 від 25.07.2008 та договором поруки від 25.07.2008 перейшло до ТОВ Консалт Солюшенс».

04.11.2020 ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва заяву задоволено, замінено сторону стягувача - ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника - ТОВ «Консалт Солюшенс».

В той же час зазначив, що після отримання від ПАТ КБ «Надра» документів кредитної справи за договором про відступлення прав вимоги від 24.04.2020 було виявлено, що в матеріалах справи відсутній оригінал виконавчого листа № 2-3437/11, виданий 03.12.2013 Шевченківським районним судом м. Києва щодо боржника ОСОБА_1 , про що свідчить Акт приймання-передачі оригіналів документів від 24.04.2020.

При цьому, зазначив, що на даний час, за інформацією Автоматизованої системи виконавчого провадження вбачається те, що не здійснюються жодні виконавчі провадження щодо ОСОБА_1 , де стягувачем є ТОВ КБ «Надра».

У зв`язку з тим, що боржники зареєстровані за адресою, яка знаходиться в Малиновському районі м. Одеси, заявник звернувся до Другого Малиновського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з запитом з метою встановлення інформації щодо можливого виконання та місця знаходження виконавчих листів 2-3437/11 від 03.12.2013 щодо боржників.

Проте, Відділом повідомлено, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № НОМЕР_1 примусового виконання виконавчого листа № 2-3437/11, виданого 03.12.2013 Шевченківським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» грошової суми у розмірі 2155444,15 грн, однак, 31.07.2015було завершено та повернено виконавчий документ стягувачу, згідно п. 7 ч.І ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» та наразі знищено.

Крім цього, на виконанні у Відділу перебувало виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3437/11, виданого 03.12.2013 Шевченківським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» грошової суми у розмірі 2155444,15 грн. Однак, вказане виконавче провадження 25.03.2016було завершено та повернений виконавчий документ стягувачу, згідно п. 5 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» та в даний час знищено.

Крім цього, заявник вказує, що на звернення до ПАТ КБ «Надра» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо встановлення інформації про місцезнаходження виконавчих листів останнім повідомлено, що Фонд не володіє інформацією про перебування оригіналів виконавчих листів.

За таких обставин, вважає, що зазначені обставини свідчать про втрату оригіналів виконавчих листів.

При цьому, звернув увагу, що заявник є правонаступником ПАТ КБ «Надра» та факт втрати виконавчих листів та пропущення строків пред`явлення виконавчих листів до виконання не залежав від його волі та відбувся не з його вини через те, що 06.02.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Надра», а у зв`язку із запровадженням процедури ліквідації та звільненням працівників могла мати місце втрата документації банку і відсутність належного контролю за здійсненням виконавчого провадження, а тому, вважає, що ПАТ «КБ «Надра» був позбавлений можливості вчасно виявити відсутність виконавчих документів. Відтак, вважає, що через обставини, що не залежали від його волі є підстави для поновлення строку для пред`явлення зазначеного виконавчого документа до виконання.

За зазначеним виконавчим листом існує непогашена заборгованість за кредитним договором, а тому, є необхідність у отриманні дублікату цього виконавчого документа. При цьому враховуючи, що строки пред`явлення виконавчих документів до виконання пропущені не з вини заявника, а через обставини, що не залежали від його волі наявні підстави для видачі дублікатів виконавчих листів, а також наявні підстави для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2021 матеріали заяви передані судді Сіромашенко Н.В.

Ухвалою суду від 02.03.2021 заяву призначено до розгляду.

В подальшому, у судове засідання, яке відбулося 07.02.2022, представник заявника не з`явився, сповіщений належним чином про час та місце розгляду справи.

Інші учасники справи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились, своїх представників до суду не направили, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у встановленому законом порядку, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 433, ЦПК України, п. 17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку та видачу дубліката виконавчого документа.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності заявника та заінтересованих осіб.

Суд, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 08.04.2010 рішенням Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 2-3437/11 позовні вимоги ПАТ «КБ «Надра» задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариство «Комерційний Банк «Надра» заборгованості за кредитним договором № №05/07/2008/840-К/508 від 25.07.2008 - 269 161 долар США 72 центи, що згідно офіційного курсу валют НБУ становить 2 153 624,76 грн, судовий збір 1700,00 грн, витрати інформаційно- технічне забезпечення з розгляду справи 120,00 грн, а всього 2155444,76 грн.

24.04.2020 між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Консалт Солюшенс» укладено Договір № GL3N216954_ПВ_188 про відступлення права вимоги, відповідно до якого Товариство отримало право грошової вимоги в тому числі за кредитним договором № 05/07/2008/840-К/508 від 25.07.2008, укладеного між Банком та ОСОБА_1 і право вимоги за договором поруки № 05/07/2008/840-П/508 від 25.07.2008, укладеного між Банком та ОСОБА_2

03.12.2013 представник банка отримав 2 виконавчих листа у справі № 2-3437/11 у порядку примусового виконання рішення суду.

24.04.2020 між Банком та ТОВ «Консалт Солюшенс» укладено Договір № GL3N216954_ПВ_188 про відступлення права вимоги, відповідно до якого Товариство отримало право грошової вимоги в тому числі за кредитним договором № 05/07/2008/840-К/508 від 25.07.2008, укладеного між Банком та ОСОБА_1 і право вимоги за договором поруки № 05/07/2008/840-П/508 від 25.07.2008, укладеного між Банком та ОСОБА_2 .

За Актом приймання-передачі оригіналів документів до Договору про відступлення прав вимоги від 24.04.2020 перейшла кредитна справ № 05/07/2008/840-К/508, зокрема за кредитним договором № 05/07/2008/840-К/508 від 25.07.2008 та договором поруки від 05/07/2008/840-П/508 від 25.07.2008.

Крім того судом встановлено, що 12.03.2014 до Шевченківського районного суду м. Києва від Одеського Регіонального Управління ПАТ «КБ «Надра» надійшла заява від 06.03.2014 Вих. № 1159 з проханням надіслати на їх адресу виконавчі листи на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08.04.2010 у справі № 2-3437/2011.

У відповідь на вказану заяву судом повідомлено, що виконавчі листи у справі № 2-3437/2011 за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу було отримано 03.12.2013 представником ПАТ «КБ «Надра», що підтверджується розпискою представника, яка міститься в матеріалах справи.

Також судом встановлено, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04.11.2020 у справі № 2-3437/11 за заявою ТОВ «Консалт Солюшенс» замінено сторону виконавчого провадження стягувача - ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника - ТОВ «Консалт Солюшенс» у справі № 2-3437/11, боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

За інформацією Автоматизованої системи виконавчих проваджень від 22.01.2021 виконавчого провадження з виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08.04.2020 у справі № у справі № 2-3437/11 не перебуває.

Як вбачається звідповіді Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) № 33162 від 14.07.2020 на адвокатський запит представника заявника № Д-10/07/НДР, у відділі на виконанні перебувало виконавче провадження № НОМЕР_1 примусового виконання виконавчого листа № 2-3437/11, виданого 03.12.2013 Шевченківським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» грошової суми у розмірі 2155444,15 грн. Однак, вказане виконавче провадження 31.07.2015було завершено та повернений виконавчий документ стягувачу, згідно п. 7 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» та в даний час знищено.

Крім цього, як вбачається з відповідіДругого Малиновського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) № 56022 від 10.12.2020 на адвокатський запит представника заявника № Б/2020/95/НДР-52, у відділі на виконанні перебувало виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3437/11, виданого 03.12.2013 Шевченківським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» грошової суми у розмірі 2155444,15 грн. Однак, вказане виконавче провадження 25.03.2016було завершено та повернений виконавчий документ стягувачу, згідно п. 5 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» та в даний час знищено.

З відповіді Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.10.2020, наданої на адвокатський запит представника заявника від 14.09.2020 вбачається, що Фонд не володіє інформацією щодо перебування оригіналів виконавчих листів.

Тобто, як свідчать матеріали справи ПАТ «КБ «Надра» правом на пред`явлення виконавчого листа до виконання скористалося.

При цьому, у лютому 2021 року до Шевченківського районного суду м. Києва звернувся представник заявника із заявою про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання дублікатів виконавчих листів.

Вирішуючи питання обґрунтованості наведених заявником підстав для поновлення строку пред`явлення виконавчого листа з видачею дубліката виконавчого документу в їх взаємозв`язку та відповідності таких обґрунтувань вимогам процесуального закону, слід звернути увагу на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до п. 17.4 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

При вирішенні питання про видачу дублікату виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. (Постанова Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 2-824/2009 (провадження № 61-5388св18).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дублікату виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.

До заяви про видачу дублікату виконавчого листа мають бути додані: довідка стягувача, державного виконавця чи органу зв`язку про втрату виконавчого листа; при втраті виконавчого листа стягувачем довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що виконавчий лист втрачено і до виконання не пред`явлено.

У постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що виходячи з положень частини шостої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», частини першої статті 433 ЦПК України та підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХШ «Перехідні положення» ЦПК України у разі, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви. Тобто, право на отримання стягувачем дубліката виконавчого листа з втратою його оригіналу, а також незавершеним строком для пред`явлення його до виконання, що є запобіжником від подвійного стягнення боргу.

За таких обставин, першочерговим є вирішення судом питання стосовно наявності поважних підстав пропуску строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа. (Відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15 листопада 2018 року у справі № 474/783/17, від 10 жовтня 2018 року у справі № 2-504/11.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», діючої на момент видачі виконавчих листів, такий виконавчий документ як виконавчий лист, виданий на підставі рішення суду, може бути пред`явлений до виконання протягом 1 року.

Дана норма діяла у період з 09.03.2011 по 05.10.2016, у відповідності до Закону України № 2677-VI від 04.11.2010 «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)» та Закону України № 1403-VIII від 02.06.2016.

Строки, зазначені в частині першій вищевказаної статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Як вже встановлено судом, на виконанні у Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебувало виконавче провадження № 42095348 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3437/11, виданого 03.12.2013 Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» грошової суми у розмірі 2155444,15 грн, однак, вказане виконавче провадження 31.07.2015 було завершено та повернений виконавчий документ стягувачу, згідно п. 7 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» та на час звернення заявника до суду із даною заявою виконавче провадження знищено.

Крім цього, на виконанні у Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебувало виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3437/11, виданого 03.12.2013 Шевченківським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» грошової суми у розмірі 2155444,15 грн. Однак, вказане виконавче провадження 25.03.2016 було завершено та повернений виконавчий документ стягувачу, згідно п. 5 ч.1 ст. 47 Закону України» та на час звернення заявника до суду із даною заявою виконавче провадження знищено.

Таким чином, строк пред`явлення до виконання виконавчих листів у справі № 2-3437/11 про стягнення коштів з ОСОБА_1 вважається поновленим з дня повернення цього виконавчого листа стягувачеві - з 31.07.2015, а щодо стягнення коштів з ОСОБА_2 строк вважається поновленим - з 25.03.2016.

Враховуючи наведене, річний строк пред`явлення до виконання виконавчого листа щодо ОСОБА_1 , встановлений Законом, розпочав свій перебіг 31.07.2015 та закінчився 31.07.2016, а виконавчого листа щодо ОСОБА_2 розпочав свій перебіг 25.03.2016 та закінчився 25.03.2017.

Докази того, що у період з 31.07.2015 по 31.07.2016 та з 25.03.2016 по 25.03.2017 ці виконавчі листи ПАТ «КБ «Надра» були повторно пред`явлено до виконання або наприклад, доказів надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення по даній справі (що могло б вплинути на перебіг строку пред`явлення до виконання), відсутні.

Більш того, відповідно до наявної в матеріалах справи інформації з Автоматизованої системи виконавчих проваджень (АСВП) вбачається відсутність, станом на 22.01.2021, на виконанні виконавчих документів по справі № 2-3437/11 про стягнення коштів з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Тобто, після повернення виконавчих листів стягувачеві, ПАТ КБ «Надра» протягом встановленого законом строку не вживав жодних дій для повторного пред`явлення цих виконавчих листів до виконання, будь-яких доказів звернення первісним кредитором до державної виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження в матеріалах справи не міститься.

Таким чином, станом на 24.04.2020 - дату набуття заявником ТОВ «Консалт Солюшенс» права вимоги до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення коштів закінчився річний строк пред`явлення виконавчих документів до виконання, встановлений ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Нормою ч. 2 ст. 55 ЦПК України усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Таким чином, ПАТ «КБ «Надра», правонаступником якого є ТОВ «Консалт Солюшенс», без поважної причини пропустило строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання на день відступлення права вимоги, а тому, заявник, як правонаступник банку, набув усі права та обов`язки первинного стягувача, разом з вже встановленим судом юридичним фактом спливу без поважних причин строку пред`явлення виконавчого документу до виконання.

При цьому, надаючи оцінку вимогам про поновлення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, суд зазначає, що відповідно до ч.ч. 1-3 ст.433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. На цій стадії боржник вчиняє дії на виконання рішення суду добровільно або під примусом.

За ч. 1 та ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадії судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується виконанням судового рішення або спливом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання. Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документу до виконання.

За загальним правилом ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням кредитором дій до заміни його правонаступником, переходить до правонаступника, тож, правонаступник має довести, що пропуск строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання стався з причин, які є об`єктивно непереборними, і можуть бути визнані судом поважними.

Виходячи з аналізу практики Верховного Суду щодо питань поновлення строків пред`явлення виконавчих листів до виконання, поважність причин пропуску строку пред`явлення виконавчого документу до виконання є оціночною категорією і встановлюються у кожному конкретному випадку. Поважними можна визнати ті причини, які не залежали від волі стягувача. Поважними причинами пропуску строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду та пов`язані с дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Аналізуючи вищевикладене, поважність причин пропуску строку пред`явлення виконавчих листів до виконання має існувати у межах встановленого законом строку, а не після його закінчення.

ЦПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Причини поважності пропуску строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин та наданих заявником доказів на їх підтвердження.

Водночас, оскільки перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, суд, враховуючи вимоги ст. 89 ЦПК України, дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Заявник в своїй заяві вказує як підставу поновлення йому строку на пред`явлення дублікатів виконавчих листів до виконання той факт, що право вимоги до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суми боргу, стягнутого на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08.04.2010 у справі № 2-3437/11 він придбав за договором відступлення права вимоги № GL3N216954_ПВ_188 від 24.04.2020, укладеним з ПАТ «КБ «Надра», однак, після отримання від банку кредитної справи було виявлено, що оригінали виконавчих листів в матеріалах кредитної справи відсутні. В подальшому, заявником здійснено ряд заходів щодо пошуку оригіналів виконавчих листів, які не дали позитивного результату. Тому, вважає, що строк пред`явлення цих виконавчих листів до виконання, на думку заявника, пропущений з поважних причин та наявні підстави для видачі дублікатів виконавчих листів.

Разом з тим, суд не погоджується з такими доводами заявника, оскільки необізнаність нового кредитора про обсяг прав та обов`язків, які перейшли до нього на підставі договору про відступлення права вимоги від 24.04.2020, не надає новому кредитору права посилатись на це, як на поважну причину пропуску строку. Як вказує сам заявник, саме після отримання кредитної справи від банку було виявлено, що відсутні оригінали виконавчих листів.

Крім того, посилання заявника, що він є правонаступником ПАТ КБ «Надра» та у зв`язку з тим, що в банку було запроваджено тимчасову адміністрацію та в подальшому, із запровадженням процедури ліквідації і звільненням працівників, а тому, відсутність належного контролю за здійсненням виконавчого провадження могла мати місце втрата документації банку, а відтак, факт втрати виконавчих листів та пропущення строків пред`явлення виконавчих листів до виконання не залежав від його волі та відбувся не з його вини, суд вважає необґрунтованими.

ПАТ «КБ «Надра» в якому з 06.02.2015 була запроваджена тимчасова адміністрація, а згодом розпочалася процедура ліквідації, зміг скористатися своїм правом на пред`явлення виконавчих листів до органу державної виконавчої служби вже після початку процедури ліквідації банку.

За таких обставин, посилання заявника на процедуру ліквідації банку не є поважними причинами пропуску строку на пред`явлення виконавчих листів до виконання, оскільки як ПАТ КБ «Надра» так і заявник зобов`язані організовувати свою господарську діяльність таким чином, щоб своєчасно перевіряти наявність усіх ризиків, в тому числі й строків пред`явлення виконавчих документів, а недбале ставлення до процесуальних обов`язків з боку стягувача за таких обставин не може виправдовувати пропуск відповідних процесуальних строків, оскільки фактично покладає надмірний тягар на боржника.

Разом з тим, суд зауважує, що поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії та підтверджені належними доказами.

Таким чином, обставини вказані стягувачем в заяві не свідчать про наявність виключних непереборних обставин, які не залежали від волі стягувача, а тому, у суду відсутні підстави вважати, що строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання пропущений з поважних причин.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Німеччини» (Тeuschler v. Germany) наголосив на тому, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того що, реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992).

Встановлення в законі строків на пред`явлення виконавчих листів до виконання також спрямовано на забезпечення вказаного принципу. Безпідставне поновлення строку може порушити принцип правової визначеності.

Разом з тим, сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України»).

Сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків порушує законні права та інтереси сторін і суперечить принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 р., яка набрала чинності для України з 11.09.1997 р. та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України (п.53 рішення Європейського суду з прав людини від 29.10.2015 у справі «Устименко проти України» заява № 32053/13).

Таким чином, суд дійшов висновку, що зазначені в заяві причини пропуску строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання не поважні, а тому, строк не підлягає поновленню.

Отже, відсутня одна з передбачених законом обов`язкових умов для видачі дубліката виконавчого листа, оскільки строк пред`явлення виконавчого документу до виконання сплив.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Пунктом 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Виходячи з аналізу пункту 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. Зазначена правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 17.11.2021 у справі № 419/310/12.

Разом з тим, заявником не надано суду жодних доказів втрати виконавчих листів, виданих на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08.04.2010 у справі № 2-3437/11.

Посилання заявника щодо втрати оригіналів виконавчих листів, зокрема, у зв`язку з відсутністю останніх у кредитній справі, а також на те, що в АСВП, на час його звернення із вказаною заявою до суду, не здійснюються жодні виконавчі провадження щодо боржників з виконання вказаного рішення суду з їх примусового виконання, що свідчить про їх втрату є необґрунтованими та такими, що не доводять факт їх втрати та відповідно, не можуть бути прийняті судом як докази їх втрати, тому, відповідно підстав для видачі дублікату виконавчого листа не вбачається.

Як вже зазначалося судом, відповідно до правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19, пункт 35) у разі якщо сплив строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

За змістом статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Нормами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно положень ст.ст. 77-79 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З огляду на викладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що зважаючи на те, що заявником не доведено поважності причин пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, вимоги заяви щодо поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання задоволенню не підлягають та відповідно не підлягають задоволенню вимоги щодо видачі дубліката виконавчого листа та заміни стягувача у виконавчому листі.

Керуючись ст.ст. 259, 260, 261, 263, 268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про видачу дублікатів виконавчих листів, поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Н.В. Сіромашенко