Постанова

від 14.02.2024 по справі 2-3437/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №2-3437/11 головуючий у суді І інстанції Сіромашенко Н.В.

провадження № 22-ц/824/4461/2024 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

14 лютого 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Фінагеєва В.О.,

суддів Журба С.О., Яворського М.А.,

за участю секретаря Лобоцької В.П.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 07 лютого 2022 року про відмову у видачі дублікатів виконавчих листів та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2021 року ТОВ «Консалт Солюшенс» звернулося до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів №2-34/37/11, виданих 03 грудня 2013 року Шевченківським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором № 05/07/2008/840-К/508 від 25 липня 2008 року у розмірі 269 161, 72 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становить 2 153 624 грн. 76 коп., судові витрати та поновити строк для пред`явлення до виконання зазначених виконавчих листів.

Заява обґрунтована тим, що 08 квітня 2010 року Шевченківським районним судом м. Києва було ухвалено рішення у справі № 2-3437/11 за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 05/07/2008/840-К/508 від 25 липня 2008 року, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 05/07/2008/840-К/508 від 25 липня 2008 року у розмірі 269 161,72 доларів США, що за офіційним курсом валют НБУ становить 2 153 624,76 грн., судовий збір 1 700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення з розгляду справи 120 грн. Вказує, що згідно Договору № GL3N216954_ПВ_188 про відступлення прав вимоги від 24 квітня 2020 року, укладеним між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Консалт Солюшенс», право вимоги за вказаним кредитним договором № 05/07/2008/840-К/508 від 25 липня 2008 року та договором поруки від 25 липня 2008 року перейшло до ТОВ «Консалт Солюшенс». 04 листопада 2020 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва заяву задоволено, замінено сторону стягувача - ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника - ТОВ «Консалт Солюшенс». В той же час, після отримання від ПАТ «КБ «Надра» документів кредитної справи за договором про відступлення прав вимоги від 24 квітня 2020 року було виявлено, що в матеріалах справи відсутній оригінал виконавчого листа № 2-3437/11, виданий 03 грудня 2013 року Шевченківським районним судом м. Києва щодо боржника ОСОБА_1 , про що свідчить Акт приймання-передачі оригіналів документів від 24 квітня 2020 року. При цьому, зазначив, що на даний час, за інформацією Автоматизованої системи виконавчого провадження вбачається те, що не здійснюються жодні виконавчі провадження щодо ОСОБА_1 , де стягувачем є ПАТ «КБ «Надра». У зв`язку з тим, що боржники зареєстровані за адресою, яка знаходиться в Малиновському районі м. Одеси, заявник звернувся до другого Малиновського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з запитом з метою встановлення інформації щодо можливого виконання та місця знаходження виконавчих листів 2-3437/11 від 03 грудня 2013 року щодо боржників. Проте, відділом повідомлено, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3437/11, виданого 03 грудня 2013 року Шевченківським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» грошової суми у розмірі 2 155 444,15 грн., однак, 31 липня 2015 року було завершено та повернуто виконавчий документ стягувачу, згідно п. 7 ч. І ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» та наразі знищено. Крім цього, на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3437/11, виданого 03 грудня 2013 року Шевченківським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» грошової суми у розмірі 2 155 444,15 грн. Однак, вказане виконавче провадження 25 березня 2016 року було завершено та повернуто виконавчий документ стягувачу, згідно п. 5 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» та в даний час знищено. Крім цього, заявник вказує, що на звернення до ПАТ «КБ «Надра» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо встановлення інформації про місцезнаходження виконавчих листів останнім повідомлено, що Фонд не володіє інформацією про перебування оригіналів виконавчих листів. За таких обставин, вважає, що зазначені обставини свідчать про втрату оригіналів виконавчих листів. При цьому, звернув увагу, що заявник є правонаступником ПАТ «КБ «Надра» та факт втрати виконавчих листів та пропущення строків пред`явлення виконавчих листів до виконання не залежав від його волі та відбувся не з його вини через те, що 06 лютого 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Надра», а у зв`язку із запровадженням процедури ліквідації та звільненням працівників могла мати місце втрата документації банку і відсутність належного контролю за здійсненням виконавчого провадження, а тому, вважає, що ПАТ «КБ «Надра» був позбавлений можливості вчасно виявити відсутність виконавчих документів. Відтак, вважає, що через обставини, що не залежали від його волі є підстави для поновлення строку для пред`явлення зазначеного виконавчого документа до виконання. За зазначеними виконавчими листами існує непогашена заборгованість за кредитним договором, а тому, є необхідність у отриманні дублікатів цих виконавчих документів. При цьому, враховуючи, що строки пред`явлення виконавчих документів до виконання пропущені не з вини заявника, а через обставини, що не залежали від його волі, наявні підстави для видачі дублікатів виконавчих листів, а також наявні підстави для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 07 лютого 2022 року у задоволенні заяви ТОВ «Консалт Солюшенс» відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Консалт Солюшенс» просить скасувати ухвалу суду першої інстанції через порушення норм процесуального права та ухвалити нове судове рішення, яким заяву задовольнити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на аналогічні обставини, викладені ним у заяві та зазначає, що документи на підтвердження направлення виконавчих документів разом з постановами про повернення виконавчого документа стягувачу ТОВ «Консалт Солюшенс» не було надано. Вказує, що товариство використало всі можливі правові інструменти задля пошуку оригіналів вищевказаних виконавчих документів, тому вимушено було звернутися до суду з відповідною заявою про видачу дубліката виконавчих документів. Відсутність оригіналу виконавчого документу на виконанні в органах виконавчої служби, відсутність оригіналу виконавчого документа у попереднього кредитора та нового кредитора, свідчить про втрату оригіналу виконавчого документа. Такого ж висновку дійшов і Верховний Суд в постанові від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) де зазначив, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. Отже, належним доказом підтвердження надсилання стягувачу копії постанови про повернення виконавчого листа разом з направленням його оригіналу є виключно квитанція про відправлення та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Разом з тим, не слід залишати поза увагою, що ЦПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати документу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дублікату виконавчого документа не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат виконавчого листа має повністю відтворювати втрачений виконавчий лист, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість, відсутність виконавчого документа у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права. Однак, суд не надав належної правової оцінки вказаним обставинам та не дослідив надані суду належні та допустимі докази на підтвердження вказаних обставин, чим порушив положення статей 229, 263 ЦПК України, що призвело до ухвалення оскаржуваного рішення.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що зазначені в заяві причини пропуску строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання не поважні, а тому, строк не підлягає поновленню. Отже, відсутня одна з передбачених законом обов`язкових умов для видачі дубліката виконавчого листа, оскільки строк пред`явлення виконавчого документу до виконання сплив.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на виконанні у Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебувало виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3437/11, виданого 03 грудня 2013 року Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» грошової суми у розмірі 2 155 444,15 грн., яке було завершено 31 липня 2015 року та виконавчий документ повернуто стягувачу, згідно п. 7 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». На час звернення заявника до суду із даною заявою виконавче провадження знищено.

Крім цього, на виконанні у Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебувало виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3437/11, виданого 03 грудня 2013 року Шевченківським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» грошової суми у розмірі 2 155 444,15 грн. Вказане виконавче провадження 25 березня 2016 року було завершено та виконавчий документ повернуто стягувачу, згідно п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». На час звернення заявника до суду із даною заявою виконавче провадження знищено.

У відповідності до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

П. 5 прикінцевих та перехідних положень вказаного закону визначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Отже, строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання сплив 31 липня 2018 року та 25 березня 2019 року відповідно.

Матеріали справи не містять доказів, що попередній стягувач, а саме ПАТ «КБ «Надра» з моменту повернення йому виконавчих листів на протязі трьох років вчиняв будь-які дії направлені на повторне пред`явлення їх до виконання.

Станом на 24 квітня 2020 року - дату набуття заявником ТОВ «Консалт Солюшенс» права вимоги до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення коштів закінчився трирічний строк пред`явлення виконавчих документів до виконання, встановлений ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Нормою ч. 2 ст. 55 ЦПК України усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Таким чином, ПАТ «КБ «Надра», правонаступником якого є ТОВ «Консалт Солюшенс», без поважної причини пропустило строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання на день відступлення права вимоги, а тому, заявник, як правонаступник банку, набув усі права та обов`язки первинного стягувача, в тому числі і право вимоги до боржників, строк пред`явлення до виконання виконавчих листі по яким сплив.

Надаючи оцінку вимогам про поновлення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно до ч. 1-3 ст.433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадії судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується виконанням судового рішення або спливом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання. Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документу до виконання.

За загальним правилом ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням кредитором дій до заміни його правонаступником, переходить до правонаступника, тож, правонаступник має довести, що пропуск строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання стався з причин, які є об`єктивно непереборними, і можуть бути визнані судом поважними.

Поважними причинами є ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до виконавця у визначений законом строк.

Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; ця обставина підтверджується належними та допустимими доказами; обставина свідчить про відсутність у заінтересованої особи об`єктивної можливості подати виконавчий документ до виконання у встановлені законом строки.

У поданій заяві, як на поважність причин пропуску відповідного строку, заявник посилається на початок процедури ліквідації банку.

Разом з тим, право вимоги ПАТ «КБ «Надра» передано ТОВ «Консалт Солюшенс» 24 квітня 2020 року. Таким чином, під час передачі права вимоги банк вже пропустив строк на пред`явлення виконавчих листів до виконання.

Доводи апеляційної скарги в частині відсутності підтвердження направлення виконавчих документів разом з постановами про повернення виконавчого документу стягувачу ТОВ «Консалт Солюшенс» надано не було, апеляційний суд вважає не обґрунтованими.

Як було зазначено вище обов`язок доведення поважності причин пропуску строку на пред`явлення виконавчих листів до виконання лежить саме на заявнику. Відтак саме заявник повинен довести, що постанови державних виконавців про повернення виконавчих листів стягувачу, в даному випадку ПАТ «КБ «Надра», не були реалізовані і фактично виконавчі листи не були направлені банку. Таких доказів матеріали справи не містять.

Твердження заявника, що втрата виконавчого листа є підставою для видачі його дубліката, і процесуальним законом не передбачено право суду відмовити у видачі такого дубліката з підстав недоведеності обставин, за яких він був втрачений, апеляційний суд відхиляє, оскільки можливість видачі дубліката виконавчого листа пов`язана з наявністю можливості пред`явлення його до виконання, тобто така заява не може бути задоволена за умови пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання і відсутності поважних причин для його поновлення.

Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, викладений у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19), згідно з яким якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність поважних причин пропуску строку пред`явлення виконавчих листів до виконання, а відтак і до задоволення заяви, висновки суду відповідають обставинам справи та ґрунтуються на наявних у справі доказах, що у відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України є підставою до залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 07 лютого 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повне судове рішення складено 19 лютого 2024 року.

Головуючий Фінагеєв В.О.

Судді Журба С.О.

Яворський М.А.