Ухвала

від 24.05.2023 по справі 320/4716/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/4716/22

УХВАЛА

24 травня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Степанюка А.Г., суддів Бєлової Л.В., Бужак Н.П., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Димерське автотранспортне підприємство» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Димерське автотраспортне підприємство» про відстрочення виконання рішення та розстрочено виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.11.2022 у справі № 320/4716/22 за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Димерське автотранспортне підприємство» про стягнення заборгованості у розмірі 35 488,12 грн рівними частинами на строк в 4 (чотири) місяці, щомісячно по 8 872,03 грн, з дня набрання ухвалою законної сили.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - Позивач, ГУ ПФ у Київській області) подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу та постановити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення.

Перевіривши апеляційну скаргу, Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09.05.2023 залишив її без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. ст. 295, 296 КАС України. При цьому невідповідність наведеним положенням КАС України виявилася в тому, що Апелянтом пропущено встановлений ч. 1 ст. 295 КАС України процесуальний строк оскарження ухвали суду першої інстанції, а клопотання про його поновлення визнано необґрунтованим, до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору на суму 2 684,00 грн.

Як вбачається за матеріалів справи, копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху ГУ ПФ у Київській області отримано 09.05.2023 в електронному кабінеті.

На виконання вимог згаданої ухвали ГУ ПФ у Київській області 19.05.2023 направило до суду заяву про усуненні недоліків, до якої додало платіжну інструкцію від 12.05.2023 №2233 про сплату судового збору на суму 2 684,00 грн, чим виконало вимоги ухвали від 09.05.2023 в частині необхідності надання документу про сплату судового збору.

Крім того, разом із заявою про усунення недоліків Позивачем направлено до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала на адресу ГУ ПФ у Київській області засобами поштового зв`язку не надсилалася, введення воєнного стану в Україні перешкоджало своєчасному вчиненню процесуальних дій і подання документів до суду, Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 звертав увагу на те, що суворе застосування судами процесуальних строків може мати ознаки обмеження доступу до суду, а ракетні обстріли Київського району протягом квітня 2023 року унеможливлювали нормальну роботу ГУ ПФ у Київській області з огляду на відсутність в його приміщенні бомбосховища.

Надаючи оцінку викладеним у заяві доводам, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як було встановлено в ухвалі від 09.05.2023 про залишення апеляційної скарги без руху, ухвала суду першої інстанції прийнята 03.04.2023, а копію її повного тексту доставлено до кабінету електронного суду ГУ ПФ у Київській області 05.04.2023 о 18:45, тобто у розумінні ч. 6 ст. 251 КАС України 06.04.2023. Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції з урахуванням п. 2 ч. 2 ст. 295 КАС України було 21.04.2023. Проте апеляційну скаргу направлено до суду апеляційної інстанції 03.05.2023, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.

Верховний Суд, зокрема, у постанові від 08.02.2023 у справі № 717/314/22, зазначив, що, оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Обмеження строку на апеляційне оскарження не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху було наголошено, що посилання Апелянта на те, що копія рішення суду на адресу ГУ ПФ у Київській області засобами поштового зв`язку не направлялася судова колегія оцінює критично, оскільки Вищою радою правосуддя затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи і з 05.10.2021 почали функціонувати окремі підсистеми ЄСІТС, а копія ухвали суду від 03.04.2023 відповідно до приписів ч. 7 ст. 18 КАС України була направлена та доставлена до електронного кабінету ГУ ПФ у Київській області 05.04.2023, то відлік строку на апеляційне оскарження починається з наступного дня після доставлення документів до електронного кабінету й у суду першої інстанції був відсутній обов`язок щодо вручення указаного судового рішення в паперовій формі.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 10.08.2022 у справі № 440/931/21.

Крім того, в ухвалі від 09.05.2023 було підкреслено, посилання Апелянта на те, що введення воєнного стану в Україні є поважною причиною для поновлення процесуальних строків судом у розрізі спірних правовідносин оцінюється критично, оскільки активні бойові дії у місті Києві та Київській області припинилися на початку квітня 2022 року, а саме по собі введення в Україні воєнного стану з огляду на приписи ч. 2 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» не може бути самостійною і безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження суб`єкту владних повноважень.

До того ж судова колегія зауважує, що більшість з 13 сигналів про оголошення повітряної тривоги у Київській області у період з 05.04.2023 по 03.05.2023 лунало у позаробочий час (переважно вночі), що свідчить про необґрунтованість твердження ГУ ПФ у Київській області про те, що оголошення сигналів повітряної тривоги унеможливлювало нормальну роботу органу у цей час з огляду на відсутність обладнаного бомбосховища у приміщенні Управління.

Посилання ж Позивача на постанову Верховного Суду від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 колегія суддів вважає безпідставним, оскільки висновки у ній стосувалися строку звернення до суду фізичної особи, а органу державної влади, який, з огляду на вже згадані вище норми ч. 2 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», має забезпечувати свою роботу у період воєнного стану.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для можливості визнання поважними причин пропуску ГУ ПФ у Київській області строку на апеляційне оскарження ухвали суду від 03.04.2023. Інших доводів поважності причин пропуску строку Апелянтом не зазначено.

У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеєр проти Бельгії»).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення доводів Апелянта щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.

Указана позиція узгоджується й з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 02.12.2021 у справі № 620/4510/20.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Приписи ч. 3 ст. 299 КАС України визначають, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне у відкритті апеляційного провадження відмовити та повернути апеляційну скаргу Апелянту.

Керуючись ст. ст. 248, 299, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Димерське автотранспортне підприємство» про стягнення заборгованості, - відмовити.

Повернути Апелянту апеляційну скаргу та додані до неї матеріали.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді Л.В. Бєлова

Н.П. Бужак