Постанова

від 24.05.2023 по справі 580/4576/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/4576/22 Суддя (судді) першої інстанції: Віталіна ГАЙДАШ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Чаку Є.В.,

Суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.

за участю секретаря: Дудин А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області та заступника керівника Черкаської обласної прокуратури на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року у справі за адміністративним позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельтабудмаш" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (далі - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Дельтабудмаш» (далі - відповідач), в якому позивач просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині не вжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - сховища з обліковим номером 88551, що розміщене за адресою: вул.Різдвяна, 302, м. Черкаси;

- зобов`язати відповідача вжити заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - сховища з обліковим номером 88551, що розміщене за адресою: вул. Різдвяна, 302, м. Черкаси, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області та заступник керівника Черкаської обласної прокуратури подали апеляційні скарги в яких просять скасувати останнє та прийняти нову постанову про задоволення позову. На думку апелянтів, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У відзиві на апеляційні скарги відповідач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що 16.08.2022 комісією у складі директора ТОВ «Дельтабудмаш», провідного спеціаліста ВЗНС по Черкаській області МГ Черкаського РУ ГУ ДСНС України в Черкаській області та інженера з охорони праці проведено перевірку стану готовності сховища з обліковим номером 88551, за результатами якого складено акт про те, що стан сховища оцінений як обмежено готовий. Встановлено відсутність фільтрів, вентиляторів, герметичних клапанів та іншого у системі вентиляції, повністю відсутня система водопостачання, каналізація, теплопостачання, електропостачання, телефонний зв`язок, відсутні засоби пожежогасіння, прилади для вимірювання вологості приміщення, радіоактивного забруднення, робочі інструменти тощо.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо вжиття належних заходів для приведення у відповідність до вимог законодавства протирадіаційного укриття №88551 та, відповідно у готовність до використання за призначенням, заступник керівника прокуратури звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.32 Кодексу цивільного захисту України (далі - Кодекс) до захисних споруд цивільного захисту, зокрема належить: протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження.

Частиною 3 ст.32 Кодексу визначено, що укриттю підлягають: 1) у сховищах: а) працівники найбільшої працюючої зміни суб`єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту та розташованих у зонах можливих значних руйнувань населених пунктів; б) працівники найбільшої працюючої зміни атомних електростанцій, інших ядерних установок, працівники суб`єктів господарювання, які забезпечують функціонування таких станцій (установок) та перебувають у зоні можливих значних руйнувань навколо них; в) працівники найбільшої працюючої зміни суб`єктів господарювання, віднесених до категорії особливої важливості цивільного захисту та розташованих за межами зон можливих значних руйнувань населених пунктів; г) хворі, медичний та обслуговуючий персонал закладів охорони здоров`я, які не підлягають евакуації в безпечне місце і перебувають у зонах можливих значних руйнувань населених пунктів; 2) у протирадіаційних укриттях - населення, у тому числі працівники суб`єктів господарювання, хворі, медичний та обслуговуючий персонал закладів охорони здоров`я, евакуйоване населення, яке проживає або працює в зонах можливого небезпечного і значного радіоактивного забруднення, крім тих, хто підлягає укриттю у сховищах; 3) у спорудах подвійного призначення - населення, яке підлягає укриттю в захисних спорудах цивільного захисту, крім таких споруд, що мають перебувати в постійній готовності до використання за призначенням; 4) у найпростіших укриттях - населення, яке не підлягає укриттю в захисних спорудах та спорудах подвійного призначення.

Отже, населення, у тому числі працівники суб`єктів господарювання, хворі, медичний та обслуговуючий персонал закладів охорони здоров`я, евакуйоване населення, яке проживає або працює в зонах можливого небезпечного і значного радіоактивного забруднення, крім тих, хто підлягає укриттю у сховищах підлягають укриттю у протирадіаційних укриттях.

Для вирішення питань щодо укриття категорій населення, визначених частиною третьою цієї статті, центральні органи виконавчої влади, інші органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд. Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд з фонду та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.

Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту (ч.ч.7-9 ст.32 Кодексу).

Утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Контроль за створенням фонду захисних споруд цивільного захисту, готовністю його об`єктів до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та його територіальні органи спільно з місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом (ч. 15 ст.32 Кодексу).

Згідно ч. 16 ст.32 Кодексу у разі приведення єдиної державної системи цивільного захисту, її складових у режим підвищеної готовності, виникнення надзвичайної ситуації, введення надзвичайного стану та в особливий період захисні споруди цивільного захисту, споруди подвійного призначення, найпростіші укриття незалежно від форми власності повинні приводитись у готовність до прийому населення у термін, що не перевищує 24 годин, крім захисних споруд цивільного захисту, що перебувають у постійній готовності до використання за призначенням.

Відповідно до абз. 14-15 ст.1 Закону України від 6 грудня 1991 року №1932-XII «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. У подальшому Указом Президента України від 18.04.2022 №2593/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"», затвердженим Законом України від від 16.11.2022 №2738-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Отже з моменту введення воєнного стану в Україні діє особливий період.

З 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на виконання вимог ч.16 ст.32 Кодексу захисні споруди цивільного захисту, споруди подвійного призначення, найпростіші укриття незалежно від форми власності повинні приводитись у готовність до прийому населення у термін, що не перевищує 24 годин, крім захисних споруд цивільного захисту, що перебувають у постійній готовності до використання за призначенням.

Механізм створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту (далі - захисні споруди), у тому числі споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, та ведення його обліку визначає Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №138 (далі-Порядок №138).

Так у п.п.9.-11. Порядку №138 зазначено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.

Балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди: не більше 12 годин - для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб`єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту; не більше 24 годин - для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.

Питання утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту (далі - захисні споруди) внормовано Вимогами щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 липня 2018 року №579 (далі - Вимоги №579).

Пунктами 1, 2 Розділу ІІ Вимог №579 передбачено, що споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни. Під час експлуатації захисних споруд не допускається виконання заходів, що знижують їх захисні властивості, надійність та безпеку.

Для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд (п.1 розділу VІ глави 2 Вимог №579).

Періодичність і зміст оглядів стану захисних споруд та перевірок працездатності їх основного обладнання наведено в додатку 10 до цих Вимог. За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог. Про результати щорічних оцінок стану готовності, здійснених без залучення фахівців структурних підрозділів із питань цивільного захисту міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, органів і підрозділів ДСНС, балансоутримувачі інформують вищезазначені органи і підрозділи з наданням копій актів, складених за їх результатами (п.п.3-7 розділу VІ глави 2 Вимог №579)

У п. 9 розділу VІ глави 2 Вимог №579 зазначено, що за результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням.

Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог.

У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням.

Питання підтримання захисних споруд у готовності до використання за призначенням врегульовано главою 3 розділу VІ Вимог №579.

Відповідно до п.2. розділу VІІ Глави 1 Вимог №579 готовність фонду захисних споруд передбачає: належний технічний стан несучих огороджувальних конструкцій, гідроізоляції і захисних пристроїв захисної споруди (споруди подвійного призначення, найпростішого укриття); надійну герметичність захисної споруди (для сховищ); справність і постійну готовність до роботи спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення захисної споруди, наявність нормативних аварійних запасів води, паливно-мастильних матеріалів, а також майна, необхідного для життєзабезпечення населення, що підлягає укриттю; підготовленість особового складу формування з обслуговування захисних споруд; належний протипожежний та санітарний стан приміщень споруд фонду захисних споруд.

У разі введення в Україні або її окремих місцевостях правового режиму воєнного стану першочергові заходи з приведення в готовність сховищ мають бути спрямовані на забезпечення можливості їх використання для укриття населення від звичайних засобів ураження.

З матеріалів справи вбачається, що захисна споруда цивільного захисту - сховище з обліковим номером 88551, яке розташоване за адресою: м. Черкаси, вул. Різдвяна, 302, відповідно до технічного паспорту була введена в експлуатацію у 1986 році та перебувала на балансі ВАТ «Мехбуд» (код ЄДРПОУ 01271066).

Рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ «Мехбуд» (протокол від 21.04.2011 №1) створено командитне товариство «ТОВ «Дельтабудмаш» і Компанія» шляхом перетворення ВАТ «Мехбуд».

Згідно копії укладеного меморандуму, затвердженого рішенням КТ «ТОВ «Дельтабудмаш» і Компанія» від 02.10.2012 №4, КТ «ТОВ «Дельтабудмаш» і Компанія» є правонаступником всього майна, прав та обов`язків ВАТ «Мехбуд», у тому числі захисної споруди цивільного захисту - сховища з обліковим номером 88551.

05.07.2013 Черкаським міським відділом управління ДСНС України у Черкаській області було видано паспорт сховища № 88551 , яке розташовано за адресою: м. Черкаси, вул. Різдвяна, 302, що належить КТ «ТОВ «Дельтабудмаш» і Компанія».

Згідно ату приймання-передачі майна КТ «ТОВ «Дельтабудмаш» і Компанія» повному учаснику - ТОВ «Дельтабудмаш», відповідач прийняв від КТ «ТОВ «Дельтабудмаш» і Компанія» наступне майно за адресою: м. Черкаси, вул. Різдвяна, 302: виробничу будівлю; виробничий корпус; адміністративно-побутовий корпус; цех діагностики; акумуляторну; будівлю диспетчерської; перехід; маслороздаточну; бойлерну; склад; склад; КТП з навісом і оглядовою ямою; дизельну електростанцію; насосну; трансформаторну; вбиральню; огорожу; замощення; склад кисню і газу; кранову естакаду; заглублений склад.

15.01.2014 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №10261110007011477 про припинення юридичної особи КТ «ТОВ «Дельтабудмаш» і Компанія».

Суд першої інстанції правильно зазначив, що згідно наявних у матеріалах справи інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, а також оборотно-сальдових відомостей по рахунках 10 та 103, на балансі у власності ТОВ «Дельтабудмаш» не перебуває будь-яка захисна споруда цивільного захисту - сховище за адресою: м. Черкаси, вул. Різдвяна, 302.

Фактично у матеріалах справи відсутні докази того, що ТОВ «Дельтабудмаш» є балансоутримувачем сховища №88551, розташованого за адресою: м.Черкаси, вул. Різдвяна, 302.

Останній паспорт сховища № 88551 , яке розташовано за адресою: м. Черкаси, вул. Різдвяна, 302, був виданий КТ «ТОВ «Дельтабудмаш» і Компанія» ще 05.07.2013.

При цьому Головним управлінням державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області не надано до суду паспорту сховища № 88551 виданого саме ТОВ «Дельтабудмаш».

Фактично з 2013 року управлінням державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області вчинялись дії тільки щодо перевірки стану сховища, проте жодних дій щодо оформлення паспорту сховища № 88551 на належного балансоутримувача, вчинено не було.

Доводи апелянтів про те, що ТОВ «Дельтабудмаш» згідно Акту приймання-передачі майна було прийнято від КТ «ТОВ «Дельтабудмаш» і Компанія», окрім іншого заглублений склад за адресою: м. Черкаси, вул. Різдвяна, 302, який за твердженням апелянтів і є сховищем № 88551, колегія суддів вважає необгрунтованими.

Колегія суддів зазначає, що прийняття вказаного нерухомого майна не є доказом взяття ТОВ «Дельтабудмаш» на баланс захисної споруди цивільного захисту - сховище за адресою: м. Черкаси, вул. Різдвяна, 302.

Наявні у матеріалах докази, як було зазначено вище у тексті даної постанови, свідчать про те, що на балансі ТОВ «Дельтабудмаш» та у власності ТОВ «Дельтабудмаш» не перебуває будь-яка захисна споруда цивільного захисту - сховище за адресою: м. Черкаси, вул. Різдвяна, 302, зокрема й заглублений склад.

Судом першої інстанції було допитано у судовому засіданні свідків, які підтвердили те, що на території земельної ділянки, яку орендує ТОВ «Дельтабудмаш» перебуває лише один аварійний вихід, а решта сховища №88511 та головний вхід розташовані на території земельної ділянки, яку орендує інше підприємство (ТОВ «Техно-Инвест»), з яким позивач спільно орендують земельну ділянку за адресою: м. Черкаси, вул.Різдвяна, 302, згідно договору оренди від 30.12.2015, укладеного із Черкаською міською радою. Свідки вказали, що працівники іншого ТОВ «Техно-Инвест» здійснили прокладання світла до сховища №88511 та через вхід, який мітиться на території ТОВ «Техно-Инвест», працівники останнього під час оголошення повітряної тривоги у м. Черкаси прямують до вищезазначеного укриття.

Також, у судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_1 , який пояснив, що працює на посаді провідного спеціаліста ВЗНС по Черкаській області МГ Черкаського РУ ГУ ДСНС України в Черкаській області. Свідок зазначив, що у листопаді 2021 року та у серпні 2022 року здійснював виїзд до сховища з обліковим номером 88551 за адресою: м. Черкаси, вул. Різдвяна, 302, та у присутності директора ТОВ «Дельтабудмаш», на території якого знаходиться один із аварійних виходів зі сховища, здійснював огляд стану готовності цього сховища, за результатами якого складені відповідні акти.

Суд першої інстанції правильно не взято до уваги доводи позивача про те, що саме директором ТОВ «Дельтабудмаш», як балансоутримувачем сховища з обліковим номером 88551 разом з іншими особами складено акт про те, що стан сховища оцінений як обмежено готове, як факт перебування на балансі ТОВ «Дельтабудмаш» сховища з обліковим номером 88551, оскільки такі обставини спростовуються вищенаведеними обставинами.

До того ж у судовому засіданні директор ТОВ «Дельтабудмаш» пояснив, що здійснив лише підпис зазначеного акту, оскільки працівник ГУ ДСНС України в Черкаській області зазначив, що складання цього акту є щорічним, а відомості в ньому дублюються з року в рік.

Колегія суддів також приймає до уваги наступне.

У матеріалах справи наявний акт про списання захисної споруди №88551, затвердженого 02.09.1999 президентом Української будівельної корпорації Ю.К. Пелихом.

У вказаному Акті зазначено, що захисна споруда №88511 повністю втратила свої захисні властивості. Відновити конструкції сховища і системи життєзабезпечення неможливо і економічно недоцільно. Захисну споруду необхідно списати і зняти з обліку.

У Актах комплексної перевірки стану і використання захисної споруди №88551 від 15.09.2003 та від 03.2005 також зазначено, що захисна споруда оцінюється як не готова до використання за призначенням, відновлення економічно недоцільне, тому пропонувалось підготувати пакет документів на списання захисної споруди.

Враховуючи викладені обставини у сукупності, зокрема те, що у матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач є балансоутримувачем спірної захисної споруди, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.

Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області та заступника керівника Черкаської обласної прокуратури - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 24.05.2023.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: Н.М. Єгорова

А.Ю. Коротких