Ухвала

від 24.05.2023 по справі 908/1845/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 травня 2023 року

м. Київ

cправа № 908/1845/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Могил С.К.

перевіривши матеріали касаційної скарги Гуляйпільського районного споживчого товариства

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.04.2023

та рішення Господарського суду Запорізької області від 25.01.2022

у справі № 908/1845/21

за первісним позовом Гуляйпільського районного споживчого товариства

до:

1. Гуляйпільської міської територіальної громади в особі Гуляйпільської міської ради

2. Управління "Центр надання адміністративних послуг" Виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради

про скасування запису державного реєстратора та визнання права власності,

за зустрічним позовом Гуляйпільської міської територіальної громади в особі Гуляйпільської міської ради

до Гуляйпільського районного споживчого товариства

про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності та державної реєстрації,

В С Т А Н О В И В:

На адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 09.05.2023 надійшла касаційна скарга Гуляйпільського районного споживчого товариства на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.04.2023 (повний текст складено 11.04.2023) та рішення Господарського суду Запорізької області від 25.01.2022 у справі № 908/1845/21, подана до Суду 04.05.2023.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.05.2023 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Случ О.В., Волковицька Н.О.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст. ст. 287 - 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Суд дійшов висновку, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Частиною 2 ст. 287 ГПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, касаційна скарга має містити:

пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;

пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;

пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у ч.ч. 1, 3 ст. 310 цього Кодексу.

Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) ч. 2 ст. 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

З урахуванням змін до ГПК України, які набрали чинності 08.02.2020, Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, Верховний Суд встановив, що касаційна скарга містить лише виклад обставин справи, обґрунтування невідповідності висновків судів першої та апеляційної інстанцій встановленим обставинам справи, посилання на незастосування висновків Верховного Суду щодо належного способу захисту без зазначення самих висновків та норм права, які були порушені чи неправильно застосовані судами попередніх інстанцій, а також на порушення норм процесуального права, проте підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ч. 2 ст. 287 ГПК України підстави (підстав), у касаційній скарзі не зазначено, що порушує правило, встановлене п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, у зв`язку з чим Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху.

Згідно з ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Частиною 2 ст. 174 ГПК України унормовано, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, способом усунення недоліків касаційної скарги є викладення касаційної скарги у новій редакції з зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав), належним обґрунтуванням наявності цієї підстави (цих підстав).

Суд звертає увагу, що касаційну скаргу в новій редакції, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.

Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" (далі - Закон).

Відповідно до п.п. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (п. 2 ч. 1 ст. 163 ГПК України).

Отже, судовий збір з позовної заяви про витребування майна визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

До матеріалів касаційної скарги в якості доказу сплати судового збору додано платіжну інструкцію від 26.04.2023 № 323 про сплату 11 324,50 грн судового збору.

З рішень судів попередніх інстанцій (тексти розміщено у Єдиному державному реєстрі судових рішень) та з тексту касаційної скарги вбачається, що предметом первісного позову є: скасування в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності від 18.07.2018 № 27147930, реєстраційний номер майна № 259412823218, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Гуляйполе, вул. Базарна, 1-а; визнання права власності Гуляйпільського районного споживчого товариства на нежитлову будівлю площею 79,7 кв. м по вул. Базарна, 1-а та незавершене будівництво, павільйон "Кисловодськ"; предметом зустрічного позову є: визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20.12.2006 серія ЯЯЯ № 341429, що видане Гуляйпільському районному споживчому товариству та скасування державної реєстрації, вчиненої 20.12.2006 реєстраційний номер: 17230558, стосовно нежитлової будівлі за адресою: Запорізька область, Гуляйпільський р-н, м. Гуляйполе, вул. Базарна, 1-а, номер запису 172 в книзі 40, щодо реєстрації права власності на нерухоме майно за Гуляйпільським районним споживчим товариством.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.01.2022 у справі № 908/1845/21, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.04.2023, первісний позов Гуляйпільського районного споживчого товариства задоволено частково, скасовано державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна нежитлову будівлю, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 259412823218, зареєстрованого за Гуляйпільською міською територіальною громадою в особі Гуляйпільської міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи 20519023) на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 42174099 від 23.07.2018 09:45:21; визнано за Гуляйпільським районним споживчим товариством право власності на об`єкт нерухомого майна нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Гуляйпільський район, м. Гуляйполе, вул. Базарна буд. 1а, загальною площею 79,7 кв. м, адмінбудівля літера "А", цегла. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову Гуляйпільської міської територіальної громади в особі Гуляйпільської міської ради відмовлено у повному обсязі.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання за Гуляйпільським районним споживчим товариством право власності на об`єкт нерухомого майна - незавершене будівництво - павільйон "Кисловодськ" і ухвалити нове рішення у цій частині, яким задовольнити позовні вимоги.

Отже, предметом касаційного оскарження є постанова Центрального апеляційного господарського суду від 06.04.2023 та рішення Господарського суду Запорізької області від 25.01.2022 у справі № 908/1845/21 в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання за Гуляйпільським районним споживчим товариством право власності на об`єкт нерухомого майна - незавершене будівництво - павільйон "Кисловодськ", а тому судовий збір за подання касаційної скарги слід визначати з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Проте, матеріали касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень не містять відомостей про вартість спірного майна. Оскільки касаційну скаргу надіслано безпосередньо до суду касаційної інстанції, матеріали справи № 908/1845/21 у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду відсутні, тому у Суду відсутня можливість встановити вартість спірного майна, а скаржником не додано до касаційної скарги документів, які містять відомості про вартість спірного майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 163 ГПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.

Аналіз наведених норм ГПК України дозволяє дійти висновку, що законодавець пов`язує визначення ціни позову з моментом пред`явлення позову до суду.

В якості доказу вартості майна суду можуть бути надані договори купівлі-продажу цього майна, звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, довідки про ринкову вартість майна в даній місцевості.

Суд вказує на те, що скаржнику необхідно надати Суду документи на підтвердження реальної вартості спірного майна на момент пред`явлення позову до суду, доплатити судовий збір (у разі такої необхідності), виходячи із цієї вартості за формулою: вартість спірного майна х 1,5 % х 200 % (але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб); та надати Суду документ, що підтверджує сплату судового збору у відповідному розмірі, за наведеними нижче реквізитами.

- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, у межах якої подається відповідна скарга та дата судового акта, що оскаржується.

Із положень п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України вбачається, що правильність обрахування розміру та сплати судового збору покладається на скаржника, а із положень ч. 2 ст. 292 цього Кодексу вбачається, що суд касаційної інстанції має здійснювати перевірку, зокрема, правильності обрахування розміру та сплати судового збору такою особою.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК України).

Враховуючи викладене, касаційна скарга Гуляйпільського районного споживчого товариства підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме - заявнику касаційної скарги необхідно: 1) викласти касаційну скаргу у новій редакції та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав) 2) надати документи на підтвердження реальної вартості спірного майна на момент пред`явлення позову до суду, доплатити судовий збір (у разі такої необхідності), виходячи із цієї вартості, та документ, що підтверджує сплату судового збору у відповідному розмірі.

Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження буде розглянуто після усунення зазначених вище недоліків.

Керуючись ст. ст. 174, 287-288, 290, 292 ГПК України, Суд,-

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Гуляйпільського районного споживчого товариства на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.04.2023 та рішення Господарського суду Запорізької області від 25.01.2022 у справі № 908/1845/21 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Могил С.К.