Ухвала
22 травня 2023 року
м. Київ
справа № 803/104/20
провадження № 61-7187ав23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М. розглянув апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гончара Сергія Миколайовича на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року у справі за заявою акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Дніпровський банківський союз» від 26 червня 2020 року за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕРІЙ», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2020 року акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з заявою про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Дніпровський Банківський Союз» від 26 червня 2020 року у справі № 57/2020 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕРІЙ» (далі - ТзОВ «ЦЕРІЙ»), ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Обґрунтована заява тим, що вказаним рішенням третейського суду задоволено позов, але станом на день подання цієї заяви рішення у добровільному порядку не виконано та не оскаржено в компетентному суді.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27 серпня 2020 року відкрито провадження за заявою АТ КБ «ПриватБанк» про видачу виконавчого листа та призначено її до судового розгляду.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року задоволено заяву АТ КБ «ПриватБанк» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Дніпровський банківський союз» від 26 червня 2020 року у справі № 57/2020 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ТзОВ «ЦЕРІЙ», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Видано виконавчий лист на примусове виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Дніпровський Банківський Союз» від 26 червня 2020 року про стягнення солідарно з ТзОВ «ЦЕРІЙ», ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» кредитну заборгованість за договором від 11 липня 2017 року у розмірі 602 841 грн 95 коп. Вирішено питання розподілу судових витрат.
12 травня 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Гончара С. М. на зазначене судове рішення в указаній вище справі.
Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частинами першою та другою статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Пунктом 4 частини четвертої статті 356 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції (за наявності).
В апеляційній скарзі заявник указує дату отримання повного тексту оскаржуваної ухвали апеляційного суду 02 травня 2023 року, обґрунтовуючи тим, що у зв`язку зі зміною реєстрації місця проживання 20 листопада 2019 року ОСОБА_1 не була повідомлена ані про третейський розгляд справи, ані про судові рішення у цій справі, також не отримувала копію ухвали Дніпровського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року.
Як вбачається з долученої до касаційної скарги відповіді від 26 квітня 2023 року № 04.4-32/28/2023 на запит адвоката Гончара С. від 21 квітня 2023 року було надіслано копії документів щодо з`ясування судом адреси місця проживання ОСОБА_1 та копії повідомлень.
Однак заявником не наданосуду доказів на підтвердження того, що апеляційним судом було порушено порядок вручення копії судового рішення, передбачений статтею 272 ЦПК України, хоча й повідомлено про обставини, які об`єктивно перешкоджали отримати вказане судове рішення і подати апеляційну скаргу в передбачений ЦПК України строк.
Отже, на підтвердження наведених обставин щодо пропуску строку на касаційне оскарження заявник має надати відповідні докази (копії), якими можуть бути, наприклад: поштовий конверт з трек-номером поштового відправлення, довідка із суду, поштового відділення зв`язку тощо, або копії документів, що надіслані адвокату за його запитом щодо з`ясування апеляційним судом адреси місця проживання ОСОБА_1 та копії повідомлень.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Звернення до Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України, що забезпечує сталість та єдність судової практики при реалізації права на справедливий суд, передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, відтак такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності намірів забезпечення права на оскарження судового рішення.
Відповідно до вимог частини другої статті 357 ЦПК України у разі, якщо апеляційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 24, 351, 354-357 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гончара Сергія Миколайовича на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків скарги строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Осіян
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 22.05.2023 |
Оприлюднено | 25.05.2023 |
Номер документу | 111078436 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи окремого провадження Справи про оскарження рішень третейських судів |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Осіян Олексій Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні