Ухвала

від 23.05.2023 по справі 308/13044/16

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/13044/16

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.05.2023 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді судове провадження 11-сс/4806/233/23 за апеляційною скаргою прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.04.2023.

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Закарпатській області про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічнийчас беззастосування електронногозасобу контролюна строкдо16.06.2023включно,щодо:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Раково Перечинського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , з вищою освітою, розлученого, радника керівника підприємства з питань взаємодії з органами місцевого самоврядування та ЗМІ комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода», несудимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, 4, 5 ст. 191 КК України, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, у кримінальному провадженні № 42016071030000043, відомості про яке 03.06.2016 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Цією жухвалою напідозрюваного ОСОБА_6 покладено обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не залишати місце фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,в період часу з 22 до 07 год без дозволу слідчого, прокурора, або суду; не відлучатись з населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Клопотання слідчого мотивовано тим, що ОСОБА_6 , працюючи, відповідно до розпорядження Ужгородського міського голови від 03.05.2017 за № 58-р, на посаді директора Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради (надалі Департаменту міського господарства УМР) з 04.05.2017, являючись згідно ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадовою особою в органах

-2-

місцевого самоврядування четвертої категорії, 7 рангу службовця, таким чином будучи службовою особою даного виконавчого органу Ужгородської міської ради, до функціональних обов`язків якої входило виступати від імені Департаменту замовником робіт на утримання об`єктів благоустрою, реконструкції та капітального ремонту об`єктів благоустрою та житлового фонду, розпоряджатися коштами на утримання об`єктів благоустрою, реконструкції та капітального ремонту об`єктів благоустрою та житлового фонду, розпоряджатися коштами, які надходять на банківські рахунки Департаменту міського господарства, будучи особою, яка відповідно до п. 3 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996 від 16.07.99 (далі Закон № 996) є відповідальною за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, на яку, згідно п. 6 ст. 8, п. 8 ст. 9 Закону № 996, покладено обов`язок створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечення неухильного виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів; а також покладено відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, недостовірність відображених у них даних; та згідно пп. 5.3 Положення про Департаменту міської ради ( чинного на час початку вчинення злочину), затвердженого рішенням ХІІ сесій Ужгородської міської ради VII скликання від 30.03.2017 № 624, а також несе персональну відповідальність за виконання покладених на Департамент міського господарства УМР завдань і здійснення ним своїх функцій, у 2019 році став на шлях вчинення умисного злочину проти власності, який в розумінні ст. 45 КК України віднесений до корупційних, та у сфері службової діяльності, шляхом зловживання своїм службовим становищем, за пособництва заступника директора ТОВ «УНГ-ЕЛЕКТРО-СЕРВІС» ОСОБА_9 , здійснив розтрату коштів місцевого бюджету в сумі 856764,99 грн, чим завдано територіальній громаді міста Ужгорода матеріальних збитків в особливо великому розмірі, так як вказана сума в 600 разів і більше перевищує встановлений на 2019 рік неоподаткований мінімум доходів громадян.

За таких обставин, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Крім того, ОСОБА_6 , працюючи, відповідно до розпорядження Ужгородського міського голови від 03.05.2017 за № 58-р, на посаді директора Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради (надалі Департаменту міського господарства УМР) з 04.05.2017, являючись згідно ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадовою особою в органах місцевого самоврядування четвертої категорії, 7 рангу службовця, таким чином будучи службовою особою даного виконавчого органу Ужгородської міської ради, до функціональних обов`язків якої входило виступати від імені Департаменту замовником робіт на утримання об`єктів благоустрою, реконструкції та капітального ремонту об`єктів благоустрою та житлового фонду, розпоряджатися коштами на утримання об`єктів благоустрою, реконструкції та капітального ремонту об`єктів благоустрою та житлового фонду, розпоряджатися коштами, які надходять на банківські рахунки Департаменту міського господарства, будучи особою, яка відповідно до п.3 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996 від 16.07.99 (далі Закон № 996) є відповідальною за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, на яку, згідно п. 6 ст. 8, п. 8 ст. 9 Закону № 996, покладено обов`язок створити необхідні умови

-3-

для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечення неухильного виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів; а також покладено відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, недостовірність відображених у них даних; та згідно п.п.5.3 Положення про Департаменту міської ради ( чинного на час початку вчинення злочину), затвердженого рішенням ХІІ сесій Ужгородської міської ради VII скликання від 30.03.2017 № 624, а також несе персональну відповідальність за виконання покладених на Департамент міського господарства УМР завдань і здійснення ним своїх функцій, у червні 2019 році став на шлях вчинення умисного злочину проти власності, який в розумінні ст. 45 КК України віднесений до корупційних, та у сфері службової діяльності, шляхом зловживання своїм службовим становищем, за пособництва заступника директора ТОВ «УНГ-ЕЛЕКТРО-СЕРВІС» ОСОБА_9 , умисно, повторно, здійснив розтрату коштів місцевого бюджету в сумі 2861158,42 грн.

За таких обставин, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Також ОСОБА_6 , працюючи, відповідно до розпорядження Ужгородського міського голови від 03.05.2017 за № 58-р, на посаді директора Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради (надалі Департаменту міського господарства УМР) з 04.05.2017, являючись згідно ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадовою особою в органах місцевого самоврядування четвертої категорії, 7 рангу службовця, таким чином будучи службовою особою даного виконавчого органу Ужгородської міської ради, до функціональних обов`язків якої входило виступати від імені Департаменту замовником робіт на утримання об`єктів благоустрою, реконструкції та капітального ремонту об`єктів благоустрою та житлового фонду, розпоряджатися коштами на утримання об`єктів благоустрою, реконструкції та капітального ремонту об`єктів благоустрою та житлового фонду, розпоряджатися коштами, які надходять на банківські рахунки Департаменту міського господарства, будучи особою, яка відповідно до п.3 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996 від 16.07.99 (далі Закон № 996) є відповідальною за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, на яку, згідно п. 6 ст. 8, п. 8 ст. 9 Закону № 996, покладено обов`язок створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечення неухильного виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів; а також покладено відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, недостовірність відображених у них даних; та згідно пп. 5.3 Положення про Департаменту міської ради ( чинного на час початку вчинення злочину), затвердженого рішенням ХІІ сесій Ужгородської міської ради VII скликання від 30.03.2017 № 624, а також несе персональну відповідальність за виконання покладених на Департамент міського господарства УМР завдань і здійснення ним своїх функцій, у серпні 2019 році став на шлях вчинення умисного злочину проти власності, який в розумінні ст. 45 КК України віднесений до корупційних, та у сфері службової діяльності, шляхом зловживання своїм службовим становищем, за пособництва заступника директора ТОВ «УНГ-ЕЛЕКТРО-СЕРВІС» ОСОБА_9 , умисно, повторно, здійснив розтрату коштів місцевого бюджету в сумі 145423,60 грн.

-4-

За таких обставин, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

ОСОБА_6 , обіймаючи посаду директора Департаменту міського господарства УМР, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, будучи службовою особою даної юридичної особи, за попередньою змовою із заступником директора ТОВ «УНГ-ЕЛЕКТРО-СЕРВІС» ОСОБА_9 , зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, грубо порушуючи вимоги п.2 Національного стандарту України ДСТУ Б Д.1.1*1:2013 «Правил визначення вартості будівництва» щодо обов`язковості застосування примірних форм первинних облікових документів «Акт приймання виконаних будівельних робіт» (примірна форма № КБ-2в) і «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» (примірна форма №КБ 3) при визначенні вартості виконаних обсягів робіт і проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи по об`єктах будівництва, підписав та завірив відтиском печатки Департаменту наступні акти приймання виконаних будівельних робіт» (форма № КБ-2в) і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» ( форма № КБ-3), до яких ОСОБА_9 вніс завідомо неправдиві відомості щодо вартості робіт, шляхом їх завищення.

За таких обставин, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

ОСОБА_6 , обіймаючи посаду директора Департаменту міського господарства УМР, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, будучи службовою особою даної юридичної особи, за попередньою змовою із заступником директора ТОВ «УНГ-ЕЛЕКТРО-СЕРВІС» ОСОБА_9 , зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, грубо порушуючи вимоги п. 2 Національного стандарту України ДСТУ Б Д.1.1*1:2013 «Правил визначення вартості будівництва» щодо обов`язковості застосування примірних форм первинних облікових документів «Акт приймання виконаних будівельних робіт» (примірна форма № КБ-2в) і «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» (примірна форма №КБ 3) при визначенні вартості виконаних обсягів робіт і проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи по об`єктах будівництва, підписав та завірив відтиском печатки Департаменту наступні акти приймання виконаних будівельних робіт» (форма № КБ-2в) і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» ( форма № КБ-3), до яких ОСОБА_9 вніс завідомо неправдиві відомості щодо вартості робіт, шляхом їх завищення.

ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

У сукупності ОСОБА_6 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, 4, 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

11.04.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні нимкримінальних правопорушень, передбаченихч. 3, 4, 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що підозрюваний ОСОБА_6 можепереховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме впливати на інших на даний час не встановлених осіб.

Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя вказала на те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, 4, 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

-5-

Обґрунтованість підозристверджується наявнимив долученихна обґрунтуванняклопотання документахданими,які наданій стадіїпроцесу єдостатніми длявисновку прообґрунтованість підозри.Також,слідчим суддеювстановлено ризикипереховування відслідства тасуду, можливого впливу на свідків та інших осіб в кримінальному провадженні. Разом з тим, слідчим суддею констатовано про недоведеність прокурором обставин проте, що більш м`який запобіжний захід від такого виняткового запобіжного заходу, як тримання під вартою, не здатний запобігти ризикам у кримінальному провадженні. З урахуванням даних про особу підозрюваного ОСОБА_6 , який має постійне місце проживання, має міцні соціальні зв`язки, характеризується позитивно, раніше не судимий, слідчий суддя прийшла до переконання, що запобіжний захід у виді домашнього арешту без застосування електронного засобу контролю, який є більш суворим, як застава та менш суворим, як тримання під вартою, може повною мірою запобігти ризикам на які посилається прокурор. Інші, більш м`які запобіжні заходи, є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст. 177 КПК України.

В апеляційній скарзі прокурор відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 просить ухвалу слідчого судді від 21.04.2023 скасувати та застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, сторона обвинувачення, вказує на те, що ухвала слідчого судді є необґрунтованою та підлягає скасуванню. Слідчий суддя не врахувала достатньою мірою обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_6 підозри, яка на даний час повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, тяжкість кримінальних правопорушень, у яких останній підозрюється, а також наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, яким можливо запобігти лише шляхом застування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

В запереченні на апеляційну скаргу прокурора, захисник підозрюваного ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 вказує на її безпідставність та необгрунтованіст, з огляду на те, що при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя правильно встановила, що достатніх обставин для обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою немає, оскільки даних, які б вказували на безумовну необхідність обрання щодо останнього запобіжного заходу у виді тримання під вартою та свідчили про недостатність застосування щодо підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів у клопотанні слідчого не вказано та прокурором в судовому засіданні не доведено. Сам по собі факт оголошення ОСОБА_6 підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину та ймовірність призначення йому суворого покарання, за відсутності конкретних фактів ухилення його від слідства та суду, переховування, перешкоджання досудовому розслідуванню в будь-який спосіб, не свідчити про недостатність застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Також захисник вказує на відсутність у підозрюваного намірів переховуватись від органу досудового розслідування, оскільки він увесь час проживає за зареєстрованою адресою: АДРЕСА_1 , за якою не проживала його донька, якій і було вручено письмове повідомлення про підозру. На даний час донька проживає за адресою АДРЕСА_2 , з якою він не спілкується, а лише сплачує на її користь аліменти після розірвання шлюбу з ОСОБА_10 . Про факт проведення відносно підозрюваного досудового розслідування, останній не знав, про таке дізнався лише 20.04.2023. Окремо захисник звертає увагу на необґрунтованість підозри, та відсутності заявлених прокурором ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, частина з яких не знайшла підтвердження в ході розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді від 21.04.2023 про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту без змін.

-6-

Заслухавши доповідь судді, промову прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 , які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає з таких підстав.

Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість судового рішення колегія суддів відхиляє з таких підстав.

Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Цим вимогам кримінального процесуального закону ухвала слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.04.2023 відповідає.

Як вбачається з ухвали, слідчим суддею встановлено, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016071030000043, відомості про яке 03.06.2016 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

11.04.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні нимкримінальних правопорушень, передбаченихч. 3, 4, 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

21.04.2023 ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про обрання щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час без застосування електронного засобу контролю.

Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

За приписами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.

-7-

У порядку ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно положень ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Закарпатській області підстави для обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний ОСОБА_6 , вислухана думка прокурора та захисника, з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання обрання запобіжного заходу.

При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя правильно встановила, що достатніх обставин для обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою немає, оскільки даних, які б вказували на безумовну необхідність обрання щодо останнього такого запобіжного заходу та свідчили про недостатність застосування щодо нього більш м`яких запобіжних заходів у клопотанні слідчого не вказано та прокурором в судовому засіданні не доведено.

Апеляційний суд зауважує, що одна лише тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , не може вважатись виключною підставою для попереднього його ув`язнення.

-8-

Колегія суддів вважає, що з урахуванням обставини кримінального провадження та даних про особу ОСОБА_6 , слідчий суддя дійшла вірного висновку про можливість застосування до останнього більш м`якого запобіжного заходу, а саме домашнього арешту у нічний час доби. Такий запобіжний захід зможе забезпечити дотримання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов`язків.

Слідчий суддяпоклала на ОСОБА_6 й певніобов`язки,які повиннізабезпечити виконанняним процесуальнихдій,зокрема: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не залишати місце фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,в період часу з 22 до 07 год без дозволу слідчого, прокурора, або суду; не відлучатись з населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Таким чином, висновок слідчого судді про те, що докази та обставини, зазначені у клопотанні та наведені у судовому засіданні не дають підстав застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 винятковий запобіжний захід - тримання під вартою, ґрунтуються на матеріалах справи. Така позиція слідчого судді відповідає вимогам ст. 176-178, 183, 193, 194 КПК України, що регулюють вирішення питання про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного.

На думку апеляційного суду, застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час доби та покладенням додаткових обов`язків є доцільним, достатнім та таким, що відповідає меті його застосування. При цьому, не порушує прав підозрюваного, гарантованих ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності відносно підозрюваного ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України, втім недостатньої їх вагомості для застосування до цього підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Доводи прокурора щодо необхідності застосування до ОСОБА_6 виключного запобіжного заходу, колегія суддів не вважає достатньо переконливими і такими, що у сукупності свідчать про можливість усунення встановлених щодо останнього ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України лише у такий спосіб.

Так, сам по собі факт вчинення інкримінованих підозрюваному ОСОБА_6 кримінальних правопорушень та ймовірність призначення йому суворого покарання, за відсутності конкретних фактів ухилення його від слідства та суду, переховування, перешкоджання досудовому розслідуванню у будь-який спосіб, не свідчить про недостатність запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Разом з тим, домашній арешт по встановленій ч. 1 ст. 176 КПК України ієрархії тяжкості запобіжних заходів передує триманню під вартою, а тому є достатньо суворим заходом. З урахуванням встановлених слідчим суддею обставин з покладенням на підозрюваного обов`язків, домашній арешт цілком забезпечує мету застосування запобіжних заходів та повною мірою може запобігти наявним ризикам кримінального провадження без надмірного втручання в його повсякденний спосіб життя.

При цьому апеляційний суд враховує, відсутність в матеріалах судового провадження даних про недотримання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього оскаржуваною ухвалою обов`язків. Інші обставини, на які вказує прокурор в апеляційній скарзі були враховані слідчим суддею при прийнятті рішення.

-9-

Зазначені посилання не можуть бути правовою підставою для скасування ухвали, у зв`язку з чим до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід, який, на думку колегії суддів є співмірним з наведеними ризиками і відповідає даним про особу підозрюваного, тяжкості кримінального правопорушення та його наслідкам, і підстав вважати його м`яким, не має.

В контексті ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що серйозність обвинувачення або суворість санкції інкримінованого злочину не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою. Як зазначено у рішенні № 7064/05 від 01.06.2006 «Мамедова проти Росії» - «потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі прокурора доводи та підстави, з яких просить скасувати ухвалу слідчого судді не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду апеляційної скарги, і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення, а тому колегія суддів доводи апеляційної скарги прокурора відхиляє.

Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційним судом не встановлено.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу

При прийнятті рішення колегія суддів також враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду стороною обвинувачення не заявлялось клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки слідчого судді; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для скасування ухвали слідчого судді, немає, а тому ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.04.2023 щодо ОСОБА_8 , - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді