Рішення

від 21.12.2022 по справі 757/46491/18-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/46491/18-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2022 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді стапчук Т.В.,

при секретарі судового засідання - Луста В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» третя особа: Акціонерне товариство "Комерційний Індустріальний Банк" про зобов`язання вчинити певні дії та визнати кредитні зобов`язання припиненими,

ВСТАНОВИВ:

20 вересня2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» третя особа: Публічне акціонерне товариство "Комерційний Індустріальний Банк" з вимогами про:

-зобов`язати Відповідача 1 підписати з Позивачем Договір про припинення зобов`язань за Кредитним договором № 010/05-01/0028/08 від 11 лютого 2008 року;

-визнати зобов`язання за Кредитним договором № 010/05-01/0028/08 від 11 лютого 2008 року - припиненими;

-визнати вимоги Відповідача 2 - незаконними;

-стягнути в солідарному порядку моральну компенсацію з Відповідача 1 та Відповідача 2 в розмірі 10 000 грн.;

-стягнути в солідарному порядку витрати на професійну правничу допомогу Адвоката з Відповідача 1 та Відповідача 2 в розмірі 50 000 грн.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тем, що 11 лютого 2008 року між ОСОБА_1 та АТ «Райффайзен Банк Аваль» укладено кредитний договір № 010/05-01/0028/08

АТ «Райффайзен Банк Аваль» Протоколом засідання Комітету з проблемних кредитів Банку мережі від 16 жовтня 2012 року № 25/651 затвердив прощення залишку заборгованості за Кредитним договором № 010/05- 01/0028/08 від 11 лютого 2008 року, після внесення позичальником суми, не менше 80 000 (вісімдесят тисяч) грн. (еквівалент у дол. США за комерційним курсом на момент здійснення погашення). А також зобов`язався підписати з позичальником Договір про припинення зобов`язань за Кредитним договором № 010/05-01/0028/08 від 11 лютого 2008 року.

23 жовтня 2012 року за вих. № 10460 АТ «Райффайзен Банк Аваль» надіслав на адресу Позивача лист, згідно якого запропонував Позивачу наступну схему врегулювання заборгованості за вищевказаним Кредитним договором, а саме: внести позичальником (позивач) до каси банку 80 000 (вісімдесят тисяч) грн. (еквівалент у дол. США за комерційним курсом на момент здійснення погашення) на погашення заборгованості за кредитним договором № 010/05- 01/0028/08 від 11 лютого 2008 року та 1 252 (одна тисяча двісті п`ятдесят дві) грн. 44 коп. на погашення судових витрат (судового збору).

24 жовтня 2012 року позивачем було виконано вимогу Банку та внесено в рахунок погашення заборгованості за № 010/05-01/0028/08 від 11 лютого 2008 року в розмірі 80 000 грн що в еквіваленті на момент здійснення погашення становить 9 782,00 дол. США та 1 252,44 грн. судових витрат.

21 лютого 2018 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» надіслав на адресу позивача повідомлення про те, що 16 лютого 2018 року всі права вимоги Банку до позивача за Кредитним Договором № 0295559100 від 09 лютого 2006 року були відступлені ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк», на підставі договору відступлення права вимоги № 114/55 від 14 лютого 2018 року укладеного між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк».

16 лютого 2018 року позивачем було отримано повідомлення вимогу ТОВ «ФК «Кредит Капітал», відповідно до якої ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» відступив право вимоги за кредитом № 0295559100 новому кредитору ТОВ «ФК «Кредит Капітал» на підставі договору відступлення права вимоги № КП-14022018 від 14 лютого 2018 року.

Позивав зазначає, що спір у даній справі виник у зв`язку з невиконанням АТ «Райфайзен Банк Аваль» взятих на себе зобов`язань відповідно до Протоколу засідання Комітету з проблемних кредитів Банку мережі від 16 жовтня 2012 року № 25/651, та листа вимоги № 10460 від 23.10.2012 р., а саме, не підписано договір про припинення зобов`язань за кредитним договором № 010/05-01/0028/08 від 11 лютого 2008 року, відповідно до якого буде здійснено прощення залишку заборгованості за даним кредитом.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25 вересня 2018 року відкрито провадження по справі.

Відповідач 1, АТ «Райфайзен Банк Аваль» скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву. З вимогами позивача не погоджується та просить відмовити у їх задоволенні. Мотивує це тим, що Протокол Комітету проблемних кредитів Банку від 16 жовтня 2012 року не є договором, а лише визначає можливі шляхи врегулювання проблемної заборгованості. Крім того, оскільки Кредитний договір не припинено та не виконано то його умови в повному обсязі позивачем, Банк, дотримуючись норм чинного законодавства, відступив право вимоги за кредитним договором ПАТ «Комерційний індустріальний Банк».

Відповідач2, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву. З вимогами позивача не погоджується та просить відмовити у їх задоволенні. Мотивує це тим, що як вбачається зі змісту Позовної заяви, підставою для звернення до суду стали порушення прав позивача, здійснені ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у 2012 році. На думку Позивача останій виконав на користь Банку зобов`язання визначені кредитним комітетом та сплатив на користь Відповідача1 80 000 грн., а останній зобов`язався простити залишок заборгованості за кредитним договором. Відповідач2 звертає увагу Суду, що право вимоги на користь Відповідача 2 було відступлене лише 2018р. Таким чином обставини укладення кредитного договору, пропозиції Банку щодо прощення заборгованості та інші особливості правовідносин, що виникли між відповідачем1 та позивачем ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не відомі.

Позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог де вказано, що позивач просить визнання недійсним договору № 114/55 від 14.02.2018, про відступлення прав вимоги укладеного між АТ «Райффайзен Банк Аваль» (Відповідач 1) та АТ «Комерційний Індустріальний банк» (Третя особа) та Договір № КП - 14022018 від 14.02.2018 р. укладений між АТ «Комерційний Індустріальний Банк» (Третя особа) та ТОВ «ФК "Кредит-Капітал» (Відповідач 2).

Позивачем було заявлено клопотання від 20.02.2020 про витребування доказів.

Дане клопотання було задоволено. На підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 21 липня 2020 року було витребувано у Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» виписку по особистому рахунку № НОМЕР_1 про рух коштів в період з 08 лютого 2006 року ( дата укладання кредитного Договору №010/05-01/0117/06 від 08.02.2006 року) по 18 вересня 2018 року та договір про відступлення прав вимоги 114/55 від 14.02.2018 укладений між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та Публічним акціонерним товариством "Комерційний Індустріальний Банк".

Суд, у порядку загального позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, вислухавши пояснення сторін встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, свобод чи інтересів фізичних осіб , прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

11 лютого 2008 року між ОСОБА_1 та АТ «Райффайзен Банк Аваль» укладено кредитний договір № 010/05-01/0028/08.

Відповідно до п. 1.2, кредитор на умовах цього договру відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію до карткового рахунку вказаного в п. 1.1. для здійснення розрахунків за допомогою платіжної картки, отримання в коштів в касах банків або через мережу банкоматів. Розмір кредитної лінії за цим Договором становить 10000 до. США 00 центів (п. 1.3 Договору).

Згідно з п. 1.3 Договору, кредитна лінії відкривається на строк 12 місяці з 08 лютого 2006 року по 07 лютого 2007 року.

Згідно пункту 2.1. Договору за користування коштами, які обліковуються за дебітом карткового рахунку Кредитор щомісячно нараховує проценти за ставкою, встановленою рішенням Комітету з управління активами та пасивами кредитора, чинним на дату розрахунку таких процентів, та стягує їх з Позичальника в день нарахування, шляхом списання з карткового рахунку.

08.04.2009 Саксаганським районним судом м. Кривій ріг Дніпропетровської області було видано судовий наказ за яким з позивача стягнуто на користь ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» код19358201, заборгованість у розмірі 81036 грн. 10 коп.

АТ «Райффайзен Банк Аваль» Протоколом засідання Комітету з проблемних кредитів Банку мережі від 16 жовтня 2012 року № 25/651 затвердив прощення залишку заборгованості за Кредитним договором № 010/05- 01/0028/08 від 11 лютого 2008 року, після внесення позичальником суми, не менше 80 000 (вісімдесят тисяч) грн. (еквівалент у дол. США за комерційним курсом на момент здійснення погашення). А також зобов`язався підписати з позичальником Договір про припинення зобов`язань за Кредитним договором № 010/05-01/0028/08 від 11 лютого 2008 року.

23 жовтня 2012 року за вих. № 10460 АТ «Райффайзен Банк Аваль» надіслав на адресу Позивача лист, згідно якого запропонував Позивачу наступну схему врегулювання заборгованості за вищевказаним Кредитним договором, а саме: внести позичальником (позивач) до каси банку 80 000 (вісімдесят тисяч) грн. (еквівалент у дол. США за комерційним курсом на момент здійснення погашення) на погашення заборгованості за кредитним договором № 010/05- 01/0028/08 від 11 лютого 2008 року та 1 252 (одна тисяча двісті п`ятдесят дві) грн. 44 коп. на погашення судових витрат (судового збору).

24 жовтня 2012 року позивачем було виконано вимогу Банку та внесено в рахунок погашення заборгованості за № 010/05-01/0028/08 від 11 лютого 2008 року в розмірі 80 000 грн що в еквіваленті на момент здійснення погашення становить 9 782,00 дол. США та 1 252,44 грн. судових витрат.

21 лютого 2018 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» надіслав на адресу позивача повідомлення про те, що 16 лютого 2018 року всі права вимоги Банку до позивача за Кредитним Договором № 0295559100 від 09 лютого 2006 року були відступлені ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк», на підставі договору відступлення права вимоги № 114/55 від 14 лютого 2018 року укладеного між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк».

16 лютого 2018 року позивачем було отримано повідомлення вимогу ТОВ «ФК «Кредит Капітал», відповідно до якої ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» відступив право вимоги за кредитом № 0295559100 новому кредитору ТОВ «ФК «Кредит Капітал» на підставі договору відступлення права вимоги № КП-14022018 від 14 лютого 2018 року.

Суть спірних правовідносин полягає у можливості прощення боргу шляхом зобов`язання АТ «Райфайзен Банк Аваль» підписати з позивачем Договір про припинення зобов`язань за Кредитним договором № 010/05-01/0028/08 від 11 лютого 2008 року.

На думку позивача зобов`язання прощення боргу виникли відповідно до Протоколу засідання Комітету з проблемних кредитів Банку мережі від 16 жовтня 2012 року № 25/651, та листа вимоги № 10460 від 23.10.2012.

Відповідно до статті 605 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

За вищезгаданою статтею вбачається, що прощення боргу належить до повноважень кредитора. Враховуючи, що у даних спірних правовідносинах кредитором виступає юридична особа, отже повноваження на укладення відповідного кредитного договору, а також внесення змін належить особі яка має на це повноваження.

Враховуючи правову природу прощення боргу та правочину, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Суд відмовляю у зобов`язанні укласти договір про припинення зобов`язань, адже це суперечить правовій природі правочину де вказані прямі повноваження з приводу прощення боргу, що належать тільки кредитору.

Що стосується вимог про визнання договорів недійсними, то суд зазначає наступне.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

Згідно з ч. 2, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частини перша і третя ст. 215 ЦК України встановлює, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам моральним засадам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ст. 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину (Аналогічні положення містяться в пункті п`ятому постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»).

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 627 та частиною першою статті 628 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 81 УПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно із ст.141 ЦПК України судовий збір включено до складу судових витрат.

Відповідно до положень ч. 2 ст.141 ЦПК України, з урахуванням того, що суд відмовив у задоволенні позову, судові витрати по стягненню судового збору не стягуються з відповідача.

Керуючись ст. 203, 215, 216, 526, 598, 626-628,1046 ЦК України, ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в позові ОСОБА_1 до Публічого акціонерного товариства "Комерційний Індустріальний Банк" про зобов`язання вчинити певні дії та визнати кредитні зобов`язання припиненими.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту.

позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_1

відповідач 1: Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль": 01011, м.Київ, вул. Лєскова, 9

відповідач 2: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ КАПІТАЛ": 03035, м.Київ, вулиця Сурикова, 3А

третя особа: Публічне акціонерне товариство "Комерційний Індустріальний Банк":04053, м.Київ, вул.Бульварно - Кудрявська, 6

Дата складання повного тексту рішення 30.12.2022 р

Суддя Остапчук Т.В.