Постанова

від 23.05.2023 по справі 295/17522/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/17522/21 Головуючий у 1-й інст. Лєдньов Д. М.

Категорія 55 Доповідач Борисюк Р. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2023 року

Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Борисюка Р.М.,

суддів Галацевич О.М., Микитюк О.Ю.,

з участю секретаря

судового засідання Гарбузюк Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №295/17522/21 за позовом ОСОБА_1 доВиконавчого комітетуЖитомирської міськоїради,Комунального підприємства«Регулювання оренднихвідносин» Житомирськоїміської ради,третя особа ОСОБА_2 ,про визнаннярішення Виконавчогокомітету Житомирськоїміської радинезаконним,його скасуваннята зобов`язаннявчинення дій,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богунського районногосуду м.Житомира від27жовтня 2022року, ухвалене під головуванням судді Лєдньова Д.М. у м. Житомирі,

в с т а н о в и в :

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із даним позовом, в якому просила визнати незаконним і скасувати пункт 8 рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 06.03.2019 №202 «Про оренду комунального майна та внесення змін в рішення міськвиконкому»; визнати договір оренди нежитлового приміщення АДРЕСА_1 , укладений з адвокатом Левчук Т.В., продовженим на новий строк терміном на два роки одинадцять місяців; зобов`язати виконавчий комітет Житомирської міської ради, як орган місцевого самоврядування і управління комунальним майном, вчинити дії по оформленню продовження договору оренди нежитлового приміщення АДРЕСА_1 з адвокатом Левчук Т.В. на строк, визначений попередньо укладеним договором оренди від 01.04.2016 №2075, на два роки одинадцять місяців з орендною платою 27 гривень 32 копійки за 1 кв. м з призначенням - під офіс (адвокатську контору); зобов`язати Комунальне підприємство «Регулювання орендних відносин» Житомирської міської ради передати у фактичне користування на підставі акту приймання-передачі нежитлового приміщення адвокату ОСОБА_1 , як орендареві, об`єкт оренди - нежитлове приміщення №3 загальною площею 57,4 кв.м, що розташовано за адресою: АДРЕСА_2 , у стані, що відповідає призначенню майна - під офіс (адвокатську контору) з наданням відмикаючих пристроїв до вхідних дверей об`єкту оренди; зобов`язати відповідачів зарахувати авансові платежі, сплачені ОСОБА_1 за півторарічний період під час дії договорів оренди, згідно листа ВКЖМР від 15.01.2009 №25/Л-10638, в рахунок оплати орендної плати за користування об`єктом оренди, починаючи з дати підписання Акту про передання ОСОБА_1 у фактичне користування нежитлового приміщення, загальною площею 57,4 кв.м, що розташовано за адресою: АДРЕСА_2 .

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 30.03.2006 по 01.03.2019 вона була орендарем нежитлового приміщення АДРЕСА_1 згідно рішень виконавчого комітету Житомирської міської ради та договорів оренди нежитлового приміщення під адвокатський офіс.

Останній договір оренди від 01.04.2016 №2075 був укладений між ОСОБА_1 та КП „Агентство з управління майном Житомирської міської ради строком на два роки одинадцять місяців. Після спливу визначеного договором строку нею було подано заявку на продовження договору оренди нежитлового приміщення, проте виконавчим комітетом Житомирської міської ради 06.03.2019 в цьому їй відмовлено. Позивач вважає відповідне рішення неправомірним, необґрунтованим та зауважує, що на підставі результатів конкурсу на право оренди даного нежитлового приміщення відповідач прийняв рішення від 23.02.06 №188 «Про оренду комунального майна», відповідно до п.1.1 якого погоджено передачу ОСОБА_1 в оренду цього приміщення на строк одинадцять місяців.

Відповідно до вказаних рішень 22.03.06 між позивачем та КВЖРЕП №8 (балансоутримувач приміщення) укладено договір оренди вказаного приміщення. У зв`язку із вчиненням третіми особами - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , перешкод у переданні приміщення від представників власника і орендодавця - виконавчого комітету Житомирської міської ради, позивачу, і судовим розглядом спору щодо права власності на об`єкт оренди, балансоутримувач був позбавлений можливості передати об`єкт оренди фактично у користування.

З врахуванням такої обставини, виконком Житомирської міської ради рішенням від 15.03.2007 №196 вніс зміни до рішення №188 від 23.02.2006 і продовжив термін оренди. Відповідно, 13.04.2007 було укладено договір оренди №213 терміном на два роки одинадцять місяців. Об`єкт оренди не було передано, про що балансоутримувачем КВЖРЕП-8 було складено відповідний акт від 18.04.2007.

На підставі рішення Богунського районного суду м. Житомира від 08.08.2008 по цивільній справі № 2-808/08 право власності територіальної громади м. Житомира на об`єкт оренди, яке було порушено ОСОБА_3 та її співмешканцем ОСОБА_4 , було відновлено.

18.02.2009 на власника Житомирську міську раду, видано свідоцтво на право власності на об`єкт оренди. Зазначала, що протягом усього часу належно виконувала умови договорів оренди та сплачувала орендні платежі за приміщення, яким жодного дня не користувалась.

З огляду на відповідні обставини виконавчий комітет Житомирської міської ради погодився врахувати сплачені авансом орендні платежі за 2007-2008 роки в рахунок майбутніх платежів (після передання об`єкту оренди згідно акту приймання-передачі), що підтверджується листом даного відповідача від 15.01.2009 №25.

11.02.2010 рішенням № 97 виконавчий комітет Житомирської міської ради надав дозвіл на продовження договору оренди. 25.02.2010 між позивачем та КП «Агентство з управління майном» Житомирської міської ради укладено договір №1006/1 з терміном на два роки одинадцять місяців.

27.02.2010 балансоутримувачем КВЖРЕП-8 складено акт про неможливість передачі об`єкту оренди.

Також не було передано у користування спірне приміщення і згідно останнього за часом укладення договору оренди від 01.04.2016 № 2075, укладеного між ОСОБА_1 та КП «Агентство з управління майном» Житомирської міської ради.

Таким чином виконавчий комітет Житомирської міської ради не вчиняє будь-якої роботи, спрямованої на повернення у власне розпорядження об`єкта комунальної власності і фактично дозволяє всупереч інтересам громади безоплатно користуватися майном третіми особами.

Позивач звертає увагу на ряд порушень, які зводяться до того, що: виконавчий комітет Житомирської міської ради неправомірно, без належного обґрунтування, всупереч раніше прийнятим власним рішенням, змінив свою позицію в питанні орендних відносин, чим порушив право на продовження договору оренди нежитлового приміщення; відповідачем в порушення вимог закону не надано належного обґрунтування відмови в продовженні договору оренди, порушено вимоги законодавства щодо дотримання законності при прийнятті оскаржуваного рішення; відповідач в особі своїх посадових осіб всупереч їх посадовим та функціональним обов`язкам незаконно не вчиняє передбачені законодавством дії щодо повернення об`єкта комунальної власності у своє володіння і розпорядження та не передає об`єкт оренди в користування, тривалий час не повідомляє про хід виконавчих проваджень та про свої дії у цих виконавчих провадженнях задля виконання судового рішення у справі №2-808/08; відповідач незаконно дозволяє безоплатно користуватись об`єктом комунальної власності третім особам, які самоуправно захопили це комунальне майно і користуються ним безоплатно протягом багатьох років, та не вчиняє дій щодо стягнення з таких осіб коштів за користування комунальним майном, чим завдає шкоди майновим інтересам територіальної громади м. Житомир; відповідач своєю протиправною бездіяльністю протягом тривалого часу у зазначених питаннях позбавив можливості створити адвокатський офіс з умовами, які б забезпечили створення адвокатської контори з певною кількістю помічників та дозволили розширити мою адвокатську практику, що свідчить про втрату з вини відповідача доходів, які могли б реально бути отримані за звичайних обставин.

Прийнявши оспорюване рішення відповідач не врахував вимоги Закону та положень договору оренди, відповідно до яких за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору, цей договір підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Заперечення орендодавця на продовження договору оренди нерухомого майна, повинно здійснюватися саме шляхом надсилання орендарю протягом одного місяця після закінчення строку договору повідного листа-повідомлення. Прийняття рішення про відмову у продовженні договору оренди не можна вважати письмовим запереченням у розумінні змісту норм Закону і договору оренди від 01.04.2013 №207.

Посилаючись на вказані обставини, просила задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 27 жовтня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, а судові витрати покласти на відповідача.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не були в повній мірі досліджені обставинам справи, які мають значення, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, які суд вважав встановленими. Суд зробив неправильну правову оцінку дійсних обставин та юридичних фактів, які підтверджено належними письмовими доказами і встановив, що належне Територіальній громаді міста Житомира в особі Житомирської міської ради комунальне майно - нежитлове приміщення №3 по АДРЕСА_2 , площею 57, 4 кв.м, не перебуває у власності Територіальної громади міста Житомира в особі Житомирської міської ради, що суперечить запису в Реєстрі речових прав про право власності Територіальної громади міста Житомира на це комунальне майно.

Так, запис в Реєстрі прав власності на нерухоме майно про належність нежитлового приміщення №3, площею 57,4 кв. м, в будинку АДРЕСА_2 , який вчинено в 2009 році, не анульовано і правовстановлюючий документ, який судом було досліджено в судовому засіданні 27 жовтня 2022 року, Свідоцтво про право власності - є належним документом, що підтверджує статус об`єкта оренди за договором оренди нерухомого майна від 01 квітня 2016 року № 2075 як комунального майна.

Місцевий суд помилково вважав, що комунальне майно може вибути із власності органу місцевого самоврядування лише в порядку приватизації або викупу і фізична особа будь-то ОСОБА_3 , ОСОБА_5 чи ОСОБА_6 - не могли набути права власності на комунальне майно іншим способом ні на підставі судового рішення, ні на підставі відкриття паралельно із записом про право власності Територіальної громади міста Житомира в Реєстрі прав власності, а пізніше в Реєстрі речових прав про право власності основного розділу про право власності - іншого розділу із аналогічним записом про реєстрацію права власності на це ж майно інших фізичних осіб.

У поданому відзиві Виконавчий комітет Житомирської міської ради, просить рішення залишити в силі, посилаючись на його законність та обґрунтованість, а у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити.

У судовому засіданні, ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу та надала пояснення, які відповідають змісту скарги.

Представник Виконавчого комітету Житомирської міської ради, заперечила щодо задоволення апеляційної скарги та підтримала мотиви наведені у відзиві.

Третя особа - ОСОБА_2 повідомлений належним чином у відповідності до вимог цивільно-процесуального законодавства, в судове засідання не з`явився, а тому суд апеляційної інстанції розглянув справу у його відсутність, що відповідає положенням ч.2 ст.372 ЦПК України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст.263ЦПК України судове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає.

Статтею 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 367 ч. 1 ЦПК України, апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом статей 15 та 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Сторонами в цивільному процесі є позивач особа, яка вважає, що її цивільне право порушене і яка пред`явила вимогу про захист порушеного права, і відповідач особа, яку відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу визначає позивач іяка, виходячи із заявленої тим правової позиції, порушує (не визнає, оспорює, заперечує) його право та має відповідати за позовом, у результаті задоволення якого повинна вчинити відповідні дії (утриматися від таких) з метою поновлення прав позивача(ст. 42 ч. 1, ст.ст. 48, 51 ЦПК України).

Під час розглядусправи всуді апеляційноїінстанціїустановлено, що нежитлове приміщення №3 по АДРЕСА_2 перебувало у комунальній власності з 18.02.2009.

В подальшому власником нежитлового приміщення літ «А» загальною площею 101,22 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 в період з 31.10.2014 по 19.06.2019 був ОСОБА_6 .

На часрозгляду справи,відповідно доінформації зДержавного реєструречових правна нерухомемайно таРеєстру праввласності нанерухоме майно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженнянерухомого майнащодо суб`єкта,власником відповідногоприміщення є ОСОБА_2 ,який протокольною ухвалою суду від 13.09.2022 залучений до участі у даній справі лише як третя особа (т.1 а.с.222).

Клопотань про заміну відповідачів у справі або про залучення до участі у справі інших співвідповідачів протягом підготовчого провадження від позивачки не надходило.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції в порушення ч.5 ст.12, ст.51 ЦПК України не вирішив питання про можливість залучення до участі у справі ОСОБА_2 як співвідповідача, хоча даний спір безпосередньо зачіпає його майнові права та інтереси. А відсутність у власника спірного приміщення ОСОБА_2 належного процесуального статусу у цій справі унеможливлює правильне вирішення спору.

При цьому, апеляційний суд констатує, що позбавлений можливості залучити до участі у справі належного співвідповідача, оскільки не має передбачених законом повноважень змінювати склад осіб, які беруть участь у справі, крім випадків процесуального правонаступництва, передбаченого ст. 55 ЦПК України. Вказана позиція відповідає принципам та засадам чинного процесуального закону, оскільки апеляційний суд не може підміняти собою суд першої інстанції, адже в інакшому випадку учасники процесу були б позбавлені повноцінного захисту своїх прав у суді першої інстанції з його правами та обов`язками, процедурою розгляду справи в суді першої інстанції та можливістю апеляційного оскарження ухваленого судового рішення.

За цих обставин рішення суду першої інстанції слід скасувати на підставіст.376ЦПК України та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 з інших підстав.

Вказане не позбавляє можливості пред`явлення нового позову на загальних підставах із залученням до участі в справі всіх належних відповідачів.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 27 жовтня 2022 року скасувати і ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити з інших підстав.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Судді

Повний текст постанови складений: 24 травня 2023 року.