Ухвала

від 02.09.2024 по справі 295/17522/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 295/17522/21

провадження № 61-11464ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Фаловської І. М.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 27 жовтня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 04 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради, Комунального підприємства «Регулювання орендних відносин» Житомирської міської ради, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання рішення Виконавчого комітету Житомирської міської ради незаконним, його скасування та зобов`язання вчинення дій,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Виконавчого комітету Житомирської міської ради (далі - ВК Житомирської міської ради), комунального підприємства «Регулювання орендних відносин» Житомирської міської ради (далі - КП «Регулювання орендних відносин»), третя особа - ОСОБА_2 , в якому просила суд:

- визнати незаконним і скасувати пункт 8 рішення ВК Житомирської міської ради від 06 березня 2019 року № 202 «Про оренду комунального майна та внесення змін в рішення міськвиконкому»;

- визнати договір оренди нежитлового приміщення

АДРЕСА_1 , укладений з адвокатом Левчук Т. В., продовженим на новий строк терміном на два роки одинадцять місяців;

- зобов`язати ВК Житомирської міської ради, як орган місцевого самоврядування і управління комунальним майном, вчинити дії по оформленню продовження договору оренди нежитлового приміщення АДРЕСА_1 з адвокатом Левчук Т. В. на строк, визначений попередньо укладеним договором оренди від 01 квітня

2016 року № 2075, на два роки одинадцять місяців з орендною платою

27,32 грн за 1 кв. м з призначенням - під офіс (адвокатську контору);

- зобов`язати КП «Регулювання орендних відносин» передати у фактичне користування на підставі акту приймання-передачі нежитлового приміщення адвокату Левчук Т. В., як орендареві, об`єкт оренди - нежитлове приміщення № 3 загальною площею 57,4 кв. м, що розташовано за

адресою: АДРЕСА_2 , у стані, що відповідає призначенню майна - під офіс (адвокатську контору) з наданням відмикаючих пристроїв до вхідних дверей об`єкту оренди;

- зобов`язати відповідачів зарахувати авансові платежі, сплачені

ОСОБА_1 за півторарічний період під час дії договорів оренди, згідно листа ВКЖМР від 15 січня 2009 року № 25/Л-10638, у рахунок оплати орендної плати за користування об`єктом оренди, починаючи з дати підписання Акту про передання ОСОБА_1 у фактичне користування нежитлового приміщення, загальною площею 57,4 кв. м, що розташовано за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 27 жовтня

2022 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Постановою Житомирського апеляційного суду від 23 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 27 жовтня 2022 року скасовано і ухвалено нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено з інших підстав.

Постановою Верховного Суду від 24 квітня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Житомирського апеляційного суду від 23 травня 2023 року скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 04 липня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Богунського районного суду м. Житомира від 27 жовтня 2022 року залишено без змін.

08 серпня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направила до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 27 жовтня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 04 липня 2024 року.

У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Частиною першою статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, зокрема судом застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 25 лютого 2015 року у справі

№ 6-10цс15, від 23 березня 2016 року у справі № 6-146цс16, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2027цс15, від 12 жовтня 2016 року у справі

№ 6-182цс16, постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17 (провадження № 14-68цс18),

від 21 листопада 2018 року у справі № 530/212/17 (провадження

№ 14-330цс18), від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19), від 29 вересня 2020 року у справі

№ 378/596/16-ц (провадження № 14-545цс20), та у постановах Верховного Суду від 11 листопада 2019 року у справі № 390/1207/16-ц (провадження

№ 61-15763св18), від 27 січня 2021 року у справі

№ 573/629/17 (провадження № 61-28536св18), від 09 лютого 2021 року

у справі № 923/681/19.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 заявила клопотання про звільнення її від сплати судового збору у зв`язку з тим, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за попередній календарний рік. На підтвердження даного клопотання надала копію довідки з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків від 06 серпня 2024 року

№ 1727869, копію посвідчення про інвалідність.

Згідно пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Враховуючи вищевикладене клопотання про звільнення від сплати судового збору підлягає задоволенню.

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Касаційна скарга подана у визначений законом строк та оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містить підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої

статті 389 ЦПК України.

З огляду на викладене, касаційний суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи.

Керуючись статтями 389, 394, ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подачу касаційної скарги.

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира

від 27 жовтня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду

від 04 липня 2024 року.

Витребувати з Богунського районного суду м. Житомира з цивільну справу № 295/17522/21 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради, комунального підприємства «Регулювання орендних відносин» Житомирської міської ради, третя

особа - ОСОБА_2 , про визнання рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради незаконним, його скасування, зобов`язання вчинити дії по оформленню продовження договору оренди приміщення, визнання договору оренди продовженим, передання приміщення у користування, зарахування авансових платежів.

Надіслати учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

А. С. Олійник

І. М. Фаловська