Рішення

від 15.05.2023 по справі 136/1324/22

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/1324/22

провадження № 2/136/322/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2023 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,

за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про тлумачення заповіту,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача - адвокат Піпко А.М.,

представник відповідача - адвокат Цвєтков О.В.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач), через свого представника, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач), у якому просила:

- розтлумачити зміст заповіту ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , що посвідчений 21.03.2001 секретарем виконкому Зозівської сільської ради народних депутатів Липовецького району Вінницької області Мотиль Л.П. та зареєстрований в реєстрі за № 13 як такий, що містить особисте розпорядження спадкодавця, згідно з яким ОСОБА_3 заповіла позивачу «майно, з чого б воно не складалось і де б не знаходилось та належне їй право на земельну частку (пай), посвідчену сертифікатом ВН № 0171566, яка перебуває в колективній власності КСП «Колос», що знаходиться в с. Зозівка, Липовецького р-ну, Вінницької обл. розміром 3,31 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі», а саме: все належне на час смерті ОСОБА_3 рухоме майно та земельну частку (пай), посвідчену сертифікатом ВН № 0171566, яка перебуває в колективній власності КСП «Колос», що знаходиться в с. Зозівка, Липовецького р-ну, Вінницької обл. розміром 3,31 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, що стала земельною ділянкою, площею 3,1226 га, кадастровий номер 0522281200:03:000:1239, розташованою на території Зозівської сільської ради Липовецького (наразі Вінницького) р-ну, Вінницької обл., належаною ОСОБА_3 на праві власності згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 723611 від 20.07.2007.

Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача ОСОБА_3 , а після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно, в тому числі й на нерухоме, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 0522281200:03:000:2122, площею 0,6200 га та земельну ділянку з кадастровим номером 0522281200:03:000:1239, площею 3,1226 га, які розташовані на території Зозівківської сільської ради. За життя ОСОБА_3 тричі складала заповіти та згідно заповіту від 29.03.2001 ОСОБА_3 заповіла на ім`я позивача належний її жилий будинок по АДРЕСА_1 , а також майно, з чого б воно не складалося і де б воно не знаходилось та належне право на земельну частку/пай/ за сертифікатом ВН №0171566. За другим заповітом від 14.02.2002 ОСОБА_3 заповіла свій жилий будинок на ім`я відповідача, а за третім заповітом від 13.01.2005 ОСОБА_4 , заповіла свій грошовий вклад: ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 та ОСОБА_7 . Позивач стверджує, що оскільки другим заповітом від 14.02.2002, заповідач ОСОБА_3 визначила відповідача спадкоємцем вищезгаданого житлового будинку, тим самим перший заповіт ОСОБА_3 від 29.03.2001 був скасований лише у відповідній частині, що стосується будинку, однак його дія не розповсюджується на земельну ділянку з кадастровим номером 0522281200:03:000:2122, площею 0,6200 га, оскільки про дану земельну ділянку нічого не зазначено в самому заповіті. Крім того, позивач не бажала спадкувати дану земельну ділянку, оскільки ОСОБА_3 маючи на меті залишити позивачу земельну ділянку частку/пай/ посвідчену сертифікатом ВН №07151566, що знаходиться в с. Зозівка, Липовецького р-ну, Вінницької обл., прямо це передбачила в своєму заповіті та чітко зазначила своє волевиявлення як заповідач. Таким чином, позивач не матиме будь-яких заперечень щодо спадкування відповідачем земельної ділянки за кадастровим номером 0522281200:03:000:2122, площею 0,6200 га, якщо відповідач не буде заперечувати право позивача щодо спадкування за заповітом від 29.03.2001 належного їй майна, погодившись, що «майно» в заповіті без чіткого, загальноприйнятого визначення «все моє, рухоме і нерухоме» буде розтлумачене як будь-яке рухоме майно, що належало спадкодавцю на момент його смерті, а належне право на земельну частку/пай/ посвідчену сертифікатом ВН № 07151566, яка перебуває у колективній власності КСП «Колос», що знаходиться в с. Зозівка, Липовецького, р-ну, Вінницької обл. розміром 3,31 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі як право на земельну ділянку кадастровий номер 0522281200:03:000:1239. Наразі позивач не має змоги оформити право власності на спадщину в нотаріальному чи судовому порядку, адже передумовою для цього є тлумачення змісту заповіту, з приводу чого позивачем не досягнуто згоди з відповідачем шляхом укладення відповідного договору і це змушує позивача звернутися до суду.

Ухвалою суду від 26.09.2022 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку загального позовного провадження з викликом сторін, а відповідачу визначено строк для подання відзиву. Витребувано спадкову справу.

Відповідач у визначений судом строк відзиву на позов не подав.

Ухвалами суду від 05.01.2023 та 20.02.2023 забезпечено участь представника позивача у судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Сторонами не врегульовано спір до судового розгляду.

Ухвалою суду від 28.02.2023 закрито підготовче провадження в справі та призначено її до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали, навівши аналогічні з позовною заявою обставини та просили задовольнити, однак представник відповідача заперечив щодо задоволення позову пославшись на те, що тлумачення заповіту ОСОБА_3 від 21.03.2001 необхідно здійснювати за співставлення волі заповідача, викладеної в інших наступних її заповітах.

Суд, дослідивши зібрані докази, встановив наступні фактичні обставини.

Як вбачається, з наявної у матеріалах справи копії свідоцтва про смерть ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно, в тому числі й на нерухоме, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 0522281200:03:000:2122, площею 0,6200 га та земельну ділянку з кадастровим номером 0522281200:03:000:1239, площею 3,1226 га, які розташовані на території Зозівківської сільської ради. Факт належності вказаного майна ОСОБА_3 підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03.12.2018 та Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ№723611 від 20.07.2007. Так на основі сертифіката на земельну частку (пай) серії ВН №0171566 у розмірі 3,31 умовних кадастрових гектарів, ОСОБА_3 було видано Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯБ № 723611 від 20.07.2007 на земельну ділянку площею 3,1226 га, кадастровий номер 0522281200:03:000:1239. Факт родинних відносин між позивачем та ОСОБА_3 як бабусею підтверджується наявними у матеріалах справи документами. За життя ОСОБА_3 тричі складала різні за змістом заповіти. Так, виходячи зі змісту першого заповіту від 29.03.2001 ОСОБА_3 заповіла позивачу належний їй на праві особистої власності жилий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 , а також майно з чого б воно не складалось і де б воно не знаходилось, та належне їй право на земельну частку/пай/ посвідчену сертифікатом ВН №07151566, яка перебуває у колективній власності КСП «Колос», що знаходиться в с. Зозівка Липовецького р-ну, Вінницької обл. розміром 3,31 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі. За змістом другого заповіту від 14.02.2002 ОСОБА_3 заповіла свій жилий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 на ім`я відповідача, внаслідок чого частково втратив чинності перший заповіт, а саме відбулось виключення з нього волі спадкодавця щодо даного житлового будинку. Третім заповітом від 13.01.2005 ОСОБА_3 виловила свою волю на випадок смерті щодо розпорядженням грошовим вкладом, який вона заповіла: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_7 . Таким чином, заповіт ОСОБА_3 від 29.03.2001 скасований виключно у тій частині, що належний ОСОБА_3 на праві особистої власності жилий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 заповітом від 14.02.2002, оскільки заповідач визначила відповідача спадкоємцем зазначеного житлового будинку. Крім того, за змісту заповіту від 29.03.2001 вбачається, що дія його не розповсюджується на земельну ділянку з кадастровим номером 0522281200:03:000:2122, площею 0,6200 га, оскільки про дану земельну ділянку нічого не зазначено в самому заповіті, а «майно», без чіткого, загальноприйнятого визначення «все моє, рухоме і нерухоме», потрібно розуміти як будь-яке рухоме майно, що належало спадкодавцю на момент його смерті. Разом з тим, позивач у своїй заяві до нотаріуса не просила про земельну ділянку з кадастровим номером 0522281200:03:000:2122, площею 0,6200 га, і не бажала спадкувати дану земельну ділянку, оскільки ОСОБА_3 маючи на меті залишити ОСОБА_1 земельну ділянку частку (пай) посвідчену сертифікатом ВН №07151566, яка перебуває у колективній власності КСП «Колос» що знаходиться в с. Зозівка, Липовецького р-ну, Вінницької обл. розміром 3,31 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (що стала земельною ділянкою, площею 3,1226 га, кадастровий номер 0522281200:03:000:1239) прямо це передбачила в своєму заповіті та чітко зазначила своє волевиявлення як заповідач, а нових заповітів щодо окреслених об`єктів нерухомого майна ОСОБА_3 складено не було.

Суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як визначено в ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 4 ст. 1236 ЦК України передбачено, що заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

Судом було встановлено, що після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина на належне їй майно, в тому числі й на земельну ділянку з кадастровим номером 0522281200:03:000:1239, площею 3,1226 га, яка розташована на території Зозівківської сільської ради.

Судом було встановлено, що за життя ОСОБА_3 склала заповіт від 29.03.2001 ОСОБА_3 , яким заповіла позивачу належний їй на праві особистої власності жилий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 , а також майно з чого б воно не складалось і де б воно не знаходилось, та належне їй право на земельну частку/пай/ посвідчену сертифікатом ВН №07151566, яка перебуває у колективній власності КСП «Колос», що знаходиться в с. Зозівка, Липовецького р-ну, Вінницької обл. розміром 3,31 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж частки в натурі.

Разом з тим, заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним ч.ч.2,3 ст.1254 ЦК України.

При складенні заповідачем декількох заповітів може мати місце їх «конкуренція», оскільки необхідно з`ясувати, який саме заповіт (заповіти) визначає (визначають) спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкове майно.

Судом було встановлено, що за життя ОСОБА_3 тричі складала заповіти та попри перший заповіт від 29.03.2001, за другим заповітом від 14.02.2002 ОСОБА_3 заповіла свій жилий будинок на ім`я відповідача, а за третім заповітом від 13.01.2005 ОСОБА_4 , заповіла свій грошовий вклад: ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 та ОСОБА_7 .

Тлумачення ч.ч. 2 та 3 ст. 1254 ЦК України дозволяє констатувати, що законодавець для випадку, коли заповідачем складено кілька заповітів, передбачив правила, що повинні враховуватися для того, щоб визначити який саме заповіт (заповіти) визначає (визначають) спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкове майно.

Такі правила полягають в тому, що: по-перше, внаслідок складення нового заповіту відбувається втрата чинності попереднім заповітом. Тобто, якщо новий заповіт повністю суперечить попередньому заповіту, то новий заповіт скасовує попередній заповіт і визначення спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкового майна відбувається на підставі останнього заповіту; по-друге, внаслідок складення нового заповіту відбувається часткова втрата чинності попереднім заповітом. Тобто, якщо новий заповіт частково суперечить попередньому заповіту, то новий заповіт тільки частково скасовує попередній заповіт і визначення спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкового майна відбувається на підставі двох заповітів.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 1256 ЦК України тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до ст. 213 ЦК України (ст. 213 ЦК України зміст правочину може бути юридично розтлумачений).

Судом було встановлено, що в ході судового процесу сторона позивача вказувала на те, що не матиме будь-яких заперечень щодо спадкування відповідачем земельної ділянки за кадастровим номером 0522281200:03:000:2122, площею 0,6200 га, якщо відповідач не буде заперечувати право позивача щодо спадкування за заповітом від 29.03.2001 належного їй майна, погодившись, що «майно» в заповіті без чіткого, загальноприйнятого визначення «все моє, рухоме і нерухоме» буде розтлумачене як будь-яке рухоме майно, що належало спадкодавцю на момент його смерті, а належне право на земельну частку (пай) посвідчену сертифікатом ВН №07151566, яка перебуває у колективній власності КСП «Колос», що знаходиться в с. Зозівка, Липовецького, р-ну, Вінницької обл. розміром 3,31 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі як право на земельну ділянку з кадастровим номером 0522281200:03:000:1239.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.12.2020 у справі №467/356/19 (провадження №61-8685св20) зазначено, що «відповідно до ч. 2 ст. 1256 ЦК України суд розглядає справу про тлумачення заповіту за наявності таких умов: 1) зміст заповіту містить суперечності, неточності, що ускладнюють розуміння останньої волі заповідача; 2) наявність спору між спадкоємцями щодо тлумачення заповіту - спадкоємці мають різне уявлення про волевиявлення заповідача.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.11.2021 у справі №172/1159/20 (провадження №61-14612св21) вказано, що у ч.ч. 3 та 4 ст. 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення. Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів. Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні. Третім рівнем тлумачення (при без результативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніш в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення. Таким чином, тлумаченню підлягає зміст правочину або його частина за правилами, встановленими ст. 213 ЦК України.

З урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності».

Судом було встановлено, що за змістом другого заповіту від 14.02.2002 ОСОБА_3 заповіла свій жилий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 на ім`я відповідача, внаслідок чого частково втратив чинності перший заповіт ОСОБА_3 від 29.03.2001, а саме відбулось виключення з нього волі спадкодавця щодо даного житлового будинку. Таким чином, заповіт ОСОБА_3 від 29.03.2001 скасований виключно у тій частині, що належний ОСОБА_3 на праві особистої власності жилий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 заповітом від 14.02.2002, оскільки заповідач визначила відповідача спадкоємцем зазначеного житлового будинку.

Разом з тим, суть волі ОСОБА_3 , зазначеної раніше у заповіті від 29.03.2001, полягала у тому, що вона хотіла залишити ОСОБА_1 земельну ділянку частку (пай) посвідчену сертифікатом ВН №07151566, яка перебуває у колективній власності КСП «Колос» що знаходиться в с. Зозівка, Липовецького р-ну, Вінницької обл. розміром 3,31 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, прямо це передбачила в своєму заповіті та чітко зазначила своє волевиявлення як заповідач, а нових заповітів щодо окресленого об`єкта нерухомого майна ОСОБА_3 складено не було.

Суд зауважує, що чинне земельне законодавство не містить чіткого визначення поняття земельна частка (пай). Разом з тим у сфері земельних відносин загальноприйнятим є використання поняття земельний пай не тільки як земельна ділянка, яка не виділена в натурі, а і як земельна ділянка, яка отримана в результаті розпаювання землі (виділення в натурі).

Судом було встановлено, що на основі сертифіката на земельну частку (пай) серії ВН №0171566 ОСОБА_3 було видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯБ № 723611 від 20.07.2007 на земельну ділянку площею 3,1226 га, кадастровий номер 0522281200:03:000:1239.

У постановіВерховного Судуу складіколегії суддівПершої судовоїпалати Касаційногоцивільного судувід 26.02.2020у справі№576/2742/18(провадження№61-10712св19)зазначено,що на нинішній час, як і на час складення заповіту, загальновживаним є поняття земельного паю як земельної ділянки отриманої внаслідок розпаювання земель. При розпаюванні земельних ділянок не передбачено жодних обмежень чи заборон обміну сертифіката на земельний пай на декілька земельних ділянок з різним цільовим призначенням.

Судом було встановлено, що ОСОБА_3 зазначила в заповіті від 29.03.2001, що заповідає позивачу земельну частку (пай), оскільки вважала, що немає різниці між земельним паєм та власне земельною ділянкою, на яку вона мала документи.

Суд, оцінивши подані позивачем докази, вважає їх належними, допустимими та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, підтверджують існування обставин на які посилається позивач, а в сукупності, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи.

Суд встановив, що відповідно допершого рівнятлумачення,зважаючи назагальноприйняте усфері земельнихправовідносин значеннятерміна земельнийпай тавстановлення,що наоснові сертифікатана земельнучастку (пай) серіїВН №0171566 ОСОБА_3 було виданодержавний актна правоприватної власностіна земельнуділянку серіїЯБ №723611від 20.07.2007на земельнуділянку площею3,1226га,кадастровий номер0522281200:03:000:1239,можна дійтивисновку,що спадкодавець ОСОБА_3 розпорядилася такою земельною ділянками на випадок своєї смерті, вказавши її заповіті від 29.03.2001 як земельний пай.

Інших належних та допустимих доказів на противагу вищезазначених висновків суду відповідачем не надано та в ході судового розгляду не встановлено.

Насамкінець спростовуючи аргументи сторони відповідача суд зазначає, що зі змісту всіх трьох заповітів ОСОБА_3 , складених за її життя вбачається, що вона як заповідач чітко розділила спадкову масу та осіб, які спадкують її за заповітами, що унеможливлює різне тлумачення.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що вимога: розтлумачити, що зміст заповіту ОСОБА_3 від 21.03.2001 слід розуміти, як такий, що містить особисте розпорядження спадкодавця, згідно з яким вона заповіла позивачу земельну ділянку, площею 3,1226 га, кадастровий номер 0522281200:03:000:1239, розташовану на території Зозівківської сільської ради, ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню. В іншій частині заповіт є зрозумілим, а тому тлумаченню не підлягає.

Суд, вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору керується ч. 1 ст. 141 ЦПК України, згідно з якою судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з огляду на те, що позов задоволено суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 992,40 грн. Разом з тим, у позові було вказано, що позивач очікує відшкодування їй витрат на правничу допомогу адвоката в орієнтовному розмірі 23817,60 грн. за 24 год. надання правничої допомоги в розрахунку 40% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за одну годину надання правничої допомоги, а також витрати на проведення експертизи в орієнтовному розмірі 15000,00 грн. Тому, оскільки, як раніше зазначалося у позові, з наслідком вчинення необхідних у справі дій суду буде надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а тому суд встановлює сторонам строк для подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення суду.

Керуючись ст.ст. 259, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місцепроживання: АДРЕСА_2 ,РНОКПП - НОМЕР_1 )до ОСОБА_2 (місцепроживання: АДРЕСА_3 ,РНОКПП - НОМЕР_2 )про тлумаченнязаповіту - задовольнити.

Розтлумачити, що зміст заповіту ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , що посвідчений 21.03.2001 секретарем виконкому Зозівської сільської ради народних депутатів Липовецького району Вінницької області Мотиль Л.П. та зареєстрований в реєстрі за №13 слід розуміти, як такий, що містить особисте розпорядження спадкодавця, згідно з яким ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 3,1226 га, кадастровий номер 0522281200:03:000:1239, розташовану на території Зозівківської сільської ради Липовецького (наразі Вінницького) району Вінницької області, належну ОСОБА_3 на праві власності згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №723611 від 20.07.2007.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн 40 коп.

Встановити сторонам строк для подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано учасниками справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду, а зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено в день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 24.05.2023.

Суддя Дмитро КРИВЕНКО