Постанова

від 23.05.2023 по справі 16/110-11

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2023 р. Справа№ 16/110-11

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Гончарова С.А.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 23.05.2023 у справі №16/110-11 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс»

на додаткову ухвалу Господарського суду Київської області від 16.03.2023, повний текст якої складений 27.03.2023,

про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» про покладення на ВДВС у м. Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу

у справі № 16/110-11 (суддя Смірнов О.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс»

до Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»

про стягнення 71 209,02 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.02.2023 задоволено скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на дії державного виконавця ВДВС у м. Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) у справі №16/110-11, визнано незаконними дії державного виконавця ВДВС у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №69210604 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 26.09.2011 по справі №16/110-11, котрі виразились у винесені постанови від 12.12.2022 про повернення наказу Господарського суду Київської області від 26.09.2011 по справі №16/110-11 стягувачеві на підставі п.9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», скасовано постанову ВДВС у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) від 12.12.2022 про повернення наказу Господарського суду Київської області від 26.09.2011 по справі №16/1 10-11 стягувачеві на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Додатковою ухвалою Господарського суду Київської області від 16.03.2023 у справі № 16/110-11 частково задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» про покладення на ВДВС у м. Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу, до стягнення з Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» присуджено витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн., у задоволенні іншої частини вимог вказаної заяви відмовлено.

Частково задовольняючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» про покладення на ВДВС у м. Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу у загальній сумі 14 000,00 грн., суд першої інстанції:

- дійшов висновку про те, що гонорар (винагорода) адвоката оплачується саме за надану ним правову допомогу, тобто надану послугу, однак в даному випадку, гонорар адвоката у випадку прийняття позитивного рішення на користь позивача (4 800,00 грн.) не є гонораром чи винагородою адвоката в розумінні умов укладеного між позивачем та адвокатам договору та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оскільки для його отримання адвокатом не надається правова допомога (послуга), а відтак заявлені до стягнення заявником з ВДВС у м. Біла Церква гонорару адвоката в розмірі 4 800,00 грн., не відповідають вказаним критеріям, оскільки не мають характеру необхідних, є неспівмірними з виконаною адвокатом роботою, не містять обґрунтування обсягу фактичних дій представника позивача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені з досягненням успішного результату (подібний висновок щодо гонорару успіху викладено в додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 903/326/21), що свідчить про відсутність підстав для стягнення з відповідача вказаного гонорару;

- прийнявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду стягувачем заяв та матеріалів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на правову допомогу ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» не відповідає принципам розумності в даних правовідносинах, не є обґрунтованим, пропорційним до предмета спірних правовідносин та значно завищеним, а розумний розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката для даної справи становить 2000,00 грн.;

Не погоджуючись із додатковою ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її задовольнити, а додаткову ухвалу Господарського суду Київської області від 16.03.2023 у справі № 16/110-11 скасувати в частині відмови у задоволенні заяви ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» про покладення на ВДВС у м. Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн. та прийняти нове рішення, яким вказану заяву задовольнити повністю.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на те, що при ухваленні зазначеної додаткової ухвали суд першої інстанції неправильно застосував та порушив норми процесуального права, а саме ч.ч. 4 та 5 ст. 129 ГПК України та ст. 129 ГПК України, не врахував висновки Верховного Суду щодо застосування зазначених норм права, неповно з`ясував обставини, які мають значення для вирішення справи, неправильно оцінив надані ним докази та наголосив, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, а не на суд.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2023, справу № 16/110-11 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Станік С.Р., Шаптала Є.Ю..

З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що у даному випадку унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів даної справи у суду першої інстанції та відкладення вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.042023 у Господарського суду Київської області витребувано матеріали справи № 16/110-11, а також відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи № 16/110-11.

13.04.2023 від Господарського суду Київської області до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1379/23 від 17.04.2023 призначений повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2023, справу № 16/110-11 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді - Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю..

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на додаткову ухвалу Господарського суду Київської області від 16.03.2023 у справі № 16/110-11 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на додаткову ухвалу Господарського суду Київської області від 16.03.2023 у справі № 16/110-11, задоволено клопотання апелянта про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, розгляд апеляційної скарги призначено на 23.05.2023 о 10:30 год. в режимі відеоконференції.

24.04.2023 до суду від апелянта надійшли письмові пояснення.

27.04.2023 до суду від ВДВС у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) надійшли заперечення, в яких останній просив відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» про стягнення з ВДВС у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу та розглянути справу без участі представника ВДВС у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ).

Розпорядженням керівника апарату суду №09.1-08/1827/23 від 18.05.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 16/110-11.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2023, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Гончаров С.А., Шаптала Є.Ю..

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на додаткову ухвалу Господарського суду Київської області від 16.03.2023 у справі № 16/110-11 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Гончаров С.А., Шаптала Є.Ю..

Станом на 23.05.2023 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.

В судове засідання відповідач та ВДВС у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) представників не направили, відповідач про причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників учасників в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників відповідача та ДВС у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представник позивача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана додаткова ухвала суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, з наступних підстав.

Рішенням Господарського суду Київської області від 16.08.2011 у справі № 16/110-11 позов задоволено повністю, до стягнення з Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська продовольча компанія» присуджено 71 209,02 грн. заборгованості, 712,09 грн. державного мита та 236,00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання вказаного рішення 26.09.2011 Господарським судом Київської області видано відповідний наказ.

Ухвалою Господарського суду Київської області суду від 17.11.2021 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко-Тайс» про заміну сторони у справі № 16/110-11 її правонаступником, замінено позивача (стягувача) у справі № 16/110-11 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Черкаська продовольча компанія» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, 40, оф. 315, код ЄДРПОУ 38039872).

Ухвалою Господарського суду Київської області суду від 11.05.2022 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу суду від 26.09.2011 у справі № 16/110-11 до виконання та поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» строк пред`явлення наказу Господарського суду Київської області від 26.09.2011 у справі № 16/110-11 до виконання, дію наказу для пред`явлення подовжено до 12.05.2023.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.06.2022 у справі № 16/110-11 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» про видачу дублікату наказу Господарського суду Київської області від 26.09.2011 у справі № 16/110-11, Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» видано дублікат наказу Господарського суду Київської області від 26.09.2011 у справі № 16/110-11.

У лютому 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» звернулось до Господарського суду Київської області зі скаргою на дії державного виконавця ВДВС у м. Біла Церква Білоцерківськго району Київської області Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) у виконавчому провадженні № 69210614 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 26.09.2011 у справі № 16/110-11.

У вказаній скарзі скаржник, серед іншого:

- повідомив про те, що у майбутньому, із врахуванням умов та на підставі договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги), він додатково змушений бути понести витрати, пов`язані із розглядом цієї скарги, проте на даний час об`єм, розмір та обсяг таких послуг визначити неможливо, адже невідомо коли спір за даною скаргою буде вирішено та про те, що орієнтовний розмір таких витрат не буде перевищувати як вартості аналогічного роду правових послуг та робіт в регіонах України в яких знаходяться сторони даного спору, так і рекомендованих ставок оплати таких послуг які пропонуються Радами Адвокатів відповідного регіону та/або Радами Адвокатів відповідного регіону:

- зазначив, що сторони керуються тим, що вартість однієї години роботи адвоката складає від 1 100,00 грн. до 1 200,00 грн. (в залежності від різного роду умов та чинників, орієнтована загальна кількість годин визначається на рівні в цілому не більше 4-7 годин), вартість участі в судовому засіданні складає від 2 000,00 грн. до 2 500,00 грн./судове засіданні, а розмір додаткової оплати (гонорару) за прийняття позитивного для скаржника рішення (повне або часткове задоволення скарги) не перевищуватиме двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- зобов`язався, зі врахуванням п. 8 ст. 129 ГПК України, у випадку настання існування/понесення судових витрат у даній справі, повідомити про відповідне суд.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.02.2023, повний текст якої складено та підписано 14.03.2023, задоволено скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на дії державного виконавця ВДВС у м. Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) у справі №16/110-11, визнано незаконними дії державного виконавця ВДВС у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №69210604 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 26.09.2011 по справі №16/110-11, котрі виразились у винесені постанови від 12.12.2022 про повернення наказу Господарського суду Київської області від 26.09.2011 по справі №16/110-11 стягувачеві на підставі п.9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», скасовано постанову ВДВС у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) від 12.12.2022 про повернення наказу Господарського суду Київської області від 26.09.2011 по справі №16/1 10-11 стягувачеві на підставі п.9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

02.03.2023 до Господарського суду Київської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» про покладення на ВДВС у м. Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій заявник просив стягнути з ВДВС у м. Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) судові витрати на правничу допомогу в сумі 14 000,00 грн. До вказаної заяви додані докази понесення таких витрат.

Додатковою ухвалою Господарського суду Київської області від 16.03.2023 у справі № 16/110-11 частково задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» про покладення на ВДВС у м. Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу, до стягнення з Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» присуджено витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн., у задоволенні іншої частини вимог вказаної заяви відмовлено, що колегія суддів вважає вірним, з огляду на таке.

Статтею 344 ГПК України встановлено, що судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Стаття 221 ГПК України встановлює, що:

- якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 1);

- для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 2);

- у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу (ч. 3).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 ГПК України).

Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. (п. 1 та п. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частина 1 ст. 124 ГПК України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Водночас за приписами ч. 2 ст. 124 ГПК України, у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

При цьому ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Отже, за приписами ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат сторона має подати до суду разом з першою заявою по суті спору, якою відповідно до приписів ГПК України при розгляду скарги на дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, є така скарга, а докази понесення таких витрат - до постановлення ухвали за наслідками розгляду такої скарги або протягом п`яти днів після постановлення такої ухвали суду, за умови, що до постановлення вказаної ухвали сторона зробила про це відповідну заяву.

Як встановлено вище у скарзі скаржник навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс та очікує понести у зв`язку з розглядом скарги та повідомив про те, що відповідні докази понесення таких витрат будуть подані із врахуванням п. 8 ст. 129 ГПК України, заяву про понесення таких витрат та докази їх понесення було направлено до суду 28.02.2023.

Отже, матеріалами справи підтверджується дотримання заявником як строків подання попереднього (орієнтовного) розрахунок суми судових витрат, так і строків подання доказів понесення таких витрат.

Частини 1 та 2 ст. 126 ГПК України встановлює, що:

- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави;

- за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Наявними у матеріалах справи документами підтверджено наступне.

19.10.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (Замовник) та адвокатом Грищенком Олександром Миколайовичем (Виконавець) було укладено договір про надання адвокатських послуг (правової допомоги) №19-10-2022/3 (далі Договір), у якому сторонами погоджено, що:

- Виконавець зобов`язується надати Замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між Замовником, Державним підприємством Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг» - далі за текстом Договору - «Боржник», та ВДВС у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ), котрі виникли у виконавчому провадженні №69210604 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 26.09.2011 по справі №16/110-11, надання консультацій з приводу можливого, законодавчо доцільного та обґрунтованого вжиття заходів ВДВС у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ), направлених на примусове виконання наказу Господарського суду Київської області від 26.09.2011 по справі №l6/110-11 та стягнення із Боржника безспірного розміру грошових коштів, консультації з питань практичного застосування норм виконавчого, виконавчо-процесуального та господарсько-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень, що стосуються зазначених правовідносин та підстав їх виникнення, підготовки, написання та подання від імені Замовника до ВДВС у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) різного роду клопотань та заяв із врахуванням Закону України «Про виконавче провадження», підготовки, написання та подання до господарського суду відповідної скарги на дії та/або бездіяльність ВДВС у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №69210604 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 26.09.2011 по справі №16/110-11 при наявності підстав для такого заходу, представництві інтересів Замовника у суді під час розгляду судової справи за поданою скаргою, здійснення інших процесуальних заходів направлених на виконання умов та обов`язків Виконавця за даним договором (п. 11.1);

- правова допомога за цим Договором вважається наданою та виконаною з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін Акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги (п. 1.2);

- сторони погодили, що відповідний перелік видів правової допомоги (послуг) згідно умов даного Договору, є не остаточний, та може бути сторонами відповідно збільшено на власний розсуд та за необхідності. Повний та остаточний перелік виконаних робіт та наданих послуг за відповідний період їх виконання/здійснення визначається в акті здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання правової допомоги у відповідності до умов даного Договору (п. 1.3);

- сторони погодили, що вартість виконання передбачених цим Договором комплексу правових послуг та робіт визначається в актах здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг, виходячи із того, що вартість однієї години роботи виконавця складає 1 200,00 грн. (включаючи всі витрати (поштові, комісійні, банківські, транспортні, тощо) по підготовці матеріалів у відповідності до пункту 1.1 Договору). При цьому сторонами враховано як середній розмір вартості аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт в регіонах України, так і рекомендовані ставки аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт, котрі пропонуються Радами Адвокатів відповідного регіону. Окремо сторони дійшли згоди, що вартість послуг та роботи Виконавця, зокрема, та не обмежуючись, становить: ознайомлення з матеріалами справи, отриманими у суді відповідної судової інстанції - 1 500,00 грн.; судові засідання 2 000,00 грн. за одне судове засідання (у випадку затримки часу початку призначеного слухання, тривалості очікування на початок призначеного до слухання судового засідання як наслідок витрати часу більше ніж година від дати призначеного початку судового засідання, відповідна участь у судовому засіданні становитиме 2 500,00 грн.); побудова правової позиції, аналіз судової практики, вивчення первинної документації, складання процесуальних документів, надсилання їх та документів до них сторонам та до суду; інші види правової допомоги у межах судового розгляду справи із розрахунку 1 200,00 грн./год.; витрати (квитки, добові тощо) згідно підтверджуючих документів (п. 3.1);

- Замовник повинен здійснити сплату грошових коштів (виконання грошового зобов`язання) наступним чином: 100% вартості наданих послуг та/або виконаних робіт відповідно до акту здачі-прийняття виконаних робіт та наданих послуг, оплачуються протягом 30-ти календарних днів з дня проголошення/прийняття судового рішення суду за результатами завершення розгляду судом справи №l6/110-11 за скаргою Замовника на дії та/або бездіяльність державного виконавця ВДВС у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №69210604 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 26.09.2011 по справі №16/110-11 (п. 3.2.;

- сторони погодили та визначили, що розміром гонорару Виконавця у випадку прийняття позитивного рішення на користь Замовника (задоволення повністю та/або частково вимог Замовника, у відповідності до пункту 1.1., 2.1. Договору) визначається на рівні до двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 3.8);

- Договір вважається укладеним з дня його підписання та діє до його повного виконання (п. 6.1).

19.10.2022 Замовник та Виконавець підписали акт прийому передачі документів, в якому зазначено про передачу Виконавцю на виконання умов Договору документів.

27.02.2023 сторонами підписано акт здачі приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) (далі Акт), в якому зазначено, що відповідно до Договору за період з 19.10.2022 по 23.02.2023 Виконавець передав, а Замовник прийняв наступні виконані роботи та надані послуги:

- організація, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо розроблення, підготовки тексту скарги та наповнення її правовим змістом, належним обґрунтуванням правомірності доводів/посилань скарги вих. №04-1/02 від 04.02.2023 ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на дії державного виконавця ВДВС у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №69210604 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 26.09.2011 по справі №l6/110-11. Підготовка щодо подання до Господарського суду Київської області скарги вих. №04-1/02 від 04.02.2023 ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на дії державного виконавця ВДВС у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №69210604 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 26.09.2011 по справі №16/110-11 (4 години), із врахуванням наступного:

* господарсько-процесуального законодавства, виконавчого та виконавчо-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень щодо аналізу правовідносин між Замовником, Боржником та ВДВС у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ), котрі виникли у виконавчому провадженні №69210604 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 26.09.2011 по справі №16/110-11, та зумовлені здійснення відповідного оскарження бездіяльності органу ДВС у зв`язку із порушенням норм та положень Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2832/5, Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження, котре затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 за №2432/5, тощо, котрі визначають та встановлюють порядок та строки вжиття заходів примусового виконання виконавчого документу;

* здійснення аналізу та дослідження матеріалів (документів), що стосуються дій державного виконавця ВДВС у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №69210604 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 26.09.2011 по справі №l6/110-11, необхідності вжиття дій на виконання та дотримання приписів/положень, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та Інструкцією з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2832/5, їх розміщення в АСВП;

* здійснення пошуку, ознайомлення, аналізу та дослідження майнового стану Боржника, наявністю у Боржника різного роду майнових активів, можливості виконання виконавчого документу за рахунок виявленого майна (активів, тощо), використовуючи при цьому офіційні та/або достовірні бази даних, веб-ресурси та/або Інтернет посилання, тощо;

* здійснення пошуку, ознайомлення, аналізу та дослідження можливої зміни та/або залишенням без змін судової практики (правової позиції) різними судовими інстанціями, що стосуються дій та/або бездіяльності державного виконавця ВДВС у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №69210604 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської від 26 вересня 2011 року по справі №16/110-11, та знайшли своє відображення у поданій Замовником відповідній скарзі вих. №01-1/02 від 04.02.2023 на дії державного виконавця ВДВС у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №69210604 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 26.09.2011 по справі №16/110-11;

* із врахуванням приписів та норм ГПК України, зокрема, п.2 ч.2 ст. 170 ГПК України, організація, технічне підготування (ксерокопіювання) та проведення роботи/послуг щодо направлення на адреси всіх учасників спору у справі №l6/110-11 безпосередньо скарги вих. №04-1/02 від 04.02.2023 ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на дії державного виконавця ВДВС у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №69210604 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 26.09.2011 по справі №l6/110-11, та доданих до неї документів;

- ознайомлення із відзивом ВДВС у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) щодо вимог скарги вих. №04-1/02 від 04.02.2023 ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на дії державного виконавця ВДВС у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №69210604 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 26.09.2011 по справі №16/110-11, здійснення аналізу та дослідження переданих матеріалів (документів), котрі було додано до відповідного заперечення/відзиву ВДВС у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) в призмі заявлених вимог, їх сутності та обґрунтувань, співвідношення із переданими документами/матеріалами (0,5 год.);

- організація, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо розроблення, підготовки тексту клопотання ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» про залишення без розгляду та повернення відзиву ВДВС у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) на скаргу вих. №04-1/02 від 04.02.2023 ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на дії державного виконавця ВДВС у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №69210604 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 26.09.2011 по справі №16/110-11, наповнення його правовим змістом, належним обґрунтуванням правомірності доводів/посилань вимог скарги у справі №16/110-11, а також його подання до Господарського суду Київської області (1,5 год.):

- за участь у судовому засіданні, котре відбулось 23.02.2023, у справі №16/110-11 за скаргою вих. №04-1/02 від 04.02.2023 ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на дії державного виконавця ВДВС у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №69210604 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 26.09.2011 по справі №16/110-11, із врахуванням надання пояснення, підтримання процесуальної та правової позиції, тощо - 2 000,00 грн.

- додаткова оплата (гонорар «успіху») адвоката на підставі пункту 3.8. Договору у зв`язку із прийняттям позитивного для Замовника судового рішення у справі №16/110-11 за скаргою вих. №04-1/02 від 04.02.2023 ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на дії державного виконавця ВДВС у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №69210604 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 26.09.2011 по справі №16/110-11 - 4 800,00 грн.

Відповідно до п. 2 Акту загальна вартість вказаних послуг складає 14 000,00 грн.

У п. 2.1 Акту сторони погодили, що, підставі пункту 3.1, 3.8 Договору, вартість однієї години правової допомоги/роботи складає 1 200 ,00 гривень, кількість годин - 6 (шість), вартість участі в одному судовому засіданні - 2 000,00 грн., додаткова оплата (гонорар «успіху») становить - 4 800,00 грн.

Пунктом 3 Акту передбачено, що Замовник, на підставі пункту 3.2 Договору 100% вартості наданих послуг та/або виконаних робіт, визначених у пункті 2 відповідно до даного акту, зобов`язується сплатити протягом 30-ти календарних днів з дня проголошення/прийняття судового рішення за результатами завершення розгляду судом справи №16/110-11 за скаргою вих. №04-1/02 від 04.02.20023 - проголошення/прийняття ухвали Господарського суду Київської області по справі №16/110-11 від 23.022023 - до 25.03.2023 березня 2023 року.

Відповідно до п. 4 Акту Замовник претензій згідно Договору до Виконавця не має.

В матеріалах справи міститься довіреність №б/н від 24.08.2022 на ім`я Грищенка Олександра Миколайовича, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №3888 від 29.10.2009 видане Грищенку Олександру Миколайовичу та копія посвідчення адвоката на ім`я Грищенка Олександра Миколайовича.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (аналогічний висновок викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 159/583/19).

Як вбачається з матеріалів справи, за підписом адвоката Грищенка О.М. в межах розгляду судом першої інстанції скарги на дії державного виконавця ВДВС у м. Біла Церква, були подані наступні документи: скарга ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на дії державного виконавця ВДВС у м. Біла Церква Білоцерківськго району Київської області Центрального МРУ Міністерства юстиції (м.Київ) у справі №16/110-11, клопотання «Компанія «Ніко-Тайс`про залишення без розгляду та повернення відзиву ВДВС у м. Біла Церква та заява «Компанія «Ніко-Тайс» про покладення на ВДВС у м. Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу.

Отже, матеріалами справи підтверджується факт надання позивачу Виконавцем послуг на заявлену до стягнення суму.

Щодо обставин, пов`язаних з визначенням розміру витрат на правничу допомогу при розгляді справи судом першої інстанції, слід зазначити таке.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частина 4 ст. 126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Так, за змістом ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 ГПК України.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7,9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7,9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

У суді першої інстанції ВДВС у м. Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було подано письмові заперечення у яких останній просив відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» про стягнення з ВДВС у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу та розглянути справу без участі представника ВДВС у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який:

- дійшов висновку про те, що гонорар (винагорода) адвоката оплачується саме за надану ним правову допомогу, тобто надану послугу, однак в даному випадку, гонорар адвоката у випадку прийняття позитивного рішення на користь позивача (4 800,00 грн.) не є гонораром чи винагородою адвоката в розумінні умов укладеного між позивачем та адвокатам договору та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оскільки для його отримання адвокатом не надається правова допомога (послуга), а відтак заявлені до стягнення заявником з ВДВС у м. Біла Церква гонорару адвоката в розмірі 4800, 00 грн., не відповідають вказаним критеріям, оскільки не мають характеру необхідних, є неспівмірними з виконаною адвокатом роботою, не містять обґрунтування обсягу фактичних дій представника позивача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені з досягненням успішного результату (подібний висновок щодо гонорару успіху викладено в додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 903/326/21), що свідчить про відсутність підстав для стягнення з відповідача вказаного гонорару;

- прийнявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду стягувачем заяв та матеріалів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на правову допомогу ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» не відповідає принципам розумності в даних правовідносинах, не є обґрунтованим, пропорційним до предмета спірних правовідносин та значно завищеним, а розумний розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката для даної справи становить 2000,00 грн..

Колегія суддів зауважує апелянту на тому, що:

- в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, не є обов`язковими для суду. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд оцінює витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. При цьому суд не втручається у договірні відносини, що склалися між адвокатом і його клієнтом, які безперечно повинні виконуватись сторонами цього договору відповідно до погоджених ними умов, у тому числі і щодо сплати погодженого розміру гонорару адвоката. Посилання скаржника у апеляційній скарзі на постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 наведеного не спростовують. Верховний Суд у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 зазначив, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам, тобто наведені висновки не є релевантними для справи № 910/4811/17;

- проаналізувавши інші судові рішення, на які скаржник посилається у апеляційній скарзі, колегія суддів зазначає, що застосування судом першої інстанції норм права не суперечить викладеним в них правовим висновкам. Застосування норм права у наведених справах залежало від доведеності надання адвокатами послуг з правничої допомоги, наданих до суду доказів на підтвердження здійснення відповідних витрат та встановлених обставин обґрунтованості і співмірності відповідних витрат;

- метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Подібна практика стягнення ТОВ «Ніко-Тайс» з відділів ДВС витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з задоволенням скарг на бездіяльність державних виконавців є системною. Зокрема, відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, суди перших інстанцій постановили ухвали та додаткові ухвали про стягнення з відділів ДВС на користь ТОВ «Ніко-Тайс» у 2021 році принаймні у 42 судових справах, а у 2020 році принаймні у 70 судових справах; при цьому в окремих справах витрати на професійну правничу допомогу з відділів ДВС стягувались по декілька разів. Суми, які підлягали до стягнення, коливаються від 1 980,00 грн. до 10 000,00 грн. та часто у декілька разів перевищують розмір боргу, щодо стягнення якого ТОВ «Ніко-Тайс» зверталось до суду. В переважній більшості справ, у яких ТОВ «Ніко-Тайс» зверталось до суду зі скаргою на бездіяльність державних виконавців, його наступними діями було стягнення з відділів ДВС витрат на правничу допомогу. При цьому адвокатські послуги ТОВ «Ніко-Тайс» надавались адвокатом Грищенко О.М. Зазначені обставини зокрема свідчать про те, що адвокат Грищенко О.М. не потребував багато часу для розроблення, підготовки тексту скарги та наповнення її правовим змістом;

- судом першої інстанції було відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ «Ніко-Тайс» про залишення без розгляду та повернення відзиву ВДВС, а відтак покладення на останній витрат на його підготовку у загальній сумі 1 800,00 грн. (1,5 години) не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

Колегія суддів окремо зауважує апелянту на тому, що згідно з правовою позицією, яка викладена і в останніх за часом прийняття постановах Верховного Суду предметом розгляду у яких були вимоги ТОВ «Ніко-Тайс» про стягнення за наслідками розгляду поданих останнім скарг на дії/бездіяльність органів державної виконавчої служби з органів державної виконавчої служби витрат ТОВ «Ніко-Тайс» на правову допомогу, зокрема, від 19.04.2023 у справі № 911/2410/13, від 19.04.2023 у справі № 910/4811/17, від 22.02.2023 у справі № 911/5429/14, від 21.02.2023 у справі № 36/57, розмір заявлених ним за наслідками розгляду поданих скарг на рішення, дії або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби судових витрат на оплату послуг адвоката в кожному випадку не відповідав вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору та цілком правомірно був зменшений судами. Правова позиція викладена у вказаних постановах доводить і відсутність підстав для стягнення з органу ДВС «гонорару успіху» адже вказані вимоги не відповідали критерію розумності, так як не мають характеру необхідних, не містять обґрунтування обсягу фактичних дій представника стягувача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені із досягненням успішного результату, у зв`язку з чим їх відшкодування матиме надмірний характер.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника, викладені у апеляційній скарзі, щодо порушення судом першої інстанції частин 4, 5 ст. 126 ГПК України, якими унормовано, що суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, оскільки у справі, що переглядається, судом вирішено питання про розподіл судових витрат, коли суд, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 90 ст. 129 ГПК України, з власної ініціативи може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу та коли не ставиться питання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу за клопотанням іншої сторони.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване додаткове рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із додатковою ухвалою додаткову ухвалу Господарського суду Київської області від 16.03.2023 у справі № 16/110-11, отже підстав для її скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Враховуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на додаткову ухвалу Господарського суду Київської області від 16.03.2023 у справі № 16/110-11 залишити без задоволення.

2. Додаткову ухвалу Господарського суду Київської області від 16.03.2023 у справі № 16/110-11 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду Київської області матеріали справи № 16/110-11.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 23.05.2023.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді С.А. Гончаров

Є.Ю. Шаптала