Рішення

від 16.05.2023 по справі 910/8982/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.05.2023Справа № 910/8982/22За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Агрокультура», м. Кропивницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агсолко Україна», м. Київ

про розірвання договору та стягнення 541 854,01 грн, -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явились;

від відповідача: Олексієнко О.А. (адвокат за довіреністю №07-2023 від 01.01.2023 року).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

13.09.2022 року до Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Агрокультура» (позивач) з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агсолко Україна» (відповідач) суми попередньої оплати в розмірі 481 992,62 грн, суми пені в розмірі 55 830,82 грн, суми 3% річних в розмірі 4 030,57 грн та розірвання Договору №3 042/356208 від 26.11.2021 року, у зв`язку з невиконанням відповідачем умов зазначеного договору в частині передачі обумовленого товару позивачу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09.2022 року, матеріали справи №910/8982/22 передано на розгляд судді Морозову С.М.

Ухвалою від 21.09.2022 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Агрокультура" було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

17.10.2022 року від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 31.10.2022 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

22.11.2022 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та заява про розгляд справи в порядку загального позовного провадження. У відзиві відповідачем зазначено, що поставка товару дійсно була затримана, але це сталось через дію форс-мажорних обставин. В подальшому шасі для автомобіля позивача було доставлено в Україну, після чого було виготовлено замовлений позивачем автомобіль та запропоновано останньому отримати його, на що позивачем було повідомлено про відсутність коштів для викупу вказаного автомобіля та про необхідність повернення коштів авансу.

30.11.2022 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що договором передбачено право сторін на звернення до суду з вимогою про розірвання договору у разі якщо форс-мажор триває більше ніж 30 днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24.01.2023.

18.01.2023 до суду від представника позивача надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Агрокультура" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

В підготовчому засіданні 24.01.2023 судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 21.03.2023.

В підготовчому засіданні 21.03.2023 судом було оголошено перерву до 04.04.2023.

22.03.2023 року відповідачем долучено до матеріалів справи висновок Чернігівської регіональної торгово-промислової палати.

Ухвалою від 04.04.2023 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.05.2023 року.

В судовому засіданні 16.05.2023 року оголошено в справі вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.11.2021 року між позивачем (покупець) та відповідачем (продавець) було укладено Договір №3042/356208 від 26.11.2021 року, відповідно до п. 1.1. якого продавець поставляє, а покупець приймає та зобов`язується оплатити техніку, а саме: вантажний автомобіль Intercargotruck F05301 (промтоварний фургон на шасі НОМЕР_1 ), в кількості 1 одиниця, в подальшому іменовані як «товар» на умовах, визначених даним Договором.

Вартість товару, без урахування ПДВ, складає 36 250,00 доларів США, сума ПДВ складає 7 250,00 доларів США загальна вартість товару, з урахуванням ПДВ, складає 43 500,00 доларів США, що підлягає сплаті в гривневому еквіваленті по курсу перерахунку та є загальною вартістю Договору. (п. 2.1. Договору).

Продавець гарантує, що товар, який поставляється за даним Договором, є новим і знаходиться в робочому, технічно справному стані, розмитнений та сертифікований. (п. 3.1. Договору).

Продавець передає товар покупцеві на умовах EXW (склад продавця: 08141, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Святопетрівське, вул. Індустріальна, 31), згідно Інкотермс 2010 року, протягом 70 робочих днів після зарахування на поточний рахунок продавця оплати від покупця у відповідності з п. 5.1.1. даного Договору. (п. 4.1. Договору).

Відповідно до п. 4.2. Договору при настанні обставин, що унеможливлюють передання товару в зазначений в п. 4.1. даного Договору строк, через незалежні від продавця причини, останній повідомляє покупцю про це в письмовій формі, що відсуває строк передання товару на час існування таких причин та не є порушенням строку передання товару.

Покупець зобов`язується здійснити оплату товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця наступним чином: (5.1.1.) покупець зобов`язаний сплатити 5% вартості товару, що становить гривневий еквівалент 2 175,00 доларів США, та підлягає сплаті за курсом перерахунку в термін до 02 грудня 2021 року; (5.1.2.) покупець зобов`язаний сплатити 5% вартості товару, що становить гривневий еквівалент 2 175,00 доларів США, та підлягає сплаті за курсом перерахунку в термін до 10 грудня 2021 року; (5.1.1.) покупець зобов`язаний сплатити 20% вартості товару, що становить гривневий еквівалент 8 700,00 доларів США, та підлягає сплаті за курсом перерахунку в термін до 15 січня 2022 року; (5.1.2.) покупець зобов`язаний сплатити 70% вартості товару, що становить гривневий еквівалент 30 450,00 доларів США, та підлягає сплаті за курсом перерахунку протягом 5 банківських днів з моменту отримання від продавця документів для реєстрації товару.

Відповідно до п. 5.7. Договору у випадку не заключення покупцем договору кредитування на придбання товару, покупець зобов`язується здійснити придбання товару згідно умов даного Договору за власний рахунок.

Даний Договір набирає сили з моменту його підписання, і діє до повного виконання сторонами умов Договору. (п. 9.1. Договору).

Додатком №1 до Договору сторони оформили специфікацію із найменування товару та із зазначення ціни в розмірі 43 500,00 доларів США.

02.12.2021 року відповідачем виставлено позивачу для оплати рахунок №21763/356208 від 02.12.2021 року на суму 59 783,68 грн.

Позивач на підставі платіжного доручення №8746 від 02.12.2021 року здійснив оплату вказаного рахунку на суму 59 783,68 грн.

Відповідачем було виставлено позивачу для оплати рахунок №22061/356208 від 09.12.2021 року на суму в розмірі 59 783,68 грн.

Позивач на підставі платіжного доручення №8815 від 09.12.2021 року здійснив оплату вказаного рахунку на суму 59 783,68 грн.

14.01.2022 року відповідачем було виставлено позивачу для оплати рахунок №301/356208 на суму в розмірі 243 681,35 грн.

Позивач на підставі платіжного доручення №5 від 14.01.2022 року здійснив оплату вказаного рахунку на суму 243 681,35 грн.

В подальшому, у зв`язку з непоставкою відповідачем позивачу обумовленого Договором автомобіля останнім було направлено відповідачу претензію №26 від 25.03.2022 року про повернення передоплати та розірвання Договору.

25.04.2022 року та 21.07.2022 року позивачем направлялись відповідачу повторні листи щодо розірвання договору та повернення передоплати.

З огляду на неповернення суми передоплати в розмірі 481 992,62 грн відповідачем, позивач звернувся до суду із вимогами про стягнення з відповідача вказаної суми, а також суми пені в розмірі 55 830,82 грн, суми 3% річних в розмірі 4 030,57 грн та розірвання Договору №3 042/356208 від 26.11.2021 року.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначив про дію форс-мажору та неможливість постачання автомобіля в обумовлений строк. А також зазначив про готовність автомобіля в даний момент часу та небажання позивача його отримати.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину суд визнає Договори належною підставою, у розумінні норм ст. 11 ЦК України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків та є фактично за своєю правовою суттю договором купівлі-продажу.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як встановлено судом, сторонами визначено у п. 4.1. Договору, що продавець передає товар покупцеві протягом 70 робочих днів після зарахування на поточний рахунок продавця оплати від покупця у відповідності з п. 5.1.1. даного Договору.

Оплата на суму 59 783,68 грн, як передбачено п. 5.1.1. Договору була зарахована на рахунок відповідача 02.12.2021 року згідно підставі платіжного доручення №8746.

Таким чином, строк поставки товару за Договором передбачено до 15.03.2022 року.

При цьому, пунктом 4.2. Договору сторони передбачили, що при настанні обставин, що унеможливлюють передання товару в зазначений в п. 4.1. даного Договору строк, через незалежні від продавця причини, останній повідомляє покупцю про це в письмовій формі, що відсуває строк передання товару на час існування таких причин та не є порушенням строку передання товару.

Так, відповідачем долучено до матеріалів справи Висновок про виникнення і існування документально підтверджених істотних змін обставин №ЧК-373 від 25.11.2022 року, складений Чернігівською регіональною Торгово-промисловою палатою (серія ЧН№052865).

У вказаному висновку зазначено, що унеможливлення виконання зобов`язань за Договором №3042/356208 від 26.11.2021 року спричинено виникненням документально підтверджених істотних змін обставин, які не передбачали та не могли передбачити сторони при укладенні Договору. Висновок надає право ТОВ «Агросолко Україна» вимагати відстрочення поставки та встановлення його після 15 березня 2022 року.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов`язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Таким чином, в той час як форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання договірного зобов`язання в цілому, істотна зміна обставин змінює рівновагу стосунків за договором, суттєво обтяжуючи виконання зобов`язання лише для однієї із сторін.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 року у справі № 913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Оскільки діяльність відповідача з поставки шасі для замовленого позивачем автомобіля була пов`язана із поставкою закордонних складових, розпочате російською федерацією повномасштабне вторгнення в Україну 24.02.2022 року спричинило неможливість виконання відповідачем свого зобов`язання за Договором, що підтверджено Висновком про виникнення і існування документально підтверджених істотних змін обставин №ЧК-373 від 25.11.2022 року, складеного Чернігівською регіональною Торгово-промисловою палатою (серія ЧН№052865).

Таким чином, суд зазначає, що на підставі п. 4.2. Договору, строк поставки обґрунтовано було змінено про що повідомлено відповідачем позивача 17.03.2022 року електронним листом.

В подальшому, після поставки комплектуючих частин замовленого позивачем автомобіля в Україну відповідачем було повідомлено позивача листом №8756 від 23.08.2022 року про готовність автомобіля в повному об`ємі та можливість його доставки позивачу.

Позивачем товар прийнято не було, ограновуючи це тим, що військове вторгнення російської федерації на територію України спричинило фінансове скрутне становище позивача, що унеможливлює оплату в повному обсязі вказаного автомобіля.

Звертаючи до суду із вимогою про розірвання Договору позивач посилається на п. 6.6. Договору, відповідно до умов якого, якщо форс-мажорні обставини для однієї із сторін будуть продовжуватись більше 30 календарних днів кожна із сторін має право на розірвання договору за умови письмового повідомлення про це іншої сторони не пізніше як за 5 робочих днів до розірвання. При цьому сторони повинні здійснити взаєморозрахунки (оплатити поставлений до дії форс-мажорних обставин товар або повернути передоплату за непоставлений товар) протягом 5-ти робочих днів з дати отримання такого повідомлення.

За загальним правилом, закріпленим у статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Оцінка порушення договору як істотного має здійснюватися відповідно до критерію, встановленого ч. 2 ст. 651 ЦК України. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. Вина сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і взагалі для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Також критерієм істотного порушення закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване під час укладення договору. При цьому, мається на увазі не лише грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а і випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Відтак, заявляючи вимоги про розірвання договору позивач згідно вимог ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зобов`язаний надати докази, що підтверджують факт істотного порушення відповідачем договору, докази, що підтверджують завдання шкоди позивачу (позбавлення "значною міри" сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору), надати докази, що підтверджують розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Твердження позивача, що розірванню договір підлягає з підстав довготривалої дії форс-мажорних обставин для нього та неможливістю здійснити оплату вартості товару не доводиться матеріалами справи.

Так, відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року №2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022 року. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

При цьому, форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання договірного зобов`язання в цілому, істотна зміна обставин змінює рівновагу стосунків за договором, суттєво обтяжуючи виконання зобов`язання лише для однієї із сторін.

Проте, доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

У даному випадку позивачем не доведено вплив форс-мажору та воєнного стану на спроможність виконати свої обов`язки з оплати вартості товару, виготовлення якого було здійснено відповідачем під замовлення позивача.

Отже, позивачем не доведено суду обґрунтованості підстав його відмови від отримання виготовленого на його замовлення товару та наявність фінансової неспроможності в частині виконання зобов`язання з оплати вартості товару за Договором.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обов`язок доказування, встановлений статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 33 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Домбо Бегеер Б. В. проти Нідерландів" від 27.10.1993).

Частиною 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч.2 ст.164 Господарського процесуального кодексу України). Відтак, саме на позивача покладається обов`язок довести обґрунтованість заявлених ним позовних вимог.

Всупереч викладеним вимогам процесуального закону позивачем не будо доведено суду, за допомогою належних та допустимих доказів, підстав для розірвання Договору №3042/356208 від 26.11.2021 року.

Відсутність підстав для задоволення вимоги про розірвання Договору встановлює відсутність підстав для задоволення вимоги про стягнення з відповідача суми авансу за Договором, а також штрафних та фінансових санкцій.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними, у зв`язку з чим відсутні підстави для їх задоволення.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, у зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, покладається на позивача.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Агрокультура" судовий збір, сплачений до державного бюджету.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене 25.05.2023 року.

Суддя С. МОРОЗОВ