Рішення від 06.04.2023 по справі 911/1161/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1161/22

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури, м. Київ в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, м. Київ

до Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області, Київська обл., Бучанський р-н., с. Дмитрівка

треті особи: 1. Інститут садівництва Національної академії аграрних наук України, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Новосілки,

2. Державне підприємство «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України», Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Дмитрівка,

3. Товариство з обмеженою відповідальністю Оазис-ДМ, Львівська обл., м. Львів,

4. ОСОБА_1 , м. Київ

про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою

секретар судового засідання: Самусь В.С.

за участю представників:

прокурор: Лук`янчук А.В. (посвідчення № 069056 від 01.03.2023);

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи-2: Білокур В.В. (ордер серії КС № 875811 від 21.02.2023);

від третьої особи-3: Старик В.М. (ордер серії АА № 1241716 від 05.01.2023);

від третьої особи-4: Старик В.М. (ордер серії АА № 1126674 від 25.01.2023).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся до господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області до Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області, в якому він (з урахуванням пояснень, які надійшли до суду на усунення недоліків позовної заяви) просить усунути перешкоди у здійсненні Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області права користування та розпорядження земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, шляхом скасування рішення державного реєстратора від 08.12.2020 з індексним номером 55570437 про державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 за Дмитрівською сільською радою Бучанського району Київської області з одночасним припиненням речових прав Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 та усунути перешкоди у здійсненні Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області права користування та розпорядження земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, шляхом її повернення на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області від Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при прийнятті рішення № 55570437 щодо державної реєстрації комунальної форми власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 за Дмитрівською сільською радою Бучанського району Київської області державним реєстратором Гаращенком В.В. в порушення вимог статей 78, 116 Земельного кодексу України та його Перехідних положень, статей 10, 23, 24, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пунктів 40, 81-2 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, за відсутності згоди Президії Національної академії аграрних наук України не встановлено невідповідності заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, невідповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному земельному кадастрі, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах, внаслідок чого державу в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області позбавлено права (власності) розпорядження, а ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» права користування земельною ділянкою площею 30 га з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848, з огляду на що, за твердженням прокурора, інтереси держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області підлягають захисту відповідно до статей 21, 152 Земельного кодексу України та статей 16, 391 Цивільного кодексу України.

29.08.2022 до господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить у задоволенні позову відмовити повністю. Відповідач вважає, що прокурором не дотримано вимог частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», позаяк прокурор не повідомив суб`єкта владних повноважень про прийняття ним рішення стосовно здійснення представництва. Зазначає, що відповідно до практики Верховного Суду негаторні позови пред`являються при усуненні перешкод у користуванні землями водного фонду, оскільки такі землі не можуть перебувати у приватній власності відповідно до законодавства, а тому заволодіння ними не є можливим, або ж інші землі, володіння якими не перейшло до іншої особи, шляхом здійснення державної реєстрації на таку земельну ділянку. Звертає увагу, що у даному випадку спірна земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення та перебуває у комунальній власності відповідача, а відтак відсутні правові підстави для висновку, що земельна ділянка не може перебувати у власності відповідача відповідно до закону як така, крім того здійснено державну реєстрацію спірної земельної ділянки, а отже до відповідача переходять усі правомочності власника земельної ділянки та фактичне володіння нею, доки презумпцію правомірності набуття відповідачем такої ділянки не буде спростовано. Відповідач зазначає про безпідставність посилань прокурора на пункт 24 Перехідних положень ЗК України, позаяк дія останнього поширюється на земельні ділянки поза межами населених пунктів, у свою чергу спірна земельна ділянка розташована у межах с. Дмитрівка. Також, відповідач звернув увагу, що розділ Х ЗК України доповнено пунктом 24 лише 28.04.2021, в той час як державну реєстрацію спірної земельної ділянки проведено 26.11.2020, а тому вважає, що посилання на вказану норму є недоречним з огляду на незворотність дії закону у часі. Відповідач наполягає на тому, що на момент проведення державної реєстрації спірної земельної ділянки остання не перебувала у постійному користуванні національної галузевої академії наук.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.09.2022 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Інститут садівництва Національної академії аграрних наук України та Державне підприємство «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України».

15.09.2022 до господарського суду Київської області від прокурора надійшла відповідь на відзив, в якій він просить відхилити доводи, викладені у відзиві Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області та задовольнити позов Київської обласної прокуратури. Прокурор стверджує, що до моменту реєстрації права комунальної власності за Дмитрівською сільською радою на спірну земельну ділянку, постійним користувачем земельної ділянки є ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України», а власником і розпорядником згідно положень ЗК України Головне управління Держгеокадастру у Київській області. Прокурор вважає, що рішення про державну реєстрацію права комунальної власності на оспорювану земельну ділянку за сільською радою, яка протиправно його набула, може бути перешкодою у реалізації Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області речових прав на зазначений об`єкт, а тому у даному випадку прокурором правильно обрано спосіб захисту порушеного права. Крім того, прокурор наголошує на дотриманні прокуратурою вимог частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

04.10.2022 до господарського суду Київської області від прокурора відділу Київської обласної прокуратури надійшло клопотання про витребування доказів, в якому він просить витребувати у Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області оригінал листа ДП Дослідне господарство Дмитрівка Інституту садівництва НААН України № 43 від 11.04.2019 р. щодо надання згоди на вилучення з користування підприємства земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.10.2022, зокрема, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів; витребувано у Гірської сільської ради оригінал листа ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» № 43 від 11.04.2019 щодо надання згоди на вилучення з користування підприємства земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.10.2022 повторно витребувано у Гірської сільської ради оригінал листа ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» № 43 від 11.04.2019 щодо надання згоди на вилучення з користування підприємства земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848.

31.10.2022 до господарського суду Київської області засобами електронного зв`язку від Гірської сільської ради надійшов лист, в якому вона повідомила, що у зв`язку із відсутністю реєстраційної справи у паперовій формі у володінні Гірської сільської ради немає можливості надати оригінал листа ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» № 43 від 11.04.2019.

15.11.2022 до господарського суду Київської області від прокурора Київської обласної прокуратури надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, до якого додано копію листа № 1506 від 14.11.2022 Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області. Вказане клопотання судом задоволено.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.11.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.12.2022 вирішено повернутися до розгляду справи № 911/1161/22 у підготовчому провадженні; залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Оазис-ДМ» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, та призначено підготовче засідання.

09.01.2023 до господарського суду Київської області засобами електронного зв`язку від ТОВ «Оазис-ДМ» надійшли пояснення третьої особи, в яких заявник просить у задоволенні позову відмовити повністю. Зазначив, що 02.12.2020 між ТЕК «Акорд» та ТОВ «Оазис-ДМ» було укладено договір купівлі-продажу зрошувальної системи, що знаходиться на спірній земельній ділянці з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848. Посилаючись на положення статей 120, 141 ЗК України та статті 377 ЦК України, третя особа вважає, що до покупця зрошувальної системи, що розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848, перейшло право користування вказаною земельною ділянкою. Стверджує, що єдиним користувачем спірної земельної ділянки є ТОВ «Оазис-ДМ», відповідно він і є належним відповідачем за негаторним позовом. У свою чергу, пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у задоволенні позову. Посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19, третя особа звертає увагу, що пред`явлення негаторного позову та скасування запису про реєстрацію не є належними та ефективними способами захисту порушеного права, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

16.01.2023 до господарського суду Київської області засобами електронного зв`язку від представника третьої особи-3 надійшли пояснення, в яких він просить відмовити повністю у задоволенні позовних вимог та долучити до матеріалів справи копію витягу, індексний № 309117423 від 06.09.2022. У поясненнях представник третьої особи звернув увагу, що 06.09.2022 між ТОВ «Оазис-ДМ» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу зрошувальної системи, що знаходиться на спірній земельній ділянці з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848, відповідно до умов якого останню передано у власність ОСОБА_1

26.01.2023 до господарського суду Київської області від прокурора Київської обласної прокуратури надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії договору купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Проте, до клопотання додано не копію договору купівлі-продажу земельної ділянки, а копію договору купівлі-продажу нерухомого майна від 06.09.2022. Вказане клопотання судом задоволено.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.01.2023 залучено до участі у справі ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області.

08.02.2023 до господарського суду Київської області засобами електронного зв`язку від представника ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення третьої особи, в яких він просить залишити позовну заяву без розгляду. Звернув увагу на недотриманні прокурором вимог частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» при зверненні до суду з даним позовом. Також, зазначив, що спірна земельна ділянка, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, знаходиться в межах с. Дмитрівка на підставі рішення районної ради Києво-Святошинського району від 12.05.2016 № 117-08-VII, а тому в силу положень пункту 24 розділу Х ЗК України та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» перейшла у комунальну власність.

09.02.2023 до господарського суду Київської області від прокурора надійшла заява про заміну учасника справи його процесуальним правонаступником.

09.02.2023 до господарського суду Київської області від прокурора надійшли заперечення, в яких він просить відхилити доводи, викладені у поясненнях представника ОСОБА_1 , та задовольнити позов Київської обласної прокуратури. Акцентує увагу на тому, що право постійного користування ДП «ДГ «Дмитрівка» Інституту садівництва УААН на спірну земельну ділянку в порядку, передбаченому чинним законодавством, не припинялось. Стверджує, що на момент укладення біржового контракту конфігурація та розміри земельних ділянок, необхідних для експлуатації та обслуговування відчужених гідроспоруд, не були узгоджені, а тому на дату прийняття державним реєстратором рішення про реєстрацію права власності постійним користувачем спірної земельної ділянки було ДП «ДГ «Дмитрівка» Інституту садівництва УААН.

09.02.2023 до господарського суду Київської області від прокурора надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи листа Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області № 49 від 12.01.2023. Вказане клопотання судом задоволено.

20.02.2023 до господарського суду Київської області засобами електронного зв`язку від представника третьої особи-4 надійшов супровідний лист щодо долучення письмових доказів, в якому він просить долучити адвокатський запит та відповідь державного реєстратора до матеріалів справи, яке судом задоволено.

21.02.2023 до господарського суду Київської області від прокурора надійшли заперечення, в яких він просить відхилити доводи, викладені у поясненнях представника ТОВ «Оазис ДМ» та ОСОБА_1 , відзиві Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області та задовольнити позов.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.02.2023 відмовлено у задоволенні заяви прокурора Київської обласної прокуратури про заміну учасника справи його процесуальним правонаступником, позаяк у даному випадку відбулась зміна найменування юридичної особи з Головного управління Держгеокадастру у Київській області на Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.02.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

20.03.2023 до господарського суду Київської області засобами електронного зв`язку від представника третьої особи-4 надійшло клопотання про витребування доказів, в якому він просить витребувати у ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України» журнали обліку вихідної кореспонденції за 2018, 2019, 2020 роки та листи № 42 від 11.04.2019, № 43 від 11.04.2019 та № 44 за 2019 рік.

20.03.2023 до господарського суду Київської області засобами електронного зв`язку від представника третьої особи-4 надійшла заява про виклик свідків, в якій він просить викликати у судове засідання та допитати у якості свідка директора ДП Дослідне господарство Дмитрівка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України ОСОБА_2 та колишнього директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Степ Біг Інвест» ОСОБА_3 .

20.03.2023 до господарського суду Київської області засобами електронного зв`язку від представника третьої особи-4 надійшло клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

Клопотання представника третьої особи-4 про витребування доказів, про призначення почеркознавчої експертизи та заява про виклик свідків розглянуті в судовому засіданні та судом не задоволені, у тому числі, з огляду на перебування справи на стадії її розгляду по суті.

21.03.2023 до господарського суду Київської області від прокурора надійшли заперечення. У вказаних запереченнях прокурор повторно акцентує увагу на суду на доводах, викладених у перелічених вище заявах по суті.

Прокурор у підготовчих та судових засіданнях позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Позивач у жодне підготовче та судове засідання не з`явився, про причини неявки представника суд не повідомив, про дату час та місце проведення підготовчих та судових засідань повідомлений належним чином у порядку, встановленому ГПК України, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Відповідач у жодне підготовче та судове засідання не з`явився, про причини неявки представника суд не повідомив, про дату час та місце проведення підготовчих та судових засідань повідомлений належним чином у порядку, встановленому ГПК України, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Третя особа-1 у жодне підготовче та судове засідання не з`явилася, про причини неявки представника суд не повідомила, про дату час та місце проведення підготовчих та судових засідань повідомлена належним чином у порядку, встановленому ГПК України, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Представник третьої особи-2 у підготовчих та судових засіданнях підтримав позовні вимоги в частині скасування рішення державного реєстратора Гаращенка В.В. від 08.12.2020 за індексним номером 55570437 про державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 за Дмитрівською сільською радою Бучанського району Київської області з одночасним припиненням речових прав комунальної форми власності Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області на земельну ділянку площею 30,0 га з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848.

Представник третьої особи-3 у підготовчих та судових засіданнях заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи-4 у підготовчих та судових засіданнях заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Щодо представництва прокуратурою інтересів держави.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до абзаців першого, другого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Згідно з абзацами першим-третім частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор у цій справі, звертаючись з позовом, зазначив про те, що Київською обласною прокуратурою проінформовано Головне управління Держгеокадастру у Київській області про наявні порушення земельного законодавства та запропоновано звернутись до суду щодо скасування спірних рішень про державну реєстрацію прав, проте, Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області не було надано інформацію щодо вжитих заходів реагування.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 31.01.2022 № 15/1-93вих22 Київська обласна прокуратура повідомила Головне управління Держгеокадастру у Київській області про те, що на підставі рішень державного реєстратора Ревненської сільської ради Бориспільського району Гаращенко В.В. від 08.12.2020 № 55570437, від 26.11.2020 № 55363249, від 26.11.2020 № 55363689 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно внесено зміни щодо власника земельних ділянок з кадастровими номерами 3222484401:01:005:5111 площею 15,57 га, 3222484400:09:004:5850 площею 17,1 га, 3222484400:09:004:5848 площею 30 га, - ДП «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» змінено на Дмитрівську сільську раду Бучанського району Київської області, а також змінено форму власності з державної на комунальну. Також додано орендаря вказаних земельних ділянок ТОВ «Оазис-ДМ», орендодавець Дмитрівська сільська рада Бучанського району Київської області. У зв`язку з викладеним прокуратура просила у строк до 11.02.2022 надати інформацію про те, чи вживались управлінням заходи, спрямовані на захист інтересів держави з метою повернення у державну власність вищезазначених земельних ділянок, або повідомити про неможливість звернення до суду з вказаних питань з метою вжиття заходів представницького характеру обласною прокуратурою в порядку, визначеному статтею 23 Закону України «Про прокуратуру».

Вказаний лист отриманий Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області 08.02.2022, що підтверджується відбитком штампу управління та розпискою про отримання. Доказів надання позивачем відповіді на вказаний запит прокурора, чи вжиття ним будь-яких заходів реагування, матеріали справи не містять.

Відповідно до накладної від 21.02.2022 № 0113302095549 Київською обласною прокуратурою на адресу Головного управління Держгеокадастру у Київській області було скеровано лист від 21.02.2022 № 15/1-203вих-22, у якому зазначено, що прокуратурою підготовлено позов в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 та повернення її на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області. Підставою для пред`явлення даного позову є порушення вимог ЗК України, його Перехідних положень, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» під час реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 за Дмитрівською сільською радою Бучанського району Київської області. На виконання вимог частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура повідомила, що вказаний позов буде пред`явлено до господарського суду Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Київській області.

Суд враховує, що згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у пунктах 76-81 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18:

« 76. Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

77. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

78. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

79. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

80. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

81. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.».

Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В контексті викладених положень Закону України «Про прокуратуру» та висновків Великої Палати Верховного Суду, суд дійшов висновку, що прокурор належним чином обґрунтував підстави для представництва ним інтересів держави і подав даний позов з дотриманням вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру», та повідомив позивача про звернення з позовною заявою.

Зважаючи на викладене, суд відхиляє доводи відповідача та третіх осіб про недотримання прокурором порядку звернення до суду з даним позовом.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників третіх осіб, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до державного акта на право постійного користування землею серії КВ, виданого на підставі рішення Дмитрівської сільської ради від 28.12.1994, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею 17.02.1995 за № 4, Дослідному господарству «Дмитрівка» (перейменовано на Державне підприємство «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України») надано у постійне користування земельну ділянку загальною площею 763,3 га на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області для сільськогосподарського виробництва.

Постановою Президії Української академії аграрних наук від 26.08.2004, оформленою протоколом № 12, погоджено, як виняток, з пропозицією Інституту садівництва УААН щодо продажу основних засобів, які знаходяться на балансі дослідного господарства «Дмитрівка» Інституту садівництва УААН, насаджені та побудовані за рахунок власних надходжень, одержаних від господарської діяльності, і розташовані за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Дмитрівка.

Пунктом 2 вказаної постанови Президією Української академії аграрних наук погоджено з пропозицією дирекції Інституту садівництва УААН та враховуючи згоду землекористувача щодо вилучення з землекористування дослідного господарства «Дмитрівка» Інституту садівництва УААН, зокрема, земельної ділянки площею 400,1 га, на якій розміщені об`єкти інженерного забезпечення (гідроспоруди, зрошувальна система тощо) та передачу права користування цією землею ТЕК «Акорд».

Пунктом 3 вказаної постанови Президією Української академії аграрних наук доручено директору Інституту садівництва УААН Кондратенку П.В. та директору дослідного господарства «Дмитрівка» цього інституту Саченку А.І. здійснити продаж зазначених основних засобів, вилучення земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти відчуження, та використання коштів від їх реалізації відповідно до чинного законодавства.

На підставі біржового контракту Київської агропромислової біржі № 824 від 29.09.2004 та акта прийому-передачі гідроспоруд від 12.10.2004 ТЕК «Акорд» набула права власності на гідроспоруди, розташовані в тому числі і на спірній земельній ділянці.

Постановою Президії Української академії аграрних наук від 22.06.2007, оформленою протоколом № 11, скасовано пункт 2 постанови Президії Української академії аграрних наук від 26.08.2004.

Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.05.2017 № 35463715 за ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» на підставі державного акта на право постійного користування землею серії КВ від 17.02.1995 зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222484400:09:004:5613 площею 48,0896 га, цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Листом від 05.12.2018 № 20584/0-11733/0/17-18 Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області надано згоду ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» на поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5613. В результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5613 утворено дві земельні ділянки, у тому числі земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 площею 30 га.

На підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.03.2019 № 46190342 за ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» зареєстровано право державної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848.

На вищевказаній земельній ділянці розміщено об`єкт нерухомого майна насосна станція площею 60,3 кв.м.

02.12.2020 між ТЕК «Акорд» (продавець) та ТОВ «Оазис-ДМ» (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами якого продавець передає належну йому на праві власності зрошувальну систему з санітарно-технічним будинком, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Дмитрівка, вулиця Молодіжна, будинок 1 у власність покупця, а покупець приймає вказану зрошувальну систему і сплачує за неї обговорену грошову суму. Зрошувальна система розташована на земельній ділянці, площею 30,0000 га, кадастровий номер 3222484400:09:004:5848. Опис об`єкта: насосна станція (водокачка) позначена на плані літерою «А» загальною площею 60,3 кв.м, свердловина (І), трубопровід (ІІ), дорога (ІІІ).

Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. та зареєстрований в реєстрі за № 28287.

Рішенням державного реєстратора Гаращенка В.В. від 08.12.2020 № 55570437 внесено виправлення до розділу про право власності, а саме: видалено власника земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 - ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» та додано нового власника Дмитрівську сільську раду Бучанського району Київської області та змінено форму власності з державної на комунальну.

06.09.2022 між ТОВ «Оазис-ДМ» (продавець) та Корніяченком Я.В. (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити вартість зрошувальної системи з санітарно-технічним будинком, яка розташована за адресою: Київська область, Бучанський район, село Дмитрівка, вулиця Молодіжна, будинок 1. Зрошувальна система розташована на земельній ділянці площею 30 га кадастровий номер 3222484400:09:004:5848.

Згідно даних з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.09.2022 індексний номер 309117423 за Корніяченком Я.В. зареєстровано право власності на зрошувальну систему з санітарно-технічним будинком, що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 площею 30 га, на підставі договору купівлі-продажу від 06.09.2022, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О.І.

Звертаючись до суду з негаторним позовом в інтересах держави, прокурор посилається на те, що внаслідок дій державного реєстратора з постійного користування ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» та державної власності вибула земельна ділянка з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 площею 30 га.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 05.07.2022 № 304260089 вбачається, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення державного реєстратора та внесення виправлень до розділу про право власності щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 були:

постанова Української академії аграрних наук від 26.08.2004 протокол № 12 щодо надання згоди на вилучення з користування ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» земельних ділянок загальною площею 470 га;

технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна насосну станцію площею 60,3 кв.м, виданий ТОВ ФБК «РА-ГРУП» 30.05.2019;

лист ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» № 43 щодо надання згоди на вилучення з користування підприємства земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848;

договір купівлі-продажу від 02.12.2020 № 28287;

стаття 377 Цивільного кодексу України;

пункт «е» статті 141 Земельного кодексу України;

відомості з Державного земельного кадастру № 31328181.

Статтею 14 Конституції України унормовано, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За визначенням частини 1 статті 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Частиною 2 статті 92 ЗК України передбачено, що права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації осіб з інвалідністю України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування"; ґ) заклади освіти незалежно від форми власності; д) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку; е) оператор газотранспортної системи та оператор системи передачі; є) господарські товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначені частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності"; ж) акціонерне товариство "Національна суспільна телерадіокомпанія України", утворене відповідно до Закону України "Про суспільні медіа України".

Згідно з пунктом 2 постанови Президії Верховної Ради Української РСР № 1370 від 29.07.1991 «Про статус Української академії аграрних наук» за Українською академією аграрних наук закріплено землю, всі основні фонди та інше державне майно, що знаходяться в розпорядженні її установ. Порядок володіння та використання їх визначається виключно Президією Академії.

За змістом пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр» (у редакції, що діяла з 01.01.2013) земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

Згідно з пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр» (у редакції, що діяла з 01.01.2013) документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

З 1995 року Державне підприємство «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» на підставі державного акта, зареєстрованого 17.02.1995 за № 4, є постійним користувачем земельної ділянки загальною площею 763,3 га на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, до складу якої після поділу входить і земельна ділянка з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848.

Як зазначалося судом, за ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222484400:09:004:5613 було зареєстровано рішенням державного реєстратора від 31.05.2017 № 35463715. Після поділу вказаної земельної ділянки, рішенням державного реєстратора від 28.03.2019 № 46190342 за ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» зареєстровано право державної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848.

Відповідач у відзиві посилається на те, що відповідно до рішення районної ради Києво-Святошинського району від 15.05.2016 вказана земельна ділянка з 2016 року розташована в межах населеного пункту с. Дмитрівка, а тому така ділянка правомірно перебуває у комунальній власності.

Суд відхиляє вказані доводи з огляду на положення ЗК України, якими передбачено, що процедурі передачі земельних ділянок державної власності у комунальну власність передує процедура вилучення земельних ділянок з постійного користування.

Частинами 3 та 4 статті 142 ЗК України передбачено, що припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Норма вказаної статті діяла і на момент прийняття Президією Української академії аграрних наук постанови від 26.08.2004, оформленою протоколом № 12.

Проте, уповноваженим органом на підставі постанови Президії Української академії аграрних від 26.08.2004, оформленою протоколом № 12, не було прийнято рішення про вилучення з постійного користування ДП «ДГ «Дмитрівське» Інституту садівництва НААН України» земельної ділянки площею 400,1 га.

Суд також погоджується з аргументами прокуратури, зокрема щодо того, що не можна стверджувати про наявність дійсних підстав для здійснення державної реєстрації, посилаючись на протокол № 12 щодо надання згоди на вилучення з користування ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» земельних ділянок загальною площею 470 га, враховуючи те, що до моменту скасування вказаного протоколу постановою президії Української Академії Аграрних Наук від 22.06.2007 спільне підприємство участю за ТЕК «Акорд» та ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва УААН» не було створене, а земельні ділянки з землекористування цього господарства на користь ТЕК «Акорд» не були вилучені.

Суд звертає увагу, що твердження учасників справи про те, що протокол № 12 вичерпав свою дію, є хибними, позаяк його дія могла бути вичерпана, лише за умови вилучення уповноваженим органом земельної ділянки у постійного користувача, доказів чого до справи не надано. Оскільки до моменту скасування рішення про надання згоди на вилучення земельної ділянки уповноважений орган, на підставі цієї згоди земельну ділянку не вилучив - суд констатує припинення дії згоди на вилучення саме з моменту скасування рішення про таку згоду особою, що його прийняла.

При цьому, додана до матеріалів справи довідка ДП «ДГ «Дмитрівське» Інституту садівництва НААН України» від 11.04.2019 № 43 видана «за місцем вимоги», згідно положень постанови Президії Верховної Ради Української РСР № 1370 від 29.07.1991 «Про статус Української академії аграрних наук» не може вважатись відмовою землекористувача від права користування земельною ділянкою.

Таким чином, на момент внесення державним реєстратором виправлень до розділу про право власності щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 постійним користувачем спірної земельної ділянки державної власності було ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України», а власником і розпорядником, в силу положень ЗК України - Головне управління Держгеокадастру у Київській області.

Згідно з частиною 4 статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Суд звертає увагу, що за змістом частини першої статті 117 ЗК України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні.

На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї.

Частиною 2 вказаної статті ЗК України визначено, що до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об`єктів у комунальну власність.

Пунктом «е» частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є: набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

В матеріалах справи відсутнє рішення Головного управління Держгеокадастру в Київській про передачу земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 площею 30 га у комунальну власність, як і відсутній відповідний акт приймання-передачі такої земельної ділянки.

Факт перебування земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 площею 30 га в межах села Дмитрівка не може нівелювати необхідність дотримання процедури передачі такої земельної ділянки у комунальну власність.

За змістом пункту 4 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підставою для відмови в державній реєстрації прав, зокрема, є: подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

У свою чергу, визначений державним реєстратором перелік, в якості підстав для внесення змін до розділу про право власності, не містить жодного документа та норми закону, на підставі яких земельна ділянка з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 вибула з державної власності.

Встановлені обставини свідчать про те, що у державного реєстратора не було правових підстав для реєстрації за Дмитрівською сільською радою права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848, позаяк вказана земельна ділянка не вибула з постійного користування ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» у порядку, встановленому ЗК України, та навіть не була передана відповідним рішенням Головного управління Держгеокадастру у Київській області у комунальну власність.

Обґрунтовуючи обраний спосіб захисту речових прав та інтересів держави, прокурор зазначив, що уповноваженим органом державної виконавчої влади рішення про вилучення спірної земельної ділянки та передачу її у комунальну власність не приймалось, президія Національної академії аграрних наук України в добровільному порядку від вищевказаної земельної ділянки не відмовлялась, будь-яких організаційно-розпорядчих документів щодо земельної ділянки, яка перебуває у користуванні ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України не приймало, відтак право постійного користувача та дійсного володільця спірних земель, до цього часу у законний спосіб не припинене, що вказує на те, що право комунальної власності на спірні землі у відповідача не виникло, тому ефективним способом захисту, спрямованим на повернення земельних ділянок у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, є негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного власника відповідних земельних ділянок.

Третя особа-4 вважає, що право постійного користування спірною земельною ділянкою, на якій знаходиться об`єкт нерухомого майна, зупинене в момент продажу нерухомого майна.

За змістом частин першої, другої статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно правової позиції, викладеній у пунктах 61, 122, 123 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 у випадку переходу у встановленому законом порядку права власності на об`єкт нерухомості, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у власності особи, яка відчужила зазначений об`єкт нерухомості, у набувача останнього право власності на відповідну земельну ділянку виникає одночасно з виникненням права власності на такий об`єкт, розміщений на цій ділянці. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на розміщену на ній нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності. Якщо сторони в договорі, спрямованому на відчуження будинку, не обумовили розміру земельної ділянки, на якій такий будинок розташований, то встановлення розміру здійснюється відповідно до нормативів, визначених у цій місцевості, та мети, з якою земельна ділянка використовується.

В контексті викладеного суд погоджується з доводами прокуратури про те, що розмір земельної ділянки, необхідної для обслуговування розміщеного на ній майна, не є безмежним, оскільки в будь-якому випадку обумовлюється наявною у власника необхідністю використовувати майно за цільовим призначенням. З`ясування в такому випадку дійсного розміру земельної ділянки, яка має бути відведена власнику майна, забезпечує розумний баланс між індивідуальними та колективними інтересами, що зумовлює пропорційність втручання.

В матеріалах справи відсутні докази того, що для обслуговування нерухомого майна площею 60,3 кв.м необхідна земельна ділянка площею 30 га.

При цьому, сам по собі факт перевищення площі відведеної земельної ділянки над площею, займаною об`єктами нерухомості та необхідною для їх обслуговування, не може бути самостійною підставою для визнання такої передачі землі незаконною. В той же час, вказаний факт, у разі його належного підтвердження на підставі доказів, що подаються сторонами у справу, може мати істотний вплив для визначення добросовісності набуття такої земельної ділянки певним суб`єктом господарської діяльності.

В межах розгляду даної справи, суд звертає увагу, що незважаючи на перебування у власності третьої особи нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848, матеріали справи не містять жодного доказу, який би підтверджував вибуття вказаної земельної ділянки з державної власності, як і не містить доказів вилучення земельної ділянки площею 400,1 га з користування ДП «ДГ «Дмитрівське» Інституту НААН України».

При вирішенні спору по суті суд враховує, що обраний позивачем спосіб захисту цивільного права, має призводити до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Якщо таке право чи інтерес мають бути захищені лише певним способом, а той, який обрав позивач, може бути використаний для захисту інших прав або інтересів, а не тих, за захистом яких позивач звернувся до суду, суд визнає обраний позивачем спосіб захисту неналежним і відмовляє у позові (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 331/6927/16-ц (пункт 69)).

Суд звертає увагу учасників справи на відсутності у суду повноважень замість позивача чи прокуратури вирішувати питання обрання належного способу захисту, який би дав змогу досягти ефективного розгляду справи.

Суд враховує те, що позов містить вимогу про усунення перешкод у розпорядженні майном, шляхом їх повернення на користь держави тобто така вимога має ознаки негаторного позову, та сама прокуратура визначає його як негаторний. Водночас, зміст позовної заяви свідчить про намір прокуратури заявити одночасно як негаторний, так і віндикаційний позов, що не допускається, позаяк породжує правову невизначеність.

За змістом статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Таким чином, ознаками віндикаційного позову є: такий позов подається власником або титульним володільцем стосовно індивідуально визначених речей; зміст позову становить вимога про повернення речі; річ перебуває у володінні іншої особи (відповідача); річ перебуває в чужому володінні незаконно.

У пункті 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц зазначено, що для володіння рухомим майном важливо встановити факт фізичного утримання речі; володіння нерухомим майном може бути підтверджене фактом державної реєстрації права власності на це майно у встановленому законом порядку.

У пункті 114 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 вказано, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У разі позбавлення власника володіння нерухомим майном це введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю).

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Таким чином, ознаками негаторного позову є: позов подається власником або титульним володільцем стосовно майна, яке перебуває у власника (володільця); інша особа заважає користуванню або розпорядженню цією річчю; для створення таких перешкод немає правових підстав.

Суд звертає увагу, що віндикаційні та негаторні вимоги є взаємовиключними і не можуть бути заявлені в одному позові. При цьому, визначальним критерієм їх розмежування є наявність або відсутність в особи володіння майном на момент звернення з позовом до суду.

Під час розгляду справи встановлено, що рішенням державного реєстратора Гаращенко В.В. від 08.12.2020 № 55570437 внесено виправлення до розділу про право власності, а саме: видалено власника земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 - ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» та додано нового власника Дмитрівську сільську раду Бучанського району Київської області та змінено форму власності з державної на комунальну.

Таким чином, земельна ділянка з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 фактично перебуває у володінні Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області, що виключає задоволення у спірних правовідносинах негаторного позову.

Суперечність обраного прокурором способу захисту порушеного права полягає і у тому, що він просить суд скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права комунальної власності на спірну земельну ділянку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19 (провадження № 14-212цс21) звертала увагу на те, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону " Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності підлягає державній реєстрації. Задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить зазначеній імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі прав у частині належності права власності на спірне майно.

Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру прав має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача. Такий запис вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову, про що також вказано у пункті 87 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц.

Враховуючи викладене у сукупності, суд дійшов висновку, що обраний прокурором у позовній заяві спосіб захисту прав є неналежним та не може призвести до належного поновлення прав держави в особі позивача.

Таким чином, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається судом на прокуратуру.

Керуючись ст. ст. 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області до Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області, треті особи: Інститут садівництва Національної академії аграрних наук України, Державне підприємство «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України», Товариство з обмеженою відповідальністю «Оазис-ДМ», ОСОБА_1 , -відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 25.05.2023.

Суддя О.О. Рябцева