Ухвала

від 15.05.2023 по справі 916/1373/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

"15" травня 2023 р.Справа № 916/1373/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Літвінова С.В., розглянувши подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Качурка В`ячеслава Вікторовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи-боржника без вилучення паспортного документа за вх.№2-669/23 від 15.05.2023 у справі №№916/1373/22 за позовом: за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Гемопласт" (вул. Маяковського,57, офіс 1, Білгород-Дністровський, Одеська область,67700) до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ" (просп. Гагаріна, 12, корп А, офіс 411, Одеса, 65039) про стягнення 362402,34 грн. та за зустрічной позовной заявой Товариства з обмеженою відповідальністю "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Гемопласт" про стягнення 906317,81грн.

В С Т А Н О В И В: Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.02.2023 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Гемопласт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ" про стягнення 362402,34 грн. задоволено повністю. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Гемопласт" про стягнення 906317,81грн. задоволено частково.

15.05.2023 за вх.№2-669/23 господарським судом одержано подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Качурка В`ячеслава Вікторовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи-боржника без вилучення паспортного документа, в якому приватний виконавець просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон Товариства з обмеженою відповідальністю "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ" ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) та який документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 від 11.09.2018 року, орган видачі-5118, без вилечення паспортного документу до виконання зобовязань, покладениї наказом № 916/1373/22 від 14.03.2023 року виданого Господарським судом Одеської області про стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Гемопласт" суму боргу в розмірі 262 401,64грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3940,62грн.

Обґрунтовуючи подання, приватний виконавець посилається на те, що рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь-яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 19 ЗУ Про виконавче провадження. Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що за боржником жодне нерухоме майно не зареєстроване але зареєстрований транспортний засіб : VOLVO XC60, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/номер шасі(кузова, рами): НОМЕР_4 .

В свою чергу виконавцем на адресу керівника боржника надсилались виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак керівник Приватного підприємства ЕОС Профі Товариства з обмеженою відповідальністю "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ" на виклики не з`явився, про причини не неявки не повідомив виконавця.

Як зазначив старший державний виконавець, рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від його виконання, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 337 Господарського процесуального кодексу України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Згідно з ст. 338 ГПК України процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

За ч.1 ст. 2 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до п.19 ч.3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження (далі - Закон) виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Згідно зі статтею 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в країну громадян України право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, зокрема, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

У листі Верховного Суду України від 01.02.2013 Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України зазначено, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного встановлення усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

При цьому ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Відповідно до висновків, викладених Верховним Судом України, при проведенні аналізу судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання покладається на державного/приватного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2020 у справі №910/8130/17 зроблено висновок, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

При цьому Касаційний господарський суд у вищевказаній постанові звернув увагу на те, що Закон України Про виконавче провадження є спеціальною нормою права, якою врегульовано умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню. Тобто, вказаним Законом врегульовано права та обов`язки осіб, на правовідносини яких розповсюджується дія такої норми права. Відтак якщо спеціальною нормою права (пунктом 19 частини третьої статті 18 Закону України Про виконавче провадження) передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів, то обмеження виконавця у такому праві означатиме порушення прав виконавця, які визначені спеціальною нормою права, а саме Законом України Про виконавче провадження.

Розділом ХІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5, передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, що відповідно до Закону підлягає примусовому виконанню, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України вирішує суд за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Подання формується в автоматизованій системі виконавчого провадження на бланку відповідного органу державної виконавчої служби, приватного виконавця. Подання має обов`язково містити: для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи - найменування суду, до якого надсилається подання; для встановлення заборони в`їзду в Україну іноземців або осіб без громадянства - найменування відповідного органу охорони державного кордону; відомості про виконавче провадження (найменування, дата, номер виконавчого документа, на підставі якого відкрито виконавче провадження, орган (посадова особа), який (яка) видав(ла) виконавчий документ, резолютивна частина рішення, номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчого провадження, дата відкриття виконавчого провадження тощо); прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) боржника - фізичної особи, дату народження (число, місяць та рік); громадянство боржника - фізичної особи; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію і номер паспорта боржника - фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відмітку у паспорті; інформацію про перетинання боржником державного кордону України. У разі виконання зведеного виконавчого провадження у поданні зазначаються його номер в автоматизованій системі виконавчого провадження, реквізити виконавчих документів, що входять до зведеного виконавчого провадження, суми стягнення за кожним виконавчим документом, загальна сума стягнення з урахуванням суми виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця тощо; обґрунтування наявності фактів ухилення боржника - фізичної особи від виконання своїх зобов`язань; резолютивну частину подання. До подання додаються копії виконавчого документа, постанови про відкриття виконавчого провадження. У разі виконання зведеного виконавчого провадження до подання додається облікова картка на зведене виконавче провадження. За необхідності до подань державного виконавця, приватного виконавця можуть додаватися копії інших документів. За наявності в поданні також зазначаються місце проживання/перебування, адреса місця реєстрації проживання/перебування та інші відомості про боржника - фізичну особу, які відомі державному виконавцю, приватному виконавцю.

Таким чином, законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а саме за ухилення від їх виконання.

Згідно з ст.ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У зв`язку з цим з метою забезпечення повного і всебічного з`ясування всіх обставин справи при розгляді подання державного виконавця суд виходить з того, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі чи частково.

Тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.

Статтею 33 Конституції України гарантовано кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно з ч.4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У відповідності до ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачені законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 26.11.2009 у справі Гочев проти Болгарії сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч.3 ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування).

Відповідно до ст. 313 ЦК України фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (ч.3 ст. 2 ГПК України).

Водночас статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується статтею 6, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Чеської Республіки).

Як встановлено господарським судом із наданих приватним виконавцем матеріалів виконавчого провадження №71306385, судом встановлено, що за №124078 та за № 16173 приватним виконавцем здійснено виклики, яким зобов`язано керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ" Подгорного Богдана Васильовича з`явитися до виконавця 01.04.2023 о 13:00 та 05.05.2023 о 12:00.

Серед іншого, зобов`язано надати пояснення керівника або іншої уповноваженої особи за фактом невиконання вимог виконавчого документа, а також повідомити про заходи, що вживаються з метою його виконання.

При цьому, відсутні докази, що відні виклики одержано саме керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ" особисто.

Відповідні виклики було надіслано за адресою: просп. Гагаріна, 12, корп А, офіс 411, Одеса, 65039, про що свідчать докази направлення.

Суд звертає увагу приватного виконавця, про те, що станом на 15.05.2023 місцезнаходженням юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ" є просп. Гагаріна, 12, корп А, офіс 411, Одеса, 65039.

Крім того, місцем проживання керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ" Подгорного Богдана Васильовича є : АДРЕСА_1 .

Отже, виходячи з того, що виклики приватного виконавця направлений не за місцем проживання керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ" ОСОБА_1 , господарський суд вважає, що приватним виконавцем не доведено суду обставин умисного ухилення боржника від виконання судового рішення.

Окрім того, у разі, якщо посадова особа боржника без поважних причин не з`явилася за викликом виконавця, останній має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу. Водночас, доказів звернення приватного виконавця до суду щодо застосування до керівника боржника за наказом № 916/1373/22 приводу, матеріали подання також не містять.

Більш того, приватним виконавцем не зазначено і не надано жодного доказу на підтвердження того факту, що саме обмеження Подгорного Богдана Васильовича. у виїзді за кордон будь-яким чином вплине на виконання боржником рішення суду і буде сприяти погашенню ним заборгованості.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що приватним виконавцем не доведено здійснення боржником дій, направлених на ухилення від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду, як-то, відчуження наявного майна та/або вчинення інших дій, які свідчать про намір ухилитись від виконання рішення суду при наявності можливості його виконати господарський суд дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав для застосування виключного заходу забезпечення виконання судового рішення у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника.

Водночас Господарський суд звертає увагу на те, що наявність лише самого зобов`язання не є безумовною підставою задоволення відповідного подання, та виходячи з наявних у матеріалах справи доказів, господарський суд вважає, що наразі відсутні достатні підстави для застосування такого виключного заходу як обмеження гарантованого фізичній особі права на свободу пересування.

Крім того, суд зазначає, що зі змісту подання приватного виконавця та відповіді на запит Мінстерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів від 15.03.2023 вбачається, що за Товариством з обмеженою відповідальністю "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ" зареєстроний транспортний засіб : VOLVO XC60, рік виробництва 2017, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4

Згідно з ч. 5 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

Відповідно до ч. 6 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження у разі якщо на зазначене у частині п`ятій цієї статті майно накладається арешт, воно реалізується в такій черговості: 1) майно, що безпосередньо не використовується у виробництві (предмети інтер`єру офісів, готова продукція та товари тощо); 2) об`єкти нерухомого майна, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві.

Зазначені норми Закону України "Про виконавче провадження" встановлюють послідовність стягнення заборгованості за виконавчими провадженнями за рахунок різних джерел: спочатку за рахунок коштів, а у разі їх відсутності чи недостатності - за рахунок іншого майна, що належить боржнику. Тобто, законом закріплено пріоритет погашення боргу по виконавчих документах за рахунок коштів, а не майна боржника.

З огляду на викладене вище, господарський суд доходить висновку, що приватний виконавець, встановивши відсутність у боржника грошових коштів, за рахунок яких можна задовольнити вимоги стягувача, має вжити заходів для звернення стягнення на належне Товариству з обмеженою відповідальністю "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ"майно.

Господарський суд зазначає, що тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ" Подгорного Богдана Васильовича, носитиме формальний характер та навряд чи матиме наслідком задоволення вимог Одеської міської ради. Натомість, вжиття заходів щодо звернення стягнення на виявлене у боржника майно, беззаперечно може мати наслідком фактичне виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 76, 86, 234, 235, 337 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Качурка В`ячеслава Вікторовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи-боржника без вилучення паспортного документа за вх.№2-669/23 від 15.05.2023 у справі №№916/1373/22.

Ухвала набирає чинності в порядку встановленому ст.235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.

Суддя С.В. Літвінов