Рішення

від 16.05.2023 по справі 922/179/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2023м. ХарківСправа № 922/179/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Руденко О.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новасфера" (вул.Морозова, буд. 7, м. Харків, 61036; код ЄДРПОУ: 44324382) до 1) Головного управління ДПС у Харківській області (вул.Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057; код ЄДРПОУ: 43983495) , 2) Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області (вул. Бакуліна, буд. 18, м. Харків, код ЄДРПОУ: 37874947) про стягнення 574485,50 грн, за участю представників:

позивача - Шишлова О.М.,

відповідача (1) - Павленка О.М.,

відповідача (2) - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Новасфера" 12.01.2023 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Головного управління ДПС у Харківській області та Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області про стягнення з Державного бюджету України на свою користь 574 485,50 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що внаслідок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних рішенням відповідача-1 позивач зазнав збитки у розмірі 574 485,5 грн. у зв`язку із необхідністю сплатити контрагенту збитки, присуджені судом за позбавлення можливості включити суми ПДВ до складу податкового кредиту, та відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.01.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Новасфера" було до розгляду; відкрито провадження у справі № 922/179/23 за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання.

У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 06.02.2023, відповідач-1 проти позову заперечував повністю, посилаючись на те, що ГУ ДПС у Харківській області діяло у межах своїх повноважень та у спосіб, визначений законом, як того вимагають положення ст. 19 Конституції України, ст. ст. 19-1, 71-74, 201 ПК України і Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг строків, зазначених у цьому пункті, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. З урахуванням норм вказаної статті, ТОВ "ФАНТОРГІНВЄСТ" не втрачає право на отримання податкового кредиту, а відтак права ТОВ "Новасфера" не порушувались, тому діями відповідача збитків завдано не було. Підприємство не вживало жодних заходів направлених на оскарження дій відповідача щодо зупинення/відмови у реєстрації податкових накладних.

07.02.2023 до суду надійшов відзив відповідача-2, в якому останній проти позову заперечував з огляду на те, що Головне управління ДКСУ у Харківській області не є тим суб`єктом, який порушив права чи інтереси позивача. Крім того, Головне управління не має відповідних бюджетних призначень за програмою (КПКВ 3504030) та повноважень щодо виплати позивачу коштів на відшкодування шкоди, тому рахунки на зазначені цілі в Головному управлінні не відкриті. Додані до позовної заяви копії документів не підтверджують протиправність поведінки відповідача-2 та причинного зв`язку між діями відповідачів та збитками позивача внаслідок його господарської діяльності, оскільки обумовлений в угоді поставки обов`язок по реєстрації податкових накладних не є обов`язком постачальника, отже є його особистою відповідальністю, яка не повинна перекладатись на Державу.

13.03.2023 відповідачем-1 подано до суду заяву про заміну відповідача у справі - Головного управління ДПС у Харківській області на належного відповідача - Державну податкову службу України з посиланням на те, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої може діяти відокремлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.03.2023, виходячи із системного аналізу положень ч. 2 ст. 21-1 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", ч. 1 ст. 45 та ч. 2 ст. 4 ГПК України, а також враховуючи вказані вище Положення про Державну податкову службу України та Положення про Головне управління ДПС у Харківській області, у задоволенні вищевказаної заяви Головного управління ДПС у Харківській області відмовлено.

Протокольною ухвалою господарського суду від 23.03.2023 підготовче засідання у справі № 922/179/23 закрито; розгляд справи по суті призначено на 11.04.2023 о15:00.

Протокольною ухвалою від 11.04.2023 розгляд справи по суті відкладено на 16.05.2023 о 14:40.

У судовому засіданні, яке відбулося 16.05.2023, представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просив покласти на відповідачі витрати на професійну правничу допомогу.

Представник відповідача-1 проти позову заперечував на підставах, викладених у відзиві на позовну заяву, просив відмовити у його задоволенні.

Відповідач-2 у судове засідання не з`явився; про причину неявки суд не повідомив; про час та місце судового засідання був повідомлений через особистий кабінет в системі "Електронний суд".

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, суд встановив наступне.

Рішенням комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області (відповідач-1) № 40756 від 29.12.2021, було вирішено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Новасфера" (позивач) відповідає критеріям ризиковості платника податків, визначених в п. 8 "Критеріїв ризиковості платника податку", а саме підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій.

З урахуванням отриманих від платника податку інформації та копії відповідних документів від 30.12.2021, рішенням комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області № 1514 від 12.01.2022, було вирішено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Новасфера" відповідає критеріям ризиковості платника податків, визначених в п. 8 "Критеріїв ризиковості платника податку", а саме підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій.

З 01.01.2011 відносини з приводу справляння податку на додану вартість регламентовані, насамперед, приписами розділу V Податкового кодексу України.

Так, згідно з п.п. "а" п.185.1 ст.185 та п.п. "б" п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів і послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

В силу п. 201.10 ст. 201 названого кодексу реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом Реєстр) відбувається в автоматизованому режимі за правилами Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних (затверджено постановою КМУ від 29.12.2010 № 1246 із змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок № 1246), а також Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість (затверджено постановою КМУ від 16.10.2014 із змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок № 569).

За правилами п. 12 Порядку ведення Реєстру № 1246, контролюючим органом в автоматичному режимі (тобто без фізичної участі конкретного працівника, а виключно за раніше створеними налаштуваннями продукту програмного забезпечення - інформаційно телекомунікаційної системи) вчиняється управлінське волевиявлення першого рівня процедури моніторингу податкових накладних з приводу прийняття податкової накладної до Реєстру або з приводу відмови у прийнятті податкової накладної до Реєстру.

Постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165 було затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - Порядок зупинення реєстрації № 1165), а наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216) було затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - Порядок прийняття рішень № 520).

Пунктом 6 Порядку зупинення реєстрації № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

З положень наведених норм чинного законодавства України слідує, що прийняття контролюючим органом рішення про присвоєння особі ознаки ризикового платника податків (у спосіб прийняття рішення про визнання відповідності платника податків критеріям ризиковості платника податків) змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в Реєстрі, призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в Реєстрі, а рішення Комісії регіонального рівня про реєстрацію виписаної такою собою податкової накладної в Реєстрі не виконується одразу, а надсилається до Комісії центрального рівня для ревізії та узгодження.

Позивач у позові вказує, що рішення контролюючого органу про присвоєння особі ознаки ризикового платника саме по собі значно погіршує правове становище платника податків, покладаючи на платника додатковий тягар у наданні пояснень і документів у виправдання правомірності реєстрації податкової накладної до Комісії регіонального рівня, а у подальшому створюючи для платника стан абсолютної правової невизначеності до прийняття остаточного рішення Комісією центрального рівня. Таким чином, рішення контролюючого органу про присвоєння особі ознаки ризикового платника докорінно змінює звичайну процедуру реєстрації податкової накладної в Реєстрі.

ТОВ "Новасфера" не погодилось із законністю вищезазначених рішень Головного управління ДПС у Харківській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та оскаржило їх у адміністративному суді.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2022 у справі № 520/28666/21, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2022, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу державної податкової служби України в особі Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.12.2021 року № 40756. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу державної податкової служби України в особі Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.01.2022 року № 1514.

Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, протиправні дії першого відповідача-1 щодо визнання відповідності ТОВ "Новасфера" критеріям ризиковості платника податку, що мало наслідком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлені рішенням суду в адміністративній справі № 520/28666/21, яке є преюдиціальним при вирішенні даного господарського спору.

В той же час, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінторгінвєст", яке є контрагентом позивача за господарськими операціями щодо яких було складено податкові накладні, реєстрацію яких зупинено на підставі вищевказаних рішень ГУ ДПС у Харківській області, звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "Новасфера" про стягнення з даного підприємства збитків у розмірі 570217,86 грн (справа № 922/417/22). Позовні вимоги обґрунтовано тим, що реєстрацію поданих ТОВ "Новасфера" податкових накладних № 11 від 17.12.2021; № 12 від 17.12.2021; № 13 від 17.12.2021; № 14 від 21.12.2021; № 15 від 21.12.2021 було зупинено податковим органом, у зв`язку з чим позивач позбавлений можливості включити суми ПДВ до складу податкового кредиту, та відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 570217,86 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 27.10.2022 у справі №922/417/22, яке набрало законної сили 18.11.2022, позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Новасфера" на користь ТОВ "Фінторгінвєст" суму збитків у розмірі 570217,86 грн та судовий збір у розмірі 4267,64 грн.

З наявного у справі платіжного доручення № 47 від 09.01.2023 вбачається, що ТОВ "Новасфера" виконало рішення Господарського суду Харківської області у справі № 922/417/22 та сплатило Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінторгінвєст" загальну суму 574485,50 грн, з яких: збитки в розмірі 570217,86 грн та судові витрати (сплачений судовий збір) в сумі 4267,64 грн.

Звертаючись з даним позовом до Господарського суду Харківської області, позивач вказує, що дії відповідача-1 щодо зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яке відбулося через визнання відповідності ТОВ "Новасфера" критеріям ризиковості платника податку, є протиправною формою поведінки, внаслідок якої позивач зазнав збитки у розмірі 574485,50 грн у зв`язку із необхідністю сплатити контрагенту збитки, присуджені судом за позбавлення можливості включити суми ПДВ до складу податкового кредиту, та відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання. Тобто позивач у результаті противоправних дій відповідача-1 поніс майнові витрати, що могли бути використані у господарській діяльності за звичайних обставин, якби не відбулось протиправне зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через визнання відповідності платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Враховуючи вищевикладені обставини, позивач просить стягнути з Державного бюджету на свою користь 574485,50 грн збитків.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з абзацом першим частини третьої статті 22 ЦК України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частиною першою статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною першою статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Частиною першою статті 1174 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Отже, виходячи з приписів статей 1173, 1174 ЦК України, для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою.

Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість інших елементів складу цивільного правопорушення, доказування наявності яких є необхідним у спорах про стягнення збитків, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками.

Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України, цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу.

У розумінні підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України, контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Стаття 21 ПК України встановлює, що посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

За невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків посадові (службові) особи контролюючих органів несуть відповідальність згідно із законом. Так, за підпунктом 21.2.1 пункту 2.1 статті 21 ПК України за прийняття неправомірного рішення, яким визначаються податкові (грошові) зобов`язання платнику податків, посадова (службова) особа контролюючого органу, яка прийняла таке рішення, а також безпосередній керівник такої посадової особи несуть відповідальність згідно із законом. Повторне протягом останніх дванадцяти місяців прийняття неправомірного рішення, яким визначаються податкові (грошові) зобов`язання платників податків, посадовою (службовою) особою контролюючого органу, яка прийняла таке рішення, є підставою для застосування до такої посадової (службової) особи дисциплінарного стягнення у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до положень пункту 21.3 статті 21 ПК України, шкода, завдана платнику податків неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи контролюючого органу, має відшкодовуватися за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для фінансування цього органу, незалежно від вини цієї особи.

Права платника податків регламентує стаття 17 ПК України, підпункт 17.1.7 пункту 17.1 якої надає право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), а підпункт 17.1.11 цього ж пункту надає право на повне відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями (бездіяльністю) контролюючих органів (їх посадових осіб), у встановленому законом порядку.

Наведені вище положення ПК України відповідають умовам та підставам відповідальності посадових осіб та органів державної влади за заподіяну шкоду за приписами статей 1173, 1174 ЦК України.

Шкода, заподіяна платнику податків внаслідок податкового правопорушення контролюючого органу, відшкодовується за рішенням суду (пункт 114.4 статті 114 ПК України).

Пункт 114.1 статті 114 ПК України відтворює загальне право платника податків на відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їхніх посадових (службових) осіб, зазначаючи, що особа, чиї права та/або законні інтереси порушено, має право на відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, а шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, відшкодовується державою за рахунок коштів державного бюджету незалежно від вини контролюючого органу, його посадових (службових) осіб.

За пунктом 114.2 статті 114 ПК України, шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, що визнаються податковими правопорушеннями відповідно до цього Кодексу, відшкодовується в повному обсязі в порядку, передбаченому законодавством про відшкодування шкоди.

Згідно з пунктом 114.3 статті 114 ПК України, шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, може включати:

- 114.3.1. Вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна платника

податків, визначена відповідно до вимог законодавства;

- 114.3.2. Додаткові витрати, понесені платником податку внаслідок протиправних рішень, дій чи бездіяльності контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб (штрафні санкції, сплачені контрагентам платника податку, вартість додаткових робіт, послуг, додатково витрачених матеріалів тощо).

Дослідивши подані сторонами докази, суд вважає, що позивачем доведено наявність всіх необхідних у даному випадку елементів правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою).

Щодо протиправної поведінки державного органу.

Матеріали справи свідчать, що така протиправна поведінка була допущена з боку відповідача-1 (Головного управління ДПС у Харківській області), яким в особі Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних були прийняті рішення від 29.12.2021 №40756 з приводу відповідності заявника критеріям ризиковості за п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків у зв`язку із наявністю ознак проведення ризикових операцій взаємовідносин з ТОВ "Фінторгінвєст" (ідентифікаційний код - 43848747) та від 12.01.2022 №1514 з приводу відповідності заявника критеріям ризиковості за п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Зазначені рішення стали підставою для зупинення реєстрації податкових накладних № 11 від 17.12.2021; № 12 від 17.12.2021; № 13 від 17.12.2021; № 14 від 21.12.2021; № 15 від 21.12.2021, які були складені за господарськими операціями з контрагентом позивача - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінторгінвєст".

Вказані рішення Головного управління ДПС у Харківській області були визнані протиправними та скасовані рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2022 у справі № 520/28666/21, яке є преюдиціальним для даного спору в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України.

Отже, протиправність дій Головного управління ДПС у Харківській області, яка призвела до зупинення реєстрації вищевказаних податкових накладних підтверджується рішенням у адміністративній справі № 520/28666/21.

Щодо наявності збитків та їх розміру.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 27.06.2022 у справі №922/417/22 присуджено до стягнення з ТОВ "Новасфера" на користь ТОВ "Фінторгінвєст" суму збитків у розмірі 570217,86 грн та судовий збір у розмірі 4267,64 грн.

Зазначене рішення виконано ТОВ "Новасфера", що підтверджується платіжним дорученням № 47 від 09.01.2023.

Таким чином, вищевказані документи підтверджують фактичне понесення збитків у вигляді сплати грошових коштів за рішенням суду у справі № 922/417/22.

Щодо наявності причинного зв`язку між протиправною поведінкою державного органу та понесеними позивачем збитками.

Відповідно до статті 201 Податкового кодексу України, на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента (покупця) на те, що це зобов`язання буде виконано, що зумовить віднесення таких сум до складу податкового кредиту. При цьому не є достатнім для віднесення сум податку до складу податкового кредиту лише складання відповідних податкових накладних, з урахуванням обов`язковості їх реєстрації.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Оскільки, відповідач не зареєстрував податкові накладні, позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 570217,86 грн, яка фактично є збитками цієї особи.

Таким чином, виникнення для ТОВ "Новасфера" обов`язку щодо сплати грошових коштів за рішенням у господарській справі № 922/417/22 було обумовлено саме фактом зупинення реєстрації податкових накладних відповідно до приписів пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

Рішення у справі № 922/417/22 також має преюдиціальне значення для даного спору в розумінні ч. 4 ст. 75 ГПК України.

Як зазначалося вище, зупинення реєстрації податкових накладних відбулося саме внаслідок прийняття першим відповідачем рішень від 29.12.2021 № 40756 та від 12.01.2022 № 1514, які визнані протиправними та скасовані рішенням адміністративного суду у справі № 520/28666/21.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем доведено факт протиправної поведінки першого відповідача, виникнення у позивача збитків у сумі 570217,86 грн, а також наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, а тому позовні вимоги ТОВ "Новасфера" у даній справі є законними обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення першого відповідача проти позову спростовуються вищевикладеним, а також наступним.

Посилання ГУ ДПС у Харківській області на те, що ним не було допущено порушення вимог законодавства під час прийняття рішення про відповідність ТОВ "Новасфера" критеріям ризиковості, а також на порушення позивачем встановленого податковим органом алгоритму дій, судом відхиляються оскільки відповідач-1 фактично намагається оспорити висновки рішення адміністративного суду у справі №520/28666/21, яке набрало законної сили.

Також, суд не приймає доводи відповідача-1 про те, що вимога зареєструвати податкову накладну не є господарським зобов`язанням, оскільки рішенням у справі №922/417/22 з ТОВ "Новасфера" стягнуто суму збитків, які виникли саме внаслідок неможливості ТОВ "Фінторгінвєст" включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання, що було обумовлено фактом зупинення реєстрації податкових накладних за рішенням податкового органу.

Стосовно зауважень відповідача-1 на те, що у матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до податкового органу із відповідною скаргою на дії відповідача у зв`язку із несвоєчасним оформленням та реєстрацією ТОВ "Фінторгінвєст" відповідних податкових накладних, а також доказів про результати здійснення податковим органом перевірки такої бездіяльності відповідача, оформлені актом, довідкою або іншим рішенням відповідного контролюючого органу, суд зазначає наступне.

Другий апеляційний адміністративний суд у своїй постанові від 08.12.2021 у справі № 520/28666/21 зазначив, що у додатку 4 до Порядку № 1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

З положень наведених норм чинного законодавства України чітко та однозначно слідує, що прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в ЄРПН, а відтак спірне рішення Комісії регіонального рівня може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

На підтвердження наявності права на оскарження спірного рішення в судовому порядку слід також навести норми абз. 14 п. 6 Порядку № 1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Зазначене свідчить, що положеннями Порядку № 1165, на відміну від раніше існуючого Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМ України від 21.02.2018 № 117, передбачено право на оскарження рішення податкового органу щодо включення платника податків до реєстру платників податків.

Таким чином, ТОВ "Новасфера", не погоджуючись з рішенням податкового органу про відповідність даного підприємства критеріям ризиковості платника податку, правомірно звернувся з позовом до адміністративного суду.

Твердження першого відповідача про те, що ТОВ "Новасфера" не вживало жодних заходів направлених на оскарження дій відповідача щодо зупинення/відмови у реєстрації податкових накладних, але негативні наслідки у вигляді збитків були спричинені саме фактом зупинення реєстрації податкових накладних, а не самим по собі включенням до переліку ризикових, суд також вважає необґрунтованими.

Як зазначалося вище, пунктом 6 Порядку зупинення реєстрації №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості у будь-якому випадку зупиняє реєстрацію податкової накладної. Відповідно, без скасування рішення про відповідність ТОВ "Новасфера" критеріям ризиковості реєстрація податкової накладної не могла бути проведена.

Щодо доводів другого відповідача, які викладені у його відзиві, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи дійсно не підтверджується, що права позивача були порушені внаслідок неправомірних дій саме другого відповідача.

В той же час, позивач у позові обґрунтовано вказує, що частиною першою статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", яким встановлено гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" та особливості їх виконання, встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

За таких обставин, відшкодування шкоди позивачу підлягає за рахунок Державного бюджету України, розпорядником якого, у спірних правовідносинах, є Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області.

Саме у зв`язку з цим Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області визначено позивачем як другий відповідач.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Новасфера" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідачів.

Крім витрат на оплату судового збору у розмірі 7931,58 грн, позивач просить стягнути на його користь витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 114897,10грн.

Відповідно до ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Так, з наданих позивачем доказів вбачається, що ним було сплачено судовий збір в розмірі 7931,58 грн., а також понесено витрати на професійну правничу допомогу в сумі 114897,10 грн.

Пунктом 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 114897,10 грн підтверджується доданими до позовної заяви:

- Договором про надання правової допомоги від 28.10.2022, укладеним позивачем з Адвокатським бюро "Бідної Оксани Іванівни". Пунктом 3.1 даного Договору встановлено, що розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокатському бюро за надану в межах цього Договору правову допомогу, визначається сторонами у додатковій угоді у фіксованому розмірі;

- Додатковою угодою № 2 до Договору про надання правової допомоги від 28.10.2022, відповідно до якої розмір гонорару Бюро за надання правової допомоги за цим договором складає фіксовану суму 114897,10 грн. Клієнт сплачує гонорар Бюро у повному розмірі до кінця лютого 2023 року;

- Платіжною інструкцією № 48 від 11.01.2023 про здійснення позивачем плати за надання правової допомоги за договором б/н від 28.10.2022 в сумі 114897,10 грн.;

- Ордером серії АХ № 1112899 від 12.01.2023.

Суд зауважує, що відповідачами, відповідно до приписів частин 5 та 6 статті 126 ГПК України, не заявлялось клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката або інших заперечень щодо неспівмірності заявлених витрат позивача, пов`язаних з розглядом справи.

Таким чином, на відповідачів слід покласти судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 114897,10 грн.

Водночас, суд зазначає, що під час виготовлення вступної та резолютивної частини рішення в нарадчій кімнаті судом було допущено арифметичну помилку в розрахунку суми судового збору, а саме зазначено та проголошено про покладення на відповідачів витрат з оплати судового збору в розмірі 8617,28 грн, в рівних частках (по 4308,64 грн на кожного), що становить 1,5 відсотки від суми задоволених позовних вимог (574485,50 грн х 1,5% = 8617,28грн), відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Проте, судом помилково не було враховано, що позов у даній справі було подано через систему "Електронний суд", та сплачено відповідну суму судового розміру у меншему розмірі.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, на відповідачів необхідно покласти витрати зі сплати судового збору із застосуванням коефіцієнту 0,8, що становить 6893,82 грн (8617,28 грн х 0,8 = 6893,82грн), тобто по 3446,91 грн на кожного відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 126, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новасфера" (вул.Морозова, буд. 7, м. Харків, 61036; код ЄДРПОУ: 44324382) - збитки в розмірі 574 485,50 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області (вул.Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057; код ЄДРПОУ: 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новасфера" (вул.Морозова, буд. 7, м. Харків, 61036; код ЄДРПОУ: 44324382) - витрати зі сплати судового збору в розмірі 3446,91 грн; витрати на оплату правничої допомоги в розмірі 57448,55 грн.

Стягнути з Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області (вул. Бакуліна, буд. 18, м. Харків, код ЄДРПОУ: 37874947) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новасфера" (вул.Морозова, буд. 7, м. Харків, 61036; код ЄДРПОУ: 44324382) - витрати зі сплати судового збору в розмірі 3446,91 грн; витрати на оплату правничої допомоги в розмірі 57448,55 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст.ст. 256-257 ГПК України.

Повне рішення складено "25" травня 2023 р.

СуддяН.М. Кухар