Постанова

від 16.05.2023 по справі 5011-15/2551-2012

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2023 року

м. Київ

cправа № 5011-15/2551-2012

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Жукова С.В.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

за участю представників:

Державного агентства резерву України - Михайлець О.В.,

прокурора ОГПУ - Міхед О.В.;

скаржника - Фонду державного майна України - Ковтяга О.В.;

боржника - Синельниченко В.Т.;

ЦМУ Міністерства юстиції України (м. Київ) - Михайлов А.І.;

розпорядника майна ДАХК "Київський радіозавод" - арбітражний керуючий Ганюк Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фонду державного майна України

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 20.03.2023

у справі № 5011-15/2551-2012

за заявою Державного агентства резерву України

до Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2012 порушено провадження у справі про визнання Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод" (далі - ДАХК "Київський радіозавод") банкрутом.

2. Справа розглядалася судами неодноразово. З результатами розгляду справи Вищим Господарським судом України прийнято постанову від 21.03.2017, якою скасовано постанову Київського апеляційного Господарського суду від 07.12.2016, ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.11.2012, 03.10.2016 та постанову Господарського суду міста Києва від 09.07.2014, а справу скеровано до Господарського суду міста Києва для розгляду в іншому складі суду на стадію розпорядження майном.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Постановою Господарського суду м. Києва від 24.11.2022 суд ухвалив:

- припинити процедуру розпорядження майном ДАХК "Київський радіозавод" (ідентифікаційний код 24586045);

- припинити повноваження розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Ганюк Тетяни Миколаївни;

- визнати ДАХК "Київський радіозавод" (ідентифікаційний код 24586045) банкрутом;

відкрити ліквідаційну процедуру;

- призначити ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Ганюк Тетяну Миколаївну;

- встановити ліквідатору банкрута основну грошову винагороду у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним своїх обов`язків у справі;

- підприємницьку діяльність банкрута завершити;

- строк виконання всіх грошових зобов`язань вважати таким, що настав 24.11.2022;

- припинити нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута з 24.11.2022;

- скасувати арешти, накладені на майно ДАХК "Київський радіозавод" визнаної банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;

- припинити повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном з 24.11.2022;

- оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення про визнання Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод" банкрутом, текст якого додається;

- зобов`язати ліквідатора банкрута у разі отримання ним заяв з вимогами до банкрута письмово повідомити про це суд та надати докази їх розгляду (визнання або ж відхилення в установленому порядку);

- ліквідатору провести ліквідаційну процедуру та надати суду свій звіт та ліквідаційний баланс банкрута у строк до 24.11.2023.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції

4. Не погоджуючись з зазначеною постановою, Перший заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2023 апеляційну скаргу першого заступника керівника Київської міської прокуратури задоволено. Постанову Господарського суду міста Києва від 24.11.2022 у цій справі скасовано. Справу направлено до Господарського суду міста Києва для розгляду на стадію розпорядження майном боржника.

Рух касаційної скарги

6. 07.04.2023 Фонд державного майна України звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2023 у справі № 5011-15/2551-2012, підтвердженням чого є відтиск календарного штемпелю відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Фонду державного майна України у справі № 5011-15/2551-2012 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Жукова С.В., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 12.04.2023.

8. Ухвалою Суду від 20.04.2023 року, серед іншого, відкрито касаційне провадження у справі № 5011-15/2551-2012 за касаційною скаргою Фонду державного майна України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2023; призначено розгляд касаційної скарги Фонду державного майна України на 16 травня 2023 року о 10:45 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань № 330.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

9. Не погоджуючись з ухваленою постановою, Фондом державного майна України подано касаційну скаргу, в якій останній просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

10. Аргументи касаційної скарги полягають у наступному.

10.1. Справу розглянуто за відсутності Фонду державного майна України, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.

10.2. Фонд державного майна України залучений до справи № 5011-15/2551-2012 ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2012.

10.3. Національне космічне агентство України не втратило повноваження щодо управління пакетом акцій ДАХК "Київський радіозавод", а Фонд державного майна України не набув прав на управління зазначеним пакетом акцій. Документарним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента згідно ч.1 ст. 8 Закону України "Про депозитарну систему України" є виписка з рахунка в цінних паперах депонента, відтак докази правонаступництва у матеріалах справи відсутні.

10.4. Щодо даних правовідносин відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а можливо і не враховано подібного за змістом висновку постанови Верховного Суду від 24.03.2021 у справі №910/357/20.

10.5. У оскаржуваній постанові судом апеляційної інстанції не досліджено правомірності представництва органу прокуратури на подачу апеляційної скарги, доводів (обгрунтування) органів порокуратури для здійснення такого представництва та не встановлено органу, представництво якого здійснює орган прокуратури; без урахування правових позицій щодо застосування приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру", ч. 4 ст. 53 ГПК України, постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (щодо обов`язку обґрунтування підстав для представництва та визначення органу, представництво якого здійснює прокуратура та наслідків непідтвердження підстав для представництва (зокрема, пункт 37 та пункт 56 постанови Великої Палати Верховного Суду).

11. У судовому засіданні 16.05.2023 представник скаржника підтримав касаційну скаргу.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

12. Арбітражний керуючий Ганюк Тетяна Миколаївна подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу задовольнити частково, скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції, а постанову місцевого господарського суду залишити без змін.

13. Державним космічним агентством України подано відзив на касаційну скаргу, в якому останнє просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін; здійснювати розгляд касаційної скарги за участю представника Державного космічного агентства України.

14. Державною акціонерною холдинговою компанією "Київський радіозавод" подано пояснення до касаційної скарги.

15. Київською міською прокуратурою подано відзив на касаційну скаргу, в якому остання просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

16. У судовому засіданні 16.05.2023 арбітражний керуючий Ганюк Т.М. касаційну скаргу підтримала частково з підстав, наведених у відзиві; представник Державного агентства резерву України касаційну скаргу підтримав частково; в.о. голови правління боржника не підтримав касаційну скаргу; представник ЦМУ Міністерства юстиції України (м. Київ) та прокурор ОГПУ заперечили проти касаційної скарги.

Розгляд клопотань Верховним Судом

17. Державним космічним агентством України подано клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги Фонду державного майна України на іншу дату, мотивоване недостатньою кількістю працівників, уповноважених представляти інтереси Державного космічного агентства України в судах України та їх завантаженістю у роботі; призначенням на 16.05.2023 о 12:30 у Господарському суді Запорізької області справи № 908/1866/16 та о 13:00 у Третьому апеляційному адміністративному суді справ за участю Державного космічного агентства України.

18. Представники сторін присутні у судовому засіданні 16.05.2023 щодо вказаного клопотання покладались на розсуд суду.

19. Колегія суддів, розглянувши вказане клопотання дійшла наступних висновків.

19.1. Частиною першою статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

19.2. Відповідно до частини першої статті 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

19.3. Згідно частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

19.4. Провадження за вказаною касаційною скаргою у цій справі відкрито ухвалою Верховного Суду від 19.04.2023.

19.5. Як вбачається із змісту рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію вказаної ухвали Державним космічним агентством України отримано 24.04.2023.

19.6. З наведеного убачається, що Державне космічне агентство України мало достатньо часу для забезпечення належного представництва своїх інтересів в суді касаційної інстанції.

19.7. Також, із місту ухвали Суду від 19.04.2023, якою було відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, доведено до відома учасників справи, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги.

19.8. Державним космічним агентством України подано відзив на касаційну скаргу, в якому викладено позицію останнього щодо касаційної скарги ФДМУ.

19.9. Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні.

19.10. Окрім того, відповідно до пункту 7 частини першої статті 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.

19.11. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

19.12. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

19.13. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

19.14. З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглядати касаційну скаргу в судовому засіданні 16.05.2023 за відсутності уповноваженого представника Державного космічного агентства України. Відсутність представника Державного космічного агентства України в цьому випадку не перешкоджає розгляду касаційної скарги та не повинна заважати здійсненню правосуддя.

Позиція Верховного Суду

20. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

21. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

22. Об`єктом касаційного оскарження є постанова суду апеляційної інстанції, якою скасовано постанову суду першої інстанції та направлено справу до місцевого господарського суду для розгляду на стадію розпорядження майном боржника.

23. В оскаржуваному судовому рішенні суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що оскільки повноваження органу управління майном боржника перейшли до Фонду державного майна України, господарський суд мав залучити Фонд державного майна України до участі у справі в порядку статті 52 ГПК України. Крім того, місцевий господарський суд не врахував, що у справі відсутні протоколи зборів комітету кредиторів за участю Фонду державного майна України, складених відповідно до вимог ст.ст. 48, 49 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних судових рішень) щодо переходу до наступної процедури банкрутства - санації чи ліквідації. Господарський суд, не урахувавши закріплений КУзПБ пріоритет відновлення платоспроможності боржника над його ліквідацією, не з`ясував чи приймалися уповноваженими державними органами рішення щодо визначення мехінізмів врегулювання заборгованості боржника іншим шляхом ніж ліквідація.

24. Суд першої інстанції дійшов висновку про припинення процедури розпорядження майном боржника, визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури враховуючи наступне:

- Постановою Вищого Господарського суду України від 21.03.2017 скасовано постанову Київського апеляційного Господарського суду від 07.12.2016, ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.11.2012, 03.10.2016 та постанову Господарського суду міста Києва від 09.07.2014, а справу скеровано до Господарського суду міста Києва для розгляду в іншому складі суду на стадію розпорядження майном;

- відповідно до частини другої статті 44 КУзПБ, процедура розпорядження майном боржника вводиться строком до 170 календарних днів;

- до суду не надходило протоколу комітету кредиторів про подальший рух справи;

- станом на 24.11.2022 ні боржником, ні розпорядником майна боржника не надано суду відомостей щодо можливості боржника погасити заборгованість перед кредиторами.

25. У відповідності до положень частин першої, другої статті 49 КУзПБ у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі.

26. До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

27. У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом.

28. Частиною третьою статті 49 КУзПБ регламентовано, що у підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень: ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом; ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом; постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.

29 У разі якщо зборами кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд за наявності ознак банкрутства протягом п`яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (частина четверта статті 49 КУзПБ).

30. Аналіз положень статті 49 КУзПБ свідчить, що господарський суд, проводячи підсумкове засідання у справі про банкрутство, приймає рішення про введення наступної судової процедури щодо боржника, які визначені положеннями статті 6 КУзПБ, з застосуванням судового розсуду.

31. Під ліквідацією розуміється припинення суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку цього Закону вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

32. Відповідно до частини 1 статті 58 КУзПБ у випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

33. Завдання підсумкового засідання суду полягає у з`ясуванні ознак банкрутства та наявності можливості визначення наступної судової процедури і подальшого здійснення провадження у справі.

34. Відтак, за своєю правовою природою постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом, належних і допустимих доказів у конкретній справі, які господарський суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

35. При цьому при винесенні постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, має бути доведено факт неплатоспроможності боржника, як того вимагає стаття 205 Господарського кодексу України, відповідно до положень частини четвертої якої суб`єкт господарювання може бути оголошений банкрутом за рішенням суду, у разі неспроможності суб`єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів.

36. Отже, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, у зв`язку з чим з`ясувати його актив і пасив та співставити дані обох величин. Суд повинен встановити неплатоспроможність боржника шляхом здійснення аналізу повноти проведених розпорядником майна заходів, що передбачені у процедурі розпорядження майном та дослідити надані розпорядником майна належні та допустимі докази на підтвердження повноти проведення процедури розпорядження майном (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 916/1950/16, від 29.07.2021 у справі № 925/409/20). Натомість, ухвалюючи постанову про визнання боржника банкрутом та відкриваючи ліквідаційну процедуру, суд першої інстанції наведеного вище не врахував.

37. Отже, у цьому випадку без дослідження наведених вище обставин (п. 36 постанови), суд дійшов передчасного висновку про припинення процедури розпорядження майном ДАХК "Київський радіозавод" та відкриття ліквідаційної процедури.

38. Крім того, поза увагою судів першої та апеляційної інстанції залишилось те, що Фонд державного майна України залучено учасником справи № 5011-15/2551-2012 про визнання ДАХК "Київський радіозавод" банкрутом ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2012 (т.1 а.с.1), проте, ні судом першої інстанції ні судом апеляційної інстанції не було повідомлено Фонд державного майна України про дату, час і місце судового засідання як учасника справи.

39. За приписами пункту 2 частини першої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.

40. Відповідно до частини другої статті 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

41. Відповідно до статті 1 КУзПБ учасниками у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір.

42. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду погоджується з доводами скаржника про те, що суди попередніх інстанцій не дотримались вимог господарського процесуального законодавства щодо належного повідомлення учасника справи - Фонду державного майна України, не забезпечили можливості реалізувати надані йому законом права, оскільки розглянули справу за його відсутності (як учасника справи), без повідомлення належним чином про дату, час і місце судового засідання, чим порушили право останнього на участь у судових засіданнях.

43. Разом з тим, як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.10.2022 №910-р "Деякі питання управління об`єктами державної власності" передано єдині майнові комплекси державних підприємств, установ та організацій і пакети акцій (частки), що належать державі у статутних капіталах господарських товариств, із сфери управління уповноважених органів управління до сфери управління Фонду державного майна за переліком згідно з додатком.

44. Набрання чинності розпорядженнями Кабінету Міністрів України врегульовано частиною другою статті 55 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" від 27.02.2014 № 794-VII, якою визначено, що розпорядження Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо цими розпорядженнями не встановлено пізніший термін набрання ними чинності.

45. У касаційній скарзі Фонд державного майна України також зазначає про неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 24.03.2021 у справі №910/357/20.

46. Зокрема, у постанові Верховного Суду від 24.03.2021 у справі №910/357/20 судом касаційної інстанції зазначено наступні висновки щодо регулювання спірних правовідносин:

"…порядок безоплатної передачі об`єктів права державної власності із сфери управління міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Фонду державного майна, інших державних органів, які відповідно до законодавства здійснюють функції з управління державним майном, об`єднань підприємств, яким делеговано функції з управління майном підприємств і організацій, заснованих на державній власності, Національної академії наук, галузевих академій наук, інших установ та організацій, яким державне майно передано у безоплатне користування (далі - самоврядні організації), до сфери управління інших органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 № 1482 "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності", якою серед іншого затверджено Положення про порядок передачі об`єктів права державної власності (далі в тексті - Положення № 1482).

Відповідно до приписів абз. 1 п. 10 Положення № 1482, передача оформляється актом приймання-передачі за формою згідно з додатком до Порядку подання та розгляду пропозицій щодо передачі об`єктів з комунальної у державну власність та утворення і роботи комісії з питань передачі об`єктів у державну власність, затвердженого цією постановою. Акт складається у чотирьох примірниках, підписується головою і членами комісії та затверджується органом, який створив комісію. Право на управління об`єктом передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі."

47. У справі № 5011-15/2551-2012, що розглядається, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки повноваження органу управління майном боржника перейшли до Фонду державного майна України, то господарський суд мав залучити Фонд державного майна України до участі у справі в порядку статті 52 ГПК України.

48. Разом з тим з оскаржуваних судових рішень не вбачається, що Державне космічне агентство України чи Фонд державного майна України звертались із клопотанням про заміну учасника справи його правонаступником. Зі змісту постанови суду першої інстанції та матеріалів справи Державне космічне агентство звернулось з клопотанням про залучення Фонду державного майна України третьою особою у справі про банкрутство на стороні боржника, у задоволенні якого судом першої інстанції було відмовлено, оскільки КУзПБ не передбачено залучення третіх осіб на стороні боржника у справі про банкрутство.

49. Отже, судом першої інстанції не розглядалось питання щодо наявності правових підстав для заміни учасника справи його правонаступником у порядку статті 52 ГПК України, відтак у суду першої інстанції були відсутні підстави для застосування правових висновків викладених у наведеній скаржником постанові Верховного Суду.

50. Разом з тим, суд першої інстанції, враховуючи розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.10.2022 №910-р, згідно якого повноваження органу управління майном боржника перейшли до Фонду державного майна України, повинен був з`ясувати чи реалізовано рішення щодо зміни органу управління боржника (стадію реалізації вказаного розпорядження КМУ). У випадку його реалізації суд повинен з`ясувати позицію органу управління майном щодо переходу до наступної процедури банкрутства.

51. Наведених вище обставин суд першої інстанції не встановив. Крім того, як було зазначено вище (п. 42 постанови) суди попередніх інстанцій не повідомляли Фонд державного майна України як учасника справи про дату, час і місце судового засідання та не забезпечили можливості реалізувати надані йому законом права.

52. За наведених обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції допущено порушення вимог статей 86, 120, 236, 238 ГПК України, а судом апеляційної інстанції порушено вимоги статті 120 ГПК України.

53. Аргументи касаційної скарги, що ставлять під сумнів правомірність звернення з апеляційною скаргою органу прокуратури (правомірність його представництва), колегія вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки прокуратура набула статусу учасника провадження у цій справі ще у 2012 році, відтак і процесуальні права учасника, зокрема, і на апеляційне оскарження судових рішень у цій справі.

54. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

55. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції та постанова суду першої інстанції таким вимогам процесуального закону не відповідає, а отже підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

56. Під час нового розгляду суду першої інстанції необхідно врахувати наведене, повідомити всіх учасників справи про час і місце судового засідання; дослідити та надати оцінку наявним у матеріалах справи доказам, враховуючи аргументи учасників справи та вказівки суду касаційної інстанції; встановити неплатоспроможність боржника шляхом здійснення аналізу повноти проведених розпорядником майна заходів, що передбачені у процедурі розпорядження майном та дослідити надані розпорядником майна належні та допустимі докази на підтвердження повноти проведення процедури розпорядження майном; встановити неоплатність боржника, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, у зв`язку з чим з`ясувати його актив і пасив та співставити дані обох величин; з`ясувати чи приймалися уповноваженими державними органами рішення щодо визначення механізмів врегулювання заборгованості боржника іншим шляхом ніж ліквідація. Крім того, враховуючи розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.10.2022 №910-р, згідно якого повноваження органу управління майном боржника перейшли до Фонду державного майна України, місцевий господарський суд повинен з`ясувати чи реалізовано рішення щодо зміни органу управління ДАХК "Київський радіозавод" (стадію реалізації вказаного розпорядження КМУ). У випадку його реалізації суд повинен з`ясувати позицію органу управління майном щодо переходу до наступної процедури банкрутства. В залежності від встановлених судом обставин прийняти законне та обґрунтоване судове рішення.

57. Оскільки за результатами касаційного перегляду оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції та постанова суду першої інстанції підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Фонду державного майна України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2023 у справі № 5011-15/2551-2012 задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2023, постанову Господарського суду м. Києва від 24.11.2022 у справі № 5011-15/2551-2012 скасувати. Справу № 5011-15/2551-2012 направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді О. В. Васьковський

С. В. Жуков