УХВАЛА
25 травня 2023 року
м. Київ
cправа № 908/793/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. - (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2023
у справі № 908/793/22
до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дев`ята вежа"
про стягнення 12 028,57 грн,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.08.2022 у справі № 908/793/22 позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж (далі - ПАТ "Запоріжжяобленерго") до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дев`ята вежа" (далі - ОСББ "Дев`ята вежа") задоволено повністю; стягнуто з ОСББ "Дев`ята вежа" на користь ПАТ "Запоріжжяобленерго" 12 028,57 грн боргу за необліковану електричну енергію та витрати по судовому збору.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2023 у справі № 908/793/22: апеляційну скаргу ОСББ "Дев`ята вежа" на рішення господарського суду Запорізької області від 11.08.2022 у справі № 908/793/22 задоволено частково; рішення господарського суду Запорізької області від 11.08.2022 у справі № 908/793/22 скасовано; прийнято нове рішення; позов задоволено частково; стягнуто з ОСББ "Дев`ята вежа" на користь ПАТ "Запоріжжяобленерго" борг за необліковану електроенергію в сумі 2 714,34 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 559,96 грн; в іншій частині позову відмовлено; стягнуто з ПАТ "Запоріжжяобленерго" на користь ОСББ "Дев`ята вежа" судовий збір за розгляд апеляційної скарги.
ПАТ "Запоріжжяобленерго" 17.05.2023 (згідно з відміткою на поштовому конверті) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2023 у справі № 908/793/22, рішення господарського суду Запорізької області від 11.08.2022 у цій справі залишити в силі.
Дослідивши матеріали касаційної скарги ПАТ "Запоріжжяобленерго" зі справи № 908/793/22, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналогічне положення закріплено у частині першій статті 17 ГПК України, яким передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною п`ятою статті 12 ГПК України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2022 встановлено у розмірі 2 481,00 грн.
Позов подано у 2022 році. Предметом позову у справі № 908/793/22 є стягнення 12 028,57 грн, а отже, ціна позову у цій справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа є малозначною згідно з наведеними приписами ГПК України.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Отже, норма пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України передбачає виключні випадки для касаційного оскарження судових рішень, зокрема, у малозначних справах. При цьому тягар доказування наявності випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.
У своїй касаційній скарзі скаржник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права судом апеляційної інстанції, вказує наявність випадків для відкриття касаційного провадження у малозначній справі підпункти "а", "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, зазначаючи, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї категорії справ; становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для скаржника, а також для усіх учасників ринку електричної енергії України, оскільки питання застосування тарифу та кількості годин на добу при проведенні розрахунку обсягу та вартості необлікованої електроенергії по актам про порушення ПРРЕЕ, які складено по відношенню до ОСББ "Дев`ята вежа", а також питання застосування норм ПРРЕЕ при проведенні такого розрахунку суттєво впливають на подальшу систему захисту та однакового застосування норм права, що виникають у подібних правовідношеннях.
Фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.
При цьому наведені скаржником доводи та аналіз оскаржуваного судового рішення у цій справі не дають Суду підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики для зазначення проблемних, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин.
У касаційній скарзі відсутні посилання на кількісні показники, які б свідчили про те, що судами сформульовано різну правову позицію щодо вирішення справ з аналогічними обставинами справи.
Суд зауважує, що касаційна скарга також не містить переконливих аргументів, які б свідчили про значний суспільний інтерес та виняткове значення для скаржника, оскільки зазначені у касаційній скарзі доводи зводяться до заперечення встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного їх викладення та зводяться до заперечення результату розгляду справи.
Отже подана касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які можуть бути визнані такими, що підпадають під пункт 2 частини третьої статті 287 ГПК України, і, які надають повноваження Верховному Суду переглянути, як "суду права", дану категорію справ.
Тож тенденції нормативно-правового регулювання національної моделі касаційного оскарження свідчать про перехід на конституційному рівні до моделі обмеженої касації, що реалізується, зокрема, за допомогою введення переліку випадків, коли рішення підлягає касаційному оскарженню, а також низки процесуальних фільтрів.
Введення процесуальних "фільтрів" не порушує право на доступ до суду, оскільки таке право вже реалізоване при зверненні до суду першої та апеляційної інстанцій, та можна стверджувати, що введення процесуальних "фільтрів" допуску до перегляду судових рішень касаційним судом не порушує право доступу до правосуддя.
Учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на викладене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПАТ "Запоріжжяобленерго" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2023 у справі № 908/793/22, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 234, 287, 293 ГПК України, Касаційний господарський суд
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2023 у справі № 908/793/22.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Колос
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Т. Малашенкова
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 25.05.2023 |
Оприлюднено | 26.05.2023 |
Номер документу | 111095956 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Колос І.Б.
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Орєшкіна Еліна Валеріївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні