Постанова

від 17.05.2023 по справі 496/3658/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

17 травня 2023 року

м. Київ

справа № 496/3658/16-ц

провадження № 61-646св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - прокурор Одеської області в інтересах держави в особі Троїцької сільської ради Біляївського району Одеської області,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

третя особа - Головне управління Держгеокадастру в Одеській області,

особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_6 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури на постанову Одеського апеляційного суду від 24 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Громіка Р. Д., Драгомерецького М. М., Дришлюка А. І.

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2016 року прокурор Одеської області, в інтересах держави в особі Троїцької сільської ради Біляївського району Одеської області, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - Головне управління Держгеокадастру в Одеській області (далі - ГУ Держгеокадастру в Одеській області), про визнання недійсним державного акту, витребування земельних ділянок.

Позовна заява мотивована тим, що відділ Держкомзему у Біляївському районі Одеської області 20 квітня 2010 року видав на ім`я ОСОБА_1 державний акт серії ЯИ № 627557 на право власності на земельну ділянку загальною площею 0,25 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5121084800:02:002:0321. В цьому державному акті вказано, що він виданий на підставі витягу з рішення Троїцької сільської ради Біляївського району Одеської області від 17 вересня 1996 року № 8. Однак в цьому рішенні сільської ради питання про передання ОСОБА_1 у власність зазначеної земельної ділянки не вирішувалося, земельна ділянка їй у власність не передавалася, а тому державний акт виданий незаконно, є недійсним та підлягає скасуванню. Зазначена інформація також підтверджується листом архівного відділу Біляївської районної державної адміністрації Одеської області від 13 січня 2016 року № 4.

Крім того, у технічній документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки, є виписка з рішення Троїцької сільської ради від 17 вересня 1996 року № 8 про передання безкоштовно ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 0,25 га, яка розташована на АДРЕСА_1 , яку підписав голова Троїцької сільської ради Комаров М. С. Однак у 1996 році ОСОБА_7 не обіймав цю посаду, а отже, не мав повноважень її підписувати.

Водночас з листа Троїцької сільської ради відомо, що у 1995 та 1996 роках цю посаду обіймав ОСОБА_8 . Наведене вказує на факти підроблення вказаної виписки, у зв`язку із чим орган досудового розслідування 17 лютого 2016 року вніс відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Надалі спірна земельна ділянка була відчужена на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого приватним нотаріусом Біляївського районного округу Одеської області Зезик В. А. 18 травня 2010 року за № 787 на користь ОСОБА_9 , а потім на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Біляївського районного округу Одеської області Куліш С. М. 05 грудня 2012 року за № 520, відчужена на користь ОСОБА_2 . У подальшому спірна земельна ділянка була розділена на п`ять окремих земельних ділянок, які були так відчужені на підставі договорів купівлі-продажу: земельні ділянки 3м/1 і 3м/3 - на користь ОСОБА_4 , земельна ділянка 3м/4 - на користь ОСОБА_5 , земельна ділянка 3м/5 - на користь ОСОБА_3 земельна ділянка 3м/2 зареєстрована за ОСОБА_2 .

Відповідно до листа ГУ Держгеокадастру у Біляївському районі Одеської області від 16 червня 2016 року № 10-1502-0.3-1675/2-16 нормативна грошова оцінка 1 кв. м незабудованих земельних ділянок житлової та громадської забудови становить 4,19 грн, відповідно вартість спірної земельної ділянки площею 0,25 га становить 10 475 грн. Оскільки Троїцька сільська рада 17 вересня 1996 року у рішенні № 8 питання про передання безкоштовно ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 0,25 га не приймала, то державний акт від 20 квітня 2010 року, серії ЯИ № 627557 необхідно визнати недійсним та скасувати, а вказану земельну ділянку, розділену згодом на п`ять окремих земельних ділянок, - витребувати.

Ураховуючи викладене, уточнивши позовні вимоги, прокурор просив суд: - визнати недійсним та скасувати: державний акт від 20 квітня 2010 року серії ЯИ № 627557 на право власності на земельну ділянку загальною площею 0,25 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5121084800:02:002:0321, виданий на ім`я ОСОБА_1 ;

- витребувати у ОСОБА_4 на користь Троїцької сільської ради Біляївського району Одеської області земельну ділянку, загальною площею 0,0592 га, нормативною вартістю 2 480,48 грн, яка розташована у АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5121084800:01:001:0181;

- витребувати у ОСОБА_2 на користь Троїцької сільської ради земельну ділянку загальною площею 0,033 га, нормативною вартістю 1 382,70 грн, яка розташована у АДРЕСА_3 , кадастровий номер 5121084800:01:001:0182;

- витребувати у ОСОБА_4 на користь Троїцької сільської ради земельну ділянку загальною площею 0,0585 га, нормативною вартістю 2 451,15 грн, яка розташована у АДРЕСА_4 , кадастровий номер 5121084800:01:001:0183;

- витребувати у ОСОБА_5 на користь Троїцької сільської ради земельну ділянку загальною площею 0,04 га, нормативною вартістю 1 678,00 грн, яка розташована в АДРЕСА_5 , кадастровий номер 5121084800:01:001:0184;

- витребувати у ОСОБА_3 на користь Троїцької сільської ради земельну ділянку загальною площею 0,0593 га, нормативною вартістю 2 484,67 грн, яка розташована у АДРЕСА_5 , кадастровий номер 5121084800:01:001:0185.

Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 22 червня 2018 року у складі судді Трушиної О. І., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року, позов прокурора Одеської області, в інтересах держави в особі Троїцької сільської ради Біляївського району Одеської області, задоволено.

Визнано недійсним та скасовано державний акт серії ЯИ № 627557 від 20 квітня 2010 року на право власності на земельну ділянку загальною площею 0,25 га, яка розташована на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5121084800:02:002:0321, виданий на ім`я ОСОБА_1 .

Витребувано у ОСОБА_4 на користь Троїцької сільської ради Біляївського району Одеської області земельну ділянку загальною площею 0,0592 га, яка розташована в АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5121084800:01:001:0181.

Витребувано у ОСОБА_2 на користь Троїцької сільської ради Біляївського району Одеської області земельну ділянку загальною площею 0,033 га, яка розташована в АДРЕСА_3 , кадастровий номер 5121084800:01:001:0182.

Витребувано у ОСОБА_4 на користь Троїцької сільської ради Біляївського району Одеської області земельну ділянку загальною площею 0,0585 га, яка розташована в АДРЕСА_4 , кадастровий номер 5121084800:01:001:0183.

Витребувано у ОСОБА_5 на користь Троїцької сільської ради Біляївського району Одеської області земельну ділянку загальною площею 0,04 га, яка розташована в АДРЕСА_5 , кадастровий номер 5121084800:01:001:0184.

Витребувано у ОСОБА_3 на користь Троїцької сільської ради Біляївського району Одеської області земельну ділянку загальною площею 0,0593 га, яка розташована в АДРЕСА_5 , кадастровий номер 5121084800:01:001:0185.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Судові рішення мотивовано тим, що ОСОБА_1 земельна ділянка на АДРЕСА_1 з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилого будинку та господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в приватну власність ані згідно рішення Троїцької сільської ради Біляївського району Одеської області від 17 вересня 1996 року за № 8, ані згідно виписки з рішення Троїцької сільської ради Біляївського району Одеської області № 494 від 18 червня 2009 року: ХХХХ VIII-V, не надавалася, а тому є підстави для визнання недійсним та скасування виданого на підставі вказаних рішень органу місцевого самоврядування державного акту на право власності на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_1

ОСОБА_1 , як власник спірної земельної ділянки, знала або, проявивши розумну обачність, могла знати про те, що ділянка вибула з володіння держави з порушенням вимог закону, що ставить її добросовісність під час набуття земельної ділянки у користування під обґрунтований сумнів.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 вересня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а рішення Біляївського районного суду Одеської області від 22 червня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року - без змін (провадження №61-21069св19).

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції

Не погоджуючись із рішенням суду, у лютому 2021 року ОСОБА_6 , який не брав участі у справі, звернувся до суду з апеляційною скаргою на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 22 червня 2018 року.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22 лютого 2021 року клопотання ОСОБА_6 задоволено, поновлено йому строк для звернення з апеляційною скаргою та відкрито апеляційне провадження у справі.

Постановою Одеського апеляційного суду від 24 жовтня 2022 року, прийнятою у спрощеному судовому провадженні без виклику учасників справи, апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено.

Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 22 червня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

У задоволенні позову прокурора Одеської області, в інтересах держави в особі Троїцької сільської ради Біляївського району Одеської області, відмовлено.

Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що доводи заявника, який орендує спірні земельні ділянки, є обґрунтованими, оскільки конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною. Не може добросовісний набувач відповідати у зв`язку із бездіяльністю влади в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайства при вчиненні правочинів з нерухомим майном. Факт незаконного відчуження та допущення продажу спірної земельної ділянки не може породжувати правових наслідків для добросовісного набувача, проте, вочевидь, є підставою для виникнення обов`язку в органів місцевого самоврядування здійснити все необхідне, щоб відшкодувати збитки, завдані таким відчуженням.

Задоволення віндикаційного позову і витребування спірної земельної ділянки у відповідачів як добросовісних набувачів на користь Троїцької сільради призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому, апеляційний суд зазначив, що є підстави вийти за межі доводів апеляційної скарги (частина четверта статті 367 ЦПК України).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі заступник керівника Одеської обласної прокуратури, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову Одеського апеляційного суду від 24 жовтня 2022 року скасувати і залишити в силі рішення Біляївського районного суду Одеської області від 22 червня 2018 року.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, оскільки суд розглянув справу за відсутності прокурора, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.

Крім того, постанова апеляційного суду є незаконною й по суті спору, не відповідає нормам матеріального права та практиці Верховного Суду в подібних справах.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У березні 2023 року представник ОСОБА_6 - адвокат Попов М. С., подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на те, що її доводи є безпідставними, оскільки апеляційний суд забезпечив повний та всебічний розгляд справи, ухваливши законне та обґрунтоване судове рішення, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2023 року відкрито провадження у справі та витребувано справу із суду першої інстанції.

31 березня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2023 року справу призначено до розгляду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення заступник керівника Одеської обласної прокуратури вказує неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 2-825/10, від 15 травня 2018 року у справі № 372/2180/15-ц, від 30 травня 2018 року у справі № 469/1393/16-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц, постановах Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17, від 18 травня 2020 року у справі № 381/3165/17 та постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 496/3658/16-ц, від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18, від 08 грудня 2021 року у справі № 522/14240/15-ц, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Також заступник керівника Одеської обласної прокуратури вказує на порушення апеляційним судом норм процесуального права, а саме постанова апеляційного суду оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України, оскільки суд розглянув справу за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання та не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права, яке є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Статтею 43 ЦПК України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року цю справу було призначено до розгляду в суді апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У частині третій статті 368 ЦПК Українипередбачено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 369 України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Положення частини першої статті 369 ЦПК України щодо письмового провадження за наявними у справі матеріалами можуть бути застосовані судами апеляційної інстанції лише у випадку, якщо позивачем заявлені виключно вимоги майнового характеру і розмір ціни позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Якщо ж у справі наявні вимоги немайнового характеру, то розгляд такої справи у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, а не у письмовому провадженні.

Аналогічні правові висновки неодноразово викладалися Верховним Судом, зокрема: у постанові від 16 червня 2021 року у справі № 204/9551/18 (провадження № 61-11394св20), у постанові від 26 травня 2021 року у справі № 391/35/19 (провадження № 61-7814св20), у постанові від 15 вересня 2021 року у справі № 185/871/18 (провадження № 61-22392св19), у постанові від 19 січня 2022 року у справі № 331/3298/20 (провадження № 61-16503св21).

Подібні висновки викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10 серпня 2022 року у справі № 202/4233/16 (провадження № 14-222цс21).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У справі, що переглядається, прокурор, з-поміж інших, заявив вимоги немайнового характеру (визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку).

За таких обставин апеляційний суд зробив помилковий висновок про можливість розгляду цієї справи, в якій заявлені вимоги немайнового характеру, у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (письмовому провадженні).

Зазначене позбавило сторін мати розумну можливість представляти свої інтереси як учасників справи в умовах, які передбачені процесуальним законодавством, зокрема в умовах відкритого та публічного судового розгляду. Вказане, у свою чергу, перешкодило сторонам належно користуватися передбаченими статтею 43 ЦПК України процесуальними правами.

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободмає на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного суду від 24 жовтня 2022 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець С. Ф. Хопта