Ухвала

від 06.09.2023 по справі 496/3658/16-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/6487/23

Справа № 496/3658/16-ц

Головуючий у першій інстанції Трушина О. І.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.09.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Князюка О.В.,

Назарової М.В.,

за участю:

секретаря Нечитайло А.Ю.,

прокурора Дичка В.О.,

представника апелянта Попова М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Попова Михайла Сергійовича на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 22 червня 2018 року, ухваленого під головуванням судді Трушиної О.І., у цивільній справі за позовом прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Троїцької сільської ради Біляївського району Одеської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа: Головне управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання недійсним державного акту, витребування земельних ділянок,

встановив:

10.10.2016 року прокурор Одеської області в інтересах держави, в особі Троїцької сільської ради Біляївського району Одеської області, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа: Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, змінивши підстави якого, просив визнати недійсним державний акт, витребувати земельні ділянки.

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 22 червня 2018 року позовну заяву прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Троїцької сільської ради Біляївського району Одеської області задоволено.

Зазначене рішення було залишено без змін постановою Одеського апеляційного суду від 16.10.2019 року, а також постановою Верховного Суду від 16 вересня 2020 року (т.3, а.с.182-189, т.4, а.с.61-71).

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Попов М.С. від 17.02.2021 року ставить питання про скасування рішення Біляївського районного суду Одеської області від 22 червня 2018 року, ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (т.4, а.с.181-189).

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на те, що в 2014-2015 роках. між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , а також ОСОБА_4 були укладені договори оренди спірних земельних ділянок. Однак, ОСОБА_1 не був залучений до участі у справі, а тому вважає, що оскаржуваним судовим рішенням були порушені його права.

Постановою Одеського апеляційного суду від 24.10.2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Біляївського районного суду Одеської області від 22 червня 2018 року скасовано.

Постановлено у справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Троїцької сільської ради Біляївського району Одеської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа: Головне управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання недійсним державного акту, витребування земельних ділянок відмовлено (т.5, а.с162-166).

Однак, постановою Верховного Суду від 17 травня 2023 року касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури задоволено частково, постанову Одеського апеляційного суду від 24.10.2022 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (т.6, а.с.222-227).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.06.2023 року визначено склад суду: головуючий суддя Сегеда С.М., судді: Князюк О.В., Назарова М.В. (т.7, а.с.2).

Вирішуючи питання про слухання справи у відкритому судовому, колегія суддів виходить із того, що всі учасники справи належним чином повідомлені про час і місце судового засідання (т.7, а.с.4-20).

Колегією суддів було також враховано, що поштова кореспонденція направлялася відповідачам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 за зареєстрованим місцем їх проживання, що підтверджується довідками про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідачів (т.5, а.с.6, т.7,а.с.21).

Однак, поштова кореспонденція на вказані адреси повернулася до суду з відміткою про те, що адресати відсутні за вказаними адресами (т.7, а.с.10-14,18-19), що у відповідності до вимог, передбачених ч.1 ст. 131 ЦПК України, вважається належним сповіщеннями.

Крім того, відповідно до ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність. Згідно зі ст. 12-2 вказаного Закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Згідно зі ст. 26 вказаного Закону правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. Явка сторони до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою, а тому перешкоди для розгляду справи в даному випадку відсутні.

Колегія суддів також зазначає, що Верховний Суд в постанові від 01 жовтня 2020 року по справі №361/8331/18 висловився, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що дана справа перебуває на розгляді суду апеляційної інстанції тривалий час (т.7, а.с.3), колегія суддів вирішила дану справу розглядати судом апеляційної інстанції у відкритому судовому засіданні, за участю з`явившихся учасників справи, у відсутність інших учасників справи, а також за наявними у справі доказами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Попова М.С. на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 22 червня 2018 року підлягає закриттю, виходячи з наступних підстав.

Статтею 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи, а у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ст. 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси (ст. 18 ЦПК України).

Європейський Суд з прав людини (далі ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Разом із тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

У справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Підстави для не прийняття до розгляду і повернення апеляційної скарги, викладені в ст. 357 ЦПК України, а підстави для відмови у відкритті провадження, передбачені ст. 358 ЦПК України і їх перелік є вичерпним.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Системний аналіз наведених процесуальних норм свідчить про те, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції. При цьому, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю.

У пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» роз`яснено, що при поданні апеляційної скарги особою, яка не має передбаченого статтею 292 ЦПК України (в редакції 2003 року) права на апеляційне оскарження, у тому числі особою, яка не брала участі у справі, про права та обов`язки якої суд першої інстанції питання не вирішував, подання скарги на ухвалу суду, що не підлягає апеляційному оскарженню, суддя-доповідач постановляє ухвалу про відмову в прийнятті апеляційної скарги. Якщо зазначені обставини будуть встановлені після прийняття апеляційної скарги до розгляду, апеляційний суд постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження у справі за такою скаргою.

Крім того, апеляційний суд враховує правові висновки, викладені в постановах Касаційного Цивільного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 360/1938/16; від 01.11.2018 року у справі №2-о-14/11.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваним судовим рішенням визнано недійсним та скасовано державний акт серії ЯИ № 627557 від 20.04.2010 року на право власності на земельну ділянку загальною площею 0,25 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5121084800:02:002:0321, виданий на ім`я ОСОБА_2 . Також витребувано на користь Троїцької сільської ради Біляївського району Одеської області земельні ділянки: у ОСОБА_7 , кадастровий номер 5121084800:01:001:0181 та 5121084800:01:001:0183; у ОСОБА_3 , кадастровий номер 5121084800:01:001:0182; ОСОБА_6 , кадастровий номер 5121084800:01:001:0184; у ОСОБА_4 , кадастровий номер 5121084800:01:001:0185 (т.2,а.с.167-174).

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 посилається на те, що 02.12.2014 року і 15.12.2015 року між ОСОБА_1 і відповідачем ОСОБА_5 , та 15.02.105 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_4 були укладені договори оренди спірних земельних ділянок (т.4, а.с.151-159), а тому оскаржуваним судовим рішенням вирішенні права, свободи та інтереси апелянта.

Разом з тим, у відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Приймаючи до уваги, що на підставі договорів оренди у апелянта, в сенсі вищезазначених норм закону, не виникає право власності на спірні земельні ділянки, колегія суддів дійшла висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 не вирішувалися.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст.6 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Однак матеріали справи не мають доказів того, що право оренди ОСОБА_1 спірних земельних ділянок має державну реєстрацію відповідно до закону (т.4, а.с.151-153, 154-156, 157-159).

Оскільки відповідно до п. 3 ч.1 ст. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції зобов`язаний закрити апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, було встановлено, що судовим рішенням від 22 червня 2018 року питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 не вирішувалися, колегія суддів вважає за необхідне закрити апеляційне провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 362, 381, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Попова Михайла Сергійовича на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 22 червня 2018 року закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12.09.2023 року.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

О.В. Князюк

М.В. Назарова